Якуб Барт-Цішинський

Якуб Барт-Цішинський (в-луж. і н-луж. Jakub Bart-Ćišinski, нар. 20 серпня 1856, Куккау — пом. 16 жовтня 1909, Куккау) — серболужицький письменник, поет, перекладач, церковний діяч.

Якуб Барт-Цішинський
в.-луж. Jakub Bart-Ćišinski
Ім'я при народженні	Якуб Барт
Псевдо	Ćišinski
Народився	20 серпня 1856(1856-08-20)
Помер	16 жовтня 1909(1909-10-16) (53 роки)
Поховання	^d
Підданство	Німецька імперія
Національність	лужицький серб
Діяльність	письменник
Alma mater	Лужицька семінарія^[d]
Знання мов	верхньолужицька, лужицькі мови^[1] і сербська^[2]
Членство	Матиця серболужицька
Конфесія	католицизм
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барт.

Життєпис

Походив з заможної селянської родини. Народився у 1856 році в м. Куккау (серболужицькою Панчиці-Кукау). З 1868 до 1871 року навчався у монастирській школі рідного міста, потім у католицькій гімназії м. Бауцен. З 1871 до 1881 року вчився у Лужицькій духовній семінарії в Празі.

З 1883 року був парохом у селах Ралбіц, Радібор, священиком у містах Шіргісвальде, кафедральному соборі Дрездена, Хемніца. У 1901 році призначається парафіяльним адміністратором міста Радеберг. У 1903 році йде на пенсію й перебирається до рідного міста. Останні роки займався літературною діяльністю. Помер у 1909 році.

Творчість

Його літературна діяльність зіграла значну роль у становленні реалістичної серболужицької літератури і формуванні літературної мови.

Своє завдання вбачав в максимальному наближені духовної культури до людей, в її демократизації, перетворенні на справжній голос народу. Ці думки він висловив в полемічних нарисах «Голоси з Лужиці до лужичани», опублікованих в журналі «Липа Сербська», у 1877—1878 роках.

Доробок Барта-Цішинського складається з «народно-епічної поеми» «Наречений» (1876 рік), драм «Старий серб» (1878), «У фортеці» (1880), роману «Патріот і вигнанець» (1879). Особливо цікавим є твір «У фортеці», де йдеться про боротьбу легендарного сербського короля Милидуха за свободу і незалежність свого народу. Ця драма залишилася першою частиною незавершеної трилогії про спроби полабських і сербських слов'ян об'єднатися в боротьбі проти франків. Ще раніше була написана історична новела «Юнкер» (1873—1874) про епоху наполеонівських воєн.

Популярність принесли збірки віршів і цикли «Книга сонетів» (1884), «Форми» (1888), «Природа і серце» (1889), «Сербські звуки» (1897), які пройняті соціальними і патріотичними мотивами, що ввібрали образи народної поезії.

Володіючи багатьма європейськими мовами, перекладав рідною мовою твори Гомера, Фосса, Гете, Шекспіра, Міцкевича і Врхліцького, вірші Лермонтова, Шиллера, Яна Неруди, Яна Коллара.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133

Джерела

• Трофимович К., Моторний В., Нариси з історії сербо-лужицькоі літератури, Львів, 1970

Посилання

• Барт-Цішинський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.