Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Стівен Артур ПінкерSteven Arthur PinkerСтівен Пінкер світлина 2005 року Стівен П

Стівен Пінкер

Стівен Пінкер

Стівен Артур Пінкер
Steven Arthur Pinker
image
Стівен Пінкер, світлина 2005 року
Стівен Пінкер, світлина 2005 року
Народився18 листопада 1954(1954-11-18) (69 років)
Монреаль
Місце проживанняБостон[1]
Країнаimage Канада
Діяльністьпсихолог, мовознавець, антрополог, філософ, викладач університету, письменник-документаліст, еволюційний психолог, experimental psychologist
Alma materУніверситет Макгілла
Галузьекспериментальна психологія, когнітивна наука
ЗакладГарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут
Науковий ступіньдокторський ступінь[2][1]
Науковий керівникd
Аспіранти, докторантиd[3]
d
d
d[3]
d
d[3]
d[3]
d[3]
d[3]
ЧленствоАмериканська психологічна асоціація
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США[4]
Темна мережа інтелектуалів[5]
Відомий завдяки:новим ідеям в галузі еволюційної психології та обчислювальної теорії розуму
Брати, сестриd[1]
У шлюбі зd[6]
d[6][7]
d[6]
Нагороди

d (1984)

d (1986)

d (1993)

d (2004)

d (2005)

d (2006)

премія Річарда Докінза (2013)

d (2016)

d (2017)

d (2018)

d

d

d

d

image
Стівен Артур Пінкер — запис голосу.
При проблемах гляньте в .
Особ. сторінкаstevenpinker.com
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Стівен Артур Пінкер у Вікісховищі

Сті́вен Пі́нкер (англ. Steven Pinker, нар. 18 вересня 1954, Монреаль, Квебек) — канадсько-американський науковець, який працює в галузі експериментальної психології та когнітивних наук, він є також автором праць з популяризації науки. Пінкер відомий як активний прихильник концепції еволюційної психології та «обчислювальної теорії розуму».

Академічна спеціалізація Пінкера — візуальне сприйняття та у дітей. Відомою є теза Пінкера про те, що мова, якою ми говоримо, є «інстинктом» або біологічною адаптацією, сформованою природним добором.

Біографія

Пінкер народився в Монреалі, Канада, 1954 року. Походить з єврейської родини, що мешкала в англомовній частині Монреаля. Батьки Стівена Пінкера — Розалін та Гаррі Пінкер. 1971 року закінчив Д'юсон-коледж. Продовжив навчання в Університеті Макгілла, а згодом у Гарвардському університеті, де 1979 року отримав докторський ступінь за дисертацію з експериментальної психології. Протягом одного року займався дослідженнями в Массачусетському технологічному інституті (MIT), потім повернувся до Гарварду. З 1982 до 2003 року Пінкер викладав у департаменті Мозку та когнітивних наук в MIT, і став директором Центру (крім одного року, проведеного в Університет Каліфорнії, Санта Барбара в 1995–1996).

2004 року Пінкер був названий журналом Time одним зі 100 найвпливовіших науковців та мислителів у світі. Журнал «Foreign Policy» 2010 року включив його до списку 100 сучасних мислителів.

Він двічі був фіналістом Пулітцерівської премії, 1998 і 2003 року.

Почесний доктор Ньюкаслського університету, Університету Макгілла, Суррейського університету, Тель-Авівського університету та Університету Тромсе.

Пінкер одружений з письменницею Ребекою Голдстейн. Це його третій шлюб, проте своїх дітей у нього немає.

В одному з інтерв'ю Пінкер сказав, що ніколи не був релігійним в теологічному сенсі після того, як усвідомив себе атеїстом в 13 років, але в різні періоди вважав себе приналежним до єврейської культури. Його політичні погляди були близькі до анархістських, але після заворушень в Монреалі 1969 року він розчарувався в анархізмі.

Теорія мови і розуму

Пінкера відомий своєю теорією засвоєння мови, дослідженнями синтаксису, морфології та значення дієслів, а також критикою конективістських моделей мови. У своїй книзі «Мова як інстинкт» (1994) він популяризує роботи Ноама Чомскі про вроджені здібності свідомості до мови, з тією різницею, що, з точки зору Пінкера, ця здатність сформувалася як адаптація за допомогою природного добору, а не є побічним продуктом еволюції. Він також підтримує ідею про комплексну людську природу, що складається з величезної кількості адаптивних здібностей розуму. Іншою важливою ідеєю Пінкера є те, що людська свідомість почасти працює за допомогою комбінаторної маніпуляції символами, що розходиться з багатьма конективістськими моделями.

Книги

  • «Мова як інстинкт» The Language Instinct (1994)
  • «Як працює розум» How the mind works (1997)
  • «Слова та правила: складові частини мови» / Words and Rules: The Ingredients of Language (1999)
  • «Чистий аркуш» / The Blank Slate: The Modern Denial of Human Nature (2002)
  • «Матерія думки» / The Stuff of Thought: Language as a Window into Human Nature (2007)
  • «Найкраще у нас» / The Better Angels of Our Nature: The Decline of Violence in History and Its Causes (2011)
  • Субстанція мислення: Мова як вікно в людську природу. (2013)
  • «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу» (2018)

Примітки

  1. https://stevenpinker.com/biocv
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #120137305 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  4. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  5. Opinion | Meet the Renegades of the Intellectual Dark Web - The New York Times
  6. https://www.imdb.com/name/nm0684348/bio
  7. https://www.dicytrends.com/ilavenil-subbiah-everything-to-know-about-steven-pinkers-ex-wife/
  8. Google books
  9. . Архів оригіналу за 29 грудня 2005. Процитовано 9 січня 2014.
  10. . Архів оригіналу за 30 грудня 2005. Процитовано 9 січня 2014.
  11. The FP Top 100 Global Thinkers. Foreign Policy. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 9 січня 2014.
  12. The Pulitzer Prizes, General Nonfiction. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 9 січня 2014.
  13. Steven Pinker: the mind reader. Guardian. 6 листопада 1999. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 9 січня 2014.
  14. Steven Pinker. This much I know. Guardian. 22 червня 2008. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 9 січня 2014.

Посилання

  • Сайт Стівена Пінкера

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Stiven Artur PinkerSteven Arthur PinkerStiven Pinker svitlina 2005 roku Stiven Pinker svitlina 2005 rokuNarodivsya18 listopada 1954 1954 11 18 69 rokiv MonrealMisce prozhivannyaBoston 1 Krayina KanadaDiyalnistpsiholog movoznavec antropolog filosof vikladach universitetu pismennik dokumentalist evolyucijnij psiholog experimental psychologistAlma materUniversitet MakgillaGaluzeksperimentalna psihologiya kognitivna naukaZakladGarvardskij universitet Massachusetskij tehnologichnij institutNaukovij stupindoktorskij stupin 2 1 Naukovij kerivnikdAspiranti doktorantid 3 d d d 3 d d 3 d 3 d 3 d 3 ChlenstvoAmerikanska psihologichna asociaciya Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShA 4 Temna merezha intelektualiv 5 Vidomij zavdyaki novim ideyam v galuzi evolyucijnoyi psihologiyi ta obchislyuvalnoyi teoriyi rozumuBrati sestrid 1 U shlyubi zd 6 d 6 7 d 6 Nagorodid 1984 d 1986 d 1993 d 2004 d 2005 d 2006 premiya Richarda Dokinza 2013 d 2016 d 2017 d 2018 d d d dStiven Artur Pinker zapis golosu source source source Pri problemah glyante v dovidku Osob storinkastevenpinker comVislovlyuvannya u Vikicitatah Stiven Artur Pinker u Vikishovishi Sti ven Pi nker angl Steven Pinker nar 18 veresnya 1954 Monreal Kvebek kanadsko amerikanskij naukovec yakij pracyuye v galuzi eksperimentalnoyi psihologiyi ta kognitivnih nauk vin ye takozh avtorom prac z populyarizaciyi nauki Pinker vidomij yak aktivnij prihilnik koncepciyi evolyucijnoyi psihologiyi ta obchislyuvalnoyi teoriyi rozumu Akademichna specializaciya Pinkera vizualne sprijnyattya ta u ditej Vidomoyu ye teza Pinkera pro te sho mova yakoyu mi govorimo ye instinktom abo biologichnoyu adaptaciyeyu sformovanoyu prirodnim doborom BiografiyaPinker narodivsya v Monreali Kanada 1954 roku Pohodit z yevrejskoyi rodini sho meshkala v anglomovnij chastini Monrealya Batki Stivena Pinkera Rozalin ta Garri Pinker 1971 roku zakinchiv D yuson koledzh Prodovzhiv navchannya v Universiteti Makgilla a zgodom u Garvardskomu universiteti de 1979 roku otrimav doktorskij stupin za disertaciyu z eksperimentalnoyi psihologiyi Protyagom odnogo roku zajmavsya doslidzhennyami v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti MIT potim povernuvsya do Garvardu Z 1982 do 2003 roku Pinker vikladav u departamenti Mozku ta kognitivnih nauk v MIT i stav direktorom Centru krim odnogo roku provedenogo v Universitet Kaliforniyi Santa Barbara v 1995 1996 2004 roku Pinker buv nazvanij zhurnalom Time odnim zi 100 najvplivovishih naukovciv ta misliteliv u sviti Zhurnal Foreign Policy 2010 roku vklyuchiv jogo do spisku 100 suchasnih misliteliv Vin dvichi buv finalistom Pulitcerivskoyi premiyi 1998 i 2003 roku Pochesnij doktor Nyukaslskogo universitetu Universitetu Makgilla Surrejskogo universitetu Tel Avivskogo universitetu ta Universitetu Tromse Pinker odruzhenij z pismenniceyu Rebekoyu Goldstejn Ce jogo tretij shlyub prote svoyih ditej u nogo nemaye V odnomu z interv yu Pinker skazav sho nikoli ne buv religijnim v teologichnomu sensi pislya togo yak usvidomiv sebe ateyistom v 13 rokiv ale v rizni periodi vvazhav sebe prinalezhnim do yevrejskoyi kulturi Jogo politichni poglyadi buli blizki do anarhistskih ale pislya zavorushen v Monreali 1969 roku vin rozcharuvavsya v anarhizmi Teoriya movi i rozumuPinkera vidomij svoyeyu teoriyeyu zasvoyennya movi doslidzhennyami sintaksisu morfologiyi ta znachennya diyesliv a takozh kritikoyu konektivistskih modelej movi U svoyij knizi Mova yak instinkt 1994 vin populyarizuye roboti Noama Chomski pro vrodzheni zdibnosti svidomosti do movi z tiyeyu rizniceyu sho z tochki zoru Pinkera cya zdatnist sformuvalasya yak adaptaciya za dopomogoyu prirodnogo doboru a ne ye pobichnim produktom evolyuciyi Vin takozh pidtrimuye ideyu pro kompleksnu lyudsku prirodu sho skladayetsya z velicheznoyi kilkosti adaptivnih zdibnostej rozumu Inshoyu vazhlivoyu ideyeyu Pinkera ye te sho lyudska svidomist pochasti pracyuye za dopomogoyu kombinatornoyi manipulyaciyi simvolami sho rozhoditsya z bagatma konektivistskimi modelyami Knigi Mova yak instinkt The Language Instinct 1994 Yak pracyuye rozum How the mind works 1997 Slova ta pravila skladovi chastini movi Words and Rules The Ingredients of Language 1999 Chistij arkush The Blank Slate The Modern Denial of Human Nature 2002 Materiya dumki The Stuff of Thought Language as a Window into Human Nature 2007 Najkrashe u nas The Better Angels of Our Nature The Decline of Violence in History and Its Causes 2011 Substanciya mislennya Mova yak vikno v lyudsku prirodu 2013 Prosvitnictvo sogodni Argumenti na korist rozumu nauki ta progresu 2018 Primitkihttps stevenpinker com biocv Deutsche Nationalbibliothek Record 120137305 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513 Opinion Meet the Renegades of the Intellectual Dark Web The New York Times https www imdb com name nm0684348 bio https www dicytrends com ilavenil subbiah everything to know about steven pinkers ex wife Google books Arhiv originalu za 29 grudnya 2005 Procitovano 9 sichnya 2014 Arhiv originalu za 30 grudnya 2005 Procitovano 9 sichnya 2014 The FP Top 100 Global Thinkers Foreign Policy Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 9 sichnya 2014 The Pulitzer Prizes General Nonfiction Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 9 sichnya 2014 Steven Pinker the mind reader Guardian 6 listopada 1999 Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 9 sichnya 2014 Steven Pinker This much I know Guardian 22 chervnya 2008 Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 9 sichnya 2014 PosilannyaSajt Stivena Pinkera

Дата публікації:
Топ