Моралістична помилка — це неформальна помилка, яка полягає у припущенні, що аспект природи, який має соціально неприємні наслідки, не може існувати. Його типова форма: «якби „X“ було істинним, то сталося б, що „Z“!», де «Z» є морально, соціально чи політично небажаною річчю. Припускається, що те, що має бути моральним, a priori також є природним. Моралістична помилка іноді представляється як зворотна до натуралістичної помилки. Однак це можна розглядати як різновид тієї самої натуралістичної помилки; різницю між ними можна вважати прагматичною, залежно від намірів особи, яка її використовує: натуралістична помилка, якщо користувач хоче виправдати існуючі соціальні практики аргументом, що вони природні; моралістична помилка, якщо користувач хоче боротися з існуючими соціальними практиками, аргументуючи це запереченням того, що вони є природними.
Приклади
Стівен Пінкер пише, що «натуралістична помилка — це ідея, що те, що є в природі, є добре. Це було основою соціального дарвінізму, віри в те, що допомога бідним і хворим може стати на заваді еволюції, яка залежить від виживання найсильніших. Сьогодні біологи засуджують натуралістичну помилку, тому що вони хочуть чесно описати світ природи, без того, щоб люди виводили мораль щодо того, як ми повинні поводитися (наприклад, якщо птахи і звірі вступають у подружні зради, скоюють дітовбивства, канібалізм, то це має бути нормально).» Далі Пінкер пояснює, що «моралістична помилка полягає в тому, що те, що є добре, є в природі. Воно лежить за поганою наукою в документальних озвучках про природу: леви є милосердними вбивцями слабких і хворих, миші не відчувають болю коли коти їх їдять, жуки-гнойовики переробляють гній на користь екосистемі тощо. Це також лежить в основі романтичної віри в те, що люди не можуть таїти бажання вбивати, ґвалтувати, брехати чи красти, тому що це було б занадто депресивним або реакційним».
Моралістична помилка
- «Війна руйнівна і трагічна, тому вона не є у людській природі».
- «Вживання м'яса шкодить тваринам та навколишньому середовищу, тому вживати м'ясо є неприродним».
- «Чоловікам і жінкам слід надавати рівні можливості, і тому жінки і чоловіки можуть робити все однаково добре».
- «Невірність аморальна, тому неприродно відчувати бажання до інших у моногамних стосунках».
- «Таблетки, які я приймаю, повинні мати на мене терапевтичний ефект, а отже, вони мають терапевтичний ефект на мене». (Приклад ефект плацебо.)
Натуралістична помилка
- «Війна повинна бути дозволена, тому що людське насильство є інстинктивним».
- «Веганство є дурним, тому що люди їли м'ясо тисячі років».
- «Чоловіки і жінки не повинні мати однакові ролі в суспільстві, тому що чоловіки мають більше м'язової маси, а жінки можуть народжувати».
- «Подружня зрада прийнятна, тому що люди, природно, можуть хотіти більше сексуальних партнерів».
Вплив на науку та суспільство
Іноді висновки або інтерпретації фундаментальної науки відхиляються, або її відкриття, розвиток чи визнання заперечуються або обмежуються через твердження про потенційне неправильне використання або шкідливість.
Наприкінці 1970-х років [en] у відповідь на зростаючі політичні та громадські заклики обмежити фундаментальні дослідження (у порівнянні з прикладними) на тлі критики небезпечних знань (проти небезпечних застосувань), застосував термін «моралістична помилка» до його теперішнього використання.
(Термін використовувався ще в 1957 році.)
У природничих науках моралістична помилка може призвести до відкидання або придушення фундаментальної науки, метою якої є розуміння світу природи, через потенційне зловживання результатами в прикладній науці, метою якого є розвиток технології або техніки. Це розмиває «наукову оцінку», яка обговорюється в природничих науках (наприклад, фізика або біологія), і «оцінку значущості», зважену в суспільних науках (наприклад, соціальна психологія, соціологія та політологія), або в науки про поведінку (наприклад, психологія).
Девіс стверджував, що в фундаментальній науці первинною є описова, пояснювальна і, таким чином, передбачувальна здатність інформації, а не її походження чи застосування, оскільки знання не можна захистити від неправильного використання, а неправильне використання не може фальсифікувати знання. Як зловживання науковою роботою, так і придушення наукових знань можуть мати небажані або навіть небажані наслідки. На початку 20-го століття розвиток квантової фізики зробив можливим атомну бомбу в середині 20-го століття. Однак без квантової фізики більшість технологій комунікації та медичної візуалізації були б неможливими.
Наукові теорії з великою дослідницькою підтримкою можуть бути відкинуті в публічних дебатах, де загальна згода є центральною, але може бути абсолютно хибною. Зобов'язання вчених-основоположників інформувати громадськість, однак, може бути заблоковано шляхом протилежних заяв інших, що викликають тривогу та рекламують запевнення щодо захисту громадськості. Девіс вказав, що більш чітке ознайомлення з використанням та обмеженнями науки може ефективніше запобігти зловживанню знаннями або шкоді.
Природничі науки можуть допомогти людям зрозуміти світ природи, але не можуть приймати політичні, моральні чи поведінкові рішення. Питання, що стосуються «цінностей» — що люди повинні робити — більш ефективно вирішуються через дискурс у соціальних науках, а не через обмеження фундаментальної науки. Нерозуміння потенціалу науки та неправильні очікування призвели до моральних перешкод і перешкод для прийняття рішень, але придушення науки навряд чи вирішить ці дилеми.
Севільська заява про насильство
[en] була прийнята в Севільї, Іспанія, 16 травня 1986 року міжнародною нарадою вчених, скликаною Іспанською національною комісією для ЮНЕСКО. ЮНЕСКО прийняла цю заяву 16 листопада 1989 року на двадцять п'ятій сесії своєї Генеральної конференції. Заява нібито спростовує «уявлення про те, що організоване насильство над людьми є біологічно детермінованим».
Деякі, включаючи Стівена Пінкера, розкритикували Севільську заяву як приклад моралістичної помилки. Дослідження в галузі еволюційної психології та нейропсихології свідчать про те, що людське насильство має біологічні корені.
Див. також
- Апеляція до традицій
- Апеляція до новизни
- [en]
- [en]
- Метаетика
Примітки
- Sailer, Steve (30 жовтня 2002). Q&A: Steven Pinker of 'Blank Slate'. UPI. оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- Davis BD (1978). The moralistic fallacy. Nature. 272 (5652): 390. doi:10.1038/272390a0. PMID 11643452.
- Moore EC (1957). The Moralistic Fallacy. The Journal of Philosophy. 54 (2): 29—42. doi:10.2307/2022356. JSTOR 2022356.
- Davis BD (2000). The scientist's world. Microbiol Mol Biol Rev. 64 (1): 1—12. doi:10.1128/MMBR.64.1.1-12.2000. PMC 98983. PMID 10704471.
- Kreutzberg GW (2005). Scientists and the marketplace of opinions. EMBO Rep. 6 (5): 393—96. doi:10.1038/sj.embor.7400405. PMC 1299311. PMID 15864285.
- Davis BD (2000), section «Technology» [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.].
- Davis BD (2000), section «Limited scope of science» [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.].
- (2005). 50 Things You Want to Know About World Issues... But Were Too Afraid to Ask. Milson's Point, NSW, Australia: Transworld Publishers. ISBN .
- Pinker, Steven. How the Mind Works. New York: W. W. Norton & Company, 1997, pp. 44, 49.
- Jones D (2008). Human behaviour: Killer instincts. Nature. 451 (7178): 512—15. doi:10.1038/451512a. PMID 18235473.
- May ME & Kennedy CH (2009). Aggression as positive reinforcement in mice under various ratio- and time-based reinforcement schedules. Journal of the Experimental Analysis of Behavior. 91 (2): 185—96. doi:10.1901/jeab.2009.91-185. PMC 2648522. PMID 19794833.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moralistichna pomilka ce neformalna pomilka yaka polyagaye u pripushenni sho aspekt prirodi yakij maye socialno nepriyemni naslidki ne mozhe isnuvati Jogo tipova forma yakbi X bulo istinnim to stalosya b sho Z de Z ye moralno socialno chi politichno nebazhanoyu richchyu Pripuskayetsya sho te sho maye buti moralnim a priori takozh ye prirodnim Moralistichna pomilka inodi predstavlyayetsya yak zvorotna do naturalistichnoyi pomilki Odnak ce mozhna rozglyadati yak riznovid tiyeyi samoyi naturalistichnoyi pomilki riznicyu mizh nimi mozhna vvazhati pragmatichnoyu zalezhno vid namiriv osobi yaka yiyi vikoristovuye naturalistichna pomilka yaksho koristuvach hoche vipravdati isnuyuchi socialni praktiki argumentom sho voni prirodni moralistichna pomilka yaksho koristuvach hoche borotisya z isnuyuchimi socialnimi praktikami argumentuyuchi ce zaperechennyam togo sho voni ye prirodnimi PrikladiStiven Pinker pishe sho naturalistichna pomilka ce ideya sho te sho ye v prirodi ye dobre Ce bulo osnovoyu socialnogo darvinizmu viri v te sho dopomoga bidnim i hvorim mozhe stati na zavadi evolyuciyi yaka zalezhit vid vizhivannya najsilnishih Sogodni biologi zasudzhuyut naturalistichnu pomilku tomu sho voni hochut chesno opisati svit prirodi bez togo shob lyudi vivodili moral shodo togo yak mi povinni povoditisya napriklad yaksho ptahi i zviri vstupayut u podruzhni zradi skoyuyut ditovbivstva kanibalizm to ce maye buti normalno Dali Pinker poyasnyuye sho moralistichna pomilka polyagaye v tomu sho te sho ye dobre ye v prirodi Vono lezhit za poganoyu naukoyu v dokumentalnih ozvuchkah pro prirodu levi ye miloserdnimi vbivcyami slabkih i hvorih mishi ne vidchuvayut bolyu koli koti yih yidyat zhuki gnojoviki pereroblyayut gnij na korist ekosistemi tosho Ce takozh lezhit v osnovi romantichnoyi viri v te sho lyudi ne mozhut tayiti bazhannya vbivati gvaltuvati brehati chi krasti tomu sho ce bulo b zanadto depresivnim abo reakcijnim Moralistichna pomilka Vijna rujnivna i tragichna tomu vona ne ye u lyudskij prirodi Vzhivannya m yasa shkodit tvarinam ta navkolishnomu seredovishu tomu vzhivati m yaso ye neprirodnim Cholovikam i zhinkam slid nadavati rivni mozhlivosti i tomu zhinki i choloviki mozhut robiti vse odnakovo dobre Nevirnist amoralna tomu neprirodno vidchuvati bazhannya do inshih u monogamnih stosunkah Tabletki yaki ya prijmayu povinni mati na mene terapevtichnij efekt a otzhe voni mayut terapevtichnij efekt na mene Priklad efekt placebo Naturalistichna pomilka Vijna povinna buti dozvolena tomu sho lyudske nasilstvo ye instinktivnim Veganstvo ye durnim tomu sho lyudi yili m yaso tisyachi rokiv Choloviki i zhinki ne povinni mati odnakovi roli v suspilstvi tomu sho choloviki mayut bilshe m yazovoyi masi a zhinki mozhut narodzhuvati Podruzhnya zrada prijnyatna tomu sho lyudi prirodno mozhut hotiti bilshe seksualnih partneriv Vpliv na nauku ta suspilstvoInodi visnovki abo interpretaciyi fundamentalnoyi nauki vidhilyayutsya abo yiyi vidkrittya rozvitok chi viznannya zaperechuyutsya abo obmezhuyutsya cherez tverdzhennya pro potencijne nepravilne vikoristannya abo shkidlivist Naprikinci 1970 h rokiv en u vidpovid na zrostayuchi politichni ta gromadski zakliki obmezhiti fundamentalni doslidzhennya u porivnyanni z prikladnimi na tli kritiki nebezpechnih znan proti nebezpechnih zastosuvan zastosuvav termin moralistichna pomilka do jogo teperishnogo vikoristannya Termin vikoristovuvavsya she v 1957 roci U prirodnichih naukah moralistichna pomilka mozhe prizvesti do vidkidannya abo pridushennya fundamentalnoyi nauki metoyu yakoyi ye rozuminnya svitu prirodi cherez potencijne zlovzhivannya rezultatami v prikladnij nauci metoyu yakogo ye rozvitok tehnologiyi abo tehniki Ce rozmivaye naukovu ocinku yaka obgovoryuyetsya v prirodnichih naukah napriklad fizika abo biologiya i ocinku znachushosti zvazhenu v suspilnih naukah napriklad socialna psihologiya sociologiya ta politologiya abo v nauki pro povedinku napriklad psihologiya Devis stverdzhuvav sho v fundamentalnij nauci pervinnoyu ye opisova poyasnyuvalna i takim chinom peredbachuvalna zdatnist informaciyi a ne yiyi pohodzhennya chi zastosuvannya oskilki znannya ne mozhna zahistiti vid nepravilnogo vikoristannya a nepravilne vikoristannya ne mozhe falsifikuvati znannya Yak zlovzhivannya naukovoyu robotoyu tak i pridushennya naukovih znan mozhut mati nebazhani abo navit nebazhani naslidki Na pochatku 20 go stolittya rozvitok kvantovoyi fiziki zrobiv mozhlivim atomnu bombu v seredini 20 go stolittya Odnak bez kvantovoyi fiziki bilshist tehnologij komunikaciyi ta medichnoyi vizualizaciyi buli b nemozhlivimi Naukovi teoriyi z velikoyu doslidnickoyu pidtrimkoyu mozhut buti vidkinuti v publichnih debatah de zagalna zgoda ye centralnoyu ale mozhe buti absolyutno hibnoyu Zobov yazannya vchenih osnovopolozhnikiv informuvati gromadskist odnak mozhe buti zablokovano shlyahom protilezhnih zayav inshih sho viklikayut trivogu ta reklamuyut zapevnennya shodo zahistu gromadskosti Devis vkazav sho bilsh chitke oznajomlennya z vikoristannyam ta obmezhennyami nauki mozhe efektivnishe zapobigti zlovzhivannyu znannyami abo shkodi Prirodnichi nauki mozhut dopomogti lyudyam zrozumiti svit prirodi ale ne mozhut prijmati politichni moralni chi povedinkovi rishennya Pitannya sho stosuyutsya cinnostej sho lyudi povinni robiti bilsh efektivno virishuyutsya cherez diskurs u socialnih naukah a ne cherez obmezhennya fundamentalnoyi nauki Nerozuminnya potencialu nauki ta nepravilni ochikuvannya prizveli do moralnih pereshkod i pereshkod dlya prijnyattya rishen ale pridushennya nauki navryad chi virishit ci dilemi Sevilska zayava pro nasilstvo en bula prijnyata v Sevilyi Ispaniya 16 travnya 1986 roku mizhnarodnoyu naradoyu vchenih sklikanoyu Ispanskoyu nacionalnoyu komisiyeyu dlya YuNESKO YuNESKO prijnyala cyu zayavu 16 listopada 1989 roku na dvadcyat p yatij sesiyi svoyeyi Generalnoyi konferenciyi Zayava nibito sprostovuye uyavlennya pro te sho organizovane nasilstvo nad lyudmi ye biologichno determinovanim Deyaki vklyuchayuchi Stivena Pinkera rozkritikuvali Sevilsku zayavu yak priklad moralistichnoyi pomilki Doslidzhennya v galuzi evolyucijnoyi psihologiyi ta nejropsihologiyi svidchat pro te sho lyudske nasilstvo maye biologichni koreni Div takozhApelyaciya do tradicij Apelyaciya do novizni en en MetaetikaPrimitkiSailer Steve 30 zhovtnya 2002 Q amp A Steven Pinker of Blank Slate UPI originalu za 5 grudnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2015 Davis BD 1978 The moralistic fallacy Nature 272 5652 390 doi 10 1038 272390a0 PMID 11643452 Moore EC 1957 The Moralistic Fallacy The Journal of Philosophy 54 2 29 42 doi 10 2307 2022356 JSTOR 2022356 Davis BD 2000 The scientist s world Microbiol Mol Biol Rev 64 1 1 12 doi 10 1128 MMBR 64 1 1 12 2000 PMC 98983 PMID 10704471 Kreutzberg GW 2005 Scientists and the marketplace of opinions EMBO Rep 6 5 393 96 doi 10 1038 sj embor 7400405 PMC 1299311 PMID 15864285 Davis BD 2000 section Technology 27 veresnya 2011 u Wayback Machine Davis BD 2000 section Limited scope of science 27 veresnya 2011 u Wayback Machine 2005 50 Things You Want to Know About World Issues But Were Too Afraid to Ask Milson s Point NSW Australia Transworld Publishers ISBN 978 1 86325 503 5 Pinker Steven How the Mind Works New York W W Norton amp Company 1997 pp 44 49 Jones D 2008 Human behaviour Killer instincts Nature 451 7178 512 15 doi 10 1038 451512a PMID 18235473 May ME amp Kennedy CH 2009 Aggression as positive reinforcement in mice under various ratio and time based reinforcement schedules Journal of the Experimental Analysis of Behavior 91 2 185 96 doi 10 1901 jeab 2009 91 185 PMC 2648522 PMID 19794833