Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левицький Миро н Микола йович Леви цький псевдонім LEV Лев 14 жовтня 1

Мирон Левицький

Мирон Левицький
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левицький.

Миро́н Микола́йович Леви́цький (псевдонім: LEV, Лев; 14 жовтня 1913, Львів — 17 липня 1993, Торонто) — український письменник-прозаїк, маляр, графік. Член Об'єднання українських письменників «Слово».

Мирон Левицький
ПсевдонімLEV, Лев
Народився14 жовтня 1913(1913-10-14)
Львів
Помер17 липня 1993(1993-07-17) (79 років)
Торонто
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник-прозаїк, маляр, графік
Сфера роботилітература[1], малярство[1] і графіка[1]

Життєпис

Мирон Левицький народився 14 жовтня 1913 року у Львові. Його батьками були Микола Левицький та Антоніна (з дому Рущицька).

Ще під час навчання в Академічній ґімназії Мирон захопився малюванням. Тому відразу після завершення навчання в гімназії в 1931 році вступив до відомої на Західній Україні Мистецької школи Олекси Новаківського, у якій здобував мистецьку освіту протягом двох років. Після навчання у Мистецькій школі студіював графіку під керівництвом польського графіка професора Владислава Скочиляса в Академії Мистецтв у Кракові (1933—1934 рр.).

1935 року Левицький повернувся до Львова, де розпочав працю графіка у видавництві «Батьківщина». Одним з перших його замовлень були ілюстрації до двотомного видання «Енеїди» Івана Котляревського. Також виконував замовлення для найбільшого тоді українського видавничого концерну Галичини «Українська Преса», засновником і власником якого був Іван Тиктор. Протягом п'яти місяців, з грудня 1938 по квітень 1939-го, виконував обов'язки видавця та ілюстратора літературно-мистецького журналу «Ми і світ». Ілюстроване видання містило світлини культових споруд, громадських та культурних діячів, сцени із вистав, репродукції творів художника Олекси Грищенка, світлини робіт скульпторів Григорія Крука й Антона Павлося. Через матеріальні труднощі Левицькому не вдалося втримати на хиткому ринку Галичини видання журналу тривалий час і в квітні 1939 року вийшло його останнє число (4/5) .

1937 року Мирон Левицький отримав і виконав перше замовлення на поліхромне розфарбування бані та віконних арок церкви Св. Миколая у Серафинцях на Городенківщині, а 1938 року став членом Асоціації незалежних українських мистців (АНУМ).

Під час першої окупації Львова Червоною армією в 1939—1941 pp. Мирон Левицький працював художником археологічноого відділу Академії Наук УРСР, пізніше — Історичноого музею. Там, оформляючи виставки, копіюючи мистецькі оригінали, він мав змогу вивчати ренесансову й барокову архітектуру Львова, колекцію старовинних ікон, стиль яких став одним із домінантних елементів його творчої манери.

У часі німецької окупації Львова в 1942—1943 рр. Левицький працював мистецьким редактором Українського видавництва, де відповідав за усю книжкову графіку видавництва; викладав у Львівській мистецько-промисловій школі разом з В. Балясом, М. Бутовичем, Е. Козаком, В. Кричевським, А. Малюцою, Г. Смольським. Серед учнів школи були Я. Гніздовський, М. Дзиндра, К. Звіринський, С. Караффра-Корбут, В. Патик, В. Турецький.

Навесні 1943 року Мирон Левицький став військовим кореспондентом дивізійної газети «До перемоги» 14-ї гренадерської дивізії зброї СС «Галичина». Після реорганізації дивізії «Галичина» у Першу Українську дивізію Української національної армії (1УД УНА) на початку 1945-го деякий час перебував у штабі її командувача генерала Павла Шандрука.

Наприкінці війни Левицький разом із першою дружиною Марією зі зрозумілих причин (дивізійник) переїхав спочатку до Кракова, а невдовзі до австрійського Інсбрука. На новому місці Мирон Левицький викладав рисунок в українській гімназії, відновив свою творчу діяльність у техніці станкової та прикладної графіки, жанрі екслібрісу. В умовах еміграції, коли 1946 року почали функціонувати виставки із творами українського мистецтва, Левицький брав активну участь у цих виставках-вернісажах в Інсбруку, Зальцбургу, Брегенці, Фельдкірху, Баден-Бадені, Брюселі.

1949 року з табору біженців у Австрії подружжя Левицьких емігрувало до Канади, де у Вінніпезі Мирон продовжив роботу в жанрі графіки та став художнім редактором у видавництві давнього знайомого Івана Тиктора. В 1949—1954 pp. він запроектував та оформив обкладинки для таких важливих видань І. Тиктора, як «Клюб приятелів української книжки» (19 обкладинок), «Велика історія України», «Історія українського війська» та «Історія української культури». В той же час Левицький виконував ілюстрації для дитячого місячника «Мій приятель», редагував та ілюстрував гумористичний журнал «Комар», видавцем якого був І.Тиктор і на сторінках якого висвітлювалося життя української діаспори, вміщувалося багато карикатур, усмішок, шаржів на відомих українських діячів. У «Комарі» М.Левицький публікувався під колективним псевдонімом Порфирій Горотак, вигаданим спільно із Леонідом Мосендзом і Юрієм Кленом.

1952 року в родині Левицьких народився син Марко. Того ж року мистець дістав замовлення на поліхромію церкви св. Петра і Павла в Етельберті (провінція Манітоба), а 1954 року виконав поліхромний розпис церкви Христа Царя у Вінніпезі. Паралельно працював у портретному жанрі живопису.

1954 року художник переїхав до Торонто, де 1955 року посів посаду мистецького керівника кіностудії «Орбіт», яка займалася документуванням історії української діаспори, зберігаючи на кіноплівці матеріали про українські поселення у вільних країнах світу. Завдяки службовим відрядженням він зміг побувати у США (Нью-Йорку), Великій Британії (Англії, Вельсі, Шотландії), Ірландії, Бельгії, Нідерландах, ФРН, Австрії, Франції. Свої враження від цих подорожей він відтворював у краєвидах на своїх картинах.

Коли припинилася його співпраця з кіностудією «Орбіт», Левицький зміг здійснити свою давню мрію й провів два роки (1956—1958) в Парижі. Ці роки стали визначальними в подальшму формуванні мистецького стилю художника. Весною 1958 року в Парижі відбулася його перша самостійна виставка у галерії Pop Вольмар (Galerie Ror Valmar) під протекторатом відомого французького аванґардиста та кінорежисера Жана Кокто, яку прихильно оцінили французькі критики. Виставка засвідчила поєднання кількох чинників у стилі художника: традицій українського малярства й графіки з французьким мистецтвом.

1972 року М.Левицький одружився вдруге — з Галиною Горюн. Більше 10 років був головою Української спілки образотворчих мистців у Канаді (1974–85). У 1980–1983 роках багато подорожував, зокрема побував в Австралії, Іспанії, Португалії, Франції, де розписував церкви. 1991 року художник разом із дружиною Галиною Горюн-Левицькою, відвідав батьківщину після стількох років вигнання.

Помер Мирон Левицький 17 липня 1993 року в Торонто .

Мистецький доробок

Впродовж п'ятдесяти років Мирон Левицький оформив та виконав ілюстрації понад трьохсот книжок, намалював кілька сотень картин і розмалював десять церков в Україні, Канаді та Австралії..

Він був учасником мистецьких виставок від 1945 року, персональних — у Парижі (1958), Торонто (1961, 1963, 1969, 1972, 1978, 1985), Нью-Йорку (1964, 1974), Ватерлоо (1965), Детройті (1972), Оттаві (1975), Едмонтоні (1977), Чикаго (1984), Вінніпезі (1985), Львові (1985, 1991), Києві (1992).

Левицький посів вагоме місце в оформленні української книги. Взірцем ранньої книжкової графіки художника є графічне оформлення обкладинки журналу «Відродження» (1939). Визнаними є його праці в оформленні обкладинок до книг, серед яких найпомітнішими творами є «Поцілунок», «Адам і Єва», «Дума про трьох братів», «Козак Мамай», «Плач Ярославни», «Дажбог». Став основоположником особливого мистецького шрифту.. За його життя усі томи «Літопису УПА» випускалися з його обкладинками.

Мирон Левицький створив велику кількість екслібрисів, у яких зумів відтворити характерні риси осіб, для яких створювалися ці екслібриси. Першорядне значення надавав композиції рисунка, що вирізняло його роботи певною відсутністю традиціоналізму. Грамотне поєднання графічних елементів з організацією композиції створювало чіткі лаконічні образи екслібрісів Левицького.

Левицький викладав історію українського мистецтва на Курсах українознавства (1961–86), входив до Об'єднання українських письменників «Слово», публікував мистецтвознавчі статті, видав збірку оповідань «Ліхтарі» (Торонто, 1982), присвячену міжвоєнному Львову — місту, в якому минули дитинство і юність.

2006 року дружина Мирона Левицького Галина Горюн-Левицька (1926 р.н.) видала в київському видавництві «Родовід» каталог, у якому представлені модерністичні роботи багатьох відомих українських мистців, які творили поза межами України. До цього ж каталогу увійшла й найбільша збірка кращих творів М.Левицького. А 2009 року вона подарувала художню колекцію з 119 творів Національному музею ім. Андрея Шептицького у Львові. Більшість (77) із них належить пензлю Мирона Левицького, решта — доробок інших знаних майстрів Якова Гніздовського, Едварда Козака, Любослава Гуцалюка, Михайла Кміта, Василя Хмелюка, Олекси Грищенка та інших. Цей дарунок наблизив українським шанувальникам мистецтва не тільки творчість Мирона Левицького, але й діаспорних мистців, які були змушені творити за межами України.

Видання

  • Левицький М. Уляна. Віктор Ґюґо винуватий// Слово. Збірник 9. — Едмонтон: ОУП «Слово», 1981. — С. 120–128.
  • Левицький М. Ліхтарі [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]: Новели. — Едмонтон, Торонто: ОУП «Слово», 1982. — 108 с.
  • Левицький М. Фіяско Афродіти // Слово. Збірник 11. — Б. м.:ОУП «Слово», 1987. — С.216–226.
  • Левицький М. Віктор Гюго винуватий (З циклу «Ліхтарі») // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 407–410.
  • Левицький М. Віктор Гюго винуватий [ 10 лютого 2013 у Wayback Machine.] // «Український журнал». — 2008. — № 1. — С. 56–57

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Олександр Шейко. Мирон Левицький, або довга дорога додому // Фотографії старого Львова. — 2019. — С. 22.
  3. П. В. Нестеренко. Левицький Мирон. — Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]/ Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Vol. 16.
  4. Дзвінка Воробкало. «Ми і Світ» Мирона Левицького // Zbruč. — 2016.
  5. Дарія Даревич. П’ятдесят років творчости Мирона Левицького // Сучасність. Література, мистецтво, суспільне життя. — 1985. — Т. 12. — С. 31-43.
  6. Марко Роберт Стех. Контур і слово — Мирон Левицький // Ukraiński Żurnal. — 2008. — № 1.
  7. Яців Р.М., Турчиняк Я.І. Мистецтво екслібрису Мирона Левицького // Молодий вчений. — 2016. — Вип. 38. — № 11. — С. 178-181.
  8. О. К. Федорук. Львівська державна мистецько-промислова школа. — Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]/ Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Vol. 18. — ISBN .
  9. Іван Крипякевич, Микола Голубець, Дмитро Дорошенко, Ярослав Пастернак. Велика історія України. — Вінніпег : Видавництво Івана Тиктора, 1948. — 968 с.
  10. Іван Крипякевич та ін. Історія українського війська. — Вінніпег : Клюб Приятелів Української Книжки, Видавець Іван Тиктор, 1953. — 860 с.
  11. Некролог [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 154, 13 серпня 1993, с. 5
  12. Daria Zelska-Darewych. [1] — Encyclopedia of Ukraine. — 1993. — Vol. 3.
  13. Збірка Галини Горюн-Левицької. — К. : Родовід, 2006. — 132 с.

Посилання

  • Levytsky, Myron [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] // «Internet Encyclopedia of Ukraine» (англ.)
  • Мистець М. Левицький (У першу річницю відходу у вічність) [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 231, 6 грудня 1994, с. 2
  • Контур і слово (3) — Мирон Левицький [ 10 лютого 2013 у Wayback Machine.] // «Український журнал». — 2008. — № 1. — С. 56
  • До 100-річчя Мирона Левицького у Львові відкрилася виставка його робіт [ 18 листопада 2013 у Wayback Machine.] // «День», 16 листопада 2013
  • Перелісна К. Три правди. Казка: [ 27 червня 2015 у Wayback Machine.] Ілюстрації Мирона Левицького. — Торонто: Українські працівники літератури для дітей і молоді, 1994. — 24 с.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levickij Miro n Mikola jovich Levi ckij psevdonim LEV Lev 14 zhovtnya 1913 Lviv 17 lipnya 1993 Toronto ukrayinskij pismennik prozayik malyar grafik Chlen Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo Miron LevickijPsevdonimLEV LevNarodivsya14 zhovtnya 1913 1913 10 14 LvivPomer17 lipnya 1993 1993 07 17 79 rokiv TorontoNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik prozayik malyar grafikSfera robotiliteratura 1 malyarstvo 1 i grafika 1 ZhittyepisMiron Levickij narodivsya 14 zhovtnya 1913 roku u Lvovi Jogo batkami buli Mikola Levickij ta Antonina z domu Rushicka She pid chas navchannya v Akademichnij gimnaziyi Miron zahopivsya malyuvannyam Tomu vidrazu pislya zavershennya navchannya v gimnaziyi v 1931 roci vstupiv do vidomoyi na Zahidnij Ukrayini Misteckoyi shkoli Oleksi Novakivskogo u yakij zdobuvav mistecku osvitu protyagom dvoh rokiv Pislya navchannya u Misteckij shkoli studiyuvav grafiku pid kerivnictvom polskogo grafika profesora Vladislava Skochilyasa v Akademiyi Mistectv u Krakovi 1933 1934 rr 1935 roku Levickij povernuvsya do Lvova de rozpochav pracyu grafika u vidavnictvi Batkivshina Odnim z pershih jogo zamovlen buli ilyustraciyi do dvotomnogo vidannya Eneyidi Ivana Kotlyarevskogo Takozh vikonuvav zamovlennya dlya najbilshogo todi ukrayinskogo vidavnichogo koncernu Galichini Ukrayinska Presa zasnovnikom i vlasnikom yakogo buv Ivan Tiktor Protyagom p yati misyaciv z grudnya 1938 po kviten 1939 go vikonuvav obov yazki vidavcya ta ilyustratora literaturno misteckogo zhurnalu Mi i svit Ilyustrovane vidannya mistilo svitlini kultovih sporud gromadskih ta kulturnih diyachiv sceni iz vistav reprodukciyi tvoriv hudozhnika Oleksi Grishenka svitlini robit skulptoriv Grigoriya Kruka j Antona Pavlosya Cherez materialni trudnoshi Levickomu ne vdalosya vtrimati na hitkomu rinku Galichini vidannya zhurnalu trivalij chas i v kvitni 1939 roku vijshlo jogo ostannye chislo 4 5 1937 roku Miron Levickij otrimav i vikonav pershe zamovlennya na polihromne rozfarbuvannya bani ta vikonnih arok cerkvi Sv Mikolaya u Serafincyah na Gorodenkivshini a 1938 roku stav chlenom Asociaciyi nezalezhnih ukrayinskih mistciv ANUM Pid chas pershoyi okupaciyi Lvova Chervonoyu armiyeyu v 1939 1941 pp Miron Levickij pracyuvav hudozhnikom arheologichnoogo viddilu Akademiyi Nauk URSR piznishe Istorichnoogo muzeyu Tam oformlyayuchi vistavki kopiyuyuchi mistecki originali vin mav zmogu vivchati renesansovu j barokovu arhitekturu Lvova kolekciyu starovinnih ikon stil yakih stav odnim iz dominantnih elementiv jogo tvorchoyi maneri U chasi nimeckoyi okupaciyi Lvova v 1942 1943 rr Levickij pracyuvav misteckim redaktorom Ukrayinskogo vidavnictva de vidpovidav za usyu knizhkovu grafiku vidavnictva vikladav u Lvivskij mistecko promislovij shkoli razom z V Balyasom M Butovichem E Kozakom V Krichevskim A Malyucoyu G Smolskim Sered uchniv shkoli buli Ya Gnizdovskij M Dzindra K Zvirinskij S Karaffra Korbut V Patik V Tureckij Navesni 1943 roku Miron Levickij stav vijskovim korespondentom divizijnoyi gazeti Do peremogi 14 yi grenaderskoyi diviziyi zbroyi SS Galichina Pislya reorganizaciyi diviziyi Galichina u Pershu Ukrayinsku diviziyu Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi 1UD UNA na pochatku 1945 go deyakij chas perebuvav u shtabi yiyi komanduvacha generala Pavla Shandruka Naprikinci vijni Levickij razom iz pershoyu druzhinoyu Mariyeyu zi zrozumilih prichin divizijnik pereyihav spochatku do Krakova a nevdovzi do avstrijskogo Insbruka Na novomu misci Miron Levickij vikladav risunok v ukrayinskij gimnaziyi vidnoviv svoyu tvorchu diyalnist u tehnici stankovoyi ta prikladnoyi grafiki zhanri ekslibrisu V umovah emigraciyi koli 1946 roku pochali funkcionuvati vistavki iz tvorami ukrayinskogo mistectva Levickij brav aktivnu uchast u cih vistavkah vernisazhah v Insbruku Zalcburgu Bregenci Feldkirhu Baden Badeni Bryuseli 1949 roku z taboru bizhenciv u Avstriyi podruzhzhya Levickih emigruvalo do Kanadi de u Vinnipezi Miron prodovzhiv robotu v zhanri grafiki ta stav hudozhnim redaktorom u vidavnictvi davnogo znajomogo Ivana Tiktora V 1949 1954 pp vin zaproektuvav ta oformiv obkladinki dlya takih vazhlivih vidan I Tiktora yak Klyub priyateliv ukrayinskoyi knizhki 19 obkladinok Velika istoriya Ukrayini Istoriya ukrayinskogo vijska ta Istoriya ukrayinskoyi kulturi V toj zhe chas Levickij vikonuvav ilyustraciyi dlya dityachogo misyachnika Mij priyatel redaguvav ta ilyustruvav gumoristichnij zhurnal Komar vidavcem yakogo buv I Tiktor i na storinkah yakogo visvitlyuvalosya zhittya ukrayinskoyi diaspori vmishuvalosya bagato karikatur usmishok sharzhiv na vidomih ukrayinskih diyachiv U Komari M Levickij publikuvavsya pid kolektivnim psevdonimom Porfirij Gorotak vigadanim spilno iz Leonidom Mosendzom i Yuriyem Klenom 1952 roku v rodini Levickih narodivsya sin Marko Togo zh roku mistec distav zamovlennya na polihromiyu cerkvi sv Petra i Pavla v Etelberti provinciya Manitoba a 1954 roku vikonav polihromnij rozpis cerkvi Hrista Carya u Vinnipezi Paralelno pracyuvav u portretnomu zhanri zhivopisu 1954 roku hudozhnik pereyihav do Toronto de 1955 roku posiv posadu misteckogo kerivnika kinostudiyi Orbit yaka zajmalasya dokumentuvannyam istoriyi ukrayinskoyi diaspori zberigayuchi na kinoplivci materiali pro ukrayinski poselennya u vilnih krayinah svitu Zavdyaki sluzhbovim vidryadzhennyam vin zmig pobuvati u SShA Nyu Jorku Velikij Britaniyi Angliyi Velsi Shotlandiyi Irlandiyi Belgiyi Niderlandah FRN Avstriyi Franciyi Svoyi vrazhennya vid cih podorozhej vin vidtvoryuvav u krayevidah na svoyih kartinah Koli pripinilasya jogo spivpracya z kinostudiyeyu Orbit Levickij zmig zdijsniti svoyu davnyu mriyu j proviv dva roki 1956 1958 v Parizhi Ci roki stali viznachalnimi v podalshmu formuvanni misteckogo stilyu hudozhnika Vesnoyu 1958 roku v Parizhi vidbulasya jogo persha samostijna vistavka u galeriyi Pop Volmar Galerie Ror Valmar pid protektoratom vidomogo francuzkogo avangardista ta kinorezhisera Zhana Kokto yaku prihilno ocinili francuzki kritiki Vistavka zasvidchila poyednannya kilkoh chinnikiv u stili hudozhnika tradicij ukrayinskogo malyarstva j grafiki z francuzkim mistectvom 1972 roku M Levickij odruzhivsya vdruge z Galinoyu Goryun Bilshe 10 rokiv buv golovoyu Ukrayinskoyi spilki obrazotvorchih mistciv u Kanadi 1974 85 U 1980 1983 rokah bagato podorozhuvav zokrema pobuvav v Avstraliyi Ispaniyi Portugaliyi Franciyi de rozpisuvav cerkvi 1991 roku hudozhnik razom iz druzhinoyu Galinoyu Goryun Levickoyu vidvidav batkivshinu pislya stilkoh rokiv vignannya Pomer Miron Levickij 17 lipnya 1993 roku v Toronto Misteckij dorobokVprodovzh p yatdesyati rokiv Miron Levickij oformiv ta vikonav ilyustraciyi ponad trohsot knizhok namalyuvav kilka soten kartin i rozmalyuvav desyat cerkov v Ukrayini Kanadi ta Avstraliyi Vin buv uchasnikom misteckih vistavok vid 1945 roku personalnih u Parizhi 1958 Toronto 1961 1963 1969 1972 1978 1985 Nyu Jorku 1964 1974 Vaterloo 1965 Detrojti 1972 Ottavi 1975 Edmontoni 1977 Chikago 1984 Vinnipezi 1985 Lvovi 1985 1991 Kiyevi 1992 Levickij posiv vagome misce v oformlenni ukrayinskoyi knigi Vzircem rannoyi knizhkovoyi grafiki hudozhnika ye grafichne oformlennya obkladinki zhurnalu Vidrodzhennya 1939 Viznanimi ye jogo praci v oformlenni obkladinok do knig sered yakih najpomitnishimi tvorami ye Pocilunok Adam i Yeva Duma pro troh brativ Kozak Mamaj Plach Yaroslavni Dazhbog Stav osnovopolozhnikom osoblivogo misteckogo shriftu Za jogo zhittya usi tomi Litopisu UPA vipuskalisya z jogo obkladinkami Miron Levickij stvoriv veliku kilkist ekslibrisiv u yakih zumiv vidtvoriti harakterni risi osib dlya yakih stvoryuvalisya ci ekslibrisi Pershoryadne znachennya nadavav kompoziciyi risunka sho viriznyalo jogo roboti pevnoyu vidsutnistyu tradicionalizmu Gramotne poyednannya grafichnih elementiv z organizaciyeyu kompoziciyi stvoryuvalo chitki lakonichni obrazi ekslibrisiv Levickogo Levickij vikladav istoriyu ukrayinskogo mistectva na Kursah ukrayinoznavstva 1961 86 vhodiv do Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo publikuvav mistectvoznavchi statti vidav zbirku opovidan Lihtari Toronto 1982 prisvyachenu mizhvoyennomu Lvovu mistu v yakomu minuli ditinstvo i yunist 2006 roku druzhina Mirona Levickogo Galina Goryun Levicka 1926 r n vidala v kiyivskomu vidavnictvi Rodovid katalog u yakomu predstavleni modernistichni roboti bagatoh vidomih ukrayinskih mistciv yaki tvorili poza mezhami Ukrayini Do cogo zh katalogu uvijshla j najbilsha zbirka krashih tvoriv M Levickogo A 2009 roku vona podaruvala hudozhnyu kolekciyu z 119 tvoriv Nacionalnomu muzeyu im Andreya Sheptickogo u Lvovi Bilshist 77 iz nih nalezhit penzlyu Mirona Levickogo reshta dorobok inshih znanih majstriv Yakova Gnizdovskogo Edvarda Kozaka Lyuboslava Gucalyuka Mihajla Kmita Vasilya Hmelyuka Oleksi Grishenka ta inshih Cej darunok nabliziv ukrayinskim shanuvalnikam mistectva ne tilki tvorchist Mirona Levickogo ale j diaspornih mistciv yaki buli zmusheni tvoriti za mezhami Ukrayini VidannyaLevickij M Ulyana Viktor Gyugo vinuvatij Slovo Zbirnik 9 Edmonton OUP Slovo 1981 S 120 128 Levickij M Lihtari 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Noveli Edmonton Toronto OUP Slovo 1982 108 s Levickij M Fiyasko Afroditi Slovo Zbirnik 11 B m OUP Slovo 1987 S 216 226 Levickij M Viktor Gyugo vinuvatij Z ciklu Lihtari Hrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi v Kanadi Edmonton 2000 S 407 410 Levickij M Viktor Gyugo vinuvatij 10 lyutogo 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij zhurnal 2008 1 S 56 57PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Oleksandr Shejko Miron Levickij abo dovga doroga dodomu Fotografiyi starogo Lvova 2019 S 22 P V Nesterenko Levickij Miron Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Elektronnij resurs Redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 Vol 16 Dzvinka Vorobkalo Mi i Svit Mirona Levickogo Zbruc 2016 Dariya Darevich P yatdesyat rokiv tvorchosti Mirona Levickogo Suchasnist Literatura mistectvo suspilne zhittya 1985 T 12 S 31 43 Marko Robert Steh Kontur i slovo Miron Levickij Ukrainski Zurnal 2008 1 Yaciv R M Turchinyak Ya I Mistectvo ekslibrisu Mirona Levickogo Molodij vchenij 2016 Vip 38 11 S 178 181 O K Fedoruk Lvivska derzhavna mistecko promislova shkola Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Elektronnij resurs Redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2017 Vol 18 ISBN ISBN 966 02 2074 X Ivan Kripyakevich Mikola Golubec Dmitro Doroshenko Yaroslav Pasternak Velika istoriya Ukrayini Vinnipeg Vidavnictvo Ivana Tiktora 1948 968 s Ivan Kripyakevich ta in Istoriya ukrayinskogo vijska Vinnipeg Klyub Priyateliv Ukrayinskoyi Knizhki Vidavec Ivan Tiktor 1953 860 s Nekrolog 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Svoboda ch 154 13 serpnya 1993 s 5 Daria Zelska Darewych 1 Encyclopedia of Ukraine 1993 Vol 3 Zbirka Galini Goryun Levickoyi K Rodovid 2006 132 s PosilannyaPortal Biografiyi Portal Ekslibris Levytsky Myron 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Internet Encyclopedia of Ukraine angl Mistec M Levickij U pershu richnicyu vidhodu u vichnist 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Svoboda ch 231 6 grudnya 1994 s 2 Kontur i slovo 3 Miron Levickij 10 lyutogo 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij zhurnal 2008 1 S 56 Do 100 richchya Mirona Levickogo u Lvovi vidkrilasya vistavka jogo robit 18 listopada 2013 u Wayback Machine Den 16 listopada 2013 Perelisna K Tri pravdi Kazka 27 chervnya 2015 u Wayback Machine Ilyustraciyi Mirona Levickogo Toronto Ukrayinski pracivniki literaturi dlya ditej i molodi 1994 24 s DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Nesterenko P V Levickij Miron 12 travnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Zbirka Galini Goryun Levickoyi K Rodovid 2006 132 s Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s

Дата публікації:
Топ