Алтиульська Орда (Алтиульський улус, Алти Ули) — державне утворення ногайців в межиріччі Яїка, Емби й Сирдар'ї, виділилося після повстання 1555 року з Ногайської Орди.
Історія
Алтиульська Орда виділилася зі складу Ногайської Орди в 1550-х роках після смерті ногайського бія Шейх-Мамая коли почалася боротьба за бійський престол між його братами Ісмаїлом й Юсуфом.
Шість синів — Касим, Хан, Бай, Бій, Бек й Ак — зі своїми улусами відокремилися від кочування основної Ногайської Орди й почали кочувати на крайньому сході Ногайської Орди (між річками Яїк, Емба й Сирдар'я). Вони заснували слабке, але відносно самостійне політичне утворення — Улус Шести Синів (Алтиули).
У московських джерелах поняття «Алтиули» з'являється й затверджується на початку XVII століття. А в середині XVI століття вживалися вирази «Шестеро Братів», «Шість синів» та «Шість Мірз». Перше вживання словосполучення «Шість Синів» («у Шти Синів», тобто буквально Алти Ули) було помічено російським істориком Вадимом Трепаловим у ногайського мурзи Бека, сина Шейх-Мамая, у грамоті московському цареві Івану Грозному 8 червня 1581 року.
У 1549 році після смерті мурзи Хана бен Шейх-Мамая братів залишилося п'ятеро, після смерті Касима в 1555 році — четверо, після смерті Ака в 1580 році — троє. Однак члени роду Шейх-Мамая продовжували користуватися формулами «Шестеро Братів» та «Шість Синів» для всіх нащадків цього бія. У 1556 році нащадків Шейх-Мамая вже було тридцять осіб.
Алтиульські мурзи кочували на території від Яїка на заході до Сирдар'ї на сході, де межували з казахськими кочовищами. В 1570-1580-их роках через набігів козаків алтиульські улуси відступили на схід від Яїка, й західним кордоном володінь алтиулів стала річка Емба.
У першій половині XVII століття алтиули потрапили в підпорядкування калмицьким тайшам й стали кочувати разом з ними. Деякі алтиульські музри зі своїми улусами переселилися у межі Казахського й Хівинського ханств, а інші пішли за Великою й Малою Ногайськими Ордами на Північний Кавказ та Надозів'я, визнавши свою залежність від кримських ханів.
У першій половині XVII століття Алтиульська Орда припинила своє існування. Алтиули не спромоглися відстояти свою самостійність й потрапили у залежність від калмицьких тайшів. Після відходу калмиків у Нижнє Надволжя в середині XVII століття одна частина алтиулів увійшла до складу казахського Молодшого жуза, де змішалася з казахами, а інша частина переселилася у надозівські та передкавказькі степи слідом за великими й малими ногаями.
Джерела
- Трепалов В. В. «История Ногайской Орды», РАН, Москва, 2002 г.
Посилання
- Трепалов В. В. «АЛТЫУЛЫ: ОСТАТКИ НОГАЙСКОЙ ОРДЫ В КАЗАХСКИХ СТЕПЯХ», Вестник Евразии, выпуск № 2, 2001 г. [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Трепалов Ст. Ст. «АЛТЫУЛЫ: ЗАЛИШКИ НОГАЙСЬКОЇ ОРДИ В КАЗАХСЬКИХ СТЕПАХ», Вісник Євразії, випуск № 2, 2001 р. [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Altiulska Orda Altiulskij ulus Alti Uli derzhavne utvorennya nogajciv v mezhirichchi Yayika Embi j Sirdar yi vidililosya pislya povstannya 1555 roku z Nogajskoyi Ordi IstoriyaAltiulska Orda vidililasya zi skladu Nogajskoyi Ordi v 1550 h rokah pislya smerti nogajskogo biya Shejh Mamaya koli pochalasya borotba za bijskij prestol mizh jogo bratami Ismayilom j Yusufom Shist siniv Kasim Han Baj Bij Bek j Ak zi svoyimi ulusami vidokremilisya vid kochuvannya osnovnoyi Nogajskoyi Ordi j pochali kochuvati na krajnomu shodi Nogajskoyi Ordi mizh richkami Yayik Emba j Sirdar ya Voni zasnuvali slabke ale vidnosno samostijne politichne utvorennya Ulus Shesti Siniv Altiuli U moskovskih dzherelah ponyattya Altiuli z yavlyayetsya j zatverdzhuyetsya na pochatku XVII stolittya A v seredini XVI stolittya vzhivalisya virazi Shestero Brativ Shist siniv ta Shist Mirz Pershe vzhivannya slovospoluchennya Shist Siniv u Shti Siniv tobto bukvalno Alti Uli bulo pomicheno rosijskim istorikom Vadimom Trepalovim u nogajskogo murzi Beka sina Shejh Mamaya u gramoti moskovskomu carevi Ivanu Groznomu 8 chervnya 1581 roku U 1549 roci pislya smerti murzi Hana ben Shejh Mamaya brativ zalishilosya p yatero pislya smerti Kasima v 1555 roci chetvero pislya smerti Aka v 1580 roci troye Odnak chleni rodu Shejh Mamaya prodovzhuvali koristuvatisya formulami Shestero Brativ ta Shist Siniv dlya vsih nashadkiv cogo biya U 1556 roci nashadkiv Shejh Mamaya vzhe bulo tridcyat osib Altiulski murzi kochuvali na teritoriyi vid Yayika na zahodi do Sirdar yi na shodi de mezhuvali z kazahskimi kochovishami V 1570 1580 ih rokah cherez nabigiv kozakiv altiulski ulusi vidstupili na shid vid Yayika j zahidnim kordonom volodin altiuliv stala richka Emba U pershij polovini XVII stolittya altiuli potrapili v pidporyadkuvannya kalmickim tajsham j stali kochuvati razom z nimi Deyaki altiulski muzri zi svoyimi ulusami pereselilisya u mezhi Kazahskogo j Hivinskogo hanstv a inshi pishli za Velikoyu j Maloyu Nogajskimi Ordami na Pivnichnij Kavkaz ta Nadoziv ya viznavshi svoyu zalezhnist vid krimskih haniv U pershij polovini XVII stolittya Altiulska Orda pripinila svoye isnuvannya Altiuli ne spromoglisya vidstoyati svoyu samostijnist j potrapili u zalezhnist vid kalmickih tajshiv Pislya vidhodu kalmikiv u Nizhnye Nadvolzhya v seredini XVII stolittya odna chastina altiuliv uvijshla do skladu kazahskogo Molodshogo zhuza de zmishalasya z kazahami a insha chastina pereselilasya u nadozivski ta peredkavkazki stepi slidom za velikimi j malimi nogayami DzherelaTrepalov V V Istoriya Nogajskoj Ordy RAN Moskva 2002 g ISBN 5 02 018193 5PosilannyaTrepalov V V ALTYULY OSTATKI NOGAJSKOJ ORDY V KAZAHSKIH STEPYaH Vestnik Evrazii vypusk 2 2001 g 3 travnya 2019 u Wayback Machine Trepalov St St ALTYULY ZALIShKI NOGAJSKOYi ORDI V KAZAHSKIH STEPAH Visnik Yevraziyi vipusk 2 2001 r 3 travnya 2019 u Wayback Machine