Московсько-кримська війна (1570—1572) — військові дії між Московською державою з одного боку та Кримським ханством в союзі з Османською імперією з іншого у 1560—1570-х роках, спричинені їхнім суперництвом за низів'я Волги та Дону після завоювання Москвою Казанського (1552) та Астраханського (1556) ханств. Була продовженням московсько-турецької (астраханської) війни 1568—1570 яка завершилась невдало для Османської імперії.
Московсько-кримська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Московське царство | Крим Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Іван Грозний Михайло Воротинський | Девлет I Ґерай | ||||||
Сили | |||||||
23000—25000 | 120000 | ||||||
Втрати | |||||||
4000—6000 убитих і поранених | 25000—27000+ убитих або полонених |
У травні 1571 року 120-тисячне кримськотатарсько-османське військо (80 000 татар, 33 000 нерегулярних османських військ і 7 000 яничар) на чолі з кримським ханом Девлетом I Гераєм та великі і малі ногайські орди і війська черкесів обійшли біля Серпухова засічну лінію на Оці, перейшли річку Угру і обігнули фланг 6-тисячного московського війська. Кримські татари зім'яли сторожове військо московитів. Не маючи сил зупинити вторгнення, московська армія відступила до Москви. Сільське населення Московії також тікало до столиці.
Кримська армія спустошувала незахищені міста і села навколо Москви, а потім підпалила передмістя столиці. Вогонь швидко поширився через сильний вітер. Гнані вогнем і біженцями городяни ринулися до північних воріт столиці. У воротах і на вузьких вулицях виникла тиснява. Військо, змішавшись із біженцями, стало безладною масою, а головний князь Більський загинув у пожежі.
За три години Москва вигоріла повністю. Ще через день кримське військо, наситившись грабежем, відійшло по Рязанській дорозі в степ. Сучасники налічили до 80 000 жертв навали 1571 року, при цьому 150 000 москвинів потрапили в полон. Папський посол Антоніо Поссевіно свідчив про розорення: він нарахував в 1580 році не більш ніж 30 тисяч жителів Москви, хоча 1520 року населення Москви налічувало близько 100 000.
Після спалення Москви Девлет Герай, підтриманий Османською імперією, ще раз вдерся у Московію в 1572 році. Однак об'єднане військо кримських татар і османів цього разу було відкинуте у Молодинській битві. У липні—серпні московське військо під проводом князя Михайла Воротинського і князя Дмитра Хворостиніна знову таки розгромило 120-тисячну кримську орду Девлета I Герая.
Примітки
- Robert Payne and Nikita Romanoff, Ivan the Terrible, (Cooper Square Press, 2002), 329.
- A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East, Vol.II, ed. Spencer C. Tucker, (ABC-CLIO, 2010), 531.
- Robert Nisbet Bain Slavonic Europe: Apolitical History of Poland and Russia from 1447 to 1796', (Cambridge University Press, 1908), P. 124.
- Alan W. Fisher The Crimean Tatars Hoover Press Publication, 1987), P. 45.
- Robert Nisbet Bain, Slavonic Europe: Apolitical History of Poland and Russia from 1447 to 1796, 124.
Джерела та література
- Robert Nisbet Bain, Slavonic Europe: Apolitical History of Poland and Russia from 1447 to 1796, (Cambridge University Press, 1908), 124. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovsko krimska vijna 1570 1572 vijskovi diyi mizh Moskovskoyu derzhavoyu z odnogo boku ta Krimskim hanstvom v soyuzi z Osmanskoyu imperiyeyu z inshogo u 1560 1570 h rokah sprichineni yihnim supernictvom za niziv ya Volgi ta Donu pislya zavoyuvannya Moskvoyu Kazanskogo 1552 ta Astrahanskogo 1556 hanstv Bula prodovzhennyam moskovsko tureckoyi astrahanskoyi vijni 1568 1570 yaka zavershilas nevdalo dlya Osmanskoyi imperiyi Moskovsko krimska vijnaData1570 1572MisceYevropejska chastina RosiyiRezultatPeremoga Moskoviyi Vidbito krimske vtorgnennya u MoskoviyuStoroniMoskovske carstvoKrim Osmanska imperiyaKomanduvachiIvan Groznij Mihajlo VorotinskijDevlet I GerajSili23000 25000120000Vtrati4000 6000 ubitih i poranenih25000 27000 ubitih abo polonenih U travni 1571 roku 120 tisyachne krimskotatarsko osmanske vijsko 80 000 tatar 33 000 neregulyarnih osmanskih vijsk i 7 000 yanichar na choli z krimskim hanom Devletom I Gerayem ta veliki i mali nogajski ordi i vijska cherkesiv obijshli bilya Serpuhova zasichnu liniyu na Oci perejshli richku Ugru i obignuli flang 6 tisyachnogo moskovskogo vijska Krimski tatari zim yali storozhove vijsko moskovitiv Ne mayuchi sil zupiniti vtorgnennya moskovska armiya vidstupila do Moskvi Silske naselennya Moskoviyi takozh tikalo do stolici Krimska armiya spustoshuvala nezahisheni mista i sela navkolo Moskvi a potim pidpalila peredmistya stolici Vogon shvidko poshirivsya cherez silnij viter Gnani vognem i bizhencyami gorodyani rinulisya do pivnichnih vorit stolici U vorotah i na vuzkih vulicyah vinikla tisnyava Vijsko zmishavshis iz bizhencyami stalo bezladnoyu masoyu a golovnij knyaz Bilskij zaginuv u pozhezhi Za tri godini Moskva vigorila povnistyu She cherez den krimske vijsko nasitivshis grabezhem vidijshlo po Ryazanskij dorozi v step Suchasniki nalichili do 80 000 zhertv navali 1571 roku pri comu 150 000 moskviniv potrapili v polon Papskij posol Antonio Possevino svidchiv pro rozorennya vin narahuvav v 1580 roci ne bilsh nizh 30 tisyach zhiteliv Moskvi hocha 1520 roku naselennya Moskvi nalichuvalo blizko 100 000 Pislya spalennya Moskvi Devlet Geraj pidtrimanij Osmanskoyu imperiyeyu she raz vdersya u Moskoviyu v 1572 roci Odnak ob yednane vijsko krimskih tatar i osmaniv cogo razu bulo vidkinute u Molodinskij bitvi U lipni serpni moskovske vijsko pid provodom knyazya Mihajla Vorotinskogo i knyazya Dmitra Hvorostinina znovu taki rozgromilo 120 tisyachnu krimsku ordu Devleta I Geraya PrimitkiRobert Payne and Nikita Romanoff Ivan the Terrible Cooper Square Press 2002 329 A Global Chronology of Conflict From the Ancient World to the Modern Middle East Vol II ed Spencer C Tucker ABC CLIO 2010 531 Robert Nisbet Bain Slavonic Europe Apolitical History of Poland and Russia from 1447 to 1796 Cambridge University Press 1908 P 124 Alan W Fisher The Crimean Tatars Hoover Press Publication 1987 P 45 Robert Nisbet Bain Slavonic Europe Apolitical History of Poland and Russia from 1447 to 1796 124 Dzherela ta literaturaRobert Nisbet Bain Slavonic Europe Apolitical History of Poland and Russia from 1447 to 1796 Cambridge University Press 1908 124 angl