Координати: 47°35′05″ пн. ш. 34°04′43″ сх. д. / 47.58472° пн. ш. 34.07861° сх. д.
Нова Січ (Підпільненська Січ) — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734—1775 роках, створений після повернення Війська Запорозького низового під російський протекторат у наслідку підписання Лубенського договору. Остання Запорозька Січ розташовувалася на великому півострові, що омивався річкою Підпільною (притока Дніпра).
Нова Січ | |||||
Козацьке військо | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | |||||
Мови | Українська | ||||
Релігії | Православне християнство | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
Історія | |||||
- Заснування | 1734 | ||||
- перенесення | 1775 | ||||
Валюта | Всі європейські валюти | ||||
Заснування
Нова Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26-тисяч десятин.
Підставою для подальшого існування Нової Січі як території був підписаний у 1734 році Лубенський договір про визнання запорожцями російського протекторату.
Для нагляду за діями козаків імператорський уряд побудував за 2 км від Нової Січі укріплення з двома напівбастіонами і постійною залогою — так званий Новосіченський ретраншемент.
За визначенням істориків, Новосіченський ретраншемент зведено в Січі імператорським урядом з показною метою допомоги запорожцям у їхній війні з османами, але в дійсності з прихованою метою — тримати їх у своїх руках. Щоправда запорожці добре розуміли причину зведення російської цитаделі, висловлюючи своє незадоволення словами: «Засіла нам московська болячка на печінках». З огляду на історичні події, що сталися в часи існування Нової Січі, маємо визнати, що імператорський уряд досяг своєї мети, відсторонивши січовиків від участі в загальнонародній боротьбі проти знедолення.
Розташування та складові частини Січі
З трьох боків Січ оточувалась притокою Дніпра річкою Підпільною, якою плавали запорізькі чайки та торгові турецькі й грецькі судна (тумбаси), що припливали до січової гавані в річковій затоці Уступ. З північно — східного боку від Підпільної відокремлювався рукав — річка Сисина, що впадала в Дніпро.
Січ являла собою місто — фортецю оточену валом та палісадами. Підпільненська Січ складалася з трьох частин: передмістя, або так званого крамного базару, де всі курені та приїжджі гості мали свої крами та шинки для торгівлі де були житла базарних отаманів та військового кантаржія або хранителя ваг і мір. Це передмістя називалося Гассан — Башею. Від нього починалася брама, що вела до Коша — головного укріплення, де довкола січового майдану розташовувались 38 куренів. Курені були просторими казармами. Між куренями затокою Уступ та річкою Підпільною розмістився Внутрішнй Кіш або Паланка відділений стіною від Зовнішнього Коша. На Паланці знаходились будинки кошового отамана та січової старшини, а також соборна Січова церква Покрови Божої Матері, військова канцелярія, скарбниця та будинки духовенства.
На захід від Коша знаходилось укріплення Новосіченського ретраншементу збудованого царським урядом для контролю над Січчю. Тут перебував російський комендант з гарнізоном ландміліцейських полків.
Історія Січі
Прикметне, що саме в часи існування Нової Січі постає незалежне козацько-військове угрупування під назвою «гайдамаки». Гайдамацький рух розпочався у 1734 році з бездіяльності першого Новосіченського отамана-гетьмана І. Малашевича у справі захисту прав і свобод українського народу, коли 1734—1738 роках на Київщині, Брацлавщині, Поділля, Волині почали діяти великі загони повстанців, очолювані Г. Голим, М. Гривою, С. Чалим та іншими.
У 1760 році на Січі спалахнула епідемія, в'їзд та виїзд з Січі було заборонено.
У 1768 році спалахнув козачий бунт (так званий «бунт сіроми»), під час якого кошовий отаман Калнишевський та козацька старшина ховалися у Новосіченському ретраншементі. Бунтівники намагалися обрати кошовим Пилипа Федоріва, але були швидко розігнані.
З Нової Січі вирушало Запорозьке Військо на російсько-турецьку війну 1735—1739 рр. та війну 1768—1774 рр., у 1771—1773 з січової гавані виходила запорозька флотилія, що двічі здійснила Чорноморсько-Дунайську експедицію.
Руйнування
На початку червня 1775 року за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані. Після закінчення російсько-турецької війни (1768—1774), в якій запорозькі козаки брали активну та дієву участь, генерал-поручик Петро Текелій повів до Січі 10 піхотних, 13 російських козацьких, 8 кінних регулярних полків, 20 гусарських і 17 пікінерських ескадронів. Незважаючи на малочисельність, запорожці звернулись до кошового отамана Петра Калнишевського за дозволом боронитися до загину. Проте заможні старшини радили кошовому піддатися без жодних умов; до того ж, священник січової церкви Покрови Володимир Сокальський став прохати не йти «брат на брата». Врешті кошовий отаман здав Січ без бою. 4 червня 1775 року Нової (Підпільненьської) Січі не стало.
На місці Січі виникло село Покровське, яке в 50-ті роки XX ст. опинилося під водами штучного Каховського моря.
Див. також
Джерела та література
- В. В. Панашенко. Нова Січ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 437. — .
Література
- Панашенко Віра. Нова Січ (1734—1775 рр.) // Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва XVI–XIX ст.) / В. Смолій (відп. ред.), В. Щербак (наук. ред.), Т. Чухліб (упорядн.), О. Гуржій, В. Матях, А. Сокульський, В. Степанков. — НАН України. Інститут історії України; Науково-дослідний інститут козацтва. — Київ; Запоріжжя, 1998. — С 149—189.
- Апанович О. Нова (Підпільненська) Січ // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Місце і час перебування Запорозької Січі
- Пірко В. О. Наступ на землі Війська Запорозького в період Нової Січі // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. Матеріали IV Всеукраїнських історичних читань. — Київ-Черкаси, 1995.
Посилання
- Нова Січ // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Підпільна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1381. — 1000 екз.
Примітки
- Скальковський, Аполлон (2003). Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького (укр.) . Дніпропетровськ: "Січ". с. 58 - 59. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Тетяна Кузик. Про захворюваність та смертність в Запорізькій Січі.
- Ченцова Н. В. Джерела до історії Запорожжя часів Нової Січі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 47 35 05 pn sh 34 04 43 sh d 47 58472 pn sh 34 07861 sh d 47 58472 34 07861 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nova Sich znachennya Nova Sich Pidpilnenska Sich administrativnij i vijskovij centr zaporozkogo kozactva v 1734 1775 rokah stvorenij pislya povernennya Vijska Zaporozkogo nizovogo pid rosijskij protektorat u naslidku pidpisannya Lubenskogo dogovoru Ostannya Zaporozka Sich roztashovuvalasya na velikomu pivostrovi sho omivavsya richkoyu Pidpilnoyu pritoka Dnipra Nova SichKozacke vijsko1734 1775Prapor GerbStolicyaMovi UkrayinskaReligiyi Pravoslavne hristiyanstvoForma pravlinnya RespublikaIstoriya Zasnuvannya 1734 perenesennya 1775Valyuta Vsi yevropejski valyutiKarta Zaporozkih Sichej u 1552 1775 rokahKorogva Novoyi SichiZasnuvannyaNova Sich bula zasnovana z dozvolu i pid naglyadom rosijskogo uryadu 31 bereznya 1734 roku otamanom getmanom I Malashevichem na Pravoberezhzhi Dnipra u Velikij plavni sho zajmala 26 tisyach desyatin Pidstavoyu dlya podalshogo isnuvannya Novoyi Sichi yak teritoriyi buv pidpisanij u 1734 roci Lubenskij dogovir pro viznannya zaporozhcyami rosijskogo protektoratu Dlya naglyadu za diyami kozakiv imperatorskij uryad pobuduvav za 2 km vid Novoyi Sichi ukriplennya z dvoma napivbastionami i postijnoyu zalogoyu tak zvanij Novosichenskij retranshement Za viznachennyam istorikiv Novosichenskij retranshement zvedeno v Sichi imperatorskim uryadom z pokaznoyu metoyu dopomogi zaporozhcyam u yihnij vijni z osmanami ale v dijsnosti z prihovanoyu metoyu trimati yih u svoyih rukah Shopravda zaporozhci dobre rozumili prichinu zvedennya rosijskoyi citadeli vislovlyuyuchi svoye nezadovolennya slovami Zasila nam moskovska bolyachka na pechinkah Z oglyadu na istorichni podiyi sho stalisya v chasi isnuvannya Novoyi Sichi mayemo viznati sho imperatorskij uryad dosyag svoyeyi meti vidstoronivshi sichovikiv vid uchasti v zagalnonarodnij borotbi proti znedolennya Roztashuvannya ta skladovi chastini SichiZ troh bokiv Sich otochuvalas pritokoyu Dnipra richkoyu Pidpilnoyu yakoyu plavali zaporizki chajki ta torgovi turecki j grecki sudna tumbasi sho priplivali do sichovoyi gavani v richkovij zatoci Ustup Z pivnichno shidnogo boku vid Pidpilnoyi vidokremlyuvavsya rukav richka Sisina sho vpadala v Dnipro Sich yavlyala soboyu misto fortecyu otochenu valom ta palisadami Pidpilnenska Sich skladalasya z troh chastin peredmistya abo tak zvanogo kramnogo bazaru de vsi kureni ta priyizhdzhi gosti mali svoyi krami ta shinki dlya torgivli de buli zhitla bazarnih otamaniv ta vijskovogo kantarzhiya abo hranitelya vag i mir Ce peredmistya nazivalosya Gassan Basheyu Vid nogo pochinalasya brama sho vela do Kosha golovnogo ukriplennya de dovkola sichovogo majdanu roztashovuvalis 38 kureniv Kureni buli prostorimi kazarmami Mizh kurenyami zatokoyu Ustup ta richkoyu Pidpilnoyu rozmistivsya Vnutrishnj Kish abo Palanka viddilenij stinoyu vid Zovnishnogo Kosha Na Palanci znahodilis budinki koshovogo otamana ta sichovoyi starshini a takozh soborna Sichova cerkva Pokrovi Bozhoyi Materi vijskova kancelyariya skarbnicya ta budinki duhovenstva Na zahid vid Kosha znahodilos ukriplennya Novosichenskogo retranshementu zbudovanogo carskim uryadom dlya kontrolyu nad Sichchyu Tut perebuvav rosijskij komendant z garnizonom landmilicejskih polkiv Istoriya SichiNova Sich 1734 1775 roki Rekonstrukciya V Lenchenka Prikmetne sho same v chasi isnuvannya Novoyi Sichi postaye nezalezhne kozacko vijskove ugrupuvannya pid nazvoyu gajdamaki Gajdamackij ruh rozpochavsya u 1734 roci z bezdiyalnosti pershogo Novosichenskogo otamana getmana I Malashevicha u spravi zahistu prav i svobod ukrayinskogo narodu koli 1734 1738 rokah na Kiyivshini Braclavshini Podillya Volini pochali diyati veliki zagoni povstanciv ocholyuvani G Golim M Grivoyu S Chalim ta inshimi U 1760 roci na Sichi spalahnula epidemiya v yizd ta viyizd z Sichi bulo zaboroneno U 1768 roci spalahnuv kozachij bunt tak zvanij bunt siromi pid chas yakogo koshovij otaman Kalnishevskij ta kozacka starshina hovalisya u Novosichenskomu retranshementi Buntivniki namagalisya obrati koshovim Pilipa Fedoriva ale buli shvidko rozignani Z Novoyi Sichi virushalo Zaporozke Vijsko na rosijsko turecku vijnu 1735 1739 rr ta vijnu 1768 1774 rr u 1771 1773 z sichovoyi gavani vihodila zaporozka flotiliya sho dvichi zdijsnila Chornomorsko Dunajsku ekspediciyu RujnuvannyaDokladnishe Likvidaciya Zaporozkoyi Sichi 1775 Na pochatku chervnya 1775 roku za nakazom Katerini II Nova Sich bula zrujnovana a Volnosti Vijska Zaporozkogo anulovani Pislya zakinchennya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 v yakij zaporozki kozaki brali aktivnu ta diyevu uchast general poruchik Petro Tekelij poviv do Sichi 10 pihotnih 13 rosijskih kozackih 8 kinnih regulyarnih polkiv 20 gusarskih i 17 pikinerskih eskadroniv Nezvazhayuchi na malochiselnist zaporozhci zvernulis do koshovogo otamana Petra Kalnishevskogo za dozvolom boronitisya do zaginu Prote zamozhni starshini radili koshovomu piddatisya bez zhodnih umov do togo zh svyashennik sichovoyi cerkvi Pokrovi Volodimir Sokalskij stav prohati ne jti brat na brata Vreshti koshovij otaman zdav Sich bez boyu 4 chervnya 1775 roku Novoyi Pidpilnenskoyi Sichi ne stalo Na misci Sichi viniklo selo Pokrovske yake v 50 ti roki XX st opinilosya pid vodami shtuchnogo Kahovskogo morya Div takozhVijsko Zaporozke NizoveDzherela ta literaturaV V Panashenko Nova Sich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 437 ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Panashenko Vira Nova Sich 1734 1775 rr Kozacki sichi narisi z istoriyi ukrayinskogo kozactva XVI XIX st V Smolij vidp red V Sherbak nauk red T Chuhlib uporyadn O Gurzhij V Matyah A Sokulskij V Stepankov NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Naukovo doslidnij institut kozactva Kiyiv Zaporizhzhya 1998 S 149 189 Apanovich O Nova Pidpilnenska Sich Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Misce i chas perebuvannya Zaporozkoyi Sichi Pirko V O Nastup na zemli Vijska Zaporozkogo v period Novoyi Sichi Ukrayinska kozacka derzhava vitoki ta shlyahi istorichnogo rozvitku Materiali IV Vseukrayinskih istorichnih chitan Kiyiv Cherkasi 1995 PosilannyaNova Sich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Pidpilna Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1381 1000 ekz PrimitkiSkalkovskij Apollon 2003 Istoriya Novoyi Sichi abo ostannogo Kosha Zaporozkogo ukr Dnipropetrovsk Sich s 58 59 ISBN 966 511 320 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tetyana Kuzik Pro zahvoryuvanist ta smertnist v Zaporizkij Sichi Chencova N V Dzherela do istoriyi Zaporozhzhya chasiv Novoyi Sichi