Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Народне християнство (народне православ'я, сільська релігія, язичницько-християнський синкретизм, фольклорне християнство) — народна версія християнського світогляду та ритуалістики; форма, в якій християнство de facto побутувало в народному середовищі.
Термін "народне християнство" з'явився в західній науці в середовищі істориків-медієвістів з початку 1970-х рр. Із кінця 1970-х — поч. 1980-х рр. в радянській етнологічній та фольклористичній науці вживалося словосполучення «народне православ'я», яке поступово витіснило термін «двовір'я».
Останній представляв релігійну ситуацію в народному середовищі як механічне поєднання язичницького субстрату (див. Язичництво) і нашарованого на нього православ'я; натомість термін «народне християнство» представляє народну релігію та релігійність як цілісне синкретичне явище, яке, за словами Є.Анічкова, утворилося внаслідок релігійної творчості. При цьому окремі елементи синкретизму потрапили на Русь із Візантії.
Історія
Утвердження Х.н. в Україні має свою історію, яка бере початки від хрещення Русі 987—989. Завдяки писемній традиції вимальовується досить конкретна картина християнізації «верхів»; у той самий час щодо навернення у християнство «низів» існують лише поодинокі факти (як, напр., масове охрещення киян у Дніпрі, зафіксоване «Повістю временних літ»). Основні джерела для дослідження процесів християнізації в середовищі селян, які складали переважну більшість населення:
- традиційна культура, що донедавна досить добре зберегла риси релігійного синкретизму;
- дані археології, яка, зокрема, фіксує синкретизм поховальної традиції принаймні до 13 ст. (курганний обряд поховання);
- мистецтво (ювелірні прикраси, ікони тощо), давньоукраїнська література, лубочна і т. зв. православна література низького штибу тощо.
Християнізація «низів» відбувалася як «згори» (через прищеплення нових знань і введення в обіг нових обрядів Церквою і священиками), так і «знизу» — шляхом поширення усної апокрифічної традиції переважно мандрівними ченцями, прочанами і торгівцями. Судячи з численних зразків українського фольклору (легенди, перекази, колядки), значний вплив у певних регіонах мали дуалістичні вірування, очевидно богомильського походження (див. Богомильство). І хоч автор «Повісті временних літ» вкладає у вуста волхвів, які діяли в Північній Русі в 2-й пол. 11 ст., світоглядні погляди богомилів, проте поширення подібних ідей в Україні-Русі пов'язується, швидше всього, з другим південнослов'янським впливом (15 ст.).
Паралельно в землеробському середовищі відбувалася активна релігійна творчість: переосмислення християнської концепції відповідно до культурного досвіду донедавна язичницького населення, адаптація християнства як міської за походженням релігії до потреб землеробства, інкорпорація в його ритуальну практику народних календарних обрядів, обростання магічними практиками. Про це можна частково судити з окремих висловів І.Вишенського.
У 2-й пол. 17 ст. Х.н. значно збагатилося завдяки ще одному явищу: мандрівним дякам, які, пройшовши в братських школах уроки віршування, стали творцями вертепних драм та колядок і, як результат, справили вирішальний вплив на формування народної версії Різдва. Їм також належить творення окремого сюжетного блоку українського фольклору — пародійних оповідань та пісень про святих.
Тривалий час — принаймні до Ф.Прокоповича, який оголосив війну забобонам, Х.н. майже безперешкодно розвивалося саме по собі, паралельно до офіційного християнства, лише час від часу отримуючи критичні відгуки в богословській літературі. 18 ст. — переломний період в історії Х.н., коли було здійснено рішучий наступ на марновір'я, спробу очищення християнства від забобонів, відбулися численні судові процеси над відьмами і ворожбитами; документи цих судів складають на сьогодні ще одне джерело дослідження Х.н. Однак, як свідчать етнографічні дані 19 і поч. 20 ст., вже неможливо було переламати традиціоналізм та інертність народної традиції, тим більше, що учасниками процесу і носіями Х.н. виявилися самі сільські священики.
Таким чином, Х.н. можна трактувати як християнсько-язичницький простонародний світоглядно-ритуалістичний «суржик». На відміну від офіційного християнства воно не має всезагальних універсальних догм, натомість має фольклорний характер побутування і трансмісії. При цьому окремі народно-християнські культи та вірування існували не повсюдно, а локально, творячи народнохристиянську міфологію ландшафту (вшанування джерел, каміння, дерев'яних і кам'яних хрестів, дерев, печер тощо). Народна обрядовість — як сімейна, так і календарна — була синкретичною; християнським святим надавалися землеробсько-побутові й цілительські функції, і в такий спосіб вони патронували певні сфери господарської та побутової діяльності людей, творячи т. зв. народно-християнський політеїзм. Народні легенди, перекази, колядки на тему світобудови і творення світу мають яскраво виражений апокрифічний, а деякі — дуалістичний характер.
Потойбічний світ у традиційному світогляді уявлявся як паралельний світ ненароджених і померлих, де життя продовжується після смерті; разом з тим, його населяють ангели і святі, там можна зустрітися з Богородицею, Ісусом Христом. Цими віруваннями зумовлена кладовищна звичаєвість і донині. Проявом Х.н. від давніх часів і донині є свідчення про «чуда», об'явлення ікон, з'яви постаті (тіні) Божої Матері та ін.
До явищ Х.н. дослідники зараховують також субкультуру «людей божих» (жебраків, прохачів, калік-перехожих, юродивих, кликуш, співців псалмів і навіть мандрівних кобзарів та лірників), «супутникові» структури, що утворювалися навколо церков, монастирів, шпиталів, богаділень.
З погляду антропології релігії частина західних і пострадянських дослідників зараховують до Х.н. історичні і сучасні неканонічні християнські течії, секти, новітні релігійні громади, єресі та інші види релігійної діяльності.
Джерела та література
- М. В. Гримич. Християнство народне [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 432. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Narodne hristiyanstvo narodne pravoslav ya silska religiya yazichnicko hristiyanskij sinkretizm folklorne hristiyanstvo narodna versiya hristiyanskogo svitoglyadu ta ritualistiki forma v yakij hristiyanstvo de facto pobutuvalo v narodnomu seredovishi Termin narodne hristiyanstvo z yavivsya v zahidnij nauci v seredovishi istorikiv mediyevistiv z pochatku 1970 h rr Iz kincya 1970 h poch 1980 h rr v radyanskij etnologichnij ta folkloristichnij nauci vzhivalosya slovospoluchennya narodne pravoslav ya yake postupovo vitisnilo termin dvovir ya Ostannij predstavlyav religijnu situaciyu v narodnomu seredovishi yak mehanichne poyednannya yazichnickogo substratu div Yazichnictvo i nasharovanogo na nogo pravoslav ya natomist termin narodne hristiyanstvo predstavlyaye narodnu religiyu ta religijnist yak cilisne sinkretichne yavishe yake za slovami Ye Anichkova utvorilosya vnaslidok religijnoyi tvorchosti Pri comu okremi elementi sinkretizmu potrapili na Rus iz Vizantiyi IstoriyaUtverdzhennya H n v Ukrayini maye svoyu istoriyu yaka bere pochatki vid hreshennya Rusi 987 989 Zavdyaki pisemnij tradiciyi vimalovuyetsya dosit konkretna kartina hristiyanizaciyi verhiv u toj samij chas shodo navernennya u hristiyanstvo niziv isnuyut lishe poodinoki fakti yak napr masove ohreshennya kiyan u Dnipri zafiksovane Povistyu vremennih lit Osnovni dzherela dlya doslidzhennya procesiv hristiyanizaciyi v seredovishi selyan yaki skladali perevazhnu bilshist naselennya tradicijna kultura sho donedavna dosit dobre zberegla risi religijnogo sinkretizmu dani arheologiyi yaka zokrema fiksuye sinkretizm pohovalnoyi tradiciyi prinajmni do 13 st kurgannij obryad pohovannya mistectvo yuvelirni prikrasi ikoni tosho davnoukrayinska literatura lubochna i t zv pravoslavna literatura nizkogo shtibu tosho Hristiyanizaciya niziv vidbuvalasya yak zgori cherez prisheplennya novih znan i vvedennya v obig novih obryadiv Cerkvoyu i svyashenikami tak i znizu shlyahom poshirennya usnoyi apokrifichnoyi tradiciyi perevazhno mandrivnimi chencyami prochanami i torgivcyami Sudyachi z chislennih zrazkiv ukrayinskogo folkloru legendi perekazi kolyadki znachnij vpliv u pevnih regionah mali dualistichni viruvannya ochevidno bogomilskogo pohodzhennya div Bogomilstvo I hoch avtor Povisti vremennih lit vkladaye u vusta volhviv yaki diyali v Pivnichnij Rusi v 2 j pol 11 st svitoglyadni poglyadi bogomiliv prote poshirennya podibnih idej v Ukrayini Rusi pov yazuyetsya shvidshe vsogo z drugim pivdennoslov yanskim vplivom 15 st Paralelno v zemlerobskomu seredovishi vidbuvalasya aktivna religijna tvorchist pereosmislennya hristiyanskoyi koncepciyi vidpovidno do kulturnogo dosvidu donedavna yazichnickogo naselennya adaptaciya hristiyanstva yak miskoyi za pohodzhennyam religiyi do potreb zemlerobstva inkorporaciya v jogo ritualnu praktiku narodnih kalendarnih obryadiv obrostannya magichnimi praktikami Pro ce mozhna chastkovo suditi z okremih visloviv I Vishenskogo U 2 j pol 17 st H n znachno zbagatilosya zavdyaki she odnomu yavishu mandrivnim dyakam yaki projshovshi v bratskih shkolah uroki virshuvannya stali tvorcyami vertepnih dram ta kolyadok i yak rezultat spravili virishalnij vpliv na formuvannya narodnoyi versiyi Rizdva Yim takozh nalezhit tvorennya okremogo syuzhetnogo bloku ukrayinskogo folkloru parodijnih opovidan ta pisen pro svyatih Trivalij chas prinajmni do F Prokopovicha yakij ogolosiv vijnu zabobonam H n majzhe bezpereshkodno rozvivalosya same po sobi paralelno do oficijnogo hristiyanstva lishe chas vid chasu otrimuyuchi kritichni vidguki v bogoslovskij literaturi 18 st perelomnij period v istoriyi H n koli bulo zdijsneno rishuchij nastup na marnovir ya sprobu ochishennya hristiyanstva vid zaboboniv vidbulisya chislenni sudovi procesi nad vidmami i vorozhbitami dokumenti cih sudiv skladayut na sogodni she odne dzherelo doslidzhennya H n Odnak yak svidchat etnografichni dani 19 i poch 20 st vzhe nemozhlivo bulo perelamati tradicionalizm ta inertnist narodnoyi tradiciyi tim bilshe sho uchasnikami procesu i nosiyami H n viyavilisya sami silski svyasheniki Takim chinom H n mozhna traktuvati yak hristiyansko yazichnickij prostonarodnij svitoglyadno ritualistichnij surzhik Na vidminu vid oficijnogo hristiyanstva vono ne maye vsezagalnih universalnih dogm natomist maye folklornij harakter pobutuvannya i transmisiyi Pri comu okremi narodno hristiyanski kulti ta viruvannya isnuvali ne povsyudno a lokalno tvoryachi narodnohristiyansku mifologiyu landshaftu vshanuvannya dzherel kaminnya derev yanih i kam yanih hrestiv derev pecher tosho Narodna obryadovist yak simejna tak i kalendarna bula sinkretichnoyu hristiyanskim svyatim nadavalisya zemlerobsko pobutovi j cilitelski funkciyi i v takij sposib voni patronuvali pevni sferi gospodarskoyi ta pobutovoyi diyalnosti lyudej tvoryachi t zv narodno hristiyanskij politeyizm Narodni legendi perekazi kolyadki na temu svitobudovi i tvorennya svitu mayut yaskravo virazhenij apokrifichnij a deyaki dualistichnij harakter Potojbichnij svit u tradicijnomu svitoglyadi uyavlyavsya yak paralelnij svit nenarodzhenih i pomerlih de zhittya prodovzhuyetsya pislya smerti razom z tim jogo naselyayut angeli i svyati tam mozhna zustritisya z Bogorodiceyu Isusom Hristom Cimi viruvannyami zumovlena kladovishna zvichayevist i donini Proyavom H n vid davnih chasiv i donini ye svidchennya pro chuda ob yavlennya ikon z yavi postati tini Bozhoyi Materi ta in Do yavish H n doslidniki zarahovuyut takozh subkulturu lyudej bozhih zhebrakiv prohachiv kalik perehozhih yurodivih klikush spivciv psalmiv i navit mandrivnih kobzariv ta lirnikiv suputnikovi strukturi sho utvoryuvalisya navkolo cerkov monastiriv shpitaliv bogadilen Z poglyadu antropologiyi religiyi chastina zahidnih i postradyanskih doslidnikiv zarahovuyut do H n istorichni i suchasni nekanonichni hristiyanski techiyi sekti novitni religijni gromadi yeresi ta inshi vidi religijnoyi diyalnosti Dzherela ta literaturaM V Grimich Hristiyanstvo narodne 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 432 ISBN 978 966 00 1359 9