«Гуцу́льщина» — національний природний парк в Україні, в межах Косівського району Івано-Франківській області.
48°18′02″ пн. ш. 25°05′26″ сх. д. / 48.300700000027774195° пн. ш. 25.09070000002777689° сх. д.Координати: 48°18′02″ пн. ш. 25°05′26″ сх. д. / 48.300700000027774195° пн. ш. 25.09070000002777689° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Івано-Франківська область |
Найближче місто | Косів |
Площа | 32271 га |
Засновано | 14 травня 2002 р. |
Оператор | Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
Вебсторінка | nnph.if.ua |
Гуцульщина (національний природний парк) (Івано-Франківська область) | |
Гуцульщина у Вікісховищі |
Національний парк був створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища Покутсько-Буковинських Карпат.
Історія
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України Леоніда Кучми від 14 травня 2002 року № 456 на площі 32271,0 га. Із цієї площі 7606,0 га земель надаються парку в постійне користування, а 24665 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Протяжність парку з північного заходу на південний схід — близько 29 км, а з північного сходу на південний захід — 20 км.
Території природно-заповідного фонду у складі НПП «Гуцульщина»
Ще до набуття національним парком його теперішнього статусу, на його території функціонували кілька дрібніших об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинув раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зберігається в складі НПП.
До складу території національного природного парку «Гуцульщина» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Заказник місцевого значення «Грегіт», ландшафтний
- Заказник місцевого значення «Кам'янистий хребет», ландшафтний
- Заказник місцевого значення «Каменець», лісовий
- Пам'ятка природи місцевого значення «Модрини», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Еталон букового насадження», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Цуханівське», ботанічна
- Заповідне урочище «Лебедин»
- Заповідне урочище «Гаївка»
- Заповідне урочище «Хоминське»
- Заповідне урочище «Ділок»
- Заповідне урочище «Камінець»
- Заповідне урочище «Ротул»
- Заповідне урочище «Уторопи»
- Пам'ятка природи місцевого значення «Водоспад на ріці Рушір», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сірководневе джерело», гідрологічна
- Дендропарк «Дендрарій»
Рельєф
Рельєф складний і неоднорідний, він формувався впродовж тривалого часу в процесі підняття з дна колишнього океану нашарувань різних геологічних епох, які під дією екзогенних факторів набули сучасного вигляду. Тут виділяють передгірну височинну область — Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350—500 м над рівнем моря, та область Зовнішніх Карпат. Низькогірні та середньогірні хребти простягаються паралельними пасмами з північного-заходу на південний схід.
Гірські хребти здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Такий характер рельєфу сприяє доступності та зручності рекреаційного освоєння території Парку.
Висота гірських хребтів — від 709 до 1476 метрів над рівнем моря. Основні хребти — Кам'янистий, Карматура, Хоменський, Брусний, Сихлін, Сокільський, Плоский, Максимець, Буковець-Ріцький. У західному і південно-західному напрямах висоти збільшуються і сягають 1000 та більше метрів (Ґреґіт — 1471 м, Лисина Космацька — 1464 м, Ігрець — 1374 м). Рівнинна частина — 300—450 м над рівнем моря, гірська — 700—1000 м. Упоперек хребтів течуть найбільші річки: Черемош (80 км), Пістинька (56 км), Рибниця (54 км), Лючка (24 км).
Найвищою вершиною НПП «Гуцульщина» є гора Ґреґіт, заввишки 1472 м над р. м. Її схили вкриті кам'яними розсипами, які мають місцеву назву «ґреготів». На деяких хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі заввишки 20—40 м.
У тектонічному відношенні НПП «Гуцульщина» належить до Передкарпатського передового прогину і Складчастої області Українських Карпат. Головні риси сучасного рельєфу Косівського району сформувались у результаті тектонічних рухів і безперервної дії екзогенних факторів. Провідні геоморфологічні процеси яскраво виявляються в ерозії та акумуляції, фізичного і хімічного вивітрювання корінних порід у нижній частині схилів, уступів цокольних терас і місцями на вершинах гірських хребтів. На основі тектонічно-структурних особливостей і характеру розчленування виділяється такі геоморфологічні одиниці:
- Коломийсько-Чернівецька алювіальна рівнина охоплює північно-східну частину району.
- Покутське передгірське скульптурне підняття розташоване в межах Прут-Черемошського межиріччя, поверхня якого розчленована долинами річок Рибниці, Лючки, Пістиньки.
- Зона низькогірного рельєфу північних крайових хребтів Карпат простягається з північного заходу на південний схід по центральній частині району.
- Зона середньогірського рельєфу Покутсько-Буковинських Карпат розташована в південно-західній частині району.
- В межах зони середньогірського рельєфу починають свої витоки основні річки району — Пістинька і Рибниця.
- Структурно-ерозійне низькогір'я Слободи Рунгурської займає північно-західну частину району.
- Берегові Ґорґани розташовані на заході району.
Клімат
Цей розділ не містить . (травень 2020) |
НПП «Гуцульщина» входить до атлантико-континентальної кліматичної області. Він суттєво відрізняється від клімату прилеглих рівнинних територій Лісостепової зони. Ці відмінності зумовлені впливом гірського рельєфу. Над Карпатами панує західне перенесення повітряних мас, проте загальний напрямок циркуляційних процесів різко порушується гірськими хребтами. Хребти послаблюють вплив арктичного басейну. Крім цього, гірський рельєф спричиняє різні типи місцевої циркуляції: фени, гірсько-долинну циркуляцію, схилові вітри, а також нерівномірний розподіл сонячної радіації, температури, хмарності, опадів та інших метеорологічних елементів всередині самої гірської країни.
Рельєф визначає також вертикальну кліматичну зональність. Всього в Косівському регіоні виділяють чотири кліматичні зони:
- Помірна зона розташована в межах висот 450—750 м (низькогір'я Зовнішніх Карпат, Бескиди). За площею вона найбільша в Українських Карпатах. Вирощують різноманітні овочі, жито, овес.
- Прохолодна зона виражена в межах міжгірських долин та внутрішніх схилів гірських хребтів у діапазоні висот 750—950 м. Тут вирощують переважно овочеві культури.
- Помірно холодна зона (950—1200 м) виражена на схилах хребтів і в міжгірських долинах. Верхня межа її збігається з верхньою межею поширення землеробства і з верхньою межею листяного лісу.
- Холодна зона (висоти понад 1200 м) представлена схилами вододільних хребтів і міжгір'ями на висотах 1200—1500 м. Зона сприятлива для пасовищного тваринництва.
На території Косівщини формується помірно континентальний клімат з надлишковим і достатнім зволоженням, неспекотним літом, м'якою зимою і теплою осінню. Річні температури по району (+6 — +7 °C). У гірських районах на висотах 1200 м середньорічна температура знижується до +3°С, а на найбільших висотах гір — до 0°С. Середньорічні температури на території Косівщини понижуються від периферії до осьових хребтів. Найнижчі спостерігаються у високогірних місцевостях. Зима (період із середніми добовими температурами нижче 0°С) триває неоднаково, в горах, на висоті 850 м — близько 4 місяців, а на найвищих ділянках до 5 місяців. У цілому зима м'яка, з частими й тривалими відлигами, але в гірських долинах абсолютний мінімум температур зареєстрований −42 °C. Не кожного року формується стійкий сніговий покрив. Весна охоплює 70—85 днів. У горах затягується до 180, тому що з підняттям на кожні 100 м висоти початок весни запізнюється на 2 дні, а кінець на 8. Погода дуже нестійка протягом усього періоду: теплі дні змінюються морозними зі снігом. Навіть у травні часом повертаються заморозки. Літо (період із середньодобовими температурами вище +15°С). У передгір'ї — 3 місяці. В горах з підняттям на кожні 100 м висоти літо запізнюється на 8—9 днів і на 5—6 днів раніше закінчується, тому в низькогір'ї тривалість літнього періоду становить 1—2,5 місяці, а на висотах понад 1000 м — він уже не фіксується. Максимальні літні температури сягають +30°С, тимчасом у горах не рідкісні похолодання і заморозки. Осінь тепла і суха. Триває до двох місяців. У горах тривалість збільшується, оскільки з підняттям на 100 м висоти осінь настає на 5—6 днів раніше, а припиняється на 2—3 дні пізніше.
Для регіону характерне надмірне та достатнє зволоження, проте опади надзвичайно нерівномірні як протягом року, так і на різних ділянках. Атмосферне зволоження гірських і передгірських районів Косівщини надмірне та достатнє. За рік випадає 1000 мм, в горах — 1500—1600 мм (для порівняння — поряд у Лісостепу на рівнині — 500—700 мм). Основна частина опадів випадає в теплий період (переважно в червні). Іноді добова кількість може сягати 200—300 мм. У вигляді снігу випадає до 40 % усієї кількості опадів у субальпійській та альпійській зонах. Більша потужність снігового покриву характерна для районів південно-західного схилу. В передгірських районах максимальна потужність снігового покриву 40—50 см, в горах — 100—150 см. В окремі роки висота снігового покриву може сягати 300—500 см. У передгір'ї та низькогір'ї перший сніговий покрив з'являється наприкінці листопада і до кінця грудня стає стійким. У гірській місцевості це спостерігається в кінці листопада. Сніговий покрив може в будь-який час зими зійти повністю внаслідок частих відлиг з дощами. Звичайно стійкий сніговий покрив триває близько двох місяців у передгір'ї і 3—4 місяці в горах (до 5 місяців на високогір'ях). З квітня починається інтенсивне танення снігу, яке триває до кінця місяця.
Гідрологічна мережа
Територія парку помережена численними річками та гірськими потоками. Найбільші з них — Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. Також є багато малих річок і гірський потічків, наприклад потік Пичний. Всі вони є правими притоками річки Прут.
Поверхневі води НПП «Гуцульщина» складаються переважно з річкової сітки, яка має тут значну густоту — до 1,1 км/км². Озерність і заболоченість території низька, штучні водойми поширені здебільшого на височинній передгірній частині. Під водами є понад 800 га (0,9 %) території.
За схемою гідрологічного районування України весь район розташований в межах Дністровсько-Прутської гідрологічної області, яка входить до складу гідрологічної країни Українських Карпат. Область характеризується такими показниками гідрологічної мережі:
- коефіцієнт густоти річкової сітки — 1 км/км і більше
- похил річок 60—80 м/км у верхів'ях 5—10 м/км у пониззях
- швидкість течії річок 3—5 м/с
- заболоченість водозбору незначна
- величина річкового стоку 200—1000 мм
- режим паводковий
- розподіл стоку протягом року — зима 10—18 %, весна 30—50 %, літо-осінь 30—45 %
- льодостав нестійкий, затори
Три річкові системи — Рибниці, Лючки і Пістиньки займають приблизно однакову площу в межах району, в середньому трохи більше 25 %, дещо меншу плащу займає басейн Черемошу — близько 20 %, а на басейни інших двох річок — Цуцулину і Березівки — відповідно 2,9 % і 0,5 %.
Озера
Озерність території НПП «Гуцульщина» незначна. Всього нараховується шість невеликих озер. Кожне з них є досить неповторним. Найпоширенішим типом озерних котловин є котловини обвально-зсувного типу. До цього типу належать чотири з шести наявних озер в районі.
Озеро Лебедине (Лебедин) розташоване на південному схилі хребта Лебедин, на висоті 650 м, серед букового лісу. Площа водного дзеркала 3500 м², форма озера нагадує тупокутний трикутник. Наявні у науково-популярній літературі припущення щодо його карстового чи льодовикового походження не витримують ніякої критики. При детальному обстеженні виявлено, що озеро має надзвичайно велику, як на свої скромні розміри, глибину, яка сягає за неперевіреними даними 28 м. (12-метровий шест до дна не дістав). Озеро має обвальне походження. З північного боку по хребті чітко виділяється стінка зриву завдовжки бл. 100 м по гребеню. Схил над озером сильно оголений, кам'янистий, великої крутизни. Гребінь хребта асиметричний. Поряд розташовані ще кілька замкнутих сухих кам'янистих заглиблень. Озеро стічне. Стік відбувається у потік Палицький. Через велику кількість опадів в озері проходять інтенсивні процеси гниття, які збагачують води сірководнем. Прозорість води невелика.
Озеро Мертве розташоване на сусідньому хребті Карматура (Кормитура), практично на самому гребені, на висоті понад 800 м. Озеро невелике за розмірами, грушоподібної форми, завширшки 30—60 і завдовжки бл. 70 м. Озеро обвально-зсувного типу. З північно-західного боку чітко простежується стінка відриву. Озеро мілке, сильно заросло деревами і чагарниками. Всю середину озера займає великий заболочений острів, водне дзеркало залишилося тільки по краях. Озеро стічне, стік відбувається шляхом просочування води через кам'янисту греблю у річку Коров'єк. Очевидно, в минулому озеро складалося з двох різнорівневих водних басейнів і було більше за розмірами. Верхній басейн являє собою вузьку, довгу суху балку з плоским дном.
Озеро Зіпякове утворилося порівняно недавно внаслідок великого обвалу, що стався па південно-західному схилі гори Зіняків Верх. Озеро зовсім мале, але досить глибоке. Навколо скрізь перевернуті дерева, брили, рельєф дуже складний.
Озеро Дзвинячка розташоване на горі Овид, біля Старих Кутів, на висоті близько 600 м. Довжина озера 8 м, ширина 7 м, глибина 1,5—2 м. Очевидно, озеро теж обвального походження.
Озеро Вікнищі (Вікнища) біля села Лючі за неперевіреними даними має карстове походження. Глибина до 2 м, береги круті, з усіх боків оточене буковим лісом.
Озеро Банське розташоване у Косові, на території колишньої фабрики «Гуцульщина». Воно утворилося на місці колишньої соляної копальні — «бані». Має техногенно-карстове походження. Площа водного дзеркала 30000 м², глибина сягає 10 м. На його місці до 1938 року була копальня солі, а до 1939 року на його базі оздоровчий заклад. Озеро розташоване в західній частині м. Косова на останній високій терасі лівого берега річки Рибниці, біля підніжжя відрогів гори Зіняків Верх (Сопка), на висоті 400 м над р. м. Озеро майже округлої форми, берегова лінія дуже звивиста з великою кількістю мілких заплав. Ця берегова мілководна зона дуже заросла очеретом та рогозою. Південна частина озера, що розташована по терасі в бік річки,— мілкіша, бо має більшу площу зарослі. Північна, що примикає до схилу, на якому збереглися сліди зсуву 15 річної давності, більш стрімко занурюється вглиб, оскільки площа заросту тут незначна. Сам схил слабо заліснений, в його східній частині над озером збереглися сліди більш давнього зсуву. Під дерновим шаром окрім глин трапляються тонкі шари гіпсу. Площа водного дзеркала 30 тис. м². В озері водиться риба. Облаштовані два містки для рибалок. Дно не досліджене, тому в ньому не купаються. Можливо, це пов'язане з відсутністю твердого берега через замулення та заростання берегової лінії по всьому периметру. Не спостерігається джерел, що живлять озеро, як і відсутній витік з нього. Територія, на якій розташоване озеро, належала виробничому об'єднанню «Гуцульщина», тому близько до південного берега розташовані промислові будівлі. В східній частині житлові будівлі віддалені на 100 м. Можливо, озеро було солоним і опрісніло. Являє собою добрий пункт короткочасного перебування водоплавної птиці. Технічно не використовується. Озеро є джерелом зсувних процесів, що загрожують приватним житловим забудовам, тому обов'язково має підлягати детальному вивченню і моніторингу.
Стави
Рельєф передгірної височинної частини району сприятливий для будівництва ставів. За матеріалами обстежень на території району розташовані 83 ставки різної величини, загальною площею бл. 105 га. Найбільший ставковий комплекс збудований у долині річки Волійця — 7 ставів, загальною площею 30 га. Також 7 ставів, але меншої площі, побудовані на річці Цуханів. Два великі стави площею 4 і 5 га побудовані на річці Чернятин. Площа двох ставів на річці Насарат становить 10 га. Інші стави мають незначну площу. Багато копаних ставів є у Рожнові, на Вербівці, у Кобаках, на околиці Косова.
Водорегуляційне значення
Річковий басейн — це єдина екологічна одиниця з чітко визначеною межею, а також комплексом геоморфологічних, ґрунтових і кліматичних умов, що визначають напрям та інтенсивність речовинно-енергетичних потоків і є цілісною водно-балансовою одиницею. Орографічна будова водозборів впливає як на циркуляційні атмосферні процеси, зокрема, випадання атмосферних опадів, так і зумовлює інтенсивність їхнього надходження в гідромережу.
Результати аналізу гідрокліматичних матеріалів показали, що середньорічна добова температура повітря для адміністративного району становить 7,4°С з мінімальним значенням в 6,7°С для басейну річки Пістинька і максимальним — 8,0°С для басейну р. Черемош. Для водозборів річок Лючки і Рибниці цей показник становить у середньому 7,6°С. У зволоженні вертикальними атмосферними опадами досліджуваної території спостерігається закономірне збільшення із висотою над рівнем моря. Так, в басейні Пістиньки випадає до 1110 мм опадів на рік з поступовим зменшенням їх до 958—955 мм відповідно у басейнах Рибниці та Лючки і до 905 мм — у басейні Черемошу. Загалом для Косівського району цей показник становить 987 мм. Значення річного сумарного випаровування найвищі у басейні Черемоша і становлять 490—509 мм, в басейні Пістиньки цей показник найнижчий — 465 мм. Для двох інших водозборів ця величина становить бл. 480 мм.
У корінному рослинному покриві лісові угруповання поширювались на 99,6 % території водозборів, з яких пояс дубових лісів займав до 18,6 % у нижніх частинах басейнів Черемоша і Рибниці. Найбільша площа містилась у поясі букових лісів — 77 % і лише 4,0 % лісової площі займав пояс смерекових лісів. Сучасна структура лісових угруповань НПП «Гуцульщина», до певної міри відображає корінний покрив — на нижніх гіпсометричних рівнях річки Черемош збереглись мішані дубові ліси у центральній частині району чисті та мішані букові, а у верхів'ях річок Рибниця і Пістинька — смерекові ліси.
Річковий стік у досліджуваних водозборах коливається в межах 415—645 мм на рік. Із збільшенням середньої висоти водозборів збільшується кількість опадів, а відтак і річковий стік. Зростання середньої висоти тут на 100 м спричинює збільшення шару річкового стоку на 102—105 мм. Коефіцієнт річкового стоку — 0,46—0,58. Це зумовлено більш пологими схилами та інтенсивнішим надходженням сонячної радіації до поверхні. Модуль стоку є у прямій залежності від середньої висоти водозбору і нахилом його поверхні, тоді як на об'єм, або норму стоку більше впливає величина площі водозбору.
Встановлено, що за норми опадів поверхнева складова становить 14,6 %, ґрунтового — 51,1 % і базисного — 34,3 % від сумарного стоку. Із збільшенням опадів вдвічі ці показники становлять відповідно поверхневий стік — 26,4 %; ґрунтовий — 44,3 %, базисний — 29,3 %, що засвідчує достатню зарегульованість річкового стоку.
Значний вплив на водний режим водозборів разом із ґрунтами, рельєфом і кліматичними факторами має й рослинний покрив.
Ґрунти
Головним процесом ґрунтоутворення, що переважає на Косівщині, є буроземний. Найсприятливішими екологічними умовами для формування буроземів є лісова рослинність, вологий клімат зі значною кількістю опадів, промивний водний режим, нетривале промерзання ґрунту, що сприяє інтенсивному вивітрюванню порід і втягненню в ґрунтоутворення глибоких горизонтів материнських порід. Буре забарвлення ґрунтів такого типу спричинює наявність значної кількості фульвокислот і оксидів заліза. Надлишок зволоження обумовлює значне поширення явищ оглеєння. Розподіл ґрунтового покриву, як й інших чинників середовища підпорядковується вертикальній поясності.
Вище лісового поясу на плосковершинних схилах хребтів і вершинах поширені гірсько-лучні й гірсько-торфуваті підтипи буроземів. Вони утворилися під лучною рослинністю полонин в умовах надмірного зволоження. Ґрунти дуже кислі з неглибоким ґрунтовим профілем, сильно щебнисті та кам'янисті.
Дерново-підзолисті ґрунти на алювіально-делювіальних відкладах сформувалися під покривом лісової рослинності, яка в минулому покривала дані масиви території, поєднуючи в часі підзолистий та дерновий ґрунтотворні процеси, в умовах достатнього атмосферного зволоження. Поширені вони в північній частині території району.
Дерново-підзолисті ґрунти залягають переважно на вирівняних вододілах, плато і положистих схилах, а їх змиті відміни поширені на вузьких вододільних гребенях та схилах різної крутизни.
За ступенем підзолистості серед них трапляються дерново-середньо, сильно і слабопідзолисті. Дернові ґрунти на алювіально-делювіальних відкладах залягають на широких вирівняних вододільних просторах, схилах, улоговинах, а також на над заплавних терасах на слабо і добре дренованих ґрунтотворних порадах. Сформувались вони під покривом лісової та лучної травянистої рослинності, поєднуючи в часі процес опідзолення з дерновим ґрунтотворним процесом.
За товщиною гумусових горизонтів ці ґрунти поділяються на глибокі, в яких в темно-сірий колір забарвлений горизонт сягає 50—70 см, та дернові опідзолені, у яких ілювіальний горизонт має сірий або ясно сірий колір і загальний гумусовий горизонт становить 30—40 см та наносні алювії. Чистий алювіальний горизонт у них відсутній.
За механічним складом серед дернових ґрунтів найбільш поширені середньосуглинкові та легкосуглинкові ґрунти. Ці ґрунти значно краще піддаються окультуренню ніж дерново-підзолисті, їхня природна родючість також краща.
Лучні та лучно-болотні на алювіально-делювіальних відкладах сформувались під покривом лучної трав'янистої рослинності в умовах неглибокого (1,8—3 м) рівня підґрунтових вод. Таким чином верхня частина профілю формується під впливом атмосферних опадів, а нижня зазнає впливу підґрунтових вод, тому лучні ґрунти на території району трапляються неоглеєні і в різній мірі оглеєні. Ці ґрунти залягають на заплавах річок і над заплавних терасах, балках, з рівним і слабо хвилястим рельєфом, утворились на досить дренових делювіально-алювіальних відкладах.
Від теплого до холодного поясів гір переважають буроземи і дерновобуроземні ґрунти, які сформувалися під лісовою рослинністю та високогірними луками в умовах сезонного промивного водного режиму на продуктах вивітрювання гірських порід. Дерново-гумусовий горизонт їх має потужність 4—8 см, вони містять до 2,5—4 % гумусу, кислі. На цих ґрунтах ліс росте найвищого бонітету, придатні й для вирощування сільськогосподарських культур. Ці ґрунти утворились внаслідок дернового процесу ґрунтоутворення, що проходив під лучною трав´янистою рослинністю на бурих лісових ґрунтах. Розташовані вони на заплавах гірських річок та над заплавних терасах, а також в підніжжях гір. Сформувались на делювіально-алювіальних відкладах. В цих місцях добре розвинений трав'янистий покрив, широко представлений кореневищними та розлого-кущовими злаками. Цей тип ґрунтів не є зональним, він виник внаслідок давнього і інтенсивного пасовищного тваринництва та окультурення господарською діяльністю людини. Вони є основним фондом орних земель в гірській зоні Карпат.
Характерною ознакою даних ґрунтів є наявність дернового горизонту темно-сірого з бурим відтінком забарвлення, більшою насиченістю обмінним кальцієм. Горизонт (Н) буває забарвлений в темнувато-сірий з бурим відтінком колір до глибини 36-65 см і горизонт (Нр) відповідно повністю або частково. Буроземно-підзолисті ґрунти на алювіально-делювіальних відкладах. Підзолисто-буроземні ґрунти Косівщини утворилися під широколистяними лісами в умовах теплого й вологого клімату. Вони бідніші поживними речовинами, особливо азотом і фосфором. Цим і незадовільним повітряним режимом та кислотністю зумовлена порівняно низька їх родючість, проте достатня для різноманітних сільськогосподарських культур.
Поширені вони в передгір'ї і в горах, у нижньому, зрідка в середньому поясах на слабо дерновому суглинковому делювії. В передгір'ї ці ґрунти залягають на висоті від 150 до 400 м на горбах та увалах. В горах ці ґрунти залягають на видовжених делювіальних шлейфах, конусах виносу, на схилах і вододілах, до висоти 400—500 м над рівнем моря. Залежно від рельєфу, а також від кліматичних умов можуть утворюватися різною мірою оголені ґрунти цього типу.
В межах району, враховуючи різні умови ґрунтотворення, ці ґрунти діляться на ряд різновидностей. Бурі лісові та дерново-буроземні ґрунти на продуктах вивітрювання пісковиків і сланців. Поширені під лісами і на безлісих площах гірської території. Залягають на добре дренованих кислих материнських породах, що являють собою елювій-делювій карпатського флішу на схилах різної крутизни. Бурі лісові та дерново-буроземні ґрунти лісово-лучної зони Карпат, що залягають на схилах закономірно змінюють свої внутрішні властивості із збільшенням висоти над рівнем моря, їх механічний склад легшає і зменшується вміст загального обмінного й органічного зв'язаного кальцію, а також і фосфору проти вмісту органічної речовини. Залежно від умов поверхневого стоку і внутрішньої тренованості, а також від кліматичних умов вказані властивості ґрунтів можуть змінюватися у межах кожного з вертикальних поясів.
У межах кожного з поясів ці ґрунти мають різну глибину профілю (рухаючи до корінної породи) і різний ступінь щебенюватості, в зв'язку з чим виділяються види: глибокі і неглибокі не щебенюваті, щебенюваті і кам'янисті. Ці ознаки мають важливе виробниче значення при використанні ґрунтів в сільському господарстві та лісовій справі. Гірсько-лучні ґрунти на елювії Карпатського флішу. Гірсько-лучні (полонинні) ґрунти займають найвищі частини Карпат, що лежать за лінією лісів в так званій полонинній (субальпійській і альпійській). Сформувались вони під трав'янистою рослинністю і дрібними напівчагарниками (чорниці, брусниці та ін.). Ґрунтоутворюючими породами є в основному продукти вивітрювання пісковиків (Чорногора) та давніх кристалічних сланців в Чичвинських горах.
Глибина ґрунтового покриття не перевищує 50—60 см. В комплексі з гірсько-лучними ґрунтами залягають гірські оторфовані та гірські торфовища. Щебінь трапляється у всіх горизонтах.
Флора і фауна
Геоботанічне районування
Територія національного природного парку «Гуцульщина» за геоботанічним районуванням розташована в межах трьох районів (2 підрайони) Карпатського геоботанічного округу. її розташування таке: область — Європейська широколистянолісова
провінція — Центральноєвропейська
підпровінція — Східнокарпатська гірська
округ — Карпатський
район — Болехівсько-Берегометський
підрайон — Передгорганський
підрайон — Покутсько-Буковинський
район — Суходільсько-Яремчанський
район — Шешорсько-Красносільський
Враховуючи велику кількість як геоботанічних, так і флористичних районів, територія НПП «Гуцульщина» відзначається значним видовим і ценотичним різноманіттям. Оскільки територія НПП «Гуцульщина» включає, в основному, лісові масиви, то серед едифікаторів і домінантів рослинного покриву переважають фанерофіти.
Болехівсько-Берегометський геоботанічний район ялицево-букових лісів представлений у північно-східній частині НПП «Гуцульщина» (південна його межа проходить по лінії Середній Березів — Космач — Яворів — Великий Рожин). Передгорганський підрайон заходить лише незначним фрагментом на крайню північно-західну частину території парку (околиці с. Люча). Покутсько-Буковинський підрайон охоплює велику за площею територію, що становить майже половину парку.
Район відзначається значно меншою часткою в складі лісових угруповань ялиці, ніж у сусідньому Турківсько-Старосамбірському районі. Місцями, особливо у Передгорганському підрайоні, її зовсім немає у складі деревного ярусу, внаслідок чого тут створюється своєрідний «субрайон» грабово-букових лісів, облямованих з північного сходу грабово-дубовими і дубово-буковими лісами. Відсутність ялиці на цій території певно можна пояснити проникненням сюди сухуватих континентальних повітряних мас, що згубно впливають на згаданий вид. Таке явище, зокрема, спостерігається в долині р. Лючка.
Разом з випаданням із складу лісів ялиці з наземного покриву майже цілком зникають чорниця, ожика лісова, , листяні мохи, зменшується покриття квасениці. Характерними компонентами трав'яного покриву стають копитняк європейський, яглиця звичайна, підлісник європейський, осока волосиста, .
Покутсько-Буковинський підрайон характеризується м'якшим і вологішим кліматом, тому тут покриття ялиці зростає. Вона виступає майже постійним компонентом букових лісів і є едифікатором досить поширених тут буково-ялицевих і буково-дубово-ялицевих угруповань. Майже постійними компонентами деревного ярусу є граб, клен гостролистий, ясен звичайний та ільм шорсткий. У трав'яному покриві домінують переважно неморальні види. Найбільші зміни лісового вкриття відбулись у Передгорганському підрайоні. Тут майже дві третини площі корінних лісів замінено монокультурами смереки, похідними грабчаками, бучняками, березняками, осичниками і вільшняками. Великі площі колишніх колгоспних лісів перетворено в рідколісся, зарості чагарникових верб, ліщинники. Найпоширенішими екологічними групами лісів району є вологі мезотрофні ялицеві бучини, вологі евтрофні ялицеві бучини, свіжі і вологі мезотрофні грабові бучини і вологі евтрофні грабові бучини.
Суходільсько-Яремчанський геоботанічний район смереково-ялицево-букових пригорганських лісів тягнеться вузькою смугою вздовж горганського низькогір'я. На території парку він представлений незначним за площею фрагментом у крайній північно-західній частині. З південного сходу по лінії Верхній Березів — Слобода він межує з Шешорсько-Красноільським геоботанічним районом. У цьому районі деревна рослинність не зазнала таких відчутних антропогенних змін, як у попередньому. Тут найкраще відновлюється ялиця і її більше у складі лісів. Майже всюди вона поширена поряд із смерекою, причому остання переважає лише на схилах з контрастнішим гідротермічним режимом, на бідніших і більш щебенистих ґрунтах.
Основний типологічний фон створюють тут вологі мезотрофні ялицево-смерекові бучини. Головним господарським завданням у них є підтримання сучасної структури рослинного покриву і реконструкція похідних смеречників. Шешорсько-Краснопільський геоботанічний район смереково-ялицево-букових і смереково-буково-ялицевих лісів представлений майже на половині території національного парку у його південно-західній частині. Він відзначається теплішим, м'якшим і вологішим кліматом, більш згладженим рельєфом і багатшими ґрунтами порівняно з відповідними даними попереднього району. Це забезпечує ялиці переваги у складі лісостанів над смерекою, а місцями, в улоговинах і долинах річок, ялиця досягає покриття едифікатора. Внаслідок цього поряд із смереково-ялицево-буковими угрупованнями значні площі займають виключно високої продуктивності (до 1000—1100 м на 1 га) смереково-буково-ялицеві ліси. Хоч тут на значних площах й створено похідні смеречники, проте, завдяки великій життєвості ялиці й бука, вони майже всюди добре відновлюються природним шляхом і виступають у складі смерекових насаджень. Внаслідок цього останні менше потерпають від вітровалів.
Найпоширенішими у цьому районі є вологі мезотрофні смереково-ялицеві бучини (асоц. квасеницева і чорницева), вологі евтрофні смереково-ялицеві бучини (асоц. квасеницево-ожикова) і вологі евтрофні смереково-букові яличини (асоц. квасеницево-зубницева і квасеницево-маренкова). Зрідка трапляються свіжі й сирі типи згаданих екологічних груп. З похідних угруповань, крім смеречників, немалі площі займають сіровільхові смеречники й червонокостричники, рідше трапляються чисті сіровільшняки.
Характеристика флори та фауни
Флора та фауна НПП «Гуцульщини» відзначаються багатством і значним розмаїттям, які зумовлені строкатістю ґрунтово-кліматичних умов, неоднорідністю рельєфу і геологічної будови, тривалістю і складністю історичного процесу. Тут одночасно зростають види характерні для минулих (релікти) та сучасної геологічних епох і приналежні до різних флористичних елементів — бореального (північного), монтанного (гірського), неморального (лісовою), європейського, степового. Рослинний покрив краю зазнав великих змін і трансформації внаслідок господарської діяльності людини — зменшилась лісистість території, збільшилась кількість розораних земель, змінився кількісний і якісний видовий склад.
Переважним типом рослинності с лісові формації, які в горах займають 60 % а в передгір'ях близько 24 % території. У структурі деревостанів 58 % складають твердолистяні, близько 4 % м'яколистяні і 34 % хвойні породи. Основними лісотвірними породами виступають бук, смерека (ялина), дуб, ялиця, граб, на заболочених місцях і річкових долинах вільха клейка і вільха сіра. Угруповання дуба скельного модрини європейської, сосни гірської, сосни кедрової європейської та бука поєднанні з іншими породами занесені до Зеленої книги України. У низинній частині переважають листяні ліси, переважно дубові. Крім дубів в деревному ярусі ростуть бук, граб, на вологих місцях — ясен, береза, в'яз, у підліску ліщина, глід, крушина, бузина та інші. Крайні від передгір'я хребти вкриті буково-грабовими лісами з домішками ялиці, смереки, явора, берези; вищі хребти вкриті смереково-буковими, смерековими лісами, а схили найвищих хребтів — вторинними смерековими лісами, які починаються з висоти 450—600 м н. р. м. Під Греготом і Ігрецем збереглися смерекові праліси. а на хребтах Сокільський і Каменистий — природні букові ліси 5 домішкою ялиці та явора.
Праліси мають важливе екологічне науково-практичне, пізнавальне значення. Вони є еталонами, реліквіями живої природи, сприятливим середовищем для збереження популяцій рідкісних і зникаючих видів флори і фауни, можуть бути зручними і довготривалими моделями досліджень змін клімату, рослинності тощо.
Лучна рослинність представлена лісовими галявинами, заплавними, суходільними і гірськими луками (полонинами). Найбільші площі займають злакові, осокові, злаково-різнотравні, бобово-злаково-різнотравні луки. Видовий склад лук досить багатий в окремих угрупованнях налічується від 25 до 55 видів вищих рослин.
Загалом флора парку включає понад 950 видів судинних рослин, десять відсотків яких належать до ендемічних, рідкісних і зникаючих. До Червоної книги України занесено 61 вид. серед них: арніку гірську, любку дволисту, лунарію оживаючу, плаун колючий, баранець звичайний, беладонну звичайну, скополію карніолійську, модрину польську, підсніжник білосніжний, пізньоцвіт осінній, сосну кедрову, тис ягідний, шафран Гейфелів, лілію лісову, 18 видів орхідних тощо.
У флорі національного парку «Гуцульщина» нараховують 1175 видів рослин. В тому числі Покритонасінних (квіткових) 764 види, Голонасінних — 9, Папоротеподібних — 25, Хвощоподібних — 7, Плауноподібних — 3 (загалом судинних 810 видів), Мохоподібних — 161 вид. Всього вищих рослин 971 вид. Нижчих рослин разом з грибами нараховують 204 види.
У результаті проведених досліджень встановлено, що на території національного парку «Гуцульщина» наявні 11 рослинних угруповань занесених до Зеленої книги України (1987), для яких характерне, переважно, фрагментарне поширення.
Ландшафтне і флористичне розмаїття, специфіка природно-історичного процесу зумовили формування своєрідної і багатої фауни. Варто відмітити, що чисельність видів хребетних тварин в Карпатах значно вища ніж в інших регіонах України. Відповідно до зоогеографічного районування територія Косівщини належить до передгірного та гірсько-лісового фауністичних комплексів, гірського, лісового середньоєвропейського, тайгового, середземноморського типів фауни.
У лісах водяться вепр, олень благородний, сарна європейська, лисиця, борсук, куниця лісова, видра, кіт лісовий, вище в горах — ведмідь бурий, рись. Із малих ссавців — віверка карпатська, горностай, бурозубка звичайна, полівка руда, миша лісова, соня лісова, їжак тощо. Видовий склад птахів не однаковий за сезонами. Тут знаходять для себе притулок осідлі, перелітні й мігруючі птахи, загалом орнітофауна парку включає близько 190 видів.
У силу різних причин — антропогенних, географічних, кліматичних і інших, чисельність деяких видів тварин невпинно скорочується, стан популяцій окремих видів загрозливий. Із видів, занесених до Червоної книги України, в парку виявлені ссавці: ведмідь бурий, рись звичайна, бурозубка альпійська, кутора мала, кіт лісовий, підковоніс малий; птахи — лелека чорний, глушець, беркут, пугач; плазуни — мідянка; земноводні — саламандра плямиста, тритон карпатський, жаба прудка; комахи — подалірій, джміль моховий, бражник мертва голова, аполлон, вусач мускусний і інші; риби — чоп малий, лосось дунайський, мінога українська. Спільно з науково-дослідними установами НАН України ведуться роботи з інвентаризації фауни, флори і рослинності парку, розробляються і запроваджуються заходи щодо ренатуралізації раритетних і загрожених об'єктів.
Культурне та рекреаційне значення
Національний природний парк «Гуцульщина» володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Він розташований у мальовничій лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, яка є чи не найцікавішим регіоном України, де виразно та досить повно збереглися прадавні самобутні ремесла, промисли, традиції, звичаї етносу гуцулів. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів — різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, майстрів кераміки, ткачів, вишивальниць тощо.
На території парку добре розвинена туристично-рекреаційна інфраструктура, є багато баз відпочинку, курортів і санаторіїв. Найвідоміші з них — туристський комплекс «Карпатські зорі» у Косові та туристська база «Сріблясті водоспади» у Шешорах. Парком пролягають численні туристські маршрути. Тут прокладено екологічні пізнавальні стежки, інтенсивно розвивається кінний туризм, сільський зелений туризм, етнотуризм. На околиці Косова та Шешор функціонують гірськолижні траси з підйомниками.
У забудові рекреаційних закладів використано елементи гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з природними ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва. Гуцульський архітектурний стиль відзначається самобутністю та високою естетичністю. Гуцульські церкви-«гражди», які можна побачити мало не в кожному селі парку, відомі в усьому світі своєю витонченістю та гармонійністю.
Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південно-східної межі парку. З нею пов'язано багато легенд, переказів, вона оспівана поетами та піснярами. Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише Гуцульського краю, але й усіх Українських Карпат.
Ресурси Інтернету
- Національний природний парк «Гуцульщина» [ 8 червня 2022 у Wayback Machine.]
- Україна Інкогніта [ 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Карти [1]
- Національний природний парк «Гуцульщина» [ 6 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Акт експертизи за темою науково-дослідної роботи "Екологічна експертиза проекту організації території НПП «Гуцульщина» (заключний звіт). — 2008. — 163 с.
Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gucu lshina nacionalnij prirodnij park v Ukrayini v mezhah Kosivskogo rajonu Ivano Frankivskij oblasti Nacionalnij prirodnij park Guculshina 48 18 02 pn sh 25 05 26 sh d 48 300700000027774195 pn sh 25 09070000002777689 sh d 48 300700000027774195 25 09070000002777689 Koordinati 48 18 02 pn sh 25 05 26 sh d 48 300700000027774195 pn sh 25 09070000002777689 sh d 48 300700000027774195 25 09070000002777689Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblastNajblizhche mistoKosivPlosha32271 gaZasnovano14 travnya 2002 r OperatorMinisterstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniVebstorinkannph if uaGuculshina nacionalnij prirodnij park Ivano Frankivska oblast Guculshina u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Guculshina Nacionalnij park buv stvorenij z metoyu zberezhennya vidtvorennya ta racionalnogo vikoristannya genetichnih resursiv roslinnogo i tvarinnogo svitu unikalnih prirodnih kompleksiv ta etnokulturnogo seredovisha Pokutsko Bukovinskih Karpat IstoriyaNacionalnij prirodnij park Guculshina stvorenij Ukazom Prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi vid 14 travnya 2002 roku 456 na ploshi 32271 0 ga Iz ciyeyi ploshi 7606 0 ga zemel nadayutsya parku v postijne koristuvannya a 24665 ga vklyucheni do jogo skladu bez viluchennya u zemlekoristuvachiv Protyazhnist parku z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid blizko 29 km a z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid 20 km Logotip parkuTeritoriyi prirodno zapovidnogo fondu u skladi NPP Guculshina She do nabuttya nacionalnim parkom jogo teperishnogo statusu na jogo teritoriyi funkcionuvali kilka dribnishih ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinuv ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zberigayetsya v skladi NPP Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Guculshina vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Zakaznik miscevogo znachennya Gregit landshaftnij Zakaznik miscevogo znachennya Kam yanistij hrebet landshaftnij Zakaznik miscevogo znachennya Kamenec lisovij Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Modrini botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Etalon bukovogo nasadzhennya botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Cuhanivske botanichna Zapovidne urochishe Lebedin Zapovidne urochishe Gayivka Zapovidne urochishe Hominske Zapovidne urochishe Dilok Zapovidne urochishe Kaminec Zapovidne urochishe Rotul Zapovidne urochishe Utoropi Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vodospad na rici Rushir gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Sirkovodneve dzherelo gidrologichna Dendropark Dendrarij RelyefDoroga na Sokilskij Relyef skladnij i neodnoridnij vin formuvavsya vprodovzh trivalogo chasu v procesi pidnyattya z dna kolishnogo okeanu nasharuvan riznih geologichnih epoh yaki pid diyeyu ekzogennih faktoriv nabuli suchasnogo viglyadu Tut vidilyayut peredgirnu visochinnu oblast Pokutske Peredkarpattya z perevazhayuchimi visotami 350 500 m nad rivnem morya ta oblast Zovnishnih Karpat Nizkogirni ta serednogirni hrebti prostyagayutsya paralelnimi pasmami z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Girski hrebti zdebilshogo mayut shiroki grebeni ta vidnosno pohili shili Mizh nimi prolyagayut shiroki mizhgirni ulogovini Takij harakter relyefu spriyaye dostupnosti ta zruchnosti rekreacijnogo osvoyennya teritoriyi Parku Visota girskih hrebtiv vid 709 do 1476 metriv nad rivnem morya Osnovni hrebti Kam yanistij Karmatura Homenskij Brusnij Sihlin Sokilskij Ploskij Maksimec Bukovec Rickij U zahidnomu i pivdenno zahidnomu napryamah visoti zbilshuyutsya i syagayut 1000 ta bilshe metriv Gregit 1471 m Lisina Kosmacka 1464 m Igrec 1374 m Rivninna chastina 300 450 m nad rivnem morya girska 700 1000 m Upoperek hrebtiv techut najbilshi richki Cheremosh 80 km Pistinka 56 km Ribnicya 54 km Lyuchka 24 km Najvishoyu vershinoyu NPP Guculshina ye gora Gregit zavvishki 1472 m nad r m Yiyi shili vkriti kam yanimi rozsipami yaki mayut miscevu nazvu gregotiv Na deyakih hrebtah zokrema na Sokilskomu vistupayut skeli zavvishki 20 40 m U tektonichnomu vidnoshenni NPP Guculshina nalezhit do Peredkarpatskogo peredovogo proginu i Skladchastoyi oblasti Ukrayinskih Karpat Golovni risi suchasnogo relyefu Kosivskogo rajonu sformuvalis u rezultati tektonichnih ruhiv i bezperervnoyi diyi ekzogennih faktoriv Providni geomorfologichni procesi yaskravo viyavlyayutsya v eroziyi ta akumulyaciyi fizichnogo i himichnogo vivitryuvannya korinnih porid u nizhnij chastini shiliv ustupiv cokolnih teras i miscyami na vershinah girskih hrebtiv Na osnovi tektonichno strukturnih osoblivostej i harakteru rozchlenuvannya vidilyayetsya taki geomorfologichni odinici Kolomijsko Chernivecka alyuvialna rivnina ohoplyuye pivnichno shidnu chastinu rajonu Pokutske peredgirske skulpturne pidnyattya roztashovane v mezhah Prut Cheremoshskogo mezhirichchya poverhnya yakogo rozchlenovana dolinami richok Ribnici Lyuchki Pistinki Zona nizkogirnogo relyefu pivnichnih krajovih hrebtiv Karpat prostyagayetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid po centralnij chastini rajonu Zona serednogirskogo relyefu Pokutsko Bukovinskih Karpat roztashovana v pivdenno zahidnij chastini rajonu V mezhah zoni serednogirskogo relyefu pochinayut svoyi vitoki osnovni richki rajonu Pistinka i Ribnicya Strukturno erozijne nizkogir ya Slobodi Rungurskoyi zajmaye pivnichno zahidnu chastinu rajonu Beregovi Gorgani roztashovani na zahodi rajonu KlimatCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2020 NPP Guculshina vhodit do atlantiko kontinentalnoyi klimatichnoyi oblasti Vin suttyevo vidriznyayetsya vid klimatu prileglih rivninnih teritorij Lisostepovoyi zoni Ci vidminnosti zumovleni vplivom girskogo relyefu Nad Karpatami panuye zahidne perenesennya povitryanih mas prote zagalnij napryamok cirkulyacijnih procesiv rizko porushuyetsya girskimi hrebtami Hrebti poslablyuyut vpliv arktichnogo basejnu Krim cogo girskij relyef sprichinyaye rizni tipi miscevoyi cirkulyaciyi feni girsko dolinnu cirkulyaciyu shilovi vitri a takozh nerivnomirnij rozpodil sonyachnoyi radiaciyi temperaturi hmarnosti opadiv ta inshih meteorologichnih elementiv vseredini samoyi girskoyi krayini Relyef viznachaye takozh vertikalnu klimatichnu zonalnist Vsogo v Kosivskomu regioni vidilyayut chotiri klimatichni zoni Pomirna zona roztashovana v mezhah visot 450 750 m nizkogir ya Zovnishnih Karpat Beskidi Za plosheyu vona najbilsha v Ukrayinskih Karpatah Viroshuyut riznomanitni ovochi zhito oves Proholodna zona virazhena v mezhah mizhgirskih dolin ta vnutrishnih shiliv girskih hrebtiv u diapazoni visot 750 950 m Tut viroshuyut perevazhno ovochevi kulturi Pomirno holodna zona 950 1200 m virazhena na shilah hrebtiv i v mizhgirskih dolinah Verhnya mezha yiyi zbigayetsya z verhnoyu mezheyu poshirennya zemlerobstva i z verhnoyu mezheyu listyanogo lisu Holodna zona visoti ponad 1200 m predstavlena shilami vododilnih hrebtiv i mizhgir yami na visotah 1200 1500 m Zona spriyatliva dlya pasovishnogo tvarinnictva Na teritoriyi Kosivshini formuyetsya pomirno kontinentalnij klimat z nadlishkovim i dostatnim zvolozhennyam nespekotnim litom m yakoyu zimoyu i teployu osinnyu Richni temperaturi po rajonu 6 7 C U girskih rajonah na visotah 1200 m serednorichna temperatura znizhuyetsya do 3 S a na najbilshih visotah gir do 0 S Serednorichni temperaturi na teritoriyi Kosivshini ponizhuyutsya vid periferiyi do osovih hrebtiv Najnizhchi sposterigayutsya u visokogirnih miscevostyah Zima period iz serednimi dobovimi temperaturami nizhche 0 S trivaye neodnakovo v gorah na visoti 850 m blizko 4 misyaciv a na najvishih dilyankah do 5 misyaciv U cilomu zima m yaka z chastimi j trivalimi vidligami ale v girskih dolinah absolyutnij minimum temperatur zareyestrovanij 42 C Ne kozhnogo roku formuyetsya stijkij snigovij pokriv Vesna ohoplyuye 70 85 dniv U gorah zatyaguyetsya do 180 tomu sho z pidnyattyam na kozhni 100 m visoti pochatok vesni zapiznyuyetsya na 2 dni a kinec na 8 Pogoda duzhe nestijka protyagom usogo periodu tepli dni zminyuyutsya moroznimi zi snigom Navit u travni chasom povertayutsya zamorozki Lito period iz serednodobovimi temperaturami vishe 15 S U peredgir yi 3 misyaci V gorah z pidnyattyam na kozhni 100 m visoti lito zapiznyuyetsya na 8 9 dniv i na 5 6 dniv ranishe zakinchuyetsya tomu v nizkogir yi trivalist litnogo periodu stanovit 1 2 5 misyaci a na visotah ponad 1000 m vin uzhe ne fiksuyetsya Maksimalni litni temperaturi syagayut 30 S timchasom u gorah ne ridkisni poholodannya i zamorozki Osin tepla i suha Trivaye do dvoh misyaciv U gorah trivalist zbilshuyetsya oskilki z pidnyattyam na 100 m visoti osin nastaye na 5 6 dniv ranishe a pripinyayetsya na 2 3 dni piznishe Dlya regionu harakterne nadmirne ta dostatnye zvolozhennya prote opadi nadzvichajno nerivnomirni yak protyagom roku tak i na riznih dilyankah Atmosferne zvolozhennya girskih i peredgirskih rajoniv Kosivshini nadmirne ta dostatnye Za rik vipadaye 1000 mm v gorah 1500 1600 mm dlya porivnyannya poryad u Lisostepu na rivnini 500 700 mm Osnovna chastina opadiv vipadaye v teplij period perevazhno v chervni Inodi dobova kilkist mozhe syagati 200 300 mm U viglyadi snigu vipadaye do 40 usiyeyi kilkosti opadiv u subalpijskij ta alpijskij zonah Bilsha potuzhnist snigovogo pokrivu harakterna dlya rajoniv pivdenno zahidnogo shilu V peredgirskih rajonah maksimalna potuzhnist snigovogo pokrivu 40 50 sm v gorah 100 150 sm V okremi roki visota snigovogo pokrivu mozhe syagati 300 500 sm U peredgir yi ta nizkogir yi pershij snigovij pokriv z yavlyayetsya naprikinci listopada i do kincya grudnya staye stijkim U girskij miscevosti ce sposterigayetsya v kinci listopada Snigovij pokriv mozhe v bud yakij chas zimi zijti povnistyu vnaslidok chastih vidlig z doshami Zvichajno stijkij snigovij pokriv trivaye blizko dvoh misyaciv u peredgir yi i 3 4 misyaci v gorah do 5 misyaciv na visokogir yah Z kvitnya pochinayetsya intensivne tanennya snigu yake trivaye do kincya misyacya Gidrologichna merezhaTeritoriya parku pomerezhena chislennimi richkami ta girskimi potokami Najbilshi z nih Lyuchka Pistinka Ribnicya Cheremosh Takozh ye bagato malih richok i girskij potichkiv napriklad potik Pichnij Vsi voni ye pravimi pritokami richki Prut Poverhnevi vodi NPP Guculshina skladayutsya perevazhno z richkovoyi sitki yaka maye tut znachnu gustotu do 1 1 km km Ozernist i zabolochenist teritoriyi nizka shtuchni vodojmi poshireni zdebilshogo na visochinnij peredgirnij chastini Pid vodami ye ponad 800 ga 0 9 teritoriyi Za shemoyu gidrologichnogo rajonuvannya Ukrayini ves rajon roztashovanij v mezhah Dnistrovsko Prutskoyi gidrologichnoyi oblasti yaka vhodit do skladu gidrologichnoyi krayini Ukrayinskih Karpat Oblast harakterizuyetsya takimi pokaznikami gidrologichnoyi merezhi koeficiyent gustoti richkovoyi sitki 1 km km i bilshe pohil richok 60 80 m km u verhiv yah 5 10 m km u ponizzyah shvidkist techiyi richok 3 5 m s zabolochenist vodozboru neznachna velichina richkovogo stoku 200 1000 mm rezhim pavodkovij rozpodil stoku protyagom roku zima 10 18 vesna 30 50 lito osin 30 45 lodostav nestijkij zatori Tri richkovi sistemi Ribnici Lyuchki i Pistinki zajmayut priblizno odnakovu ploshu v mezhah rajonu v serednomu trohi bilshe 25 desho menshu plashu zajmaye basejn Cheremoshu blizko 20 a na basejni inshih dvoh richok Cuculinu i Berezivki vidpovidno 2 9 i 0 5 Ozera Ozernist teritoriyi NPP Guculshina neznachna Vsogo narahovuyetsya shist nevelikih ozer Kozhne z nih ye dosit nepovtornim Najposhirenishim tipom ozernih kotlovin ye kotlovini obvalno zsuvnogo tipu Do cogo tipu nalezhat chotiri z shesti nayavnih ozer v rajoni Ozero Lebedine Lebedin roztashovane na pivdennomu shili hrebta Lebedin na visoti 650 m sered bukovogo lisu Plosha vodnogo dzerkala 3500 m forma ozera nagaduye tupokutnij trikutnik Nayavni u naukovo populyarnij literaturi pripushennya shodo jogo karstovogo chi lodovikovogo pohodzhennya ne vitrimuyut niyakoyi kritiki Pri detalnomu obstezhenni viyavleno sho ozero maye nadzvichajno veliku yak na svoyi skromni rozmiri glibinu yaka syagaye za neperevirenimi danimi 28 m 12 metrovij shest do dna ne distav Ozero maye obvalne pohodzhennya Z pivnichnogo boku po hrebti chitko vidilyayetsya stinka zrivu zavdovzhki bl 100 m po grebenyu Shil nad ozerom silno ogolenij kam yanistij velikoyi krutizni Grebin hrebta asimetrichnij Poryad roztashovani she kilka zamknutih suhih kam yanistih zagliblen Ozero stichne Stik vidbuvayetsya u potik Palickij Cherez veliku kilkist opadiv v ozeri prohodyat intensivni procesi gnittya yaki zbagachuyut vodi sirkovodnem Prozorist vodi nevelika Ozero Mertve roztashovane na susidnomu hrebti Karmatura Kormitura praktichno na samomu grebeni na visoti ponad 800 m Ozero nevelike za rozmirami grushopodibnoyi formi zavshirshki 30 60 i zavdovzhki bl 70 m Ozero obvalno zsuvnogo tipu Z pivnichno zahidnogo boku chitko prostezhuyetsya stinka vidrivu Ozero milke silno zaroslo derevami i chagarnikami Vsyu seredinu ozera zajmaye velikij zabolochenij ostriv vodne dzerkalo zalishilosya tilki po krayah Ozero stichne stik vidbuvayetsya shlyahom prosochuvannya vodi cherez kam yanistu greblyu u richku Korov yek Ochevidno v minulomu ozero skladalosya z dvoh riznorivnevih vodnih basejniv i bulo bilshe za rozmirami Verhnij basejn yavlyaye soboyu vuzku dovgu suhu balku z ploskim dnom Ozero Zipyakove utvorilosya porivnyano nedavno vnaslidok velikogo obvalu sho stavsya pa pivdenno zahidnomu shili gori Zinyakiv Verh Ozero zovsim male ale dosit gliboke Navkolo skriz perevernuti dereva brili relyef duzhe skladnij Ozero Dzvinyachka roztashovane na gori Ovid bilya Starih Kutiv na visoti blizko 600 m Dovzhina ozera 8 m shirina 7 m glibina 1 5 2 m Ochevidno ozero tezh obvalnogo pohodzhennya Ozero Viknishi Viknisha bilya sela Lyuchi za neperevirenimi danimi maye karstove pohodzhennya Glibina do 2 m beregi kruti z usih bokiv otochene bukovim lisom Ozero Banske roztashovane u Kosovi na teritoriyi kolishnoyi fabriki Guculshina Vono utvorilosya na misci kolishnoyi solyanoyi kopalni bani Maye tehnogenno karstove pohodzhennya Plosha vodnogo dzerkala 30000 m glibina syagaye 10 m Na jogo misci do 1938 roku bula kopalnya soli a do 1939 roku na jogo bazi ozdorovchij zaklad Ozero roztashovane v zahidnij chastini m Kosova na ostannij visokij terasi livogo berega richki Ribnici bilya pidnizhzhya vidrogiv gori Zinyakiv Verh Sopka na visoti 400 m nad r m Ozero majzhe okrugloyi formi beregova liniya duzhe zvivista z velikoyu kilkistyu milkih zaplav Cya beregova milkovodna zona duzhe zarosla ocheretom ta rogozoyu Pivdenna chastina ozera sho roztashovana po terasi v bik richki milkisha bo maye bilshu ploshu zarosli Pivnichna sho primikaye do shilu na yakomu zbereglisya slidi zsuvu 15 richnoyi davnosti bilsh strimko zanuryuyetsya vglib oskilki plosha zarostu tut neznachna Sam shil slabo zalisnenij v jogo shidnij chastini nad ozerom zbereglisya slidi bilsh davnogo zsuvu Pid dernovim sharom okrim glin traplyayutsya tonki shari gipsu Plosha vodnogo dzerkala 30 tis m V ozeri voditsya riba Oblashtovani dva mistki dlya ribalok Dno ne doslidzhene tomu v nomu ne kupayutsya Mozhlivo ce pov yazane z vidsutnistyu tverdogo berega cherez zamulennya ta zarostannya beregovoyi liniyi po vsomu perimetru Ne sposterigayetsya dzherel sho zhivlyat ozero yak i vidsutnij vitik z nogo Teritoriya na yakij roztashovane ozero nalezhala virobnichomu ob yednannyu Guculshina tomu blizko do pivdennogo berega roztashovani promislovi budivli V shidnij chastini zhitlovi budivli viddaleni na 100 m Mozhlivo ozero bulo solonim i oprisnilo Yavlyaye soboyu dobrij punkt korotkochasnogo perebuvannya vodoplavnoyi ptici Tehnichno ne vikoristovuyetsya Ozero ye dzherelom zsuvnih procesiv sho zagrozhuyut privatnim zhitlovim zabudovam tomu obov yazkovo maye pidlyagati detalnomu vivchennyu i monitoringu Stavi Relyef peredgirnoyi visochinnoyi chastini rajonu spriyatlivij dlya budivnictva staviv Za materialami obstezhen na teritoriyi rajonu roztashovani 83 stavki riznoyi velichini zagalnoyu plosheyu bl 105 ga Najbilshij stavkovij kompleks zbudovanij u dolini richki Volijcya 7 staviv zagalnoyu plosheyu 30 ga Takozh 7 staviv ale menshoyi ploshi pobudovani na richci Cuhaniv Dva veliki stavi plosheyu 4 i 5 ga pobudovani na richci Chernyatin Plosha dvoh staviv na richci Nasarat stanovit 10 ga Inshi stavi mayut neznachnu ploshu Bagato kopanih staviv ye u Rozhnovi na Verbivci u Kobakah na okolici Kosova Vodoregulyacijne znachennya Richkovij basejn ce yedina ekologichna odinicya z chitko viznachenoyu mezheyu a takozh kompleksom geomorfologichnih gruntovih i klimatichnih umov sho viznachayut napryam ta intensivnist rechovinno energetichnih potokiv i ye cilisnoyu vodno balansovoyu odiniceyu Orografichna budova vodozboriv vplivaye yak na cirkulyacijni atmosferni procesi zokrema vipadannya atmosfernih opadiv tak i zumovlyuye intensivnist yihnogo nadhodzhennya v gidromerezhu Rezultati analizu gidroklimatichnih materialiv pokazali sho serednorichna dobova temperatura povitrya dlya administrativnogo rajonu stanovit 7 4 S z minimalnim znachennyam v 6 7 S dlya basejnu richki Pistinka i maksimalnim 8 0 S dlya basejnu r Cheremosh Dlya vodozboriv richok Lyuchki i Ribnici cej pokaznik stanovit u serednomu 7 6 S U zvolozhenni vertikalnimi atmosfernimi opadami doslidzhuvanoyi teritoriyi sposterigayetsya zakonomirne zbilshennya iz visotoyu nad rivnem morya Tak v basejni Pistinki vipadaye do 1110 mm opadiv na rik z postupovim zmenshennyam yih do 958 955 mm vidpovidno u basejnah Ribnici ta Lyuchki i do 905 mm u basejni Cheremoshu Zagalom dlya Kosivskogo rajonu cej pokaznik stanovit 987 mm Znachennya richnogo sumarnogo viparovuvannya najvishi u basejni Cheremosha i stanovlyat 490 509 mm v basejni Pistinki cej pokaznik najnizhchij 465 mm Dlya dvoh inshih vodozboriv cya velichina stanovit bl 480 mm U korinnomu roslinnomu pokrivi lisovi ugrupovannya poshiryuvalis na 99 6 teritoriyi vodozboriv z yakih poyas dubovih lisiv zajmav do 18 6 u nizhnih chastinah basejniv Cheremosha i Ribnici Najbilsha plosha mistilas u poyasi bukovih lisiv 77 i lishe 4 0 lisovoyi ploshi zajmav poyas smerekovih lisiv Suchasna struktura lisovih ugrupovan NPP Guculshina do pevnoyi miri vidobrazhaye korinnij pokriv na nizhnih gipsometrichnih rivnyah richki Cheremosh zbereglis mishani dubovi lisi u centralnij chastini rajonu chisti ta mishani bukovi a u verhiv yah richok Ribnicya i Pistinka smerekovi lisi Richkovij stik u doslidzhuvanih vodozborah kolivayetsya v mezhah 415 645 mm na rik Iz zbilshennyam serednoyi visoti vodozboriv zbilshuyetsya kilkist opadiv a vidtak i richkovij stik Zrostannya serednoyi visoti tut na 100 m sprichinyuye zbilshennya sharu richkovogo stoku na 102 105 mm Koeficiyent richkovogo stoku 0 46 0 58 Ce zumovleno bilsh pologimi shilami ta intensivnishim nadhodzhennyam sonyachnoyi radiaciyi do poverhni Modul stoku ye u pryamij zalezhnosti vid serednoyi visoti vodozboru i nahilom jogo poverhni todi yak na ob yem abo normu stoku bilshe vplivaye velichina ploshi vodozboru Vstanovleno sho za normi opadiv poverhneva skladova stanovit 14 6 gruntovogo 51 1 i bazisnogo 34 3 vid sumarnogo stoku Iz zbilshennyam opadiv vdvichi ci pokazniki stanovlyat vidpovidno poverhnevij stik 26 4 gruntovij 44 3 bazisnij 29 3 sho zasvidchuye dostatnyu zaregulovanist richkovogo stoku Znachnij vpliv na vodnij rezhim vodozboriv razom iz gruntami relyefom i klimatichnimi faktorami maye j roslinnij pokriv GruntiGolovnim procesom gruntoutvorennya sho perevazhaye na Kosivshini ye burozemnij Najspriyatlivishimi ekologichnimi umovami dlya formuvannya burozemiv ye lisova roslinnist vologij klimat zi znachnoyu kilkistyu opadiv promivnij vodnij rezhim netrivale promerzannya gruntu sho spriyaye intensivnomu vivitryuvannyu porid i vtyagnennyu v gruntoutvorennya glibokih gorizontiv materinskih porid Bure zabarvlennya gruntiv takogo tipu sprichinyuye nayavnist znachnoyi kilkosti fulvokislot i oksidiv zaliza Nadlishok zvolozhennya obumovlyuye znachne poshirennya yavish ogleyennya Rozpodil gruntovogo pokrivu yak j inshih chinnikiv seredovisha pidporyadkovuyetsya vertikalnij poyasnosti Vishe lisovogo poyasu na ploskovershinnih shilah hrebtiv i vershinah poshireni girsko luchni j girsko torfuvati pidtipi burozemiv Voni utvorilisya pid luchnoyu roslinnistyu polonin v umovah nadmirnogo zvolozhennya Grunti duzhe kisli z neglibokim gruntovim profilem silno shebnisti ta kam yanisti Dernovo pidzolisti grunti na alyuvialno delyuvialnih vidkladah sformuvalisya pid pokrivom lisovoyi roslinnosti yaka v minulomu pokrivala dani masivi teritoriyi poyednuyuchi v chasi pidzolistij ta dernovij gruntotvorni procesi v umovah dostatnogo atmosfernogo zvolozhennya Poshireni voni v pivnichnij chastini teritoriyi rajonu Dernovo pidzolisti grunti zalyagayut perevazhno na virivnyanih vododilah plato i polozhistih shilah a yih zmiti vidmini poshireni na vuzkih vododilnih grebenyah ta shilah riznoyi krutizni Za stupenem pidzolistosti sered nih traplyayutsya dernovo seredno silno i slabopidzolisti Dernovi grunti na alyuvialno delyuvialnih vidkladah zalyagayut na shirokih virivnyanih vododilnih prostorah shilah ulogovinah a takozh na nad zaplavnih terasah na slabo i dobre drenovanih gruntotvornih poradah Sformuvalis voni pid pokrivom lisovoyi ta luchnoyi travyanistoyi roslinnosti poyednuyuchi v chasi proces opidzolennya z dernovim gruntotvornim procesom Za tovshinoyu gumusovih gorizontiv ci grunti podilyayutsya na gliboki v yakih v temno sirij kolir zabarvlenij gorizont syagaye 50 70 sm ta dernovi opidzoleni u yakih ilyuvialnij gorizont maye sirij abo yasno sirij kolir i zagalnij gumusovij gorizont stanovit 30 40 sm ta nanosni alyuviyi Chistij alyuvialnij gorizont u nih vidsutnij Za mehanichnim skladom sered dernovih gruntiv najbilsh poshireni serednosuglinkovi ta legkosuglinkovi grunti Ci grunti znachno krashe piddayutsya okulturennyu nizh dernovo pidzolisti yihnya prirodna rodyuchist takozh krasha Luchni ta luchno bolotni na alyuvialno delyuvialnih vidkladah sformuvalis pid pokrivom luchnoyi trav yanistoyi roslinnosti v umovah neglibokogo 1 8 3 m rivnya pidgruntovih vod Takim chinom verhnya chastina profilyu formuyetsya pid vplivom atmosfernih opadiv a nizhnya zaznaye vplivu pidgruntovih vod tomu luchni grunti na teritoriyi rajonu traplyayutsya neogleyeni i v riznij miri ogleyeni Ci grunti zalyagayut na zaplavah richok i nad zaplavnih terasah balkah z rivnim i slabo hvilyastim relyefom utvorilis na dosit drenovih delyuvialno alyuvialnih vidkladah Vid teplogo do holodnogo poyasiv gir perevazhayut burozemi i dernovoburozemni grunti yaki sformuvalisya pid lisovoyu roslinnistyu ta visokogirnimi lukami v umovah sezonnogo promivnogo vodnogo rezhimu na produktah vivitryuvannya girskih porid Dernovo gumusovij gorizont yih maye potuzhnist 4 8 sm voni mistyat do 2 5 4 gumusu kisli Na cih gruntah lis roste najvishogo bonitetu pridatni j dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur Ci grunti utvorilis vnaslidok dernovogo procesu gruntoutvorennya sho prohodiv pid luchnoyu trav yanistoyu roslinnistyu na burih lisovih gruntah Roztashovani voni na zaplavah girskih richok ta nad zaplavnih terasah a takozh v pidnizhzhyah gir Sformuvalis na delyuvialno alyuvialnih vidkladah V cih miscyah dobre rozvinenij trav yanistij pokriv shiroko predstavlenij korenevishnimi ta rozlogo kushovimi zlakami Cej tip gruntiv ne ye zonalnim vin vinik vnaslidok davnogo i intensivnogo pasovishnogo tvarinnictva ta okulturennya gospodarskoyu diyalnistyu lyudini Voni ye osnovnim fondom ornih zemel v girskij zoni Karpat Harakternoyu oznakoyu danih gruntiv ye nayavnist dernovogo gorizontu temno sirogo z burim vidtinkom zabarvlennya bilshoyu nasichenistyu obminnim kalciyem Gorizont N buvaye zabarvlenij v temnuvato sirij z burim vidtinkom kolir do glibini 36 65 sm i gorizont Nr vidpovidno povnistyu abo chastkovo Burozemno pidzolisti grunti na alyuvialno delyuvialnih vidkladah Pidzolisto burozemni grunti Kosivshini utvorilisya pid shirokolistyanimi lisami v umovah teplogo j vologogo klimatu Voni bidnishi pozhivnimi rechovinami osoblivo azotom i fosforom Cim i nezadovilnim povitryanim rezhimom ta kislotnistyu zumovlena porivnyano nizka yih rodyuchist prote dostatnya dlya riznomanitnih silskogospodarskih kultur Poshireni voni v peredgir yi i v gorah u nizhnomu zridka v serednomu poyasah na slabo dernovomu suglinkovomu delyuviyi V peredgir yi ci grunti zalyagayut na visoti vid 150 do 400 m na gorbah ta uvalah V gorah ci grunti zalyagayut na vidovzhenih delyuvialnih shlejfah konusah vinosu na shilah i vododilah do visoti 400 500 m nad rivnem morya Zalezhno vid relyefu a takozh vid klimatichnih umov mozhut utvoryuvatisya riznoyu miroyu ogoleni grunti cogo tipu V mezhah rajonu vrahovuyuchi rizni umovi gruntotvorennya ci grunti dilyatsya na ryad riznovidnostej Buri lisovi ta dernovo burozemni grunti na produktah vivitryuvannya piskovikiv i slanciv Poshireni pid lisami i na bezlisih ploshah girskoyi teritoriyi Zalyagayut na dobre drenovanih kislih materinskih porodah sho yavlyayut soboyu elyuvij delyuvij karpatskogo flishu na shilah riznoyi krutizni Buri lisovi ta dernovo burozemni grunti lisovo luchnoyi zoni Karpat sho zalyagayut na shilah zakonomirno zminyuyut svoyi vnutrishni vlastivosti iz zbilshennyam visoti nad rivnem morya yih mehanichnij sklad legshaye i zmenshuyetsya vmist zagalnogo obminnogo j organichnogo zv yazanogo kalciyu a takozh i fosforu proti vmistu organichnoyi rechovini Zalezhno vid umov poverhnevogo stoku i vnutrishnoyi trenovanosti a takozh vid klimatichnih umov vkazani vlastivosti gruntiv mozhut zminyuvatisya u mezhah kozhnogo z vertikalnih poyasiv U mezhah kozhnogo z poyasiv ci grunti mayut riznu glibinu profilyu ruhayuchi do korinnoyi porodi i riznij stupin shebenyuvatosti v zv yazku z chim vidilyayutsya vidi gliboki i negliboki ne shebenyuvati shebenyuvati i kam yanisti Ci oznaki mayut vazhlive virobniche znachennya pri vikoristanni gruntiv v silskomu gospodarstvi ta lisovij spravi Girsko luchni grunti na elyuviyi Karpatskogo flishu Girsko luchni poloninni grunti zajmayut najvishi chastini Karpat sho lezhat za liniyeyu lisiv v tak zvanij poloninnij subalpijskij i alpijskij Sformuvalis voni pid trav yanistoyu roslinnistyu i dribnimi napivchagarnikami chornici brusnici ta in Gruntoutvoryuyuchimi porodami ye v osnovnomu produkti vivitryuvannya piskovikiv Chornogora ta davnih kristalichnih slanciv v Chichvinskih gorah Glibina gruntovogo pokrittya ne perevishuye 50 60 sm V kompleksi z girsko luchnimi gruntami zalyagayut girski otorfovani ta girski torfovisha Shebin traplyayetsya u vsih gorizontah Flora i faunaGeobotanichne rajonuvannya Teritoriya nacionalnogo prirodnogo parku Guculshina za geobotanichnim rajonuvannyam roztashovana v mezhah troh rajoniv 2 pidrajoni Karpatskogo geobotanichnogo okrugu yiyi roztashuvannya take oblast Yevropejska shirokolistyanolisova provinciya Centralnoyevropejska pidprovinciya Shidnokarpatska girska okrug Karpatskij rajon Bolehivsko Beregometskij pidrajon Peredgorganskij pidrajon Pokutsko Bukovinskij rajon Suhodilsko Yaremchanskij rajon Sheshorsko Krasnosilskij Vrahovuyuchi veliku kilkist yak geobotanichnih tak i floristichnih rajoniv teritoriya NPP Guculshina vidznachayetsya znachnim vidovim i cenotichnim riznomanittyam Oskilki teritoriya NPP Guculshina vklyuchaye v osnovnomu lisovi masivi to sered edifikatoriv i dominantiv roslinnogo pokrivu perevazhayut fanerofiti Bolehivsko Beregometskij geobotanichnij rajon yalicevo bukovih lisiv predstavlenij u pivnichno shidnij chastini NPP Guculshina pivdenna jogo mezha prohodit po liniyi Serednij Bereziv Kosmach Yavoriv Velikij Rozhin Peredgorganskij pidrajon zahodit lishe neznachnim fragmentom na krajnyu pivnichno zahidnu chastinu teritoriyi parku okolici s Lyucha Pokutsko Bukovinskij pidrajon ohoplyuye veliku za plosheyu teritoriyu sho stanovit majzhe polovinu parku Rajon vidznachayetsya znachno menshoyu chastkoyu v skladi lisovih ugrupovan yalici nizh u susidnomu Turkivsko Starosambirskomu rajoni Miscyami osoblivo u Peredgorganskomu pidrajoni yiyi zovsim nemaye u skladi derevnogo yarusu vnaslidok chogo tut stvoryuyetsya svoyeridnij subrajon grabovo bukovih lisiv oblyamovanih z pivnichnogo shodu grabovo dubovimi i dubovo bukovimi lisami Vidsutnist yalici na cij teritoriyi pevno mozhna poyasniti proniknennyam syudi suhuvatih kontinentalnih povitryanih mas sho zgubno vplivayut na zgadanij vid Take yavishe zokrema sposterigayetsya v dolini r Lyuchka Razom z vipadannyam iz skladu lisiv yalici z nazemnogo pokrivu majzhe cilkom znikayut chornicya ozhika lisova listyani mohi zmenshuyetsya pokrittya kvasenici Harakternimi komponentami trav yanogo pokrivu stayut kopitnyak yevropejskij yaglicya zvichajna pidlisnik yevropejskij osoka volosista Pokutsko Bukovinskij pidrajon harakterizuyetsya m yakshim i vologishim klimatom tomu tut pokrittya yalici zrostaye Vona vistupaye majzhe postijnim komponentom bukovih lisiv i ye edifikatorom dosit poshirenih tut bukovo yalicevih i bukovo dubovo yalicevih ugrupovan Majzhe postijnimi komponentami derevnogo yarusu ye grab klen gostrolistij yasen zvichajnij ta ilm shorstkij U trav yanomu pokrivi dominuyut perevazhno nemoralni vidi Najbilshi zmini lisovogo vkrittya vidbulis u Peredgorganskomu pidrajoni Tut majzhe dvi tretini ploshi korinnih lisiv zamineno monokulturami smereki pohidnimi grabchakami buchnyakami bereznyakami osichnikami i vilshnyakami Veliki ploshi kolishnih kolgospnih lisiv peretvoreno v ridkolissya zarosti chagarnikovih verb lishinniki Najposhirenishimi ekologichnimi grupami lisiv rajonu ye vologi mezotrofni yalicevi buchini vologi evtrofni yalicevi buchini svizhi i vologi mezotrofni grabovi buchini i vologi evtrofni grabovi buchini Suhodilsko Yaremchanskij geobotanichnij rajon smerekovo yalicevo bukovih prigorganskih lisiv tyagnetsya vuzkoyu smugoyu vzdovzh gorganskogo nizkogir ya Na teritoriyi parku vin predstavlenij neznachnim za plosheyu fragmentom u krajnij pivnichno zahidnij chastini Z pivdennogo shodu po liniyi Verhnij Bereziv Sloboda vin mezhuye z Sheshorsko Krasnoilskim geobotanichnim rajonom U comu rajoni derevna roslinnist ne zaznala takih vidchutnih antropogennih zmin yak u poperednomu Tut najkrashe vidnovlyuyetsya yalicya i yiyi bilshe u skladi lisiv Majzhe vsyudi vona poshirena poryad iz smerekoyu prichomu ostannya perevazhaye lishe na shilah z kontrastnishim gidrotermichnim rezhimom na bidnishih i bilsh shebenistih gruntah Osnovnij tipologichnij fon stvoryuyut tut vologi mezotrofni yalicevo smerekovi buchini Golovnim gospodarskim zavdannyam u nih ye pidtrimannya suchasnoyi strukturi roslinnogo pokrivu i rekonstrukciya pohidnih smerechnikiv Sheshorsko Krasnopilskij geobotanichnij rajon smerekovo yalicevo bukovih i smerekovo bukovo yalicevih lisiv predstavlenij majzhe na polovini teritoriyi nacionalnogo parku u jogo pivdenno zahidnij chastini Vin vidznachayetsya teplishim m yakshim i vologishim klimatom bilsh zgladzhenim relyefom i bagatshimi gruntami porivnyano z vidpovidnimi danimi poperednogo rajonu Ce zabezpechuye yalici perevagi u skladi lisostaniv nad smerekoyu a miscyami v ulogovinah i dolinah richok yalicya dosyagaye pokrittya edifikatora Vnaslidok cogo poryad iz smerekovo yalicevo bukovimi ugrupovannyami znachni ploshi zajmayut viklyuchno visokoyi produktivnosti do 1000 1100 m na 1 ga smerekovo bukovo yalicevi lisi Hoch tut na znachnih ploshah j stvoreno pohidni smerechniki prote zavdyaki velikij zhittyevosti yalici j buka voni majzhe vsyudi dobre vidnovlyuyutsya prirodnim shlyahom i vistupayut u skladi smerekovih nasadzhen Vnaslidok cogo ostanni menshe poterpayut vid vitrovaliv Najposhirenishimi u comu rajoni ye vologi mezotrofni smerekovo yalicevi buchini asoc kvaseniceva i chorniceva vologi evtrofni smerekovo yalicevi buchini asoc kvasenicevo ozhikova i vologi evtrofni smerekovo bukovi yalichini asoc kvasenicevo zubniceva i kvasenicevo marenkova Zridka traplyayutsya svizhi j siri tipi zgadanih ekologichnih grup Z pohidnih ugrupovan krim smerechnikiv nemali ploshi zajmayut sirovilhovi smerechniki j chervonokostrichniki ridshe traplyayutsya chisti sirovilshnyaki Harakteristika flori ta fauni Flora ta fauna NPP Guculshini vidznachayutsya bagatstvom i znachnim rozmayittyam yaki zumovleni strokatistyu gruntovo klimatichnih umov neodnoridnistyu relyefu i geologichnoyi budovi trivalistyu i skladnistyu istorichnogo procesu Tut odnochasno zrostayut vidi harakterni dlya minulih relikti ta suchasnoyi geologichnih epoh i prinalezhni do riznih floristichnih elementiv borealnogo pivnichnogo montannogo girskogo nemoralnogo lisovoyu yevropejskogo stepovogo Roslinnij pokriv krayu zaznav velikih zmin i transformaciyi vnaslidok gospodarskoyi diyalnosti lyudini zmenshilas lisistist teritoriyi zbilshilas kilkist rozoranih zemel zminivsya kilkisnij i yakisnij vidovij sklad Perevazhnim tipom roslinnosti s lisovi formaciyi yaki v gorah zajmayut 60 a v peredgir yah blizko 24 teritoriyi U strukturi derevostaniv 58 skladayut tverdolistyani blizko 4 m yakolistyani i 34 hvojni porodi Osnovnimi lisotvirnimi porodami vistupayut buk smereka yalina dub yalicya grab na zabolochenih miscyah i richkovih dolinah vilha klejka i vilha sira Ugrupovannya duba skelnogo modrini yevropejskoyi sosni girskoyi sosni kedrovoyi yevropejskoyi ta buka poyednanni z inshimi porodami zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini U nizinnij chastini perevazhayut listyani lisi perevazhno dubovi Krim dubiv v derevnomu yarusi rostut buk grab na vologih miscyah yasen bereza v yaz u pidlisku lishina glid krushina buzina ta inshi Krajni vid peredgir ya hrebti vkriti bukovo grabovimi lisami z domishkami yalici smereki yavora berezi vishi hrebti vkriti smerekovo bukovimi smerekovimi lisami a shili najvishih hrebtiv vtorinnimi smerekovimi lisami yaki pochinayutsya z visoti 450 600 m n r m Pid Gregotom i Igrecem zbereglisya smerekovi pralisi a na hrebtah Sokilskij i Kamenistij prirodni bukovi lisi 5 domishkoyu yalici ta yavora Pralisi mayut vazhlive ekologichne naukovo praktichne piznavalne znachennya Voni ye etalonami relikviyami zhivoyi prirodi spriyatlivim seredovishem dlya zberezhennya populyacij ridkisnih i znikayuchih vidiv flori i fauni mozhut buti zruchnimi i dovgotrivalimi modelyami doslidzhen zmin klimatu roslinnosti tosho Luchna roslinnist predstavlena lisovimi galyavinami zaplavnimi suhodilnimi i girskimi lukami poloninami Najbilshi ploshi zajmayut zlakovi osokovi zlakovo riznotravni bobovo zlakovo riznotravni luki Vidovij sklad luk dosit bagatij v okremih ugrupovannyah nalichuyetsya vid 25 do 55 vidiv vishih roslin Zagalom flora parku vklyuchaye ponad 950 vidiv sudinnih roslin desyat vidsotkiv yakih nalezhat do endemichnih ridkisnih i znikayuchih Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 61 vid sered nih arniku girsku lyubku dvolistu lunariyu ozhivayuchu plaun kolyuchij baranec zvichajnij beladonnu zvichajnu skopoliyu karniolijsku modrinu polsku pidsnizhnik bilosnizhnij piznocvit osinnij sosnu kedrovu tis yagidnij shafran Gejfeliv liliyu lisovu 18 vidiv orhidnih tosho U flori nacionalnogo parku Guculshina narahovuyut 1175 vidiv roslin V tomu chisli Pokritonasinnih kvitkovih 764 vidi Golonasinnih 9 Paporotepodibnih 25 Hvoshopodibnih 7 Plaunopodibnih 3 zagalom sudinnih 810 vidiv Mohopodibnih 161 vid Vsogo vishih roslin 971 vid Nizhchih roslin razom z gribami narahovuyut 204 vidi U rezultati provedenih doslidzhen vstanovleno sho na teritoriyi nacionalnogo parku Guculshina nayavni 11 roslinnih ugrupovan zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini 1987 dlya yakih harakterne perevazhno fragmentarne poshirennya Landshaftne i floristichne rozmayittya specifika prirodno istorichnogo procesu zumovili formuvannya svoyeridnoyi i bagatoyi fauni Varto vidmititi sho chiselnist vidiv hrebetnih tvarin v Karpatah znachno visha nizh v inshih regionah Ukrayini Vidpovidno do zoogeografichnogo rajonuvannya teritoriya Kosivshini nalezhit do peredgirnogo ta girsko lisovogo faunistichnih kompleksiv girskogo lisovogo serednoyevropejskogo tajgovogo seredzemnomorskogo tipiv fauni U lisah vodyatsya vepr olen blagorodnij sarna yevropejska lisicya borsuk kunicya lisova vidra kit lisovij vishe v gorah vedmid burij ris Iz malih ssavciv viverka karpatska gornostaj burozubka zvichajna polivka ruda misha lisova sonya lisova yizhak tosho Vidovij sklad ptahiv ne odnakovij za sezonami Tut znahodyat dlya sebe pritulok osidli perelitni j migruyuchi ptahi zagalom ornitofauna parku vklyuchaye blizko 190 vidiv U silu riznih prichin antropogennih geografichnih klimatichnih i inshih chiselnist deyakih vidiv tvarin nevpinno skorochuyetsya stan populyacij okremih vidiv zagrozlivij Iz vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini v parku viyavleni ssavci vedmid burij ris zvichajna burozubka alpijska kutora mala kit lisovij pidkovonis malij ptahi leleka chornij glushec berkut pugach plazuni midyanka zemnovodni salamandra plyamista triton karpatskij zhaba prudka komahi podalirij dzhmil mohovij brazhnik mertva golova apollon vusach muskusnij i inshi ribi chop malij losos dunajskij minoga ukrayinska Spilno z naukovo doslidnimi ustanovami NAN Ukrayini vedutsya roboti z inventarizaciyi fauni flori i roslinnosti parku rozroblyayutsya i zaprovadzhuyutsya zahodi shodo renaturalizaciyi raritetnih i zagrozhenih ob yektiv Kulturne ta rekreacijne znachennyaNacionalnij prirodnij park Guculshina volodiye nadzvichajno visokim rekreacijnim potencialom Vin roztashovanij u malovnichij lisistij chastini Pokutsko Bukovinskih Karpat yaka ye chi ne najcikavishim regionom Ukrayini de virazno ta dosit povno zbereglisya pradavni samobutni remesla promisli tradiciyi zvichayi etnosu guculiv Velikim popitom i populyarnistyu koristuyutsya virobi miscevih majstriv rizbyariv kushniriv pisankariv mosyazhnikiv majstriv keramiki tkachiv vishivalnic tosho Na teritoriyi parku dobre rozvinena turistichno rekreacijna infrastruktura ye bagato baz vidpochinku kurortiv i sanatoriyiv Najvidomishi z nih turistskij kompleks Karpatski zori u Kosovi ta turistska baza Sriblyasti vodospadi u Sheshorah Parkom prolyagayut chislenni turistski marshruti Tut prokladeno ekologichni piznavalni stezhki intensivno rozvivayetsya kinnij turizm silskij zelenij turizm etnoturizm Na okolici Kosova ta Sheshor funkcionuyut girskolizhni trasi z pidjomnikami U zabudovi rekreacijnih zakladiv vikoristano elementi guculskoyi arhitekturi yaki organichno poyednuyutsya z prirodnimi landshaftami stvoryuyuchi shedevri arhitekturno parkovogo mistectva Guculskij arhitekturnij stil vidznachayetsya samobutnistyu ta visokoyu estetichnistyu Guculski cerkvi grazhdi yaki mozhna pobachiti malo ne v kozhnomu seli parku vidomi v usomu sviti svoyeyu vitonchenistyu ta garmonijnistyu Osoblivim popitom lyubiteliv vodnih vidiv vidpochinku ta sportu koristuyetsya richka Cheremosh yaka protikaye vzdovzh pivdenno shidnoyi mezhi parku Z neyu pov yazano bagato legend perekaziv vona ospivana poetami ta pisnyarami Malovnichij Cheremosh ye odniyeyu z vizitnih kartok ne lishe Guculskogo krayu ale j usih Ukrayinskih Karpat Resursi InternetuNacionalnij prirodnij park Guculshina 8 chervnya 2022 u Wayback Machine Ukrayina Inkognita 25 lyutogo 2010 u Wayback Machine Karti 1 Nacionalnij prirodnij park Guculshina 6 listopada 2020 u Wayback Machine DzherelaAkt ekspertizi za temoyu naukovo doslidnoyi roboti Ekologichna ekspertiza proektu organizaciyi teritoriyi NPP Guculshina zaklyuchnij zvit 2008 163 s Vinoski