Литовсько-московська війна 1500—1503 років (біл. Літо́ўска-маско́ўская вайна́, пол. wojna litewsko-moskiewska, рос. русско-литовская война) — конфлікт, що поклав початок низці військових сутичок між Великим князівством Литовським, Руським та Жемантійським, (до складу якого входили руські князівства) і Московією за спадщину Київської Русі.
Литвсько-московська війна 1500 - 1503 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Литовсько-московські війни | |||||||
![]() | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Московія![]() | ![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
Іван III Васильович | Олександр Ягеллончик | ||||||
Військові сили | |||||||
20-25 тис. чол. | 7-8 тис. чол. | ||||||
Втрати | |||||||
ВКЛ передало Московії 20 міст і 70 волостей та визнало за Іваном III титул «Государ всієї Русі». |
Підстави
Приводом до воєнних дій став самовільний перехід з-під зверхності великого князя литовського Олександра під владу князя Московського Івана III Васильовича частини верховських і сіверських князів разом з своїми уділами. Зокрема в Московське підданство в кінці 1499 — на самому початку 1500 року «від'їхав» Більський князь (Семен Іванович).
У квітні 1500 року до Москви прибула литовська делегація, яка вимагала пояснень раптового переходу Семена Івановича. У відповідь литовці отримали звістку що в Московію «від'їхали» ще князі Мосальські та , яким нібито намагались нав'язати католицизм. Проте литовським послам було відомо що ці князі могли перейти не добровільно, оскільки вже з лютого-березня 1500 року у їхні уділи вторглись московські війська.
Весною 1500 також на московську сторону перейшли князі Семен Можайський та (Василь Шемячич), які володіли значними уділами на Сіверщині, зокрема перший — Чернігівським, Стародубським і Карачевським князівствами а також містами Гомель і Хотимль, а другий був князем в Новгороді-Сіверському.
Війна
У травні 1500 р., ще до офіційного оголошення війни, московські війська трьома групами розпочали наступ на східні землі ВКЛ й захопили Брянськ, Гомель, Любеч, Мценськ, Мосальськ, Новгород-Сіверський, Оршу, Рильськ, Серпейськ (нині село Калузької обл., РФ), Стародуб, Путивль, Дорогобуж.
14 липня 1500 р. під Дорогобужем на р. Відроша (басейн Дніпра) відбулася (битва) між литовськими (близько 7—8 тис. — під командуванням князя К. І. Острозького) і московськими (близько 20—25 тис. — під командою князя (Данила Щені)) військами, яка закінчилася поразкою литовців і полоненням князя К. Острозького.
У лютому 1501 року литовські посли в Москві запропонували припинити військові дії, проте князь московський Іван Васильович відмовився.
Тоді 3 березня 1501 року відбулась зустріч великого князя литовського Олександра Ягеллончика з магістром Лівонського ордена Вальтером фон Плеттенбергом, щоб узгодити взаємодопомогу у війні.
21 червня 1501 року в Вендені (Лівонія; нині Цесис в Латвії) — було підписано (Венденський договір) між Великим князівством Литовським та Лівонським орденом з метою спільних дій проти Великого князівства Московського.
У травні 1501 московські війська продовжили наступ на Велике князівство Литовське. 4 листопада вони здобули перемогу над литовцями під Мстиславлем. Проте на кінець року литовським військам таки вдалося здолати частину московських полків біля озера Смолина, що на Вітебщині.
Влітку і восени 1502 та в лютому 1503 московські війська здійснили кілька успішних рейдів у внутрішні райони Великого князівства Литовського з метою розорення територій. У березні 1503 до Москви прибули литовські посли з новою пропозицією миру.
Результат
Проте московський уряд погодився лише на 6-річне перемир'я. Згідно з його умовами, ВКЛ передавало Московії вже фактично захоплені ним 20 міст і 70 волостей і визнавало за Іваном III Васильовичем титул «Государ всієї Русі». Угода була ратифікована королем польським і великим князем литовським Олександром у Варшаві в червні 1503 р.
В результаті ВКЛ втратило близько 1/3 всієї своєї території, і було серйозно послаблено в умовах стрімкого росту Московської держави. Мирний договір не задовольнив жодну сторону, і як наслідок невдовзі спалахнула нова війна.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 3 липня 2017.
- http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Russow/text24.phtml?id=1290 [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.] Бальтазар Руссов (Balthasar Rüssow). Chronica der Provinz Lyfflandt. Rostock, 1578 Вальтер фон Плетенберг, сорок первый магистр тевтонского ордена в Ливонии, 1495—1535 гг. // Хроника провинции Ливония
- Александр Ягеллон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерела та література
- Б. В. Черкас. Литовсько-московська війна 1500—1503 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 185. — .
- Брехуненко В. Експансія Московської держави на українські землі у XV—XVI ст.: війни за «київську спадщину»: Війна 1500—1503 рр. // Брехуненко В., Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В. «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ—ХХІ ст. / За заг. ред. В. Брехуненка. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2016. — С. 27—32. — 248 с. — .
- Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. К., 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет