Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ха́ртія францу́зької мо́ви (фр. Charte de la langue française), також знана як «Закон 101» (Loi 101), — закон провінції Квебек (Канада), що захищає французьку мову, забезпечуючи її державний статус. Хартію було прийнято урядом Рене Левека 26 серпня 1977 року. Її мета — запобігти асиміляції франкоканадців й інтегрувати іммігрантів до франкомовного суспільства.
Основні положення Хартії
- Французька є єдиною державною мовою Квебеку.
- Всі вивіски, назви вулиць та дорожні знаки мають бути французькою. Англійську мову можна вживати за бажанням, за умов, що розмір англійських літер не перевищує 3/4 від розміру французьких. Інші мови (українську, іспанську, російську, китайську) можна вживати без обмежень, за умов присутності французького тексту.
- Діти франко-канадців та іммігрантів мають ходити у французькі школи. У безплатні державні школи з англійською мовою навчання записують лише тих, в кого бодай один з батьків ходив до англійської школи у Квебеку чи Канаді. Проте батьки можуть віддати дитину до приватної англійської школи (якщо та не має фінансової підтримки від держави).
- Робочою мовою у великих та середніх фірмах має бути французька.
Причини прийняття Хартії
Франкомовні канадці завжди складали абсолютну більшість населення Квебеку (не менш від 80 %). Проте, після завоювання Квебеку Британією 1759 року панівною мовою стала англійська. То була мова комерції, виробництва, рекламних оголошень та (значною мірою) державної адміністрації. Великі підприємства, магазини, контори, банки користувалися винятково англійською. Французька вважалася «мовою бідних».
У 1970-ті роки народжуваність серед франкомовного населення різко зменшилася. Водночас зросла кількість іммігрантів. Іммігранти інтегрувалися переважно у «багате» англомовне суспільство. До того ж дедалі більше франкомовних батьків віддавали дітей до англомовних шкіл. Маленькому народові загрожувала повна втрата рідної мови й асиміляція.
1974 року французьку було оголошено єдиною офіційною мовою Квебеку (Закон про офіційну мову, також відомий як Закон 22). Але цей закон містив у собі певні суперечності та неточності. Тому, 1977 року ухвалено досконаліший закон — Хартію французької мови, яка чинна й дотепер.
Посилання
Charte de la langue française (текст закону) [Архівовано 22 травня 2016 у Portugese Web Archive]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha rtiya francu zkoyi mo vi fr Charte de la langue francaise takozh znana yak Zakon 101 Loi 101 zakon provinciyi Kvebek Kanada sho zahishaye francuzku movu zabezpechuyuchi yiyi derzhavnij status Hartiyu bulo prijnyato uryadom Rene Leveka 26 serpnya 1977 roku Yiyi meta zapobigti asimilyaciyi frankokanadciv j integruvati immigrantiv do frankomovnogo suspilstva Osnovni polozhennya HartiyiFrancuzka ye yedinoyu derzhavnoyu movoyu Kvebeku Vsi viviski nazvi vulic ta dorozhni znaki mayut buti francuzkoyu Anglijsku movu mozhna vzhivati za bazhannyam za umov sho rozmir anglijskih liter ne perevishuye 3 4 vid rozmiru francuzkih Inshi movi ukrayinsku ispansku rosijsku kitajsku mozhna vzhivati bez obmezhen za umov prisutnosti francuzkogo tekstu Diti franko kanadciv ta immigrantiv mayut hoditi u francuzki shkoli U bezplatni derzhavni shkoli z anglijskoyu movoyu navchannya zapisuyut lishe tih v kogo bodaj odin z batkiv hodiv do anglijskoyi shkoli u Kvebeku chi Kanadi Prote batki mozhut viddati ditinu do privatnoyi anglijskoyi shkoli yaksho ta ne maye finansovoyi pidtrimki vid derzhavi Robochoyu movoyu u velikih ta serednih firmah maye buti francuzka Prichini prijnyattya HartiyiFrankomovni kanadci zavzhdi skladali absolyutnu bilshist naselennya Kvebeku ne mensh vid 80 Prote pislya zavoyuvannya Kvebeku Britaniyeyu 1759 roku panivnoyu movoyu stala anglijska To bula mova komerciyi virobnictva reklamnih ogoloshen ta znachnoyu miroyu derzhavnoyi administraciyi Veliki pidpriyemstva magazini kontori banki koristuvalisya vinyatkovo anglijskoyu Francuzka vvazhalasya movoyu bidnih U 1970 ti roki narodzhuvanist sered frankomovnogo naselennya rizko zmenshilasya Vodnochas zrosla kilkist immigrantiv Immigranti integruvalisya perevazhno u bagate anglomovne suspilstvo Do togo zh dedali bilshe frankomovnih batkiv viddavali ditej do anglomovnih shkil Malenkomu narodovi zagrozhuvala povna vtrata ridnoyi movi j asimilyaciya 1974 roku francuzku bulo ogolosheno yedinoyu oficijnoyu movoyu Kvebeku Zakon pro oficijnu movu takozh vidomij yak Zakon 22 Ale cej zakon mistiv u sobi pevni superechnosti ta netochnosti Tomu 1977 roku uhvaleno doskonalishij zakon Hartiyu francuzkoyi movi yaka chinna j doteper PosilannyaCharte de la langue francaise tekst zakonu Arhivovano 22 travnya 2016 u Portugese Web Archive