Музей Америки (Мадрид) (ісп. Museo de América або Museo de América de Madrid) — музейний заклад в столиці Іспанії, присвячений мистецтву індіанців, історії і археології Північної і Південної Америки доколумбової доби та періоду колонізації. Музей має переважно археологічний, історико-просвітницький і етнологічний характер.
Музей Америки (Мадрид) | |
---|---|
ісп. Museo de América[1] | |
40°26′17″ пн. ш. 3°43′19″ зх. д. / 40.43813100002777361° пн. ш. 3.722069000028° зх. д.Координати: 40°26′17″ пн. ш. 3°43′19″ зх. д. / 40.43813100002777361° пн. ш. 3.722069000028° зх. д. | |
Тип | художня галерея національний і музей[1] |
Статус спадщини | d |
Країна | Іспанія[2] |
Розташування | Іспанія Avenida Reyes Católicos, 6 — 28040 Madrid |
Адреса | d |
Архітектор | Луіс Мойя Бланко |
Засновано | заснований 1941 р. |
Відкрито | 13 липня 1944 |
Оператор | d |
Директор | Консепсьйон Гарсія Саіс, 2010 р. |
Сайт | museodeamerica.mcu.es |
Музей Америки (Мадрид) (Іспанія) | |
Музей Америки у Вікісховищі |
Накопичення фондів
Музей засновано 1941 року. Але музейні колекції чи речі, котрі висвітлювали індіанські ремесла і культуру колоніального періоду, почали привозити в Кастилію і Мадрид та Іспанію як таку ще з 16 століття. До королівського двору як звіти привозили коштовні вироби із золота і срібла індіанських ювелірів, незвичні для іспанців індіанські тканини і навіть живих рабів-індіанців. Значні розбіжності в шкалах цінностей між люмпенами-конкістадорами та аутохтонними народами Америки значно звузили перелік речей, котрий досягав Іспанії і Європи як такої. З часом в Іспанію вивозили переважно готові золоті і срібні злитки або готову металеву монету із улаштованих в Америці монетних дворів. Важко сказати, яка велетенська кількість індіанських виробів, котрі не вважались завойовниками коштовними, була попсована чи знищена конкістадорами, котрі волали лише золота і швидких засобів власного збагачення. Серед них — вироби з нефриту, які індіанці поціновували більше золота, вироби з деревини і мушлей, уславлені серед індіанців плащі і мозаїки із пера тропічних птахів, індіанська кераміка тощо. Все це в найменших кількостях представлене в музейній збірці, як і індіанські кодекси, велетенське спалення яких було влаштовано спочатку 12 липня 1562 року, а потім видано наказ знищувати скрізь, де тільки знайдуть. Тому в музейній колекції представлено лише один кодекс майя (Мадридський кодекс), як поодинокий зразок писемності незрозумілого і маловартісного для іспанців корінного народу.
Низка експонатів має походження з археологічних розкопок і тому лише пунктирно висвітлює історію доколумбового періоду. Інша частина експонатів — висвітлює колоніальний період, це зразки провінційного живопису і місцевих ремесел. Акцент зроблено на цивілізаторській місії іспанців-завойовників в обох Америках, котра не була, однак, головною. Слід нагадати, що «цівілізаторська місія» голландців і Індонезії чи британців і французів в Північній Америці мало чим поступалась в жорстокості цивілізаторській місії іспанців-завойовників в обох Америках.
Первісні експонати і знахідки накопичували в Національному археологічному музеї, хоча вони не були тематично пов'язані з культурою самої Іспанії, а тому — не експонувались. Ідея експонування цих колекцій пов'язана із діяльність кардинала Сіснероса, котрий видав відповідний наказ 19 квітня 1941 року.
Приміщення
Приміщення нового музею доручили створити двом іспанським архітекторам 1943 року, це Луїс Мойя Бланко та . Будівництво тривало 10 років в 1943-1954 роках. Ідея архітектури — цивілізаторська місія Іспанії в наново відкритих і захоплених землях Північної та Південної Америки. Використання неоісторичної стилістики надзвичайно імпонувало архітекторові Луїсу Мойя Бланка, котрого давно полонили шедеври західноєвропейського і іспанського періодів готики, маньєризму, бароко. Музейна споруда нагадує католицький монастир іспанського зразка із великою вежею, котра відсилає відвідувачів до барокових дзвіниць на американському континенті. Але запропонований проект Луїса Бланко в повному обсязі не був реалізований.
Офіційне відкриття нового музею відбулося 1961 року. Але музей не працював до 1965 року, поки перевозили тематичні колекції та облаштовували експозиції.
Тематичні розділи
Головні тематичні розділи експозиції розділені на п'ять частин :
- Знання про Американський континент.
- Реальна Америка.
- Американські суспільства.
- Релігія на континенті.
- Засоби комунікації.
Галерея
Мадридський кодекс (експозиція)
[[Файл:|міні|праворуч|250пкс|]] [[Файл:|міні|праворуч|250пкс|]] [[Файл:|міні|праворуч|250пкс|]]
Індіанські і місцеві ремісничі вироби
- Інки, зразок ткацтва, 16 ст. (?)
- Мокасини чейєна, прикрашені бісером
- Андрес Гарсія. Фігурка селянина з кольорового віску, 19 ст.
- Керамічний келих, мікстекська культура (800—1521 рр.)
Золоті вироби індіанських ювелірів
Кераміка індіанців
- Кайман. Кераміка інків.
- Горщик-рибина, культура Чиму. Перу (1100–1400 н. е.).
- Бог Тлалок. Культура ацтеків, стиль Коліма.
- Керамічний келих на трьох ніжках. Майя, пізній класичний період, 600-900 рр. н. е.
Див. також
Примітки
- Directorio de Museos y Colecciones de España
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Джерела
- Cabello Carro, María Paz (1993). «El Museo de América». Anales del Museo de América (Madrid: Museo de América)
- Martínez de la Torre, Cruz; Cabello Carro, María Paz (1997). Museo de América. Madrid..
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Америки (Мадрид)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej Ameriki Madrid isp Museo de America abo Museo de America de Madrid muzejnij zaklad v stolici Ispaniyi prisvyachenij mistectvu indianciv istoriyi i arheologiyi Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki dokolumbovoyi dobi ta periodu kolonizaciyi Muzej maye perevazhno arheologichnij istoriko prosvitnickij i etnologichnij harakter Muzej Ameriki Madrid isp Museo de America 1 40 26 17 pn sh 3 43 19 zh d 40 43813100002777361 pn sh 3 722069000028 zh d 40 43813100002777361 3 722069000028 Koordinati 40 26 17 pn sh 3 43 19 zh d 40 43813100002777361 pn sh 3 722069000028 zh d 40 43813100002777361 3 722069000028Tiphudozhnya galereya nacionalnij i muzej 1 Status spadshinidKrayina Ispaniya 2 Roztashuvannya Ispaniya Avenida Reyes Catolicos 6 28040 MadridAdresadArhitektorLuis Mojya BlankoZasnovanozasnovanij 1941 r Vidkrito13 lipnya 1944OperatordDirektorKonsepsjon Garsiya Sais 2010 r Sajtmuseodeamerica mcu esMuzej Ameriki Madrid Ispaniya Muzej Ameriki u VikishovishiNakopichennya fondivGolivka cholovika ptaha nefrit Kultura olmekivZala z kopiyeyu kamnya Soncya Keramika Kultura Chimu Muzej zasnovano 1941 roku Ale muzejni kolekciyi chi rechi kotri visvitlyuvali indianski remesla i kulturu kolonialnogo periodu pochali privoziti v Kastiliyu i Madrid ta Ispaniyu yak taku she z 16 stolittya Do korolivskogo dvoru yak zviti privozili koshtovni virobi iz zolota i sribla indianskih yuveliriv nezvichni dlya ispanciv indianski tkanini i navit zhivih rabiv indianciv Znachni rozbizhnosti v shkalah cinnostej mizh lyumpenami konkistadorami ta autohtonnimi narodami Ameriki znachno zvuzili perelik rechej kotrij dosyagav Ispaniyi i Yevropi yak takoyi Z chasom v Ispaniyu vivozili perevazhno gotovi zoloti i sribni zlitki abo gotovu metalevu monetu iz ulashtovanih v Americi monetnih dvoriv Vazhko skazati yaka veletenska kilkist indianskih virobiv kotri ne vvazhalis zavojovnikami koshtovnimi bula popsovana chi znishena konkistadorami kotri volali lishe zolota i shvidkih zasobiv vlasnogo zbagachennya Sered nih virobi z nefritu yaki indianci pocinovuvali bilshe zolota virobi z derevini i mushlej uslavleni sered indianciv plashi i mozayiki iz pera tropichnih ptahiv indianska keramika tosho Vse ce v najmenshih kilkostyah predstavlene v muzejnij zbirci yak i indianski kodeksi veletenske spalennya yakih bulo vlashtovano spochatku 12 lipnya 1562 roku a potim vidano nakaz znishuvati skriz de tilki znajdut Tomu v muzejnij kolekciyi predstavleno lishe odin kodeks majya Madridskij kodeks yak poodinokij zrazok pisemnosti nezrozumilogo i malovartisnogo dlya ispanciv korinnogo narodu Nizka eksponativ maye pohodzhennya z arheologichnih rozkopok i tomu lishe punktirno visvitlyuye istoriyu dokolumbovogo periodu Insha chastina eksponativ visvitlyuye kolonialnij period ce zrazki provincijnogo zhivopisu i miscevih remesel Akcent zrobleno na civilizatorskij misiyi ispanciv zavojovnikiv v oboh Amerikah kotra ne bula odnak golovnoyu Slid nagadati sho civilizatorska misiya gollandciv i Indoneziyi chi britanciv i francuziv v Pivnichnij Americi malo chim postupalas v zhorstokosti civilizatorskij misiyi ispanciv zavojovnikiv v oboh Amerikah Pervisni eksponati i znahidki nakopichuvali v Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi hocha voni ne buli tematichno pov yazani z kulturoyu samoyi Ispaniyi a tomu ne eksponuvalis Ideya eksponuvannya cih kolekcij pov yazana iz diyalnist kardinala Sisnerosa kotrij vidav vidpovidnij nakaz 19 kvitnya 1941 roku PrimishennyaPrimishennya novogo muzeyu doruchili stvoriti dvom ispanskim arhitektoram 1943 roku ce Luyis Mojya Blanko ta Budivnictvo trivalo 10 rokiv v 1943 1954 rokah Ideya arhitekturi civilizatorska misiya Ispaniyi v nanovo vidkritih i zahoplenih zemlyah Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Vikoristannya neoistorichnoyi stilistiki nadzvichajno imponuvalo arhitektorovi Luyisu Mojya Blanka kotrogo davno polonili shedevri zahidnoyevropejskogo i ispanskogo periodiv gotiki manyerizmu baroko Muzejna sporuda nagaduye katolickij monastir ispanskogo zrazka iz velikoyu vezheyu kotra vidsilaye vidviduvachiv do barokovih dzvinic na amerikanskomu kontinenti Ale zaproponovanij proekt Luyisa Blanko v povnomu obsyazi ne buv realizovanij Oficijne vidkrittya novogo muzeyu vidbulosya 1961 roku Ale muzej ne pracyuvav do 1965 roku poki perevozili tematichni kolekciyi ta oblashtovuvali ekspoziciyi Tematichni rozdiliGolovni tematichni rozdili ekspoziciyi rozdileni na p yat chastin Znannya pro Amerikanskij kontinent Realna Amerika Amerikanski suspilstva Religiya na kontinenti Zasobi komunikaciyi GalereyaMadridskij kodeks ekspoziciya Fajl mini pravoruch 250pks Fajl mini pravoruch 250pks Fajl mini pravoruch 250pks Indianski i miscevi remisnichi virobi Inki zrazok tkactva 16 st Mokasini chejyena prikrasheni biserom Andres Garsiya Figurka selyanina z kolorovogo visku 19 st Keramichnij kelih mikstekska kultura 800 1521 rr Zoloti virobi indianskih yuveliriv Keramika indianciv Polihromna vaza nikojyi Kosta Rika 1000 1500 rr n e Kajman Keramika inkiv Gorshik ribina kultura Chimu Peru 1100 1400 n e Bog Tlalok Kultura actekiv stil Kolima Keramichnij kelih na troh nizhkah Majya piznij klasichnij period 600 900 rr n e Div takozhMistectvo Ispaniyi Luyis Mojya Blanko Mistectvo Meksiki Muzeyi Madrida Spisok arhitektoriv Ispaniyi Kultura dokolumbovoyi AmerikiPrimitkiDirectorio de Museos y Colecciones de Espana d Track Q56246649 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425DzherelaCabello Carro Maria Paz 1993 El Museo de America Anales del Museo de America Madrid Museo de America Martinez de la Torre Cruz Cabello Carro Maria Paz 1997 Museo de America Madrid ISBN 84 8324 005 X PosilannyaPortal Mistectvo Portal Muzeyi Portal Ispaniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej Ameriki Madrid