Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нога́йська орда́ (Мангитський юрт) — тюркське державне утворення, що виникло наприкінці XIV — на початку XV століття внаслідок розпаду Золотої Орди. Займала територію від Північного Прикаспію та Приуралля до Ками і від Волги до Іртиша.
| Ногайська орда | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Сарайчик | |||
| Мови | кипчацькі мови | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історичний період | ренесанс | |||
| - Засновано | 1440 | |||
| - Поглинення Московським царством | 1557 | |||
| ||||
Історія
У 1557 році бей Ногайської Орди визнав себе васалом московського царя Івана Грозного. тому Ногайська Орда розпалась на Велику Ногайську Орду (на схід від Волги) і Казиєву Орду (Малу Ногайську орду; між Кабардою та Азовом; захід Північного Кавказу) та Алтиульську Орду (в басейні річки Емба). У другій половині 16 століття Мала Ногайська орда перекочувала в південно-українські степи, де зустрілась з місцевим жителями, україномовним козацьким населенням степових хуторів і сіл, спробувала їх знищити, але наштовхнулася на відчайдушний опір, що поклало початок кількавіковому конфлікту на цих землях.
У 1620-х роках (кін. XVI — поч. XVII) Мала Ногайська орда розпалась на — Білгородську, Джамбуйлуцьку, Єдичкульську, та Єдисанську орди. Ці ногайські орди, бувши васалами Кримського ханства, брали участь у грабіжницьких нападах на українські землі.
Після входження у 1770 році Південної України до складу Російської імперії, ногайців переселили у Приазов'я та в степи між Доном і Кубанню, а згодом — у прикаспійські та бесарабські степи.
У 1782—1783 роках, після російсько-турецької війни, над ногаями було проведено каральну операцію з переселення з Кубані у заволзькі степи під керівництвом Олександра Суворова.
Після Кримської війни 1853—1856 років ногайці з надчорноморських степів переселилися до Османської імперії.
Хронологія
- 1299 — смерть хана Ногая, ординський правитель за іменем якого ногайці були названі.
- 1406—1419 — Єдигей, засновує ногайську династію
- 1440 — оформлення Ногайської Орди при Нураддіні — сині Єдигея.
- 1496 — сибіро-ногайський похід на Казань.
- 1520 — казахи хана Касима захоплюють Сарайчик — столицю Ногайської Орди.
- 1555 — смута в Орді: на Ембі утворилася окрема Атаульська орда.
- 1556 — голод.
- 1557 — ногайський Ісмаїл-бей визнав себе васалом Івана Грозного. Частина ногаїв мігрують на захід і під керівництвом Казі-мірзи засновують на Кубані Малу Ногайську Орду.
Устрій
На чолі стояв бій з династії Мангит, що з основною частиною орди кочував переважно на лівобережжі Волги, маючи своєю зимовою ставкою місто Сарайчик. Правим крилом (правобережжя Волги) керував спадкоємць бія — нурадин (назва цього титулу утворився від імені сина Єдигея — Нур-ад Дина). Завдання нурадина полягало в охороні ногайських кочовищ на заході, насамперед від кримських татар. На чолі лівого крила стояв — кейковат (титул утворено від імені сина Єдигея — Кей-Кобада). Він контролював межиріччя Емби та Уралу (Яїку). Чітка градація ногайських рангів — бій, нурадин, кейковат— була запроваджена 1537 року на так званому «з'їзді примирення». Влада бія була обмежена родовою знаттю, яка формувала уяд (кара-дуван).
Взаємодія бійської влади з очільниками родів забезпечувалася з'їздами степової аристократії, на яких вирішувалися зовнішньо- і внутрішньополітичні питання, здійснювався розподіл кочовищ. Родова знать мала титул мурз.
Військо
Практики утримання постійного війська не існувало. При оголошенні походу, кожен підрозділ ногайців комплектувалися з чоловіків одного племені (елю), мав прапори тощо з зображенням родо-племінних знаків — тамги (загальним було зображення степового вовка, якому ногайці завдячували своїм етнонімом «ногай» — пес), а також осібний бойовий клич. Охорону кордонів у мирний час (передусім стад худоби, що становила головне багатство кочовиків) здійснювали караули. Втім вони діяли не на постійній основі, а створювалися у випадках, коли надходили повідомлення про появу в степу ворогів. Караули споряджалися окремими мурзами з власного улусного населення, згідно з рішеннями з'їздів родової аристократії. В разі виникнення загрози вторгнення ворожої армії, на з'їзді ухвалювалося рішення про спорядження авангардного війська — чардаулу (яртаулу), а згодом здійснювалася загальна або часткова мобілізація. Військо поділялося на сотні, десятки й п'ятірки (табан).
Зброя і обладунки
Озброєння складав широкий лук (кен ай) та стріли, що мали булатний наконечник (булат ок). Воїн носив стріли у колчані (калшан, калдавир, карамсок), лук — в сагайдаку (садак). Стріли мали кілька різновидів, з різним призначенням, причому для певного виду стріл використовувався певний вид луків. Джерела згадують лук ядринський (складений лук, кибіть якого виготовлялася з рогу буйволу) та лук кримський (цільнодерев'яний); фольклорні дані вказують ще на використання великого кедрового луку. Оперення стріл виготовлялося з пір'я орла. Зброя ближнього бою представлена списами із залізними наконечниками, гаки для скидання з коня ворожого вершника, місяцеподібні топірці, чекани, також різного виду шаблі й криві мечі.
Захисний обладунок складався з шолому (тувилга), різноманітних кольчуг з металевим руків'ям (темір кон, кюбе), наплічників (куявке), щитів, повстяних сорочок, що вдягалися під кольчуги (тегелі, тегелі кобенек), були також панцирі.
Незаможні ногайці користувалися звичайними луками зі стрілами та списами; волосяним арканом, шкіряним поясом для в'язання ясирів і нагайкою (камши).
Відомо, що бій Ісмаїл мав невеликий загін «пищальників», тобто озброєних вогнепальною зброєю.
Див. також
Примітки
Джерела та література
- О. А. Бачинська, В. В. Грибовський. Ногайська орда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 483. — .
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України. — К., 1971. — т.3.
Посилання
- Ногайская Орда(рос.)
- Эпиграфика Ногайской степи. Рамазан Керейтов, Светлана Червонная(рос.)
- Заговорили камни времен Ногайской Орды. Г. Хисамиева(рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Noga jska orda Mangitskij yurt tyurkske derzhavne utvorennya sho viniklo naprikinci XIV na pochatku XV stolittya vnaslidok rozpadu Zolotoyi Ordi Zajmala teritoriyu vid Pivnichnogo Prikaspiyu ta Priurallya do Kami i vid Volgi do Irtisha Nogajska orda1440 1557Nogajska orda istorichni kordoni na kartiStolicya SarajchikMovi kipchacki moviForma pravlinnya monarhiyaIstorichnij period renesans Zasnovano 1440 Poglinennya Moskovskim carstvom 1557Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nogajska ordaIstoriyaU 1557 roci bej Nogajskoyi Ordi viznav sebe vasalom moskovskogo carya Ivana Groznogo tomu Nogajska Orda rozpalas na Veliku Nogajsku Ordu na shid vid Volgi i Kaziyevu Ordu Malu Nogajsku ordu mizh Kabardoyu ta Azovom zahid Pivnichnogo Kavkazu ta Altiulsku Ordu v basejni richki Emba U drugij polovini 16 stolittya Mala Nogajska orda perekochuvala v pivdenno ukrayinski stepi de zustrilas z miscevim zhitelyami ukrayinomovnim kozackim naselennyam stepovih hutoriv i sil sprobuvala yih znishiti ale nashtovhnulasya na vidchajdushnij opir sho poklalo pochatok kilkavikovomu konfliktu na cih zemlyah U 1620 h rokah kin XVI poch XVII Mala Nogajska orda rozpalas na Bilgorodsku Dzhambujlucku Yedichkulsku ta Yedisansku ordi Ci nogajski ordi buvshi vasalami Krimskogo hanstva brali uchast u grabizhnickih napadah na ukrayinski zemli Pislya vhodzhennya u 1770 roci Pivdennoyi Ukrayini do skladu Rosijskoyi imperiyi nogajciv pereselili u Priazov ya ta v stepi mizh Donom i Kubannyu a zgodom u prikaspijski ta besarabski stepi U 1782 1783 rokah pislya rosijsko tureckoyi vijni nad nogayami bulo provedeno karalnu operaciyu z pereselennya z Kubani u zavolzki stepi pid kerivnictvom Oleksandra Suvorova Pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv nogajci z nadchornomorskih stepiv pereselilisya do Osmanskoyi imperiyi Hronologiya 1299 smert hana Nogaya ordinskij pravitel za imenem yakogo nogajci buli nazvani 1406 1419 Yedigej zasnovuye nogajsku dinastiyu 1440 oformlennya Nogajskoyi Ordi pri Nuraddini sini Yedigeya 1496 sibiro nogajskij pohid na Kazan 1520 kazahi hana Kasima zahoplyuyut Sarajchik stolicyu Nogajskoyi Ordi 1555 smuta v Ordi na Embi utvorilasya okrema Ataulska orda 1556 golod 1557 nogajskij Ismayil bej viznav sebe vasalom Ivana Groznogo Chastina nogayiv migruyut na zahid i pid kerivnictvom Kazi mirzi zasnovuyut na Kubani Malu Nogajsku Ordu UstrijNa choli stoyav bij z dinastiyi Mangit sho z osnovnoyu chastinoyu ordi kochuvav perevazhno na livoberezhzhi Volgi mayuchi svoyeyu zimovoyu stavkoyu misto Sarajchik Pravim krilom pravoberezhzhya Volgi keruvav spadkoyemc biya nuradin nazva cogo titulu utvorivsya vid imeni sina Yedigeya Nur ad Dina Zavdannya nuradina polyagalo v ohoroni nogajskih kochovish na zahodi nasampered vid krimskih tatar Na choli livogo krila stoyav kejkovat titul utvoreno vid imeni sina Yedigeya Kej Kobada Vin kontrolyuvav mezhirichchya Embi ta Uralu Yayiku Chitka gradaciya nogajskih rangiv bij nuradin kejkovat bula zaprovadzhena 1537 roku na tak zvanomu z yizdi primirennya Vlada biya bula obmezhena rodovoyu znattyu yaka formuvala uyad kara duvan Vzayemodiya bijskoyi vladi z ochilnikami rodiv zabezpechuvalasya z yizdami stepovoyi aristokratiyi na yakih virishuvalisya zovnishno i vnutrishnopolitichni pitannya zdijsnyuvavsya rozpodil kochovish Rodova znat mala titul murz VijskoPraktiki utrimannya postijnogo vijska ne isnuvalo Pri ogoloshenni pohodu kozhen pidrozdil nogajciv komplektuvalisya z cholovikiv odnogo plemeni elyu mav prapori tosho z zobrazhennyam rodo pleminnih znakiv tamgi zagalnim bulo zobrazhennya stepovogo vovka yakomu nogajci zavdyachuvali svoyim etnonimom nogaj pes a takozh osibnij bojovij klich Ohoronu kordoniv u mirnij chas peredusim stad hudobi sho stanovila golovne bagatstvo kochovikiv zdijsnyuvali karauli Vtim voni diyali ne na postijnij osnovi a stvoryuvalisya u vipadkah koli nadhodili povidomlennya pro poyavu v stepu vorogiv Karauli sporyadzhalisya okremimi murzami z vlasnogo ulusnogo naselennya zgidno z rishennyami z yizdiv rodovoyi aristokratiyi V razi viniknennya zagrozi vtorgnennya vorozhoyi armiyi na z yizdi uhvalyuvalosya rishennya pro sporyadzhennya avangardnogo vijska chardaulu yartaulu a zgodom zdijsnyuvalasya zagalna abo chastkova mobilizaciya Vijsko podilyalosya na sotni desyatki j p yatirki taban Zbroya i obladunki Ozbroyennya skladav shirokij luk ken aj ta strili sho mali bulatnij nakonechnik bulat ok Voyin nosiv strili u kolchani kalshan kaldavir karamsok luk v sagajdaku sadak Strili mali kilka riznovidiv z riznim priznachennyam prichomu dlya pevnogo vidu stril vikoristovuvavsya pevnij vid lukiv Dzherela zgaduyut luk yadrinskij skladenij luk kibit yakogo vigotovlyalasya z rogu bujvolu ta luk krimskij cilnoderev yanij folklorni dani vkazuyut she na vikoristannya velikogo kedrovogo luku Operennya stril vigotovlyalosya z pir ya orla Zbroya blizhnogo boyu predstavlena spisami iz zaliznimi nakonechnikami gaki dlya skidannya z konya vorozhogo vershnika misyacepodibni topirci chekani takozh riznogo vidu shabli j krivi mechi Zahisnij obladunok skladavsya z sholomu tuvilga riznomanitnih kolchug z metalevim rukiv yam temir kon kyube naplichnikiv kuyavke shitiv povstyanih sorochok sho vdyagalisya pid kolchugi tegeli tegeli kobenek buli takozh panciri Nezamozhni nogajci koristuvalisya zvichajnimi lukami zi strilami ta spisami volosyanim arkanom shkiryanim poyasom dlya v yazannya yasiriv i nagajkoyu kamshi Vidomo sho bij Ismayil mav nevelikij zagin pishalnikiv tobto ozbroyenih vognepalnoyu zbroyeyu Div takozhNogayiPrimitkiDzherela ta literaturaO A Bachinska V V Gribovskij Nogajska orda Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 483 ISBN 978 966 00 1061 1 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1971 t 3 PosilannyaNogajskaya Orda ros Epigrafika Nogajskoj stepi Ramazan Kerejtov Svetlana Chervonnaya ros Zagovorili kamni vremen Nogajskoj Ordy G Hisamieva ros ros