Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Графиня Марія Луїза фон Нессельроде Maria Luisa Reichsgräfin von Nesselrode Ereshoven у першому шлюбі Калерґіс пол Maria

Марія Калерґіс

Марія Калерґіс

Графиня Марія-Луїза фон Нессельроде (Maria Luisa Reichsgräfin von Nesselrode-Ereshoven), у першому шлюбі Калерґіс (пол. Maria Kalergis), у другому шлюбі Марія Федорівна Муханова (7 серпня 1822(18220807), Варшава — 22 травня 1874, Варшава) — польська піаністка та покровителька мистецтв. Племінниця глави російської дипломатії Карла Нессельроде, прабабка Ріхарда Куденхове-Калергі.

Марія Калерґіс
image
Народилася7 серпня 1822(1822-08-07)[1][2][…] або 1823[2]
Варшава, Російська імперія
Померла22 травня 1874(1874-05-22)[1][2][…] або 1874[2]
Варшава, Російська імперія
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країнаimage Республіка Польща
image Російська імперія
Діяльністьпіаністка, композиторка, господиня літературного салону
Галузьфортепіано[4] і меценатство[4]
Знання мовпольська, французька[4], англійська[4], німецька[4], італійська[4] і російська[4]
Рідd
Батькоd
Матиd[5]
У шлюбі зd і d
Дітиd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калерґіс.

Біографія

Ранні роки та перший шлюб

Дочка генерала російської служби Фрідріха Карла Нессельроде (1786—1869), що походив із медіатизованого роду імперських графів. Мати — полька, Текля Наленч-Гурська (Tekla Nałęcz-Górska; 1795—1848), сестра Йосипа Горського — камергера двору імператора Олександра I.

Після розлучення батьків разом з молодшою сестрою в 1828 році була привезена в Петербург і удочерена родичкою Оленою Дмитрівною Сверчковою, дочкою графа , і отримала прізвище Сверчкова. Була досить гарна собою, князь Вяземський писав:

image У неї була і вкрадлива краса сарматської жіночності та тихе поетичне сяйво німецької Туснельди. Додайте до цього блиск французької освіченості, живу грайливість розуму та балакучості, і можна легко зрозуміти, що вона повинна була зайняти виняткове та почесне місце скрізь, де б вона не знаходилася. image

15 січня 1839 року 16-річна Марія була видана заміж за великого торговця грецького походження Івана (Яна) Еммануїловича Калергі (Калерґі; 1814—1863), спадкоємця мільйонного статку. Як весільний подарунок чоловік підніс дружині 600 тисяч золотих рублів і ділянку з будинком на Невському проспекті, буд. № 12, раніше належав матері нареченого. Через рік подружжя розлучилося. Чоловік поїхав до Італії, а дружина у супроводі закоханого до неї графа Адама Потоцького вирушила до Франції.

Салон у Парижі

image
Марія Муханова незадовго до смерті

Марія, одержуючи від чоловіка значні кошти на утримання, проживала в Петербурзі, Парижі, Варшаві, Баден-Бадені. Брала уроки музики у Шопена та Ліста. Крім польської, знала французьку, німецьку, англійську, італійську, російську мови. Салон Калерґіс на вулиці Анжуйській відвідував весь вищий світ Парижа. Сучасники відносили до закоханих у польську красуню безліч знаменитостей : серед них генерал Кавеньяк, граф Моле, Дюма, Мюссе, Ліст, Шопен, Готьє, Гейне, Норвід. Троє останніх присвятили їй вірші (Гейне — «Білий слон», Готьє — «Мажорно-біла симфонія»), а Норвід — навіть трихактну трагедію «Перстень Великої дами». Достовірно відомо, що Марія була коханою Ежена Сю, який вивів її у романі "Вічний жид" під ім'ям Адрієнни Кардовіль.

Виконувала секретні доручення російського двору. Зіграла значну роль при захопленні влади Луї Наполеоном Бонапартом, згодом імператором Наполеоном III . Віктор Гюго писав про цей бік життя білявої красуні у своєму памфлеті «Історія одного злочину» (1852, опубл. 1877).

У 1857—1871 роках виступала як піаністка. Калерґіс була добре знайома з Ріхардом Вагнером та Станіславом Монюшком, брала діяльну участь у їх долі: допомогла Монюшкові поставити оперу «Галька» на варшавській сцені (1858) і організувала благодійний концерт на його користь, прийняла на свій рахунок збитки Вагнера після невдачі його паризьких концертів тощо.

Другий шлюб

Після початку російсько-французької війни за вказівкою канцлера Нессельроде залишила Париж і оселилася у Варшаві, де жила у помешканні батька і вела досить скромне життя. Була серед засновників Інституту музики у Варшаві (пізніше — Варшавська консерваторія), разом із Монюшко заснувала Варшавське музичне товариство (пізніше — Варшавська філармонія).

У 41-річному віці Марія Калерґіс вийшла заміж у Вісбадені 18 жовтня 1863 року за 30-річного Сергія Сергійовича Муханова (1833—1897) — героя оборони Севастополя, директора варшавських театрів. В останні роки життя була прикута до ліжка жорстоким ревматизмом, чоловік доглядав її. Отримавши звістку про смерть Калергіс, Ліст влаштував на згадку про неї великий концерт у Веймарі, де вперше виконав присвячену їй сонату. Похована у Варшаві, на Повонзківському цвинтарі.

Нащадки

Від першого чоловіка мала одну дочку Марію Калерґі (1840—1877), що вийшла в 1857 році в Парижі заміж за дипломата Франца-Карла Куденгове (1825—1893), причому їх старший син Генріх одружився з японкою Міцуке Аояма і в 1903 році отримав право називатися графом Куденгове-Калерґі (Куденгоф-Калерґі).

Листи Калерґіс до доньки та інших кореспондентів — багате джерело відомостей про епоху. Основні видання епістолярної спадщини:

  • Marie von Mouchanoff-Kalergis geb. Gräfin Nesselrode in Briefen an ihre Tochter; ein Lebens- und Charakterbild/ Ida Maria Lipsius [La Mara], Hrsg. Leipzig: , 1911
  • Listy do Adama Potockiego. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
    d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
  3. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  6. П. А. Вяземский. Полное собрание сочинений. Т. 2.- СПб., 1879.- С. 15-16.
  7. ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.775. с. 349. Метрические книги церкви Св. Александра Невского при Департаменте иностранных дел.
  8. Об особняке Калергис на Невском проспекте (рус.)[недоступне посилання]
  10. . Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 3 квітня 2022.
  11. ЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.19. Метрические книги православных церквей за границей.

Література

  • Мария Сверчкова// Русская Старина, 1880, Т. 29.- С. 188.
  • Photiadès C. Maria Kalergis, née Comtesse Nesselrode (1822—1874). Paris: Plon, 1924
  • Wyleżyńska A. Biała Czarodziejka. Warszawa: «Rój», 1926
  • Szenic St. Maria Kalergis. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1963
  • Шустер Д. Белая сирена// Нева, 2002, № 3, с.239-241

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grafinya Mariya Luyiza fon Nesselrode Maria Luisa Reichsgrafin von Nesselrode Ereshoven u pershomu shlyubi Kalergis pol Maria Kalergis u drugomu shlyubi Mariya Fedorivna Muhanova 7 serpnya 1822 18220807 Varshava 22 travnya 1874 Varshava polska pianistka ta pokrovitelka mistectv Pleminnicya glavi rosijskoyi diplomatiyi Karla Nesselrode prababka Riharda Kudenhove Kalergi Mariya KalergisNarodilasya7 serpnya 1822 1822 08 07 1 2 abo 1823 2 Varshava Rosijska imperiyaPomerla22 travnya 1874 1874 05 22 1 2 abo 1874 2 Varshava Rosijska imperiyaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika Polsha Rosijska imperiyaDiyalnistpianistka kompozitorka gospodinya literaturnogo salonuGaluzfortepiano 4 i mecenatstvo 4 Znannya movpolska francuzka 4 anglijska 4 nimecka 4 italijska 4 i rosijska 4 RiddBatkodMatid 5 U shlyubi zd i dDitid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kalergis BiografiyaRanni roki ta pershij shlyub Dochka generala rosijskoyi sluzhbi Fridriha Karla Nesselrode 1786 1869 sho pohodiv iz mediatizovanogo rodu imperskih grafiv Mati polka Teklya Nalench Gurska Tekla Nalecz Gorska 1795 1848 sestra Josipa Gorskogo kamergera dvoru imperatora Oleksandra I Pislya rozluchennya batkiv razom z molodshoyu sestroyu v 1828 roci bula privezena v Peterburg i udocherena rodichkoyu Olenoyu Dmitrivnoyu Sverchkovoyu dochkoyu grafa i otrimala prizvishe Sverchkova Bula dosit garna soboyu knyaz Vyazemskij pisav U neyi bula i vkradliva krasa sarmatskoyi zhinochnosti ta tihe poetichne syajvo nimeckoyi Tusneldi Dodajte do cogo blisk francuzkoyi osvichenosti zhivu grajlivist rozumu ta balakuchosti i mozhna legko zrozumiti sho vona povinna bula zajnyati vinyatkove ta pochesne misce skriz de b vona ne znahodilasya 15 sichnya 1839 roku 16 richna Mariya bula vidana zamizh za velikogo torgovcya greckogo pohodzhennya Ivana Yana Emmanuyilovicha Kalergi Kalergi 1814 1863 spadkoyemcya miljonnogo statku Yak vesilnij podarunok cholovik pidnis druzhini 600 tisyach zolotih rubliv i dilyanku z budinkom na Nevskomu prospekti bud 12 ranishe nalezhav materi narechenogo Cherez rik podruzhzhya rozluchilosya Cholovik poyihav do Italiyi a druzhina u suprovodi zakohanogo do neyi grafa Adama Potockogo virushila do Franciyi Salon u Parizhi Mariya Muhanova nezadovgo do smerti Mariya oderzhuyuchi vid cholovika znachni koshti na utrimannya prozhivala v Peterburzi Parizhi Varshavi Baden Badeni Brala uroki muziki u Shopena ta Lista Krim polskoyi znala francuzku nimecku anglijsku italijsku rosijsku movi Salon Kalergis na vulici Anzhujskij vidviduvav ves vishij svit Parizha Suchasniki vidnosili do zakohanih u polsku krasunyu bezlich znamenitostej sered nih general Kavenyak graf Mole Dyuma Myusse List Shopen Gotye Gejne Norvid Troye ostannih prisvyatili yij virshi Gejne Bilij slon Gotye Mazhorno bila simfoniya a Norvid navit trihaktnu tragediyu Persten Velikoyi dami Dostovirno vidomo sho Mariya bula kohanoyu Ezhena Syu yakij viviv yiyi u romani Vichnij zhid pid im yam Adriyenni Kardovil Vikonuvala sekretni doruchennya rosijskogo dvoru Zigrala znachnu rol pri zahoplenni vladi Luyi Napoleonom Bonapartom zgodom imperatorom Napoleonom III Viktor Gyugo pisav pro cej bik zhittya bilyavoyi krasuni u svoyemu pamfleti Istoriya odnogo zlochinu 1852 opubl 1877 U 1857 1871 rokah vistupala yak pianistka Kalergis bula dobre znajoma z Rihardom Vagnerom ta Stanislavom Monyushkom brala diyalnu uchast u yih doli dopomogla Monyushkovi postaviti operu Galka na varshavskij sceni 1858 i organizuvala blagodijnij koncert na jogo korist prijnyala na svij rahunok zbitki Vagnera pislya nevdachi jogo parizkih koncertiv tosho Drugij shlyub Pislya pochatku rosijsko francuzkoyi vijni za vkazivkoyu kanclera Nesselrode zalishila Parizh i oselilasya u Varshavi de zhila u pomeshkanni batka i vela dosit skromne zhittya Bula sered zasnovnikiv Institutu muziki u Varshavi piznishe Varshavska konservatoriya razom iz Monyushko zasnuvala Varshavske muzichne tovaristvo piznishe Varshavska filarmoniya U 41 richnomu vici Mariya Kalergis vijshla zamizh u Visbadeni 18 zhovtnya 1863 roku za 30 richnogo Sergiya Sergijovicha Muhanova 1833 1897 geroya oboroni Sevastopolya direktora varshavskih teatriv V ostanni roki zhittya bula prikuta do lizhka zhorstokim revmatizmom cholovik doglyadav yiyi Otrimavshi zvistku pro smert Kalergis List vlashtuvav na zgadku pro neyi velikij koncert u Vejmari de vpershe vikonav prisvyachenu yij sonatu Pohovana u Varshavi na Povonzkivskomu cvintari NashadkiVid pershogo cholovika mala odnu dochku Mariyu Kalergi 1840 1877 sho vijshla v 1857 roci v Parizhi zamizh za diplomata Franca Karla Kudengove 1825 1893 prichomu yih starshij sin Genrih odruzhivsya z yaponkoyu Micuke Aoyama i v 1903 roci otrimav pravo nazivatisya grafom Kudengove Kalergi Kudengof Kalergi Listi Kalergis do donki ta inshih korespondentiv bagate dzherelo vidomostej pro epohu Osnovni vidannya epistolyarnoyi spadshini Marie von Mouchanoff Kalergis geb Grafin Nesselrode in Briefen an ihre Tochter ein Lebens und Charakterbild Ida Maria Lipsius La Mara Hrsg Leipzig Breitkopf amp Hartel 1911 Listy do Adama Potockiego Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1986PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 FemBio database d Track Q61356138 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 P A Vyazemskij Polnoe sobranie sochinenij T 2 SPb 1879 S 15 16 CGIA SPb f 19 op 111 d 775 s 349 Metricheskie knigi cerkvi Sv Aleksandra Nevskogo pri Departamente inostrannyh del Ob osobnyake Kalergis na Nevskom prospekte rus nedostupne posilannya Arhiv originalu za 14 lyutogo 2009 Procitovano 3 kvitnya 2022 CGIA SPb f 19 op 123 d 19 Metricheskie knigi pravoslavnyh cerkvej za granicej LiteraturaMariya Sverchkova Russkaya Starina 1880 T 29 S 188 Photiades C Maria Kalergis nee Comtesse Nesselrode 1822 1874 Paris Plon 1924 Wylezynska A Biala Czarodziejka Warszawa Roj 1926 Szenic St Maria Kalergis Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1963 Shuster D Belaya sirena Neva 2002 3 s 239 241

Дата публікації:
Топ