Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шафран карпатський, шафра́н Ге́йфеля, або шафра́н Ге́йфелів (Crocus heuffelianus) — багаторічна рослина родини півникових. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Неоцінений». Цінна декоративна культура.
| Шафран карпатський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Півникові (Iridaceae) |
| Рід: | Шафран (Crocus) |
| Вид: | Шафран карпатський (C. heuffelianus) |
| Біноміальна назва | |
| Crocus heuffelianus Herb., 1847 | |
Назва
Вид названий на честь ботаніка XIX сторіччя Йогана Гойфеля. У народі ці рослини також називають маслянками, серенками або брандушками (через схожість з брандушкою різнобарвною). Втім слід зазначити, що схожість ця суто зовнішня, а в систематичному відношенні ці види не є близькими, оскільки належать до різних родин. Народна назва «маслянки», ймовірно, надана через притаманний саме цьому виду блиск пелюсток, як справляють враження змащених маслом.
Опис
Трав'яниста рослина 10–19 см заввишки, геофіт, весняний ефемероїд. Бульбоцибулина кругла, 10–15 мм завширшки, трохи сплюснута зверху та знизу, вкрита темно-коричневою тунікою, утвореною сухими лускоподібними низовими листками. Листків 2–3 штуки, вони лінійні, з загорнутими краями, 2–7 мм завширшки, під час цвітіння 2–5 см завдовжки, потім подовжуються до 8–17 см. По центру кожного листка пролягає поздовжня срібляста смужка.
Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2–3 штуки. Оцвітина проста, віночкоподібна, 9–13 см завдовжки, при розкритті квітки до 7 см завширшки. Пелюсток 6, вони фіолетові (зрідка — білі), причому пелюстки зовнішнього кола дещо темніші, ніж внутрішнього. На поверхні кожної пелюстки є дві плями темнішого відтінку: одна розташована біля основи пелюстки, інша, V-подібна — біля верхівки. Маточка жовтогаряча. Плід — тригнізда коробочка.
Поширення
Ареал виду охоплює Балкани, Східні і Південні Карпати. В Україні саме в горах розташовані найчисленніші популяції, щільність яких часом сягає 20-100 особин на 1 м². Крім того, зарості шафран Гейфеля можна знайти на Прикарпатті, на заході Поділля, у Прут-Дністровському межиріччі (Тернопільська, Хмельницька й, частково, Вінницька області).
Екологія
Вид світлолюбний, морозостійкий. У рівнинних, передгірських місцевостях та середньогірському поясі ця рослина населяє переважно лісові фітоценози, де трапляється на галявинах, узліссях. У висотному поясі гір шафран Гейфеля є компонентом лучних угруповань, тут він зростає на степових і кам'янистих схилах.
Квітне від березня до середини квітня протягом 20–25 днів. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Плодоносить у травні-липні. Розмножується насінням, рідше вегетативно (бульбоцибулинами). Розповсюдження насіння відбувається шляхом автохорії та мірмекохорії.
Значення і статус виду
Шафран Гейфеля має найбільші квіти серед представників роду, що квітнуть навесні, тому вирізняється високою декоративністю. Цей вид часто вирощують як професійні квітникарі, так і аматори. В культурі він доволі стійкий та невибагливий, полюбляє напівзатінок, помірно зволожені ґрунти, добре розмножується самосівом. Насичено-фіолетові квіти цієї рослини особливо привабливі на тлі світліших шафранів або підсніжників.
Саме привабливість рослини зумовлює її нищівний збір на букети, викопування бульбоцибулин, що призводить до зникнення виду. Шафран Гейфеля охороняють у національних парках «Сколівські Бескиди», Карпатському, Вижницькому, «Синевир», «Подільські Товтри», заповідниках «Медобори» і Карпатському біосферному.
Систематика
Більшість систематиків розглядають шафран Гейфеля як підвид Crocus vernus.
Відомі такі синоніми:
|
|
Література
- Mihaly A., Kricsfalusy V. Population biology and ecology of Crocus heuffelianus Herb. (Iridaceae) in Ukraine // Linzer biol. Beitr.- 1997.- 29/2.- P. 641—681. (англ.)
Джерела
- Crocus heuffelianus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Шафран Гейфелів в Червоній книзі України. [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Переглянуто 19 березня 2015.
- The Plant List. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shafran karpatskij shafra n Ge jfelya abo shafra n Ge jfeliv Crocus heuffelianus bagatorichna roslina rodini pivnikovih Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini u statusi Neocinenij Cinna dekorativna kultura Shafran karpatskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Pivnikovi Iridaceae Rid Shafran Crocus Vid Shafran karpatskij C heuffelianus Binomialna nazva Crocus heuffelianus Herb 1847NazvaVid nazvanij na chest botanika XIX storichchya Jogana Gojfelya U narodi ci roslini takozh nazivayut maslyankami serenkami abo brandushkami cherez shozhist z brandushkoyu riznobarvnoyu Vtim slid zaznachiti sho shozhist cya suto zovnishnya a v sistematichnomu vidnoshenni ci vidi ne ye blizkimi oskilki nalezhat do riznih rodin Narodna nazva maslyanki jmovirno nadana cherez pritamannij same comu vidu blisk pelyustok yak spravlyayut vrazhennya zmashenih maslom OpisPup yanki iz listochkami na pochatku rozvoyu Kviti u povnomu rozvoyi Trav yanista roslina 10 19 sm zavvishki geofit vesnyanij efemeroyid Bulbocibulina krugla 10 15 mm zavshirshki trohi splyusnuta zverhu ta znizu vkrita temno korichnevoyu tunikoyu utvorenoyu suhimi luskopodibnimi nizovimi listkami Listkiv 2 3 shtuki voni linijni z zagornutimi krayami 2 7 mm zavshirshki pid chas cvitinnya 2 5 sm zavdovzhki potim podovzhuyutsya do 8 17 sm Po centru kozhnogo listka prolyagaye pozdovzhnya sriblyasta smuzhka Kvitki zazvichaj poodinoki inkoli zibrani po 2 3 shtuki Ocvitina prosta vinochkopodibna 9 13 sm zavdovzhki pri rozkritti kvitki do 7 sm zavshirshki Pelyustok 6 voni fioletovi zridka bili prichomu pelyustki zovnishnogo kola desho temnishi nizh vnutrishnogo Na poverhni kozhnoyi pelyustki ye dvi plyami temnishogo vidtinku odna roztashovana bilya osnovi pelyustki insha V podibna bilya verhivki Matochka zhovtogaryacha Plid trignizda korobochka PoshirennyaAreal vidu ohoplyuye Balkani Shidni i Pivdenni Karpati V Ukrayini same v gorah roztashovani najchislennishi populyaciyi shilnist yakih chasom syagaye 20 100 osobin na 1 m Krim togo zarosti shafran Gejfelya mozhna znajti na Prikarpatti na zahodi Podillya u Prut Dnistrovskomu mezhirichchi Ternopilska Hmelnicka j chastkovo Vinnicka oblasti EkologiyaVid svitlolyubnij morozostijkij U rivninnih peredgirskih miscevostyah ta serednogirskomu poyasi cya roslina naselyaye perevazhno lisovi fitocenozi de traplyayetsya na galyavinah uzlissyah U visotnomu poyasi gir shafran Gejfelya ye komponentom luchnih ugrupovan tut vin zrostaye na stepovih i kam yanistih shilah Kvitne vid bereznya do seredini kvitnya protyagom 20 25 dniv Pochatok cvitinnya chasto nastaye koli she na galyavinah lezhit snig Plodonosit u travni lipni Rozmnozhuyetsya nasinnyam ridshe vegetativno bulbocibulinami Rozpovsyudzhennya nasinnya vidbuvayetsya shlyahom avtohoriyi ta mirmekohoriyi Znachennya i status viduShafran Gejfelya maye najbilshi kviti sered predstavnikiv rodu sho kvitnut navesni tomu viriznyayetsya visokoyu dekorativnistyu Cej vid chasto viroshuyut yak profesijni kvitnikari tak i amatori V kulturi vin dovoli stijkij ta nevibaglivij polyublyaye napivzatinok pomirno zvolozheni grunti dobre rozmnozhuyetsya samosivom Nasicheno fioletovi kviti ciyeyi roslini osoblivo privablivi na tli svitlishih shafraniv abo pidsnizhnikiv Same privablivist roslini zumovlyuye yiyi nishivnij zbir na buketi vikopuvannya bulbocibulin sho prizvodit do zniknennya vidu Shafran Gejfelya ohoronyayut u nacionalnih parkah Skolivski Beskidi Karpatskomu Vizhnickomu Sinevir Podilski Tovtri zapovidnikah Medobori i Karpatskomu biosfernomu SistematikaBilshist sistematikiv rozglyadayut shafran Gejfelya yak pidvid Crocus vernus Vidomi taki sinonimi Crocus albiflorus subsp heuffelianus Herb Suess Crocus banaticus Heuff Crocus banaticus var concolor Schur Crocus banaticus var niveus Schur Crocus banaticus var pictus Schur Crocus banaticus var versicolor Schur Crocus exiguus Schur Crocus heuffelianus subsp heuffelianus Crocus heuffelianus f minoriflorus Borbas ex Prodan Crocus heuffelianus f niveus Schur Prodan amp Nyar Crocus heuffelianus var vittatus Nyman Crocus heuffelii Korn Crocus uniflorus Schur Crocus veluchensis subsp exiguus Schur K Richt Crocus veluchensis var uniflorus Schur Nyman Crocus vernus f minoriflorus Borbas ex Prodan Randjel D A Hill amp V Randjel Crocus vernus f violaceus Beck Crocus vittatus Schloss amp Vuk LiteraturaMihaly A Kricsfalusy V Population biology and ecology of Crocus heuffelianus Herb Iridaceae in Ukraine Linzer biol Beitr 1997 29 2 P 641 681 angl DzherelaCrocus heuffelianus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Shafran Gejfeliv v Chervonij knizi Ukrayini 25 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Pereglyanuto 19 bereznya 2015 The Plant List angl