Борис Савелійович Лисін | |
---|---|
Народився | 4 серпня 1883 Новоград-Волинський |
Помер | 22 листопада 1970 (87 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Київський політехнічний інститут |
Галузь | хімія і технологія силікатів |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Борис Савелійович Лисін (4 серпня 1883, Новоград-Волинський — 22 листопада 1970, Київ) — український радянський хімік-технолог, доктор технічних наук, професор (з 1921 року), академік АН УРСР (з 22 лютого 1939 року).
Життєпис
Народився 4 серпня 1883 в місті Новограді-Волинському. Після навчання в Рівненському реальному училищі в 1903 році вступив до Київського політехнічного інституту. У 1909 році успішно закінчив політехнічний інститут і був запрошений на кафедру будівельних матеріалів та мінеральних речовин, де працював викладачем і асистентом професора К. Г. Дементьєва. З перших днів роботи на кафедрі брав активну участь у науковій роботі, укладанні підручників з хімічної технології силікатів. У 1917 році колектив КПІ обрав Б. С. Лисіна головою Ради викладачів інституту. В тому ж році він був делегатом першої Всеросійської наради з реформи вищої школи в Петрограді, де представляв праці викладачів КПІ. В 1919 році був залучений до роботи в Комісії з вивчення природних ресурсів України, яку очолював академік В. І. Вернадський. У 1921 році заснував кафедру силікатів КПІ і впродовж багатьох років очолював її. З 1923 по 1928 рік також працював деканом хімічного факультету КПІ. У 1940 році був призначений також директором .
В 1950 році Б. С. Лисіну спільно з кандидатом технічних наук О. В. Череповою присуджено Сталінську премію за дослідження та впровадження ефективних безолов'яних та безсвинцевих емалей.
Помер 22 листопада 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Родина
Донька — науковиця-матеріалознавиця Ірина Корнілович (1915—1982). Онук — науковець-хімік, доктор хімічних наук Борис Корнілович (1950—2021). Зять — науковець-матеріалознавець, доктор технічних наук (1909—1963).
Наукова діяльність
Основні праці присвячені технології силікатів і будівельних матеріалів, вивченню властивостей силікатної сировини СРСР і науковому обґрунтуванню найновіших способів її переробки. Серед них:
- «Керамікові каналізаційні труби. Виробництво та визначення їх технічних переваг», Київ. 1916;
- «Глина і глиняна промисловість в Україні», Київ, 1918;
- «Виробництво порцеляни та фаянсу. Сировина. Переробка. — Контроль. — Розрахунок», Київ. 1923;
- «Матеріали до вивчення каолінів Україні. Стандарти. Методи досліджень Пропромислова цінність», Київ. 1929 (у співавторстві з К. А. Галабуцькою);
- «Вивчення структури в'яжучих речовин за методом цементографії», «Известия Київського ордена Леніна політехнічного інституту», 1954, т. 15, стор 202—219 (у співавторстві з Ю. Є. Корниловичем).
Практичне значення мали його розробки в галузі раціоналізації каолінової і фарфоро-фаянсової промисловості України. Важливими є також дослідження глин та цементної сировини УРСР.
Вшанування пам'яті
На честь вшанування 125-річчя від дня народження академіка Б. С. Лисіна за ініціативою Новоград-Волинської міськради одній з центральних вулиць Новоград-Волинського присвоєно ім'я Бориса Лисіна.
В Києві, в корпусі № 1 Національного технічного університету, розташованого за адресою Берестейський проспект, 37, в коридорі першого поверху встановлений гіпсовий барельєф академіка Лисіна.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 2 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 3 травня 2012.
- Большая биографическая энциклопедия. 2009.(рос.)
- Захоплюючий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Література
- Видатні вчені інженери-будівельники України / В. Є. Ясієвич, С. Б. Дехтяр, С. А. Сухоруков. — К.: Будівельник, 1991. — 104 с.: іл.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Boris Savelijovich LisinNarodivsya4 serpnya 1883 1883 08 04 Novograd VolinskijPomer22 listopada 1970 1970 11 22 87 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnisthimikAlma materKiyivskij politehnichnij institutGaluzhimiya i tehnologiya silikativChlenstvoNAN UkrayiniNagorodi Boris Savelijovich Lisin 4 serpnya 1883 Novograd Volinskij 22 listopada 1970 Kiyiv ukrayinskij radyanskij himik tehnolog doktor tehnichnih nauk profesor z 1921 roku akademik AN URSR z 22 lyutogo 1939 roku ZhittyepisNarodivsya 4 serpnya 1883 v misti Novogradi Volinskomu Pislya navchannya v Rivnenskomu realnomu uchilishi v 1903 roci vstupiv do Kiyivskogo politehnichnogo institutu U 1909 roci uspishno zakinchiv politehnichnij institut i buv zaproshenij na kafedru budivelnih materialiv ta mineralnih rechovin de pracyuvav vikladachem i asistentom profesora K G Dementyeva Z pershih dniv roboti na kafedri brav aktivnu uchast u naukovij roboti ukladanni pidruchnikiv z himichnoyi tehnologiyi silikativ U 1917 roci kolektiv KPI obrav B S Lisina golovoyu Radi vikladachiv institutu V tomu zh roci vin buv delegatom pershoyi Vserosijskoyi naradi z reformi vishoyi shkoli v Petrogradi de predstavlyav praci vikladachiv KPI V 1919 roci buv zaluchenij do roboti v Komisiyi z vivchennya prirodnih resursiv Ukrayini yaku ocholyuvav akademik V I Vernadskij U 1921 roci zasnuvav kafedru silikativ KPI i vprodovzh bagatoh rokiv ocholyuvav yiyi Z 1923 po 1928 rik takozh pracyuvav dekanom himichnogo fakultetu KPI U 1940 roci buv priznachenij takozh direktorom V 1950 roci B S Lisinu spilno z kandidatom tehnichnih nauk O V Cherepovoyu prisudzheno Stalinsku premiyu za doslidzhennya ta vprovadzhennya efektivnih bezolov yanih ta bezsvincevih emalej Mogila Borisa Lisina Pomer 22 listopada 1970 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Rodina Donka naukovicya materialoznavicya Irina Kornilovich 1915 1982 Onuk naukovec himik doktor himichnih nauk Boris Kornilovich 1950 2021 Zyat naukovec materialoznavec doktor tehnichnih nauk 1909 1963 Naukova diyalnistOsnovni praci prisvyacheni tehnologiyi silikativ i budivelnih materialiv vivchennyu vlastivostej silikatnoyi sirovini SRSR i naukovomu obgruntuvannyu najnovishih sposobiv yiyi pererobki Sered nih Keramikovi kanalizacijni trubi Virobnictvo ta viznachennya yih tehnichnih perevag Kiyiv 1916 Glina i glinyana promislovist v Ukrayini Kiyiv 1918 Virobnictvo porcelyani ta fayansu Sirovina Pererobka Kontrol Rozrahunok Kiyiv 1923 Materiali do vivchennya kaoliniv Ukrayini Standarti Metodi doslidzhen Propromislova cinnist Kiyiv 1929 u spivavtorstvi z K A Galabuckoyu Vivchennya strukturi v yazhuchih rechovin za metodom cementografiyi Izvestiya Kiyivskogo ordena Lenina politehnichnogo institutu 1954 t 15 stor 202 219 u spivavtorstvi z Yu Ye Kornilovichem Praktichne znachennya mali jogo rozrobki v galuzi racionalizaciyi kaolinovoyi i farforo fayansovoyi promislovosti Ukrayini Vazhlivimi ye takozh doslidzhennya glin ta cementnoyi sirovini URSR Vshanuvannya pam yatiNa chest vshanuvannya 125 richchya vid dnya narodzhennya akademika B S Lisina za iniciativoyu Novograd Volinskoyi miskradi odnij z centralnih vulic Novograd Volinskogo prisvoyeno im ya Borisa Lisina V Kiyevi v korpusi 1 Nacionalnogo tehnichnogo universitetu roztashovanogo za adresoyu Berestejskij prospekt 37 v koridori pershogo poverhu vstanovlenij gipsovij barelyef akademika Lisina Primitki Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 2 travnya 2012 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2012 Procitovano 3 travnya 2012 Bolshaya biograficheskaya enciklopediya 2009 ros Zahoplyuyuchij Kiyiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros LiteraturaVidatni vcheni inzheneri budivelniki Ukrayini V Ye Yasiyevich S B Dehtyar S A Suhorukov K Budivelnik 1991 104 s il Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985