Місячний календар — календар, в основу якого покладені фази Місячного циклу.
Тривалість синодичного місяця S = 29,53059 доби. Тому відповідний йому календарний місяць може мати 29 або 30 діб. Синодичний місяць — це середній період обертання Місяця навколо Землі для досягнення ним певного положення відносно Землі та Сонця, що відповідає певній фазі Місячного циклу.
Тривалість астрономічного місячного року розраховують так: 12 х 29,53059 = 354,36706 доби. Доба — проміжок часу, приблизно рівний періоду обертання Землі навколо своєї осі.
Календарний місячний рік складається з 354 діб: 6-ти місяців по 30 діб і 6-ти — по 29 діб (6х30 + 6х29 = 354). Проте проміжок часу 12-ти синодичних місяців на 0,36706 доби більший від календарного місяця, у якому 355 діб. Тому приблизно через кожні три роки потрібно вставляти один день — 356-ту добу. Такий рік має назву — високосний рік.
Історія появи
Перші місячні календарі було знайдено на територіях сучасних Франції та Німеччини. Відповідно NASA знахідки походять з ери Палеоліту. У своєму дослідженні 'Коріння цивілізації' (1972), розвиває теорію того, що різьблення на кістках за часів ери Палеолиту робилися власне для того, щоб ідентифікувати час. Маршак помітив, що в печерах Thaïs, що у Франції, знаходяться 29 насічок, що відповідають проміжку між двома місяцями.
Старіший пам'ятник місячного календаря було знайдено у Уоррен Філд (Шотландія). Знахідку датовано близько 8,000 до н.е. і складається з 12 дванадцять западин, що відповідають 12 фазам місяця. Це зовсім недавнє відкриття, і місце було розкопано лише в 2004 році.
Більшість місячних календарів було знайдено в печерах, на камінцях чи на кістках тварин. Останні були найбільш поширеними через те, що їх можна було легко взяти на полювання, яке часто могло займати не один тиждень. В той час однією з тварин на яких полювали був тур знаний як магічна тварина, чим і пояснюється її важлива роль у створенні перших місячних календарів.
Стародавні місячні цикли
Єгипетський цикл налічував 365 діб. За допомогою циклів Каліппа і Гіппарха було уточнено тривалість тропічного року і синодичного місяця. Метонів цикл відкрив астроном Метон Афінський у 432 році до н. е., цей цикл налічував 19 тропічних років = 235 синодичних місяців. У 330 році до н. е. давньогрецький астроном Каліпп Кізікський скоротив чотири метонові цикли на одну добу, отримавши 365 діб 6 годин. Гіппарх зменшив на одну добу чотири каліппові періоди, отримавши 365 діб 5 годин 55 хвилин (Гіппархів цикл).
Ісламський календар або Hijri — єдиний місячний календар, який широко використовують і зараз, складається з 12 місячних циклів. Місячно-сонячними календарями є фактично єврейський, китайський, український місяцелік, індуїстські календарі. В основу місячно-сонячних календарів покладено: один тропічний рік (365,24220 доби) і один синодичний місяць (29,53059 доби).
Джерела
- Климишин, І. А. Календар і хронологія. — [5-е видання, доповнене]. — Івано-Франківськ: Гостинець.- 2002, 231 с.
- Климишин, І. А. Актуальні проблеми календаря, хронології та пасхалії. — Івано-Франківський. -1999,40 с.
- Reform of the Julian Calendar as Envisioned by Isaac Newton, by Ari Belenkiy and Eduardo Vila Echagüe (pdf); Notes and Records of the Royal Society of London (vol 59, no 3, pp. 223—254). — Режим доступу: [1] [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
- This day in Chinese lunar calendar. — Режим доступу
Посилання
- Місячний календар [ 14 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Місячний календар 2017 он-лайн [ 11 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Misyachnij kalendar kalendar v osnovu yakogo pokladeni fazi Misyachnogo ciklu Trivalist sinodichnogo misyacya S 29 53059 dobi Tomu vidpovidnij jomu kalendarnij misyac mozhe mati 29 abo 30 dib Sinodichnij misyac ce serednij period obertannya Misyacya navkolo Zemli dlya dosyagnennya nim pevnogo polozhennya vidnosno Zemli ta Soncya sho vidpovidaye pevnij fazi Misyachnogo ciklu Trivalist astronomichnogo misyachnogo roku rozrahovuyut tak 12 h 29 53059 354 36706 dobi Doba promizhok chasu priblizno rivnij periodu obertannya Zemli navkolo svoyeyi osi Kalendarnij misyachnij rik skladayetsya z 354 dib 6 ti misyaciv po 30 dib i 6 ti po 29 dib 6h30 6h29 354 Prote promizhok chasu 12 ti sinodichnih misyaciv na 0 36706 dobi bilshij vid kalendarnogo misyacya u yakomu 355 dib Tomu priblizno cherez kozhni tri roki potribno vstavlyati odin den 356 tu dobu Takij rik maye nazvu visokosnij rik Istoriya poyaviPershi misyachni kalendari bulo znajdeno na teritoriyah suchasnih Franciyi ta Nimechchini Vidpovidno NASA znahidki pohodyat z eri Paleolitu U svoyemu doslidzhenni Korinnya civilizaciyi 1972 rozvivaye teoriyu togo sho rizblennya na kistkah za chasiv eri Paleolitu robilisya vlasne dlya togo shob identifikuvati chas Marshak pomitiv sho v pecherah Thais sho u Franciyi znahodyatsya 29 nasichok sho vidpovidayut promizhku mizh dvoma misyacyami Starishij pam yatnik misyachnogo kalendarya bulo znajdeno u Uorren Fild Shotlandiya Znahidku datovano blizko 8 000 do n e i skladayetsya z 12 dvanadcyat zapadin sho vidpovidayut 12 fazam misyacya Ce zovsim nedavnye vidkrittya i misce bulo rozkopano lishe v 2004 roci Bilshist misyachnih kalendariv bulo znajdeno v pecherah na kamincyah chi na kistkah tvarin Ostanni buli najbilsh poshirenimi cherez te sho yih mozhna bulo legko vzyati na polyuvannya yake chasto moglo zajmati ne odin tizhden V toj chas odniyeyu z tvarin na yakih polyuvali buv tur znanij yak magichna tvarina chim i poyasnyuyetsya yiyi vazhliva rol u stvorenni pershih misyachnih kalendariv Starodavni misyachni cikliYegipetskij cikl nalichuvav 365 dib Za dopomogoyu cikliv Kalippa i Gipparha bulo utochneno trivalist tropichnogo roku i sinodichnogo misyacya Metoniv cikl vidkriv astronom Meton Afinskij u 432 roci do n e cej cikl nalichuvav 19 tropichnih rokiv 235 sinodichnih misyaciv U 330 roci do n e davnogreckij astronom Kalipp Kizikskij skorotiv chotiri metonovi cikli na odnu dobu otrimavshi 365 dib 6 godin Gipparh zmenshiv na odnu dobu chotiri kalippovi periodi otrimavshi 365 dib 5 godin 55 hvilin Gipparhiv cikl Islamskij kalendar abo Hijri yedinij misyachnij kalendar yakij shiroko vikoristovuyut i zaraz skladayetsya z 12 misyachnih cikliv Misyachno sonyachnimi kalendaryami ye faktichno yevrejskij kitajskij ukrayinskij misyacelik induyistski kalendari V osnovu misyachno sonyachnih kalendariv pokladeno odin tropichnij rik 365 24220 dobi i odin sinodichnij misyac 29 53059 dobi DzherelaKlimishin I A Kalendar i hronologiya 5 e vidannya dopovnene Ivano Frankivsk Gostinec 2002 231 s Klimishin I A Aktualni problemi kalendarya hronologiyi ta pashaliyi Ivano Frankivskij 1999 40 s Reform of the Julian Calendar as Envisioned by Isaac Newton by Ari Belenkiy and Eduardo Vila Echague pdf Notes and Records of the Royal Society of London vol 59 no 3 pp 223 254 Rezhim dostupu 1 21 lipnya 2011 u Wayback Machine This day in Chinese lunar calendar Rezhim dostupuPosilannyaMisyachnij kalendar 14 veresnya 2013 u Wayback Machine Misyachnij kalendar 2017 on lajn 11 veresnya 2018 u Wayback Machine