Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Милош Обренович при народженні Милош Теодорович серб Милош Обреновић 18 березня 1780 26 вересня 1860 сербський князь у 1

Мілош Обренович

Мілош Обренович

Милош Обренович, при народженні Милош Теодорович (серб. Милош Обреновић; 18 березня 1780 — 26 вересня 1860) — сербський князь у 1815—1839 і 1858—1860 роках. Засновник династії Обреновичів, до 1882 року князівська династія, а з лютого 1882 — королівська. На сьогодні немає прямих офіційних нащадків по чоловічій лінії. Милош правив як авторитарний володар. Учасник Першого сербського повстання 1804—1813 рр. Після поразки повстання був призначений османами верховним князем трьох нахій, а потім головним князем всієї Сербії. Очолив Друге сербське повстання 23 квітня 1815 року, став спадковим правителем Сербії. Після надання Туреччиною Сербії внутрішньої автономії, став фактично необмеженим правителем Сербії. У боротьбі з опозицією Милош Обренович зазнав поразки і 1839 року був змушений зректися престолу і покинути Сербію. 1858 року сербська Скупщина повернула Милоша на престол.

Милош Обренович
серб. Милош Обреновић
image
image
Князь Сербії
6 листопада 1817 — 25 червня 1839
Попередник: титул заснований
Наступник: Милан Обренович
23 грудня 1858 — 26 вересня 1860
Попередник: Олександр Карагеоргієвич
Наступник: Михайло Обренович
 
Ім'я при народженні: серб. Милош Теодоровић
Народження: 7 (18) березня 1780
, Белградський пашалик, Османська імперія
Смерть: 14 (26) вересня 1860 (80 років) або 26 вересня 1860(1860-09-26)[1][2] (80 років)
Белград, Князівство Сербія[3]
Поховання: Собор святого Архангела Михаїла (Белград)
Країна: image Османська імперія
image Князівство Сербія
Релігія: Сербська православна церква
Рід: Обреновичі
Батько: d[4]
Мати: d
Шлюб: Любиця Вукоманович
Діти: d, Михайло Обренович, d[4], d[4], d[4], d[4] і d[4]
Нагороди:
image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народився в селі Середня Добриня (Чорногорія), в сім'ї селянина. У пошуках кращого життя переселився до Сербії. Син Вишні Урошевич (померла в 1817 р.) і Теодора Михайловича (помер в 1802 р.). У 1805 р. одружився з Любіцою Вукоманович. У 1810 р. взяв ім'я по батькові загиблого старшого одноутробного брата Милана Обреновича, сина Вишні Урошевич від першого шлюбу з Обреном Мартиновичем, статки якого успадкував.

Разом із братом Миланом брав участь у Першому сербському повстанні, яке очолив Карагеоргій Петрович. Був одним із лідерів повстання. 1810 року Милан Обренович був вбитий Карагеоргієм, що поклало початок ворожнечі Обреновичів та Карагеоргієвичів. Після провалу повстання Милош отримав прощення від османів і лишився жити в Сербії.

image
Князь Милош Обренович

У квітні 1815 р. Милош Обренович очолив Друге сербське повстання. Безпосередньо брав участь у повстанні й особисто очолив переговори з османами. Так, 25 жовтня 1815 р. він уклав усну угоду з про змішану сербсько-османську адміністрацію (Сербія отримала нові територіальні надбання). Згодом цю угоду було узгоджено письмово.

Влітку 1817 року в Сербію таємно прибув Карагеоргій Петрович («чорний Георгій») для підняття великого спільного повстання греків, сербів і болгар. За наказом Милоша Обреновича він був убитий.

Друге сербське повстання

У квітні 1815 р. сербське населення, знову взялося до зброї. Розпочалося Друге Сербське повстання, повстанці виступали проти  утисків, що їх чинив призначений Портою правитель Белградського пашалику Сулейман-паша. Друге сербське повстання очолив Милош Обренович, один із небагатьох ватажків першого повстання, які залишалися в Сербії після його придушення, і якого османи призначили «старшим князем» Рудницької нахії. На відміну від Карагеоргія, який був передусім полководцем, Милош вирізнявся і дипломатичним хистом. Зокрема, він намагався заручитися підтримкою Австрії на той випадок, коли стихійний бунт населення не вдасться стримати.

Милош не встиг завершити всю підготовчу роботу — османи поводилися надто жорстоко, й перші антиосманські виступи відбулися вже 8-10 квітня 1815 року. 11 квітня Милош був змушений проголосити початок повстання.

Політика Милоша Обреновича

image
Печатка Милоша Обреновича.
image
Пам'ятник «Повстання в Таково», що представляє Милоша Обреновича

Завдяки успішній зовнішній політиці Милоша Обреновича Сербія отримала в 1830 р. часткову внутрішню автономію від султана. Щоб у султана не виникало сумнівів у його лояльності, Милош Обренович перешкоджав діяльності таємних організацій і не підтримав грецьке повстання 1821 р. Користуючись труднощами, що виникали в Османської імперії, Обренович домігся значних поступок з боку султана. Видані султаном Махмудом II в 1829 і 1830-х рр. хатт-і-шерифи («священні укази») дарували Сербії свободу віросповідання і право мати власну адміністрацію на чолі з князем. Старійшин нижнього рівня було заборонено називати князями. Крім того, Сербія отримала право мати власну армію та установи — лікарні, друкарні, пошту, суд. Османам було наказано покинути територію Сербії, за винятком гарнізонів старих «імперських міст». Також в 1833 р. султан повернув Сербії шість нахій (провінцій), які було втрачено після Першого сербського повстання.

Також Османська імперія визнала Милоша спадковим князем Сербії. Проявив себе як розумний, але деспотичний володар.

Незважаючи на самодурство і деспотизм князя, перший період його правління крім здобуття країною фактичної незалежності був відзначений низкою позитивних моментів. У сільське господарство були впроваджені нові культури — картопля, тютюн, цукровий буряк; відродилося виноградарство; коноводам були надані податкові пільги. Розрізнені домогосподарства були об'єднані в компактні поселення, розташовані в найсприятливіших для ведення господарства місцях. Відкрилися перші лікарні і аптеки, де працювали запрошені з Європи фахівці. У 1837 р. почався видобуток вугілля. З'явилися перші промислові підприємства.

Загалом Милош Обренович залишався простою людиною. Його палац був дуже простим і нагадував селянську хату.

Милош Обренович не вмів ні читати, ні писати, але завдяки йому сербську мову почали вивчати в Європі. Також Милош заохочував європейську інтелігенцію жити в Сербії. Сербська молодь отримала змогу навчатись в Росії, Угорщині, Австрії та Німеччині.

Заохочував освоювати незаселені території Сербії, за що надавав переселенцям пільги.

Милош Обренович використовував авторитарні методи правління, тому проти нього були налаштовані знатні сербські роди.

У 1835 р. була проголошена Конституція (Стрітинська), але в 1838 р. скасована і прийнята так звана османська конституція, за якою влада правителя Сербії обмежувалася радою.

Не погоджений з таким поділом влади і під тиском армії Милош Обренович 1 червня 1839 р. зрікся престолу і виїхав з країни. Наступником Милоша став Обренович (старший син Милоша Обреновича І), який, будучи невиліковно хворим, помер у цьому ж році (8 липня 1839 р.).

Наступником Милана став Михайло III (правив двічі: з 1839 по 1842 і з 1860 по 1868). Михаїл намагався правити як батько (Милош) деспотично і тому його вигнали і запросили на престол Александра Карагеоргійовича. На 16 років династія Обреновичів була усунута від влади.

1858 року серби повернули Милоша до влади. У 1860 р. він помер і був похований у Соборі Архангела Михаїла в Белграді.

Цікаві факти

Під час Другого сербського повстання Обренович вперше використав , як знак самоідентифікації сербів.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Див. також

Посилання

  • Miloš Obrenović information [ 14 серпня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  • [1] (рос.)
  • [2] [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Сербы») (рос.)
style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
Попередник
Новий титул 		image Князь Сербії
1817-1839 		image Наступник
Милан IV
Попередник
Александр Карагеоргієвич 		image Князь Сербії
1858-1860 		image Наступник
Михайло Обренович III

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Milosh Obrenovich pri narodzhenni Milosh Teodorovich serb Milosh Obrenoviћ 18 bereznya 1780 26 veresnya 1860 serbskij knyaz u 1815 1839 i 1858 1860 rokah Zasnovnik dinastiyi Obrenovichiv do 1882 roku knyazivska dinastiya a z lyutogo 1882 korolivska Na sogodni nemaye pryamih oficijnih nashadkiv po cholovichij liniyi Milosh praviv yak avtoritarnij volodar Uchasnik Pershogo serbskogo povstannya 1804 1813 rr Pislya porazki povstannya buv priznachenij osmanami verhovnim knyazem troh nahij a potim golovnim knyazem vsiyeyi Serbiyi Ocholiv Druge serbske povstannya 23 kvitnya 1815 roku stav spadkovim pravitelem Serbiyi Pislya nadannya Turechchinoyu Serbiyi vnutrishnoyi avtonomiyi stav faktichno neobmezhenim pravitelem Serbiyi U borotbi z opoziciyeyu Milosh Obrenovich zaznav porazki i 1839 roku buv zmushenij zrektisya prestolu i pokinuti Serbiyu 1858 roku serbska Skupshina povernula Milosha na prestol Milosh Obrenovich serb Milosh Obrenoviћ Knyaz Serbiyi 6 listopada 1817 25 chervnya 1839 Poperednik titul zasnovanij Nastupnik Milan Obrenovich 23 grudnya 1858 26 veresnya 1860 Poperednik Oleksandr Karageorgiyevich Nastupnik Mihajlo Obrenovich Im ya pri narodzhenni serb Milosh TeodoroviћNarodzhennya 7 18 bereznya 1780 Belgradskij pashalik Osmanska imperiyaSmert 14 26 veresnya 1860 80 rokiv abo 26 veresnya 1860 1860 09 26 1 2 80 rokiv Belgrad Knyazivstvo Serbiya 3 Pohovannya Sobor svyatogo Arhangela Mihayila Belgrad Krayina Osmanska imperiya Knyazivstvo SerbiyaReligiya Serbska pravoslavna cerkvaRid ObrenovichiBatko d 4 Mati dShlyub Lyubicya VukomanovichDiti d Mihajlo Obrenovich d 4 d 4 d 4 d 4 i d 4 Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya v seli Serednya Dobrinya Chornogoriya v sim yi selyanina U poshukah krashogo zhittya pereselivsya do Serbiyi Sin Vishni Uroshevich pomerla v 1817 r i Teodora Mihajlovicha pomer v 1802 r U 1805 r odruzhivsya z Lyubicoyu Vukomanovich U 1810 r vzyav im ya po batkovi zagiblogo starshogo odnoutrobnogo brata Milana Obrenovicha sina Vishni Uroshevich vid pershogo shlyubu z Obrenom Martinovichem statki yakogo uspadkuvav Razom iz bratom Milanom brav uchast u Pershomu serbskomu povstanni yake ocholiv Karageorgij Petrovich Buv odnim iz lideriv povstannya 1810 roku Milan Obrenovich buv vbitij Karageorgiyem sho poklalo pochatok vorozhnechi Obrenovichiv ta Karageorgiyevichiv Pislya provalu povstannya Milosh otrimav proshennya vid osmaniv i lishivsya zhiti v Serbiyi Knyaz Milosh Obrenovich U kvitni 1815 r Milosh Obrenovich ocholiv Druge serbske povstannya Bezposeredno brav uchast u povstanni j osobisto ocholiv peregovori z osmanami Tak 25 zhovtnya 1815 r vin uklav usnu ugodu z pro zmishanu serbsko osmansku administraciyu Serbiya otrimala novi teritorialni nadbannya Zgodom cyu ugodu bulo uzgodzheno pismovo Vlitku 1817 roku v Serbiyu tayemno pribuv Karageorgij Petrovich chornij Georgij dlya pidnyattya velikogo spilnogo povstannya grekiv serbiv i bolgar Za nakazom Milosha Obrenovicha vin buv ubitij Druge serbske povstannyaU kvitni 1815 r serbske naselennya znovu vzyalosya do zbroyi Rozpochalosya Druge Serbske povstannya povstanci vistupali proti utiskiv sho yih chiniv priznachenij Portoyu pravitel Belgradskogo pashaliku Sulejman pasha Druge serbske povstannya ocholiv Milosh Obrenovich odin iz nebagatoh vatazhkiv pershogo povstannya yaki zalishalisya v Serbiyi pislya jogo pridushennya i yakogo osmani priznachili starshim knyazem Rudnickoyi nahiyi Na vidminu vid Karageorgiya yakij buv peredusim polkovodcem Milosh viriznyavsya i diplomatichnim histom Zokrema vin namagavsya zaruchitisya pidtrimkoyu Avstriyi na toj vipadok koli stihijnij bunt naselennya ne vdastsya strimati Milosh ne vstig zavershiti vsyu pidgotovchu robotu osmani povodilisya nadto zhorstoko j pershi antiosmanski vistupi vidbulisya vzhe 8 10 kvitnya 1815 roku 11 kvitnya Milosh buv zmushenij progolositi pochatok povstannya Politika Milosha ObrenovichaPechatka Milosha Obrenovicha Pam yatnik Povstannya v Takovo sho predstavlyaye Milosha Obrenovicha Zavdyaki uspishnij zovnishnij politici Milosha Obrenovicha Serbiya otrimala v 1830 r chastkovu vnutrishnyu avtonomiyu vid sultana Shob u sultana ne vinikalo sumniviv u jogo loyalnosti Milosh Obrenovich pereshkodzhav diyalnosti tayemnih organizacij i ne pidtrimav grecke povstannya 1821 r Koristuyuchis trudnoshami sho vinikali v Osmanskoyi imperiyi Obrenovich domigsya znachnih postupok z boku sultana Vidani sultanom Mahmudom II v 1829 i 1830 h rr hatt i sherifi svyashenni ukazi daruvali Serbiyi svobodu virospovidannya i pravo mati vlasnu administraciyu na choli z knyazem Starijshin nizhnogo rivnya bulo zaboroneno nazivati knyazyami Krim togo Serbiya otrimala pravo mati vlasnu armiyu ta ustanovi likarni drukarni poshtu sud Osmanam bulo nakazano pokinuti teritoriyu Serbiyi za vinyatkom garnizoniv starih imperskih mist Takozh v 1833 r sultan povernuv Serbiyi shist nahij provincij yaki bulo vtracheno pislya Pershogo serbskogo povstannya Takozh Osmanska imperiya viznala Milosha spadkovim knyazem Serbiyi Proyaviv sebe yak rozumnij ale despotichnij volodar Nezvazhayuchi na samodurstvo i despotizm knyazya pershij period jogo pravlinnya krim zdobuttya krayinoyu faktichnoyi nezalezhnosti buv vidznachenij nizkoyu pozitivnih momentiv U silske gospodarstvo buli vprovadzheni novi kulturi kartoplya tyutyun cukrovij buryak vidrodilosya vinogradarstvo konovodam buli nadani podatkovi pilgi Rozrizneni domogospodarstva buli ob yednani v kompaktni poselennya roztashovani v najspriyatlivishih dlya vedennya gospodarstva miscyah Vidkrilisya pershi likarni i apteki de pracyuvali zaprosheni z Yevropi fahivci U 1837 r pochavsya vidobutok vugillya Z yavilisya pershi promislovi pidpriyemstva Zagalom Milosh Obrenovich zalishavsya prostoyu lyudinoyu Jogo palac buv duzhe prostim i nagaduvav selyansku hatu Milosh Obrenovich ne vmiv ni chitati ni pisati ale zavdyaki jomu serbsku movu pochali vivchati v Yevropi Takozh Milosh zaohochuvav yevropejsku inteligenciyu zhiti v Serbiyi Serbska molod otrimala zmogu navchatis v Rosiyi Ugorshini Avstriyi ta Nimechchini Zaohochuvav osvoyuvati nezaseleni teritoriyi Serbiyi za sho nadavav pereselencyam pilgi Milosh Obrenovich vikoristovuvav avtoritarni metodi pravlinnya tomu proti nogo buli nalashtovani znatni serbski rodi U 1835 r bula progoloshena Konstituciya Stritinska ale v 1838 r skasovana i prijnyata tak zvana osmanska konstituciya za yakoyu vlada pravitelya Serbiyi obmezhuvalasya radoyu Ne pogodzhenij z takim podilom vladi i pid tiskom armiyi Milosh Obrenovich 1 chervnya 1839 r zriksya prestolu i viyihav z krayini Nastupnikom Milosha stav Obrenovich starshij sin Milosha Obrenovicha I yakij buduchi nevilikovno hvorim pomer u comu zh roci 8 lipnya 1839 r Nastupnikom Milana stav Mihajlo III praviv dvichi z 1839 po 1842 i z 1860 po 1868 Mihayil namagavsya praviti yak batko Milosh despotichno i tomu jogo vignali i zaprosili na prestol Aleksandra Karageorgijovicha Na 16 rokiv dinastiya Obrenovichiv bula usunuta vid vladi 1858 roku serbi povernuli Milosha do vladi U 1860 r vin pomer i buv pohovanij u Sobori Arhangela Mihayila v Belgradi Cikavi faktiPid chas Drugogo serbskogo povstannya Obrenovich vpershe vikoristav yak znak samoidentifikaciyi serbiv PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Div takozhRezidenciya knyazya MiloshaPosilannyaMilos Obrenovic information 14 serpnya 2007 u Wayback Machine angl 1 ros 2 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stattya Serby ros style clear both background color white border style solid border color red border width 2px vertical align top text align center border collapse collapse width 100 margin top 3px cellpadding 4 cellspacing 0 Poperednik Novij titul Knyaz Serbiyi 1817 1839 Nastupnik Milan IVPoperednik Aleksandr Karageorgiyevich Knyaz Serbiyi 1858 1860 Nastupnik Mihajlo Obrenovich III

Дата публікації:
Топ