Московсько-кримські війни (крим. Qırım-Moskovalı cenkleri, рос. Русско-крымские войны) велися протягом XV—XVIII століть (основні — у XVI ст.) між військами Московщини та татарами з Кримського ханства по області навколо Волги.
У XVI сторіччі Дике поле потрапило під вплив татар. Під час війни кримські татари ввійшли в центральну Московію, спустошили Рязань, спалили Москву, взявши 150 000 московитів у полон. Проте в наступному році татари зазнали поразки у Молодинській битві. Попри поразку набіги татар тривали. В результаті, Кримське ханство пережило кілька вторгнень і було завойоване наприкінці XVIII століття. Татари остаточно втратили свій вплив в регіоні.
Набіги почалися незабаром після заснування буферної держави Московії — Касимовського ханства, а також здобуття переваги Москви у московсько-казанських війнах наприкінці XV століття.
Кримськотатарські вторгнення у Московію почалися нападами з Кримського ханства на московські міста Бельов і Козельськ 1507 року, після смерті великого князя Московського Івана III.
Упродовж XVI століття зовнішня межа «Дикого степу» проходила неподалік міста Рязань поза Окою. Основним шляхом вторгнення у Московщину був Муравський шлях, що пролягав з кримського Перекопського перешийка поміж басейнами річок Дніпро і Сіверський Донець та доходив до Тули. Татари повертали назад тільки після незмірних грабежів і умикань людей. Зазвичай їм удавалося проникнути на 100—200 кілометрів углиб московської території. Бранців потім відправляли в кримську Кафу, де продавали в рабство. Таким чином, населення Московії у прикордонних районах сильно потерпало.
Кожної весни Московське царство мобілізувало до 65 000 вояків для прикордонної служби. Оборонні лінії складалися з ланцюга фортець і міст.
Для захисту від вторгнень Ногайської Орди в області між річками Волгою і Іртишем було закладено надволзькі міста Самара (1586), Царицин (1589) і Саратов (1590).
Найбільш руйнівні навали відбулися в 1517, 1521 (з долученням Казанського ханства), 1537 (за підтримки Казанського ханства, Литви і Османської імперії), 1552, 1555, 1570—1572 (за підмоги Швеції й Османської імперії), 1589, 1593, 1640, 1666—1667 (за підтримки Речі Посполитої), 1671 і 1688 роках.
Хронологія набігів кримських татар
Цей список не охоплює набіги на Річ Посполиту (75 набігів протягом 1474—1569
)- 1465: Крим нападає на Велику Орду, щоб перешкодити їй чинити набіги на Московію і переривати торгівлю у північному напрямку
- 1480: Стояння на річці Угрі
1507 і 1514: набіги під проводом татарської знаті в обхід мирної угоди, якої додержував хан.
1521: хан з 50 000 підданців перетнули Оку під Коломною і 2 тижні розоряли передмістя Москви
1533—1547: (регентство від імені Івана IV) близько 20 великих набігів на кордони.
1541: кримський хан переправляється через Оку на плотах під прикриттям вогню з османських гармат.
1555,1562,1664,1565 хан водив велику армію в Московію.
- 1556-1559: москвини і запорожці чотири рази вчиняють набіг на узбережжя Чорного моря.
1564: було спалено Рязанський посад.
1571: московсько-кримська війна
1572: Молодинська битва
1591: набіг досягає Москви.
1592: спалено передмістя Москви. Московські війська були далеко, воюючи зі Швецією.
1614: ногайські набіги у межах видимості з Москви. У ті Смутні часи було схоплено стільки бранців, що ціна раба в Кафі впала до п'ятнадцяти або двадцяти золотих.
1618: ногайці випустили 15 000 полонених за мирним договором із Москвою.
1632: Військо з Лівен потрапило в засідку до татар і яничар: 300 вбитих, інших узято в неволю.
1632: 20 000 татар роблять наскок на південь, оскільки тамтешні війська було перекинуто на північ для Смоленської війни.
1633: 30 000 татар долають засічну і берегову лінії. В районі Оки було захоплено тисячі людей.
Це був останній набіг углиб Московії.1635: багато невеликих військових загонів удерлися в Московію на південь від Рязані.
1637, 1641—1643: кількома набігами керували ногайці і кримські вельможі без дозволу хана.
1643: 600 татар і 200 запорозьких козаків вчинили набіг на Козлов: 19 вбитих і 262 захоплено в полон.
1644: 20 000 татар роблять набіг на південь Московії: 10 000 бранців.
1645: за один набіг захоплює 6 000 бранців. Є твердження, що османи заохочували ці набіги, щоб отримати галерних рабів для війни з Венецією.
- 1650: Бєлгородська лінія пересуває московські остроги на 300 км на південь від засічної лінії.
- 1680: Ізюмська лінія: московські укріплення побудовано у межах 150 км від Чорного моря.
- 1687, 1689: Кримські походи: спроба вдертися у Крим зазнає невдачі.
1691—1692: біля Ізюмської лінії захоплено у полон кілька тисяч.
1769: зимовий набіг у Нову Сербію. Захоплено у полон кілька тисяч.
- 1774: Крим став російським васалом.
- 1783: Російська імперія приєднала Кримське ханство.
Примітки
- Davies, Brian (2007). Warefare,State and Society on the Black Sea Steppe,1500-1700.
- Janet Martin, 'Treasure from the Land of Darkness,1986, page 201
- Stevens, Carol (2007). Russia's Wars of Emergence 1460-1730.
- Michael Khodarkovsky, 'Russia's Steppe Frontier, 2002, page 22
- Sunderland, Willard (2004). Taming the Wild Field.
- Lord Kinross, 'The Ottoman Centuries', page 397
Джерела
- Василь Ключевський, Курс російської історії, т. 2.
- http://www.kulichki.com/moshkow/HISTORY/ANDREEW_A_R/krym_history.txt [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- The Full Collection of Russian Annals. The Patriarchal Annals, vol.13, Moscow. 1965
Посилання
- Russian Empire [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovsko krimski vijni krim Qirim Moskovali cenkleri ros Russko krymskie vojny velisya protyagom XV XVIII stolit osnovni u XVI st mizh vijskami Moskovshini ta tatarami z Krimskogo hanstva po oblasti navkolo Volgi Na storozhovomu rubezhi Moskovskoyi derzhavi kartina U XVI storichchi Dike pole potrapilo pid vpliv tatar Pid chas vijni krimski tatari vvijshli v centralnu Moskoviyu spustoshili Ryazan spalili Moskvu vzyavshi 150 000 moskovitiv u polon Prote v nastupnomu roci tatari zaznali porazki u Molodinskij bitvi Popri porazku nabigi tatar trivali V rezultati Krimske hanstvo perezhilo kilka vtorgnen i bulo zavojovane naprikinci XVIII stolittya Tatari ostatochno vtratili svij vpliv v regioni Nabigi pochalisya nezabarom pislya zasnuvannya bufernoyi derzhavi Moskoviyi Kasimovskogo hanstva a takozh zdobuttya perevagi Moskvi u moskovsko kazanskih vijnah naprikinci XV stolittya Krimskotatarski vtorgnennya u Moskoviyu pochalisya napadami z Krimskogo hanstva na moskovski mista Belov i Kozelsk 1507 roku pislya smerti velikogo knyazya Moskovskogo Ivana III Uprodovzh XVI stolittya zovnishnya mezha Dikogo stepu prohodila nepodalik mista Ryazan poza Okoyu Osnovnim shlyahom vtorgnennya u Moskovshinu buv Muravskij shlyah sho prolyagav z krimskogo Perekopskogo pereshijka pomizh basejnami richok Dnipro i Siverskij Donec ta dohodiv do Tuli Tatari povertali nazad tilki pislya nezmirnih grabezhiv i umikan lyudej Zazvichaj yim udavalosya proniknuti na 100 200 kilometriv uglib moskovskoyi teritoriyi Branciv potim vidpravlyali v krimsku Kafu de prodavali v rabstvo Takim chinom naselennya Moskoviyi u prikordonnih rajonah silno poterpalo Kozhnoyi vesni Moskovske carstvo mobilizuvalo do 65 000 voyakiv dlya prikordonnoyi sluzhbi Oboronni liniyi skladalisya z lancyuga fortec i mist Dlya zahistu vid vtorgnen Nogajskoyi Ordi v oblasti mizh richkami Volgoyu i Irtishem bulo zakladeno nadvolzki mista Samara 1586 Caricin 1589 i Saratov 1590 Najbilsh rujnivni navali vidbulisya v 1517 1521 z doluchennyam Kazanskogo hanstva 1537 za pidtrimki Kazanskogo hanstva Litvi i Osmanskoyi imperiyi 1552 1555 1570 1572 za pidmogi Shveciyi j Osmanskoyi imperiyi 1589 1593 1640 1666 1667 za pidtrimki Rechi Pospolitoyi 1671 i 1688 rokah Hronologiya nabigiv krimskih tatarCej spisok ne ohoplyuye nabigi na Rich Pospolitu 75 nabigiv protyagom 1474 1569 17 1465 Krim napadaye na Veliku Ordu shob pereshkoditi yij chiniti nabigi na Moskoviyu i pererivati torgivlyu u pivnichnomu napryamku 1480 Stoyannya na richci Ugri 1507 i 1514 nabigi pid provodom tatarskoyi znati v obhid mirnoyi ugodi yakoyi doderzhuvav han 14 1521 han z 50 000 piddanciv peretnuli Oku pid Kolomnoyu i 2 tizhni rozoryali peredmistya Moskvi 14 1533 1547 regentstvo vid imeni Ivana IV blizko 20 velikih nabigiv na kordoni 71 1541 krimskij han perepravlyayetsya cherez Oku na plotah pid prikrittyam vognyu z osmanskih garmat 12 1555 1562 1664 1565 han vodiv veliku armiyu v Moskoviyu 16 1556 1559 moskvini i zaporozhci chotiri razi vchinyayut nabig na uzberezhzhya Chornogo morya 56 1564 bulo spaleno Ryazanskij posad 47 1571 moskovsko krimska vijna 1572 Molodinska bitva 1591 nabig dosyagaye Moskvi 116 1592 spaleno peredmistya Moskvi Moskovski vijska buli daleko voyuyuchi zi Shveciyeyu 17 1614 nogajski nabigi u mezhah vidimosti z Moskvi U ti Smutni chasi bulo shopleno stilki branciv sho cina raba v Kafi vpala do p yatnadcyati abo dvadcyati zolotih 66 1618 nogajci vipustili 15 000 polonenih za mirnim dogovorom iz Moskvoyu 1632 Vijsko z Liven potrapilo v zasidku do tatar i yanichar 300 vbitih inshih uzyato v nevolyu 67 1632 20 000 tatar roblyat naskok na pivden oskilki tamteshni vijska bulo perekinuto na pivnich dlya Smolenskoyi vijni 76 1633 30 000 tatar dolayut zasichnu i beregovu liniyi V rajoni Oki bulo zahopleno tisyachi lyudej 76 Ce buv ostannij nabig uglib Moskoviyi 26 1635 bagato nevelikih vijskovih zagoniv uderlisya v Moskoviyu na pivden vid Ryazani 79 1637 1641 1643 kilkoma nabigami keruvali nogajci i krimski velmozhi bez dozvolu hana 90 1643 600 tatar i 200 zaporozkih kozakiv vchinili nabig na Kozlov 19 vbitih i 262 zahopleno v polon 23 1644 20 000 tatar roblyat nabig na pivden Moskoviyi 10 000 branciv 91 1645 za odin nabig zahoplyuye 6 000 branciv Ye tverdzhennya sho osmani zaohochuvali ci nabigi shob otrimati galernih rabiv dlya vijni z Veneciyeyu 91 1650 Byelgorodska liniya peresuvaye moskovski ostrogi na 300 km na pivden vid zasichnoyi liniyi 1680 Izyumska liniya moskovski ukriplennya pobudovano u mezhah 150 km vid Chornogo morya 1687 1689 Krimski pohodi sproba vdertisya u Krim zaznaye nevdachi 1691 1692 bilya Izyumskoyi liniyi zahopleno u polon kilka tisyach 183 1769 zimovij nabig u Novu Serbiyu Zahopleno u polon kilka tisyach 1774 Krim stav rosijskim vasalom 1783 Rosijska imperiya priyednala Krimske hanstvo PrimitkiDavies Brian 2007 Warefare State and Society on the Black Sea Steppe 1500 1700 Janet Martin Treasure from the Land of Darkness 1986 page 201 Stevens Carol 2007 Russia s Wars of Emergence 1460 1730 Michael Khodarkovsky Russia s Steppe Frontier 2002 page 22 Sunderland Willard 2004 Taming the Wild Field Lord Kinross The Ottoman Centuries page 397DzherelaVasil Klyuchevskij Kurs rosijskoyi istoriyi t 2 http www kulichki com moshkow HISTORY ANDREEW A R krym history txt 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine The Full Collection of Russian Annals The Patriarchal Annals vol 13 Moscow 1965PosilannyaRussian Empire 9 chervnya 2021 u Wayback Machine