Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Новиков Бори с Кузьми ч Но виков 13 липня 1925 19250713 станція 1

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Новиков .

Бори́с Кузьми́ч Но́виков (13 липня 1925(19250713), станція -1, Рязанська губернія, РРФСР — 25 липня 1997, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1961). Народний артист Російської Федерації (1994).

Борис Кузьмич Новиков

Народився	13 липня 1925(1925-07-13) , Рязанська губернія, РРФСР
Помер	25 липня 1997(1997-07-25) (72 роки) Москва, Росія цукровий діабет
Поховання	Даниловський цвинтар
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	актор театру і кіно
Роки діяльності	1948—1996
IMDb	nm0637122

Нагороди та премії
Народний артист Росії


Борис Кузьмич Новиков у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Школу-студію Ю. Завадського при Театрі ім. Моссовєта у Москві (1948), у 1944—1962 рр. грав в цьому ж театрі.

У 1963—1972 рр. — актор Московського академичного театру сатири.

Знімався з 1954 р. в кіно. Зіграв близько ста двадцяти ролей в кінофільмах, телеспектаклях і серіалах («Тихий Дон», «Донська повість», «Ад'ютант його високоповажності», «Тіні зникають опівдні» та ін.).

Актор яскравого комедійного таланту, майстер епізоду. Знявся в ряді українських кінострічок.

Багато працював на озвучуванні мультфільмів («Дядя Миша» (1970), «Ми з Джеком» (1973), «Чарівне кільце» (1979, мужик на базарі), «Ну, постривай!» (1980, випуск 13), «Пригоди Васі Куролесова» (1981), «Каша з сокири» (1982), «Прибулець у капусті», «Прибулець Ванюша» (1989), «Ванюша і космічний пірат» (1991), «Ванюша і велетень» (1993) та ін.).

Найбільш відома «мультяшна» роль актора — листоноша Пєчкін у серії мультфільмів («Троє з Простоквашино» (1978), «Канікули в Простоквашино» (1980), «Зима в Простоквашино» (1984) за мотивами повісті Едуарда Успенського.

Помер 25 липня 1997 р. в Москві від діабету. Похований на Даниловському кладовищі цього міста.

Фільмографія

«За вітриною універмагу» (1955, хуліган)
«Перші радощі» (1956, Шубніков)
«До Чорного моря» (1957, міліціонер)
«Незвичайне літо» (1957, Шубніков)
«Дівчина з гітарою» (1958, Циплаков)
«Поема про море» (1958)
«Капітанська дочка» (1958, Максимич)
«Тихий Дон» (1958, Митька Коршунов)
«На графських руїнах» (1958, Хрящ, бандит)
«Повість полум'яних літ» (1960, Мандрика)
«Перше побачення» (1960, цирковий артист, товариш по чарці Смурова)
«Випробувальний термін» (1960, черговий Воробейчик)
«Друг мій, Колька!» (1961)
«Цілком серйозно» (новела «Історія з пиріжками») (1961, завідувач відділом)
«Битва в дорозі» (1961)
«Козаки» (1961, Назарка)
«Червоні вітрила» (1961, художник (в титрах не вказаний)
«Павлуха» (1962, Фертов)
«Бий, барабане!» (1962)
«Полустанок» (1963)
«Зустріч на переправі» (1963)
«Донська повість» (1964, Іван Чубуков)
«Пригоди Толі Клюквіна» (1964, міліціонер)
«Дорога до моря» (1965, московський таксист)
«Пакет» (1965, підпоручик Гибель)
«Постріл» (1966, Кузька)
«Житіє і вознесіння Юрася Братчика» (1967)
«Сім старих та одна дівчина» (1968, Степан Петрович Бубнов, «старий»-сантехнік)
«Ад'ютант його високоповажності» (1969, Ісаак Ліберзон, київський ювелір)
(1969, пан Спеціаліст)
«Суворі кілометри» (1969)
«Любов Ярова» (1970, Костянтин Грозной)
«Після ярмарку» (1972, Степан Криницький)
«Тіні зникають опівдні» (1972, т/с; Тарас «Купи-продай», він же Юргін Ілля)
(«Нейлон 100 %») (1973)
«Фитиль» (кіножурнал, 1974, вип. 148 «Наочний урок»)
«На ясний вогонь» (1975)
«День сімейного торжества» (1976, Федір Матвєєв)
«Кадкіна всякий знає» (1976, кум)
«Злочин» (1976, Кузьма Опанасович)
«Є ідея!» (1977, Наришкін)
«Смішні люди!» (1977, чиновник)
«Дивна жінка» (1977)
«Живіть в радості» (1978)
«Уроки французької» (1978, дід Ілля)
«Розклад на післязавтра» (1978, Степан Федорович, завгосп школи)
«Батько і син» (1979, Порфирій Гнатович Ісаєв)
«Клуб самогубців, або Пригоди титулованої особи» («Пригоди принца Флоризеля») (1979, генерал Венделер)
«Мелодія на два голоси» (1980, Аскольдич, слюсар)
«Слідство ведуть ЗнаТоКі» (Справа № 16 «З життя фруктів» (1981), Микола Старухін)
«Гарно жити не заборониш» (1982, дядько Бодрова)
«Дамське танго» (1983, дядько Яша)
«Підліток» (1983, Петро Іполитович)
«Таємниця „Чорних дроздів“» (1983, дворецький Кремп)
«Пароль — „Готель Регіна“» (1983, Семен Соловейчик, кравець)
«Білі Роси» (1983, Тимофій)
«Божевільний день інженера Баркасова» (1983, опалювач)
«Ще люблю, ще сподіваюся» (1985, Павло Петрович)
«Таємна прогулянка» (1985, дід Ігнат)
«Єралаш» (1985, вип. 52 «Просто жах»; джин Пахомич)
«Єралаш» (1987, вип. 63 «Металобрухт»; майстер)
«Осінні сни» (1987, Микита)
«Нехай я помру, господи…» (1988, мужик з собакою)
«Полювання на сутенера» (1990, «Хоттабич»)
(1992, сусід)
(1993, Ахмет, двірник)
(1993, лихвар)
(1993, Єгор Кузьмич)
«Повернення „Броненосця“» (1996) та ін.

Роботи в картинах українських кіностудій:

«Блакитна стріла» (1958, лейтенант Дудник)
«Повість полум'яних літ» (1960)
«Мовчать тільки статуї» (1962)
«Повернення Вероніки» (1964, Медовой)
«Над нами Південний хрест» (1965, епіз.)
«Острів юності» (1976, Степан)
«Чекаю і сподіваюсь» (1980, однорукий дід)
«Квіти лугові» (дід Кузьма)
(1981, Хома)
«Трест, що луснув» (1982, бомбардир)

Примітки

Фільмографія на animator.ru(рос.)
Даниловское кладбище

Література

Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.528;
Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962–1980. М., 1998. — С.739-740.

Посилання

Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)

Це незавершена стаття про актора.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Фільмографія на animator.ru(рос.)

[2] Даниловское кладбище