Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайло Шолохов рос Михаил Александрович Шолохов 11 24 травня 1905 19050524 хутір Кружилін станиця Вешенська Донецький о

Михайло Шолохов

Михайло Шолохов

Михайло Шолохов (рос. Михаил Александрович Шолохов; 11 (24) травня 1905(19050524), хутір Кружилін, станиця Вешенська, Донецький округ, Область Війська Донського, Російська імперія — 2 лютого 1984, станиця Вешенська, Ростовська область, РРФСР) — російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року. Уродженець Донщини. Найвідомішими його творами є романи «Тихий Дін», «Піднята цілина» та та оповідання «Доля людини». Член ЦК КПРС у 1961—1984 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—10-го скликань.

Михайло Шолохов
image
Народився11 (24) травня 1905[1]
d, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер21 лютого 1984(1984-02-21)[1][2][…](78 років)
Вешенська, РРФСР, СРСР
·d
ПохованняВешенська
Громадянствоimage Російська імперія→image СРСР
Діяльністьписьменник, прозаїк-романіст, сценарист, поет, прозаїк, журналіст, політик
Сфера роботипроза
Мова творівросійська
Жанрроман, оповідання, нарис
Magnum opus«Тихий Дон»
ЧленствоСП СРСР, Сербська академія наук і мистецтв, Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС
ПартіяВКП(б)
У шлюбі зd
Дітиd і d
Автографimage
Учасникнімецько-радянська війна
Преміїimage Нобелівська премія з літератури (1965)
image Шолохов Михайло Олександрович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Походження

Мати Михайла Шолохова — Анастасія Данилівна Черняк була етнічною українкою. Предки її були панщинними селянами на Чернігівщині. Володар селян — російський поміщик Попов, на початку ХІХ століття перевів своїх кріпаків з Сіверщини на Дон, у маєток Ясенівку. Тут українські селяни жили укупі, як і в Україні, зберігаючи на Донщині свій національний уклад. Анастасія Данилівна Черняк, рано залишившись сиротою, пішла в найми до панського маєтку покоївкою. Поміщиця Попова силоміць віддала її заміж за сина козачого отамана Кузнєцова. Але Анастасія кохала іншого — гуртівника (або «шибая» по-місцевому), уродженця Рязанської губернії Олександра Шолохова, який шукав на Дону кращого заробітку. Шолохов вкрав Анастасію, і вони жили разом на хуторі Кружилині, де в них і народився син Михайло. Бувши позашлюбною дитиною, Михайло до 7 років мав прізвище свого офіційного батька — Кузнєцов, і тільки по смерті останнього 1912 року, Олександр і Анастасія повінчалися, а їхній син став з Кузнєцова Шолоховим.

Зростаючи на хуторі Кружилині, неподалік від Ясенівки, Михайло Шолохов з малих літ знаходився в переважно українському середовищі. Ставши дорослим, він згадував, як у дитинстві постійно чув від матері казки й пісні українською мовою. У 1954 році, виступаючи на III-му з'їзді письменників України, Шолохов сказав: «Моя мати з дитинства прищепила мені любов до українського народу, до українського мистецтва, до української пісні — однієї з наймилозвучніших у світі».

Життєпис

Народився 11(24) травня 1905 року на хуторі Кружилині Донецького округу Області війська Донського (зараз Шолоховський район Ростовської області Росії).

Навчався в церковно-приходській школі, згодом у гімназії, де через початок революції і громадянської війни обірвав навчання на четвертому класі. Шолохов служив у станичному ревкомі, добровольцем вступив до продовольчого загону.

В кінці 1922 року приїхав до Москви, де мав намір продовжити навчання. Тут познайомився з письменниками групи «Молода гвардія». Одночасно підпрацьовував. 1923 року в газеті «Юношеская правда» було надруковано перший фейлетон «Испытание», наступного року світ побачило його перше оповідання «Родимка» (рос. «Родинка»).

1925 року відбулася зустріч із О. Серафимовичем, що «сказав схвалення і визнання». Згодом М. Шолохов вважав О. Серафимовича одним із перших своїх учителів. В газетах і журналах того часу з'являються оповідання Шолохова, пізніше об'єднані в збірки «Донські повісті» та «Вогневий степ». В кінці 1926 почав нібито писати роман «Тихий Дон», першу книгу якого було опубліковано на початку 1928. Вона одразу здобула визнання і позитивні відгуки Максима Горького та Олександра Серафимовча. 1929 року вийшла друга книга «Тихого Дону».

Шолохов мав тісні відносини з головою СРСР Йосипом Сталіним. У 1933 Шолохов неодноразово надсилав Сталіну листи, де скаржився на зловживання донського крайового керівництва, яке встановило такий план зерноздачі, який, по суті, означав голодну смерть для тамтешніх російських селян.

Під час Другої світової війни М. Шолохов був військовим кореспондентом газет «Правда» та , нібито часто виїжджав на фронт. В післявоєнні роки віддавав багато часту громадській діяльності, зокрема брав участь у роботі Всесвітнього конгресу діячів науки та культури на захист миру. 1965 року Шолохову було присуджено Нобелівську премію з літератури за роман «Тихий Дін».

1984 року помер у рідній станиці Вєшенській.

Переклади українською

Наступні твори Шолохова перекладено українською:

  • Смертельний ворог. X., 1930;
  • Червоточина. — Чужа кров. X. —К., 1931;
  • Михайло Шолохов. Слово про Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Держлітвидав України, 1950 . 38 с
  • Михайло Шолохов. Двозаміжня. Переклад з російської: ?. Київ: ?, 1958; ? с.
  • Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: І. П. Майстренко. Київ: Держлітвидав. 1958. 37 стор.
  • Михайло Шолохов. Доля людини. Переклад з російської: ?. Київ: Дніпро, 1968. 96 с.
  • Михайло Шолохов. Оповідання. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Дніпро, 1980. 223 с.
Піднята цілина
  • Михайло Шолохов (?). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Сергій Пилипенко. ? стор. ?
  • Михайло Шолохов (1934). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Євген Касяненко. Київ: ЛіМ. 378 стор. (1-е вид.)
    • (перевидання) Михайло Шолохов (1935). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Євген Касяненко. Харків-Київ: Держлітвидав. 456 стор. (2-е вид., випр)
  • Михайло Шолохов (1935). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: Степан Ковганюк . Харків; Одеса: Дитвидав. 240 стор. (1-е вид.)
    • (передрук) Михайло Шолохов (1954). Піднята цілина: кн. 1. Переклад з російської: ?; малюнки: Ататолій Базилевич. Київ: Держлітвидав. 316 с.
    • (передрук) Михайло Шолохов (1961). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 568 с.
    • (передрук) Михайло Шолохов (1973). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Дніпро. 612 стор.
    • (передрук) Михайло Шолохов (1985). Піднята цілина: Кн.1-2. Переклад з російської: Степан Ковганюк; передмова: Павло Загребельний. Київ: Дніпро. 598 стор.
Тихий Дон
  • Михайло Шолохов. Тихий Дін, кн. 1—4. Київ-Харків: ЛіМ; Київ: Держлітвидав, 1931—1941;
    • Тихий Дін. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1931. 308с.
      • (перевидання) Тихий Дін. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1932. 268с.
      • (перевидання) Тихий Дон. Кн.1 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Київ: Держлітвидав. 1935. 454. с.
    • Тихий Дін. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1931. 314с.
      • (перевидання) Тихий Дін. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Харків-Київ: ЛіМ. 1932. 268с.
      • (перевидання) Тихий Дон. Кн.2 : роман. Переклад з російської: Семен Кац. Київ: Держлітвидав. 1935. 414. с.
    • Тихий Дін. Кн.3 : роман. Переклад з російської: Євген Плужник. Харків: ЛіМ. 1934. 442 с.
      • (перевидання) Тихий Дон. Кн.3 : роман. Переклад з російської: Євген Плужник. Київ: Держлітвидав. 1935. 454 с.
    • Тихий Дон. Кн.4 : роман. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1941. 371 с.
  • Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав, 1955 (виправлене видання)
    • Тихий Дон: Кн. 1 і 2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1955. ? с.
    • Тихий Дон: Кн. 3 і 4. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1955. ? с.
  • Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав, 1961
    • Тихий Дон: Кн. 1 і 2. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1961. 625 с.
    • Тихий Дон: Кн. 3 і 4. Переклад з російської: Степан Ковганюк. Київ: Держлітвидав. 1961. 707 с.
  • Михайло Шолохов. Тихий Дон: кн. 1—4; Переклад з російської: Володимир Середин. Київ: Дружба Литератур, 2013. 690 стор. (Бібліотека Віктора Чєрнамирдіна)
Вони билися за вітчизну
  • (уривки з роману) Михайло Шолохов. Вони бились за вітчизну. Переклад з російської: ? Київ: Укрдержвидав, 1945. 151 с.
  • (розділи з романа) Михайло Шолохов. Вони воювали за Батьківщину. Переклад з російської: ? Київ: Молодь, 1960 . 179 с.
  • (розділи з романа) Вони воювали за батьківщину. Переклад з російської: Степан Ковганюк . Київ: Дніпро, 1975 . — 203 с. — (Б-ка «Мужність») .

Див. також

  • 2448 Шолохов — астероїд, названий на честь письменника.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118748823 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. «Третя здибанка письменників України» // ««Радянська Україна», 1954, 31 жовтня, № 257.
  5. Ігор Сюндюков. Імперія на кістках і крові. Михайло Шолохов і його листи до Сталіна: рік 1933-й [ 26 травня 2018 у Wayback Machine.] — День, 16 травня 2009
  6. Шолохов Михайло Олександрович [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  7. Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу»: навч. посіб. / Л. В. Коломієць. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. — 559 с.
  8. М.О. Шолохов і Україна: бібліографічний покажчик. Упорядник: Л. І. Ільницька; відп. ред.: О. П. Кущ. Львів: АН УРСР, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника, 1978 . 111 с.
  9. М. Шолохов і українська література: до 70-річчя з дня народження: список літератури за 1955—1975 рр. // АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника; [уклад. Л. І. Ільницька; ред. Є. М. Лазеба]. — Львів, 1975. — 11 с.
  10. Касяненко Є. як Пилипенко перекручував Шолохова // Літературна газета. — 1934. — 20 серп. — С. 2.
  11. Б. М. Цимерінов. . // Поліграфія і видавнича справа. № 13, 1977. C. 119-124. ISSN 0554-4866
  12. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)

Посилання

  • Шолохов Михайло Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 986.
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Ігор Роздобудько. Українська Донщина в творах Михайла Шолохова. // Донщина та далі на Схід. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Шолохов Михайло Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlo Sholohov ros Mihail Aleksandrovich Sholohov 11 24 travnya 1905 19050524 hutir Kruzhilin stanicya Veshenska Doneckij okrug Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiya 2 lyutogo 1984 stanicya Veshenska Rostovska oblast RRFSR rosijskij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1965 roku Urodzhenec Donshini Najvidomishimi jogo tvorami ye romani Tihij Din Pidnyata cilina ta ta opovidannya Dolya lyudini Chlen CK KPRS u 1961 1984 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 10 go sklikan Mihajlo SholohovNarodivsya11 24 travnya 1905 1 d Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomer21 lyutogo 1984 1984 02 21 1 2 78 rokiv Veshenska RRFSR SRSR dPohovannyaVeshenskaGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistpismennik prozayik romanist scenarist poet prozayik zhurnalist politikSfera robotiprozaMova tvorivrosijskaZhanrroman opovidannya narisMagnum opus Tihij Don ChlenstvoSP SRSR Serbska akademiya nauk i mistectv Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR i CK KPRSPartiyaVKP b U shlyubi zdDitid i dAvtografUchasniknimecko radyanska vijnaPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1965 Sholohov Mihajlo Oleksandrovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahPohodzhennyaMati Mihajla Sholohova Anastasiya Danilivna Chernyak bula etnichnoyu ukrayinkoyu Predki yiyi buli panshinnimi selyanami na Chernigivshini Volodar selyan rosijskij pomishik Popov na pochatku HIH stolittya pereviv svoyih kripakiv z Sivershini na Don u mayetok Yasenivku Tut ukrayinski selyani zhili ukupi yak i v Ukrayini zberigayuchi na Donshini svij nacionalnij uklad Anastasiya Danilivna Chernyak rano zalishivshis sirotoyu pishla v najmi do panskogo mayetku pokoyivkoyu Pomishicya Popova silomic viddala yiyi zamizh za sina kozachogo otamana Kuznyecova Ale Anastasiya kohala inshogo gurtivnika abo shibaya po miscevomu urodzhencya Ryazanskoyi guberniyi Oleksandra Sholohova yakij shukav na Donu krashogo zarobitku Sholohov vkrav Anastasiyu i voni zhili razom na hutori Kruzhilini de v nih i narodivsya sin Mihajlo Buvshi pozashlyubnoyu ditinoyu Mihajlo do 7 rokiv mav prizvishe svogo oficijnogo batka Kuznyecov i tilki po smerti ostannogo 1912 roku Oleksandr i Anastasiya povinchalisya a yihnij sin stav z Kuznyecova Sholohovim Zrostayuchi na hutori Kruzhilini nepodalik vid Yasenivki Mihajlo Sholohov z malih lit znahodivsya v perevazhno ukrayinskomu seredovishi Stavshi doroslim vin zgaduvav yak u ditinstvi postijno chuv vid materi kazki j pisni ukrayinskoyu movoyu U 1954 roci vistupayuchi na III mu z yizdi pismennikiv Ukrayini Sholohov skazav Moya mati z ditinstva prishepila meni lyubov do ukrayinskogo narodu do ukrayinskogo mistectva do ukrayinskoyi pisni odniyeyi z najmilozvuchnishih u sviti ZhittyepisNarodivsya 11 24 travnya 1905 roku na hutori Kruzhilini Doneckogo okrugu Oblasti vijska Donskogo zaraz Sholohovskij rajon Rostovskoyi oblasti Rosiyi Navchavsya v cerkovno prihodskij shkoli zgodom u gimnaziyi de cherez pochatok revolyuciyi i gromadyanskoyi vijni obirvav navchannya na chetvertomu klasi Sholohov sluzhiv u stanichnomu revkomi dobrovolcem vstupiv do prodovolchogo zagonu V kinci 1922 roku priyihav do Moskvi de mav namir prodovzhiti navchannya Tut poznajomivsya z pismennikami grupi Moloda gvardiya Odnochasno pidpracovuvav 1923 roku v gazeti Yunosheskaya pravda bulo nadrukovano pershij fejleton Ispytanie nastupnogo roku svit pobachilo jogo pershe opovidannya Rodimka ros Rodinka 1925 roku vidbulasya zustrich iz O Serafimovichem sho skazav shvalennya i viznannya Zgodom M Sholohov vvazhav O Serafimovicha odnim iz pershih svoyih uchiteliv V gazetah i zhurnalah togo chasu z yavlyayutsya opovidannya Sholohova piznishe ob yednani v zbirki Donski povisti ta Vognevij step V kinci 1926 pochav nibito pisati roman Tihij Don pershu knigu yakogo bulo opublikovano na pochatku 1928 Vona odrazu zdobula viznannya i pozitivni vidguki Maksima Gorkogo ta Oleksandra Serafimovcha 1929 roku vijshla druga kniga Tihogo Donu Sholohov mav tisni vidnosini z golovoyu SRSR Josipom Stalinim U 1933 Sholohov neodnorazovo nadsilav Stalinu listi de skarzhivsya na zlovzhivannya donskogo krajovogo kerivnictva yake vstanovilo takij plan zernozdachi yakij po suti oznachav golodnu smert dlya tamteshnih rosijskih selyan Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni M Sholohov buv vijskovim korespondentom gazet Pravda ta nibito chasto viyizhdzhav na front V pislyavoyenni roki viddavav bagato chastu gromadskij diyalnosti zokrema brav uchast u roboti Vsesvitnogo kongresu diyachiv nauki ta kulturi na zahist miru 1965 roku Sholohovu bulo prisudzheno Nobelivsku premiyu z literaturi za roman Tihij Din 1984 roku pomer u ridnij stanici Vyeshenskij Perekladi ukrayinskoyuNastupni tvori Sholohova perekladeno ukrayinskoyu Smertelnij vorog X 1930 Chervotochina Chuzha krov X K 1931 Mihajlo Sholohov Slovo pro Batkivshinu Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Derzhlitvidav Ukrayini 1950 38 s Mihajlo Sholohov Dvozamizhnya Pereklad z rosijskoyi Kiyiv 1958 s Mihajlo Sholohov Dolya lyudini Pereklad z rosijskoyi I P Majstrenko Kiyiv Derzhlitvidav 1958 37 stor Mihajlo Sholohov Dolya lyudini Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Dnipro 1968 96 s Mihajlo Sholohov Opovidannya Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Dnipro 1980 223 s Pidnyata cilinaMihajlo Sholohov Pidnyata cilina kn 1 Pereklad z rosijskoyi Sergij Pilipenko stor Mihajlo Sholohov 1934 Pidnyata cilina kn 1 Pereklad z rosijskoyi Yevgen Kasyanenko Kiyiv LiM 378 stor 1 e vid perevidannya Mihajlo Sholohov 1935 Pidnyata cilina kn 1 Pereklad z rosijskoyi Yevgen Kasyanenko Harkiv Kiyiv Derzhlitvidav 456 stor 2 e vid vipr Mihajlo Sholohov 1935 Pidnyata cilina kn 1 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Harkiv Odesa Ditvidav 240 stor 1 e vid peredruk Mihajlo Sholohov 1954 Pidnyata cilina kn 1 Pereklad z rosijskoyi malyunki Atatolij Bazilevich Kiyiv Derzhlitvidav 316 s peredruk Mihajlo Sholohov 1961 Pidnyata cilina Kn 1 2 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 568 s peredruk Mihajlo Sholohov 1973 Pidnyata cilina Kn 1 2 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Dnipro 612 stor peredruk Mihajlo Sholohov 1985 Pidnyata cilina Kn 1 2 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk peredmova Pavlo Zagrebelnij Kiyiv Dnipro 598 stor Tihij DonMihajlo Sholohov Tihij Din kn 1 4 Kiyiv Harkiv LiM Kiyiv Derzhlitvidav 1931 1941 Tihij Din Kn 1 roman Pereklad z rosijskoyi Semen Kac Harkiv Kiyiv LiM 1931 308s perevidannya Tihij Din Kn 1 roman Pereklad z rosijskoyi Semen Kac Harkiv Kiyiv LiM 1932 268s perevidannya Tihij Don Kn 1 roman Pereklad z rosijskoyi Semen Kac Kiyiv Derzhlitvidav 1935 454 s Tihij Din Kn 2 roman Pereklad z rosijskoyi Semen Kac Harkiv Kiyiv LiM 1931 314s perevidannya Tihij Din Kn 2 roman Pereklad z rosijskoyi Semen Kac Harkiv Kiyiv LiM 1932 268s perevidannya Tihij Don Kn 2 roman Pereklad z rosijskoyi Semen Kac Kiyiv Derzhlitvidav 1935 414 s Tihij Din Kn 3 roman Pereklad z rosijskoyi Yevgen Pluzhnik Harkiv LiM 1934 442 s perevidannya Tihij Don Kn 3 roman Pereklad z rosijskoyi Yevgen Pluzhnik Kiyiv Derzhlitvidav 1935 454 s Tihij Don Kn 4 roman Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 1941 371 s Mihajlo Sholohov Tihij Don kn 1 4 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 1955 vipravlene vidannya Tihij Don Kn 1 i 2 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 1955 s Tihij Don Kn 3 i 4 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 1955 s Mihajlo Sholohov Tihij Don kn 1 4 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 1961 Tihij Don Kn 1 i 2 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 1961 625 s Tihij Don Kn 3 i 4 Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Derzhlitvidav 1961 707 s Mihajlo Sholohov Tihij Don kn 1 4 Pereklad z rosijskoyi Volodimir Seredin Kiyiv Druzhba Literatur 2013 690 stor ISBN 978 5 9904050 2 8 Biblioteka Viktora Chyernamirdina Voni bilisya za vitchiznu urivki z romanu Mihajlo Sholohov Voni bilis za vitchiznu Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Ukrderzhvidav 1945 151 s rozdili z romana Mihajlo Sholohov Voni voyuvali za Batkivshinu Pereklad z rosijskoyi Kiyiv Molod 1960 179 s rozdili z romana Voni voyuvali za batkivshinu Pereklad z rosijskoyi Stepan Kovganyuk Kiyiv Dnipro 1975 203 s B ka Muzhnist Div takozh2448 Sholohov asteroyid nazvanij na chest pismennika PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118748823 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Tretya zdibanka pismennikiv Ukrayini Radyanska Ukrayina 1954 31 zhovtnya 257 Igor Syundyukov Imperiya na kistkah i krovi Mihajlo Sholohov i jogo listi do Stalina rik 1933 j 26 travnya 2018 u Wayback Machine Den 16 travnya 2009 Sholohov Mihajlo Oleksandrovich 24 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ukrayinskij hudozhnij pereklad ta perekladachi 1920 30 h rokiv materiali do kursu Istoriya perekladu navch posib L V Kolomiyec K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2013 559 s M O Sholohov i Ukrayina bibliografichnij pokazhchik Uporyadnik L I Ilnicka vidp red O P Kush Lviv AN URSR Lvivska naukova b ka im V Stefanika 1978 111 s M Sholohov i ukrayinska literatura do 70 richchya z dnya narodzhennya spisok literaturi za 1955 1975 rr AN URSR Lviv nauk b ka im V Stefanika uklad L I Ilnicka red Ye M Lazeba Lviv 1975 11 s Kasyanenko Ye yak Pilipenko perekruchuvav Sholohova Literaturna gazeta 1934 20 serp S 2 B M Cimerinov Poligrafiya i vidavnicha sprava 13 1977 C 119 124 ISSN 0554 4866 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 angl PosilannyaSholohov Mihajlo Oleksandrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 986 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Igor Rozdobudko Ukrayinska Donshina v tvorah Mihajla Sholohova Donshina ta dali na Shid 29 listopada 2014 u Wayback Machine Sholohov Mihajlo Oleksandrovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації:
Топ