Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія франків (лат. Historia Francorum) — історичний твір, присвячений історії Франкського королівства і написаний знаменитим істориком єпископом Григорієм Турським у період 573—593/594 років.
| Історія франків | ||||
|---|---|---|---|---|
| Historia Francorum | ||||
|
| ||||
| Жанр | Історична література | |||
| Автор | Григорій Турський | |||
| Мова | латинська мова | |||
| Написано | 573-593 (594) роки | |||
| | ||||
Григорій Турський працював над «Історією франків» близько 20 років (від 573 року, коли посів турську кафедру і до самої смерті), неодноразово переробляючи. В первісному вигляді ця праця, мабуть, мала назву «Десять книг історії» («Decen libri historiarum»). Саме так назвав свій твір автор у кінці роботи (книга X, розділ 31). В одному з найдавніших рукописів твір має назву «Церковна історія франків», очевидно, за аналогією з «Церковною історією народу англів» Беди Достоповажного. Проте видавнича традиція ще від XVI століття закріпила за ним назву «Історія франків» («Historia Francorum»), під якою він відомий сучасній історіографії. Справжньої класичної освіти Григорій здобути не міг. Традиція літературної латинської мови втратилася, і Григорій, хоча і знав деяких римських письменників, але писав дану працю розмовною латиною, загальновживаною серед галло-римлян, що становили основну масу населення по Луарі і навколо Тура. Таким чином, мова його праці була зрозуміла всім сучасникам.
Джерела до твору
Як відомо, останні шість книг (V—X) Григорій Турський писав як сучасник та очевидець подій. Для перших чотирьох книг він використав хроніки, твори і листи єпископів того часу — Сідонія Аполлінарія з Клермону, Авіта з В'єнну і Ремігія з Реймса, церковні легенди і житія святих, а також консульські фасти кінця V століття, які не дійшли до нас. Особливо важливими для нього, мабуть, були твори істориків V століття Сульпіція Александра і Рената Фрігеріда, що стосувалися перших війн римлян з франками; ці твори до нас не дійшли, але Григорій їх цитує і зіставляє (книга ІІ, розділ 9), причому робить це дуже ґрунтовно. Очевидно він звертався і до місцевих літописів, які велися у єпископських містах, до єпископських і монастирських архівів. Близький до королівського дому, важлива в державі духовна особа, він був досить добре поінформований про державні справи і про події в усьому королівстві, навіть мав доступ до королівського архіву. Нерідко він використовує офіційні документи і вводить їх у свою розповідь. Наприклад, Анделотський договір 587 року між королями Гунтрамном і Хільдебертом має не аби яке значення для відтворення історії меровінзького періоду. Багато єпископських послань та інші матеріали відомі не лише з «Історії франків».
Однак головним джерелом інформації про «варварський світ» для Григорія Турського були усні свідчення. Він посилається на оповіді старших сучасників і взагалі на так званих «людей надійних» (книга V, розділ 6). Використовував Григорій і розповіді прочан, що приходили на поклоніння до гробниці Мартіна Турського: вони дали йому деякі свідчення про події у Візантії і в Іспанії. Багато із збережених ним легенд про короля Хлодвіга і франкську давнину походять із франкського дружинного фольклору. Там, де автор сумнівається у свідченнях, про які повідомляє, він за загальним зв'язком стародавніх істориків робить застереження: «як говорять», «як багато хто говорить», «як переказують».
Структура твору
Композиційно, «Історія Франків» складається з невеликого вступу, де автор обґрунтовує мотиви, що змусили його взятися за написання даного твору, і десять книг основної частини.
Перші чотири книги становлять, очевидно, щось цілісне, бо наприкінці вміщена особлива хронологічна таблиця викладених подій (аналогічна схема, що охоплює зміст V—X книг, є наприкінці всієї праці). Перша частина (з чотирьох книг) присвячена подіям, що передують діяльності автора на посаді турського єпископа. Їй властива особлива манера оповіді: розповідь тут ведеться безсистемно, і вона схожа на спогади, серед яких є виписки з праць інших письменників.
Перша книга містить опис подій від створення світу до 400 року до н. е. і складена на основі хронік Євсевія-Ієроніма, Орозія та інших. Друга книга присвячена діянням турських єпископів, історії перших германських народів, що поселилися в Галліі, навалі Аттіли і ранній історії франків до смерті короля Хлодвіга. У третій і четвертій книгах історія франків викладена до 575 року, коли помер король Сігіберт Австразійський. Початок п'ятої книги ніби відкриває собою нову працю. В окремому пролозі Григорій звертається з красномовним напученням до королів з меровінгзького роду, закликаючи їх припинити братовбивчі війни і чвари, що спустошують країну і виснажують народ. Далі йде ґрунтовна розповідь, присвячена подіям, очевидцем яких він був, а в багатьох із них брав участь. Чим ближче до кінця твору, тим детальніше автор викладає події. Так, десять років до смерті короля Хільперіка (576—584 роки) займають дві книги (V і VI), вісім років після його смерті — чотири (VII—X). Події, за невеликим винятком, викладаються строго хронологічно, за роками правління Хільдеберта, сина Сігіберта: цим Григорій ніби наголошує, що навіть коли Тур був під владою Хільперіка (який захопив силою Тур у 576 році), законним його володарем залишався Хільдеберт. Закінчив автор свою працю, очевидно, у 591 році і тоді знову переглянув перші чотири книги, зробивши до них особливе доповнення агіографічного характеру, що збереглося лише у деяких рукописах. Незадовго до смерті Григорій ще раз відредагував свій твір.
Опис і характеристика
У своїй праці, написаній живо й виразно (за що вже в XVI столітті Григорія порівнювали з Геродотом) Григорій Турський дає переважно зведення політичних подій, що відбувалися у Франкській державі у V—VI століттях. Автор детально аналізує утворення Франкського королівства на чолі з Хлодвігом, хід міжусобної боротьби за його наступників, взаємовідносини кролівської влади і Церкви за часів перших Меровінгів.
У «Історії франків» відбиваються грубі й жорстокі звичаї тогочасної доби. Григорій Турський залишив нащадкам жахливі картини аморальності членів меровінзького королівського дому, в середовищі яких віроломство, зрада й лицемірство були звичним явищем, так само як і вбивства, скалічення й тортури. Частиною цього середовища був і сам автор. Жорстокість королів він не засуджував, бо врешті-решт вони відмолювали свої гріхи біля гробниці святого Мартіна Турського, приносячи цій обителі дорогоцінні дари, що збагачували Церкву. Політичну роль королівської влади у творі Григорій ставив дуже високо, звеличуючи і вихваляючи окремих її представників. Так, він ідеалізував короля Хлодвіга, який був опорою Християнської церкви в боротьбі з аріанством. І хоча Хлодвіг не гребував ніякими засобами для досягнення своєї мети — створення Франкської держави і встановлення одноосібної влади, Григорій у праці не дає оцінку віроломним і підступним учинкам франкського короля, заявляючи при цьому, що Хлодвіг «ходив із серцем праведним перед Богом і робив те, що було приємним Його очам» (книга ІІ, розділ 40).
У даній праці події світської історії тісно переплітаються з подіями церковної історії, причому останній надається перевага. Розповіді про чудеса, про зведення храмів, про боротьбу з єретиками тощо посідають настільки важливе місце у творі, що він справедливо був названий в одному з найдавніших рукописів «Церковною історією франків». У центрі уваги Григорія — не стільки франкська держава, скільки галльська, а ще точніше — турська Церква. Він простежує її історію від самого заснування, від єпископа до єпископа і закінчує свій твір переліком усіх єпископів, що змінилися за цей час. Автор намагається за цим зразком повідомити про зміну єпископів і на інших галльських кафедрах, але тут не осягає повноти: чим далі кафедри від Тура, ти бідніші його свідчення. Так само розподіляється його інтерес щодо світських подій: міжусобиці, які стосувалися Тура і турської Церкви, описані дуже детально, а війни на далеких германських кордонах — хоч їх вели покровителі Григорія королі Сігіберт і Хільдерік — ледь згадуються.
Як правило, Григорій Турський у праці не акцентує уваги на фактах соціальної історії. Система адміністрації, патронату, збору податків існує для нього як явище, що не потребує детального опису і глибокого осмислення. Тільки виняткові випадки, як-от свідчення про бунт містян Ліможа, викликаний запровадженням королем Хільперіком нових тяжких податків (книга V, розділ 28), потрапляють у його історію. Що ж до достовірності свідчень, які він повідомляє, то, за винятком легендового матеріалу, неминучого у всіх працях того часу, Григорій Турський у цілому намагається дотримуватися історичної правди. Це й робить його «Історію франків» основним джерелом з політичної історії Франкського королівства V—VI століть.
Примітки
- професор історії [fr] (фр. Lucien Musset) (1922—2004) вважав, що Григорій Турський почав писати «Історію франків» не раніше 576 року. Див. Варварские нашествия на Европу: Германский натиск. стр. 26 [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.] «Евразия», СП, 2006 г, стр. 154.
Джерела
- Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М. О. Рудь: Навч. посібник. — К. Либідь, 2005.
Посилання
- Григорій Турський. ІСТОРІЯ ФРАНКІВ [ 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 1 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 2 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 3 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 4 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 5 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 6 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 7 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 8 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 9 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 10 [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya frankiv lat Historia Francorum istorichnij tvir prisvyachenij istoriyi Frankskogo korolivstva i napisanij znamenitim istorikom yepiskopom Grigoriyem Turskim u period 573 593 594 rokiv Istoriya frankivHistoria Francorum Istoriya Frankiv frontispis VII stolittyaZhanr Istorichna literaturaAvtor Grigorij TurskijMova latinska movaNapisano 573 593 594 roki Grigorij Turskij pracyuvav nad Istoriyeyu frankiv blizko 20 rokiv vid 573 roku koli posiv tursku kafedru i do samoyi smerti neodnorazovo pereroblyayuchi V pervisnomu viglyadi cya pracya mabut mala nazvu Desyat knig istoriyi Decen libri historiarum Same tak nazvav svij tvir avtor u kinci roboti kniga X rozdil 31 V odnomu z najdavnishih rukopisiv tvir maye nazvu Cerkovna istoriya frankiv ochevidno za analogiyeyu z Cerkovnoyu istoriyeyu narodu angliv Bedi Dostopovazhnogo Prote vidavnicha tradiciya she vid XVI stolittya zakripila za nim nazvu Istoriya frankiv Historia Francorum pid yakoyu vin vidomij suchasnij istoriografiyi Spravzhnoyi klasichnoyi osviti Grigorij zdobuti ne mig Tradiciya literaturnoyi latinskoyi movi vtratilasya i Grigorij hocha i znav deyakih rimskih pismennikiv ale pisav danu pracyu rozmovnoyu latinoyu zagalnovzhivanoyu sered gallo rimlyan sho stanovili osnovnu masu naselennya po Luari i navkolo Tura Takim chinom mova jogo praci bula zrozumila vsim suchasnikam Dzherela do tvoruYak vidomo ostanni shist knig V X Grigorij Turskij pisav yak suchasnik ta ochevidec podij Dlya pershih chotiroh knig vin vikoristav hroniki tvori i listi yepiskopiv togo chasu Sidoniya Apollinariya z Klermonu Avita z V yennu i Remigiya z Rejmsa cerkovni legendi i zhitiya svyatih a takozh konsulski fasti kincya V stolittya yaki ne dijshli do nas Osoblivo vazhlivimi dlya nogo mabut buli tvori istorikiv V stolittya Sulpiciya Aleksandra i Renata Frigerida sho stosuvalisya pershih vijn rimlyan z frankami ci tvori do nas ne dijshli ale Grigorij yih cituye i zistavlyaye kniga II rozdil 9 prichomu robit ce duzhe gruntovno Ochevidno vin zvertavsya i do miscevih litopisiv yaki velisya u yepiskopskih mistah do yepiskopskih i monastirskih arhiviv Blizkij do korolivskogo domu vazhliva v derzhavi duhovna osoba vin buv dosit dobre poinformovanij pro derzhavni spravi i pro podiyi v usomu korolivstvi navit mav dostup do korolivskogo arhivu Neridko vin vikoristovuye oficijni dokumenti i vvodit yih u svoyu rozpovid Napriklad Andelotskij dogovir 587 roku mizh korolyami Guntramnom i Hildebertom maye ne abi yake znachennya dlya vidtvorennya istoriyi merovinzkogo periodu Bagato yepiskopskih poslan ta inshi materiali vidomi ne lishe z Istoriyi frankiv Odnak golovnim dzherelom informaciyi pro varvarskij svit dlya Grigoriya Turskogo buli usni svidchennya Vin posilayetsya na opovidi starshih suchasnikiv i vzagali na tak zvanih lyudej nadijnih kniga V rozdil 6 Vikoristovuvav Grigorij i rozpovidi prochan sho prihodili na pokloninnya do grobnici Martina Turskogo voni dali jomu deyaki svidchennya pro podiyi u Vizantiyi i v Ispaniyi Bagato iz zberezhenih nim legend pro korolya Hlodviga i franksku davninu pohodyat iz frankskogo druzhinnogo folkloru Tam de avtor sumnivayetsya u svidchennyah pro yaki povidomlyaye vin za zagalnim zv yazkom starodavnih istorikiv robit zasterezhennya yak govoryat yak bagato hto govorit yak perekazuyut Struktura tvoruKompozicijno Istoriya Frankiv skladayetsya z nevelikogo vstupu de avtor obgruntovuye motivi sho zmusili jogo vzyatisya za napisannya danogo tvoru i desyat knig osnovnoyi chastini Pershi chotiri knigi stanovlyat ochevidno shos cilisne bo naprikinci vmishena osobliva hronologichna tablicya vikladenih podij analogichna shema sho ohoplyuye zmist V X knig ye naprikinci vsiyeyi praci Persha chastina z chotiroh knig prisvyachena podiyam sho pereduyut diyalnosti avtora na posadi turskogo yepiskopa Yij vlastiva osobliva manera opovidi rozpovid tut vedetsya bezsistemno i vona shozha na spogadi sered yakih ye vipiski z prac inshih pismennikiv Persha kniga mistit opis podij vid stvorennya svitu do 400 roku do n e i skladena na osnovi hronik Yevseviya Iyeronima Oroziya ta inshih Druga kniga prisvyachena diyannyam turskih yepiskopiv istoriyi pershih germanskih narodiv sho poselilisya v Gallii navali Attili i rannij istoriyi frankiv do smerti korolya Hlodviga U tretij i chetvertij knigah istoriya frankiv vikladena do 575 roku koli pomer korol Sigibert Avstrazijskij Pochatok p yatoyi knigi nibi vidkrivaye soboyu novu pracyu V okremomu prolozi Grigorij zvertayetsya z krasnomovnim napuchennyam do koroliv z merovingzkogo rodu zaklikayuchi yih pripiniti bratovbivchi vijni i chvari sho spustoshuyut krayinu i visnazhuyut narod Dali jde gruntovna rozpovid prisvyachena podiyam ochevidcem yakih vin buv a v bagatoh iz nih brav uchast Chim blizhche do kincya tvoru tim detalnishe avtor vikladaye podiyi Tak desyat rokiv do smerti korolya Hilperika 576 584 roki zajmayut dvi knigi V i VI visim rokiv pislya jogo smerti chotiri VII X Podiyi za nevelikim vinyatkom vikladayutsya strogo hronologichno za rokami pravlinnya Hildeberta sina Sigiberta cim Grigorij nibi nagoloshuye sho navit koli Tur buv pid vladoyu Hilperika yakij zahopiv siloyu Tur u 576 roci zakonnim jogo volodarem zalishavsya Hildebert Zakinchiv avtor svoyu pracyu ochevidno u 591 roci i todi znovu pereglyanuv pershi chotiri knigi zrobivshi do nih osoblive dopovnennya agiografichnogo harakteru sho zbereglosya lishe u deyakih rukopisah Nezadovgo do smerti Grigorij she raz vidredaguvav svij tvir Opis i harakteristikaU svoyij praci napisanij zhivo j virazno za sho vzhe v XVI stolitti Grigoriya porivnyuvali z Gerodotom Grigorij Turskij daye perevazhno zvedennya politichnih podij sho vidbuvalisya u Frankskij derzhavi u V VI stolittyah Avtor detalno analizuye utvorennya Frankskogo korolivstva na choli z Hlodvigom hid mizhusobnoyi borotbi za jogo nastupnikiv vzayemovidnosini krolivskoyi vladi i Cerkvi za chasiv pershih Merovingiv U Istoriyi frankiv vidbivayutsya grubi j zhorstoki zvichayi togochasnoyi dobi Grigorij Turskij zalishiv nashadkam zhahlivi kartini amoralnosti chleniv merovinzkogo korolivskogo domu v seredovishi yakih virolomstvo zrada j licemirstvo buli zvichnim yavishem tak samo yak i vbivstva skalichennya j torturi Chastinoyu cogo seredovisha buv i sam avtor Zhorstokist koroliv vin ne zasudzhuvav bo vreshti resht voni vidmolyuvali svoyi grihi bilya grobnici svyatogo Martina Turskogo prinosyachi cij obiteli dorogocinni dari sho zbagachuvali Cerkvu Politichnu rol korolivskoyi vladi u tvori Grigorij staviv duzhe visoko zvelichuyuchi i vihvalyayuchi okremih yiyi predstavnikiv Tak vin idealizuvav korolya Hlodviga yakij buv oporoyu Hristiyanskoyi cerkvi v borotbi z arianstvom I hocha Hlodvig ne grebuvav niyakimi zasobami dlya dosyagnennya svoyeyi meti stvorennya Frankskoyi derzhavi i vstanovlennya odnoosibnoyi vladi Grigorij u praci ne daye ocinku virolomnim i pidstupnim uchinkam frankskogo korolya zayavlyayuchi pri comu sho Hlodvig hodiv iz sercem pravednim pered Bogom i robiv te sho bulo priyemnim Jogo ocham kniga II rozdil 40 U danij praci podiyi svitskoyi istoriyi tisno pereplitayutsya z podiyami cerkovnoyi istoriyi prichomu ostannij nadayetsya perevaga Rozpovidi pro chudesa pro zvedennya hramiv pro borotbu z yeretikami tosho posidayut nastilki vazhlive misce u tvori sho vin spravedlivo buv nazvanij v odnomu z najdavnishih rukopisiv Cerkovnoyu istoriyeyu frankiv U centri uvagi Grigoriya ne stilki frankska derzhava skilki gallska a she tochnishe turska Cerkva Vin prostezhuye yiyi istoriyu vid samogo zasnuvannya vid yepiskopa do yepiskopa i zakinchuye svij tvir perelikom usih yepiskopiv sho zminilisya za cej chas Avtor namagayetsya za cim zrazkom povidomiti pro zminu yepiskopiv i na inshih gallskih kafedrah ale tut ne osyagaye povnoti chim dali kafedri vid Tura ti bidnishi jogo svidchennya Tak samo rozpodilyayetsya jogo interes shodo svitskih podij mizhusobici yaki stosuvalisya Tura i turskoyi Cerkvi opisani duzhe detalno a vijni na dalekih germanskih kordonah hoch yih veli pokroviteli Grigoriya koroli Sigibert i Hilderik led zgaduyutsya Yak pravilo Grigorij Turskij u praci ne akcentuye uvagi na faktah socialnoyi istoriyi Sistema administraciyi patronatu zboru podatkiv isnuye dlya nogo yak yavishe sho ne potrebuye detalnogo opisu i glibokogo osmislennya Tilki vinyatkovi vipadki yak ot svidchennya pro bunt mistyan Limozha viklikanij zaprovadzhennyam korolem Hilperikom novih tyazhkih podatkiv kniga V rozdil 28 potraplyayut u jogo istoriyu Sho zh do dostovirnosti svidchen yaki vin povidomlyaye to za vinyatkom legendovogo materialu neminuchogo u vsih pracyah togo chasu Grigorij Turskij u cilomu namagayetsya dotrimuvatisya istorichnoyi pravdi Ce j robit jogo Istoriyu frankiv osnovnim dzherelom z politichnoyi istoriyi Frankskogo korolivstva V VI stolit Primitkiprofesor istoriyi fr fr Lucien Musset 1922 2004 vvazhav sho Grigorij Turskij pochav pisati Istoriyu frankiv ne ranishe 576 roku Div Varvarskie nashestviya na Evropu Germanskij natisk str 26 5 chervnya 2021 u Wayback Machine Evraziya SP 2006 g str 154 DzherelaIstoriya zahidnoyevropejskogo serednovichchya Hrestomatiya Uporyadnik M O Rud Navch posibnik K Libid 2005 PosilannyaGrigorij Turskij ISTORIYa FRANKIV 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 1 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 2 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 3 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 4 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 5 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 6 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 7 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 8 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 9 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite Grigorij Turskij Istoriya frankiv Kniga 10 Arhivovano 20 lyutogo 2012 u WebCite