Луїс Мойя Бланко (ісп. Luis Moya Blanco; 10 червня 1904, Мадрид — 25 січня 1990, Мадрид) — іспанський архітектор, науковець, викладач XX століття.
Луїс Мойя Бланко | |
---|---|
Luis Moya Blanco | |
Прижиттєве фото архітектора | |
Народження | 10 червня 1904[1] |
Смерть | 25 січня 1990[2] (85 років) |
Країна (підданство) | Іспанія |
Навчання | d і d |
Діяльність | архітектор, викладач університету |
Праця в містах | Самора, Мадрид |
Архітектурний стиль | постмодернізм |
Найважливіші споруди | Монумент Пабло Іглесіасу (1932), Музей Америки, Мадрид (1942), Університет де Гіхон Лабораль, Астурія, (1946—1965), Церква Св. Августина (1945—1955) |
Нереалізовані проєкти | Маяк Колумба (проект, 1929—1932), Музей сучасного мистецтва, (проект для Мадрида, 1937), Фонд Сан-Хосе, Замора, (1947—1953), |
Науковий ступінь | архітектор |
Членство | d і Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо |
Заклад | d і d |
Учні | d і d |
Батько | d |
Луїс Мойя Бланко у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в місті Мадрид. Походить із родини архітектора та інженера Луїса Мойя Ідігораса. Мати (Естер Бланка Яргюберрі) архітектора походила із Мексики. Також його рідний дядько (Хуан Мойя Ідігорас) був директором Мадридської школи архітекторів. В родині було п'ятеро синів, (Луїс Мойя був старшим серед них), всі стануть архітекторами чи інженерами в різних галузях.
На смаки молодого початківця мав значний вплив Фідель Фуідіо, історик, котрий прищепив юнакові любов до історії архітектури та її вивчення. На якийсь час архітектурні шедеври минулого настільки зачарували початківця, що він відмовився від архітектури функціоналізму і модернізму, розвиваючі анахронічну стилістику ретроспективізму чи історизму. Його ранні проекти несуть відбиток утопічності (Базиліка Піраміда та ін.)
Мистецтво архітектури опановував в іспанській столиці, серед його творчих впливів і вчителів іспанські архітектори Модесто Лопес Отеро, Теодор Анастос, Педро Мугуруса, Вісенте Ламперес. Навчався в Мадридській архітектурній школі, яку закінчив 1927 року. Дипломний твір молодого митця — Кенотаф композитора Бетховена. Як архітектор почав працювати в бюро Педро Мугуруса. Був керівником Мадридської школи архітектури в період 1963-[1966]] рр.
В роки громадянської війни був заарештований (1936 р.)і запроторений у тюрму. Але його справу переглянули і звільнили через відсутність спротиву і політичної діяльності проти диктатури Франко.
Академік Королівської академії красних мистецтв Сан-Фернандо з 1953 року.
Був одружений, узяв шлюб із Консепсьйон Перес-Масегоса 1934 року.
Художня манера
Творча діяльність архітектора припала на режим генерала Франко і повільне відновлення економіки країни після лихоліть і втрат громадянської війни. Брак будівельних матеріалів примусив архітектора використовувати звичні, старовинні матеріали та практично реставраційні технології, фаховим знавцем яких він був. Ретроспективні смаки архітектора вплинули на низку архітектурних образів митця, де він творчо розвинув здобутки і навіть стилістику архітекторів давнього минулого (доби готики, іспанського маньєризму і бароко), але без стилістичної точності будь-якого із цих стилів. Тому споруди архітектора, не полишені величі і виразності, викликали як захоплення, так і нищівну критику, а також зарахування архітектора то до стану еклектиків, то до стану сюрреалістів в іспанській архітектурі 20 століття. Для нього наче не існувало бетону і крайнощів архітектури модерністів. Критичні атаки мали таку потужність, що спротив обумовив гальмування будівельних робіт і частка споруд архітектора залишилась недобудованою.
Вибрані твори
- Маяк Колумба (проект для Санто-Домінго, Америка, 1929—1932 разом із Хоакіном Рамеро)
- Монумент Пабло Іглесіасу (1932)
- Музей сучасного мистецтва, (проект для Мадрида, 1937)
- Музей Америки (Мадрид), (1942)
- Проект Хреста в Долині Загиблих біля Ескоріала, перший приз, але будував арх. Дієго Мендес
- Реконструкці і добудови театра Реал в Мадриді, (1942, разом із Дієго Мендесом)
- Церква Св. Августина (1945—1955)
- Павільйон Іспанії, для міста Нью-Йорк
- Каплиця коледжу Нуєстра Сеньйора дель Пілар (1959—1960)
- Університет де Гіхон Лабораль, Астурія, (1946—1965)
- Фонд Сан-Хосе, Замора, (1947—1953)
Галерея
- Музей Америки, склепіння із цегли
- Музей Америки, головний фасад
- Університет Гіхон, Астурія, дворик ( 1946-1965 )
- Університетська церква, Замора (1955)
Див. також
Примітки
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
Джерела
- Arquitectura del siglo XIX, del modernismo a 1936 y de 1940 a 1980. En: Historia de la Arquitectura Española. Editorial Planeta. Año 1987.
- González Capitel, Antonio, La arquitectura de Luis Moya Blanco, Madrid: Colegio Oficial de Arquitectos de Madrid, 1982.
- González-Capitel, Antonio y García-Gutiérrez Mosteiro, Javier (eds.), Luis Moya, arquitecto, 1904—1990, Barcelona, Electa España, 2000.
- http://www.unav.es/ha/000-01-DEDI/moya.html [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] (детальна біографія архітектора)
- http://madripedia.es/wiki/Luis_Moya_Blanco_(artículo) [ 26 січня 2014 у Wayback Machine.]
- http://enciclopedia.us.es/index.php/Luis_Moya_Blanco [ 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Mojya a druge materine prizvishe Blanko Luyis Mojya Blanko isp Luis Moya Blanco 10 chervnya 1904 Madrid 25 sichnya 1990 Madrid ispanskij arhitektor naukovec vikladach XX stolittya Luyis Mojya BlankoLuis Moya BlancoPrizhittyeve foto arhitektoraNarodzhennya10 chervnya 1904 1904 06 10 1 Madrid IspaniyaSmert25 sichnya 1990 1990 01 25 2 85 rokiv Madrid IspaniyaKrayina piddanstvo IspaniyaNavchannyad i dDiyalnistarhitektor vikladach universitetuPracya v mistahSamora MadridArhitekturnij stilpostmodernizmNajvazhlivishi sporudiMonument Pablo Iglesiasu 1932 Muzej Ameriki Madrid 1942 Universitet de Gihon Laboral Asturiya 1946 1965 Cerkva Sv Avgustina 1945 1955 Nerealizovani proyektiMayak Kolumba proekt 1929 1932 Muzej suchasnogo mistectva proekt dlya Madrida 1937 Fond San Hose Zamora 1947 1953 Naukovij stupinarhitektorChlenstvod i Korolivska akademiya vitonchenih mistectv San FernandoZakladd i dUchnid i dBatkod Luyis Mojya Blanko u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Madrid Pohodit iz rodini arhitektora ta inzhenera Luyisa Mojya Idigorasa Mati Ester Blanka Yargyuberri arhitektora pohodila iz Meksiki Takozh jogo ridnij dyadko Huan Mojya Idigoras buv direktorom Madridskoyi shkoli arhitektoriv V rodini bulo p yatero siniv Luyis Mojya buv starshim sered nih vsi stanut arhitektorami chi inzhenerami v riznih galuzyah Na smaki molodogo pochatkivcya mav znachnij vpliv Fidel Fuidio istorik kotrij prishepiv yunakovi lyubov do istoriyi arhitekturi ta yiyi vivchennya Na yakijs chas arhitekturni shedevri minulogo nastilki zacharuvali pochatkivcya sho vin vidmovivsya vid arhitekturi funkcionalizmu i modernizmu rozvivayuchi anahronichnu stilistiku retrospektivizmu chi istorizmu Jogo ranni proekti nesut vidbitok utopichnosti Bazilika Piramida ta in Mistectvo arhitekturi opanovuvav v ispanskij stolici sered jogo tvorchih vpliviv i vchiteliv ispanski arhitektori Modesto Lopes Otero Teodor Anastos Pedro Mugurusa Visente Lamperes Navchavsya v Madridskij arhitekturnij shkoli yaku zakinchiv 1927 roku Diplomnij tvir molodogo mitcya Kenotaf kompozitora Bethovena Yak arhitektor pochav pracyuvati v byuro Pedro Mugurusa Buv kerivnikom Madridskoyi shkoli arhitekturi v period 1963 1966 rr V roki gromadyanskoyi vijni buv zaareshtovanij 1936 r i zaprotorenij u tyurmu Ale jogo spravu pereglyanuli i zvilnili cherez vidsutnist sprotivu i politichnoyi diyalnosti proti diktaturi Franko Akademik Korolivskoyi akademiyi krasnih mistectv San Fernando z 1953 roku Buv odruzhenij uzyav shlyub iz Konsepsjon Peres Masegosa 1934 roku Hudozhnya maneraUniversitet de Gihon Asturiya Tvorcha diyalnist arhitektora pripala na rezhim generala Franko i povilne vidnovlennya ekonomiki krayini pislya liholit i vtrat gromadyanskoyi vijni Brak budivelnih materialiv primusiv arhitektora vikoristovuvati zvichni starovinni materiali ta praktichno restavracijni tehnologiyi fahovim znavcem yakih vin buv Retrospektivni smaki arhitektora vplinuli na nizku arhitekturnih obraziv mitcya de vin tvorcho rozvinuv zdobutki i navit stilistiku arhitektoriv davnogo minulogo dobi gotiki ispanskogo manyerizmu i baroko ale bez stilistichnoyi tochnosti bud yakogo iz cih stiliv Tomu sporudi arhitektora ne polisheni velichi i viraznosti viklikali yak zahoplennya tak i nishivnu kritiku a takozh zarahuvannya arhitektora to do stanu eklektikiv to do stanu syurrealistiv v ispanskij arhitekturi 20 stolittya Dlya nogo nache ne isnuvalo betonu i krajnoshiv arhitekturi modernistiv Kritichni ataki mali taku potuzhnist sho sprotiv obumoviv galmuvannya budivelnih robit i chastka sporud arhitektora zalishilas nedobudovanoyu Vibrani tvoriMayak Kolumba proekt dlya Santo Domingo Amerika 1929 1932 razom iz Hoakinom Ramero Monument Pablo Iglesiasu 1932 Muzej suchasnogo mistectva proekt dlya Madrida 1937 Muzej Ameriki Madrid 1942 Proekt Hresta v Dolini Zagiblih bilya Eskoriala pershij priz ale buduvav arh Diyego Mendes Rekonstrukci i dobudovi teatra Real v Madridi 1942 razom iz Diyego Mendesom Cerkva Sv Avgustina 1945 1955 Paviljon Ispaniyi dlya mista Nyu Jork Kaplicya koledzhu Nuyestra Senjora del Pilar 1959 1960 Universitet de Gihon Laboral Asturiya 1946 1965 Fond San Hose Zamora 1947 1953 GalereyaMuzej Ameriki sklepinnya iz cegli Muzej Ameriki golovnij fasad Universitet Gihon Asturiya dvorik 1946 1965 Universitetska cerkva Zamora 1955 Div takozhPortal Mistectvo Portal Biografiyi Anahronizm Neobaroko Retrospektivizm Syurrealizm Funkcionalizm PostmodernizmPrimitkiArtists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 BNE authority file d Track Q73504744DzherelaArquitectura del siglo XIX del modernismo a 1936 y de 1940 a 1980 En Historia de la Arquitectura Espanola Editorial Planeta Ano 1987 Gonzalez Capitel Antonio La arquitectura de Luis Moya Blanco Madrid Colegio Oficial de Arquitectos de Madrid 1982 Gonzalez Capitel Antonio y Garcia Gutierrez Mosteiro Javier eds Luis Moya arquitecto 1904 1990 Barcelona Electa Espana 2000 http www unav es ha 000 01 DEDI moya html 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine detalna biografiya arhitektora http madripedia es wiki Luis Moya Blanco articulo 26 sichnya 2014 u Wayback Machine http enciclopedia us es index php Luis Moya Blanco 18 kvitnya 2019 u Wayback Machine