Мітров Ігор Ростиславович

Ігор Ростиславович Мітров (нар. 1 вересня 1991, Керч, Автономна Республіка Крим) — український поет, критик, літературознавець, військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Ігор Ростиславович Мітров
Народився	1 вересня 1991(1991-09-01) (32 роки) Керч
Громадянство	Україна
Діяльність	поет, критик, літературознавець, есеїст
Alma mater	Інститут філології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка
Мова творів	українська

Біографія

Народився 1 вересня 1991 року в Керчі. У 2008 році вступив до Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (спеціальність «Літературна творчість, українська мова і література». У 2010 році покинув навчання і повернувся в Керч. Два роки працював у Керченському історико-археологічному музеї, брав участь в археологічних розкопках на території Керченського півострова. У 2012 повторно вступив до КНУ на спеціальність «Російська мова і література». Завершив навчання у 2016 році. Протягом 2016—2018 працював в Інституті археології НАН України, брав участь в археологічних експедиціях на Уманщині, Канівщині, Криворіжжі, Хотинщині та в Києві.

Наразі живе і працює у Києві.

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації бере участь у бойових діях у складі Збройних Сил України.

Творчість

Ігор Мітров належить до поетичного покоління («двітисячідесятників»). Для творчості характерні іронія, інтертекстуальність, інтелектуальна наснаженість, розмаїття тематики і полістилізм. Сам автор називає себе «постмодерністом у найгіршому сенсі слова». Пише переважно верлібром, однак у творчому доробку присутні й інші поетичні техніки (білий вірш, дольник, силабо-тоніка).

Бере активну участь у літературному житті Києва. Організатор і учасник чисельних літературно-мистецьких акцій, зокрема на фестивалях Книжковий Арсенал і Львівський міжнародний літературний фестиваль. Один із засновників «Літературного ордену імені святого Зіберта Світлого» — неформального відкритого літературного товариства, що має на меті популяризацію сучасної української літератури.

Вірші публікувалися в «Антології молодої української поезії ІІІ тисячоліття» (видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2018), кримському літературному альманаху «Гроно» (Київ, 2018), українсько-кримськотатарській антології «Кримський інжир. Чаїр / Qirim inciri. Çayır» («Видавництво Старого Лева», 2021), а також у зінах, періодичних виданнях та інтернет-ресурсах. Переклади творів публікувалися у польському часописі "^[pl], російському журналі «Воздух», арт-дайджесті «Солонеба».

У 2019 році у видавництві «Смолоскип» вийшла дебютна поетична збірка «Голландський кут»:

Асоціативність, стихійність, сповідальність, зухвалість, відблиски натуралістичності, локальна географія, постколоніальна задуха, буденність, ентропія, марення карикатурним Едемом, приховане і явне цитування, альтернативні реальності, казкове лицарство, блазнювання, звитяжна античність зі шкільних хрестоматій, громадянська лірика, що воліла би бути ширшою за лещата громадянської лірики, випари поп-культури, очевидності, спроби вхопити себе масними пальцями, парадокси, екзотичність, попри все дитяча наївність — ось мова збірки Ігоря Мітрова «Голландський кут». — Олесь Барліг, портал «Читомо»

Мітров — яскравий, різноманітний поет, і в його випадку «богемний» імідж не підмінює літературу, а лише увиразнює деякі акценти. У «Голландському куті» зійшлись іронічні сюжети, вигадливі образи та доволі строката тематика — від археології до побутових пригод, від Криму до кіно. Висловлюючись метафорично, поезія Ігоря Мітрова не «густа» і «сконцентрована», але «повітряна» та майже вільна від сили тяжіння, навіть коли йдеться про речі геть не небесні. — Олег Коцарев, портал «Видавництво Старого Лева»

Оскільки вже порушено кримську тему (хай і суто мимохідь, мушиним, так би мовити, крилом), слід нагадати, що Ігор Мітров — кримчанин, котрий мешкає переважно в Києві й уже п'ять років не може відвідати рідну Керч. Кримські мотиви з'являються в досить багатьох віршах книжки «Голландський кут», і то в доволі широкому регістрі — від іронії до міфології. Мабуть, не буде великим перебільшенням сказати, що кожен яскравий україномовний поет із Криму сьогодні грає не лише органічну, вічну естетичну роль, а й також стає певним чинником геополітичного і геокультурного характеру. — Олег Коцарев, газета «День»

У 2021 році у видавництві «Люта Справа» вийшла книжка «Голос України»:

Художній світ Мітрова — запаморочно розмаїтий і цікавий. Колекціонуючи історії, автор ніби дає змогу виговоритися колоритним місцинам і їх мешканцям. Як наслідок, із численних оповідей сплітається мапа України чи й справдешній діалектологічний атлас укупі з матюкознавчою енциклопедією… Ігор Мітров нагадує загонистого керченського Пітера Пена, який, прочитавши і Ніцше, і Бориса Олійника, лишається у віршах хлопчиськом саме для того, щоб духопелити піратів та доводити, що не все гаразд у нашій спільній казці. — В'ячеслав Левицький

Нагороди

• 2016 — Літературний конкурс «Гранослов», ІІІ місце
• 2016 — "Молода Республіка Поетів", фіналіст
• 2017 — Літературний конкурс видавництва «Смолоскип», ІІ премія, ІІІ премія
• 2019 — Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка, за поетичну збірку «Голландський кут»
• 2020 — Літературний конкурс «Кримський Інжир», фіналіст

Примітки

1. www.nacija.com.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
2. . litcentr.in.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
3. . Студвей (укр.). 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
4. . Кафедра періодичної преси Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 18 червня 2020.
5. . DT.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
6. . instpres.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
7. . Крым.Реалии (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
8. . kontur.media. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
9. . litcentr.in.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
10. . maysterni.com. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
11. . polutona.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
12. KONTENT Kwartalnik #8. Issuu (англ.). Процитовано 18 червня 2020.
13. . www.litkarta.ru. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
14. . Солонеба (ru-RU) . 13 лютого 2022. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
15. . www.smoloskyp.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
16. . www.chytomo.com (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
17. . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
18. Газета День. https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/gostryy-kut-poeziyi. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
19. . books.lutasprava.com. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
20. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 18 червня 2020.
21. . bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 18 червня 2020.
22. . ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 2 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 18 червня 2020.
23. . www.smoloskyp.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
24. Elena. (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
25. Василь Шкляр та Ігор Мітров стали лауреатами премії імені Василя Симоненка. Club-tourist (амер.). Процитовано 18 червня 2020.
26. . www.chytomo.com (укр.). 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
27. . chytomo.com (укр.). 16 грудня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 31 березня 2021.

Посилання

• Поетичні тексти Ігоря Мітрова на порталі «Litcentr» [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Статті Ігоря Мітрова на сайті літературного клубу «Пломінь» [ 19 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Профіль Ігоря Мітрова у Facebook
• mitropolia-tv