Мерове́й (або Меровіг) — легендарний вождь франків, правив приблизно протягом 447/448 — 457/458 років. Син або родич Хлодіона. Попри те, що деякі історики сумніваються, чи існував він насправді, важливо те, що саме цьому напівлегендарному королю подальша історія завдячує найменуванням першої династії салічних франків — Меровінгів. Королі з цього роду ніколи не заперечували існування Меровея й пишалися тим, що вели свій рід від нього.
Меровей лат. Meroveus, Merovius, фр. Mérovée, нім. Merowig | ||
Зображення Меровея з бронзової медалі роботи Жана Дасье. Близько 1720 року. | ||
| ||
---|---|---|
близько 447/448 pp. — 457/458 рр. | ||
Попередник: | Хлодіон | |
Наступник: | Хільдерік I | |
Народження: | 415 невідомо | |
Смерть: | близько 457/458 р. невідомо | |
Рід: | Меровінги | |
Батько: | ймовірно Хлодіон | |
Діти: | Хільдерік I | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Згадка в джерелах і походження імені
Історичні джерела практично не дають ніякої інформації про Меровея. Про нього розповідають лише кілька хронік — «Хроніка» Фредегара, «Книга історії франків» та «Історія франків» Григорія Турського.
Григорій Турський — хронікер, який жив найближче до зазначеного відрізку часу, у своїй праці «Історія франків», яку він написав у VI столітті, досить коротко згадує про Меровея:"Кажуть, що з цього ж роду (тобто роду Хлодіона) походив і король Меровей, у якого був син Хільдерік ". Видно, що Григорій просто констатує факт, що Меровей і Хлодіон були з одного роду, не уточнюючи, чи був Меровей сином Хлодіона. Анонімний автор «Книги історії франків», що жив у VIII столітті, здебільшого повторює те, що написав Григорій Турський, але разом з тим відзначає, що Меровей безпосередньо слідував за Хлодіоном, і що саме йому першу франкська династія завдячує своєю назвою: «зрештою Хлодіон помер після 20-річного правління, і Меровей, який походив з того ж роду, став правити державою.» Далі він, як і Григорій приписує йому батьківство над Хільдеріком I-им:"Цей Меровей зачав сина Хільдеріка, який, своєю чергою, став батьком знаменитого і відважного короля Хлодвіга ".' '
Про те, що Меровей — особистість містична, свідчать перекази, які стверджували, що він був плодом протиприродного союзу жінки з морським чудовиськом. Цей переказ, що, мабуть, існував здавна, записав у VII столітті літописець Фредегар:"Стверджують, що, коли Хлодіон влітку зупинився на березі моря, опівдні його дружиною, що вирушила на море купатися, оволодів звір Нептун, схожий на квінотавра (кентавра). Згодом, завагітнівши чи то від звіра, чи то від людини, вона народила сина Меровея, і за ним потім франкські королі стали називатися Меровінгами ".
Цілком ймовірно, ця казка належить до числа етимологічних легенд і являє собою спробу пояснити ім'я «Меровей». Початок імені може означати «море» (фр. mer, нім. meer). Закінчення імені на -wig/weg/veus може бути пов'язане якимось чином зі словами «подорож», «дорога» (наприклад, нім. weg перекладається як «далечінь», або навіть у сучасному англ. way — це «шлях», «дорога»). Якщо стати на цю точку зору, то ім'я Меровіга або Меровея може перекладається як «вийшов з моря» або навіть «народжений морем». Інший варіант перекладу імені — це якщо взяти за основу давньогерманське слово «wiht», що перекладається як «жива істота» або «демон», співзвучне із застарілим англ. словом «wight» (яке означає людину або людиноподібну істоту)[]. У цьому разі хроністи могли сприйняти ім'я Меровіг як таке, що має стосунок до якоїсь морської істоти. Тобто саме ім'я короля могло стати основою для легенди про його незвичайне походження.
Сучасні етимологи припускають, що, швидше за все, його ім'я означає латинізовану форму, близьку до давньогерманського імені Marwig, що означає «Знаменитий у бою» (māri«знаменитий»+wīg«боротьба»)
Частина істориків прийшла до висновку, що Меровей насправді був зятем Хлодіона. Наводиться навіть ім'я його дружини — Хлодосвінта. Це, нібито, пояснює, чому саме Меровея, а не Хлодіона приймали за родоначальника династії.
Битва на Каталаунських полях
Правління Меровея збіглось з навалою гунів на Галлію. 7 квітня 451 року гуни захопили і зруйнували Мец; впали також міста Трір, Кельн, Реймс, Тонгерен, Труа. Аттіла підійшов до Орлеана в центрі Галлії й, можливо, осадив його. 14 червня, в критичний момент, на допомогу Орлеану підійшли з'єднані армії римського полководця Аеція і короля вестготів Теодоріха. На боці римсько-вестготської коаліції виступили й франки під командуванням свого короля. Жоден хроніст не називає імені цього короля.
Аттіла відійшов на Каталаунські поля (більше 200 км на схід від Орлеана), перейшовши на правий берег Сени, ймовірно, в місті Труа. На північ від Труа на великій рівнині у сучасній провінції Шампань відбулася генеральна битва, точне місце й дата якої залишилися невідомі. Історики припускають, що це відбулось десь від кінця червня до початку липня 451 року. Цікаво, що саме франки виступили ініціаторами цієї битви, зіткнувшись вночі напередодні битви з гепідами, союзниками гунів. Мабуть, цих франків було не мало, тому що в цьому нічному бою, за словами Йордану, полягло 15 000 франків і гепідів.
Головний бій розгорнувся вже вдень. У результаті грандіозної бійні обидві сторони зазнали тяжких втрат (Йордан говорить про 165 тисяч загиблих, інші хронікери називають ще більшу цифру — до 300 тисяч); загинув також і король Теодоріх. Мабуть, військо Аттіли зазнало істотнішої шкоди, оскільки наступного дня він замкнувся в укріпленому таборі, оточивши себе з усіх сторін возами. Ініціатива перейшла до рук римсько-вестготській коаліції. Попри це Торісмунд, якого заново обрали королем вестготів, перший повів свою армію з поля бою до Тулузи, побоюючись, що його брати, за його відсутності зможуть захопити батьківський престол. Розповідають, що так вчинити порадив йому Аецій, який не бажав надмірного посилення вестготів у разі їхньої повної перемоги над гунами. Під подібним приводом він виманив з поля бою і короля франків.
Багато істориків сходяться на думці, що саме Меровей міг вести франків у бій у битві на Каталаунських полях. Завдяки союзу з Аецієм і перемозі над Аттілою, франки остаточно влаштувалися в Галлії. Можливо це ще одна причина, чому ім'я династії Меровінгів пішло від імені цього короля: франкські королі називали себе так на честь того, хто дав своєму народу ці нові території.
Меровей правив близько 10 років, а після його смерті спадкоємцем став Хільдерік I.
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 50–53. —
- Книга: Григорій Турський: Історія франків | 2 | 9
- Книга історії франків. частина 5
- Книга історії франків. частина 6
- Фредегар, «Хроніка». Книга III, частина 9
- Йордан. Про походження та діяння гетів
- Книга: Григорій Турський: Історія франків | 2 | 7
Література
- Григорій Турський. Історія франків = Historia Francorum. — Москва : Наука, 1987. — 464 с.
- Книга: Книга історії франків
- Книга: Фредегар: Хроніка
- Lot F. La France. Dès origines à la guerre de cent ans. — Paris : Librairie Gallimard, 1941. — С. 278.
Посилання
- Генеалогічне древо Меровінгів на «Хронос»
- Військово-політична хронологія франків в рамках римської історії (III—VII ст.)
- Варвари
- Європа в 400 році
- Європа в 500 році
Династія Меровінгів | ||
Попередник: Хлодіон | король салічних франків біля 447/448 — 457/458 | Наступник: Хільдерик I |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Merove j abo Merovig legendarnij vozhd frankiv praviv priblizno protyagom 447 448 457 458 rokiv Sin abo rodich Hlodiona Popri te sho deyaki istoriki sumnivayutsya chi isnuvav vin naspravdi vazhlivo te sho same comu napivlegendarnomu korolyu podalsha istoriya zavdyachuye najmenuvannyam pershoyi dinastiyi salichnih frankiv Merovingiv Koroli z cogo rodu nikoli ne zaperechuvali isnuvannya Meroveya j pishalisya tim sho veli svij rid vid nogo Merovej lat Meroveus Merovius fr Merovee nim MerowigMerovejZobrazhennya Meroveya z bronzovoyi medali roboti Zhana Dase Blizko 1720 roku legendarnij korol salichnih frankiv blizko 447 448 pp 457 458 rr Poperednik Hlodion Nastupnik Hilderik I Narodzhennya 415 nevidomoSmert blizko 457 458 r nevidomoRid MerovingiBatko jmovirno HlodionDiti Hilderik I Mediafajli b u VikishovishiZgadka v dzherelah i pohodzhennya imeniIstorichni dzherela praktichno ne dayut niyakoyi informaciyi pro Meroveya Pro nogo rozpovidayut lishe kilka hronik Hronika Fredegara Kniga istoriyi frankiv ta Istoriya frankiv Grigoriya Turskogo Grigorij Turskij hroniker yakij zhiv najblizhche do zaznachenogo vidrizku chasu u svoyij praci Istoriya frankiv yaku vin napisav u VI stolitti dosit korotko zgaduye pro Meroveya Kazhut sho z cogo zh rodu tobto rodu Hlodiona pohodiv i korol Merovej u yakogo buv sin Hilderik Vidno sho Grigorij prosto konstatuye fakt sho Merovej i Hlodion buli z odnogo rodu ne utochnyuyuchi chi buv Merovej sinom Hlodiona Anonimnij avtor Knigi istoriyi frankiv sho zhiv u VIII stolitti zdebilshogo povtoryuye te sho napisav Grigorij Turskij ale razom z tim vidznachaye sho Merovej bezposeredno sliduvav za Hlodionom i sho same jomu pershu frankska dinastiya zavdyachuye svoyeyu nazvoyu zreshtoyu Hlodion pomer pislya 20 richnogo pravlinnya i Merovej yakij pohodiv z togo zh rodu stav praviti derzhavoyu Dali vin yak i Grigorij pripisuye jomu batkivstvo nad Hilderikom I im Cej Merovej zachav sina Hilderika yakij svoyeyu chergoyu stav batkom znamenitogo i vidvazhnogo korolya Hlodviga Pro te sho Merovej osobistist mistichna svidchat perekazi yaki stverdzhuvali sho vin buv plodom protiprirodnogo soyuzu zhinki z morskim chudoviskom Cej perekaz sho mabut isnuvav zdavna zapisav u VII stolitti litopisec Fredegar Stverdzhuyut sho koli Hlodion vlitku zupinivsya na berezi morya opivdni jogo druzhinoyu sho virushila na more kupatisya ovolodiv zvir Neptun shozhij na kvinotavra kentavra Zgodom zavagitnivshi chi to vid zvira chi to vid lyudini vona narodila sina Meroveya i za nim potim frankski koroli stali nazivatisya Merovingami Skulpturna kompoziciya zobrazhaye Meroveya sho peremig u bitvi Posriblena latun Skulptor E Fremo 1867 rik Cilkom jmovirno cya kazka nalezhit do chisla etimologichnih legend i yavlyaye soboyu sprobu poyasniti im ya Merovej Pochatok imeni mozhe oznachati more fr mer nim meer Zakinchennya imeni na wig weg veus mozhe buti pov yazane yakimos chinom zi slovami podorozh doroga napriklad nim weg perekladayetsya yak dalechin abo navit u suchasnomu angl way ce shlyah doroga Yaksho stati na cyu tochku zoru to im ya Meroviga abo Meroveya mozhe perekladayetsya yak vijshov z morya abo navit narodzhenij morem Inshij variant perekladu imeni ce yaksho vzyati za osnovu davnogermanske slovo wiht sho perekladayetsya yak zhiva istota abo demon spivzvuchne iz zastarilim angl slovom wight yake oznachaye lyudinu abo lyudinopodibnu istotu dzherelo U comu razi hronisti mogli sprijnyati im ya Merovig yak take sho maye stosunok do yakoyis morskoyi istoti Tobto same im ya korolya moglo stati osnovoyu dlya legendi pro jogo nezvichajne pohodzhennya Suchasni etimologi pripuskayut sho shvidshe za vse jogo im ya oznachaye latinizovanu formu blizku do davnogermanskogo imeni Marwig sho oznachaye Znamenitij u boyu mari znamenitij wig borotba Chastina istorikiv prijshla do visnovku sho Merovej naspravdi buv zyatem Hlodiona Navoditsya navit im ya jogo druzhini Hlodosvinta Ce nibito poyasnyuye chomu same Meroveya a ne Hlodiona prijmali za rodonachalnika dinastiyi Bitva na Katalaunskih polyahBitva pri Katalaunskih polyah Serednovichna miniatyura Dokladnishe Bitva na Katalaunskih polyah Pravlinnya Meroveya zbiglos z navaloyu guniv na Galliyu 7 kvitnya 451 roku guni zahopili i zrujnuvali Mec vpali takozh mista Trir Keln Rejms Tongeren Trua Attila pidijshov do Orleana v centri Galliyi j mozhlivo osadiv jogo 14 chervnya v kritichnij moment na dopomogu Orleanu pidijshli z yednani armiyi rimskogo polkovodcya Aeciya i korolya vestgotiv Teodoriha Na boci rimsko vestgotskoyi koaliciyi vistupili j franki pid komanduvannyam svogo korolya Zhoden hronist ne nazivaye imeni cogo korolya Merovej Attila vidijshov na Katalaunski polya bilshe 200 km na shid vid Orleana perejshovshi na pravij bereg Seni jmovirno v misti Trua Na pivnich vid Trua na velikij rivnini u suchasnij provinciyi Shampan vidbulasya generalna bitva tochne misce j data yakoyi zalishilisya nevidomi Istoriki pripuskayut sho ce vidbulos des vid kincya chervnya do pochatku lipnya 451 roku Cikavo sho same franki vistupili iniciatorami ciyeyi bitvi zitknuvshis vnochi naperedodni bitvi z gepidami soyuznikami guniv Mabut cih frankiv bulo ne malo tomu sho v comu nichnomu boyu za slovami Jordanu polyaglo 15 000 frankiv i gepidiv Golovnij bij rozgornuvsya vzhe vden U rezultati grandioznoyi bijni obidvi storoni zaznali tyazhkih vtrat Jordan govorit pro 165 tisyach zagiblih inshi hronikeri nazivayut she bilshu cifru do 300 tisyach zaginuv takozh i korol Teodorih Mabut vijsko Attili zaznalo istotnishoyi shkodi oskilki nastupnogo dnya vin zamknuvsya v ukriplenomu tabori otochivshi sebe z usih storin vozami Iniciativa perejshla do ruk rimsko vestgotskij koaliciyi Popri ce Torismund yakogo zanovo obrali korolem vestgotiv pershij poviv svoyu armiyu z polya boyu do Tuluzi poboyuyuchis sho jogo brati za jogo vidsutnosti zmozhut zahopiti batkivskij prestol Rozpovidayut sho tak vchiniti poradiv jomu Aecij yakij ne bazhav nadmirnogo posilennya vestgotiv u razi yihnoyi povnoyi peremogi nad gunami Pid podibnim privodom vin vimaniv z polya boyu i korolya frankiv Bagato istorikiv shodyatsya na dumci sho same Merovej mig vesti frankiv u bij u bitvi na Katalaunskih polyah Zavdyaki soyuzu z Aeciyem i peremozi nad Attiloyu franki ostatochno vlashtuvalisya v Galliyi Mozhlivo ce she odna prichina chomu im ya dinastiyi Merovingiv pishlo vid imeni cogo korolya frankski koroli nazivali sebe tak na chest togo hto dav svoyemu narodu ci novi teritoriyi Merovej praviv blizko 10 rokiv a pislya jogo smerti spadkoyemcem stav Hilderik I PrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 50 53 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Kniga Grigorij Turskij Istoriya frankiv 2 9 Kniga istoriyi frankiv chastina 5 Kniga istoriyi frankiv chastina 6 Fredegar Hronika Kniga III chastina 9 Jordan Pro pohodzhennya ta diyannya getiv Kniga Grigorij Turskij Istoriya frankiv 2 7LiteraturaGrigorij Turskij Istoriya frankiv Historia Francorum Moskva Nauka 1987 464 s Kniga Kniga istoriyi frankiv Kniga Fredegar Hronika Lot F La France Des origines a la guerre de cent ans Paris Librairie Gallimard 1941 S 278 PosilannyaGenealogichne drevo Merovingiv na Hronos Vijskovo politichna hronologiya frankiv v ramkah rimskoyi istoriyi III VII st Istorichni karti Varvari Yevropa v 400 roci Yevropa v 500 roci Dinastiya Merovingiv Poperednik Hlodion korol salichnih frankiv bilya 447 448 457 458 Nastupnik Hilderik I