Іполит Владиславович Моргілевський (12 вересня 1889, Радовка — 7 грудня 1942, Київ) — інженер-технолог, історик архітектури, мистецтвознавець, педагог, професор, член-кореспондент Академії архітектури СРСР (з 1941 року).
Іполит Владиславович Моргілевський | |
---|---|
Фото на надгробку | |
Народився | 12 вересня 1889 Радовка (нині Оренбурзька область) |
Помер | 7 грудня 1942 (53 роки) Київ |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | художник |
Alma mater | Київський політехнічний інститут |
Галузь | історія архітекткри |
Відомі учні | В. Заболотний, Я. Штейнберг, А. Мілецький, В. Гопкало, М. Холостенко |
Біографія
Народився 12 вересня 1889 року у селі Радовка (тепер Абдулинського району Оренбурзької області). Навчався у Тифліському реальному училищі. У 1918 році закінчив Київський політехнічний інститут. Ще студентом деякий час працював асистентом професора Б. Лисіна в Київській будівельній школі по темі «Технології будівельних матеріалів».
З липня 1918 до січня 1919 року — фахівець з обміру й дослідження пам'яток старої архітектури відділу охорони пам'яток старовини й мистецтв Головного управління мистецтв та національної культури Міністерства освіти під керівництвом академіка М. Біляшівського
Викладав у київських інститутах — архітектурному, художньому, будівельному; з 1923 року — професор. У 1926–1927 роках — декан архітектурного факультету Київського художнього інституту. Упродовж багатьох років досліджував Софійський та Михайлівський собори в Києві, Борисоглібський собор у Чернігові та інші пам'ятки давньоруського зодчества, а також античне будівництво (Ольвія). Вивчаючи пам'ятки візантійської, грузинської, вірменської архітектури, дослідник спростував помилкові висновки щодо провінційності давньоруської архітектури порівняно з візантійською. Вчений аргументовано довів, що архітектура Київської Русі є глибоко оригінальною, самостійною і відрізняється від візантійської навіть будівельною технікою. Він вважав, що культура Русі пройшла одні й ті самі етапи розвитку, що й культури країн Заходу та Сходу.
1926 року І. Моргілевський заснував музей у Всеукраїнському музейному містечку (територія Києво-Печерської лаври) і кілька років керував ним. На високому науковому рівні проводить обміри архітектурних пам'яток Києва, Чернігова, Канева та інші. Деякі з пам'яток втрачено, тому нині ці обміри мають неабияке значення.
1934 року у зв'язку з переносом столиці України до Києва, виникла ідея знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря для проектування нової урядової площі. І. Моргілевський тяжко переживав знищення видатної пам'ятки Київської Русі і спішно розпочав обміри та точну фіксацію споруд монастиря. Висока якість проведеної роботи дала змогу сучасним будівничим точно відтворити архітектуру собору.
Жив у Києві на Вознесенському узвозі, 13. Помер 7 грудня 1942 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13).
Наукова робота
Свої міркування щодо первісного вигляду Софії Київської та значення давньоруського зодчества в історії світової архітектури він виклав у роботі «Київська Софія у світлі нових спостережень» (1926). Відомі також роботи вченого про архітектурні пам'ятки Чернігова («Спасо-Преображенський собор у Чернігові за новими дослідженнями», «Успенська церква Єлецького монастиря в Чернігові» (обидві — 1928)), у яких він виявив елементи романської архітектури.
І. Моргілевський був членом-кореспондентом Академії архітектури СРСР, блискучим викладачем, лекції якого відвідували навіть студенти з інших факультетів. Вражали енциклопедичні знання вченого, вільне володіння матеріалом. Дослідник залучав студентів до наукової роботи, навчав обмірювати та досліджувати архітектурні пам'ятки.
Серед його учнів — В. Заболотний, Я. Штейнберг, А. Мілецький, В. Гопкало, М. Холостенко, М. Тищенко та багато інших. Дуже мало робіт І. Моргілевського опубліковано, не видано і його архіви.
Пам'ять
На будинку в Києві за адресою Вознесенський узвіз, 13 де в 1925—1942 роках жив і працював Іполіт Моргілевський, 1993 року встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф; скульптор М. Шутілов, архітектор Д. Антонюк).
Примітки
- www.interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
Джерела
- Асеев Ю. С. Ипполит Владиславович Моргилевский // Строительство и архитектура, 1980, № 8;
- Кот С. І. Моргилевський Іполит Владиславович [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 67. — .
- Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник / ред. колегія В. М. Демченко [та ін.]. — К. : КММ, 2008. — С. 56–59. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ipolit Vladislavovich Morgilevskij 12 veresnya 1889 Radovka 7 grudnya 1942 Kiyiv inzhener tehnolog istorik arhitekturi mistectvoznavec pedagog profesor chlen korespondent Akademiyi arhitekturi SRSR z 1941 roku Ipolit Vladislavovich MorgilevskijFoto na nadgrobku Foto na nadgrobkuNarodivsya12 veresnya 1889 1889 09 12 Radovka nini Orenburzka oblast Pomer7 grudnya 1942 1942 12 07 53 roki KiyivPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnisthudozhnikAlma materKiyivskij politehnichnij institutGaluzistoriya arhitektkriVidomi uchniV Zabolotnij Ya Shtejnberg A Mileckij V Gopkalo M HolostenkoMogila Ipolita MorgilevskogoMemorialna doshka po Voznesenskomu uzvozu 13BiografiyaNarodivsya 12 veresnya 1889 roku u seli Radovka teper Abdulinskogo rajonu Orenburzkoyi oblasti Navchavsya u Tifliskomu realnomu uchilishi U 1918 roci zakinchiv Kiyivskij politehnichnij institut She studentom deyakij chas pracyuvav asistentom profesora B Lisina v Kiyivskij budivelnij shkoli po temi Tehnologiyi budivelnih materialiv Z lipnya 1918 do sichnya 1919 roku fahivec z obmiru j doslidzhennya pam yatok staroyi arhitekturi viddilu ohoroni pam yatok starovini j mistectv Golovnogo upravlinnya mistectv ta nacionalnoyi kulturi Ministerstva osviti pid kerivnictvom akademika M Bilyashivskogo Vikladav u kiyivskih institutah arhitekturnomu hudozhnomu budivelnomu z 1923 roku profesor U 1926 1927 rokah dekan arhitekturnogo fakultetu Kiyivskogo hudozhnogo institutu Uprodovzh bagatoh rokiv doslidzhuvav Sofijskij ta Mihajlivskij sobori v Kiyevi Borisoglibskij sobor u Chernigovi ta inshi pam yatki davnoruskogo zodchestva a takozh antichne budivnictvo Olviya Vivchayuchi pam yatki vizantijskoyi gruzinskoyi virmenskoyi arhitekturi doslidnik sprostuvav pomilkovi visnovki shodo provincijnosti davnoruskoyi arhitekturi porivnyano z vizantijskoyu Vchenij argumentovano doviv sho arhitektura Kiyivskoyi Rusi ye gliboko originalnoyu samostijnoyu i vidriznyayetsya vid vizantijskoyi navit budivelnoyu tehnikoyu Vin vvazhav sho kultura Rusi projshla odni j ti sami etapi rozvitku sho j kulturi krayin Zahodu ta Shodu 1926 roku I Morgilevskij zasnuvav muzej u Vseukrayinskomu muzejnomu mistechku teritoriya Kiyevo Pecherskoyi lavri i kilka rokiv keruvav nim Na visokomu naukovomu rivni provodit obmiri arhitekturnih pam yatok Kiyeva Chernigova Kaneva ta inshi Deyaki z pam yatok vtracheno tomu nini ci obmiri mayut neabiyake znachennya 1934 roku u zv yazku z perenosom stolici Ukrayini do Kiyeva vinikla ideya znesennya Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya dlya proektuvannya novoyi uryadovoyi ploshi I Morgilevskij tyazhko perezhivav znishennya vidatnoyi pam yatki Kiyivskoyi Rusi i spishno rozpochav obmiri ta tochnu fiksaciyu sporud monastirya Visoka yakist provedenoyi roboti dala zmogu suchasnim budivnichim tochno vidtvoriti arhitekturu soboru Zhiv u Kiyevi na Voznesenskomu uzvozi 13 Pomer 7 grudnya 1942 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 13 Naukova robotaSvoyi mirkuvannya shodo pervisnogo viglyadu Sofiyi Kiyivskoyi ta znachennya davnoruskogo zodchestva v istoriyi svitovoyi arhitekturi vin viklav u roboti Kiyivska Sofiya u svitli novih sposterezhen 1926 Vidomi takozh roboti vchenogo pro arhitekturni pam yatki Chernigova Spaso Preobrazhenskij sobor u Chernigovi za novimi doslidzhennyami Uspenska cerkva Yeleckogo monastirya v Chernigovi obidvi 1928 u yakih vin viyaviv elementi romanskoyi arhitekturi I Morgilevskij buv chlenom korespondentom Akademiyi arhitekturi SRSR bliskuchim vikladachem lekciyi yakogo vidviduvali navit studenti z inshih fakultetiv Vrazhali enciklopedichni znannya vchenogo vilne volodinnya materialom Doslidnik zaluchav studentiv do naukovoyi roboti navchav obmiryuvati ta doslidzhuvati arhitekturni pam yatki Sered jogo uchniv V Zabolotnij Ya Shtejnberg A Mileckij V Gopkalo M Holostenko M Tishenko ta bagato inshih Duzhe malo robit I Morgilevskogo opublikovano ne vidano i jogo arhivi Pam yatNa budinku v Kiyevi za adresoyu Voznesenskij uzviz 13 de v 1925 1942 rokah zhiv i pracyuvav Ipolit Morgilevskij 1993 roku vstanovleno memorialnu doshku bronza barelyef skulptor M Shutilov arhitektor D Antonyuk Ipolit Morgilevskij u sestrinskih VikiproyektahPortal Mistectvo Ipolit Morgilevskij u Vikishovishi Primitkiwww interesniy kiev ua nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros DzherelaAseev Yu S Ippolit Vladislavovich Morgilevskij Stroitelstvo i arhitektura 1980 8 Kot S I Morgilevskij Ipolit Vladislavovich 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 67 ISBN 978 966 00 1061 1 Panteon zodchih Luk yanivskogo nekropolyu Biografichnij dovidnik red kolegiya V M Demchenko ta in K KMM 2008 S 56 59 ISBN 96696 254 2 4