Міхал Горнік (в.-луж. Michał Hórnik, нім. Michael Hornig; нар. 1 вересня 1833, Рекельвіц (Ворклєци), Саксонія — пом. 22 лютого 1894, Бауцен, Саксонія) — католицький священик, серболужичанський мовознавець, письменник, публіцист, перекладач, засновник і редактор газети Katolski Posoł і журналів Łužičan та Serbski Hospodar, голова товариства «Матиці Сербської» (з 1882 року), брав активну участь у серболужичанському національному відродженні XIX століття.
Міхал Горнік | |
---|---|
в.-луж. Michał Hórnik нім. Michael Hornig | |
Народився | 1 вересня 1833[1] d, Рекельвіц/Ворклеки, Q93306?, d, Саксонія |
Помер | 22 лютого 1894[1] (60 років) Бауцен, Королівство Саксонія, Німецький Райх |
Поховання | Кладовище Святого Миколая (Баутцен) |
Країна | Королівство Саксонія |
Діяльність | письменник, клерик, будитель |
Галузь | мовознавство |
Членство | Матиця серболужицька |
Міхал Горнік у Вікісховищі |
Життєпис
Міхал Горнік народився у 1833 році в селі Ворклєци (в.-луж. Worklecy, нім. Räckelwitz) під Каменцем у Верхній Лужиці, після закінчення середньої школи в Бауцені в 1847 році вступив до Лужицької семінарії в Празі. Будучи семінаристом, навчався також у Малостранській гімназії і на богословському факультеті Карлового університету.
В період навчання в Празі був членом, а потім і старостою студентського гуртка «Сербовка», яка діяла при Лужицькій семінарії. У 1852 році опублікував на сторінках газети «Tydźeńske Nowiny» свою першу літературну працю «Brancelej». Будучи студентом у Празі, опублікував у літературному часописі «Kwětki», який видавало братство «Сербовка», близько 40 віршів і перекладів, в тому числі переклад верхньолужицькою мовою «Слова о полку Ігоревім». У 1856 році повернувся на батьківщину і 24 вересня 1856 року був висвячений у сан священика. У 1871 році був призначений настоятелем церкви Пресвятої Діви Марії в Бауцені. Перебував на цій посаді до 1890 року. 24 жовтня 1890 року був призначений асесором консисторії і каноніком капітулу собору святого Петра.
У 1850-х роках Міхал Горнік разом з Яном Арноштом Смолером займався створенням і удосконаленням єдиного верхньолужичанського правопису.
З 1860-х років брав активну участь у культурному і громадському житті лужичанських сербів. З 1859 року по 1894 рік викладав верхньолужицька мова в католицькому педагогічному училищі в Бауцені. У 1860 році заснував серболужицький журнал «Лужичан» (в.-луж. Łužičan).
У 1861 році разом з А. Я. Смолером обраний членом-кореспондентом Харківського університету. У 1862 році за його участі було створено «Товариство святих Кирила і Мефодія» — об'єднання лужицьких сербів-католиків, з метою представлення інтересів лужичан у рамках католицької церкви і підтримка та поширення культури слов'янських меншин.
Цього ж року Міхал Горнік започаткував видання часопису Katolski Posoł — церковної газети слов'ян-католиків Верхньої Лужиці, а також опубліковав хрестоматію верхньолужичанської прози. У 1858 році заснував щомісячний літературний додаток «Mĕsačny Přidawk» газети «Serbske Nowiny», який в 1860 році було перетворено на літературний часопис «Łužičan», що став друкованим органом младосербів. З 1881 року видавав журнал «Сербськи господар» (в.-луж. Serbski Hospodaŕ).
У 1858 року став секретарем серболужичанського національного культурно-освітнього товариства «Матіца Сербська» (в.-луж. Maćica Serbska). З 1873 року виконував обов'язки заступника голови, а у 1882 році його обирали головою товариства. З 1868 року по 1894 року був редактором журналу «Časopis Maćicy Serbskeje» і з 1880 по 1882 рік — редактором літературного журналу «Pratyja», що виходив нижньолужицькою мовою.
У 1889 році випустив збірник молитов і пісень верхньолужицькою мовою «Wosadnik» для використання в католицьких парафіях.
Помер 22 лютого 1894 року в Бауцені і був похований на цвинтарі святого Миколая поблизу руїн церкви Святого Миколая, що поруч з могилою Філіпа Резака.
Внесок до науки
Крім громадської діяльності М. Горнік відомий як автор ряду наукових робіт. В першу чергу це — «Історія серболужицького народу» (в.-луж. Stawizny Serbskeho naroda), написана спільно з В. Богуславським (видана в Бауцені 1884 року). Разом з К. Б. Пфулем та Г. Зейлером Міхал Горнік брав участь у створенні «Лужицько-сербського словника» (в.-луж. Łužiski serbski słownik) (1866). Також М. Горнік є автором перекладу Нового Заповіту новим варіантом католицької верхньолужицької мови, що відображає її зміни у XIX столітті. Завдяки зусиллям М. Горніка в числі інших представників національного серболужицького відродження (Я. А. Смолера, К. Б. Пфуля, Г. Зейлера, Я. Радисерба-Велі) була створена основа для об'єднання двох варіантів верхньолужицької літературної мови, католицької та протестантської.
Нагороди
- У 1889 році саксонський король Альберт нагородив Міхала Горніка лицарським хрестом I ступеня.
Ушанування пам'яті
У 1956 році жителями Рекельвіца встановлено пам'ятник М. Горніку, в Бауцені та Кроствіці на його честь названо вулиці.
Примітки
- Джерела
- Енциклопедія Брокгауз
- Лаптева Л. П., Кунце П. История серболужицкого народа [ 22 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — С. 15.
- Литература второй половины XIX в. (ред. И. А. Бернштейн) // История мировой литературы. — В 9 т. / ред. Ю. Б. Виппер. — М.: Наука, 1991. — Т. 7. — С. 517—518. — .
- Ермакова М. И. Функционирование серболужицкого языка [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Язык. Этнос. Культура. — М., 1994. — С. 151—165.
- Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, стр. 112
- Трофимович К. К. Развитие верхнелужицкого литературного языка в середине XIX века // Национальное возрождение и формирование славянских литературных языков. — М.: Наука, 1978. — С.179—180
- Трофимович К. К. Развитие верхнелужицкого литературного языка в середине XIX века // Национальное возрождение и формирование славянских литературных языков. — М.: Наука, 1978. — С.168—169
- Трофимович К. К. Развитие верхнелужицкого литературного языка в середине XIX века // Национальное возрождение и формирование славянских литературных языков. — М.: Наука, 1978. — С.171
- Трофимович К. К. Развитие верхнелужицкого литературного языка в середине XIX века // Национальное возрождение и формирование славянских литературных языков. — М.: Наука, 1978. — С.206
- Nekrolog XXXI, , 1895, стр. 148
Література
- Редакция журнала. // : журнал. — 1894. — № 1311. — С. 171—172, 174.
- Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 32, 95, 105, 112, 117, 122, 150,
- H. Imiš, Wopomnjeńska rěč [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.], Časopis Maćicy Serbskeje, 1894, стр. 70 — 72
- Ernst Muka, Nekrolog XXXI [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Časopis Maćicy Serbskeje, 1895, стр. 145—157
- Manfred Thiemann, Sorben — Serbja: Ein kleines Lexikon. Bautzen: Domowina-Verlag.
Посилання
- Wikisource [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] (верхньолуж.). — Michał Hórnik. Архівовано 13 грудня 2012 року.
- SWB, Südwestdeutscher Bibliotheksverbund (Online Katalog) (нім.). — Hórnik, Michał. Архівовано 13 грудня 2012 року
- Deutschen Nationalbibliothek (Katalog) [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.). — Hórnik, Michał.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihal Gornik v luzh Michal Hornik nim Michael Hornig nar 1 veresnya 1833 Rekelvic Vorklyeci Saksoniya pom 22 lyutogo 1894 Baucen Saksoniya katolickij svyashenik serboluzhichanskij movoznavec pismennik publicist perekladach zasnovnik i redaktor gazeti Katolski Posol i zhurnaliv Luzican ta Serbski Hospodar golova tovaristva Matici Serbskoyi z 1882 roku brav aktivnu uchast u serboluzhichanskomu nacionalnomu vidrodzhenni XIX stolittya Mihal Gornikv luzh Michal Hornik nim Michael HornigNarodivsya1 veresnya 1833 1833 09 01 1 d Rekelvic Vorkleki Q93306 d SaksoniyaPomer22 lyutogo 1894 1894 02 22 1 60 rokiv Baucen Korolivstvo Saksoniya Nimeckij RajhPohovannyaKladovishe Svyatogo Mikolaya Bautcen Krayina Korolivstvo SaksoniyaDiyalnistpismennik klerik buditelGaluzmovoznavstvoChlenstvoMaticya serboluzhicka Mihal Gornik u VikishovishiZhittyepisMihal Gornik narodivsya u 1833 roci v seli Vorklyeci v luzh Worklecy nim Rackelwitz pid Kamencem u Verhnij Luzhici pislya zakinchennya serednoyi shkoli v Bauceni v 1847 roci vstupiv do Luzhickoyi seminariyi v Prazi Buduchi seminaristom navchavsya takozh u Malostranskij gimnaziyi i na bogoslovskomu fakulteti Karlovogo universitetu V period navchannya v Prazi buv chlenom a potim i starostoyu studentskogo gurtka Serbovka yaka diyala pri Luzhickij seminariyi U 1852 roci opublikuvav na storinkah gazeti Tydzenske Nowiny svoyu pershu literaturnu pracyu Brancelej Buduchi studentom u Prazi opublikuvav u literaturnomu chasopisi Kwetki yakij vidavalo bratstvo Serbovka blizko 40 virshiv i perekladiv v tomu chisli pereklad verhnoluzhickoyu movoyu Slova o polku Igorevim U 1856 roci povernuvsya na batkivshinu i 24 veresnya 1856 roku buv visvyachenij u san svyashenika U 1871 roci buv priznachenij nastoyatelem cerkvi Presvyatoyi Divi Mariyi v Bauceni Perebuvav na cij posadi do 1890 roku 24 zhovtnya 1890 roku buv priznachenij asesorom konsistoriyi i kanonikom kapitulu soboru svyatogo Petra U 1850 h rokah Mihal Gornik razom z Yanom Arnoshtom Smolerom zajmavsya stvorennyam i udoskonalennyam yedinogo verhnoluzhichanskogo pravopisu Z 1860 h rokiv brav aktivnu uchast u kulturnomu i gromadskomu zhitti luzhichanskih serbiv Z 1859 roku po 1894 rik vikladav verhnoluzhicka mova v katolickomu pedagogichnomu uchilishi v Bauceni U 1860 roci zasnuvav serboluzhickij zhurnal Luzhichan v luzh Luzican U 1861 roci razom z A Ya Smolerom obranij chlenom korespondentom Harkivskogo universitetu U 1862 roci za jogo uchasti bulo stvoreno Tovaristvo svyatih Kirila i Mefodiya ob yednannya luzhickih serbiv katolikiv z metoyu predstavlennya interesiv luzhichan u ramkah katolickoyi cerkvi i pidtrimka ta poshirennya kulturi slov yanskih menshin Cogo zh roku Mihal Gornik zapochatkuvav vidannya chasopisu Katolski Posol cerkovnoyi gazeti slov yan katolikiv Verhnoyi Luzhici a takozh opublikovav hrestomatiyu verhnoluzhichanskoyi prozi U 1858 roci zasnuvav shomisyachnij literaturnij dodatok Mĕsacny Pridawk gazeti Serbske Nowiny yakij v 1860 roci bulo peretvoreno na literaturnij chasopis Luzican sho stav drukovanim organom mladoserbiv Z 1881 roku vidavav zhurnal Serbski gospodar v luzh Serbski Hospodaŕ U 1858 roku stav sekretarem serboluzhichanskogo nacionalnogo kulturno osvitnogo tovaristva Matica Serbska v luzh Macica Serbska Z 1873 roku vikonuvav obov yazki zastupnika golovi a u 1882 roci jogo obirali golovoyu tovaristva Z 1868 roku po 1894 roku buv redaktorom zhurnalu Casopis Macicy Serbskeje i z 1880 po 1882 rik redaktorom literaturnogo zhurnalu Pratyja sho vihodiv nizhnoluzhickoyu movoyu U 1889 roci vipustiv zbirnik molitov i pisen verhnoluzhickoyu movoyu Wosadnik dlya vikoristannya v katolickih parafiyah Pomer 22 lyutogo 1894 roku v Bauceni i buv pohovanij na cvintari svyatogo Mikolaya poblizu ruyin cerkvi Svyatogo Mikolaya sho poruch z mogiloyu Filipa Rezaka Vnesok do naukiKrim gromadskoyi diyalnosti M Gornik vidomij yak avtor ryadu naukovih robit V pershu chergu ce Istoriya serboluzhickogo narodu v luzh Stawizny Serbskeho naroda napisana spilno z V Boguslavskim vidana v Bauceni 1884 roku Razom z K B Pfulem ta G Zejlerom Mihal Gornik brav uchast u stvorenni Luzhicko serbskogo slovnika v luzh Luziski serbski slownik 1866 Takozh M Gornik ye avtorom perekladu Novogo Zapovitu novim variantom katolickoyi verhnoluzhickoyi movi sho vidobrazhaye yiyi zmini u XIX stolitti Zavdyaki zusillyam M Gornika v chisli inshih predstavnikiv nacionalnogo serboluzhickogo vidrodzhennya Ya A Smolera K B Pfulya G Zejlera Ya Radiserba Veli bula stvorena osnova dlya ob yednannya dvoh variantiv verhnoluzhickoyi literaturnoyi movi katolickoyi ta protestantskoyi NagorodiU 1889 roci saksonskij korol Albert nagorodiv Mihala Gornika licarskim hrestom I stupenya Ushanuvannya pam yatiU 1956 roci zhitelyami Rekelvica vstanovleno pam yatnik M Gorniku v Bauceni ta Krostvici na jogo chest nazvano vulici PrimitkiDzherela Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Lapteva L P Kunce P Istoriya serboluzhickogo naroda 22 serpnya 2020 u Wayback Machine S 15 Literatura vtoroj poloviny XIX v red I A Bernshtejn Istoriya mirovoj literatury V 9 t red Yu B Vipper M Nauka 1991 T 7 S 517 518 ISBN 5 02 011439 1 Ermakova M I Funkcionirovanie serboluzhickogo yazyka 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine Yazyk Etnos Kultura M 1994 S 151 165 Gugnin A A Vvedenie v istoriyu serboluzhickoj slovesnosti i literatury ot istokov do nashih dnej str 112 Trofimovich K K Razvitie verhneluzhickogo literaturnogo yazyka v seredine XIX veka Nacionalnoe vozrozhdenie i formirovanie slavyanskih literaturnyh yazykov M Nauka 1978 S 179 180 Trofimovich K K Razvitie verhneluzhickogo literaturnogo yazyka v seredine XIX veka Nacionalnoe vozrozhdenie i formirovanie slavyanskih literaturnyh yazykov M Nauka 1978 S 168 169 Trofimovich K K Razvitie verhneluzhickogo literaturnogo yazyka v seredine XIX veka Nacionalnoe vozrozhdenie i formirovanie slavyanskih literaturnyh yazykov M Nauka 1978 S 171 Trofimovich K K Razvitie verhneluzhickogo literaturnogo yazyka v seredine XIX veka Nacionalnoe vozrozhdenie i formirovanie slavyanskih literaturnyh yazykov M Nauka 1978 S 206 Nekrolog XXXI 1895 str 148LiteraturaRedakciya zhurnala zhurnal 1894 1311 S 171 172 174 Gugnin A A Vvedenie v istoriyu serboluzhickoj slovesnosti i literatury ot istokov do nashih dnej Rossijskaya akademiya nauk Institut slavyanovedeniya i balkanistiki nauchnyj centr slavyano germanskih otnoshenij M 1997 str 32 95 105 112 117 122 150 ISBN 5 7576 0063 2 H Imis Wopomnjenska rec 21 lipnya 2019 u Wayback Machine Casopis Macicy Serbskeje 1894 str 70 72 Ernst Muka Nekrolog XXXI 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Casopis Macicy Serbskeje 1895 str 145 157 Manfred Thiemann Sorben Serbja Ein kleines Lexikon Bautzen Domowina Verlag ISBN 3 7420 0405 0PosilannyaWikisource Arhivovano 17 sichnya 2021 u Wayback Machine verhnoluzh Michal Hornik Arhivovano 13 grudnya 2012 roku SWB Sudwestdeutscher Bibliotheksverbund Online Katalog nim Hornik Michal Arhivovano 13 grudnya 2012 roku Deutschen Nationalbibliothek Katalog 6 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Hornik Michal