Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ме́рі Ла́скер, Ме́рі Ву́дард-Ла́скер (англ. Mary Lasker, Mary Woodard Lasker; * 30 грудня 1900, Вотертаун (Вісконсин), США — † 15 лютого 1994, Ґрінвіч (Коннектикут), США) — американська лобістка, філантропка і громадська діячка. Лобіювала й фінансувала різні благодійні фонди та проекти, зокрема в галузі медичних досліджень і охорони здоров'я. Засновувала премії, впроваджувала й заохочувала ініціативи благоустрою міських районів, підтримувала діяльність музеїв та університетів.
| Мері Ласкер / Mary Lasker | |
|---|---|
| англ. Mary Lasker | |
 Мері Ласкер, 1957 рік. | |
| Ім'я при народженні | Мері Вудард / Mary Woodard |
| Народилася | 30 листопада 1900[1][2][3] Вотертаун |
| Померла | 21 лютого 1994[1][2][3](93 роки) Гринвіч (Коннектикут), США |
| Поховання | Сліпі-Холлоу |
| Громадянство |  США |
| Місце проживання | Нью-Йорк |
| Діяльність | арт-дилерка, активістка за права жінок, активістка, філантропка, колекціонерка мистецтва |
| Alma mater | Коледж Редкліфф, Гарвардський університет і Університет Вісконсин-Медісон |
| Партія | Демократична партія США |
| Родичі | батьки: Френк Елвін Вудард Сара Джонсон-Вудард |
| У шлюбі з | Пол Райнгардт (1926-34; розлучення) (1940-52; помер) |
| Нагороди | |
Освіта: Університет Вісконсин-Медісон (бакалавр мистецтв) Оксфордський університет Нагороди: (1969) (1987) Золота медаль Конгресу (1989) (1992) | |
| |
Біографічні дані
Мері Ласкер народилася в сім'ї банкіра Френка Елвіна Вударда і Сари Джонсон-Вудард — колишньої продавчині, а згодом фахівця в озелененні міст та упорядкуванні парків. У 1923 році закінчила Коледж Радкліфф і здобула ступінь бакалавра історії мистецтва. Відтак коротко навчалася в Оксфордському університеті, а тоді влаштувалася на роботу в нью-йоркській галереї свого майбутнього чоловіка Пола Райнгардта — комісійний продаж картин сучасних європейських художників. Ласкер сама збирала твори мистецтва й мала значну колекцію. У 1926 році вийшла заміж за Пола, а у 1934-му розлучилася з ним. Тоді ж вона відкрила своє підприємство під назвою «Голлівудські зразки» («Hollywood Patterns»), яке спершу перепродувало прості, пошиті на фабриці сукні в мережеві крамниці, а тоді стало випускати фірмовий одяг — зокрема, серію текстильних виробів із зображеннями кінозірок та іншого, пов'язаного з кінематографом. Ласкер і сама проектувала моделі.
У 1938 році вона стала брати участь у роботі кількох американських неурядових організацій, які пропагували принципи побудови здорової родини. Цього ж року очолила Американську федерацію контролю народжуваності. Ця організація була попередником сьогоднішньої Федерації планування сім'ї До такої діяльності Мері Ласкер спонукали випадки, що трапилися їй в дитинстві та юності. Ще змалку вона перебула кілька вушних інфекцій і мало не вмерла від лихоманки. У той час Мері, опритомнівши від нападу хвороби, почула, що лікар сказав її матері: «Саро, я гадаю, що тобі не вдасться поставити її на ноги». Запам'яталися й відвідини разом із матір'ю хворої на рак пралі, якій видалили груди. 1918 року Мері важко захворіла на грип і ледве вижила. Сприяти медичним дослідженням спонукало й те, що 1940 року після безуспішного лікування померла її мати, якій рік перед тим трапився інфаркт, а тоді інсульт. «Я виступаю проти серцевих нападів і раку, — сказала Мері репортерові, — так само, як інші люди виступають проти гріха».
22 червня 1940 року вона вийшла заміж за Альберта Ласкера (1880–1952), власника чиказької рекламної агенції «Лорд і Томас», автора концепції «Друкована торгівля», який розбагатів на рекламних кампаніях сигарет «Лакі страйк», жувальної ґумки «Ріґлі» і зубної пасти «Пепсодент». Він поділяв зацікавлення дружини — як у мистецтві, так і в галузі охорони здоров'я.
Після того, як у 1942 році Альберт продав свою рекламну компанію, подружжя провадило тільки громадську й благодійницьку діяльність у двох напрямках — домагатися, щоб медичне страхування стало доступнішим, і сприяти науковим дослідженням хвороб. Для такої мети він, як корпоративний лідер і голова Ради морського транспорту США під час Другої світової війни, лобіював федеральний уряд. Згодом лобісткою стала й Мері.
1942 року вони заснували Фонд Альберта і Мері Ласкерів, з якого виділялися кошти на премії за фундаментальні та клінічні дослідження й за медичну журналістику. Мері стала головою фонду, а її сестра Аліса Фордайс (1906 — 1992) — адміністратором. Крім того, вона керувала програмою «Премії Ласкерів».
1945 року Ласкери підтримали пропозицію президента Гаррі Трумена реформувати галузь охорони здоров'я — ухвалити десятирічний план, який передбачав запровадити загальне медичне страхування, будувати лікарні й подвоїти число медичного персоналу. Численні бізнесмени й лікарі засуджували цю пропозицію як зразок «соціальної медицини» (socialized medicine). Зіткнувшись із такою протидією, а також з тим, що Альберт захворів на рак товстої кишки (від чого й помер у 1952-му), Мері почала приділяти увагу головно медичним дослідженням. До справи про загальне медичне страхування вона долучилася 1965 року, ставши на бік президента Ліндона Джонсона в дебатах про впровадження програм Medicare й Medicaid у рамках Закону про соціальне страхування.
Ласкери використовували свої гроші, зв'язки і спеціалізовані фонди, щоб добитися урядового фінансування великомасштабних медичних досліджень у час, коли такими дослідженнями відали університети, некомерційні інституції та приватні особи. Подружжя зосередилося на раку, психічному здоров'ї й контролі над народжуваністю, а тоді додатково — на хворобах серця, артриті й гіпертонії. Спершу Мері Ласкер поставила перед собою мету — подати рак громадськості як справу великої суспільної ваги, й у жовтні 1943 року вмовила свого приятеля, що працював у журналі «Рідерз дайджест», запустити серію статей про скринінґ і діагностику раку. Водночас переконала Дейвіда Сарноффа, директора «Радіо корпорейшн оф Америка» (Radio Corporation of America) в тому, що варто згадувати в ефірі раніше замовчуваний рак — запускати радіоролики із закликами жертвувати гроші на боротьбу з ним. Тоді взялася реорганізовувати Американське товариство боротьби з раком (АТБР). За 1943–1945 роки ця громадська установа (у 1945 році її перейменовано на Американське товариство раку) стала потужним засобом збирання коштів у спосіб налагодження зв'язків з громадськістю і проведення лобістських кампаній. У 1943-му АТБР виготовило дев'ять мільйонів «освітніх» одиниць, п'ятдесят тисяч плакатів, півтора мільйона клейких етикеток, 165 000 монетоприймачів, 12 000 внутрішньосалонних рекламних планшетів і 3000 вітринних виставок. Надходили пожертвування: 832 000 доларів у 1944 році, 4 292 000 доларів у 1945 році, 12 045 000 доларів у 1947 році. Чверть цієї суми йшли на ґранти науковцям-дослідникам.
У 1946 році Ласкери заснували три премії: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження, Премія Альберта Ласкера за клінічні медичні дослідження і Премія Альберта Ласкера за службу громадськості (у 2000 році її перейменували: Премія Мері Вудард-Ласкер за службу громадськості). 1994 року засновано четверту — Премія Альберта Ласкера за особливі досягнення. У 2008-му її перейменували: Премія Ласкера — Кошланда за особливі досягнення в медичній науці. Ці нагороди одні з найпрестижніших у США. Вісімдесят шість лауреатів-ласкеріанців одержали Нобелівську премію, у тому числі тридцять два — за останні двадцять років.
Після смерті чоловіка Мері Ласкер поставила перед собою завдання — повести боротьбу проти раку в масштабах усієї держави. Вона заснувала Національний комітет освіти в галузі здоров'я (National Health Education Committee). З її ініціативи провадилася просвітницька й агітаційна робота в засобах масової інформації — зокрема про шкідливість куріння. Остаточно у США цю шкідливість доведено у 1964 році, а з початку 1971-го заборонено рекламувати тютюнові вироби в телебаченні.
Упродовж 1950-х — 1960-х років вона разом з однодумцями — відомим хірургом Майклом Еллісом Дебейкі, алабамським сенатором Дж. Лістером Гіллом, конгресменом із Род-Айленду Джоном Е. Фоґарті, лобістом Майком Ґорманом, впливовою подругою Флоренс Магоні й онкологом Сідні Фарбером — впливала на сенаторів і конгресменів, домагалася збільшення урядових асигнувань на дослідницьку роботу в галузі онкології. У результаті за 1957–1967 роки річний бюджет Національного інституту раку — державної установи, зріс від 48 мільйонів доларів доларів до 176 мільйонів.
«Мері та її маленькі ягнята» — так недоброзичливці прозвали лобі медичних досліджень — були рушійною силою розвитку Національного інституту здоров'я (НІЗ) упродовж двох десятиліть після війни. За 1945–1985 роки річний бюджет Національних інститутів здоров'я зріс від 2,4 мільйона доларів до 5,5 мільярда. Ласкер сама допомагала керівникам НІЗ як член його консультативних груп — раку та хвороб серця. 1954 року вона стала першою жінкою, яку ввели у склад Національної консультативної онкологічної ради. Наприкінці 1980 року директор Національного інституту раку Сем Броудер назвав Мері Ласкер «генієм, який спонукує усвідомити те, що федеральний уряд має сам узятися до медичних досліджень на благо всіх американців».
Головною метою Ласкер і її однодумців став Національний закон про рак. 23 грудня 1971 року президент Ніксон підписав цей документ — компромісний, оскільки утвердив збільшення дотацій для Національного інституту раку, а водночас обмежив його автономію й не містив положення про запропоновану «Національну програму подолання раку». Відтоді Ласкер почала приділяти увагу іншим проектам — СНІДу, гіпертонії та глаукоми.
Ця діячка була на різних посадах — директора, голови й членом правління — багатьох медичних і культурних організацій, зокрема Американського товариства раку, Об'єднаного науково-дослідного й освітнього фонду коркового паралічу й Національного комітету психогігієни.
Мері Ласкер приділяла велику увагу міському благоустрою. Вона спонсорувала посадку дерев і квітів та будівництво освітлення і фонтанів у громадських місцях у Вашингтоні. У середині 1980-х її іменем названо сорт рожевих тюльпанів, її улюблених квітів.
Після смерті Мері Ласкер залишилася спадщина — понад 10 мільйонів доларів, призначених для міського благоустрою і для Фонду Ласкера — на підтримку медичних досліджень.
Цитати
Подивіться на людей, особливо тих, які хоч і мають небагато життєвого досвіду, та допомагають іншим вирішувати їхні проблеми: такі люди надихають нас усіх.
Ми звершили різноманітні відкриття. Ми винайшли атомні бомби й неймовірно складні технічні пристрої. Але забули про те, що найскладніші й найделікатніші пристрої — це живі люди.
Премії і відзнаки
Мері Ласкер отримала понад тридцять почесних ступенів і нагород. Головні з них — Президентська медаль Свободи, найвища цивільна нагорода країни (1969), , Золота медаль Конгресу (1989) й . У 2000-му на її честь названо Премію Мері Вудард-Ласкер за службу громадськості. 14 травня 2009 року Поштова служба США випустила поштову марку вартістю 78 центів, яку спроектував Марк Саммерз. Це стало ознакою того, що уряд почав прихильніше ставитися до фінансування біомедичних досліджень. Урочисте відкриття цієї марки відбулось у Вотертауні 15 травня 2009 року.
Членство в організаціях
- Birth Control Federation of America — Американська федерація контролю народжуваності
- Planned Parenthood — Плановане батьківство
- National Committee for Mental Hygiene — Національний комітет психічної гігієни
- Lasker Foundation — Фонд Ласкера
- National Health Education Foundation — Фонд Національного комітету освіти в галузі здоров'я
- National Institutes of Health — Національний інститут здоров'я
- American Cancer Society — Американське товариство раку
- Research to Prevent Blindness — Дослідження для запобігання сліпоті
- Cancer Research Institute — Онкологічний дослідний інститут
- United Cerebral Palsy Research and Education Foundation — Об'єднаний науково-дослідний і освітній фонд коркового паралічу
- Museum of Modern Art — Музей сучасного мистецтва
- American Heart Association — Американське кардіологічне товариство
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #139587748 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.encyclopedia.com/article-1G2-2874700178/lasker-mary-woodward.html
- SNAC — 2010.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 15 February 2012.
- . National Institutes of Health. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 12 січня 2014..
- Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб: біографія раку». Київ, Видавництво Жупанського, с. 107
- J. Michael Bishop, «Mary Lasker and Her Prizes: An Appreciation», Journal of the American Medical Association 294, no. 11 (2005): 1418-19
- Stephen R. Fox, The Mirror Makers: A History of American Advertising and Its Creators (New York: William Morrow, 1984), 51
- . Архів оригіналу за серпень 9, 2011. Процитовано січень 12, 2014.
- Reader's Digest, October 1945
- «Імператор усіх хвороб: біографія раку», с. 110
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 13 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Lasker Foundation, The Lasker Awards [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]. Accessed 2010-11-11.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 26 листопада 2013.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 13 січня 2014.
- Federal Trade Commission, "Advertising and Labeling of Cigarettes. Notice of Rule-Making Proceeding for Establishment of Trade Regulation Rules", Federal Register, January 22, 1964, 29:530-32
- Brandt. Cigarette Century, 271
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2007. Процитовано 13 січня 2014.
- Joel L. Fleishman, et al. Casebook for the Foundation: A Great American Secret (2007) Page 50
- «Nixon Signs Cancer Bill; Cites Commitment to Cure». New York Times, December 24, 1971
- «Імператор усіх хвороб: біографія раку», с. 176
- . United States National Library of Medicine. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 13 січня 2014.
- United States Postal Service. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 13 січня 2014.
Джерела
- NNDb
- The Mary Lasker Papers
Посилання
- Notable New Yorkers — Mary Lasker Biography, photographs, and interviews of Mary Lasker from the Notable New Yorkers collection of the Oral History Research Office at Columbia University
- The Mary Lasker Papers — Profiles in Science, National Library of Medicine
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lasker Me ri La sker Me ri Vu dard La sker angl Mary Lasker Mary Woodard Lasker 30 grudnya 1900 19001230 Votertaun Viskonsin SShA 15 lyutogo 1994 Grinvich Konnektikut SShA amerikanska lobistka filantropka i gromadska diyachka Lobiyuvala j finansuvala rizni blagodijni fondi ta proekti zokrema v galuzi medichnih doslidzhen i ohoroni zdorov ya Zasnovuvala premiyi vprovadzhuvala j zaohochuvala iniciativi blagoustroyu miskih rajoniv pidtrimuvala diyalnist muzeyiv ta universitetiv Meri Lasker Mary Laskerangl Mary LaskerMeri Lasker 1957 rik Im ya pri narodzhenniMeri Vudard Mary WoodardNarodilasya30 listopada 1900 1900 11 30 1 2 3 VotertaunPomerla21 lyutogo 1994 1994 02 21 1 2 3 93 roki Grinvich Konnektikut SShAPohovannyaSlipi HollouGromadyanstvo SShAMisce prozhivannyaNyu JorkDiyalnistart dilerka aktivistka za prava zhinok aktivistka filantropka kolekcionerka mistectvaAlma materKoledzh Redkliff Garvardskij universitet i Universitet Viskonsin MedisonPartiyaDemokratichna partiya SShARodichibatki Frenk Elvin Vudard Sara Dzhonson VudardU shlyubi zPol Rajngardt 1926 34 rozluchennya 1940 52 pomer NagorodiZolota medal Kongresu d d 2009 d 1972 d 1992 d 1 chervnya 1975 d 1973 Osvita Universitet Viskonsin Medison bakalavr mistectv Oksfordskij universitet Nagorodi 1969 1987 Zolota medal Kongresu 1989 1992 Mediafajli u VikishovishiGolovna vulicya u Votertauni ridnomu misti Meri Lasker Biografichni daniMeri Lasker narodilasya v sim yi bankira Frenka Elvina Vudarda i Sari Dzhonson Vudard kolishnoyi prodavchini a zgodom fahivcya v ozelenenni mist ta uporyadkuvanni parkiv U 1923 roci zakinchila Koledzh Radkliff i zdobula stupin bakalavra istoriyi mistectva Vidtak korotko navchalasya v Oksfordskomu universiteti a todi vlashtuvalasya na robotu v nyu jorkskij galereyi svogo majbutnogo cholovika Pola Rajngardta komisijnij prodazh kartin suchasnih yevropejskih hudozhnikiv Lasker sama zbirala tvori mistectva j mala znachnu kolekciyu U 1926 roci vijshla zamizh za Pola a u 1934 mu rozluchilasya z nim Todi zh vona vidkrila svoye pidpriyemstvo pid nazvoyu Gollivudski zrazki Hollywood Patterns yake spershu pereproduvalo prosti poshiti na fabrici sukni v merezhevi kramnici a todi stalo vipuskati firmovij odyag zokrema seriyu tekstilnih virobiv iz zobrazhennyami kinozirok ta inshogo pov yazanogo z kinematografom Lasker i sama proektuvala modeli U 1938 roci vona stala brati uchast u roboti kilkoh amerikanskih neuryadovih organizacij yaki propaguvali principi pobudovi zdorovoyi rodini Cogo zh roku ocholila Amerikansku federaciyu kontrolyu narodzhuvanosti Cya organizaciya bula poperednikom sogodnishnoyi Federaciyi planuvannya sim yi Do takoyi diyalnosti Meri Lasker sponukali vipadki sho trapilisya yij v ditinstvi ta yunosti She zmalku vona perebula kilka vushnih infekcij i malo ne vmerla vid lihomanki U toj chas Meri opritomnivshi vid napadu hvorobi pochula sho likar skazav yiyi materi Saro ya gadayu sho tobi ne vdastsya postaviti yiyi na nogi Zapam yatalisya j vidvidini razom iz matir yu hvoroyi na rak prali yakij vidalili grudi 1918 roku Meri vazhko zahvorila na grip i ledve vizhila Spriyati medichnim doslidzhennyam sponukalo j te sho 1940 roku pislya bezuspishnogo likuvannya pomerla yiyi mati yakij rik pered tim trapivsya infarkt a todi insult Ya vistupayu proti sercevih napadiv i raku skazala Meri reporterovi tak samo yak inshi lyudi vistupayut proti griha 22 chervnya 1940 roku vona vijshla zamizh za Alberta Laskera 1880 1952 vlasnika chikazkoyi reklamnoyi agenciyi Lord i Tomas avtora koncepciyi Drukovana torgivlya yakij rozbagativ na reklamnih kampaniyah sigaret Laki strajk zhuvalnoyi gumki Rigli i zubnoyi pasti Pepsodent Vin podilyav zacikavlennya druzhini yak u mistectvi tak i v galuzi ohoroni zdorov ya Pislya togo yak u 1942 roci Albert prodav svoyu reklamnu kompaniyu podruzhzhya provadilo tilki gromadsku j blagodijnicku diyalnist u dvoh napryamkah domagatisya shob medichne strahuvannya stalo dostupnishim i spriyati naukovim doslidzhennyam hvorob Dlya takoyi meti vin yak korporativnij lider i golova Radi morskogo transportu SShA pid chas Drugoyi svitovoyi vijni lobiyuvav federalnij uryad Zgodom lobistkoyu stala j Meri 1942 roku voni zasnuvali Fond Alberta i Meri Laskeriv z yakogo vidilyalisya koshti na premiyi za fundamentalni ta klinichni doslidzhennya j za medichnu zhurnalistiku Meri stala golovoyu fondu a yiyi sestra Alisa Fordajs 1906 1992 administratorom Krim togo vona keruvala programoyu Premiyi Laskeriv 1945 roku Laskeri pidtrimali propoziciyu prezidenta Garri Trumena reformuvati galuz ohoroni zdorov ya uhvaliti desyatirichnij plan yakij peredbachav zaprovaditi zagalne medichne strahuvannya buduvati likarni j podvoyiti chislo medichnogo personalu Chislenni biznesmeni j likari zasudzhuvali cyu propoziciyu yak zrazok socialnoyi medicini socialized medicine Zitknuvshis iz takoyu protidiyeyu a takozh z tim sho Albert zahvoriv na rak tovstoyi kishki vid chogo j pomer u 1952 mu Meri pochala pridilyati uvagu golovno medichnim doslidzhennyam Do spravi pro zagalne medichne strahuvannya vona doluchilasya 1965 roku stavshi na bik prezidenta Lindona Dzhonsona v debatah pro vprovadzhennya program Medicare j Medicaid u ramkah Zakonu pro socialne strahuvannya Laskeri vikoristovuvali svoyi groshi zv yazki i specializovani fondi shob dobitisya uryadovogo finansuvannya velikomasshtabnih medichnih doslidzhen u chas koli takimi doslidzhennyami vidali universiteti nekomercijni instituciyi ta privatni osobi Podruzhzhya zoseredilosya na raku psihichnomu zdorov yi j kontroli nad narodzhuvanistyu a todi dodatkovo na hvorobah sercya artriti j gipertoniyi Spershu Meri Lasker postavila pered soboyu metu podati rak gromadskosti yak spravu velikoyi suspilnoyi vagi j u zhovtni 1943 roku vmovila svogo priyatelya sho pracyuvav u zhurnali Riderz dajdzhest zapustiti seriyu statej pro skrining i diagnostiku raku Vodnochas perekonala Dejvida Sarnoffa direktora Radio korporejshn of Amerika Radio Corporation of America v tomu sho varto zgaduvati v efiri ranishe zamovchuvanij rak zapuskati radioroliki iz zaklikami zhertvuvati groshi na borotbu z nim Todi vzyalasya reorganizovuvati Amerikanske tovaristvo borotbi z rakom ATBR Za 1943 1945 roki cya gromadska ustanova u 1945 roci yiyi perejmenovano na Amerikanske tovaristvo raku stala potuzhnim zasobom zbirannya koshtiv u sposib nalagodzhennya zv yazkiv z gromadskistyu i provedennya lobistskih kampanij U 1943 mu ATBR vigotovilo dev yat miljoniv osvitnih odinic p yatdesyat tisyach plakativ pivtora miljona klejkih etiketok 165 000 monetoprijmachiv 12 000 vnutrishnosalonnih reklamnih planshetiv i 3000 vitrinnih vistavok Nadhodili pozhertvuvannya 832 000 dolariv u 1944 roci 4 292 000 dolariv u 1945 roci 12 045 000 dolariv u 1947 roci Chvert ciyeyi sumi jshli na granti naukovcyam doslidnikam Budinok RIA Novosti u Vashingtoni kolishnye zhitlo Meri j Alberta Laskeriv U 1946 roci Laskeri zasnuvali tri premiyi Premiya Alberta Laskera za fundamentalni medichni doslidzhennya Premiya Alberta Laskera za klinichni medichni doslidzhennya i Premiya Alberta Laskera za sluzhbu gromadskosti u 2000 roci yiyi perejmenuvali Premiya Meri Vudard Lasker za sluzhbu gromadskosti 1994 roku zasnovano chetvertu Premiya Alberta Laskera za osoblivi dosyagnennya U 2008 mu yiyi perejmenuvali Premiya Laskera Koshlanda za osoblivi dosyagnennya v medichnij nauci Ci nagorodi odni z najprestizhnishih u SShA Visimdesyat shist laureativ laskerianciv oderzhali Nobelivsku premiyu u tomu chisli tridcyat dva za ostanni dvadcyat rokiv Pislya smerti cholovika Meri Lasker postavila pered soboyu zavdannya povesti borotbu proti raku v masshtabah usiyeyi derzhavi Vona zasnuvala Nacionalnij komitet osviti v galuzi zdorov ya National Health Education Committee Z yiyi iniciativi provadilasya prosvitnicka j agitacijna robota v zasobah masovoyi informaciyi zokrema pro shkidlivist kurinnya Ostatochno u SShA cyu shkidlivist dovedeno u 1964 roci a z pochatku 1971 go zaboroneno reklamuvati tyutyunovi virobi v telebachenni Uprodovzh 1950 h 1960 h rokiv vona razom z odnodumcyami vidomim hirurgom Majklom Ellisom Debejki alabamskim senatorom Dzh Listerom Gillom kongresmenom iz Rod Ajlendu Dzhonom E Fogarti lobistom Majkom Gormanom vplivovoyu podrugoyu Florens Magoni j onkologom Sidni Farberom vplivala na senatoriv i kongresmeniv domagalasya zbilshennya uryadovih asignuvan na doslidnicku robotu v galuzi onkologiyi U rezultati za 1957 1967 roki richnij byudzhet Nacionalnogo institutu raku derzhavnoyi ustanovi zris vid 48 miljoniv dolariv dolariv do 176 miljoniv Meri ta yiyi malenki yagnyata tak nedobrozichlivci prozvali lobi medichnih doslidzhen buli rushijnoyu siloyu rozvitku Nacionalnogo institutu zdorov ya NIZ uprodovzh dvoh desyatilit pislya vijni Za 1945 1985 roki richnij byudzhet Nacionalnih institutiv zdorov ya zris vid 2 4 miljona dolariv do 5 5 milyarda Lasker sama dopomagala kerivnikam NIZ yak chlen jogo konsultativnih grup raku ta hvorob sercya 1954 roku vona stala pershoyu zhinkoyu yaku vveli u sklad Nacionalnoyi konsultativnoyi onkologichnoyi radi Naprikinci 1980 roku direktor Nacionalnogo institutu raku Sem Brouder nazvav Meri Lasker geniyem yakij sponukuye usvidomiti te sho federalnij uryad maye sam uzyatisya do medichnih doslidzhen na blago vsih amerikanciv Zliva napravo akusher ginekolog Dzhon Rok Meri Lasker doktor medicini Richard Norris Pirson i Kornelius P Troubridzh Vruchennya Premiyi Laskera Pirsonu i Roku 1948 rik Golovnoyu metoyu Lasker i yiyi odnodumciv stav Nacionalnij zakon pro rak 23 grudnya 1971 roku prezident Nikson pidpisav cej dokument kompromisnij oskilki utverdiv zbilshennya dotacij dlya Nacionalnogo institutu raku a vodnochas obmezhiv jogo avtonomiyu j ne mistiv polozhennya pro zaproponovanu Nacionalnu programu podolannya raku Vidtodi Lasker pochala pridilyati uvagu inshim proektam SNIDu gipertoniyi ta glaukomi Cya diyachka bula na riznih posadah direktora golovi j chlenom pravlinnya bagatoh medichnih i kulturnih organizacij zokrema Amerikanskogo tovaristva raku Ob yednanogo naukovo doslidnogo j osvitnogo fondu korkovogo paralichu j Nacionalnogo komitetu psihogigiyeni Meri Lasker pridilyala veliku uvagu miskomu blagoustroyu Vona sponsoruvala posadku derev i kvitiv ta budivnictvo osvitlennya i fontaniv u gromadskih miscyah u Vashingtoni U seredini 1980 h yiyi imenem nazvano sort rozhevih tyulpaniv yiyi ulyublenih kvitiv Pislya smerti Meri Lasker zalishilasya spadshina ponad 10 miljoniv dolariv priznachenih dlya miskogo blagoustroyu i dlya Fondu Laskera na pidtrimku medichnih doslidzhen CitatiPodivitsya na lyudej osoblivo tih yaki hoch i mayut nebagato zhittyevogo dosvidu ta dopomagayut inshim virishuvati yihni problemi taki lyudi nadihayut nas usih Mi zvershili riznomanitni vidkrittya Mi vinajshli atomni bombi j nejmovirno skladni tehnichni pristroyi Ale zabuli pro te sho najskladnishi j najdelikatnishi pristroyi ce zhivi lyudi Premiyi i vidznakiPoshtova marka na chest Meri Lasker 2009 rik Meri Lasker otrimala ponad tridcyat pochesnih stupeniv i nagorod Golovni z nih Prezidentska medal Svobodi najvisha civilna nagoroda krayini 1969 Zolota medal Kongresu 1989 j U 2000 mu na yiyi chest nazvano Premiyu Meri Vudard Lasker za sluzhbu gromadskosti 14 travnya 2009 roku Poshtova sluzhba SShA vipustila poshtovu marku vartistyu 78 centiv yaku sproektuvav Mark Sammerz Ce stalo oznakoyu togo sho uryad pochav prihilnishe stavitisya do finansuvannya biomedichnih doslidzhen Urochiste vidkrittya ciyeyi marki vidbulos u Votertauni 15 travnya 2009 roku Chlenstvo v organizaciyahBirth Control Federation of America Amerikanska federaciya kontrolyu narodzhuvanosti Planned Parenthood Planovane batkivstvo National Committee for Mental Hygiene Nacionalnij komitet psihichnoyi gigiyeni Lasker Foundation Fond Laskera National Health Education Foundation Fond Nacionalnogo komitetu osviti v galuzi zdorov ya National Institutes of Health Nacionalnij institut zdorov ya American Cancer Society Amerikanske tovaristvo raku Research to Prevent Blindness Doslidzhennya dlya zapobigannya slipoti Cancer Research Institute Onkologichnij doslidnij institut United Cerebral Palsy Research and Education Foundation Ob yednanij naukovo doslidnij i osvitnij fond korkovogo paralichu Museum of Modern Art Muzej suchasnogo mistectva American Heart Association Amerikanske kardiologichne tovaristvoPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 139587748 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www encyclopedia com article 1G2 2874700178 lasker mary woodward html SNAC 2010 d Track Q29861311 Arhiv originalu za 19 travnya 2015 Procitovano 15 February 2012 National Institutes of Health Arhiv originalu za 5 lipnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2014 Siddgartha Mukerdzhi Imperator usih hvorob biografiya raku Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo s 107 J Michael Bishop Mary Lasker and Her Prizes An Appreciation Journal of the American Medical Association 294 no 11 2005 1418 19 Stephen R Fox The Mirror Makers A History of American Advertising and Its Creators New York William Morrow 1984 51 Arhiv originalu za serpen 9 2011 Procitovano sichen 12 2014 Reader s Digest October 1945 Imperator usih hvorob biografiya raku s 110 Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lasker Foundation The Lasker Awards 7 lyutogo 2016 u Wayback Machine Accessed 2010 11 11 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 26 listopada 2013 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2015 Procitovano 13 sichnya 2014 Federal Trade Commission Advertising and Labeling of Cigarettes Notice of Rule Making Proceeding for Establishment of Trade Regulation Rules Federal Register January 22 1964 29 530 32 Brandt Cigarette Century 271 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2007 Procitovano 13 sichnya 2014 Joel L Fleishman et al Casebook for the Foundation A Great American Secret 2007 Page 50 Nixon Signs Cancer Bill Cites Commitment to Cure New York Times December 24 1971 Imperator usih hvorob biografiya raku s 176 United States National Library of Medicine Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 13 sichnya 2014 United States Postal Service Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2010 Procitovano 13 sichnya 2014 DzherelaNNDb The Mary Lasker PapersPosilannyaNotable New Yorkers Mary Lasker Biography photographs and interviews of Mary Lasker from the Notable New Yorkers collection of the Oral History Research Office at Columbia University The Mary Lasker Papers Profiles in Science National Library of Medicine