Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Місячний модуль космічного корабля Аполлон (англ. Apollo Lunar Module, LM), інша назва Модуль відвідин Місяця (англ. Lunar Excursion Module, LEM) — космічний апарат для доставки двох осіб на поверхню Місяця і повернення їх на базовий блок космічного корабля Аполлон. З 14 апаратів 9 отримали власні назви від екіпажів. З 1969 по 1971 шість апаратів здійснили вдалі посадки на поверхню Місяця, доставивши загалом 12 осіб.
Місячні модулі будувала Авіабудівна корпорація Груманн (англ. Grumman Aircraft Engineering Corporation) для програми «Аполлон». Перший космічний апарат, створений тільки для позаземної діяльності людей. Під час шести польотів Аполлона місячний модуль доставляв двох космонавтів з командного відсіку корабля Аполлон на поверхню Місяця і повернув їх на корабель. В польоті Аполлона-13 висадку скасували внаслідок пошкодження службового відсіку. Екіпаж врятувався, використавши енергію місячного модуля для живлення пошкодженого апарата.
Схема польоту
Під час запуску місячний модуль зі складеними опорами розташовувався на верхній частині третього ступеня ракети-носія Сатурн-5 всередині конічного перехідника (англ. Spacecraft-to-LM Adapter, SLA) під соплом двигуна службового відсіку. Там він залишався і під час виходу на опорну орбіту навколо Землі і при вмиканні двигуна для польоту до Місяця.
Незабаром після старту до Місяця конічний перехідник розкривався на чотири частини, а базовий блок відокремлювався від перехідника, розвертався на 180°, наближався і зістиковувався з місячним модулем, після чого виводив місячний модуль з вершини третього ступеня. При польоті до Місяця стикувально-перехідні люки були відчиненими, пілот місячного модуля заходив у модуль, щоб тимчасово увімкнути живлення і перевірити роботу систем (окрім двигунів). Під час усього польоту він був бортінженером, відповідальним за контроль систем місячного модуля і базового блока.
Після виходу на орбіту навколо Місяця командир і пілот місячного модуля заходили в модуль, вмикали живлення, закривали стикувально-перехідні люки, розкривали і закріплювали опори, після чого відокремлювались від базового блоку і здійснювали самостійний політ. Командир керував системами польоту і тяги двигунів. Одночасно з цим пілот місячного модуля керував іншими системами й повідомляв командиру стан систем і надавав навігаційну інформацію. Після огляду опор пілотом командного модуля місячний модуль відходив на безпечну відстань. На 30 секунд вмикався двигун і швидкість зменшувалась, місячний модуль виходив на орбіту з периселенієм приблизно 15 км (15'000 футів) від поверхні за 480 км від місця запланованої посадки.
Двигун вмикався знову для початку зниження. Оскільки апарат рухався соплом двигуна уперед, то екіпаж летів лежачи на спинах, покладаючись на комп'ютер, який мав знизити поступальну і вертикальну швидкості майже до нуля. Управління здійснювалось поєднанням дроселювання двигуна і роботою двигунів системи орієнтації, керованих комп'ютером з допомогою радара приземлення. Під час гальмування висота зменшувалась приблизно до 3 км (10'000 футів), а при заході на посадку становила 210 м (700 футів). Під час заходу на посадку апарат розвертався у майже вертикальну позицію, щоб екіпаж міг дивитись уперед і вниз на місячну поверхню (яку тепер він вперше бачив зблизька). Приблизно на відстані 610 м (2'000 футів) від запланованого місця посадки командир вмикав ручне управління. Палива мало вистачити приблизно на дві хвилини польоту-зависання, під час якого оглядалось місце посадки, обране комп'ютером, і робились необхідні поправки. При потребі посадку можна було скасувати у будь-який момент, відкинувши піротехнічними пристроями посадковий ступінь і увімкнувши двигун злітного, щоб терміново повернутись на орбіту і зістикуватись з базовим блоком. Знизу до опорних частин трьох опор кріпились довгі щупи, при контакті з поверхнею трьох щупів довжиною 91,44 см (три фути) вмикався світловий індикатор з сигналом про необхідність вимикнути двигун, щоб модуль міг приземлитись на поверхню.
Для виходів на поверхню і «стоячих виходів» — висовування з верхнього люка для огляду найближчої місцевості — повністю розгерметизовувалась кабіна, оскільки в модулях не було шлюзової камери, що значно спрощувало конструкцію і зменшувало масу.
При старті з Місяця злітний ступінь відокремлювався від посадкового, який використовувався як стартова платформа, і використовував злітний двигун для виходу на орбіту. Після кількох корекцій орбіти злітний ступінь зближувався з базовим блоком і зістиковувався для переходу екіпажу і перенесення зразків порід. По закінченні роботи злітний ступінь відстиковувався і виходив на геліоцентричну орбіту або розбивався об поверхню Місяця.
Опис
Місячний модуль корабля Аполлон мав два ступеня: посадковий та злітний. Посадковий ступінь, обладнаний самостійною рушійною установкою і шасі, використовувався для зниження місячного корабля з орбіти Місяця до м'якої посадки на місячну поверхню, а також був стартовим майданчиком для злітного ступеня.
Злітний ступінь, з герметичною кабіною для екіпажу та самостійною рушійною установкою, після завершення перебування на Місяці стартував з верхньої частини посадкового ступеня і на орбіті зістиковувався з командним відсіком. Відсіки розділювались піротехнічними пристроями.
Злітний і посадковий ступінь мали тепловий та мікрометеоритний захисні екрани з багатошарового майлару і алюмінію.
Злітний ступінь
Злітний ступінь місячного модуля мав три основні відсіки: відсік екіпажу, центральний відсік і відсік обладнання. Герметичними були тільки відсік екіпажу та центральний. Герметичні відсіки мали загальний об'єм 6,7 м³, тиск всередині становив 0,337 кг/см². Висота злітного ступеня була 3,76 м, діаметр 4,3 м. Конструктивно злітний ступінь складався з шести вузлів: відсік екіпажу, центральний відсік і відсік обладнання, вузол кріплення РРД, вузол кріплення антен, тепловий і мікрометеорний екран. Циліндричний відсік екіпажу діаметром 2,35 м, довжиною 1,07 м (об'єм 4,6 м³) був зроблений з алюмінієвих сплавів.
Два робочі місця астронавтів обладнувались пультами управління, системою фіксації космонавтів, двома вікнами переднього огляду, вікнами над головами для спостереження за процесом стикування, телескопом в центрі між космонавтами. Дві особи могли автономно перебувати в модулі 75 годин.
Характеристики злітного ступеня:
- Маса разом з паливом: 4670 кг
- Атмосфера кабіни: 100 % кисень, тиск 33 кПа (кілопаскалів)
- Вода: два баки по 19,3 кг
- Охолоджувач: 11,3 кг розчину етиленгліколь-вода
- Температурний контроль: один активний теплообмінник «вода-лід»
- Двигуни Реактивної системи керування (РСК): маса палива: 287 кг
- Кількість і тяга РСК: 16 x 445 Н у чотирьох групах
- Паливо РСК: Аерозин 50/Азотний тетраоксид (N2O4)
- Питомий імпульс РСК: 290 с
- Злітний двигун: злітний двигун місячного модуля (англ. LM Ascent Engine (LMAE)) фірми Бол Ейрспейс (англ. Ball Aerospace) з соплами (англ. LMAE Injectors) фірми Рокетдайн (англ. Rocketdyne) Rocketdyne RS-18
- Маса палива злітного двигуна: 2353 кг
- Тяга злітного двигуна: 15,6 кН
- Паливо злітного двигуна: Аерозин 50/Азотний тетраоксид (N2O4)
- Система нагнітання злітного двигуна: два гелієві баки масою 2,9 кг кожен, тиск 21 МПа
- Питомий імпульс: 311 секунд
- Тягооснащеність на зльоті: 2,124
- Характеристична швидкість (delta V): 2220 м/с
- Батареї: дві 28-32 В (вольт), 296 А·год (ампер-годин), срібно-цинкові; масою 56,7 кг кожна
- Бортова мережа: 28 В постійного струму, 115 В 400 Гц — змінного струму
Посадковий ступінь
Посадковий ступінь місячного модуля мав хрестоподібну раму з алюмінієвого сплаву. В центральному відсіці розташовувалась рушійна установка з посадковим рідинним ракетним двигуном (РРД) фірми STL.
У 4-х відсіках, утворених рамою навколо центрального відсіка, встановлювались паливні баки, кисневий бак, бак з водою, гелієвий бак, електронне обладнання, підсистема навігації і управління, посадковий радіолокатор і акумулятори.
Чотириопорне шасі посадкового ступеня поглинало енергію удару при посадці корабля на поверхню Місяця, використовуючи для цього чарункові патрони, встановлені на телескопічних стояках ніг шасі. Удар також пом'якшувався деформацією вкладених чарункових елементів у центрах посадкових опор.
Висота посадкового ступеня була 3,22 м, діаметр 4,3 м.
Характеристики посадкового ступеня:
- Маса разом з паливом: 10 334 кг
- Вода: 1 бак 151 кг
- Маса палива і окисника: 8165 кг
- Двигун: Посадковий двигун TRW англ. LM Descent Engine (LMDE), TRW TR-201
- Тяга двигуна: 45,04 кН, при дроселюванні 10 % — 60 % від повної тяги
- Компоненти палива: Аерозин 50/Азотний тетраоксид (N2O4)
- Бак нагнітання: 1 x 22 кг, газ нагнітання-гелій, тиск 10,72 кПа
- Питомий імпульс: 311 с
- Характеристична швидкість (delta V): 2470 м/с
- Батареї: 4 (Аполлони 9-14) або 5 (Аполлони 15-17) 28-32 В, 415 А·год, срібно-цинкові, кожна масою 61,2 кг
Список модулів
| Номер | Назва | Політ | Дата запуску | Посадка на Місяць | Нині перебуває |
|---|---|---|---|---|---|
| LM-1 | Не було | Аполлон-5, випробування на орбіті Землі безпілотного місячного модуля | 22 січня 1968 | Не було | Злітний і посадковий модцулі згоріли у атмосфері Землі. |
| LM-2 | Не було | Запасний апарат для безпілотного польоту | Не було | Не було | Національний музей авіації і космонавтики США. |
| LM-3 | Спайдер, (англ. Spider), Павук | Аполлон-9, відпрацювання на орбіті Землі операцій з відстикування місячного модуля для посадки на поверхню, стикування після зльоту і відстикування перед польотом базового блоку до Землі. | 3 березня 1969 | Не було | Злітний ступінь (1969-018C) згорів у атмосфері Землі 23 жовтня 1981 року. Посадковий ступінь (1969-018D) згорів у атмосфері Землі 22 березня 1969 року. |
| LM-4 | Снупі, (англ. Snoopy), Допитливий | Аполлон-10, комплексні випробування системи на орбіті Місяця з виконанням всіх операцій, необхідних для висадки на поверхню, включно з наближенням до поверхні на 15,24 км (50'000 футів). | 18 травня 1969 | Не було | Посадковий модуль зіткнувся з поверхнею Місяця. Злітний модуль перебуває на геліоцентричній орбіті. |
| LM-5 | Ігл, (англ. Eagle), Орел | Аполлон-11, перша висадка людей на поверхню Місяця | 16 липня 1969 | 20 липня 1969 | Посадковий модуль на поверхні Місяця в Морі Спокою. Злітний модуль зіткнувся з поверхнею Місяця. |
| LM-6 | Інтрепід, (англ. Intrepid), Безстрашний | Аполлон-12, друга висадка людей на поверхню Місяця. Вивчення поверхні, демонтаж деяких деталей апарата Сервеєр-3, який приземлився на Місяць 19 квітня 1967 року, для доставки на Землю. | 14 листопада 1969 | 20 листопада 1969 | Посадковий модуль в Океані Буревіїв, Злітний модуль зіткнувся з поверхнею Місяця. |
| LM-7 | Акваріус, (англ. Aquarius), Водолій | Аполлон-13, збій у системі живлення службового модуля внаслідок вибуху. Використано живлення місячного модуля для порятунку екіпажу і безпечного повернення на Землю. | 11 квітня 1970 | Не було | Злітний і посадковий модцулі згоріли у атмосфері Землі. |
| LM-8 | Антарес, (англ. Antares) | Аполлон-14, третя висадка людей на Місяць. Показана можливість точного приземлення у обраному місці і продовження досліджень поверхні. | 1 лютого 1971 | 5 лютого 1971 | Посадковий модуль у горах Фра Мауро. Злітний модуль зіткнувся з поверхнею Місяця. |
| LM-9 | Не було | Запасний апарат для пілотованого польоту | Не було | Не було | Космічний центр імені Кеннеді. |
| LM-10 | Фелкон, (англ. Falcon), Сокіл | Аполлон-15, четверта висадка людей на Місяць, перший керований місяцехід. | 26 липня 1971 | 30 липня 1971 | Посадковий модуль у Морі Дощів. Злітний модуль зіткнувся з поверхнею Місяця. |
| LM-11 | Оріон, (англ. Orion) | Аполлон-16, п'ята висадка людей на Місяць, другий керований місяцехід. | 16 квітня 1972 | 21 квітня 1972 | Посадковий модуль у Горах Декарта. Злітний модуль зіткнувся з поверхнею Місяця приблизно через рік. |
| LM-12 | Челенджер, (англ. Challenger), Претендент | Аполлон-17, шоста висадка людей на Місяць, третій керований місяцехід. | 7 грудня 1972 | 11 грудня 1972 | Посадковий модуль у долині Таурус-Літтров. Злітний модуль зіткнувся з поверхнею Місяця 15 грудня 1972 року. |
| LM-13 | Не було | Політ скасували | Не було | Не було | Виставлений у Музеї колиски авіації (англ. Cradle of Aviation Museum). |
| LM-14 | Не було | Політ скасували | Не було | Не було | Виставлений у Інституті Франкліна. |
Джерела
- (англ.)
- Журнал робіт на поверхні Місяця [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] НАСА(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Misyachnij modul kosmichnogo korablya Apollon angl Apollo Lunar Module LM insha nazva Modul vidvidin Misyacya angl Lunar Excursion Module LEM kosmichnij aparat dlya dostavki dvoh osib na poverhnyu Misyacya i povernennya yih na bazovij blok kosmichnogo korablya Apollon Z 14 aparativ 9 otrimali vlasni nazvi vid ekipazhiv Z 1969 po 1971 shist aparativ zdijsnili vdali posadki na poverhnyu Misyacya dostavivshi zagalom 12 osib Shema Misyachnogo modulya Misyachni moduli buduvala Aviabudivna korporaciya Grumann angl Grumman Aircraft Engineering Corporation dlya programi Apollon Pershij kosmichnij aparat stvorenij tilki dlya pozazemnoyi diyalnosti lyudej Pid chas shesti polotiv Apollona misyachnij modul dostavlyav dvoh kosmonavtiv z komandnogo vidsiku korablya Apollon na poverhnyu Misyacya i povernuv yih na korabel V poloti Apollona 13 visadku skasuvali vnaslidok poshkodzhennya sluzhbovogo vidsiku Ekipazh vryatuvavsya vikoristavshi energiyu misyachnogo modulya dlya zhivlennya poshkodzhenogo aparata Shema polotuRoztashuvannya chastin korablya Apollon pid chas zapusku Zgori donizu komandnij vidsik sluzhbovij vidsik misyachnij modul Pid chas zapusku misyachnij modul zi skladenimi oporami roztashovuvavsya na verhnij chastini tretogo stupenya raketi nosiya Saturn 5 vseredini konichnogo perehidnika angl Spacecraft to LM Adapter SLA pid soplom dviguna sluzhbovogo vidsiku Tam vin zalishavsya i pid chas vihodu na opornu orbitu navkolo Zemli i pri vmikanni dviguna dlya polotu do Misyacya Rozdilennya konichnogo perehidnika i rozvorot bazovogo bloka Nezabarom pislya startu do Misyacya konichnij perehidnik rozkrivavsya na chotiri chastini a bazovij blok vidokremlyuvavsya vid perehidnika rozvertavsya na 180 nablizhavsya i zistikovuvavsya z misyachnim modulem pislya chogo vivodiv misyachnij modul z vershini tretogo stupenya Pri poloti do Misyacya stikuvalno perehidni lyuki buli vidchinenimi pilot misyachnogo modulya zahodiv u modul shob timchasovo uvimknuti zhivlennya i pereviriti robotu sistem okrim dviguniv Pid chas usogo polotu vin buv bortinzhenerom vidpovidalnim za kontrol sistem misyachnogo modulya i bazovogo bloka Pislya vihodu na orbitu navkolo Misyacya komandir i pilot misyachnogo modulya zahodili v modul vmikali zhivlennya zakrivali stikuvalno perehidni lyuki rozkrivali i zakriplyuvali opori pislya chogo vidokremlyuvalis vid bazovogo bloku i zdijsnyuvali samostijnij polit Komandir keruvav sistemami polotu i tyagi dviguniv Odnochasno z cim pilot misyachnogo modulya keruvav inshimi sistemami j povidomlyav komandiru stan sistem i nadavav navigacijnu informaciyu Pislya oglyadu opor pilotom komandnogo modulya misyachnij modul vidhodiv na bezpechnu vidstan Na 30 sekund vmikavsya dvigun i shvidkist zmenshuvalas misyachnij modul vihodiv na orbitu z periseleniyem priblizno 15 km 15 000 futiv vid poverhni za 480 km vid miscya zaplanovanoyi posadki Dvigun vmikavsya znovu dlya pochatku znizhennya Oskilki aparat ruhavsya soplom dviguna upered to ekipazh letiv lezhachi na spinah pokladayuchis na komp yuter yakij mav zniziti postupalnu i vertikalnu shvidkosti majzhe do nulya Upravlinnya zdijsnyuvalos poyednannyam droselyuvannya dviguna i robotoyu dviguniv sistemi oriyentaciyi kerovanih komp yuterom z dopomogoyu radara prizemlennya Pid chas galmuvannya visota zmenshuvalas priblizno do 3 km 10 000 futiv a pri zahodi na posadku stanovila 210 m 700 futiv Pid chas zahodu na posadku aparat rozvertavsya u majzhe vertikalnu poziciyu shob ekipazh mig divitis upered i vniz na misyachnu poverhnyu yaku teper vin vpershe bachiv zblizka Priblizno na vidstani 610 m 2 000 futiv vid zaplanovanogo miscya posadki komandir vmikav ruchne upravlinnya Paliva malo vistachiti priblizno na dvi hvilini polotu zavisannya pid chas yakogo oglyadalos misce posadki obrane komp yuterom i robilis neobhidni popravki Pri potrebi posadku mozhna bulo skasuvati u bud yakij moment vidkinuvshi pirotehnichnimi pristroyami posadkovij stupin i uvimknuvshi dvigun zlitnogo shob terminovo povernutis na orbitu i zistikuvatis z bazovim blokom Znizu do opornih chastin troh opor kripilis dovgi shupi pri kontakti z poverhneyu troh shupiv dovzhinoyu 91 44 sm tri futi vmikavsya svitlovij indikator z signalom pro neobhidnist vimiknuti dvigun shob modul mig prizemlitis na poverhnyu Dlya vihodiv na poverhnyu i stoyachih vihodiv visovuvannya z verhnogo lyuka dlya oglyadu najblizhchoyi miscevosti povnistyu rozgermetizovuvalas kabina oskilki v modulyah ne bulo shlyuzovoyi kameri sho znachno sproshuvalo konstrukciyu i zmenshuvalo masu Pri starti z Misyacya zlitnij stupin vidokremlyuvavsya vid posadkovogo yakij vikoristovuvavsya yak startova platforma i vikoristovuvav zlitnij dvigun dlya vihodu na orbitu Pislya kilkoh korekcij orbiti zlitnij stupin zblizhuvavsya z bazovim blokom i zistikovuvavsya dlya perehodu ekipazhu i perenesennya zrazkiv porid Po zakinchenni roboti zlitnij stupin vidstikovuvavsya i vihodiv na geliocentrichnu orbitu abo rozbivavsya ob poverhnyu Misyacya OpisMisyachnij modul korablya Apollon mav dva stupenya posadkovij ta zlitnij Posadkovij stupin obladnanij samostijnoyu rushijnoyu ustanovkoyu i shasi vikoristovuvavsya dlya znizhennya misyachnogo korablya z orbiti Misyacya do m yakoyi posadki na misyachnu poverhnyu a takozh buv startovim majdanchikom dlya zlitnogo stupenya Zlitnij stupin z germetichnoyu kabinoyu dlya ekipazhu ta samostijnoyu rushijnoyu ustanovkoyu pislya zavershennya perebuvannya na Misyaci startuvav z verhnoyi chastini posadkovogo stupenya i na orbiti zistikovuvavsya z komandnim vidsikom Vidsiki rozdilyuvalis pirotehnichnimi pristroyami Zlitnij i posadkovij stupin mali teplovij ta mikrometeoritnij zahisni ekrani z bagatosharovogo majlaru i alyuminiyu Zlitnij stupin Zlitnij stupin misyachnogo modulya mav tri osnovni vidsiki vidsik ekipazhu centralnij vidsik i vidsik obladnannya Germetichnimi buli tilki vidsik ekipazhu ta centralnij Germetichni vidsiki mali zagalnij ob yem 6 7 m tisk vseredini stanoviv 0 337 kg sm Visota zlitnogo stupenya bula 3 76 m diametr 4 3 m Konstruktivno zlitnij stupin skladavsya z shesti vuzliv vidsik ekipazhu centralnij vidsik i vidsik obladnannya vuzol kriplennya RRD vuzol kriplennya anten teplovij i mikrometeornij ekran Cilindrichnij vidsik ekipazhu diametrom 2 35 m dovzhinoyu 1 07 m ob yem 4 6 m buv zroblenij z alyuminiyevih splaviv Dva robochi miscya astronavtiv obladnuvalis pultami upravlinnya sistemoyu fiksaciyi kosmonavtiv dvoma viknami perednogo oglyadu viknami nad golovami dlya sposterezhennya za procesom stikuvannya teleskopom v centri mizh kosmonavtami Dvi osobi mogli avtonomno perebuvati v moduli 75 godin Harakteristiki zlitnogo stupenya Masa razom z palivom 4670 kg Atmosfera kabini 100 kisen tisk 33 kPa kilopaskaliv Voda dva baki po 19 3 kg Oholodzhuvach 11 3 kg rozchinu etilenglikol voda Temperaturnij kontrol odin aktivnij teploobminnik voda lid Dviguni Reaktivnoyi sistemi keruvannya RSK masa paliva 287 kg Kilkist i tyaga RSK 16 x 445 N u chotiroh grupah Palivo RSK Aerozin 50 Azotnij tetraoksid N2O4 Pitomij impuls RSK 290 s Zlitnij dvigun zlitnij dvigun misyachnogo modulya angl LM Ascent Engine LMAE firmi Bol Ejrspejs angl Ball Aerospace z soplami angl LMAE Injectors firmi Roketdajn angl Rocketdyne Rocketdyne RS 18 Masa paliva zlitnogo dviguna 2353 kg Tyaga zlitnogo dviguna 15 6 kN Palivo zlitnogo dviguna Aerozin 50 Azotnij tetraoksid N2O4 Sistema nagnitannya zlitnogo dviguna dva geliyevi baki masoyu 2 9 kg kozhen tisk 21 MPa Pitomij impuls 311 sekund Tyagoosnashenist na zloti 2 124 Harakteristichna shvidkist delta V 2220 m s Batareyi dvi 28 32 V volt 296 A god amper godin sribno cinkovi masoyu 56 7 kg kozhna Bortova merezha 28 V postijnogo strumu 115 V 400 Gc zminnogo strumu Posadkovij stupin Posadkovij stupin misyachnogo modulya mav hrestopodibnu ramu z alyuminiyevogo splavu V centralnomu vidsici roztashovuvalas rushijna ustanovka z posadkovim ridinnim raketnim dvigunom RRD firmi STL U 4 h vidsikah utvorenih ramoyu navkolo centralnogo vidsika vstanovlyuvalis palivni baki kisnevij bak bak z vodoyu geliyevij bak elektronne obladnannya pidsistema navigaciyi i upravlinnya posadkovij radiolokator i akumulyatori Chotirioporne shasi posadkovogo stupenya poglinalo energiyu udaru pri posadci korablya na poverhnyu Misyacya vikoristovuyuchi dlya cogo charunkovi patroni vstanovleni na teleskopichnih stoyakah nig shasi Udar takozh pom yakshuvavsya deformaciyeyu vkladenih charunkovih elementiv u centrah posadkovih opor Visota posadkovogo stupenya bula 3 22 m diametr 4 3 m Harakteristiki posadkovogo stupenya Masa razom z palivom 10 334 kg Voda 1 bak 151 kg Masa paliva i okisnika 8165 kg Dvigun Posadkovij dvigun TRW angl LM Descent Engine LMDE TRW TR 201 Tyaga dviguna 45 04 kN pri droselyuvanni 10 60 vid povnoyi tyagi Komponenti paliva Aerozin 50 Azotnij tetraoksid N2O4 Bak nagnitannya 1 x 22 kg gaz nagnitannya gelij tisk 10 72 kPa Pitomij impuls 311 s Harakteristichna shvidkist delta V 2470 m s Batareyi 4 Apolloni 9 14 abo 5 Apolloni 15 17 28 32 V 415 A god sribno cinkovi kozhna masoyu 61 2 kgSpisok modulivNomer Nazva Polit Data zapusku Posadka na Misyac Nini perebuvaye LM 1 Ne bulo Apollon 5 viprobuvannya na orbiti Zemli bezpilotnogo misyachnogo modulya 22 sichnya 1968 Ne bulo Zlitnij i posadkovij modculi zgorili u atmosferi Zemli LM 2 Ne bulo Zapasnij aparat dlya bezpilotnogo polotu Ne bulo Ne bulo Nacionalnij muzej aviaciyi i kosmonavtiki SShA LM 3 Spajder angl Spider Pavuk Apollon 9 vidpracyuvannya na orbiti Zemli operacij z vidstikuvannya misyachnogo modulya dlya posadki na poverhnyu stikuvannya pislya zlotu i vidstikuvannya pered polotom bazovogo bloku do Zemli 3 bereznya 1969 Ne bulo Zlitnij stupin 1969 018C zgoriv u atmosferi Zemli 23 zhovtnya 1981 roku Posadkovij stupin 1969 018D zgoriv u atmosferi Zemli 22 bereznya 1969 roku LM 4 Snupi angl Snoopy Dopitlivij Apollon 10 kompleksni viprobuvannya sistemi na orbiti Misyacya z vikonannyam vsih operacij neobhidnih dlya visadki na poverhnyu vklyuchno z nablizhennyam do poverhni na 15 24 km 50 000 futiv 18 travnya 1969 Ne bulo Posadkovij modul zitknuvsya z poverhneyu Misyacya Zlitnij modul perebuvaye na geliocentrichnij orbiti LM 5 Igl angl Eagle Orel Apollon 11 persha visadka lyudej na poverhnyu Misyacya 16 lipnya 1969 20 lipnya 1969 Posadkovij modul na poverhni Misyacya v Mori Spokoyu Zlitnij modul zitknuvsya z poverhneyu Misyacya LM 6 Intrepid angl Intrepid Bezstrashnij Apollon 12 druga visadka lyudej na poverhnyu Misyacya Vivchennya poverhni demontazh deyakih detalej aparata Serveyer 3 yakij prizemlivsya na Misyac 19 kvitnya 1967 roku dlya dostavki na Zemlyu Div takozh Muzej na Misyaci 14 listopada 1969 20 listopada 1969 Posadkovij modul v Okeani Bureviyiv Zlitnij modul zitknuvsya z poverhneyu Misyacya LM 7 Akvarius angl Aquarius Vodolij Apollon 13 zbij u sistemi zhivlennya sluzhbovogo modulya vnaslidok vibuhu Vikoristano zhivlennya misyachnogo modulya dlya poryatunku ekipazhu i bezpechnogo povernennya na Zemlyu 11 kvitnya 1970 Ne bulo Zlitnij i posadkovij modculi zgorili u atmosferi Zemli LM 8 Antares angl Antares Apollon 14 tretya visadka lyudej na Misyac Pokazana mozhlivist tochnogo prizemlennya u obranomu misci i prodovzhennya doslidzhen poverhni 1 lyutogo 1971 5 lyutogo 1971 Posadkovij modul u gorah Fra Mauro Zlitnij modul zitknuvsya z poverhneyu Misyacya LM 9 Ne bulo Zapasnij aparat dlya pilotovanogo polotu Ne bulo Ne bulo Kosmichnij centr imeni Kennedi LM 10 Felkon angl Falcon Sokil Apollon 15 chetverta visadka lyudej na Misyac pershij kerovanij misyacehid 26 lipnya 1971 30 lipnya 1971 Posadkovij modul u Mori Doshiv Zlitnij modul zitknuvsya z poverhneyu Misyacya LM 11 Orion angl Orion Apollon 16 p yata visadka lyudej na Misyac drugij kerovanij misyacehid 16 kvitnya 1972 21 kvitnya 1972 Posadkovij modul u Gorah Dekarta Zlitnij modul zitknuvsya z poverhneyu Misyacya priblizno cherez rik LM 12 Chelendzher angl Challenger Pretendent Apollon 17 shosta visadka lyudej na Misyac tretij kerovanij misyacehid 7 grudnya 1972 11 grudnya 1972 Posadkovij modul u dolini Taurus Littrov Zlitnij modul zitknuvsya z poverhneyu Misyacya 15 grudnya 1972 roku LM 13 Ne bulo Polit skasuvali Ne bulo Ne bulo Vistavlenij u Muzeyi koliski aviaciyi angl Cradle of Aviation Museum LM 14 Ne bulo Polit skasuvali Ne bulo Ne bulo Vistavlenij u Instituti Franklina Dzherela angl Zhurnal robit na poverhni Misyacya 5 listopada 2012 u Wayback Machine NASA angl