«Аполлон-10» (англ. Apollo 10) — американський пілотований космічний корабель, який за програмою «Аполлон» виконав останній випробувальний політ до Місяця на етапі підготовки експедиції на Місяць.
Аполлон-10 | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Аполлон-10 | ||||
Ракета-носій | «Сатурн-5 AS-505» | ||||
Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А | ||||
Дата запуску | 18 травня 1969, 16:49 UTC | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Для командного модуля астронавти обрали позивний «Чарлі Браун» (ім'я хлопчика, персонажа популярної серії коміксів), для місячного модуля — «Снупі» (кличка цуценяти Чарлі Брауна).
Екіпаж
- Командир — Томас Стаффорд
- Пілот командного модуля — Джон Янг
- Пілот місячного модуля — Юджин Сернан
Опис
Апарат складався з триступеневої ракети-носія «Сатурн V» (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-4), корабля «Аполлон-10» («Блок II» № 106) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Задачі польоту
Програма польоту корабля передбачала виконання усіх операцій, необхідних при висадці людей на Місяць, за виключенням етапу безпосередньої висадки. Цьому польоту передували дискусії — чи взагалі необхідна така «генеральна репетиція», чи попередніх підготовчих польотів достатньо і цей політ можна використати для висадки на Місяць. Керівництво НАСА вирішило здійснити політ як «генеральну репетицію» польоту на Місяць, який планувався наступним.
Основні задачі польоту:
- Комплексні випробовування корабля (командний і місячний модулі) на селеноцентричній орбіті з виконанням усіх операцій, необхідних для висадки астронавтів на Місяць.
- Відпрацювання навичок навігації на селеноцентричній орбіті.
- Випробовування радіолокатора, який забезпечує зустріч командного і місячного модулів.
- Випробовування радіолокатора, який забезпечує посадку на Місяць.
- Фотографування Землі і Місяця.
Політ
Передстартова підготовка
Ракета-носій із кораблем перебувала на стартовому майданчику з 11 березня 1969 року.
27 квітня 1969 року, за три тижні до розрахункового моменту запуску, із заправленого бака першої ступені ракети-носія внаслідок помилки оператора і неправильно складеної інструкції витекло 19 тис. л палива. Інших нештатних ситуацій не виникало.
Запуск
18 травня 1969 року о 16:49 UTC корабель «Аполлон-10» стартував у розрахунковий час.
Корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.
Старт з геоцентричної орбіти і політ до Місяця
Після виходу останнього ступеня ракети-носія з кораблем на початкову геоцентричну орбіту екіпаж протягом двох годин перевіряв бортові системи.
Включення двигуна останнього ступеня для польоту до Місяця відбулося о 2:33:26 польотного часу. Двигун працював 343 секунди.
О 3:03:28 польотного часу було здійснено перебудову відсіків, яка тривала 14 хвилин. Астронавти провели плановий телесеанс із Землею.
О 3:56 польотного часу корабель (командний та місячний модулі) відділився від останнього ступеня ракети-носія і почав самостійний політ на Місяць.
За командою з Землі було злито компоненти палива з останнього ступеня ракети-носія, унаслідок чого ступінь під дією місячного тяжіння вийшов на геліоцентричну орбіту, де перебуває й донині.
На траєкторії польоту до Місяця астронавти виконали всі планові і кілька позапланових телесеансів (у кольорі).
Траєкторія польоту корабля до Місяця була настільки близькою до розрахункової, що від трьох із чотирьох запланованих корекцій відмовилися. Єдину корекцію здійснили за 200 000 км від Землі. Основний двигун командного модуля було ввімкнуто на 7 секунд.
У польоті вмикалися допоміжні двигуни командного модуля для зміни орієнтації корабля відносно Сонця, що забезпечувало його більш рівномірний нагрів.
Перехід на орбіту Місяця
О 75:55:53 польотного часу на відстані 165 км від Місяця було ввімкнуто основний двигун, який пропрацював 356 с і перевів корабель на еліптичну селеноцентричну орбіту з периселенієм на висоті 109 км і апоселенієм на висоті 315 км та періодом обертання 2 год 10 хв.
О 80:25:07 польотного часу двигун увімкнули знову для переведення корабля на орбіту, близьку до колової. Двигун працював 14 с і перевів корабель на орбіту з периселенієм 108,5 км і апоселенієм 113,8 км.
Навколо Місяця
На 83-й годині польотного часу Стаффорд і Сернан перейшли до місячного модуля, перевірили бортові системи і повернулися у відсік екіпажу. Оскільки перевірка показала справність усіх систем, командний центр на Землі дозволив розпочати головний експеримент цього польоту — відокремлення місячного модуля і його зближення з Місяцем до 15 км для імітації основних маневрів, крім власне посадки на Місяць. Також візуально обстежили місце майбутньої посадки астронавтів на Місяць на місячному модулі корабля «Аполлон-11».
О 94:31 польотного часу Сернан без скафандра перейшов до місячного модуля й перевірив бортові системи. До нього приєднався Стаффорд (у скафандрі), і астронавти підготували місячний модуль до автономного польоту. Сернан повернувся до відсіку екіпажу, одяг скафандр і знову перейшов до місячного модуля.
Безпосередньо перед розстикуванням виявили несправність клапана для стравлювання повітря і вирівнювання тиску між місячним і командним модулем. Клапан мав виробничий дефект. Перед розстикуванням повітря у модулях необхідно стравити, інакше ударна хвиля при розстикуванні може пошкодити конструкції. Унаслідок несправності клапана довелося стравлювати повітря розгерметизацією відсіку екіпажу.
Розстикування місячного модуля виконали на 12-му оберті над невидимим із Землі боком Місяця о 98:22 польотного часу. Надалі командний і місячний модулі здійснювали груповий політ тривалістю 25 хвилин на відстані 12 м один від одного. Стаффорд і Сернан візуально оглядали й фотографували командний модуль.
Стаффорд розвернув місячний модуль, щоб Янг, який залишався у командному модулі, міг оглянути місячний модуль і сфотографувати його. Під час групового польоту відбувся кольоровий телесеанс із Землею, під час якого показували місячний модуль.
О 98:47:16 польотного часу Янг на шість секунд увімкнув допоміжні двигуни командного модуля для відведення його від місячного модуля, унаслідок чого командний модуль перейшов на орбіту з периселенієм 107 км і апоселенієм 115 км. Упродовж півоберта випробували радіолокатор місячного модуля, який забезпечував зустріч на орбіті.
О 99:46 польотного часу, коли модулі перебували над невидимим боком Місяця, було на 28 секунд увімкнуто двигун посадкового ступеня місячного модуля. Місячний модуль перейшов на орбіту з периселенієм 14,3 км і апоселенієм 113,2 км. При підході до точки периселенію успішно випробували радіолокатор, який забезпечував посадку на Місяць. Астронавти візуально обстежили місце посадки і підходи до нього. На це вони мали близько 6 хвилин, рухаючись відносно Місяця зі швидкістю 1,65 км/сек. Стаффорд повідомив, що для посадки придатні тільки 25—30 % площі ділянки, але вона можлива, якщо буде достатньо палива для горизонтального «підрулення» до придатної для посадки ділянки. Фотозйомка не вдалася внаслідок виходу з ладу камер. Погіршувався радіозв'язок місячного модуля з Землею при зближенні з Місяцем.
На 14-му оберті з другої спроби відокремили злітний ступінь місячного модуля від посадкового ступеня. Стаффорд увімкнув додаткові двигуни злітного ступеня для відведення від посадкового ступеня перед включенням основного двигуна злітного ступеня. У цей момент почалося несподіване обертання злітного ступеня — почала працювати автоматична програма радіолокаційного пошуку командного модуля внаслідок помилкового встановлення астронавтами в неправильне положення одного з тумблерів. Частота пульсу Сернана піднялася до 129 ударів на хвилину.
Стаффорд стабілізував злітний ступінь і о 102:55:01 польотного часу почав маневри зближення з командним модулем. Вирівнювання швидкостей було здійснено за Місяцем, у зону видимості командний модуль та злітний ступінь місячного модуля увійшли на 16-му оберті в режимі групового польоту на відстані кількох метрів один від одного. Операції зближення астронавти виконали без ускладнень, хоча це вважалося найскладнішим етапом усього польоту.
Операції причалювання й стикування виконав Янг о 106:22 польотного часу. Політ командного й місячного модулів окремо один від одного тривав 8 годин.
Стаффорд і Сернан перейшли зі злітного ступеня місячного модуля у відсік екіпажу командного модуля. Злітний ступінь відокремили і відвели командний модуль на безпечну відстань. За командою із Землі було ввімкнено двигун злітного ступеня. При відокремленні ступеня відсік екіпажу на ньому розгерметизувався, визначена орієнтація ступеня не була забезпечена і в результаті включення двигуна ступінь перейшов не на геліоцентричну орбіту, як передбачалося, а на іншу селеноцентричну орбіту. Командний модуль після цього залишався на орбіті 29 годин. Астронавти спостерігали місячну поверхню, намічали орієнтири й фотографували ділянки майбутньої посадки на Місяць. Крім того, відбувалися зйомки для вивчення місячного рельєфу.
Під час польоту корабля «Аполлон-10» понад 175 астрономів із 34 країн світу спостерігали за Місяцем.
Телевізійний сеанс з борту корабля за пропозицією Стаффорда відбувся в момент найефектнішого показу поверхні Місяця. Сеанс тривав понад годину (замість 40 хвилин за планом). Якість зображення була нормальною.
Старт до Землі
О 137:36:28 польотного часу, після 61 години 40 хвилин перебування на орбіті навколо Місяця на 32 оберті було увімкнуто основний двигун командного модуля для переходу на траєкторію польоту до Землі. Після цього астронавти провели сеанс кольорового телебачення протягом 53 хвилин, у якому показували поступове віддалення Місяця. Певний час було видно зворотний бік Місяця.
Повернення на Землю
Траєкторія польоту корабля до Землі була близькою до розрахункової. О 188:49:56 польотного часу включенням додаткових двигунів командного модуля на 6,6 с відбулася одна корекція з трьох запланованих.
Під час польоту до Землі відбулося кілька телесеансів з борту, останній — з відстані 66 000 км від Землі.
Приблизно за добу до приземлення (приводнення) астронавти поголилися на борту, вперше за всю історію американських пілотованих польотів.
О 191:34:30 секунд польотного часу відсік екіпажу відділився від агрегатного відсіку.
О 191:49:11 польотного часу відсік екіпажу увійшов в атмосферу. У цей час радіосигнал пропав на 3 хвилини 12 секунд.
Приводнення відсіку екіпажу відбулося о 192:03:25 польотного часу за 6,3 км від авіаносця «Прінстон».
Спуск відсіку екіпажу на парашутах спостерігали з корабля й транслювали по телебаченню. Приводнення відбулося через 40 хвилин після світанку, за 23 хвилини до сходу Сонця.
Астронавти відкрили люк, їх підняли на борт вертольота й доставили на авіаносець через 49 хвилин після приводнення. Відсік екіпажу також підняли на борт авіаносця.
На кораблі астронавти найперше прийняли душ (вони досить сильно страждали від свербіння, викликаного скловатою, що розповсюдилася відсіком екіпажу внаслідок порушень при стикувальних операціях).
Менш ніж за добу астронавти були в Х'юстоні, де почали звітувати про політ і виконані випробувальні й дослідні роботи.
Результати польоту
Керівництво НАСА визнало політ успішним. Астронавти виконали головні задачі польоту. Зокрема, виконані маневри на селеноцентричній орбіті і огляд місця посадки на поверхню Місяця наступної експедиції.
Основні досягнення:
- одержання інформації, необхідної для посадки на Місяць;
- набуття досвіду астронавтами в управлінні кораблем на селеноцентричній орбіті;
- вперше виконано сеанс кольорового телебачення з борту космічного корабля;
- досягнуто великих успіхів у життєзабезпеченні космонавтів під час польоту, що віддзеркалилося у їх доброму самопочутті під час польоту.
Розташування обладнання
Смітсонівський інститут відповідав за командний модуль Чарлі Браун з 1970 року. Космічний корабель демонструвався в кількох країнах, поки його не передали в оренду Лондонському науковому музею в 1978 році. КМ Чарлі Брауна була відкинута перед входом у Землю та згоріла в атмосфері, її залишки розсипалися в Тихому океані.
Після транс-місячної ін'єкції 3-й ступінь S-IVB Сатурна V перевищив швидкість відходу від Землі й перетворився на космічне сміття. Станом на 2020 рік він залишався на геліоцентричній орбіті.
Ступінь підйому місячного модуля Snoopy було виведено на геліоцентричну орбіту. Після 1969 року орбіта Снупі не відстежувалася, і його перебування було невідоме. 2011 року група астрономів-аматорів із Великої Британії розпочала проект із його пошуку. У червні 2019 року Королівське астрономічне товариство оголосило про можливе виявлення Снупі, відзначивши, що невеликий навколоземний астероїд 2018 AV2, імовірно (із впевненістю 98 %), є космічним кораблем. Це єдиний космічний корабель, на якому колись був екіпаж, і який, як відомо, все ще перебуває у відкритому космосі.
Спусковий модуль Снупі залишили на місячній орбіті, його місцеперебування невідоме, хоча ймовірно, він зрештою врізався в Місяць у результаті зміни орбіти. Філ Сток, вчений-планетолог, який досліджував місця падіння на Місяці різних модулів від апаратів місячної програми, написав, що спусковий модуль «зазнав аварії в невідомому місці», а в «Атласі досліджень космосу» сказано, що спусковий модуль «урешті-решт врізався в поверхню Місяця за кілька градусів від екватора на ближній стороні». Річард Орлофф і Девід М. Харланд у своїй книзі джерел про Аполлон заявили, що «спусковий модуль залишили на низькій орбіті, але вплив масконів призводив до її деградації, в результаті чого модуль упав на поверхню Місяця».
Фотогалерея
- Перший ступінь S-IC ракети-носія Сатурн V.
- «Аполлон-10» викочують на пусковий майданчик 11 березня 1969.
- Командно-сервісний модуль «Чарлі Браун».
- Місячний модуль «Аполлона-10».
- Земля сходить над Місяцем. Фото зняте з «Аполлона-10».
- Екіпаж позує на фоні ракетоносія: Сернан, Янг, Стаффорд.
- Екіпаж займає свої місця у командному модулі перед запуском.
- Командний модуль. Фото грудня 2007.
- Гелікоптер SH-3D ескадрону HS-4 авіаносця «Прінстон» приймає екіпаж «Аполлона-10».
Див. також
Джерело
- Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати. Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз. № 0016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Apollo 10 |
- «Аполлон-10» [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] на сайті Польоти НАСА(англ.)
- Аполлон-10 [ 15 квітня 2002 у Wayback Machine.] в Енциклопедії астронавтики(англ.)
- Відео(англ.)
- . web.archive.org. 10 грудня 2018. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 18 травня 2023.
- https://history.nasa.gov/SP-4029.pdf | Ghostarchive (PDF). ghostarchive.org. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2022. Процитовано 18 травня 2023.
- Saturn S-IVB-505N - Інформація про супутник. www.heavens-above.com. Процитовано 18 травня 2023.
- . web.archive.org. 7 серпня 2012. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 18 травня 2023.
- published, Robert Z. Pearlman (20 вересня 2011). The Search for 'Snoopy': Astronomers & Students Hunt for NASA's Lost Apollo 10 Module. Space.com (англ.). Процитовано 18 травня 2023.
- NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 18 травня 2023.
- Finding spacecraft impacts on the Moon. The Planetary Society (англ.). Процитовано 18 травня 2023.
- Smithsonian atlas of space exploration. WorldCat.org (англ.). Процитовано 18 травня 2023.
- Apollo : the Definitive Sourcebook | WorldCat.org. www.worldcat.org (англ.). Процитовано 18 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apollon 10 angl Apollo 10 amerikanskij pilotovanij kosmichnij korabel yakij za programoyu Apollon vikonav ostannij viprobuvalnij polit do Misyacya na etapi pidgotovki ekspediciyi na Misyac Apollon 10Kosmichnij korabel Apollon 10Raketa nosij Saturn 5 AS 505 Misce zapusku mis Kennedi Florida startovij kompleks 39AData zapusku 18 travnya 1969 16 49 UTCPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiya Apollon 9 Apollon 11 Dlya komandnogo modulya astronavti obrali pozivnij Charli Braun im ya hlopchika personazha populyarnoyi seriyi komiksiv dlya misyachnogo modulya Snupi klichka cucenyati Charli Brauna EkipazhKomandir Tomas Stafford Pilot komandnogo modulya Dzhon Yang Pilot misyachnogo modulya Yudzhin Sernan Ekipazh Apollona 10 Yudzhin Sernan livoruch Tomas Stafford u centri Dzhon Yang pravoruch OpisAparat skladavsya z tristupenevoyi raketi nosiya Saturn V stupeni S 1C S II i S IVB vidsiku priladiv misyachnogo modulya LM 4 korablya Apollon 10 Blok II 106 u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv sistemi avarijnogo poryatunku na starti Zadachi polotuPrograma polotu korablya peredbachala vikonannya usih operacij neobhidnih pri visadci lyudej na Misyac za viklyuchennyam etapu bezposerednoyi visadki Comu polotu pereduvali diskusiyi chi vzagali neobhidna taka generalna repeticiya chi poperednih pidgotovchih polotiv dostatno i cej polit mozhna vikoristati dlya visadki na Misyac Kerivnictvo NASA virishilo zdijsniti polit yak generalnu repeticiyu polotu na Misyac yakij planuvavsya nastupnim Osnovni zadachi polotu Kompleksni viprobovuvannya korablya komandnij i misyachnij moduli na selenocentrichnij orbiti z vikonannyam usih operacij neobhidnih dlya visadki astronavtiv na Misyac Vidpracyuvannya navichok navigaciyi na selenocentrichnij orbiti Viprobovuvannya radiolokatora yakij zabezpechuye zustrich komandnogo i misyachnogo moduliv Viprobovuvannya radiolokatora yakij zabezpechuye posadku na Misyac Fotografuvannya Zemli i Misyacya PolitPeredstartova pidgotovka Raketu nosij z korablem Apollon 10 vivozyat na startovu poziciyu 11 bereznya 1969 NASA Ekipazh Apollona 10 zajmaye svoyi miscya u vidsiku korablya Na perednomu plani Sernan Na zadnomu Stafford Raketa nosij iz korablem perebuvala na startovomu majdanchiku z 11 bereznya 1969 roku 27 kvitnya 1969 roku za tri tizhni do rozrahunkovogo momentu zapusku iz zapravlenogo baka pershoyi stupeni raketi nosiya vnaslidok pomilki operatora i nepravilno skladenoyi instrukciyi viteklo 19 tis l paliva Inshih neshtatnih situacij ne vinikalo Zapusk 18 travnya 1969 roku o 16 49 UTC korabel Apollon 10 startuvav u rozrahunkovij chas Korabel bulo vivedeno na geocentrichnu orbitu blizku do rozrahunkovoyi Start z geocentrichnoyi orbiti i polit do Misyacya Pislya vihodu ostannogo stupenya raketi nosiya z korablem na pochatkovu geocentrichnu orbitu ekipazh protyagom dvoh godin pereviryav bortovi sistemi Vklyuchennya dviguna ostannogo stupenya dlya polotu do Misyacya vidbulosya o 2 33 26 polotnogo chasu Dvigun pracyuvav 343 sekundi O 3 03 28 polotnogo chasu bulo zdijsneno perebudovu vidsikiv yaka trivala 14 hvilin Astronavti proveli planovij teleseans iz Zemleyu O 3 56 polotnogo chasu korabel komandnij ta misyachnij moduli viddilivsya vid ostannogo stupenya raketi nosiya i pochav samostijnij polit na Misyac Za komandoyu z Zemli bulo zlito komponenti paliva z ostannogo stupenya raketi nosiya unaslidok chogo stupin pid diyeyu misyachnogo tyazhinnya vijshov na geliocentrichnu orbitu de perebuvaye j donini Na trayektoriyi polotu do Misyacya astronavti vikonali vsi planovi i kilka pozaplanovih teleseansiv u kolori Trayektoriya polotu korablya do Misyacya bula nastilki blizkoyu do rozrahunkovoyi sho vid troh iz chotiroh zaplanovanih korekcij vidmovilisya Yedinu korekciyu zdijsnili za 200 000 km vid Zemli Osnovnij dvigun komandnogo modulya bulo vvimknuto na 7 sekund U poloti vmikalisya dopomizhni dviguni komandnogo modulya dlya zmini oriyentaciyi korablya vidnosno Soncya sho zabezpechuvalo jogo bilsh rivnomirnij nagriv Perehid na orbitu Misyacya Foto Zemli z misyachnoyi orbiti Zemlya shodit nad misyachnim gorizontom O 75 55 53 polotnogo chasu na vidstani 165 km vid Misyacya bulo vvimknuto osnovnij dvigun yakij propracyuvav 356 s i pereviv korabel na eliptichnu selenocentrichnu orbitu z periseleniyem na visoti 109 km i aposeleniyem na visoti 315 km ta periodom obertannya 2 god 10 hv O 80 25 07 polotnogo chasu dvigun uvimknuli znovu dlya perevedennya korablya na orbitu blizku do kolovoyi Dvigun pracyuvav 14 s i pereviv korabel na orbitu z periseleniyem 108 5 km i aposeleniyem 113 8 km Navkolo Misyacya Na 83 j godini polotnogo chasu Stafford i Sernan perejshli do misyachnogo modulya perevirili bortovi sistemi i povernulisya u vidsik ekipazhu Oskilki perevirka pokazala spravnist usih sistem komandnij centr na Zemli dozvoliv rozpochati golovnij eksperiment cogo polotu vidokremlennya misyachnogo modulya i jogo zblizhennya z Misyacem do 15 km dlya imitaciyi osnovnih manevriv krim vlasne posadki na Misyac Takozh vizualno obstezhili misce majbutnoyi posadki astronavtiv na Misyac na misyachnomu moduli korablya Apollon 11 O 94 31 polotnogo chasu Sernan bez skafandra perejshov do misyachnogo modulya j pereviriv bortovi sistemi Do nogo priyednavsya Stafford u skafandri i astronavti pidgotuvali misyachnij modul do avtonomnogo polotu Sernan povernuvsya do vidsiku ekipazhu odyag skafandr i znovu perejshov do misyachnogo modulya Bezposeredno pered rozstikuvannyam viyavili nespravnist klapana dlya stravlyuvannya povitrya i virivnyuvannya tisku mizh misyachnim i komandnim modulem Klapan mav virobnichij defekt Pered rozstikuvannyam povitrya u modulyah neobhidno straviti inakshe udarna hvilya pri rozstikuvanni mozhe poshkoditi konstrukciyi Unaslidok nespravnosti klapana dovelosya stravlyuvati povitrya rozgermetizaciyeyu vidsiku ekipazhu Komandnij modul korablya Apollon 10 sfotografovano ekipazhem misyachnogo modulya pid chas grupovogo polotu Rozstikuvannya misyachnogo modulya vikonali na 12 mu oberti nad nevidimim iz Zemli bokom Misyacya o 98 22 polotnogo chasu Nadali komandnij i misyachnij moduli zdijsnyuvali grupovij polit trivalistyu 25 hvilin na vidstani 12 m odin vid odnogo Stafford i Sernan vizualno oglyadali j fotografuvali komandnij modul Stafford rozvernuv misyachnij modul shob Yang yakij zalishavsya u komandnomu moduli mig oglyanuti misyachnij modul i sfotografuvati jogo Pid chas grupovogo polotu vidbuvsya kolorovij teleseans iz Zemleyu pid chas yakogo pokazuvali misyachnij modul O 98 47 16 polotnogo chasu Yang na shist sekund uvimknuv dopomizhni dviguni komandnogo modulya dlya vidvedennya jogo vid misyachnogo modulya unaslidok chogo komandnij modul perejshov na orbitu z periseleniyem 107 km i aposeleniyem 115 km Uprodovzh pivoberta viprobuvali radiolokator misyachnogo modulya yakij zabezpechuvav zustrich na orbiti O 99 46 polotnogo chasu koli moduli perebuvali nad nevidimim bokom Misyacya bulo na 28 sekund uvimknuto dvigun posadkovogo stupenya misyachnogo modulya Misyachnij modul perejshov na orbitu z periseleniyem 14 3 km i aposeleniyem 113 2 km Pri pidhodi do tochki periseleniyu uspishno viprobuvali radiolokator yakij zabezpechuvav posadku na Misyac Astronavti vizualno obstezhili misce posadki i pidhodi do nogo Na ce voni mali blizko 6 hvilin ruhayuchis vidnosno Misyacya zi shvidkistyu 1 65 km sek Stafford povidomiv sho dlya posadki pridatni tilki 25 30 ploshi dilyanki ale vona mozhliva yaksho bude dostatno paliva dlya gorizontalnogo pidrulennya do pridatnoyi dlya posadki dilyanki Fotozjomka ne vdalasya vnaslidok vihodu z ladu kamer Pogirshuvavsya radiozv yazok misyachnogo modulya z Zemleyu pri zblizhenni z Misyacem Na 14 mu oberti z drugoyi sprobi vidokremili zlitnij stupin misyachnogo modulya vid posadkovogo stupenya Stafford uvimknuv dodatkovi dviguni zlitnogo stupenya dlya vidvedennya vid posadkovogo stupenya pered vklyuchennyam osnovnogo dviguna zlitnogo stupenya U cej moment pochalosya nespodivane obertannya zlitnogo stupenya pochala pracyuvati avtomatichna programa radiolokacijnogo poshuku komandnogo modulya vnaslidok pomilkovogo vstanovlennya astronavtami v nepravilne polozhennya odnogo z tumbleriv Chastota pulsu Sernana pidnyalasya do 129 udariv na hvilinu Stafford stabilizuvav zlitnij stupin i o 102 55 01 polotnogo chasu pochav manevri zblizhennya z komandnim modulem Virivnyuvannya shvidkostej bulo zdijsneno za Misyacem u zonu vidimosti komandnij modul ta zlitnij stupin misyachnogo modulya uvijshli na 16 mu oberti v rezhimi grupovogo polotu na vidstani kilkoh metriv odin vid odnogo Operaciyi zblizhennya astronavti vikonali bez uskladnen hocha ce vvazhalosya najskladnishim etapom usogo polotu Operaciyi prichalyuvannya j stikuvannya vikonav Yang o 106 22 polotnogo chasu Polit komandnogo j misyachnogo moduliv okremo odin vid odnogo trivav 8 godin Stafford i Sernan perejshli zi zlitnogo stupenya misyachnogo modulya u vidsik ekipazhu komandnogo modulya Zlitnij stupin vidokremili i vidveli komandnij modul na bezpechnu vidstan Za komandoyu iz Zemli bulo vvimkneno dvigun zlitnogo stupenya Pri vidokremlenni stupenya vidsik ekipazhu na nomu rozgermetizuvavsya viznachena oriyentaciya stupenya ne bula zabezpechena i v rezultati vklyuchennya dviguna stupin perejshov ne na geliocentrichnu orbitu yak peredbachalosya a na inshu selenocentrichnu orbitu Komandnij modul pislya cogo zalishavsya na orbiti 29 godin Astronavti sposterigali misyachnu poverhnyu namichali oriyentiri j fotografuvali dilyanki majbutnoyi posadki na Misyac Krim togo vidbuvalisya zjomki dlya vivchennya misyachnogo relyefu Pid chas polotu korablya Apollon 10 ponad 175 astronomiv iz 34 krayin svitu sposterigali za Misyacem Televizijnij seans z bortu korablya za propoziciyeyu Stafforda vidbuvsya v moment najefektnishogo pokazu poverhni Misyacya Seans trivav ponad godinu zamist 40 hvilin za planom Yakist zobrazhennya bula normalnoyu Start do Zemli O 137 36 28 polotnogo chasu pislya 61 godini 40 hvilin perebuvannya na orbiti navkolo Misyacya na 32 oberti bulo uvimknuto osnovnij dvigun komandnogo modulya dlya perehodu na trayektoriyu polotu do Zemli Pislya cogo astronavti proveli seans kolorovogo telebachennya protyagom 53 hvilin u yakomu pokazuvali postupove viddalennya Misyacya Pevnij chas bulo vidno zvorotnij bik Misyacya Povernennya na Zemlyu Gelikopter Sikorsky SH 3D Sea King bortovij nomer 66 visit nad posadkovim modulem Apollona 10 29 travnya 1969 roku Trayektoriya polotu korablya do Zemli bula blizkoyu do rozrahunkovoyi O 188 49 56 polotnogo chasu vklyuchennyam dodatkovih dviguniv komandnogo modulya na 6 6 s vidbulasya odna korekciya z troh zaplanovanih Pid chas polotu do Zemli vidbulosya kilka teleseansiv z bortu ostannij z vidstani 66 000 km vid Zemli Priblizno za dobu do prizemlennya privodnennya astronavti pogolilisya na bortu vpershe za vsyu istoriyu amerikanskih pilotovanih polotiv O 191 34 30 sekund polotnogo chasu vidsik ekipazhu viddilivsya vid agregatnogo vidsiku O 191 49 11 polotnogo chasu vidsik ekipazhu uvijshov v atmosferu U cej chas radiosignal propav na 3 hvilini 12 sekund Privodnennya vidsiku ekipazhu vidbulosya o 192 03 25 polotnogo chasu za 6 3 km vid avianoscya Prinston Spusk vidsiku ekipazhu na parashutah sposterigali z korablya j translyuvali po telebachennyu Privodnennya vidbulosya cherez 40 hvilin pislya svitanku za 23 hvilini do shodu Soncya Astronavti vidkrili lyuk yih pidnyali na bort vertolota j dostavili na avianosec cherez 49 hvilin pislya privodnennya Vidsik ekipazhu takozh pidnyali na bort avianoscya Na korabli astronavti najpershe prijnyali dush voni dosit silno strazhdali vid sverbinnya viklikanogo sklovatoyu sho rozpovsyudilasya vidsikom ekipazhu vnaslidok porushen pri stikuvalnih operaciyah Mensh nizh za dobu astronavti buli v H yustoni de pochali zvituvati pro polit i vikonani viprobuvalni j doslidni roboti Rezultati polotuKerivnictvo NASA viznalo polit uspishnim Astronavti vikonali golovni zadachi polotu Zokrema vikonani manevri na selenocentrichnij orbiti i oglyad miscya posadki na poverhnyu Misyacya nastupnoyi ekspediciyi Osnovni dosyagnennya oderzhannya informaciyi neobhidnoyi dlya posadki na Misyac nabuttya dosvidu astronavtami v upravlinni korablem na selenocentrichnij orbiti vpershe vikonano seans kolorovogo telebachennya z bortu kosmichnogo korablya dosyagnuto velikih uspihiv u zhittyezabezpechenni kosmonavtiv pid chas polotu sho viddzerkalilosya u yih dobromu samopochutti pid chas polotu Roztashuvannya obladnannyaSmitsonivskij institut vidpovidav za komandnij modul Charli Braun z 1970 roku Kosmichnij korabel demonstruvavsya v kilkoh krayinah poki jogo ne peredali v orendu Londonskomu naukovomu muzeyu v 1978 roci KM Charli Brauna bula vidkinuta pered vhodom u Zemlyu ta zgorila v atmosferi yiyi zalishki rozsipalisya v Tihomu okeani Pislya trans misyachnoyi in yekciyi 3 j stupin S IVB Saturna V perevishiv shvidkist vidhodu vid Zemli j peretvorivsya na kosmichne smittya Stanom na 2020 rik vin zalishavsya na geliocentrichnij orbiti Stupin pidjomu misyachnogo modulya Snoopy bulo vivedeno na geliocentrichnu orbitu Pislya 1969 roku orbita Snupi ne vidstezhuvalasya i jogo perebuvannya bulo nevidome 2011 roku grupa astronomiv amatoriv iz Velikoyi Britaniyi rozpochala proekt iz jogo poshuku U chervni 2019 roku Korolivske astronomichne tovaristvo ogolosilo pro mozhlive viyavlennya Snupi vidznachivshi sho nevelikij navkolozemnij asteroyid 2018 AV2 imovirno iz vpevnenistyu 98 ye kosmichnim korablem Ce yedinij kosmichnij korabel na yakomu kolis buv ekipazh i yakij yak vidomo vse she perebuvaye u vidkritomu kosmosi Spuskovij modul Snupi zalishili na misyachnij orbiti jogo misceperebuvannya nevidome hocha jmovirno vin zreshtoyu vrizavsya v Misyac u rezultati zmini orbiti Fil Stok vchenij planetolog yakij doslidzhuvav miscya padinnya na Misyaci riznih moduliv vid aparativ misyachnoyi programi napisav sho spuskovij modul zaznav avariyi v nevidomomu misci a v Atlasi doslidzhen kosmosu skazano sho spuskovij modul ureshti resht vrizavsya v poverhnyu Misyacya za kilka gradusiv vid ekvatora na blizhnij storoni Richard Orloff i Devid M Harland u svoyij knizi dzherel pro Apollon zayavili sho spuskovij modul zalishili na nizkij orbiti ale vpliv maskoniv prizvodiv do yiyi degradaciyi v rezultati chogo modul upav na poverhnyu Misyacya FotogalereyaPershij stupin S IC raketi nosiya Saturn V Apollon 10 vikochuyut na puskovij majdanchik 11 bereznya 1969 Komandno servisnij modul Charli Braun Misyachnij modul Apollona 10 Zemlya shodit nad Misyacem Foto znyate z Apollona 10 Ekipazh pozuye na foni raketonosiya Sernan Yang Stafford Ekipazh zajmaye svoyi miscya u komandnomu moduli pered zapuskom Komandnij modul Foto grudnya 2007 Gelikopter SH 3D eskadronu HS 4 avianoscya Prinston prijmaye ekipazh Apollona 10 Div takozhKosmichna programa Apollon Apollon kosmichnij korabel Trayektoriya vilnogo povernennyaDzhereloProgramma Apollon Chast II Obzor po materialam otkrytoj inostrannoj pechati Sostavitel Goldovskij D Yu GONTI 1 Iyul 1971 Tirazh 650 ekz Ekz 0016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Apollo 10 Apollon 10 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine na sajti Poloti NASA angl Apollon 10 15 kvitnya 2002 u Wayback Machine v Enciklopediyi astronavtiki angl Video angl web archive org 10 grudnya 2018 Arhiv originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 18 travnya 2023 https history nasa gov SP 4029 pdf Ghostarchive PDF ghostarchive org Arhiv originalu PDF za 9 zhovtnya 2022 Procitovano 18 travnya 2023 Saturn S IVB 505N Informaciya pro suputnik www heavens above com Procitovano 18 travnya 2023 web archive org 7 serpnya 2012 Arhiv originalu za 7 serpnya 2012 Procitovano 18 travnya 2023 published Robert Z Pearlman 20 veresnya 2011 The Search for Snoopy Astronomers amp Students Hunt for NASA s Lost Apollo 10 Module Space com angl Procitovano 18 travnya 2023 NASA NSSDCA Spacecraft Details nssdc gsfc nasa gov Procitovano 18 travnya 2023 Finding spacecraft impacts on the Moon The Planetary Society angl Procitovano 18 travnya 2023 Smithsonian atlas of space exploration WorldCat org angl Procitovano 18 travnya 2023 Apollo the Definitive Sourcebook WorldCat org www worldcat org angl Procitovano 18 travnya 2023