Альберт Францович Павлович (11 листопада, Мінськ – 17 березня 1951, Курськ) – білоруський поет-гуморист, драматург, перекладач та художник. Зять Язепа Фарботки. Найзначніша фігура білоруської гумористики ХХ століття.
Павлович Альберт Францович | |
---|---|
Народився | 11 листопада 1875 Мінськ, Російська імперія |
Помер | 17 березня 1951 (75 років) Курськ, РРФСР, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | драматург, поет, письменник, перекладач |
Галузь | література[1], поезія[1], драма[1] і переклад[1] |
Alma mater | Q117837361? |
Знання мов | білоруська[1], українська[1], польська[1], російська[1], китайська[1] і литовська[1] |
|
Ця стаття не містить . (травень 2016) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2016) |
Біографія
Народився 11 листопада 1875 року у Мінську. Походив із шляхетського роду. Його дід і бабця по батькові померли під час повстання. Закінчив чотирьохкласове міське училище (1894). Незважаючи не те, що для А. Павловича було забезпечене місце у Строганівській рисувальній школі на казенний кошт, 13 липня 1894 року він влаштувався в Управління Лібово-Роменської залізниці: чотири роки працював конторщиком головної бухгалтерії, потім помічником бухгалтера і бухгалтером у різних установах (за цей час оклад виріс з 240 до 960 рублів). 8 січня 1898 року одружився зі Стефанією Семенівною. У 1911 році став головним рахунководом з річним окладом в 1100 рублів. У 1912 році став справоводом головної бухгалтерії з накладом 1500 рублів у рік. За двадцять років праці у відпусці бував лише тричі і за ретельну вислугу був винагороджений срібною медаллю на станіславівській стежці і орденом святого Станіслава. Під час Першої світової війни певний час керував канцелярією особливоповноважного Російського товариства Червоного Хреста.
Захоплювався грою і шахи та шашки. Друкував у часописах та газетах шахові та шашкові задачі. Жив в одноповерховому дерев’яному будинку на колишній Ново-Романівській вулиці, будтнок №36 (тепер – Міський вал, ділянка території біля кінотеатру «Білорусь»), який дістався у спадок від батька. У 1890 -1917 роках тут відбувалися зустрічі білоруської інтелігенції. У різний час в будинку А. Павловича були Броніслав Епімах-Шипіла, Янка Купала, Якуб Колос, Алаїза Пашкевич, Цішка Гартний, Змітрок Бадуля і Максим Богданович.
У вільний від роботи та заняттями поезією час тільки влітку вишивав вовняними нитками великі килими із зобразенями різних краєвидів. Він вишив три килими, два з яких демонструвалися на мистецькій виставці в 1914 році. Займався колекціонуванням монет та пір’я, мав велиу колекцію поштівок з пейзажами. З шкільних років збирав марки.
У 1932 році Альберт Павлович переїхав у Москву. Після жив на Уралі. В 1946 – 1951 роках жив у Курську.
Помер 17 березня 1951 року у Курську. Похований на Московських могилках.
Творчість
Літературну діяльність розпочав у кінці ХІХ століття під впливом свого дядька Аполінарія Павловича, службовці лісництва, який «досконало знав мову і побут селян». А Павлович в своїй автобіографії зізнавався, що «під впливом його записів і оповідань я почав писати вірші». У друці вперше виступив у 1907 році на сторінках газети «Наша Нива». Мотиви його ранньої творчості зосереджені навколо тем селянської недолі і гіркого стану рідної країни. Також писав ліричні вірші. До таких творів відносяться «Рідний край» та «Рідні малюнки», в яких звучатьпатріотичні мотиви, пейзажна і філосовська лірика («Тривога», «Мрії», «Літня ніч», «Над Свіслаччу») та інші твори.
Загальноприйнято, що найбільший слід у історії білоруської поезії початку ХХ століття Альберт Павлович залишив у гумористиці. Починаючи з 1907 року, поет виступав на сторінках «Нашої Ниви» з жартівливими сценками і гумуристичними замальовками. Спочатку їхня тематика обмежувалася смішними проявами селянського побуту («На ночівлі», «Недоткпи і ліки»). Нерідко поет сліпо передає віршами народний жарт або побутовий анекдот. Переважна більшість його гумористичних творів не виходила своєю тематикою за межі побуту білоруського села, поет присвячував найбільше уваги повчаням і вселюдським ідеалам. Максим Богданович у своєму літературному огляді красної писемності 1911-1913 років «За три роки» відзначав:
«Жартівливі вірші А. Павловича, які не дивлячись на різні недоробки, здобули йому велику прихильність серед білоруських читачів, в останні роки майже зовсім не друкувалися. Декілька його творів, що з’явилися в «Biełarusie» і «Молодій Білорусі», були вже зовсім іншого духу. Написані добре, вони свідчать, що А. Павлович за цей час попрацював над розвитком свого таланту. Дещо було надруковано і в «Нашій Ниві». Однак, сам письменник у своїй автобіографії пізніше пояснював, чому його віднесли до табору гумористів, розповідаючи історію публікації його перших віршів у газеті «Наша Нива»:
«При розмові з редактором «Нашої Ниви» Олексієм Миколайовичеи Власовим, він мені сказав, що з продивленого матеріалу використає гумористичні вірші, які назвав «шкварками для присмачення номера». Ось чим пояснюється, чому я більше відомий, як гуморист.»
Також у «Життєписі» А .Павлович наводить статистику своїх творів: гумористичні вірші – 1175 назв, 8612 рядків, ліричні – 120 назв, 3966 рядків, однак разом з перекладами, як зазначив письменник, гумористика складає 9316 дядків, а лірика – 10850 рядків.
У 1913-1917 та 1919-1921 роках твори А. Павловича не друкуються. Як відзначив сам поет, «всі мої спроби пробитися у друк розбилися об стіну виразної неприхильності тих, від кого багато залежало».
Альберт Павлович багато працював у царині художнього перекладу (перекладав твори О. Пушкіна, Т. Шевченка, М. Конопницької, В. Сирокомлі та інш.) Працював над білорусько-польським словником. Присвятив два вірші Янці Купалі - «Паросток правди» та «Ніч на Івана Купала» і один Якубу Колосу – «В хаті світлій та просторій». Я. Купала відповів йому віршем «За посвячення, віршик хороший».
У 1927 році Альберт Павлович надіслав свою автобіографію під назвою «Мій життєпис» дослідникубілоруської літератури Л. М. Клейнбарту (зберігається у його архіві у Рукописному відділі Пушкінського дому у Санкт-Петербурзі, ф. 586, адз. зах. 160).
Живучи у Курську, робив багато копій картин Левітана та інших російських художників.
Оцінки
На думку О. Борщівського, вірші А. Павловича можна поділити на громадянські, природоописні, феміністично-любовні, особисті та гумористичні. За дослідником, творчість поета є типовою для ранньої стадії нашанівської білоруської літератури і в певному сенсі послуговує сполучною ланкою між білоруською літературою ХІХ та ХХ століття.
До громадянської лірика письменника А. борщівський залічує вірші: «Працюй і співай», «У хаті світлій і просторій», «Старість», «Мрії», «Росток правди», «Ніч на Івана Купала», «Пасьня» і «Татко» (крім названих творів громадянська проблематика виступає також у багатьох віршах патріотичних, природоописових та гумористичних). Громадські вірші, в свою чергу, дослідник поділяє на песимістичні та оптимістичні твори: до песимістичного циклу належать вірші «Старість», «Росток правди», «Пісня» і «Татко», до оптимістичного - «Працюй і співай», «Брату», «Мрії», «У хаті світлій і просторій», «Ніч на Івана Купала» і «Осінь», який займає перехідну позицію між природоописною та громадянською лірикою.
До природоописових творів О. Борщівський залічує вірші: «Над Свіслаччу», «На березі Свіслачі», «Літня ніч», «Осіння пора», «Осінь», «Тривога», «Рідні малюнки» і «Рідний край».
До особистих творів (часом з мотивом кохання) О. Борщівський відносить вірші: : «У молодості час і радісний і милий», «Романс», «Не шкодуй» і «Галина». На думку дослідника лірика кохання і тема особистого життя у творчості Павловича представлена досить скромно, але вірші цього циклу не позбавлені літературної та психологічної вартості.
До найбільш розбудованої категорії гумористичних творів А. Павловича О. Борщівський відносить близько 40 віршів. Деякі з них налічують більше 100 рядків і по своєму характеру наближаються до віршованих фельєтонів. За дослідником, гумористичну спадщину поета можна розглядати у декількох частках, наприклад, в аспекті: комізм ситуаційний, комізм характеру, комізм словесний, або в аспекті присутніх у віршах поета прийомів: гумору, іронії чи сарказму. На думку О. Борщівського, можна також аналізувати вірші поета у тематичному аспекті: хитрощі, неохайність, п’янство, обжерство, грубість, зверхність, нещирість. Але передусім вірші Павловича дослідних розглядає за схемою: сімейний гумор («Пестун», «Скупий хлопчик», «Синова опіка», «І плач не помагає», «Жаліслива матір і циган», «Батькова втіха», «Чоботи», «За справами» і «Спадщина»), соціальний гумор («Пан і окуляри», «Раки», «Делікатність за делікатність», «Сакпів», «Щедра пропозиція», «У фельдшера», «Рецепт», «Кравець Юдель», «Нейтралітет», «Недотепи і ліки»), національний гумор («Піп і циган», «Хитрий циган»), жіночий гумор («Прийшла в церкву раз бабулька», «Господинина діжка», «З підслуханого», «Ліпша порада», «Молода господинька», де висміюються такі риси жінок, як їхня хитрість, неохайність, лінь, говірливість, гумор характеру або ситуаційний комізм («На ночівлі», «З ярмарки», «Відповідь», «Махорка») і гумор алегоричний («Литки, не ковбаси», «Що п’яць верст», «На ринку»).
Спадщина
Творча спадщина А. Павловича дійшла до нас не повністю. У 1910 році у Вільнюсі вийшла його збірка «Сніпок», частина творів розкидана у білоруських календарях і різних періодичних виданнях («Наша Ніва», «Молода Білорусь», «Білорус», «Промінь» і інш.) Підготована автором збірка «Перевесла», яка мала друкуватися у Берліні, так і не вийшла. Багато творів з цієї збірки не були опубліковані і тому загубилися. Його пере також належить драма «Волошки» (Вільнюс, 1919).
Був автором статей «Забуте» (до історії тексту «Розмови Данила з Степаном», 1925), «Селянка» В. Дуніна-Марцинкевича на мінській сцені (1929). У 1931 році Броніслав Епімах-Шипіла переклав вірш А. Павловича «Сумна осінь» на польську та німецьку мови.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albert Francovich Pavlovich 11 listopada Minsk 17 bereznya 1951 Kursk biloruskij poet gumorist dramaturg perekladach ta hudozhnik Zyat Yazepa Farbotki Najznachnisha figura biloruskoyi gumoristiki HH stolittya Pavlovich Albert FrancovichNarodivsya11 listopada 1875 1875 11 11 Minsk Rosijska imperiyaPomer17 bereznya 1951 1951 03 17 75 rokiv Kursk RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistdramaturg poet pismennik perekladachGaluzliteratura 1 poeziya 1 drama 1 i pereklad 1 Alma materQ117837361 Znannya movbiloruska 1 ukrayinska 1 polska 1 rosijska 1 kitajska 1 i litovska 1 Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2016 BiografiyaNarodivsya 11 listopada 1875 roku u Minsku Pohodiv iz shlyahetskogo rodu Jogo did i babcya po batkovi pomerli pid chas povstannya Zakinchiv chotirohklasove miske uchilishe 1894 Nezvazhayuchi ne te sho dlya A Pavlovicha bulo zabezpechene misce u Stroganivskij risuvalnij shkoli na kazennij kosht 13 lipnya 1894 roku vin vlashtuvavsya v Upravlinnya Libovo Romenskoyi zaliznici chotiri roki pracyuvav kontorshikom golovnoyi buhgalteriyi potim pomichnikom buhgaltera i buhgalterom u riznih ustanovah za cej chas oklad viris z 240 do 960 rubliv 8 sichnya 1898 roku odruzhivsya zi Stefaniyeyu Semenivnoyu U 1911 roci stav golovnim rahunkovodom z richnim okladom v 1100 rubliv U 1912 roci stav spravovodom golovnoyi buhgalteriyi z nakladom 1500 rubliv u rik Za dvadcyat rokiv praci u vidpusci buvav lishe trichi i za retelnu vislugu buv vinagorodzhenij sribnoyu medallyu na stanislavivskij stezhci i ordenom svyatogo Stanislava Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pevnij chas keruvav kancelyariyeyu osoblivopovnovazhnogo Rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta Zahoplyuvavsya groyu i shahi ta shashki Drukuvav u chasopisah ta gazetah shahovi ta shashkovi zadachi Zhiv v odnopoverhovomu derev yanomu budinku na kolishnij Novo Romanivskij vulici budtnok 36 teper Miskij val dilyanka teritoriyi bilya kinoteatru Bilorus yakij distavsya u spadok vid batka U 1890 1917 rokah tut vidbuvalisya zustrichi biloruskoyi inteligenciyi U riznij chas v budinku A Pavlovicha buli Bronislav Epimah Shipila Yanka Kupala Yakub Kolos Alayiza Pashkevich Cishka Gartnij Zmitrok Badulya i Maksim Bogdanovich U vilnij vid roboti ta zanyattyami poeziyeyu chas tilki vlitku vishivav vovnyanimi nitkami veliki kilimi iz zobrazenyami riznih krayevidiv Vin vishiv tri kilimi dva z yakih demonstruvalisya na misteckij vistavci v 1914 roci Zajmavsya kolekcionuvannyam monet ta pir ya mav veliu kolekciyu poshtivok z pejzazhami Z shkilnih rokiv zbirav marki U 1932 roci Albert Pavlovich pereyihav u Moskvu Pislya zhiv na Urali V 1946 1951 rokah zhiv u Kursku Pomer 17 bereznya 1951 roku u Kursku Pohovanij na Moskovskih mogilkah TvorchistLiteraturnu diyalnist rozpochav u kinci HIH stolittya pid vplivom svogo dyadka Apolinariya Pavlovicha sluzhbovci lisnictva yakij doskonalo znav movu i pobut selyan A Pavlovich v svoyij avtobiografiyi ziznavavsya sho pid vplivom jogo zapisiv i opovidan ya pochav pisati virshi U druci vpershe vistupiv u 1907 roci na storinkah gazeti Nasha Niva Motivi jogo rannoyi tvorchosti zoseredzheni navkolo tem selyanskoyi nedoli i girkogo stanu ridnoyi krayini Takozh pisav lirichni virshi Do takih tvoriv vidnosyatsya Ridnij kraj ta Ridni malyunki v yakih zvuchatpatriotichni motivi pejzazhna i filosovska lirika Trivoga Mriyi Litnya nich Nad Svislachchu ta inshi tvori Zagalnoprijnyato sho najbilshij slid u istoriyi biloruskoyi poeziyi pochatku HH stolittya Albert Pavlovich zalishiv u gumoristici Pochinayuchi z 1907 roku poet vistupav na storinkah Nashoyi Nivi z zhartivlivimi scenkami i gumuristichnimi zamalovkami Spochatku yihnya tematika obmezhuvalasya smishnimi proyavami selyanskogo pobutu Na nochivli Nedotkpi i liki Neridko poet slipo peredaye virshami narodnij zhart abo pobutovij anekdot Perevazhna bilshist jogo gumoristichnih tvoriv ne vihodila svoyeyu tematikoyu za mezhi pobutu biloruskogo sela poet prisvyachuvav najbilshe uvagi povchanyam i vselyudskim idealam Maksim Bogdanovich u svoyemu literaturnomu oglyadi krasnoyi pisemnosti 1911 1913 rokiv Za tri roki vidznachav Zhartivlivi virshi A Pavlovicha yaki ne divlyachis na rizni nedorobki zdobuli jomu veliku prihilnist sered biloruskih chitachiv v ostanni roki majzhe zovsim ne drukuvalisya Dekilka jogo tvoriv sho z yavilisya v Bielarusie i Molodij Bilorusi buli vzhe zovsim inshogo duhu Napisani dobre voni svidchat sho A Pavlovich za cej chas popracyuvav nad rozvitkom svogo talantu Desho bulo nadrukovano i v Nashij Nivi Odnak sam pismennik u svoyij avtobiografiyi piznishe poyasnyuvav chomu jogo vidnesli do taboru gumoristiv rozpovidayuchi istoriyu publikaciyi jogo pershih virshiv u gazeti Nasha Niva Pri rozmovi z redaktorom Nashoyi Nivi Oleksiyem Mikolajovichei Vlasovim vin meni skazav sho z prodivlenogo materialu vikoristaye gumoristichni virshi yaki nazvav shkvarkami dlya prismachennya nomera Os chim poyasnyuyetsya chomu ya bilshe vidomij yak gumorist Takozh u Zhittyepisi A Pavlovich navodit statistiku svoyih tvoriv gumoristichni virshi 1175 nazv 8612 ryadkiv lirichni 120 nazv 3966 ryadkiv odnak razom z perekladami yak zaznachiv pismennik gumoristika skladaye 9316 dyadkiv a lirika 10850 ryadkiv U 1913 1917 ta 1919 1921 rokah tvori A Pavlovicha ne drukuyutsya Yak vidznachiv sam poet vsi moyi sprobi probitisya u druk rozbilisya ob stinu viraznoyi neprihilnosti tih vid kogo bagato zalezhalo Albert Pavlovich bagato pracyuvav u carini hudozhnogo perekladu perekladav tvori O Pushkina T Shevchenka M Konopnickoyi V Sirokomli ta insh Pracyuvav nad bilorusko polskim slovnikom Prisvyativ dva virshi Yanci Kupali Parostok pravdi ta Nich na Ivana Kupala i odin Yakubu Kolosu V hati svitlij ta prostorij Ya Kupala vidpoviv jomu virshem Za posvyachennya virshik horoshij U 1927 roci Albert Pavlovich nadislav svoyu avtobiografiyu pid nazvoyu Mij zhittyepis doslidnikubiloruskoyi literaturi L M Klejnbartu zberigayetsya u jogo arhivi u Rukopisnomu viddili Pushkinskogo domu u Sankt Peterburzi f 586 adz zah 160 Zhivuchi u Kursku robiv bagato kopij kartin Levitana ta inshih rosijskih hudozhnikiv OcinkiNa dumku O Borshivskogo virshi A Pavlovicha mozhna podiliti na gromadyanski prirodoopisni feministichno lyubovni osobisti ta gumoristichni Za doslidnikom tvorchist poeta ye tipovoyu dlya rannoyi stadiyi nashanivskoyi biloruskoyi literaturi i v pevnomu sensi poslugovuye spoluchnoyu lankoyu mizh biloruskoyu literaturoyu HIH ta HH stolittya Do gromadyanskoyi lirika pismennika A borshivskij zalichuye virshi Pracyuj i spivaj U hati svitlij i prostorij Starist Mriyi Rostok pravdi Nich na Ivana Kupala Pasnya i Tatko krim nazvanih tvoriv gromadyanska problematika vistupaye takozh u bagatoh virshah patriotichnih prirodoopisovih ta gumoristichnih Gromadski virshi v svoyu chergu doslidnik podilyaye na pesimistichni ta optimistichni tvori do pesimistichnogo ciklu nalezhat virshi Starist Rostok pravdi Pisnya i Tatko do optimistichnogo Pracyuj i spivaj Bratu Mriyi U hati svitlij i prostorij Nich na Ivana Kupala i Osin yakij zajmaye perehidnu poziciyu mizh prirodoopisnoyu ta gromadyanskoyu lirikoyu Do prirodoopisovih tvoriv O Borshivskij zalichuye virshi Nad Svislachchu Na berezi Svislachi Litnya nich Osinnya pora Osin Trivoga Ridni malyunki i Ridnij kraj Do osobistih tvoriv chasom z motivom kohannya O Borshivskij vidnosit virshi U molodosti chas i radisnij i milij Romans Ne shkoduj i Galina Na dumku doslidnika lirika kohannya i tema osobistogo zhittya u tvorchosti Pavlovicha predstavlena dosit skromno ale virshi cogo ciklu ne pozbavleni literaturnoyi ta psihologichnoyi vartosti Do najbilsh rozbudovanoyi kategoriyi gumoristichnih tvoriv A Pavlovicha O Borshivskij vidnosit blizko 40 virshiv Deyaki z nih nalichuyut bilshe 100 ryadkiv i po svoyemu harakteru nablizhayutsya do virshovanih felyetoniv Za doslidnikom gumoristichnu spadshinu poeta mozhna rozglyadati u dekilkoh chastkah napriklad v aspekti komizm situacijnij komizm harakteru komizm slovesnij abo v aspekti prisutnih u virshah poeta prijomiv gumoru ironiyi chi sarkazmu Na dumku O Borshivskogo mozhna takozh analizuvati virshi poeta u tematichnomu aspekti hitroshi neohajnist p yanstvo obzherstvo grubist zverhnist neshirist Ale peredusim virshi Pavlovicha doslidnih rozglyadaye za shemoyu simejnij gumor Pestun Skupij hlopchik Sinova opika I plach ne pomagaye Zhalisliva matir i cigan Batkova vtiha Choboti Za spravami i Spadshina socialnij gumor Pan i okulyari Raki Delikatnist za delikatnist Sakpiv Shedra propoziciya U feldshera Recept Kravec Yudel Nejtralitet Nedotepi i liki nacionalnij gumor Pip i cigan Hitrij cigan zhinochij gumor Prijshla v cerkvu raz babulka Gospodinina dizhka Z pidsluhanogo Lipsha porada Moloda gospodinka de vismiyuyutsya taki risi zhinok yak yihnya hitrist neohajnist lin govirlivist gumor harakteru abo situacijnij komizm Na nochivli Z yarmarki Vidpovid Mahorka i gumor alegorichnij Litki ne kovbasi Sho p yac verst Na rinku SpadshinaTvorcha spadshina A Pavlovicha dijshla do nas ne povnistyu U 1910 roci u Vilnyusi vijshla jogo zbirka Snipok chastina tvoriv rozkidana u biloruskih kalendaryah i riznih periodichnih vidannyah Nasha Niva Moloda Bilorus Bilorus Promin i insh Pidgotovana avtorom zbirka Perevesla yaka mala drukuvatisya u Berlini tak i ne vijshla Bagato tvoriv z ciyeyi zbirki ne buli opublikovani i tomu zagubilisya Jogo pere takozh nalezhit drama Voloshki Vilnyus 1919 Buv avtorom statej Zabute do istoriyi tekstu Rozmovi Danila z Stepanom 1925 Selyanka V Dunina Marcinkevicha na minskij sceni 1929 U 1931 roci Bronislav Epimah Shipila pereklav virsh A Pavlovicha Sumna osin na polsku ta nimecku movi Czech National Authority Database d Track Q13550863