Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вадим Вінцерович Трепавлов нар 10 грудня 1960 Свердловськ 31 березня 2023 Москва російський історик тюрколог професор ка

Трепавлов Вадим Вінцерович

Трепавлов Вадим Вінцерович

Вадим Вінцерович Трепавлов (нар. 10 грудня 1960, Свердловськ — 31 березня 2023, Москва) — російський історик, тюрколог, професор, кандидат історичних наук (1988), доктор історичних наук (2002). Головний науковий співробітник , керівник Центру історії народів Росії та міжетнічних відносин.

Трепавлов Вадим Вінцерович
Народився10 грудня 1960(1960-12-10)[1]
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Помер31 березня 2023(2023-03-31) (62 роки)
Москва, Росія[2]
Країнаimage СРСР
image Росія
Діяльністьісторик, викладач університету, науковий співробітник, тюрколог
Alma materУральський державний університет імені О. М. Горького (1983)
Галузьісторія Росії[3]
Закладd
Вчене званняпрофесор[d] і d
Науковий ступіньдоктор історичних наук (2002)
Нагороди

d

Біографія

Народився в сім'ї службовця. У 1983 році закінчив історичний факультет Уральського державного університету. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Соціально-політична спадкоємність в державному ладі Монгольської імперії ХІІІ ст.».

У 1987-1988 роках був науковим співробітником , з 1988 року — співробітник . У 2002 році захистив докторську дисертацію «Історія Ногайської Орди».

Входить до складу експертної ради з історії (з 2013 року). Є членом по історії Росії до XX століття ІРІ РАН, членом редколегій журналів , «Этнографическое обозрение», «Вісник Калмицького інституту гуманітарних досліджень РАН», а також членом редколегій періодичних збірників «Історія народів Росії в дослідженнях і документах» та .

Помер 31 березня 2023 року у Москві.

Нагороди

  • Премія Європейської ради для молодих учених (1993)
  • Макар'євська премія у номінації «Історія Росії» (2009) за працю ««Білий цар»: образ монарха і уявлення про підданстві у народів Росії XV-XVIII ст.»
  • Заслужений діяч науки Карачаєво-Черкеської Республіки (2014)
  • Лауреат Державної премії Республіки Татарстан в галузі науки і техніки (2016)
  • Лауреат премії ім. Хусаїна Фаїзханова (2017)

Неодноразово отримував дослідні та видавничі гранти .

Наукова діяльність і праця

Ним написано понад 600 наукових праць з історії Росії.

Напрями наукових досліджень: історія народів Надволжя, Сибіру, Передкавказзя, Центральної Азії, історія входження народів й регіонів до складу Росії, міжетнічні відносини.

image При аналізі подій минулого бажано намагатися йти від усіляких пристрастей - політичних, етнічних та інших. Приклад останніх півтора десятиліть показує, що "етнічно орієнтована" наука залишає убоге враження. На цьому терені немає і не може бути наукового прогресу, тому процвітають домисли і фальсифікації. Більш-менш зрозуміло, коли авторами таких творів рухають міркування заробітку або кар'єри. Але історики, що щиро сповідують етноцентризм, - це жалюгідне видовище. За час моєї роботи в науці я багато разів переконувався: чим більше людина зациклена на велич історії виключно свого народу, тим менше він професійний як історик. image

Дисертація

  • Трепавлов В.В. История Ногайской Орды. Дисс. на соиск. уч. степ. д-ра ист. наук. М., 2001. 324 с. [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]

Книги

Трепавлов В. В. Государственный строй Монгольской империи XIII в. (проблема исторической преемственности). М.: Восточная литература, 1993. 168 с.

Трепавлов В. В. Ногаи в Башкирии, XV—XVII вв. Княжеские роды ногайского происхождения. Уфа: Урал. науч. центр РАН, 1997. 72 с. (Материалы и исследования по истории и этнологии Башкортостана. № 2)

Трепавлов В. В. Национальные окраины Российской империи. Становление и развитие системы управления М.: Славянский диалог, 1998. 416 с. (в соавт., отв. ред.)

Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. — М.: Восточная литература, 2002. — 752 с. — .

Россия и Северный Кавказ: 400 лет войны? М.: Инст. росс. ист. РАН, 1998. 37 с.; Lewiston; Queeston; Lampeter: The Edition Meller Press, 1999. 38 р. (в соавт., отв. ред.)

Русское население национальных окраин России XVII—XX вв. М.: Славянский диалог, 2000. 320 с. (в соавт., отв. ред.)

Война и ислам на Северном Кавказе XIX—XX вв. М.: Инст. росс. ист. РАН, 2000. 54 с. (в соавт., отв. ред.)

Посольская книга по связям России с Ногайской Ордой (1576 г.) / Подгот. к печ., введ., коммент. В. В. Трепавлова; Институт российской истории РАН. — М.: ИРИ РАН, 2003. — 96 с. — 300 экз. — .

Присоединение Среднего Поволжья к Российскому государству. Взгляд из XXI века // Стенограмма «Круглого стола» в Институте российской истории РАН, 14 ноября 2002 г. / Под ред. А. Н. Сахарова, В. В. Трепавлова. — М., 2003.

Российская многонациональная цивилизация: Единство и противоречия / Отв. ред. В. В. Трепавлов. — М.: Наука, 2003. — 378 c.

Посольские книги по связям России с Ногайской Ордой (1551—1561 гг.) / Ред. Д. А. Мустафина, В. В. Трепавлов; Ред. Миркасым Усманов. — Казань, Татарское книжное издательство, 2006. — 392 с.

Трепавлов В. В. «Белый царь»: Образ монарха и представления о подданстве у народов России XV-XVIII вв. — М.: Восточная литература, 2007. — 256 с. — 1000 экз. — .

Трепавлов В. В. Золотая Орда в XIV столетии / Отв. ред. А. В. Малов. — М.: Квадрига, 2010. — 72, [4] с. — (Музейная библиотека). — 1000 экз. — .

Трепавлов В. В. Тюркские народы средневековой Евразии: Избранные труды. — Казань: Фолиант, 2011. — 252 с. — 500 экз.

Трепавлов В. В. Сибирский юрт после Ермака: Кучум и Кучумовичи в борьбе за реванш / Институт российской истории РАН. — М.: Восточная литература, 2012. — 232 с. — 800 экз. — .

Трепавлов В. В. «Орда самовольная»: Кочевая империя ногаев XV—XVI веков. — М.: Квадрига, 2013. — 224 с. — (Исторические исследования). — 600 экз. — .

Трепавлов В. В., Беляков А. В. Сибирские царевичи в истории России. СПб.: Издательство Олега Абышко, 2018.

Трепавлов В. В. Степные империи Евразии: монголы и татары. — 2-е изд. — М.: Квадрига, 2018. — 368 с. — (Исторические исследования).

Статті

  • Трепавлов В.В. Тюркская знать в России (ногаи на царской службе) // Вестник Евразии: 1998. № 1-2 С. 97-109 [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • Трепавлов В.В. «Национальная политика» в многонациональной России XVI– XIX веков" // Историческая психология и социология истории: 2009. Том 2, № 1 [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • Трепавлов В.В. Российские княжеские роды ногайского происхождения (генеалогические истоки и ранняя история) // Тюркологический сборник: 2002: Россия и тюркский мир. — М.: Вост. лит., 2003. — С. 320—353.
  • Трепавлов В.В. Власть и управление в тюркском кочевом обществе (по эпическим сказаниям народов Южной Сибири) // Тюркологический сборник: 2005. Тюркские народы России и Великой степи. - М.: Издательская фирма «Восточная литература», 2006. - С. 323-354 [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Трепавлов В.В. Предки «Мамая-царя». Киятские беки в «Подлинном родослове Глинских князей» // Тюркологический сборник: 2005. Тюркские народы России и Великой степи. - М.: Издательская фирма «Восточная литература», 2006. - С. 319-352.
  • Трепавлов В.В. Родоначальники Аштарханидов в Дешт-и Кипчаке : (заметки о предыстории бухар. династии) // Тюркологический сборник: 2005. Тюркские народы России и Великой степи. - М.: Издательская фирма «Восточная литература», 2006. - С. 370-395.
  • Трепавлов В.В. Лояльность в обмен на ярлык // Родина. 2007. № 9.
  • Трепавлов В.В. Героический эпос как исторический источник (по материалам тюрко-монгольского фольклора) // Вопросы истории и культуры народов России: Сб. ст. к 80-летию проф. М. М. Блиева / Отв. ред. Р. С. Бзаров; Ин-т истории и археологии Респ. Сев. Осетия-Алания. — Владикавказ: (Изд.-полиграф. предприятие им. В.Гасиева), 2010. — 300 с. — 300 экз. — .

Примітки

  1. AlKindi
    d:Track:Q101207543d:Track:Q104244355
  2. Скончался известный тюрколог Вадим Трепавлов
  3. Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
    d:Track:Q106982540
  4. https://iriran.ru/node/3014
  5. . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.

Посилання

  • Страница [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайте ИРИ РАН
  • Список публикаций [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.] на Elibrary
  • Публикации [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайте ИВР РАН
  • Золотая Орда в книгах Вадима Трепавлова и Юрия Селезнёва
  • (интервью)
  • Вадим Трепавлов: «Грузинские историки перечеркивают цивилизационный фактор России в развитии Грузии»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vadim Vincerovich Trepavlov nar 10 grudnya 1960 Sverdlovsk 31 bereznya 2023 Moskva rosijskij istorik tyurkolog profesor kandidat istorichnih nauk 1988 doktor istorichnih nauk 2002 Golovnij naukovij spivrobitnik kerivnik Centru istoriyi narodiv Rosiyi ta mizhetnichnih vidnosin Trepavlov Vadim VincerovichNarodivsya10 grudnya 1960 1960 12 10 1 Sverdlovsk RRFSR SRSRPomer31 bereznya 2023 2023 03 31 62 roki Moskva Rosiya 2 Krayina SRSR RosiyaDiyalnististorik vikladach universitetu naukovij spivrobitnik tyurkologAlma materUralskij derzhavnij universitet imeni O M Gorkogo 1983 Galuzistoriya Rosiyi 3 ZakladdVchene zvannyaprofesor d i dNaukovij stupindoktor istorichnih nauk 2002 NagorodidBiografiyaNarodivsya v sim yi sluzhbovcya U 1983 roci zakinchiv istorichnij fakultet Uralskogo derzhavnogo universitetu U 1988 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Socialno politichna spadkoyemnist v derzhavnomu ladi Mongolskoyi imperiyi HIII st U 1987 1988 rokah buv naukovim spivrobitnikom z 1988 roku spivrobitnik U 2002 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Istoriya Nogajskoyi Ordi Vhodit do skladu ekspertnoyi radi z istoriyi z 2013 roku Ye chlenom po istoriyi Rosiyi do XX stolittya IRI RAN chlenom redkolegij zhurnaliv Etnograficheskoe obozrenie Visnik Kalmickogo institutu gumanitarnih doslidzhen RAN a takozh chlenom redkolegij periodichnih zbirnikiv Istoriya narodiv Rosiyi v doslidzhennyah i dokumentah ta Pomer 31 bereznya 2023 roku u Moskvi NagorodiPremiya Yevropejskoyi radi dlya molodih uchenih 1993 Makar yevska premiya u nominaciyi Istoriya Rosiyi 2009 za pracyu Bilij car obraz monarha i uyavlennya pro piddanstvi u narodiv Rosiyi XV XVIII st Zasluzhenij diyach nauki Karachayevo Cherkeskoyi Respubliki 2014 Laureat Derzhavnoyi premiyi Respubliki Tatarstan v galuzi nauki i tehniki 2016 Laureat premiyi im Husayina Fayizhanova 2017 Neodnorazovo otrimuvav doslidni ta vidavnichi granti Naukova diyalnist i pracyaNim napisano ponad 600 naukovih prac z istoriyi Rosiyi Napryami naukovih doslidzhen istoriya narodiv Nadvolzhya Sibiru Peredkavkazzya Centralnoyi Aziyi istoriya vhodzhennya narodiv j regioniv do skladu Rosiyi mizhetnichni vidnosini Pri analizi podij minulogo bazhano namagatisya jti vid usilyakih pristrastej politichnih etnichnih ta inshih Priklad ostannih pivtora desyatilit pokazuye sho etnichno oriyentovana nauka zalishaye uboge vrazhennya Na comu tereni nemaye i ne mozhe buti naukovogo progresu tomu procvitayut domisli i falsifikaciyi Bilsh mensh zrozumilo koli avtorami takih tvoriv ruhayut mirkuvannya zarobitku abo kar yeri Ale istoriki sho shiro spoviduyut etnocentrizm ce zhalyugidne vidovishe Za chas moyeyi roboti v nauci ya bagato raziv perekonuvavsya chim bilshe lyudina zaciklena na velich istoriyi viklyuchno svogo narodu tim menshe vin profesijnij yak istorik Disertaciya Trepavlov V V Istoriya Nogajskoj Ordy Diss na soisk uch step d ra ist nauk M 2001 324 s 3 travnya 2019 u Wayback Machine Knigi Trepavlov V V Gosudarstvennyj stroj Mongolskoj imperii XIII v problema istoricheskoj preemstvennosti M Vostochnaya literatura 1993 168 s Trepavlov V V Nogai v Bashkirii XV XVII vv Knyazheskie rody nogajskogo proishozhdeniya Ufa Ural nauch centr RAN 1997 72 s Materialy i issledovaniya po istorii i etnologii Bashkortostana 2 Trepavlov V V Nacionalnye okrainy Rossijskoj imperii Stanovlenie i razvitie sistemy upravleniya M Slavyanskij dialog 1998 416 s v soavt otv red Trepavlov V V Istoriya Nogajskoj Ordy M Vostochnaya literatura 2002 752 s ISBN 5 02 018193 5 Rossiya i Severnyj Kavkaz 400 let vojny M Inst ross ist RAN 1998 37 s Lewiston Queeston Lampeter The Edition Meller Press 1999 38 r v soavt otv red Russkoe naselenie nacionalnyh okrain Rossii XVII XX vv M Slavyanskij dialog 2000 320 s v soavt otv red Vojna i islam na Severnom Kavkaze XIX XX vv M Inst ross ist RAN 2000 54 s v soavt otv red Posolskaya kniga po svyazyam Rossii s Nogajskoj Ordoj 1576 g Podgot k pech vved komment V V Trepavlova Institut rossijskoj istorii RAN M IRI RAN 2003 96 s 300 ekz ISBN 5 8055 0117 1 Prisoedinenie Srednego Povolzhya k Rossijskomu gosudarstvu Vzglyad iz XXI veka Stenogramma Kruglogo stola v Institute rossijskoj istorii RAN 14 noyabrya 2002 g Pod red A N Saharova V V Trepavlova M 2003 Rossijskaya mnogonacionalnaya civilizaciya Edinstvo i protivorechiya Otv red V V Trepavlov M Nauka 2003 378 c Posolskie knigi po svyazyam Rossii s Nogajskoj Ordoj 1551 1561 gg Red D A Mustafina V V Trepavlov Red Mirkasym Usmanov Kazan Tatarskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 392 s Trepavlov V V Belyj car Obraz monarha i predstavleniya o poddanstve u narodov Rossii XV XVIII vv M Vostochnaya literatura 2007 256 s 1000 ekz ISBN 5 02 018517 5 Trepavlov V V Zolotaya Orda v XIV stoletii Otv red A V Malov M Kvadriga 2010 72 4 s Muzejnaya biblioteka 1000 ekz ISBN 978 5 91791 029 1 Trepavlov V V Tyurkskie narody srednevekovoj Evrazii Izbrannye trudy Kazan Foliant 2011 252 s 500 ekz Trepavlov V V Sibirskij yurt posle Ermaka Kuchum i Kuchumovichi v borbe za revansh Institut rossijskoj istorii RAN M Vostochnaya literatura 2012 232 s 800 ekz ISBN 5 02 036502 5 Trepavlov V V Orda samovolnaya Kochevaya imperiya nogaev XV XVI vekov M Kvadriga 2013 224 s Istoricheskie issledovaniya 600 ekz ISBN 978 5 91791 021 5 Trepavlov V V Belyakov A V Sibirskie carevichi v istorii Rossii SPb Izdatelstvo Olega Abyshko 2018 Trepavlov V V Stepnye imperii Evrazii mongoly i tatary 2 e izd M Kvadriga 2018 368 s Istoricheskie issledovaniya ISBN 978 5 91791 259 2 Statti Trepavlov V V Tyurkskaya znat v Rossii nogai na carskoj sluzhbe Vestnik Evrazii 1998 1 2 S 97 109 3 travnya 2019 u Wayback Machine Trepavlov V V Nacionalnaya politika v mnogonacionalnoj Rossii XVI XIX vekov Istoricheskaya psihologiya i sociologiya istorii 2009 Tom 2 1 3 travnya 2019 u Wayback Machine Trepavlov V V Rossijskie knyazheskie rody nogajskogo proishozhdeniya genealogicheskie istoki i rannyaya istoriya Tyurkologicheskij sbornik 2002 Rossiya i tyurkskij mir M Vost lit 2003 S 320 353 Trepavlov V V Vlast i upravlenie v tyurkskom kochevom obshestve po epicheskim skazaniyam narodov Yuzhnoj Sibiri Tyurkologicheskij sbornik 2005 Tyurkskie narody Rossii i Velikoj stepi M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura 2006 S 323 354 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Trepavlov V V Predki Mamaya carya Kiyatskie beki v Podlinnom rodoslove Glinskih knyazej Tyurkologicheskij sbornik 2005 Tyurkskie narody Rossii i Velikoj stepi M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura 2006 S 319 352 Trepavlov V V Rodonachalniki Ashtarhanidov v Desht i Kipchake zametki o predystorii buhar dinastii Tyurkologicheskij sbornik 2005 Tyurkskie narody Rossii i Velikoj stepi M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura 2006 S 370 395 Trepavlov V V Loyalnost v obmen na yarlyk Rodina 2007 9 Trepavlov V V Geroicheskij epos kak istoricheskij istochnik po materialam tyurko mongolskogo folklora Voprosy istorii i kultury narodov Rossii Sb st k 80 letiyu prof M M Blieva Otv red R S Bzarov In t istorii i arheologii Resp Sev Osetiya Alaniya Vladikavkaz Izd poligraf predpriyatie im V Gasieva 2010 300 s 300 ekz ISBN 978 5 91139 187 4 PrimitkiAlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 Skonchalsya izvestnyj tyurkolog Vadim Trepavlov Czech National Name Authority Database as Linked Data Baze narodnich jmennych autorit v podobe propojenych dat d Track Q106982540 https iriran ru node 3014 Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 3 travnya 2019 PosilannyaStranica 24 bereznya 2019 u Wayback Machine na sajte IRI RAN Spisok publikacij 3 travnya 2019 u Wayback Machine na Elibrary Publikacii 3 travnya 2019 u Wayback Machine na sajte IVR RAN Zolotaya Orda v knigah Vadima Trepavlova i Yuriya Seleznyova intervyu Vadim Trepavlov Gruzinskie istoriki perecherkivayut civilizacionnyj faktor Rossii v razvitii Gruzii

Дата публікації:
Топ