Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лужицька семінарія, інший варіант назви — Сербська семінарія (в.-луж. Serbski seminar, чеськ. Lužický seminář, нім. Wendische Seminar, лат. Seminarium Lusaticum Pragense) — католицька семінарія, що діяла з 1728 року по 1922 рік у празькому районі Мала Страна, Чехія. У XVIII—XIX століттях Лужицька семінарія зіграла значну роль у культурному відродженні лужицького народу. Будівля є Культурним пам'ятником Чеської Республіки.
| Лужицька семінарія Lužický seminář | |
|---|---|
 | |
| 50°05′15″ пн. ш. 14°24′30″ сх. д. / 50.087556° пн. ш. 14.408417° сх. д.Координати: 50°05′15″ пн. ш. 14°24′30″ сх. д. / 50.087556° пн. ш. 14.408417° сх. д. | |
| Країна | Чехія |
| Місто | Прага |
| Конфесія | католицизм |
| Тип | d |
| Автор проєкту | Кіліан Ігнац Дінценгофер |
| Засновник | Q104631380? |
| Перша згадка | 1724 рік |
| Дата заснування | 1724 |
| Початок будівництва | 1726 |
| Побудовано | 1728 |
Історія
У 1694 році два католицькі священики з Будишина Мартін Норберт (1637—1707) і Георг Йосиф Шимон (1646—1729) заснували в 1706 році в Празі гостинний будинок для прочан з Верхньої Лужиці. У цьому будинку також проживали кандидати в священство, які навчалися в Карловому університеті. До Реформації Верхня Лужиця входила до складу католицької єпархії Майсена. Після поширення лютеранства Будишин увійшов до складу Апостольської адміністратури, яка направляла кандидатів у священство для навчання в католицькі семінарії Кракова, Відня, єзуїтські освітні установи в Оломоуці і Празі. Гостинний дім став основою майбутньої семінарії для студентів з Верхньої Лужиці. Сербська семінарія святого Петра була заснована в Празі в 1724 році як навчальний заклад для підготовки майбутніх католицьких священиків Верхньої Лужиці. Семінарія була затверджена 6 липня 1725 року указом імператора Карла VI. Будівництво семінарської будівлі за проектом архітектора Кіліана Ігнаца Дінценгофера почалося в 1726 році і закінчилося в 1728 році. 15 липня 1726 року було закладено перший камінь семінарії.
Восени 1728 року розпочалося викладання в лужицькій семінарії, в якій були теологічний і філософський факультети. У перший рік в лужицькій семінарії навчалися 15 студентів. У перші роки після заснування семінарії в неї брали тільки кандидатів з Лужиці. Деякі з них проходили попередню освіту, відвідуючи лекції з богослов'я в Карловому університеті. З середини XIX століття деякі кандидати здобували середню освіту в Малостранській гімназії. Сербські студенти, котрі навчалися в лужицькій семінарії, підтримували зв'язки з чеськими студентами. 21 жовтня 1846 року семінарист Якуб Бук разом з іншими семінаристами заснував студентське братство «Сербовка», метою якого стало об'єднання всіх лужицьких студентів, які навчалися в Празі. У цю студентську організацію в різний час входили майбутні відомі лужицькі письменники і громадські діячі Міхал Горник, Якуб Барт-Цішинський, Міклавш Андріцький і Йозеф Новак. Серед учасників «Сербовки» були популярні ідеї панславізму. Діяльність «Сербовки» сприяла консолідації лужицької народу і його самоідентифікації.
На першому поверсі семінарії знаходилася каплиця, присвячена святому апостолу Петру. В даний час скульптура святого апостола Петра скульптора Матея Вацлава Еккеля, яка раніше розташовувалася в цій каплиці, знаходиться на розі зовнішньої сторони будівлі семінарії.
В кінці XVIII століття після зміни кордонів німецьких католицьких єпархій в семінарію стали приймати німецькомовних студентів. У семінарії виникла конкуренція між слов'янським і німецьким націоналізмом. Німецька сторона закидала серболужичанам панславізм, що призводило до постійних конфліктів на державному та церковному рівні. Проте за увесь час існування семінарії в ній не було жодної сутички між німцями та сербами. Лужичани, німці та чехи жила та навчалися разом.
Після Першої світової війни в умовах інфляції скоротилася матеріальна допомога з боку католицького єпископа в Бауцені. У цих умовах чисельність семінаристів значно скоротилася. Нова чехословацька влада погрожувала забрати капітал закладу. У серпні 1922 року семінаристи були відправлені назад до Саксонії. Восени 1922 року діяльність Сербської семінарії була припинена та 30 жовтня 1922 будівлю семінарії було передано місцевій владі. До 1927 року семінаристи колишньої лужицької семінарії навчалися в населеному пункті Шмохтітц (Шмохтиці). Потім семінаристи з Верхньої Лужиці навчалися в семінарії міста Фульда.
З 1728 року до 1922 року семінарію закінчило 768 випускників. З них лужичанами були 428 чоловік, 319 чоловік були німцями і 21 чоловік були представниками інших національностей. Після Другої світової війни будівлю семінарії було передано у володіння громадській організації «Товариство друзів Лужиці». До 1955 року в будівлі діяв Лужицький навчальний заклад. Після будівлю було націоналізовано і празька влада дозволила розмістити в ній архів Сербської семінарії і бібліотеку імені Міхала Горника. У бібліотеці регулярно проходили різні культурні заходи, присвячені лужицькій культурі. У 2002 році будівля і бібліотека серйозно постраждали від повені.
Зараз власником будівлі є чеське Міністерство освіти, молоді та спорту. У будівлі знаходиться Центр з вивчення вищої освіти. Бібліотека імені Міхала Горника відкрита для відвідування щосереди з 13.00 до 15.00 годин.
Відомі випускники
- Міклавш Бедрих-Радлубін (1859—1930) — серболужицький письменник і поет;
- Міхал Бедрих (1855—1876) — серболужицький письменник і поет;
- Міхал Весела (1863—1927) — лужицький поет.
- Якуб Вяцлавк (1885—1951) — бібліотекар. Засновник серболужицької бібліографії;
- Гандрій Дучман (1836—1909) — лужицький поет і письменник.
- Міклавш Жур (1859—1932) — лужицький письменник, драматург і громадський діяч.
- Міклавш Заренків (1865—1916) — лужицький письменник і поет
- Ян Петр Йордан (1818—1891) — німецький філолог-слов'янознавець.
- Юрій Краль (1864—1945) — лужицький філолог.
- Якуб Кучанк (1818—1898) — лужицький письменник і громадський діяч.
- Франц Георг Лок (1751—1831) — єпископ апостольської префектури Лужиці.
- Ян Циж-Гайнічанскій (1883—1948) — лужицький громадський діяч. Голова серболужицьких національних зборів.
- Міхал Шевчик (1870—1903) — лужицький письменник, історик і публіцист.
- Ян Чесла (1840—1915) — лікар, серболужицький поет.
- Міклавш Центр (1784—1858) — серболужицький громадський діяч національного відродження.
- Якуб Шевчик (1867—1935) — лужицький поет і громадський діяч.
- Міклауш Юст (1885—1975) — лужицький публіцист.
Література
- Dieter Rothland: Das Wendische Seminar. In: Eine Kirche — zwei Völker. Domowina-Verlag, Bautzen 2003, .
- Peter Bien: Priesterseminar und Sachsens «Botschaft». Wandlungen eines geschichtsträchtigen Ortes, in Dresdner Neueste Nachrichten vom 6. August 2012, S. 16.
- Łusčanski, Serbski seminar sw. Pětra w Prazy [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], , 1892, стр. 3 — 24
- Kinga Kijo, Česko-lužické styky od nejstaršího do 19. století [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Česko-lužický věstnik, стр. 20
Посилання
- Lužický seminář, U lužického semináře 90/13, Míšeňská 90/1 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Інформація на сайті Організації «Товариство друзів Лужиці» [ 15 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luzhicka seminariya inshij variant nazvi Serbska seminariya v luzh Serbski seminar chesk Luzicky seminar nim Wendische Seminar lat Seminarium Lusaticum Pragense katolicka seminariya sho diyala z 1728 roku po 1922 rik u prazkomu rajoni Mala Strana Chehiya U XVIII XIX stolittyah Luzhicka seminariya zigrala znachnu rol u kulturnomu vidrodzhenni luzhickogo narodu Budivlya ye Kulturnim pam yatnikom Cheskoyi Respubliki lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min skasovanij CoordScale lon min Luzhicka seminariya Luzicky seminar50 05 15 pn sh 14 24 30 sh d 50 087556 pn sh 14 408417 sh d 50 087556 14 408417 Koordinati 50 05 15 pn sh 14 24 30 sh d 50 087556 pn sh 14 408417 sh d 50 087556 14 408417KrayinaChehiyaMistoPragaKonfesiyakatolicizmTipdAvtor proyektuKilian Ignac DincengoferZasnovnikQ104631380 Persha zgadka1724 rikData zasnuvannya1724Pochatok budivnictva1726Pobudovano1728Luzhicka seminariya Litografiya XIX stolittyaMemorialna tablichka na fasadi budivli prisvyachena studentskomu bratstvu Serbovka IstoriyaU 1694 roci dva katolicki svyasheniki z Budishina Martin Norbert 1637 1707 i Georg Josif Shimon 1646 1729 zasnuvali v 1706 roci v Prazi gostinnij budinok dlya prochan z Verhnoyi Luzhici U comu budinku takozh prozhivali kandidati v svyashenstvo yaki navchalisya v Karlovomu universiteti Do Reformaciyi Verhnya Luzhicya vhodila do skladu katolickoyi yeparhiyi Majsena Pislya poshirennya lyuteranstva Budishin uvijshov do skladu Apostolskoyi administraturi yaka napravlyala kandidativ u svyashenstvo dlya navchannya v katolicki seminariyi Krakova Vidnya yezuyitski osvitni ustanovi v Olomouci i Prazi Gostinnij dim stav osnovoyu majbutnoyi seminariyi dlya studentiv z Verhnoyi Luzhici Serbska seminariya svyatogo Petra bula zasnovana v Prazi v 1724 roci yak navchalnij zaklad dlya pidgotovki majbutnih katolickih svyashenikiv Verhnoyi Luzhici Seminariya bula zatverdzhena 6 lipnya 1725 roku ukazom imperatora Karla VI Budivnictvo seminarskoyi budivli za proektom arhitektora Kiliana Ignaca Dincengofera pochalosya v 1726 roci i zakinchilosya v 1728 roci 15 lipnya 1726 roku bulo zakladeno pershij kamin seminariyi Voseni 1728 roku rozpochalosya vikladannya v luzhickij seminariyi v yakij buli teologichnij i filosofskij fakulteti U pershij rik v luzhickij seminariyi navchalisya 15 studentiv U pershi roki pislya zasnuvannya seminariyi v neyi brali tilki kandidativ z Luzhici Deyaki z nih prohodili poperednyu osvitu vidviduyuchi lekciyi z bogoslov ya v Karlovomu universiteti Z seredini XIX stolittya deyaki kandidati zdobuvali serednyu osvitu v Malostranskij gimnaziyi Serbski studenti kotri navchalisya v luzhickij seminariyi pidtrimuvali zv yazki z cheskimi studentami 21 zhovtnya 1846 roku seminarist Yakub Buk razom z inshimi seminaristami zasnuvav studentske bratstvo Serbovka metoyu yakogo stalo ob yednannya vsih luzhickih studentiv yaki navchalisya v Prazi U cyu studentsku organizaciyu v riznij chas vhodili majbutni vidomi luzhicki pismenniki i gromadski diyachi Mihal Gornik Yakub Bart Cishinskij Miklavsh Andrickij i Jozef Novak Sered uchasnikiv Serbovki buli populyarni ideyi panslavizmu Diyalnist Serbovki spriyala konsolidaciyi luzhickoyi narodu i jogo samoidentifikaciyi Na pershomu poversi seminariyi znahodilasya kaplicya prisvyachena svyatomu apostolu Petru V danij chas skulptura svyatogo apostola Petra skulptora Mateya Vaclava Ekkelya yaka ranishe roztashovuvalasya v cij kaplici znahoditsya na rozi zovnishnoyi storoni budivli seminariyi V kinci XVIII stolittya pislya zmini kordoniv nimeckih katolickih yeparhij v seminariyu stali prijmati nimeckomovnih studentiv U seminariyi vinikla konkurenciya mizh slov yanskim i nimeckim nacionalizmom Nimecka storona zakidala serboluzhichanam panslavizm sho prizvodilo do postijnih konfliktiv na derzhavnomu ta cerkovnomu rivni Prote za uves chas isnuvannya seminariyi v nij ne bulo zhodnoyi sutichki mizh nimcyami ta serbami Luzhichani nimci ta chehi zhila ta navchalisya razom Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v umovah inflyaciyi skorotilasya materialna dopomoga z boku katolickogo yepiskopa v Bauceni U cih umovah chiselnist seminaristiv znachno skorotilasya Nova chehoslovacka vlada pogrozhuvala zabrati kapital zakladu U serpni 1922 roku seminaristi buli vidpravleni nazad do Saksoniyi Voseni 1922 roku diyalnist Serbskoyi seminariyi bula pripinena ta 30 zhovtnya 1922 budivlyu seminariyi bulo peredano miscevij vladi Do 1927 roku seminaristi kolishnoyi luzhickoyi seminariyi navchalisya v naselenomu punkti Shmohtitc Shmohtici Potim seminaristi z Verhnoyi Luzhici navchalisya v seminariyi mista Fulda Z 1728 roku do 1922 roku seminariyu zakinchilo 768 vipusknikiv Z nih luzhichanami buli 428 cholovik 319 cholovik buli nimcyami i 21 cholovik buli predstavnikami inshih nacionalnostej Pislya Drugoyi svitovoyi vijni budivlyu seminariyi bulo peredano u volodinnya gromadskij organizaciyi Tovaristvo druziv Luzhici Do 1955 roku v budivli diyav Luzhickij navchalnij zaklad Pislya budivlyu bulo nacionalizovano i prazka vlada dozvolila rozmistiti v nij arhiv Serbskoyi seminariyi i biblioteku imeni Mihala Gornika U biblioteci regulyarno prohodili rizni kulturni zahodi prisvyacheni luzhickij kulturi U 2002 roci budivlya i biblioteka serjozno postrazhdali vid poveni Zaraz vlasnikom budivli ye cheske Ministerstvo osviti molodi ta sportu U budivli znahoditsya Centr z vivchennya vishoyi osviti Biblioteka imeni Mihala Gornika vidkrita dlya vidviduvannya shoseredi z 13 00 do 15 00 godin Vidomi vipusknikiMiklavsh Bedrih Radlubin 1859 1930 serboluzhickij pismennik i poet Mihal Bedrih 1855 1876 serboluzhickij pismennik i poet Mihal Vesela 1863 1927 luzhickij poet Yakub Vyaclavk 1885 1951 bibliotekar Zasnovnik serboluzhickoyi bibliografiyi Gandrij Duchman 1836 1909 luzhickij poet i pismennik Miklavsh Zhur 1859 1932 luzhickij pismennik dramaturg i gromadskij diyach Miklavsh Zarenkiv 1865 1916 luzhickij pismennik i poet Yan Petr Jordan 1818 1891 nimeckij filolog slov yanoznavec Yurij Kral 1864 1945 luzhickij filolog Yakub Kuchank 1818 1898 luzhickij pismennik i gromadskij diyach Franc Georg Lok 1751 1831 yepiskop apostolskoyi prefekturi Luzhici Yan Cizh Gajnichanskij 1883 1948 luzhickij gromadskij diyach Golova serboluzhickih nacionalnih zboriv Mihal Shevchik 1870 1903 luzhickij pismennik istorik i publicist Yan Chesla 1840 1915 likar serboluzhickij poet Miklavsh Centr 1784 1858 serboluzhickij gromadskij diyach nacionalnogo vidrodzhennya Yakub Shevchik 1867 1935 luzhickij poet i gromadskij diyach Miklaush Yust 1885 1975 luzhickij publicist LiteraturaDieter Rothland Das Wendische Seminar In Eine Kirche zwei Volker Domowina Verlag Bautzen 2003 ISBN 3 7420 1926 0 Peter Bien Priesterseminar und Sachsens Botschaft Wandlungen eines geschichtstrachtigen Ortes in Dresdner Neueste Nachrichten vom 6 August 2012 S 16 Luscanski Serbski seminar sw Petra w Prazy 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1892 str 3 24 Kinga Kijo Cesko luzicke styky od nejstarsiho do 19 stoleti 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Cesko luzicky vestnik str 20PosilannyaLuzicky seminar U luzickeho seminare 90 13 Misenska 90 1 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Informaciya na sajti Organizaciyi Tovaristvo druziv Luzhici 15 chervnya 2016 u Wayback Machine