Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський (2 (14) березня 1872, Нова Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія — 29 серпня 1935, Львів) — український живописець і педагог.
Олекса Новаківський | ||||
---|---|---|---|---|
Автопортрет із пензлем | ||||
Народження | 2 (14) березня 1872 Слободо-Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 29 серпня 1935 (63 роки) | |||
Львів, Польська республіка | ||||
Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
Національність | українець | |||
Жанр | релігійні і жанрові композиції | |||
Навчання | Одеса, Краків | |||
Діяльність | художник | |||
Роки творчості | 1900-1935 | |||
Покровитель | митрополит Андрей Шептицький | |||
Відомі учні | Крушельницький Ярослав, Симонович Володимир Семенович і Сахро Петро Юрійович | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві і Художній музей | |||
| ||||
Новаківський Олекса Харлампійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Талановитим і темпераментним експонентом краківського постімпресіонізму був уродженець зазбручанського Поділля Олекса Новаківський. Учень Яна Матейка, Унежицького й Леона Вичулковського, він дуже багато завдячував Мальчевському. Не залишилися без впливу на нього Матейка та Виспянського.
Народився у с. Слободо-Ободівка (нині Нова Ободівка Гайсинського району, Вінницької області).
Мистецьку освіту здобув, навчаючись в Одесі (1888—1892) у художника-декоратора Ф. Клименка та у Краківській Академії красних мистецтв (1892—1900) у Л. Вичульського і Я. Станіславського. Живописна манера О. Новаківського сформувалась на творчому засвоєнні принципів імпресіонізму. Тривалий час працював у с. Могила біля Кракова.
У 1911 році в Кракові відбулася персональна виставка Олекси Новаківського. на якій митець представив понад 100 робіт, що принесли художнику визнання та популярність. Картинами зацікавився митрополит Андрей Шептицький і запропонував художнику перебратися до Львова.
З 1913 року у Львові Новаківський, крім творчої роботи, займався і педагогічною діяльністю: мав надзвичайно багато учнів (кілька десятків), проте жоден з них не перевершив самого Новаківського.
У 1921 році відбулася персональна виставка художника у Львові, яка отримала високу оцінку критиків та художників.
У 1923 році заснував у Львові мистецьку школу, що стала відомим осередком малярської культури у Західній Україні. Його школу пройшли Володимир Гаврилюк, Святослав Гординський, Стефанія Ґебус-Баранецька, Лев Ґец, Михайло Драган, Олекса Друченко, Василь Дядинюк, Софія Зарицька-Омельченко, Іван Іванець, Іван Кейван, Андрій Коверко, Едвард Козак (Еко), , Мирон Левицький (Lev), Володимир Ласовський, Ярослав Лукавецький, Степан Луцик, Антін Малюца, Михайло Мороз, Іванна Нижник-Винників, , Леонід Перфецький, Ольга Плешкан, Роман Сельський, , Григорій Смольський та багато інших мистців, які пізніше здобули визнання і світову славу.
У 1924–1925 роках очолював факультет мистецтва Львівського (таємного) Українського Університету. Учнями Новаківського 1932 року була створена мистецько-ідеологічна група РУБ, С. Рудакевич-Базюк.
Пам'ять
- У 1972 році у Львові було відкрито художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського.
- У рідному селі Нова Ободівка встановлено бюст та меморіальну дошку на будинку культури.
- У 2016-му словацький професор Микола Мушинка подарував Національному музею у Львові імені Андрея Шептицького 50 живописних і графічних робіт художника.
- У березні 2022 році з нагоди 150-річчя від дня народження українського художника Олекси Новаківського та 50-літнього ювілею Художньо-меморіального музею художника Укрпошта випустила поштовий конверт і марку. На ювілейному конверті зображено будівлю музею, а на марці представлено «Автопортрет із пензлем» Олекси Новаківського.
Твори
Перед українською публікою Новаківський уперше виступив ще на виставці «Товариства для розвою руської штуки» (1901), але ширшу популярність здобув собі тільки першою збірною виставкою у Кракові (1911). Коли ж 1913 року він переїхав із Кракова на постійний побут до Львова, то завоював собі галицьку публіку неподільно.
В пору, коли Іван Труш усунувся в тінь, Панкевич замовк, Сосенко нездужав, а Бойчук переїхав до Києва, вільне місце в «палаті Стики» та в опінії громадянства зайняв Новаківський. У порівнянні з вищеназваними Новаківський переважав агресивністю своєї й характеристичним для малярів «Молодої Польщі» підходом до теми. Чисте малярство з утаєною символікою барвних площ і ліній було тоді новиною на галицькому ґрунті.
Перша львівська збірна виставка Новаківського, укладена 1921, була його великою перемогою. Особливо сердечно сприйняла митця польська критика, що знайшла в ньому українського епігона краківської школи.
Краківський «Автопортрет», портрет дружини («Моя муза»), низка триптихів та кільканадцять пейзажів, побіч своєї наглядної залежності від лауреатів краківської школи, забезпечать Новаківському тривке місце в історії українського мистецтва.
- «Діти» (1905),
- «Коляда» (1907—1910),
- «Весна» (1909),
- «Автопортрет із пензлем» (1911),
- «Народне мистецтво» (панно — 1915-16)
- «Наука» (панно — 1915-16),
- «Весна в с. Могила»,
- «Пробудження» (1912),
- «Юрський собор» (1925),
- «Музика» (1929),
- «Довбуш» (1931),
- «Моя муза»
- «У задумі»
- «Акт з рудоволосою жінкою»
- портрети Д. Левицького, митрополита Андрея Шептицького, О. Барвінського та ін.
Галерея
- Копання на городі (1920)
- «У задумі», фанера, олійний живопис, 75,5х96,5 см. (1910-ті)
- Весна (1930)
- Українська Мадонна (1910)
- Князь Андрей (Шептицький) (1915-1919)
- Дружина художника (1906)
- Натюрморт (1916)
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Новаківський Олекса Харлампійович |
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 327. —
- Енциклопедія Сучасної України
- Тишкевич, Марися. Олекса Новаківський – епоха львівського модернізму.
- Конверт і марка до 150-річчя художника.
Джерела
- Н. Г. Ковпаненко. Новаківський Олекса Харлампійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 440. — .
- Олекса Новаківський: Бібліогр. покажч. / ред.: Л. І. Крушельницька; НАН України. Львів. наук. б-ка ім. В.Стефаника. — Л., 2001. — 107 c.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новаківський Олекса Харлампійович |
- Новаківський Олекса // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1147-1148. — 1000 екз.
- Новаківський Олекса Харлампійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 577-578.
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 67. Олекса Новаківський
- Художньо-меморіальний Музей Олекси Новаківського у Львові. Львів, Каменяр, 1983.
- Олекса Харлампійович Новаківський (1872—1935)
- Шукачі нових доріг
- Львівська біографія Олекси Новаківського
- Володимир Залозецький. Олекса Новаківський. — Львів : Українське Товариство Прихильників Мистецтва, б.д. — 53 с.: портр., XXVIII арк. іл. с.
- Новаківський / ст. В. Хмурого. — Харків : Рух, 1931. — 37 с.: портр., 25 арк. іл. — (Українське малярство).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ole ksa Harla mpijovich Novaki vskij 2 14 bereznya 1872 18720314 Nova Obodivka Olgopilskij povit Podilska guberniya 29 serpnya 1935 Lviv ukrayinskij zhivopisec i pedagog Oleksa NovakivskijAvtoportret iz penzlemNarodzhennya 2 14 bereznya 1872 1872 03 14 Slobodo Obodivka Olgopilskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert 29 serpnya 1935 1935 08 29 63 roki Lviv Polska respublikaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Nacionalnist ukrayinecZhanr religijni i zhanrovi kompoziciyiNavchannya Odesa KrakivDiyalnist hudozhnikRoki tvorchosti 1900 1935Pokrovitel mitropolit Andrej SheptickijVidomi uchni Krushelnickij Yaroslav Simonovich Volodimir Semenovich i Sahro Petro YurijovichRoboti v kolekciyi Nacionalnij muzej u Varshavi i Hudozhnij muzej Novakivskij Oleksa Harlampijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Novakivskij BiografiyaTalanovitim i temperamentnim eksponentom krakivskogo postimpresionizmu buv urodzhenec zazbruchanskogo Podillya Oleksa Novakivskij Uchen Yana Matejka Unezhickogo j Leona Vichulkovskogo vin duzhe bagato zavdyachuvav Malchevskomu Ne zalishilisya bez vplivu na nogo Matejka ta Vispyanskogo Narodivsya u s Slobodo Obodivka nini Nova Obodivka Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Mistecku osvitu zdobuv navchayuchis v Odesi 1888 1892 u hudozhnika dekoratora F Klimenka ta u Krakivskij Akademiyi krasnih mistectv 1892 1900 u L Vichulskogo i Ya Stanislavskogo Zhivopisna manera O Novakivskogo sformuvalas na tvorchomu zasvoyenni principiv impresionizmu Trivalij chas pracyuvav u s Mogila bilya Krakova Moneta NBU prisvyachena Oleksi Novakivskomu U 1911 roci v Krakovi vidbulasya personalna vistavka Oleksi Novakivskogo na yakij mitec predstaviv ponad 100 robit sho prinesli hudozhniku viznannya ta populyarnist Kartinami zacikavivsya mitropolit Andrej Sheptickij i zaproponuvav hudozhniku perebratisya do Lvova Z 1913 roku u Lvovi Novakivskij krim tvorchoyi roboti zajmavsya i pedagogichnoyu diyalnistyu mav nadzvichajno bagato uchniv kilka desyatkiv prote zhoden z nih ne perevershiv samogo Novakivskogo U 1921 roci vidbulasya personalna vistavka hudozhnika u Lvovi yaka otrimala visoku ocinku kritikiv ta hudozhnikiv Pogruddya u s Nova Obodivka U 1923 roci zasnuvav u Lvovi mistecku shkolu sho stala vidomim oseredkom malyarskoyi kulturi u Zahidnij Ukrayini Jogo shkolu projshli Volodimir Gavrilyuk Svyatoslav Gordinskij Stefaniya Gebus Baranecka Lev Gec Mihajlo Dragan Oleksa Druchenko Vasil Dyadinyuk Sofiya Zaricka Omelchenko Ivan Ivanec Ivan Kejvan Andrij Koverko Edvard Kozak Eko Miron Levickij Lev Volodimir Lasovskij Yaroslav Lukaveckij Stepan Lucik Antin Malyuca Mihajlo Moroz Ivanna Nizhnik Vinnikiv Leonid Perfeckij Olga Pleshkan Roman Selskij Grigorij Smolskij ta bagato inshih mistciv yaki piznishe zdobuli viznannya i svitovu slavu U 1924 1925 rokah ocholyuvav fakultet mistectva Lvivskogo tayemnogo Ukrayinskogo Universitetu Uchnyami Novakivskogo 1932 roku bula stvorena mistecko ideologichna grupa RUB S Rudakevich Bazyuk Pam yatU 1972 roci u Lvovi bulo vidkrito hudozhno memorialnij muzej Oleksi Novakivskogo U ridnomu seli Nova Obodivka vstanovleno byust ta memorialnu doshku na budinku kulturi U 2016 mu slovackij profesor Mikola Mushinka podaruvav Nacionalnomu muzeyu u Lvovi imeni Andreya Sheptickogo 50 zhivopisnih i grafichnih robit hudozhnika Memorialna doshka na vul Listopadovogo chinu 11 u Lvovi avtor Emmanuyil Misko U berezni 2022 roci z nagodi 150 richchya vid dnya narodzhennya ukrayinskogo hudozhnika Oleksi Novakivskogo ta 50 litnogo yuvileyu Hudozhno memorialnogo muzeyu hudozhnika Ukrposhta vipustila poshtovij konvert i marku Na yuvilejnomu konverti zobrazheno budivlyu muzeyu a na marci predstavleno Avtoportret iz penzlem Oleksi Novakivskogo TvoriPered ukrayinskoyu publikoyu Novakivskij upershe vistupiv she na vistavci Tovaristva dlya rozvoyu ruskoyi shtuki 1901 ale shirshu populyarnist zdobuv sobi tilki pershoyu zbirnoyu vistavkoyu u Krakovi 1911 Koli zh 1913 roku vin pereyihav iz Krakova na postijnij pobut do Lvova to zavoyuvav sobi galicku publiku nepodilno V poru koli Ivan Trush usunuvsya v tin Pankevich zamovk Sosenko nezduzhav a Bojchuk pereyihav do Kiyeva vilne misce v palati Stiki ta v opiniyi gromadyanstva zajnyav Novakivskij U porivnyanni z vishenazvanimi Novakivskij perevazhav agresivnistyu svoyeyi j harakteristichnim dlya malyariv Molodoyi Polshi pidhodom do temi Chiste malyarstvo z utayenoyu simvolikoyu barvnih plosh i linij bulo todi novinoyu na galickomu grunti Persha lvivska zbirna vistavka Novakivskogo ukladena 1921 bula jogo velikoyu peremogoyu Osoblivo serdechno sprijnyala mitcya polska kritika sho znajshla v nomu ukrayinskogo epigona krakivskoyi shkoli Krakivskij Avtoportret portret druzhini Moya muza nizka triptihiv ta kilkanadcyat pejzazhiv pobich svoyeyi naglyadnoyi zalezhnosti vid laureativ krakivskoyi shkoli zabezpechat Novakivskomu trivke misce v istoriyi ukrayinskogo mistectva Diti 1905 Kolyada 1907 1910 Vesna 1909 Avtoportret iz penzlem 1911 Narodne mistectvo panno 1915 16 Nauka panno 1915 16 Vesna v s Mogila Probudzhennya 1912 Yurskij sobor 1925 Muzika 1929 Dovbush 1931 Moya muza U zadumi Akt z rudovolosoyu zhinkoyu portreti D Levickogo mitropolita Andreya Sheptickogo O Barvinskogo ta in GalereyaKopannya na gorodi 1920 U zadumi fanera olijnij zhivopis 75 5h96 5 sm 1910 ti Vesna 1930 Ukrayinska Madonna 1910 Knyaz Andrej Sheptickij 1915 1919 Druzhina hudozhnika 1906 Natyurmort 1916 Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Novakivskij Oleksa HarlampijovichMistecka shkola Oleksi Novakivskogo Hudozhno memorialnij muzej Oleksi Novakivskogo Ivanka Nizhnik Vinnikiv Yacek Malchevskij Postimpresionizm Postmodernizm SecesiyaPrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 327 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Tishkevich Marisya Oleksa Novakivskij epoha lvivskogo modernizmu Konvert i marka do 150 richchya hudozhnika DzherelaPortal Mistectvo Portal Biografiyi N G Kovpanenko Novakivskij Oleksa Harlampijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 440 ISBN 978 966 00 1061 1 Oleksa Novakivskij Bibliogr pokazhch red L I Krushelnicka NAN Ukrayini Lviv nauk b ka im V Stefanika L 2001 107 c PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novakivskij Oleksa HarlampijovichNovakivskij Oleksa Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1147 1148 1000 ekz Novakivskij Oleksa Harlampijovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 577 578 Marko Robert Steh Ochima kulturi 67 Oleksa Novakivskij Hudozhno memorialnij Muzej Oleksi Novakivskogo u Lvovi Lviv Kamenyar 1983 Oleksa Harlampijovich Novakivskij 1872 1935 Shukachi novih dorig Lvivska biografiya Oleksi Novakivskogo Volodimir Zalozeckij Oleksa Novakivskij Lviv Ukrayinske Tovaristvo Prihilnikiv Mistectva b d 53 s portr XXVIII ark il s Novakivskij st V Hmurogo Harkiv Ruh 1931 37 s portr 25 ark il Ukrayinske malyarstvo