Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ме́хіко (ацт. Tlahtohcāyōtl Mēxihco; отомі Lēngu Mundö; масауа Ts'ibonro; ісп. Estado de México) — штат Мексиканської Республіки, розташований в центрі країни. Площа 64 210 км². Населення 14 160 736 чоловік. Адміністративний центр — місто Толука-де-Лердо.
| Мехіко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| México | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Толука-де-Лердо | ||||
| Найбільше місто | Екатепек-де-Морелос | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Муніципалітетів | 125 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 14 160 736 () | ||||
| Етнікон | Mexiquense | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 64 210 км² | ||||
| - широта | 20º 17' - 18º 22' N | ||||
| - довгота | 98º 36' - 100º 37' W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 5 540 м (Попокатепетль) | ||||
| - мінімальна | 2605 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| ІРЛП | 0,8451 - високий | ||||
| Став штатом | 28 лютого 1824 | ||||
| Губернатор | Енріке Пенья Ньєто (PRI) | ||||
| Число сенаторів | 3 (2 - PRD, 1 - PAN) | ||||
| Число депутатів | 40 | ||||
| Вебсайт | edomex.gob.mx | ||||
| - код ISO 3166-2 | MX-MEX | ||||
| - поштове ск. | Méx. | ||||
 | |||||
| Штат Мехіко на мапі Мексики | |||||
| |||||
На півночі межує зі штатами Ідальго і Керетаро, на сході з штатами Тлашкала і Пуебла, на заході з Мічоаканом і на півдні з Морелосом і Герреро, та оточує .
Історія
Після проголошення незалежності та ануляції першої імперії у 1823—1824, 1830 роках першим керівником провінції Мехіко став [en]. 2 березня 1824 року новий мексиканський конгрес прийняв конституцію держави та змінив статус провінції на штат, а також посаду голови було змінено на губернатора. Територія штату була поділена на вісім районів: Акапулько, Куернавака, Гуахутла, Мехіко, Такско, Толука, Тула та Туланцінго де Мехіко стало столицею штату. 18 листопада 1824 року Мехіко було визначене як місто федерального значення та стало столицею нової республіки. Пізніше Мехіко було відокремлене від штату, а уряд перейшов до палацу інквізицій (нині Музей медицини) у місті Тескоко. До території федерального округу не були включені міста Койоакан, Хочімілко, Мехікалзінго та Тлалпан, які залишились у складі штату. У 1830 році столицею штату було оголошено місто Толука.
Боротьба між лібералами (федералістами) та консерваторами (централістами) позначилася і на штаті, особливо в тих областях, які пізніше відійшли, щоб сформувати штати Ідальго, Морелос і Ґерреро. Під час американо-мексиканської війни американські війська захопили Толуку та Мехіко, а сам уряд змушений був тимчасово розташувати свою столицю у місті Сультепеці. У 1849 році від штату Мехіко на південному заході відокремилась частина території, яка стала окремим штатом Ґерреро, що сприяло реорганізації муніципалітетів у штаті Мехіко.
У 1869 році була оприлюднена нова конституція штату, згідно якої штат Мехіко складався з таких районів: Чалко, Куавітлан, Іхтлауака, Хілотепек, Лерма, Отумба, Сультепек, Темаскальтепек, Тенанго-дель-Вальє, Тенанцінго та Текскоко. Період до Мексиканської революції був відносно спокійним для штату, особливо за часів губернатора Хосе Вісенте Вільяда (ісп. José Vicente Villada), який сприяв розвитку народної освіти, реформам управління та створенню педагогічного коледжу для жінок.
Під час Мексиканської революції в південно-західній частині штату відбувалися боротьба федерального уряду із сапатистами, до яких входили також сили генералів Генов'єво-де-ла-О та Франціска де-Пачеко. У 1913 році, після того як Вікторіа Хуерта зайняв пост президента, боротьба проти революційних сил підсилилася. Переділ влади для мирних громадян ніс за собою терор, зростали ціни на продукти а нестача їжі та брак коштів у населення супроводжувалося голодом. У 1915 році мер Густаво Баз змушений був роздавати продукти харчування бідним. Різні революційні етапи та боротьба за владу Мадеро, Хуерта, Сапати та Карранзи для Толуки мали руйнівні наслідки. У 1917 році була прийнята нова конституція, яка поділяла державу на шістнадцять районів та 118 муніципалітетів (сьогодні 125 муніципалітетів).
У 1940 році почалося розширення міста Мехіко шляхом промислової зони Наукальпан (ісп. Naucalpan). З кінця 1920-х в політичному плані зберігалася відносна стабільність. На всіх губернаторських виборах перемогу здобував кандидат від право-соціалістичної інституційно-революційної партії (PRI).
В 2-й половині XX-го ст. проводилися роботи по будівництву ГЕС на річці Лерма. На сьогодні на річці побудовано кілька водосховищ, які постачають питну воду до штату, а також ГЕС, що забезпечує електрикою Мехіко. Води Лерми використовуються для зрошення сільгоспугідь, промислової риболовлі та судноплавства. У 50-х роках почали будувалися автомобільні шляхи для сполучення Мехіко з іншими штатами країни.
Див. також
Примітки
- [. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 8 жовтня 2018. «Historia». Enciclopedia de los Municipios de México. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2010(ісп.)]
- Alvarez, Jose Rogelio (2003). «Distrito Federal». Enciclopedia de Mexico. IV. Sabeco International Investment Corp. pp. 2293—2314. (ісп.)
- (ісп.)
- [. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. La Revolución en el Estado de México(ісп.)]
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мехіко (штат) |
- (ісп.) State of Mexico Government [ 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Bizarro Radio, Radio Station form the zone. [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mehiko znachennya Me hiko act Tlahtohcayōtl Mexihco otomi Lengu Mundo masaua Ts ibonro isp Estado de Mexico shtat Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij v centri krayini Plosha 64 210 km Naselennya 14 160 736 cholovik Administrativnij centr misto Toluka de Lerdo Mehiko Shtat MexicoGerb shtatu MehikoStolicya Toluka de LerdoNajbilshe misto Ekatepek de MorelosKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciKeretaro Idalgo Morelos Gerrero Michoakan Tlaskala Puebla Mehiko Municipalitetiv 125Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 14 160 736 Etnikon MexiquensePlosha povna 64 210 km shirota 20º 17 18º 22 N dovgota 98º 36 100º 37 WVisota maksimalna 5 540 m Popokatepetl minimalna 2605 mChasovij poyas UTC 6IRLP 0 8451 visokijStav shtatom 28 lyutogo 1824Gubernator Enrike Penya Nyeto PRI Chislo senatoriv 3 2 PRD 1 PAN Chislo deputativ 40Vebsajt edomex gob mx kod ISO 3166 2 MX MEX poshtove sk Mex Shtat Mehiko na mapi MeksikiShtat Mehiko na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mehiko Na pivnochi mezhuye zi shtatami Idalgo i Keretaro na shodi z shtatami Tlashkala i Puebla na zahodi z Michoakanom i na pivdni z Morelosom i Gerrero ta otochuye IstoriyaMonument pam yati pro bitvu pid Monte de las Kruses 1810 Pershij gubernator shtatu Mehiko Melhor MuzkizSuchasna mapa z poznachennyam municipalitetiv shtatu Mehiko Pislya progoloshennya nezalezhnosti ta anulyaciyi pershoyi imperiyi u 1823 1824 1830 rokah pershim kerivnikom provinciyi Mehiko stav en 2 bereznya 1824 roku novij meksikanskij kongres prijnyav konstituciyu derzhavi ta zminiv status provinciyi na shtat a takozh posadu golovi bulo zmineno na gubernatora Teritoriya shtatu bula podilena na visim rajoniv Akapulko Kuernavaka Guahutla Mehiko Taksko Toluka Tula ta Tulancingo de Mehiko stalo stoliceyu shtatu 18 listopada 1824 roku Mehiko bulo viznachene yak misto federalnogo znachennya ta stalo stoliceyu novoyi respubliki Piznishe Mehiko bulo vidokremlene vid shtatu a uryad perejshov do palacu inkvizicij nini Muzej medicini u misti Teskoko Do teritoriyi federalnogo okrugu ne buli vklyucheni mista Kojoakan Hochimilko Mehikalzingo ta Tlalpan yaki zalishilis u skladi shtatu U 1830 roci stoliceyu shtatu bulo ogolosheno misto Toluka Borotba mizh liberalami federalistami ta konservatorami centralistami poznachilasya i na shtati osoblivo v tih oblastyah yaki piznishe vidijshli shob sformuvati shtati Idalgo Morelos i Gerrero Pid chas amerikano meksikanskoyi vijni amerikanski vijska zahopili Toluku ta Mehiko a sam uryad zmushenij buv timchasovo roztashuvati svoyu stolicyu u misti Sultepeci U 1849 roci vid shtatu Mehiko na pivdennomu zahodi vidokremilas chastina teritoriyi yaka stala okremim shtatom Gerrero sho spriyalo reorganizaciyi municipalitetiv u shtati Mehiko U 1869 roci bula oprilyudnena nova konstituciya shtatu zgidno yakoyi shtat Mehiko skladavsya z takih rajoniv Chalko Kuavitlan Ihtlauaka Hilotepek Lerma Otumba Sultepek Temaskaltepek Tenango del Valye Tenancingo ta Tekskoko Period do Meksikanskoyi revolyuciyi buv vidnosno spokijnim dlya shtatu osoblivo za chasiv gubernatora Hose Visente Vilyada isp Jose Vicente Villada yakij spriyav rozvitku narodnoyi osviti reformam upravlinnya ta stvorennyu pedagogichnogo koledzhu dlya zhinok Pid chas Meksikanskoyi revolyuciyi v pivdenno zahidnij chastini shtatu vidbuvalisya borotba federalnogo uryadu iz sapatistami do yakih vhodili takozh sili generaliv Genov yevo de la O ta Franciska de Pacheko U 1913 roci pislya togo yak Viktoria Huerta zajnyav post prezidenta borotba proti revolyucijnih sil pidsililasya Peredil vladi dlya mirnih gromadyan nis za soboyu teror zrostali cini na produkti a nestacha yizhi ta brak koshtiv u naselennya suprovodzhuvalosya golodom U 1915 roci mer Gustavo Baz zmushenij buv rozdavati produkti harchuvannya bidnim Rizni revolyucijni etapi ta borotba za vladu Madero Huerta Sapati ta Karranzi dlya Toluki mali rujnivni naslidki U 1917 roci bula prijnyata nova konstituciya yaka podilyala derzhavu na shistnadcyat rajoniv ta 118 municipalitetiv sogodni 125 municipalitetiv U 1940 roci pochalosya rozshirennya mista Mehiko shlyahom promislovoyi zoni Naukalpan isp Naucalpan Z kincya 1920 h v politichnomu plani zberigalasya vidnosna stabilnist Na vsih gubernatorskih viborah peremogu zdobuvav kandidat vid pravo socialistichnoyi institucijno revolyucijnoyi partiyi PRI V 2 j polovini XX go st provodilisya roboti po budivnictvu GES na richci Lerma Na sogodni na richci pobudovano kilka vodoshovish yaki postachayut pitnu vodu do shtatu a takozh GES sho zabezpechuye elektrikoyu Mehiko Vodi Lermi vikoristovuyutsya dlya zroshennya silgospugid promislovoyi ribolovli ta sudnoplavstva U 50 h rokah pochali buduvalisya avtomobilni shlyahi dlya spoluchennya Mehiko z inshimi shtatami krayini Div takozhSimfonichnij orkestr shtatu MehikoPrimitki Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2010 isp Alvarez Jose Rogelio 2003 Distrito Federal Enciclopedia de Mexico IV Sabeco International Investment Corp pp 2293 2314 ISBN 1 56409 063 9 isp isp Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Procitovano 8 zhovtnya 2018 La Revolucion en el Estado de Mexico isp DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mehiko shtat isp State of Mexico Government 4 veresnya 2017 u Wayback Machine Bizarro Radio Radio Station form the zone 16 veresnya 2017 u Wayback Machine