Міхась Чарот | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Міхась Чарот | ||||
Міхась Чарот. 1930-ті роки. З фондів БДАМЛМ. | ||||
Ім'я при народженні | Михайло Симонович Кудзелька | |||
Псевдонім | Максім Бяднейшы; Юрка Куртаты; В. Чарот; Криптоніми: М. К.; М. К-ка; Ч. М.; М. Ч.; М. Ч-т; Ч-т. | |||
Народився | 7 листопада 1896 Руденськ | |||
Помер | 29 жовтня 1937 (40 років) Мінськ, Білоруська РСР | |||
Поховання | Мінськ | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | поет, драматург, прозаїк, редактор, громадський діяч | |||
Alma mater | Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка і Q56827200? | |||
Заклад | d | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | 1918—1937 | |||
Напрямок | соціалістичний реалізм, імажинізм | |||
Жанр | вірш, поема, п'єса, оповідання | |||
Членство | СП СРСР, Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь), БелАПП і Q109854214? | |||
Партія | КПРС | |||
| ||||
Міхась Чарот у Вікісховищі | ||||
Міха́сь Чаро́т, справжнє ім'я Миха́йло Си́монович Кудзе́лька (біл. Міхась Чарот, Міхаіл Сымонавіч Кудзелька, нар. 7 листопада 1896, Руденськ, Ігуменський повіт, Мінська губернія, нині Пуховицький район, Мінська область — пом. 29 жовтня 1937, Мінськ, Білоруська РСР) — білоруський поет, драматург, прозаїк, редактор, громадський діяч.
Життєпис
Міхась Чарот народився в селянській родині. Його дід був ткачем (звідси й походить справжнє прізвище письменника, від слова «біл. кудзеля» — «кужіль») при панському дворі, а бабуся працювала годувальницею в панському палаці.
Михайло мав двох братів і сестер: Павла (інженер і домашній педагог), Олександра (агроном), Марію (кухарка) і Анастасію (актриса).
Двоюрідний брат Міхася Чарота, Йосип Кудзелька, був начальником управління з охорони авторських прав при СП БРСР, другий, Іван Кудзелька, обіймав посаду народного комісара фінансів БРСР.
Освіта і професійна діяльність
Початкову освіту Чарот здобув у найманого вчителя і у Титвянському дворічному училищі. У 1913–1917 навчався в Молодечненській учительській семінарії. Під час Першої світової війни семінарію евакуйовано до Смоленська, де минули два останні роки навчання Міхася Чарота. Після випуску був мобілізований в армію.
Служив офіцером запасного полку в Кузнецьку, там разом з іншими офіцерами-білорусами намагався створити білоруський гурток. Під час Громадянської війни та інтервенції встановив зв'язок з підпільними революційними організаціями в Білорусі, працював у повстанському комітеті і займався організацією повстанських загонів.
Навесні 1918 року повернувся до Мінська, де почав учителювати в білоруській школі; вступив до МВПІ. Співав у хорі Володимира Теравського при «Білоруській хатці» (мав гарний баритон), був головою трупи «Молодий місяць», виконував ролі в [be].
У 1919 році член Білнацкому і створеної при ньому Військової ради. Був одним із організаторів [en], яка утворилася в січні 1920 року з членів «Молодої Білорусі». У 1920 році вступив до ВКП(б). З 1920 співробітник, в 1925–1929 роках редактор газети «Советская Белоруссия».
1923 року взяв участь у створенні літературного об'єднання «Маладняк» (мав членський квиток № 1), з якого вийшов наприкінці 1927 року. Деякий час був членом об'єднання «Полымя», потім вступив до Білоруської асоціації пролетарських письменників.
У 1922–1924 роках кандидат у члени, в 1924-1931 — член ЦВК БРСР. У 1924 році вчився в Москві в Державному інституті журналістики.
У 1927 році у відрядженні Наркомосу разом з Цішкою Гартним і Міхасем Зарецьким побував у Латвії, Німеччині, Франції та Чехословаччині. У 1927 році належав до правління Білоруського товариства культурних зв'язків із зарубіжжям. У 1930-х працював завідувачем літературного сектора Державного видавництва БРСР, консультантом у кабінеті молодого автора Союзу письменників БРСР. Присвятив фігурантам справи «Союзу визволення Білорусі» вірш «Суворий вирок підписую першим…», у якому засуджував їх за нацдемівщину. Член Союзу письменників СРСР (з 1934).
Арешт
Заарештований 24 січня 1937 року в Мінську за адресою: вулиця Ленінська, 35/1, водночас виключений з ВКП(б). Сидів в одній камері з поетом [be]. Засуджений позасудовим органом НКВС 28 жовтня 1937 року як учасник «контрреволюційної соцдемівської організації» до ВМП з конфіскацією майна. Останній вірш «Присяга» (про особисту невинність) записав на стіні мінської внутрішньої тюрми НКВС, де його побачив і запам'ятав Микола Хведарович: «1939 року я був переведений в одиночну камеру. Уважно оглянув стіни в пошуках написів і ось у кутку прочитав текст вірша, виколупаний чимось гострим на стіні. Це була остання зустріч з моїм улюбленим поетом і другом Міхасем Чаротом. Роками я зберігав ці його слова в серці». Прозаїк і поет [be-x-old] у своєму романі «Роман Корзюк» згадав, як вимученого Чарота навмисно споювали, щоб у нього, безтямного, випитувати нові імена «зрадників». Після допитів і тортур визнав себе винним. Розстріляний уночі з 29 на 30 жовтня 1937 року. Радянські джерела позначають дату смерті 14 грудня 1938 року, не згадуючи про розстріл.
Реабілітований військовою колегією Верховного суду СРСР 8 грудня 1956 року. Особиста справа М. Чарота № 8153-с з фотографією зберігається в архіві КДБ Білорусі.
Особисте життя і родичі
Був двічі одружений, виховував чотирьох дітей: В'ячеслава, Світлану, Зінаїду та Олену. Другу дружину, братів та їхні сім'ї також засудили.
Творчість
Писати почав у тринадцятирічному віці. Перші поетичні спроби Чарота належали до часів навчання в семінарії і не збереглися. Друкувався з 1918 (за іншими даними — з 1919 року), його вірші «Під хрестом», «Дзвін», «Пісня білоруса» з'явилися в газетах «Беларусь», «Звон», пізніше ці та інші вірші увійшли до збірки «Завірюха» (1922 — першої книжки Чарота). Вживав кілька псевдонімів, один із яких — Чарот (перекладається як «очерет») став найпоширенішим.
Початковий етап творчості позначений національно-патріотичним звучанням. У вірші «Жертвую білоруському хору Теравського» поет закликав до пробудження краю, вважав, що в основі духовного та історичного відродження народу має бути національна самосвідомість. У вірші «На шляху відродження» спробував заглянути в майбутнє і ніби передчував важкий шлях та великі жертви.
Після 1921 року національно-патріотичні мотиви поступаються місцем революційно-пролетарським, у творчості домінує мотив протиставлення минулого злиденного життя під гнітом новому радісному, яке настало з перемогою революції. У вірші «Гопки на кладовищі» минуле постає в образі суцільних кладовищ, на яких відбувається пролетарська оргія, актом вандалізму коїться наруга над історією Білорусі. Поетичну версію революції на батьківщині Чарот виклав у поемі «Босі на вогнищі» (1922), де показав, що Білорусь була лише відображенням російських революційних подій. У поемі-фантазії «Червонокрилий віщун» (1923) автор створив художню ідеалізацію образу «всесвітньої комуни» і описав політ на аероплані над різними країнами як місію поширення звільненого вогню революції. У поемі «Ленін» (1924) в апологетичному стилі прославляв вождя пролетарської революції. Поема «Білорусь постоляцька» (1924) показує післяреволюційне оновлення життя, зближення міста і села. У поемі «Марина» (1925) зображено героїчну революційну боротьбу часів громадянської війни на тлі романтичної, фольклорно ідеалізованої любові. У поемі «Корчма» (1925), присвяченій Янці Купалі, тема минулого і сучасного Білорусі набуває несподіваних обрисів: ліричний герой, попри соціальне переродження країни, тужить, прощаючись з її минулим. Збірка віршів «Сонячний похід» (1929) характерна новою темою контрасту: похмурий Захід, де в полоні важкої праці животіють робітники, і щаслива пролетарська країна.
Чого вам забаглось? Яке ви мали право
Пускати в гендель кров трудящих Білорусі?
Та вже прийшла суворая розправа,
Перед судом признатись вас примусим.
Чаїлись ви під віником, як миші,
Щоб нишком заповзти на вільні гони.
Ви мріяли забратись на узвишшя
І диктувать драконівські закони.
Наш смілий крок — схитнулося узвишшя,
Закон наш диктатура праці пише.«Суворий вирок я підпишу першим»
Оригінальний текст (біл.)Чаго хацелі вы? Якое мелі права
Крывёю гандляваць працоўных Беларусі?
«Суровы прыгавор падпісваю першым»
Прыйшла на вас суровая расправа,
Перад судом віну прызнаць прымусім.
(...)
Вы прытаіліся пад венікам, як мышы,
Каб зноў паўзьці на вольныя загоны,
Вы марылі ўзабрацца на ўзвышша
І дыктаваць драпежныя законы.
Наш сьмелы крок — узвышша затраслося,
Законы піша дыктатура працы.
— .
У збірці новел «Веснохід» (1924) Міхась Чарот утвердився як майстер прози, створив психологічно глибокі характери героїв; білоруську дійсність 1920-х років показано з гумором, подекуди доволі апологетичним. «Свинопас» (1923-24) — це романтизована й героїзована пригодницька повість про події громадянської війни (за цим твором автор разом із Юрієм Таричем написав сценарій першого білоруського художнього фільму «Лісова бувальщина» — поставлений в 1926).
Музична драма «На Купалля» (написана 1921, не збереглася, її поставив БДТ-1; 1921, відновлений текст опубліковано в 1982), водевіль «Микитин личак» (опубліковано 1923, поставлено Першою спілкою білоруської драми і комедії; роль Микити виконував автор), інші постановки, дитячі п'єси «Данилко і Олеська» (1920), «Пастушки» (1921) принесли Міхасеві Чароту визнання як драматургу. Опублікував п'єси «Дожинки» і «Сон на болоті» (1924).
У 1930-х роках Чарот фактично відійшов від літературної діяльності. Віршем «Суворий вирок підписую першим» приєднався до публічного осуду репресованих білоруських письменників. Нечисленні вірші втрачають художню новизну, перетворюються на примітивні агітки. 3 віршів цього періоду вирізнявся «Ліричний ескіз», що звучав як полемічне самовиправдання. Останнім твором став вірш «Присяга».
За текстом п'єси «На Купалля» написано лібрето опери Володимира Теравського «Квітка щастя». Співавтором цього композитора став Олексій Туренков, який вніс істотні зміни у «Квітку щастя».
Твори
Поезія
- 1922 — «Завірюха», збірка
- 1922 — «Босі на вогнищі», поема
- 1925 — «Вибрані вірші»
- 1926 — «Корчма», «Ленін», «Марина», поеми
- 1927 — «Білорусь постоляцька», поема
- 1927 — «Червонокрилий віщун», поема-фантазія
- 1928 — «Поеми»
- 1929 — «Сонячний похід»
- 1935 — «Вибрані вірші і поеми»
- 1933–1936 — Твори у 3 томах
- 1958 — Твори у 2 томах
- 1967 — «Вибрані вірші і поема»
- 1982 — «Вибране»
- 1986 — «У сонячному поході», вірші і поеми
Проза
П'єси
- «Микитин личак» — видана і поставлена в 1923
- «Дожинки» — у 1924
- одноактівка «Сон на болоті» — у 1924
- дитяча п'єса «Данилко і Олеська» — у 1925
- музична драма «На Купалля» (поставлена в 1921, відновлений текст видано у 1982)
Критика
Дослідники називають Міхася Чарота одним із лідерів білоруської радянської літератури 20-х років. Його творчість відобразила собою романтичні пориви, протиріччя і великі ілюзії свого часу. Втім, оцінка творчості Міхася Чарота серед сучасників ніколи не була однозначною. Язеп Пушча, рецензуючи поему «Ленін» (1926), критикував її за «олов'яно-легкі і гранітно-воскові» стилістичні прийоми, що «з ведмежою зграбністю обертаються в гущавині трикрапок, затуляючи собою сенс тих явищ, які мали передати». Також рецензент закидав Міхасеві Чароту беззмістовність творів.
Іншу позицію зайняв Максим Гарецький, який вважав творчість Чарота конгломератом досягнень і упущень післяжовтневої літератури в цілому, а самого автора талановитим, проте суперечливим. Критик констатував, що Міхась Чарот має великий природний талант і, попри всі вади, він «найкращий у білоруській літературі пісняр Жовтневої революції». «Шість поем» Міхася Чарота Горецький називає «найкращим у білоруській пролетарській поезії».
Адам Бабарека у статті «Лірыка Міхася Чарота» (Маладняк, 1925, № 9) відзначив гіперболізацію як один із улюблених художніх засобів поета. Головним висновком статті було те, що «Чарот перший на білоруських теренах здійснив на практиці марксистський погляд на літературу як на зброю класової боротьби». Критик із ковенського журналу «Крывіч (1923)», визнаючи за Чаротом великий талант, докоряв поетові за мову творів, засмічену русизмами та варваризмами, й висловив думку, що в цих творах «здебільшого переважає нудотне перефразування комуністичних листівок» (біл. «больш пераважае мляўкая перафразоўка камуністычных лістовак»), а не глибинне проникнення в суть глобальних історичних подій.
За Миколою Міщенчуком, все написане про Міхася Чарота після 1928 року — це однобічна, ідеологізована оцінка, яку давали послідовники соціалістичного реалізму в його сталінському трактуванні Це виразно позначилося тим, що твори «Корчма», «На шляху відродження», "Бурелом, «Під хрестом», «З сучасних настроїв», «Вічна буря» не ввійшли у видання 1930—1980 рр. через розбіжність трагедійних, філософсько-медитативних настроїв у цих творах з розрекламованим критиками оптимізмом поета.
У червні 1924 відомий московський поет, прозаїк і кіносценарист Матвій Ройзман (1896—1973) у статті «Белорусский имажинизм» (журнал «Гостиница для путешествующих в прекрасном», № 4) зарахував Міхася Чарота до зачинателів білоруського імажинізму: «М. Чарот (мабуть, позасвідомо) дав початок білоруському імажинізму». За [be-x-old], риси поетики імажинізму, пов'язані з традиціями білоруської народної творчості, помітні в низці віршів М. Чарота 1922—1924 рр. («Весну співаю», «Я знову — де поле колоссям…», «Червоні веснянки», «Весняний балаган», «Зазеленіло, зазеленіло…», «Комсомолія», «Ленінотравневе»).
Пам'ять
Іменем Міхася Чарота названо вулиці в Мінську (1989), Гродні, Молодечному (1974) і Руденську. У 1996 році ім'я поета дали Руденській селищній бібліотеці.
Примітки
- Вячаслаў Ракіцкі. Пачатак нашага тэатразнаўства // Спадчына. — Мн.: 1991. — № 1. — С. 33.
- Рублеўская, Л. Краснокрылый вещун — Советская Белоруссия, 2 лістапада 2010.
- Мішчанчук, М. І. «... Ў сэрца я паранены, вольны птах падстрэлены...» Паэзія Міхася Чарота з пазіцый сучаснасці // Як жыць — дык жыць для Беларусі.. — Мінск : Народная асвета. — С. 52—53. — .
- Гісторыя беларускай літаратуры XX стагоддзя: У 4 т. Т. 2 / Нац. акад. навук Беларусі. Ін-т літаратуры імя Я. Купалы. — 2-е выд. Мн.: Беларуская навука, 2002. — С. 454. — 903 с.
- Чарот Михась // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 667-668.
- История белорусской советской литературы / Ред. И. Я. Науменко, П. К. Дюбайло, Н. С. Перкин. — Мн : Наука и техника. — С. 414.
- Арлоў, Ул. Міхась Чарот — Радыё Свабода.
- Айзенштат,. Жыццё і драма Міхася Чарота: дакументальная версія // Беларусь. — № 7. — С. 5.
- Мяснікоў, А. Ф. Сто асоб беларускай гісторыі: гістарычныя партрэты / Анатоль Мяснікоў. — Мінск : Литература и Искусство. — С. 241.
- Падаляк, Т. «Паглядзі… Вясну радзіла восень» — Звязда.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
- Раман Корзюк.
- Масей Сяднёў. Раман Корзюк. — 1985.
- Чарот Михась // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- История белорусской советской литературы / Ред. И. Я. Науменко, П. К. Дюбайло, Н. С. Перкин. — Мн : Наука и техника. — С. 427.
- 5 листопада 1937 року в Мінську за адресою: вул. Стрижевська, б. 47, кв. 2 заарештовано домогосподарку Єфросинію Тарасівну Дадико (* 1903), дружину Міхася Чарота. 28 листопада 1937 року особлива нарада при НКВС засудила її як «члена сім'ї зрадника батьківщини» до 8 років, і Єфросинію етаповано в Карагандинський концтабір НКВС Казахської РСР (). Загинула в ув'язненні в першій половині 1940-х років. Реабілітована 11 березня 1957 року трибуналом. Особиста справа дружини Міхася Чарота № 10102-с зберігається в архіві КДБ Білорусі.
- Мішчанчук, М. Чарот Міхась// Беларускія пісьменнікі: Біябібліягр. слоўн. У 6 т. Т. 6. Талалай — Яфімаў / Дадатак Ін-т літ. імя Я. Купалы АН Беларусі; Беларус. Энцыкл.; Нацыянальны навукова-асветны цэнтр імя Ф. Скарыны. Пад рэд. А. В. Мальдзіса; Рэдкал.: І. Э. Багдановіч і інш. — Мн.: БелЭн, 1995. — С. 269—684 с.
- Гісторыя беларускай літаратуры XX стагоддзя: У 4 т. Т. 2 / Нац. акад. навук Беларусі. Ін-т літаратуры імя Я. Купалы. — 2-е выд. Мн.: Беларуская навука, 2002. — С. 455. — 903 с.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
- Пятро Васючэнка Таталітарызм. Курс лекцыяў [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Беларускі калегіюм.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
- Багдановіч І. Чарот // ЭГБ ў 6 т. Т. 6. Кн. ІІ. Мн., 2003.
- Мішчанчук, М. І. «... Ў сэрца я паранены, вольны птах падстрэлены...» Паэзія Міхася Чарота з пазіцый сучаснасці // Як жыць — дык жыць для Беларусі.. — Мінск : Народная асвета. — С. 48-49. — .
- Узвышша. 1927. № 3. С. 190
- Маладняк. 1928. № 4. С. 96
- Бабарэка А. Лірыка Міхася Чарота // Маладняк. — 1925. — № 9. — С. 119.
- Жылевіч С. М. Чарот. Завіруха. ДВБ. Мінск. 1922 // . — 1925. — № 9. — С. 118.
- Мішчанчук, М. І. «... Ў сэрца я паранены, вольны птах падстрэлены...» Паэзія Міхася Чарота з пазіцый сучаснасці // Як жыць — дык жыць для Беларусі.. — Мінск : Народная асвета. — С. 50. — .
- Жыбуль, В. «...Паклаў пачатак беларускаму імажынізму» Пра Міхася Чарота і адну маскоўскую публікацыю // Роднае слова. — 2011. — № 10. — С. 6—9.
- Жыбуль, В. . — 2011. — № 11. — С. 10.
- Постанова Кабінету міністрів Білорусі від 21 серпня 1996 року N 555[недоступне посилання з квітня 2019]
Література
- Багдановіч І. Міхась Чарот // Гісторыя беларускай літаратуры XX ст. Мн.. 1999. Т. 2.
- Багдановіч І. Авангард і традыцыя: Беларуская паэзія на хвалі нацыянальнага адраджэння. Мн.. 2001.
- Ярош М. Міхась Чарот: Нарыс жыцця і творчасці. Мн., 1963.
- Ярош М. Міхась Чарот. Мн., 1966.
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 2. — Мн:, 2003. .
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 3. Кн. 2. — Мн:, 2003. .
- Чарот Міхась // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. .
Посилання
- ЧАРОТ Міхась [ 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Mihas Charotbil Mihas CharotMihas Charot 1930 ti roki Z fondiv BDAMLM Im ya pri narodzhenniMihajlo Simonovich KudzelkaPsevdonimMaksim Byadnejshy Yurka Kurtaty V Charot Kriptonimi M K M K ka Ch M M Ch M Ch t Ch t Narodivsya7 listopada 1896 1896 11 07 RudenskPomer29 zhovtnya 1937 1937 10 29 40 rokiv Minsk Biloruska RSRPohovannyaMinskGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistbilorusDiyalnistpoet dramaturg prozayik redaktor gromadskij diyachAlma materBiloruskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Maksima Tanka i Q56827200 ZakladdMova tvorivbiloruskaRoki aktivnosti1918 1937Napryamoksocialistichnij realizm imazhinizmZhanrvirsh poema p yesa opovidannyaChlenstvoSP SRSR Maladnyak literaturne ob yednannya Bilorus BelAPP i Q109854214 PartiyaKPRS Mihas Charot u Vikishovishi Miha s Charo t spravzhnye im ya Miha jlo Si monovich Kudze lka bil Mihas Charot Mihail Symonavich Kudzelka nar 7 listopada 1896 18961107 Rudensk Igumenskij povit Minska guberniya nini Puhovickij rajon Minska oblast pom 29 zhovtnya 1937 Minsk Biloruska RSR biloruskij poet dramaturg prozayik redaktor gromadskij diyach ZhittyepisMihas Charot pislya zakinchennya Molodechnenskoyi vchitelskoyi seminariyi 1917 rik Mihas Charot Grupa biloruskih pismennikiv Zliva napravo stoyat Albert Pavlovich Mihas Charot Vladislav Golubok be x old Traven cherven 1920 Minsk Jmovirno sho ce odin zi znimkiv spivrobitnikiv i aktivnih korespondentiv zhurnalu Run pislya vihodu jogo ostannogo 10 go nomera Mihas Charot narodivsya v selyanskij rodini Jogo did buv tkachem zvidsi j pohodit spravzhnye prizvishe pismennika vid slova bil kudzelya kuzhil pri panskomu dvori a babusya pracyuvala goduvalniceyu v panskomu palaci Mihajlo mav dvoh brativ i sester Pavla inzhener i domashnij pedagog Oleksandra agronom Mariyu kuharka i Anastasiyu aktrisa Dvoyuridnij brat Mihasya Charota Josip Kudzelka buv nachalnikom upravlinnya z ohoroni avtorskih prav pri SP BRSR drugij Ivan Kudzelka obijmav posadu narodnogo komisara finansiv BRSR Osvita i profesijna diyalnist Pochatkovu osvitu Charot zdobuv u najmanogo vchitelya i u Titvyanskomu dvorichnomu uchilishi U 1913 1917 navchavsya v Molodechnenskij uchitelskij seminariyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni seminariyu evakujovano do Smolenska de minuli dva ostanni roki navchannya Mihasya Charota Pislya vipusku buv mobilizovanij v armiyu Sluzhiv oficerom zapasnogo polku v Kuznecku tam razom z inshimi oficerami bilorusami namagavsya stvoriti biloruskij gurtok Pid chas Gromadyanskoyi vijni ta intervenciyi vstanoviv zv yazok z pidpilnimi revolyucijnimi organizaciyami v Bilorusi pracyuvav u povstanskomu komiteti i zajmavsya organizaciyeyu povstanskih zagoniv Navesni 1918 roku povernuvsya do Minska de pochav uchitelyuvati v biloruskij shkoli vstupiv do MVPI Spivav u hori Volodimira Teravskogo pri Biloruskij hatci mav garnij bariton buv golovoyu trupi Molodij misyac vikonuvav roli v be U 1919 roci chlen Bilnackomu i stvorenoyi pri nomu Vijskovoyi radi Buv odnim iz organizatoriv en yaka utvorilasya v sichni 1920 roku z chleniv Molodoyi Bilorusi U 1920 roci vstupiv do VKP b Z 1920 spivrobitnik v 1925 1929 rokah redaktor gazeti Sovetskaya Belorussiya Mihas Charot i Anatol Volnij Za danimi kuzini Mihasya Charota Oleni Ivanivni Pashenko persha druzhina poeta Ganna Savich bula zakohana v Anatolya Volnogo cholovikovogo priyatelya sho deyakij chas u nogo kvartiruvav 1923 roku vzyav uchast u stvorenni literaturnogo ob yednannya Maladnyak mav chlenskij kvitok 1 z yakogo vijshov naprikinci 1927 roku Deyakij chas buv chlenom ob yednannya Polymya potim vstupiv do Biloruskoyi asociaciyi proletarskih pismennikiv U 1922 1924 rokah kandidat u chleni v 1924 1931 chlen CVK BRSR U 1924 roci vchivsya v Moskvi v Derzhavnomu instituti zhurnalistiki U 1927 roci u vidryadzhenni Narkomosu razom z Cishkoyu Gartnim i Mihasem Zareckim pobuvav u Latviyi Nimechchini Franciyi ta Chehoslovachchini U 1927 roci nalezhav do pravlinnya Biloruskogo tovaristva kulturnih zv yazkiv iz zarubizhzhyam U 1930 h pracyuvav zaviduvachem literaturnogo sektora Derzhavnogo vidavnictva BRSR konsultantom u kabineti molodogo avtora Soyuzu pismennikiv BRSR Prisvyativ figurantam spravi Soyuzu vizvolennya Bilorusi virsh Suvorij virok pidpisuyu pershim u yakomu zasudzhuvav yih za nacdemivshinu Chlen Soyuzu pismennikiv SRSR z 1934 Aresht Zaareshtovanij 24 sichnya 1937 roku v Minsku za adresoyu vulicya Leninska 35 1 vodnochas viklyuchenij z VKP b Sidiv v odnij kameri z poetom be Zasudzhenij pozasudovim organom NKVS 28 zhovtnya 1937 roku yak uchasnik kontrrevolyucijnoyi socdemivskoyi organizaciyi do VMP z konfiskaciyeyu majna Ostannij virsh Prisyaga pro osobistu nevinnist zapisav na stini minskoyi vnutrishnoyi tyurmi NKVS de jogo pobachiv i zapam yatav Mikola Hvedarovich 1939 roku ya buv perevedenij v odinochnu kameru Uvazhno oglyanuv stini v poshukah napisiv i os u kutku prochitav tekst virsha vikolupanij chimos gostrim na stini Ce bula ostannya zustrich z moyim ulyublenim poetom i drugom Mihasem Charotom Rokami ya zberigav ci jogo slova v serci Prozayik i poet be x old u svoyemu romani Roman Korzyuk zgadav yak vimuchenogo Charota navmisno spoyuvali shob u nogo beztyamnogo vipituvati novi imena zradnikiv Pislya dopitiv i tortur viznav sebe vinnim Rozstrilyanij unochi z 29 na 30 zhovtnya 1937 roku Radyanski dzherela poznachayut datu smerti 14 grudnya 1938 roku ne zgaduyuchi pro rozstril Reabilitovanij vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 8 grudnya 1956 roku Osobista sprava M Charota 8153 s z fotografiyeyu zberigayetsya v arhivi KDB Bilorusi Osobiste zhittya i rodichi Buv dvichi odruzhenij vihovuvav chotiroh ditej V yacheslava Svitlanu Zinayidu ta Olenu Drugu druzhinu brativ ta yihni sim yi takozh zasudili TvorchistPisati pochav u trinadcyatirichnomu vici Pershi poetichni sprobi Charota nalezhali do chasiv navchannya v seminariyi i ne zbereglisya Drukuvavsya z 1918 za inshimi danimi z 1919 roku jogo virshi Pid hrestom Dzvin Pisnya bilorusa z yavilisya v gazetah Belarus Zvon piznishe ci ta inshi virshi uvijshli do zbirki Zaviryuha 1922 pershoyi knizhki Charota Vzhivav kilka psevdonimiv odin iz yakih Charot perekladayetsya yak ocheret stav najposhirenishim Pochatkovij etap tvorchosti poznachenij nacionalno patriotichnim zvuchannyam U virshi Zhertvuyu biloruskomu horu Teravskogo poet zaklikav do probudzhennya krayu vvazhav sho v osnovi duhovnogo ta istorichnogo vidrodzhennya narodu maye buti nacionalna samosvidomist U virshi Na shlyahu vidrodzhennya sprobuvav zaglyanuti v majbutnye i nibi peredchuvav vazhkij shlyah ta veliki zhertvi Pislya 1921 roku nacionalno patriotichni motivi postupayutsya miscem revolyucijno proletarskim u tvorchosti dominuye motiv protistavlennya minulogo zlidennogo zhittya pid gnitom novomu radisnomu yake nastalo z peremogoyu revolyuciyi U virshi Gopki na kladovishi minule postaye v obrazi sucilnih kladovish na yakih vidbuvayetsya proletarska orgiya aktom vandalizmu koyitsya naruga nad istoriyeyu Bilorusi Poetichnu versiyu revolyuciyi na batkivshini Charot viklav u poemi Bosi na vognishi 1922 de pokazav sho Bilorus bula lishe vidobrazhennyam rosijskih revolyucijnih podij U poemi fantaziyi Chervonokrilij vishun 1923 avtor stvoriv hudozhnyu idealizaciyu obrazu vsesvitnoyi komuni i opisav polit na aeroplani nad riznimi krayinami yak misiyu poshirennya zvilnenogo vognyu revolyuciyi U poemi Lenin 1924 v apologetichnomu stili proslavlyav vozhdya proletarskoyi revolyuciyi Poema Bilorus postolyacka 1924 pokazuye pislyarevolyucijne onovlennya zhittya zblizhennya mista i sela U poemi Marina 1925 zobrazheno geroyichnu revolyucijnu borotbu chasiv gromadyanskoyi vijni na tli romantichnoyi folklorno idealizovanoyi lyubovi U poemi Korchma 1925 prisvyachenij Yanci Kupali tema minulogo i suchasnogo Bilorusi nabuvaye nespodivanih obrisiv lirichnij geroj popri socialne pererodzhennya krayini tuzhit proshayuchis z yiyi minulim Zbirka virshiv Sonyachnij pohid 1929 harakterna novoyu temoyu kontrastu pohmurij Zahid de v poloni vazhkoyi praci zhivotiyut robitniki i shasliva proletarska krayina Chogo vam zabaglos Yake vi mali pravo Puskati v gendel krov trudyashih Bilorusi Ta vzhe prijshla suvoraya rozprava Pered sudom priznatis vas primusim Chayilis vi pid vinikom yak mishi Shob nishkom zapovzti na vilni goni Vi mriyali zabratis na uzvishshya I diktuvat drakonivski zakoni Nash smilij krok shitnulosya uzvishshya Zakon nash diktatura praci pishe Suvorij virok ya pidpishu pershim Originalnij tekst bil Chago haceli vy Yakoe meli prava Kryvyoyu gandlyavac pracoynyh Belarusi Pryjshla na vas surovaya rasprava Perad sudom vinu pryznac prymusim Vy prytailisya pad venikam yak myshy Kab znoy payzci na volnyya zagony Vy maryli yzabracca na yzvyshsha I dyktavac drapezhnyya zakony Nash smely krok uzvyshsha zatraslosya Zakony pisha dyktatura pracy Surovy prygavor padpisvayu pershym U zbirci novel Vesnohid 1924 Mihas Charot utverdivsya yak majster prozi stvoriv psihologichno gliboki harakteri geroyiv bilorusku dijsnist 1920 h rokiv pokazano z gumorom podekudi dovoli apologetichnim Svinopas 1923 24 ce romantizovana j geroyizovana prigodnicka povist pro podiyi gromadyanskoyi vijni za cim tvorom avtor razom iz Yuriyem Tarichem napisav scenarij pershogo biloruskogo hudozhnogo filmu Lisova buvalshina postavlenij v 1926 Muzichna drama Na Kupallya napisana 1921 ne zbereglasya yiyi postaviv BDT 1 1921 vidnovlenij tekst opublikovano v 1982 vodevil Mikitin lichak opublikovano 1923 postavleno Pershoyu spilkoyu biloruskoyi drami i komediyi rol Mikiti vikonuvav avtor inshi postanovki dityachi p yesi Danilko i Oleska 1920 Pastushki 1921 prinesli Mihasevi Charotu viznannya yak dramaturgu Opublikuvav p yesi Dozhinki i Son na boloti 1924 U 1930 h rokah Charot faktichno vidijshov vid literaturnoyi diyalnosti Virshem Suvorij virok pidpisuyu pershim priyednavsya do publichnogo osudu represovanih biloruskih pismennikiv Nechislenni virshi vtrachayut hudozhnyu noviznu peretvoryuyutsya na primitivni agitki 3 virshiv cogo periodu viriznyavsya Lirichnij eskiz sho zvuchav yak polemichne samovipravdannya Ostannim tvorom stav virsh Prisyaga Za tekstom p yesi Na Kupallya napisano libreto operi Volodimira Teravskogo Kvitka shastya Spivavtorom cogo kompozitora stav Oleksij Turenkov yakij vnis istotni zmini u Kvitku shastya Tvori Poeziya 1922 Zaviryuha zbirka 1922 Bosi na vognishi poema 1925 Vibrani virshi 1926 Korchma Lenin Marina poemi 1927 Bilorus postolyacka poema 1927 Chervonokrilij vishun poema fantaziya 1928 Poemi 1929 Sonyachnij pohid 1935 Vibrani virshi i poemi 1933 1936 Tvori u 3 tomah 1958 Tvori u 2 tomah 1967 Vibrani virshi i poema 1982 Vibrane 1986 U sonyachnomu pohodi virshi i poemi Proza 1924 Vesnohid zbirka opovidan 1926 Vibrani opovidannya P yesi Mikitin lichak vidana i postavlena v 1923 Dozhinki u 1924 odnoaktivka Son na boloti u 1924 dityacha p yesa Danilko i Oleska u 1925 muzichna drama Na Kupallya postavlena v 1921 vidnovlenij tekst vidano u 1982 Kritika be x old Ilyustraciya do poemi Bosi na vognishi Doslidniki nazivayut Mihasya Charota odnim iz lideriv biloruskoyi radyanskoyi literaturi 20 h rokiv Jogo tvorchist vidobrazila soboyu romantichni porivi protirichchya i veliki ilyuziyi svogo chasu Vtim ocinka tvorchosti Mihasya Charota sered suchasnikiv nikoli ne bula odnoznachnoyu Yazep Pushcha recenzuyuchi poemu Lenin 1926 kritikuvav yiyi za olov yano legki i granitno voskovi stilistichni prijomi sho z vedmezhoyu zgrabnistyu obertayutsya v gushavini trikrapok zatulyayuchi soboyu sens tih yavish yaki mali peredati Takozh recenzent zakidav Mihasevi Charotu bezzmistovnist tvoriv Inshu poziciyu zajnyav Maksim Gareckij yakij vvazhav tvorchist Charota konglomeratom dosyagnen i upushen pislyazhovtnevoyi literaturi v cilomu a samogo avtora talanovitim prote superechlivim Kritik konstatuvav sho Mihas Charot maye velikij prirodnij talant i popri vsi vadi vin najkrashij u biloruskij literaturi pisnyar Zhovtnevoyi revolyuciyi Shist poem Mihasya Charota Goreckij nazivaye najkrashim u biloruskij proletarskij poeziyi Adam Babareka u statti Liryka Mihasya Charota Maladnyak 1925 9 vidznachiv giperbolizaciyu yak odin iz ulyublenih hudozhnih zasobiv poeta Golovnim visnovkom statti bulo te sho Charot pershij na biloruskih terenah zdijsniv na praktici marksistskij poglyad na literaturu yak na zbroyu klasovoyi borotbi Kritik iz kovenskogo zhurnalu Kryvich 1923 viznayuchi za Charotom velikij talant dokoryav poetovi za movu tvoriv zasmichenu rusizmami ta varvarizmami j visloviv dumku sho v cih tvorah zdebilshogo perevazhaye nudotne perefrazuvannya komunistichnih listivok bil bolsh peravazhae mlyaykaya perafrazoyka kamunistychnyh listovak a ne glibinne proniknennya v sut globalnih istorichnih podij Za Mikoloyu Mishenchukom vse napisane pro Mihasya Charota pislya 1928 roku ce odnobichna ideologizovana ocinka yaku davali poslidovniki socialistichnogo realizmu v jogo stalinskomu traktuvanni Ce virazno poznachilosya tim sho tvori Korchma Na shlyahu vidrodzhennya Burelom Pid hrestom Z suchasnih nastroyiv Vichna burya ne vvijshli u vidannya 1930 1980 rr cherez rozbizhnist tragedijnih filosofsko meditativnih nastroyiv u cih tvorah z rozreklamovanim kritikami optimizmom poeta U chervni 1924 vidomij moskovskij poet prozayik i kinoscenarist Matvij Rojzman 1896 1973 u statti Belorusskij imazhinizm zhurnal Gostinica dlya puteshestvuyushih v prekrasnom 4 zarahuvav Mihasya Charota do zachinateliv biloruskogo imazhinizmu M Charot mabut pozasvidomo dav pochatok biloruskomu imazhinizmu Za be x old risi poetiki imazhinizmu pov yazani z tradiciyami biloruskoyi narodnoyi tvorchosti pomitni v nizci virshiv M Charota 1922 1924 rr Vesnu spivayu Ya znovu de pole kolossyam Chervoni vesnyanki Vesnyanij balagan Zazelenilo zazelenilo Komsomoliya Leninotravneve Pam yatImenem Mihasya Charota nazvano vulici v Minsku 1989 Grodni Molodechnomu 1974 i Rudensku U 1996 roci im ya poeta dali Rudenskij selishnij biblioteci PrimitkiVyachaslay Rakicki Pachatak nashaga teatraznaystva Spadchyna Mn 1991 1 S 33 Rubleyskaya L Krasnokrylyj veshun Sovetskaya Belorussiya 2 listapada 2010 Mishchanchuk M I Ў serca ya paraneny volny ptah padstreleny Paeziya Mihasya Charota z pazicyj suchasnasci Yak zhyc dyk zhyc dlya Belarusi Minsk Narodnaya asveta S 52 53 ISBN 985 03 0204 6 Gistoryya belaruskaj litaratury XX stagoddzya U 4 t T 2 Nac akad navuk Belarusi In t litaratury imya Ya Kupaly 2 e vyd Mn Belaruskaya navuka 2002 S 454 903 s Charot Mihas Biograficheskij spravochnik Mn Belorusskaya sovetskaya enciklopediya imeni Petrusya Brovki 1982 T 5 S 667 668 Istoriya belorusskoj sovetskoj literatury Red I Ya Naumenko P K Dyubajlo N S Perkin Mn Nauka i tehnika S 414 Arloy Ul Mihas Charot Radyyo Svaboda Ajzenshtat Zhyccyo i drama Mihasya Charota dakumentalnaya versiya Belarus 7 S 5 Myasnikoy A F Sto asob belaruskaj gistoryi gistarychnyya partrety Anatol Myasnikoy Minsk Literatura i Iskusstvo S 241 Padalyak T Paglyadzi Vyasnu radzila vosen Zvyazda Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Raman Korzyuk Masej Syadnyoy Raman Korzyuk 1985 Charot Mihas Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Istoriya belorusskoj sovetskoj literatury Red I Ya Naumenko P K Dyubajlo N S Perkin Mn Nauka i tehnika S 427 5 listopada 1937 roku v Minsku za adresoyu vul Strizhevska b 47 kv 2 zaareshtovano domogospodarku Yefrosiniyu Tarasivnu Dadiko 1903 druzhinu Mihasya Charota 28 listopada 1937 roku osobliva narada pri NKVS zasudila yiyi yak chlena sim yi zradnika batkivshini do 8 rokiv i Yefrosiniyu etapovano v Karagandinskij konctabir NKVS Kazahskoyi RSR Zaginula v uv yaznenni v pershij polovini 1940 h rokiv Reabilitovana 11 bereznya 1957 roku tribunalom Osobista sprava druzhini Mihasya Charota 10102 s zberigayetsya v arhivi KDB Bilorusi Mishchanchuk M Charot Mihas Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagr sloyn U 6 t T 6 Talalaj Yafimay Dadatak In t lit imya Ya Kupaly AN Belarusi Belarus Encykl Nacyyanalny navukova asvetny centr imya F Skaryny Pad red A V Maldzisa Redkal I E Bagdanovich i insh Mn BelEn 1995 S 269 684 s Gistoryya belaruskaj litaratury XX stagoddzya U 4 t T 2 Nac akad navuk Belarusi In t litaratury imya Ya Kupaly 2 e vyd Mn Belaruskaya navuka 2002 S 455 903 s Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 lipnya 2014 Pyatro Vasyuchenka Tatalitaryzm Kurs lekcyyay 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Belaruski kalegiyum Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 lipnya 2014 Bagdanovich I Charot EGB y 6 t T 6 Kn II Mn 2003 Mishchanchuk M I Ў serca ya paraneny volny ptah padstreleny Paeziya Mihasya Charota z pazicyj suchasnasci Yak zhyc dyk zhyc dlya Belarusi Minsk Narodnaya asveta S 48 49 ISBN 985 03 0204 6 Uzvyshsha 1927 3 S 190 Maladnyak 1928 4 S 96 Babareka A Liryka Mihasya Charota Maladnyak 1925 9 S 119 Zhylevich S M Charot Zaviruha DVB Minsk 1922 1925 9 S 118 Mishchanchuk M I Ў serca ya paraneny volny ptah padstreleny Paeziya Mihasya Charota z pazicyj suchasnasci Yak zhyc dyk zhyc dlya Belarusi Minsk Narodnaya asveta S 50 ISBN 985 03 0204 6 Zhybul V Paklay pachatak belaruskamu imazhynizmu Pra Mihasya Charota i adnu maskoyskuyu publikacyyu Rodnae slova 2011 10 S 6 9 Zhybul V 2011 11 S 10 Postanova Kabinetu ministriv Bilorusi vid21 serpnya 1996 roku N 555 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 LiteraturaBagdanovich I Mihas Charot Gistoryya belaruskaj litaratury XX st Mn 1999 T 2 Bagdanovich I Avangard i tradycyya Belaruskaya paeziya na hvali nacyyanalnaga adradzhennya Mn 2001 Yarosh M Mihas Charot Narys zhyccya i tvorchasci Mn 1963 Yarosh M Mihas Charot Mn 1966 Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 3 Kn 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 Charot Mihas Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 653 s il ISBN 5 340 00709 X PosilannyaChAROT Mihas 14 grudnya 2014 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi