Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мовне питання в Манітобі — питання про статус французької мови по відношенню до англійської в канадській провінції Манітоба. Особливої гостроти питання набуло у другій половині XIX століття, коли вибухнула гостра політична криза в провінції Манітоба, яка стала результатом кривавого міжетнічного протистояння в Канаді. Криза, що отримала назву «Питання про школи Манітоби» (фр. Question des écoles du Manitoba, англ. Manitoba Schools Question), була підсумком політики асиміляції, розгорнутої англо-канадськими силами, орієнтованими на Британську імперію, проти франко-канадського населення країни.
Передумови
До 1759 року Канада була частиною Нової Франції та контролювалася французькою короною. Все європейське населення (60 000 чоловік) було франкомовним. Захоплення колонії британцями привіло до появи на території Канади крупної англомовної меншини, яка поступово перетворилася на більшість і встановила в Канаді жорсткий культурно-мовний диктат з узаконеною мовною, расовою та релігійною дискримінацією населення. Французька мова, яка отримала широке поширення не тільки в , але й Західній Канаді (особливо в провінції Манітоба), піддалася гонінням з боку англомовної більшості, яка організувала проти франко-канадців свій Ку-клукс-клан, що лютував в Саскачевані. Навіть у самому Квебеці франко-канадці, що складали 75-80% населення, піддавалися різної державної дискримінації з боку англо-квебекців, особливо на побутовому рівні. Фраза «Говоріть як білі» висловлювала характерне ставлення до франко-канадців з боку англомовного суспільства.
Конфлікт
Незважаючи на перехід під владу британської корони і усілякі перешкоди, франкоканадські мисливці та колоністи інтенсивно проникали в Манітобу і сусідні території в приватному порядку. Там, до жаху британців, які прагнули «забезпечити чистоту раси», вони охоче вступали в шлюби з індіанськими жінками, привівши до утворення цілого класу канадських метисів. Їх мова — мічиф — стала складним продуктом синтезу французької лексики та граматики . До середини XIX століття досить численні канадські метиси утворили свою «державу Червоної річки», яку очолив франкомовний метис Луї Ріель. Білі британські колоністи та англо-канадці з сусіднього Онтаріо розгорнули хижацьку лихоманку в спробі привласнити пустельні території в досить малонаселеній провінції, де більшість населення тим не менш становили франкомовні метиси. У Манітобі спалахує повстання на Ред-Рівер, жорстоко придушене британцями. Луї Ріель втік до США, а потім був страчений в 1885 році. Білі переселенці хлинули до провінції, де натрапили на потужну опозицію з боку метисів. У 1870 році парламент Канади своїм включив провінцію до складу Канади і проголосив в країні двомовну систему освіти (англо-протестантську і франко-католицьку), що вже існувала в Квебеці. Незважаючи на прийняті раніше домовленості, британці та англо-канадці в односторонньому порядку заборонили освіту французькою мовою в 1890 році. В 1892 році французька мова була заборонена і в Північно-західних територіях. Втручання папи римського Лева XIII в переговори між сторонами поклало початок спробам знайти компроміс у провінції, яку роздирають расизм, сегрегація та жахи Ку-клукс-клана. Франкомовне населення втекло або було знищено. Англо-канадці, попередньо позбавивши франко-католицькі школи державного фінансування, дозволяли навчання французькою лише вибірково за своїм бажанням і за умови, що в класі набиралося не менше 10 осіб. В 1916 році білі, сфальсифікувавши статистичні дані, оголосили, що в провінції майже не залишилося католиків, і вже тим більше франкофонів, і повністю покінчили з використанням французької мови, яку тим не менше зберігали в домашньому побуті метиси. Полегшення прийшло лише в 1969 році, коли французька мова знову була визнана в провінції офіційною, хоча тільки на федеральному рівні.
Сучасна мовна ситуація в Манітобі
Незважаючи на різке скорочення, зберігаються в провінції і сьогодні. 45520 чоловік (4,0% населення провінції) вважають французьку мову рідною (Перепис населення Канади 2006). З них 20 515 осіб як і раніше використовують рідну мову в більшості повсякденних ситуацій. Головним місцем концентрації франко-манітобської культури є квартал Святого Боніфація в Вінніпезі, де розташовується головний університет франко-канадців і єдиний франкомовний університет на заході країни.
Резонанс у Квебеку
Занепад французької мови та культури в Західній Канаді привів до різкої етнічно-мовної мобілізації всередині Квебеку, яка зберігається до наших днів. Частка англо-квебекців, що так і не зуміли адаптуватися до унікальної , скоротилася з 25% в 1880 році до 8,2% в 2006 році. У 1960-х роках розгорнулася Тиха революція, що завершилася ухваленням Хартії французької мови в 1977 році, що проголосила французьку мову єдиною офіційною в провінції.
Див. також
Посилання
- The Manitoba School Questions: 1890 to 1897 [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (Manitobia : digital resources on Manitoba history)
- Les Québécois, le clergé catholique et l'affaire des écoles du Manitoba / Quebecers, the Catholic Clergy and the Manitoba School Question, 1890-1916 [ 12 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movne pitannya v Manitobi pitannya pro status francuzkoyi movi po vidnoshennyu do anglijskoyi v kanadskij provinciyi Manitoba Osoblivoyi gostroti pitannya nabulo u drugij polovini XIX stolittya koli vibuhnula gostra politichna kriza v provinciyi Manitoba yaka stala rezultatom krivavogo mizhetnichnogo protistoyannya v Kanadi Kriza sho otrimala nazvu Pitannya pro shkoli Manitobi fr Question des ecoles du Manitoba angl Manitoba Schools Question bula pidsumkom politiki asimilyaciyi rozgornutoyi anglo kanadskimi silami oriyentovanimi na Britansku imperiyu proti franko kanadskogo naselennya krayini PeredumoviDo 1759 roku Kanada bula chastinoyu Novoyi Franciyi ta kontrolyuvalasya francuzkoyu koronoyu Vse yevropejske naselennya 60 000 cholovik bulo frankomovnim Zahoplennya koloniyi britancyami privilo do poyavi na teritoriyi Kanadi krupnoyi anglomovnoyi menshini yaka postupovo peretvorilasya na bilshist i vstanovila v Kanadi zhorstkij kulturno movnij diktat z uzakonenoyu movnoyu rasovoyu ta religijnoyu diskriminaciyeyu naselennya Francuzka mova yaka otrimala shiroke poshirennya ne tilki v ale j Zahidnij Kanadi osoblivo v provinciyi Manitoba piddalasya goninnyam z boku anglomovnoyi bilshosti yaka organizuvala proti franko kanadciv svij Ku kluks klan sho lyutuvav v Saskachevani Navit u samomu Kvebeci franko kanadci sho skladali 75 80 naselennya piddavalisya riznoyi derzhavnoyi diskriminaciyi z boku anglo kvebekciv osoblivo na pobutovomu rivni Fraza Govorit yak bili vislovlyuvala harakterne stavlennya do franko kanadciv z boku anglomovnogo suspilstva KonfliktNezvazhayuchi na perehid pid vladu britanskoyi koroni i usilyaki pereshkodi frankokanadski mislivci ta kolonisti intensivno pronikali v Manitobu i susidni teritoriyi v privatnomu poryadku Tam do zhahu britanciv yaki pragnuli zabezpechiti chistotu rasi voni ohoche vstupali v shlyubi z indianskimi zhinkami privivshi do utvorennya cilogo klasu kanadskih metisiv Yih mova michif stala skladnim produktom sintezu francuzkoyi leksiki ta gramatiki Do seredini XIX stolittya dosit chislenni kanadski metisi utvorili svoyu derzhavu Chervonoyi richki yaku ocholiv frankomovnij metis Luyi Riel Bili britanski kolonisti ta anglo kanadci z susidnogo Ontario rozgornuli hizhacku lihomanku v sprobi privlasniti pustelni teritoriyi v dosit malonaselenij provinciyi de bilshist naselennya tim ne mensh stanovili frankomovni metisi U Manitobi spalahuye povstannya na Red River zhorstoko pridushene britancyami Luyi Riel vtik do SShA a potim buv strachenij v 1885 roci Bili pereselenci hlinuli do provinciyi de natrapili na potuzhnu opoziciyu z boku metisiv U 1870 roci parlament Kanadi svoyim vklyuchiv provinciyu do skladu Kanadi i progolosiv v krayini dvomovnu sistemu osviti anglo protestantsku i franko katolicku sho vzhe isnuvala v Kvebeci Nezvazhayuchi na prijnyati ranishe domovlenosti britanci ta anglo kanadci v odnostoronnomu poryadku zaboronili osvitu francuzkoyu movoyu v 1890 roci V 1892 roci francuzka mova bula zaboronena i v Pivnichno zahidnih teritoriyah Vtruchannya papi rimskogo Leva XIII v peregovori mizh storonami poklalo pochatok sprobam znajti kompromis u provinciyi yaku rozdirayut rasizm segregaciya ta zhahi Ku kluks klana Frankomovne naselennya vteklo abo bulo znisheno Anglo kanadci poperedno pozbavivshi franko katolicki shkoli derzhavnogo finansuvannya dozvolyali navchannya francuzkoyu lishe vibirkovo za svoyim bazhannyam i za umovi sho v klasi nabiralosya ne menshe 10 osib V 1916 roci bili sfalsifikuvavshi statistichni dani ogolosili sho v provinciyi majzhe ne zalishilosya katolikiv i vzhe tim bilshe frankofoniv i povnistyu pokinchili z vikoristannyam francuzkoyi movi yaku tim ne menshe zberigali v domashnomu pobuti metisi Polegshennya prijshlo lishe v 1969 roci koli francuzka mova znovu bula viznana v provinciyi oficijnoyu hocha tilki na federalnomu rivni Suchasna movna situaciya v ManitobiNezvazhayuchi na rizke skorochennya zberigayutsya v provinciyi i sogodni 45520 cholovik 4 0 naselennya provinciyi vvazhayut francuzku movu ridnoyu Perepis naselennya Kanadi 2006 Z nih 20 515 osib yak i ranishe vikoristovuyut ridnu movu v bilshosti povsyakdennih situacij Golovnim miscem koncentraciyi franko manitobskoyi kulturi ye kvartal Svyatogo Bonifaciya v Vinnipezi de roztashovuyetsya golovnij universitet franko kanadciv i yedinij frankomovnij universitet na zahodi krayini Rezonans u KvebekuZanepad francuzkoyi movi ta kulturi v Zahidnij Kanadi priviv do rizkoyi etnichno movnoyi mobilizaciyi vseredini Kvebeku yaka zberigayetsya do nashih dniv Chastka anglo kvebekciv sho tak i ne zumili adaptuvatisya do unikalnoyi skorotilasya z 25 v 1880 roci do 8 2 v 2006 roci U 1960 h rokah rozgornulasya Tiha revolyuciya sho zavershilasya uhvalennyam Hartiyi francuzkoyi movi v 1977 roci sho progolosila francuzku movu yedinoyu oficijnoyu v provinciyi Div takozhFranko ontarijciPosilannyaThe Manitoba School Questions 1890 to 1897 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Manitobia digital resources on Manitoba history Les Quebecois le clerge catholique et l affaire des ecoles du Manitoba Quebecers the Catholic Clergy and the Manitoba School Question 1890 1916 12 listopada 2015 u Wayback Machine