Маєр Самуель (Шмуель) Балабан (пол. Majer Bałaban, івр. מאיר בלבן; 20 лютого 1877, Львів — 26 грудня 1942, Варшава) — польський історик єврейського походження, орієнталіст, педагог, рабин.
Маєр Самуель Балабан | |
---|---|
Majer Samuel Bałaban | |
Маєр Балабан | |
Народився | 20 лютого 1877 Львів, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 26 грудня 1942 (65 років) Варшава, Генеральна губернія, Третій Рейх ·серцевий напад |
Поховання | d |
Громадянство | Австро-Угорщина→ Польща |
Національність | єврей |
Діяльність | історик, педагог |
Alma mater | Львівський університет |
Знання мов | польська[1] |
Заклад | Варшавський університет |
Посада | професор |
Конфесія | юдаїзм |
Батько | Александер Балабан |
Мати | Матильда (з Маєрів) Балабан |
У шлюбі з | Ґізела Альтер |
|
Життєпис
Маєр Балабан народився 20 лютого 1877 року у Львові, в родині Александра Балабана та Матильди з Маєрів.
1890 року закінчив Цісарсько-королівську гімназію імені Яна Длугоша у Львові. У 1895—1897 роках вивчав право, а у 1902—1904 роках історію та філософію у Львівському університеті під керівництвом Шимона Ашкеназі. Докторський ступінь здобув у 1904 році. З 1904/1905 навчального року на посаді заступника вчителя викладав релігію давніх юдеїв у молодшій школі IV Цісарсько-королівської гімназії у Львові, після чого у 1909/1910 навчальному році переведений до IV Цісарсько-королівської гімназії у Львові. Викладав релігію давніх юдеїв у приватній жіночій гімназії Софії Стшалковської (нині — львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 6), що на (вул. Зеленій), 22 у Львові.
Під час першої світової війни Маєр Балабан мобілізований до австро-угорського війська, де служив військовим рабином у Любліні. По війні він оселився у Варшаві, де був співзасновником та ректором рабинської семінарії «Тахкемоні» (у перекладі з івриту — «Знання»), заснованої за ініціативою партії мізрахі. 1930 року він покинув роботу в семінарії після конфлікту з Мойзесом Соловейчиком, який звинуватив Балабана у негативному впливі на молодь. У 1928 році він здобув габілітацію у Варшавському університеті.
Він був співзасновником Інституту юдейських наук у Варшаві, професором якого був з 1928 року. Він читав лекції у Вільному польському університеті, в єврейській гімназії «Аскола», а 1936 року став професором Варшавського університету. Він також працював у Міністерстві релігійних конфесій та народної освіти Польської Республіки. У 1940 році його переселили у варшавське гетто, де він очолив Архівний відділ Юденрату. У 1941 році він став головним рабином синагоги імені подружжя Залмана та Ривки Ножиків у Варшаві.
Він загинув за невідомих обставин і, за однією з версій, покінчив життя самогубством, а за іншою, від серцевого нападу у Варшавському гетто. Похований на єврейському цвинтарі при вулиці Окоповій у Варшаві (поле 9, ряд 10).
Праці
Автор праць з історії євреїв в Україні, Польщі, Австрії. Обґрунтував погляд, що найстаріша єврейська громада Львова виникла в княжу добу на місці пізнішого передмістя Підзамче. Впровадив до наукового обігу численні документи з історії євреїв Львова XVI—XIX століть. Перша наукова праця присвячена історії синагоги «Золота Роза» у Львові вийшла друком у 1902 році.
Опублікував понад 1000 праць 5 мовами, нижче перелічені лише деякі з них:
- 1903 — Przegląd literatury historii Żydów w Polsce [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1904 — Izak Nachmanowicz — Żyd lwowski XVI wieku. Studyum historyczne [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1906 — Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1909 — Dzielnica żydowska, jej dzieje i zabytki [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1914 — Bagno głębokie // Sprawy i rzeczy ukraińskie. Materyały do dziejów kozaczyzny i hajdamaczyzny. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
- 1916 — Dzieje Żydów w Galicyji i w Rzeczypospolitej Krakowskiej 1772—1868 [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1928 — Kiedy i skąd przybyli Żydzi do Polski; wykład habilitacyjny na Wydziale Humanistycznym Uniwersytetu Warszawskiego, wygłoszony dnia 5 czerwca 1928 roku [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1932 — Z zagadnień ustrojowych żydostwa polskiego [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.];
- 1938 — Żydzi w powstaniu 1863 r. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.].
Родина
- Батьки — Александер Балабан та Матильда (з Маєрів) Балабан.
- Дружина — Ґізела Альтер, з якою одружився у 1911 році.
Вшанування
1992 року на честь Маєра Балабана названо одну з вулиць у Галицькому районі міста Львова.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sprawozdanie Dyrektora C. K. IV Gimnazyum we Lwowie za rok szkolny 1890 [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1890. — S. 120. (пол.)
- Władysław Kucharski Przegląd historyczny 50-lecia Gimnazjum IV im. Jana Długosza we Lwowie // Księga pamiątkowa Gimnazjum im. Jana Długosza we Lwowie, 1878—1928 [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem Komitetu Jubileuszowego, 1928. — S. 49. (пол.)
- Sprawozdanie Dyrekcyi Prywatnego Gimnazjum Żeńskiego Zofii Strzałkowskiej we Lwowie za rok szkolny 1906/07 [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1907. — S. 37. (пол.)
- Hanna Węgrzynek Bałaban Majer w Żydzi Polscy. Historie niezwykłe. — Warszawa: Demart, 2010. — S. 21. — . (пол.)
- Wirtualny cmentarz. Grób Majera Bałabana. cemetery.jewish.org.pl (пол.). Fundacja Dokumentacji Cmentarzy Żydowskich w Polsce. оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 11. — .
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Балабана вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 435. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 7. — .
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 400. — .
Джерела
- Ігор Смольський. Балабан Маєр Шмуель // Енциклопедія Львова: у 4-х т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 149—150. — .
- Я. Д. Ісаєвич Балабан Маєр // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 171. — .
Посилання
- Маєр Балабан // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — Львів: Центр Європи, 2008. — № 51.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mayer Samuel Shmuel Balaban pol Majer Balaban ivr מאיר בלבן 20 lyutogo 1877 Lviv 26 grudnya 1942 Varshava polskij istorik yevrejskogo pohodzhennya oriyentalist pedagog rabin Mayer Samuel BalabanMajer Samuel BalabanMayer BalabanNarodivsya 20 lyutogo 1877 1877 02 20 Lviv Lvivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer 26 grudnya 1942 1942 12 26 65 rokiv Varshava Generalna guberniya Tretij Rejh sercevij napadPohovannya dGromadyanstvo Avstro Ugorshina PolshaNacionalnist yevrejDiyalnist istorik pedagogAlma mater Lvivskij universitetZnannya mov polska 1 Zaklad Varshavskij universitetPosada profesorKonfesiya yudayizmBatko Aleksander BalabanMati Matilda z Mayeriv BalabanU shlyubi z Gizela Alter Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balaban ZhittyepisMayer Balaban narodivsya 20 lyutogo 1877 roku u Lvovi v rodini Aleksandra Balabana ta Matildi z Mayeriv 1890 roku zakinchiv Cisarsko korolivsku gimnaziyu imeni Yana Dlugosha u Lvovi U 1895 1897 rokah vivchav pravo a u 1902 1904 rokah istoriyu ta filosofiyu u Lvivskomu universiteti pid kerivnictvom Shimona Ashkenazi Doktorskij stupin zdobuv u 1904 roci Z 1904 1905 navchalnogo roku na posadi zastupnika vchitelya vikladav religiyu davnih yudeyiv u molodshij shkoli IV Cisarsko korolivskoyi gimnaziyi u Lvovi pislya chogo u 1909 1910 navchalnomu roci perevedenij do IV Cisarsko korolivskoyi gimnaziyi u Lvovi Vikladav religiyu davnih yudeyiv u privatnij zhinochij gimnaziyi Sofiyi Stshalkovskoyi nini lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 sho na vul Zelenij 22 u Lvovi Pid chas pershoyi svitovoyi vijni Mayer Balaban mobilizovanij do avstro ugorskogo vijska de sluzhiv vijskovim rabinom u Lyublini Po vijni vin oselivsya u Varshavi de buv spivzasnovnikom ta rektorom rabinskoyi seminariyi Tahkemoni u perekladi z ivritu Znannya zasnovanoyi za iniciativoyu partiyi mizrahi 1930 roku vin pokinuv robotu v seminariyi pislya konfliktu z Mojzesom Solovejchikom yakij zvinuvativ Balabana u negativnomu vplivi na molod U 1928 roci vin zdobuv gabilitaciyu u Varshavskomu universiteti Vin buv spivzasnovnikom Institutu yudejskih nauk u Varshavi profesorom yakogo buv z 1928 roku Vin chitav lekciyi u Vilnomu polskomu universiteti v yevrejskij gimnaziyi Askola a 1936 roku stav profesorom Varshavskogo universitetu Vin takozh pracyuvav u Ministerstvi religijnih konfesij ta narodnoyi osviti Polskoyi Respubliki U 1940 roci jogo pereselili u varshavske getto de vin ocholiv Arhivnij viddil Yudenratu U 1941 roci vin stav golovnim rabinom sinagogi imeni podruzhzhya Zalmana ta Rivki Nozhikiv u Varshavi Vin zaginuv za nevidomih obstavin i za odniyeyu z versij pokinchiv zhittya samogubstvom a za inshoyu vid sercevogo napadu u Varshavskomu getto Pohovanij na yevrejskomu cvintari pri vulici Okopovij u Varshavi pole 9 ryad 10 PraciAvtor prac z istoriyi yevreyiv v Ukrayini Polshi Avstriyi Obgruntuvav poglyad sho najstarisha yevrejska gromada Lvova vinikla v knyazhu dobu na misci piznishogo peredmistya Pidzamche Vprovadiv do naukovogo obigu chislenni dokumenti z istoriyi yevreyiv Lvova XVI XIX stolit Persha naukova pracya prisvyachena istoriyi sinagogi Zolota Roza u Lvovi vijshla drukom u 1902 roci Opublikuvav ponad 1000 prac 5 movami nizhche perelicheni lishe deyaki z nih 1903 Przeglad literatury historii Zydow w Polsce 24 chervnya 2021 u Wayback Machine 1904 Izak Nachmanowicz Zyd lwowski XVI wieku Studyum historyczne 24 chervnya 2021 u Wayback Machine 1906 Zydzi lwowscy na przelomie XVI i XVII wieku 24 chervnya 2021 u Wayback Machine 1909 Dzielnica zydowska jej dzieje i zabytki 14 chervnya 2021 u Wayback Machine 1914 Bagno glebokie Sprawy i rzeczy ukrainskie Materyaly do dziejow kozaczyzny i hajdamaczyzny 24 chervnya 2021 u Wayback Machine 1916 Dzieje Zydow w Galicyji i w Rzeczypospolitej Krakowskiej 1772 1868 24 chervnya 2021 u Wayback Machine 1928 Kiedy i skad przybyli Zydzi do Polski wyklad habilitacyjny na Wydziale Humanistycznym Uniwersytetu Warszawskiego wygloszony dnia 5 czerwca 1928 roku 24 chervnya 2021 u Wayback Machine 1932 Z zagadnien ustrojowych zydostwa polskiego 24 chervnya 2021 u Wayback Machine 1938 Zydzi w powstaniu 1863 r 24 chervnya 2021 u Wayback Machine RodinaBatki Aleksander Balaban ta Matilda z Mayeriv Balaban Druzhina Gizela Alter z yakoyu odruzhivsya u 1911 roci Vshanuvannya1992 roku na chest Mayera Balabana nazvano odnu z vulic u Galickomu rajoni mista Lvova PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sprawozdanie Dyrektora C K IV Gimnazyum we Lwowie za rok szkolny 1890 15 travnya 2021 u Wayback Machine Lwow 1890 S 120 pol Wladyslaw Kucharski Przeglad historyczny 50 lecia Gimnazjum IV im Jana Dlugosza we Lwowie Ksiega pamiatkowa Gimnazjum im Jana Dlugosza we Lwowie 1878 1928 6 travnya 2021 u Wayback Machine Lwow nakladem Komitetu Jubileuszowego 1928 S 49 pol Sprawozdanie Dyrekcyi Prywatnego Gimnazjum Zenskiego Zofii Strzalkowskiej we Lwowie za rok szkolny 1906 07 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Lwow 1907 S 37 pol Hanna Wegrzynek Balaban Majer w Zydzi Polscy Historie niezwykle Warszawa Demart 2010 S 21 ISBN 978 83 7427 3923 pol Wirtualny cmentarz Grob Majera Balabana cemetery jewish org pl pol Fundacja Dokumentacji Cmentarzy Zydowskich w Polsce originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 11 ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Balabana vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 435 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 7 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 400 ISBN 978 966 03 7863 6 DzherelaMayer Balaban u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Mayer Balaban u Vikishovishi Igor Smolskij Balaban Mayer Shmuel Enciklopediya Lvova u 4 h t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 149 150 ISBN 978 966 7007 68 8 Ya D Isayevich Balaban Mayer Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 171 ISBN 966 00 0734 5 PosilannyaMayer Balaban Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi Lviv Centr Yevropi 2008 51