Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2013) |
Веллер Михайло Йосипович | ||||
---|---|---|---|---|
Веллер Михаил Иосифович | ||||
Ім'я при народженні | Веллер Михаил Иосифович | |||
Народився | 20 травня 1948 (76 років) Кам'янець-Подільський, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР → Естонія | |||
Діяльність | письменник і філософ | |||
Alma mater | d (1972) | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1979 і досьогодні | |||
Жанр | оповідання, повісті, публіцистика | |||
Премії | лауреат декількох літературних премій | |||
| ||||
Веллер Михайло Йосипович у Вікісховищі | ||||
Миха́йло Йо́сипович Ве́ллер (рос. Веллер Михаил Иосифович, ест. Mihhail Iossifovitš Veller, *20 травня 1948, Кам'янець-Подільський, Українська РСР) — російський письменник, філософ, член російського Пен-Центру, International Big History Association, Російського філософського товариства, лауреат кількох літературних премій.
Життєпис
Народився 20 травня 1948 року в родині радянського офіцера. У дитинстві та в шкільні роки часто переїздив із батьками, мешкав на Далекому Сході і в Сибіру.
У 1966 закінчив школу № 3 в місті Могильов із золотою медаллю.
Студентські роки
Став студентом Ленінградського університету (філологічний факультет, відділення російської філології). Був комсоргом курсу й секретарем бюро комсомолу університету. Улітку 1969 року, побившись об заклад, здійснив авантюрну мандрівку: без грошей дістався за один місяць із Ленінграда до Камчатки, використавши попутний транспорт та хитрощами отримавши перепустку навіть до «прикордонної зони». У 1970 році був звільнений із вишу в академічну відпустку, перебрався до Середньої Азії, де віддався бродяжництву. Повернувся восени 1970 року в місто Калінінград, де, завдяки здібностям, екстерном склав іспити на матроса другого класу. Працював на траулері риболовецького флоту. У 1971 році отримав право відновити студентство. Працював старшим піонервожатим у школі. В університетській стінгазеті оприлюднив власне оповідання. У 1972 році захистив диплом за темою «Типи композиції сучасного російського радянського оповідання» (рос. «Типы композиции современного русского советского рассказа»).
Зрілі роки
Після закінчення навчання був призваний до лав армії, до пів року служив офіцером артилерії, потому був комісований.
У 1972–1973 рр. працював за розподілом у Ленінградській області вихователем групи продовженого дня початкової школи, викладав російську мову та літературу в сільській восьмирічній школі. Відтак, за власним бажанням, припинив учителювати та влаштувався бетонником у цех збірних конструкцій Ленінградського заводу ЗБК-4. Улітку вальником лісу та землекопом працював із бригадою «шабашників» на Кольському півострові, на Терському березі Білого моря.
У 1974 році працював у Державному музеї історії та атеїзму (Казанський собор) екскурсоводом, молодшим науковцем, столяром, заступником директора з адміністративно-господарської роботи.
У 1975 році — вже дописувач заводської газети Ленінградського взуттєвого об'єднання «Скороход» «Скороходовский рабочий», в.о. зав. відділу, в.о. зав. відділу інформації. На цей рік припали його перші надруковані в офіційних радянських виданнях оповідання.
З травня по жовтень 1976 року переганяв імпортну худобу з Монголії до міста Бійськ через Алтайські гори (у текстах згадував цей час як найкращий у своєму житті).
У 1982 році працював мисливцем-промисловиком у держпромгоспі «Таймирський» у сточищі ріки Пясіни. Влітку 1985 року працює в археологічній експедиції в Ольвії та на острові Березань, восени та взимку — кровельником.
Літературна творчість
Наприкінці 1976 повернувся до Ленінграда, де цілком присвятив себе літературі. Проте, на жаль для письменника-початківця, його доробок не вписувався в соцреалістичну дійсність і доконче відхилявся редакторами. Восени 1977 року вступив до семінару молодих ленінградських літераторів-фантастів під орудою славнозвісного Бориса Стругацького.
У 1978 з'являються публікації в ленінградських газетах коротких гумористичних оповідань автора. Підробляє літературною обробкою воєнних мемуарів при видавництві «Лениздат» та написанням рецензій для журналу «Нева».
Восени 1979 перебрався в місто Таллінн, де працював в естонській республіканській газеті «Молодёжь Эстонии». У 1980 перейшов із газети у «профспілкову групу» при Спілці письменників Естонії. Друкує власні твори в часописах «Таллин», «Литературная Армения», «Урал». З літа до осені 1980 мандрував вантажним пароплавом із Ленінграда до Баку, а подорожні враження описав у репортажах для газети «Водный транспорт».
У 1981 створив оповідання «Лінія відліку», де вперше сформував тези власної філософії.
У 1983 вийшла з друку перша збірка оповідань із провокативною назвою «Хочу бути двірником», права на друк якої за кордоном СРСР продали на Московському міжнародному книжковому ярмарку. У 1984 книга була перекладена естонською, вірменською, бурятською мовами; окремі оповідання Веллера друкуються у Франції, Італії, Голландії, Болгарії, Польщі.
Отримав рекомендації для вступу до Спілки письменників СРСР від Бориса Стругацького та Булата Окуджави.
Влітку 1985 вирушив в Україну, де працював у складі російської археологічної експедиції в античній Ольвії та на острові Березань. У 1988 Веллера прийнято до Спілки письменників СРСР. Інтенсивну творчу працю перервав у 1990 викладанням лекцій про російську прозу в університетах міст Мілана та Турина в Італії. У 1994 його запросили читати лекції в університеті данського міста Оденсе. В тому ж 1994 читав лекції у Єрусалимському університеті. Навесні 1997 повернувся до Естонії. Здійснив подорож до США у 1999, де виступав перед читачами в містах Нью-Йорк, Бостон, Клівленд, Чикаго. Тоді ж вийшла друком збірка оповідань «Памятник Дантесу».
Жив у Таллінні та в Ленінграді. З 1978 до початку 1990-х мешкав в Естонії. Пізніше оселився в Москві.
На сьогодні є одним із найвідоміших сучасних письменників Росії. Веде радіопрограму «Поговорим с Михаилом Веллером» на «Радио России». Відомий як завзятий російський полеміст (International Big History Association, ).
Політична позиція
Є критиком сучасного політичного режиму в Росії; вважає, що анексією Криму та війною на сході України 2014 року Росія порушила договори з Україною, анексію Криму не схвалює.
Родина Веллера
- Дружина — Анна Агріоматі
- Донька — Валентина (нар. 1987)
Твори
- Цикл оповідань «Легенди Невського проспекту» (1993).
- Повість «Пригоди майора Звягіна» (1991).
- «Ножик Сєрьожи Довлатова» (1994).
- Фантастичні оповідання.
- П'єси.
Повний список творів автора: [ru]
Екранізації творів
- «Навиворіт» / ест. «Pahupidi» (1989, к/м, реж. В. Блінов, Талліннфільм) — екранізація оповідання рос. «А вот те шиш»
- «Балада про бомбера» (2011, т/с, Росія—Україна, реж. Віталій Воробйов) — за мотивами однойменної повісті
Критика
- Александр Тарасов. Похабный анекдот. Скепсис. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2 листопада 2014.
- . . Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
- Марат Салихов. . Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
Примітки
- М.Веллер — блестяще.!!! «Удивительная степень бесстыдства..» [ 30 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Эхо Москвы :: Особое мнение: Михаил Веллер" [ 18 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Большой энциклопедический словарь. — М.: Астрель, 2005. — С. 187.
- Веллер М. Легенды Невского проспекта. — Санкт-Петербург: Пароль, 2003. — 416 с.
- Твори в електронному вигляді [ 28 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Михаил Веллер: «Китай нам не друг, Украина теперь — враг, Казахстан и Беларусь от нас шарахаются..» [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
- М.Веллер Разговор о нашей духовности выводит меня из равновесия!
- http://www.fantastika3000.ru/authors/v/veller.m/veller.htm [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2013 Debyut Veller Mihajlo JosipovichVeller Mihail IosifovichIm ya pri narodzhenniVeller Mihail IosifovichNarodivsya20 travnya 1948 1948 05 20 76 rokiv Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSR EstoniyaDiyalnistpismennik i filosofAlma materd 1972 Mova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1979 i dosogodniZhanropovidannya povisti publicistikaPremiyilaureat dekilkoh literaturnih premij Veller Mihajlo Josipovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Veller Miha jlo Jo sipovich Ve ller ros Veller Mihail Iosifovich est Mihhail Iossifovits Veller 20 travnya 1948 19480520 Kam yanec Podilskij Ukrayinska RSR rosijskij pismennik filosof chlen rosijskogo Pen Centru International Big History Association Rosijskogo filosofskogo tovaristva laureat kilkoh literaturnih premij ZhittyepisNarodivsya 20 travnya 1948 roku v rodini radyanskogo oficera U ditinstvi ta v shkilni roki chasto pereyizdiv iz batkami meshkav na Dalekomu Shodi i v Sibiru U 1966 zakinchiv shkolu 3 v misti Mogilov iz zolotoyu medallyu Studentski rokiStav studentom Leningradskogo universitetu filologichnij fakultet viddilennya rosijskoyi filologiyi Buv komsorgom kursu j sekretarem byuro komsomolu universitetu Ulitku 1969 roku pobivshis ob zaklad zdijsniv avantyurnu mandrivku bez groshej distavsya za odin misyac iz Leningrada do Kamchatki vikoristavshi poputnij transport ta hitroshami otrimavshi perepustku navit do prikordonnoyi zoni U 1970 roci buv zvilnenij iz vishu v akademichnu vidpustku perebravsya do Serednoyi Aziyi de viddavsya brodyazhnictvu Povernuvsya voseni 1970 roku v misto Kaliningrad de zavdyaki zdibnostyam eksternom sklav ispiti na matrosa drugogo klasu Pracyuvav na trauleri riboloveckogo flotu U 1971 roci otrimav pravo vidnoviti studentstvo Pracyuvav starshim pionervozhatim u shkoli V universitetskij stingazeti oprilyudniv vlasne opovidannya U 1972 roci zahistiv diplom za temoyu Tipi kompoziciyi suchasnogo rosijskogo radyanskogo opovidannya ros Tipy kompozicii sovremennogo russkogo sovetskogo rasskaza Zrili rokiPislya zakinchennya navchannya buv prizvanij do lav armiyi do piv roku sluzhiv oficerom artileriyi potomu buv komisovanij U 1972 1973 rr pracyuvav za rozpodilom u Leningradskij oblasti vihovatelem grupi prodovzhenogo dnya pochatkovoyi shkoli vikladav rosijsku movu ta literaturu v silskij vosmirichnij shkoli Vidtak za vlasnim bazhannyam pripiniv uchitelyuvati ta vlashtuvavsya betonnikom u ceh zbirnih konstrukcij Leningradskogo zavodu ZBK 4 Ulitku valnikom lisu ta zemlekopom pracyuvav iz brigadoyu shabashnikiv na Kolskomu pivostrovi na Terskomu berezi Bilogo morya U 1974 roci pracyuvav u Derzhavnomu muzeyi istoriyi ta ateyizmu Kazanskij sobor ekskursovodom molodshim naukovcem stolyarom zastupnikom direktora z administrativno gospodarskoyi roboti U 1975 roci vzhe dopisuvach zavodskoyi gazeti Leningradskogo vzuttyevogo ob yednannya Skorohod Skorohodovskij rabochij v o zav viddilu v o zav viddilu informaciyi Na cej rik pripali jogo pershi nadrukovani v oficijnih radyanskih vidannyah opovidannya Z travnya po zhovten 1976 roku pereganyav importnu hudobu z Mongoliyi do mista Bijsk cherez Altajski gori u tekstah zgaduvav cej chas yak najkrashij u svoyemu zhitti U 1982 roci pracyuvav mislivcem promislovikom u derzhpromgospi Tajmirskij u stochishi riki Pyasini Vlitku 1985 roku pracyuye v arheologichnij ekspediciyi v Olviyi ta na ostrovi Berezan voseni ta vzimku krovelnikom Literaturna tvorchistNaprikinci 1976 povernuvsya do Leningrada de cilkom prisvyativ sebe literaturi Prote na zhal dlya pismennika pochatkivcya jogo dorobok ne vpisuvavsya v socrealistichnu dijsnist i dokonche vidhilyavsya redaktorami Voseni 1977 roku vstupiv do seminaru molodih leningradskih literatoriv fantastiv pid orudoyu slavnozvisnogo Borisa Strugackogo U 1978 z yavlyayutsya publikaciyi v leningradskih gazetah korotkih gumoristichnih opovidan avtora Pidroblyaye literaturnoyu obrobkoyu voyennih memuariv pri vidavnictvi Lenizdat ta napisannyam recenzij dlya zhurnalu Neva Voseni 1979 perebravsya v misto Tallinn de pracyuvav v estonskij respublikanskij gazeti Molodyozh Estonii U 1980 perejshov iz gazeti u profspilkovu grupu pri Spilci pismennikiv Estoniyi Drukuye vlasni tvori v chasopisah Tallin Literaturnaya Armeniya Ural Z lita do oseni 1980 mandruvav vantazhnim paroplavom iz Leningrada do Baku a podorozhni vrazhennya opisav u reportazhah dlya gazeti Vodnyj transport U 1981 stvoriv opovidannya Liniya vidliku de vpershe sformuvav tezi vlasnoyi filosofiyi U 1983 vijshla z druku persha zbirka opovidan iz provokativnoyu nazvoyu Hochu buti dvirnikom prava na druk yakoyi za kordonom SRSR prodali na Moskovskomu mizhnarodnomu knizhkovomu yarmarku U 1984 kniga bula perekladena estonskoyu virmenskoyu buryatskoyu movami okremi opovidannya Vellera drukuyutsya u Franciyi Italiyi Gollandiyi Bolgariyi Polshi Otrimav rekomendaciyi dlya vstupu do Spilki pismennikiv SRSR vid Borisa Strugackogo ta Bulata Okudzhavi Vlitku 1985 virushiv v Ukrayinu de pracyuvav u skladi rosijskoyi arheologichnoyi ekspediciyi v antichnij Olviyi ta na ostrovi Berezan U 1988 Vellera prijnyato do Spilki pismennikiv SRSR Intensivnu tvorchu pracyu perervav u 1990 vikladannyam lekcij pro rosijsku prozu v universitetah mist Milana ta Turina v Italiyi U 1994 jogo zaprosili chitati lekciyi v universiteti danskogo mista Odense V tomu zh 1994 chitav lekciyi u Yerusalimskomu universiteti Navesni 1997 povernuvsya do Estoniyi Zdijsniv podorozh do SShA u 1999 de vistupav pered chitachami v mistah Nyu Jork Boston Klivlend Chikago Todi zh vijshla drukom zbirka opovidan Pamyatnik Dantesu Zhiv u Tallinni ta v Leningradi Z 1978 do pochatku 1990 h meshkav v Estoniyi Piznishe oselivsya v Moskvi Na sogodni ye odnim iz najvidomishih suchasnih pismennikiv Rosiyi Vede radioprogramu Pogovorim s Mihailom Vellerom na Radio Rossii Vidomij yak zavzyatij rosijskij polemist International Big History Association Politichna poziciyaYe kritikom suchasnogo politichnogo rezhimu v Rosiyi vvazhaye sho aneksiyeyu Krimu ta vijnoyu na shodi Ukrayini 2014 roku Rosiya porushila dogovori z Ukrayinoyu aneksiyu Krimu ne shvalyuye Rodina VelleraDruzhina Anna Agriomati Donka Valentina nar 1987 TvoriCikl opovidan Legendi Nevskogo prospektu 1993 Povist Prigodi majora Zvyagina 1991 Nozhik Syerozhi Dovlatova 1994 Fantastichni opovidannya P yesi Povnij spisok tvoriv avtora ru Ekranizaciyi tvoriv Navivorit est Pahupidi 1989 k m rezh V Blinov Tallinnfilm ekranizaciya opovidannya ros A vot te shish Balada pro bombera 2011 t s Rosiya Ukrayina rezh Vitalij Vorobjov za motivami odnojmennoyi povisti Kritika Aleksandr Tarasov Pohabnyj anekdot Skepsis Arhiv originalu za 18 travnya 2012 Procitovano 2 listopada 2014 Arhiv originalu za 2 listopada 2014 Procitovano 2 listopada 2014 Marat Salihov Arhiv originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 PrimitkiM Veller blestyashe Udivitelnaya stepen besstydstva 30 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Eho Moskvy Osoboe mnenie Mihail Veller 18 veresnya 2015 u Wayback Machine ros PosilannyaPortal Biografiyi Bolshoj enciklopedicheskij slovar M Astrel 2005 S 187 Veller M Legendy Nevskogo prospekta Sankt Peterburg Parol 2003 416 s Tvori v elektronnomu viglyadi 28 lyutogo 2007 u Wayback Machine Mihail Veller Kitaj nam ne drug Ukraina teper vrag Kazahstan i Belarus ot nas sharahayutsya 27 bereznya 2016 u Wayback Machine M Veller Razgovor o nashej duhovnosti vyvodit menya iz ravnovesiya http www fantastika3000 ru authors v veller m veller htm 5 bereznya 2016 u Wayback Machine