Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Александра Вікторія Заксен-Кобурґ-Ґота (англ. Marie Alexandra Victoria of Saxe-Coburg and Gotha), більш відома як Марія Единбурзька (англ. Marie of Edinburgh) або Марія Румунська (рум. Maria a României) ( 29 жовтня 1875 в Іствелл-Парку — 18 липня 1938 в Синаї) — принцеса Великої Британії із Саксен-Кобург-Готської династії, донька герцога Единбурзького Альфреда та російської великої княжни Марії Олександрівни, дружина короля Румунії Фердинанда I, матір короля Румунії Кароля II, королеви Греції Єлизавети та королеви Югославії Марії.
| Марія Единбурзька | |
|---|---|
| англ. Marie of Edinburgh | |
 Марія Единбурзька близько 1900 року | |
| 2-а королева-консорт Румунії | |
| Початок правління: | 10 жовтня 1914 |
| Кінець правління: | 20 липня 1927 |
| Коронація: | 15 жовтня 1922 |
| | |
| Попередник: | Єлизавета цу Від |
| Наступник: | Анна Бурбон-Пармська (предендент) |
| | |
| Дата народження: | 29 жовтня 1875 |
| Місце народження: | d |
| Дата смерті: | 18 липня 1938 (62 роки) |
| Місце смерті: | Замок Пелеш |
| Поховання | d |
| Чоловік: | Фердинанд I |
| Діти: | Кароль, Єлизавета, Марія, Миколай, Ілеана, Мірча |
| Династія: | Саксен-Кобург-Готська, Гогенцоллерни-Зігмарінгени |
| Батько: | Альфред Саксен-Кобург-Готський |
| Мати: | Марія Олександрівна Романова |
| Нагороди: | |
| Марія Единбурзька у Вікісховищі | |
Біографія
Дитинство та юність
Марія народилась за життя своєї бабусі королеви Вікторії 29 жовтня 1875 року в маєтку батьків у Іствелл-Парку графства Кент у Великій Британії. Вона була другою дитиною та старшою донькою в родині герцога Единбурзького Альфреда та його дружини Марії Олександрівни Романової. На честь її появи на світ був даний 21 гарматний салют. Новонароджену охрестили у приватній каплиці Віндзорський замку 15 грудня за англіканським звичаєм. Хрещеними батьками стали її бабуся Марія Олександрівна, яку преставляла за домовленістю королева Вікторія, принцеса Уельська, Александріна Баденська, яку представляла Олена Великобританська, царевич Олександр, якого представляв Петро Шувалов, та її дядько Артур Коннаутський, якого представляв герцог Олбані. Своє ім'я Марія Александра Вікторія отримала на честь матері та бабусь. У колі родини дівчинку кликали Міссі. Згодом у неї з'явилися молодші сестри Вікторія, Александра та Беатріса.
Більшу частину дитинства Марія провела в Іствелл-Парку, якому віддавала перевагу її матір над Кларенс-Хаузом. Батько часто був відсутнім через свою службу на британському морському флоті. Буваючи вдома, він часто проводив час із дітьми, вигадаючи для них нові ігри. Матір не вважала за необхідне давати донькам ґрунтовну освіту, тож вони вивчали французьку мову, якою розмовляли рідко, та мали невигадливі уроки живопису та графіки.
У 1886 році, у зв'язку з призначенням Альфреда, сімейство переїхало до Мальти, де оселилося в палаці Сан-Антоніо. Час, проведений на острові, Марія називала найщасливішим в своєму житті. Батьки часто запрошували гостей додому. Марія із сестрою Вікторією багато часу проводили на іподромі. Протягом першого року перебування там їхньою освітою займалася стара гувернантка-француженка, яку згодом змінила більш молода німкеня. На Мальті Марія вперше закохалася у капітана батьківського судна Моріса Бурка.
У 1889 році родина оселилася в Кобургу, оскільки Альфред був призначений спадкоємцем свого бездітного дядька Ернста II. Літню пору року вони проводили у замку Розено. Марія сприйняла це як кінець життя.
Освіта дівчат була розширена, більша увага стала надаватися музиці та живопису. Двічі на тиждень сестри відвідували театр. Взимку матір влаштовувала вечірки із катанням на ковзанах та грою у хокей. Двоюрідного діда Ернста Марія описувала як людину із деякими дивностями.
З часом принцеса виросла у красиву молоду жінку із блискучими блакитними очима та світлим шовковистим волоссям. За нею упадали відразу кілька холостяків із королівських родин. Одним із них був Георг Уельський. Королева Вікторія та батьки молодих людей схвалювали цей шлюб, однак матері були проти.
В той же час король Румунії Кароль I шукав наречену для свого спадкоємця. Була влаштована зустріч Марії та кронпринца Фердинанда, якого вона знайшла сором'язливим, але люб'язним. Друга зустріч також залишила у неї приємне враження. Після цього пара офіційно заручилася.
Кронпринцеса Румунії
У віці 17 років Марія взяла шлюб із кронпринцем Румунії Фердинандом Гогенцоллерном-Зігмарінгеном, старшим від неї на десять років. Весілля відбулося 10 січня 1893 року у замку Зігмарінгена за цивільною, англіканською та католицькою традиціями. Кілька днів медового місяця пара провела у замку Краухенвіс в Баварії, звідки направилися до Австрії та Румунії. Румунський народ тепло зустрів молоду королеву.
У подружжя народилося шестеро дітей:
- Кароль (1893—1953) — король Румунії у 1930—1940 роках, був тричі одруженим, мав двох синів, помер у вигнанні;
- Єлизавета (1894—1956) — дружина короля Греції Георга II, дітей не мала;
- Марія (1900—1961) — дружина короля Сербів, Хорватів і Словенців Олександра I Карагеоргієвича, мала трьох синів;
- Миколай (1903—1978) — регент Румунії у 1927—1930 роках, був двічі одруженим, дітей не мав;
- Ілеана (1909—1991) — дружина ерцгерцога Антона Австрійського, принца Тоскани, згодом — доктора Стефана Ісареску, мала шістьох дітей від першого шлюбу;
- Мірча (1913—1916) — помер у ранньому віці.
Перші роки подружнього життя не були легкими, однак з часом пара навчилася будувати стосунки на основі взаємної поваги. Адаптація Марії до життя на новій батьківщині також була складною. Коло спілкування було досить обмеженим.
У 1896 році родина переїхала до замку Котрочень. Фердинанд важко захворів на тиф і був близький до смерті. Перспектива залишитися самою з двома дітьми лякала молоду кронпринцесу. Зрештою, її чоловік одужав. Період відновлення його здоров'я сім'я провела у замку Пелішор в Карпатах.
Зиму 1897—1898 років Марія провела на Лазурному березі у Франції разом з російською імператорською родиною. В той же час вона познайомилася із лейтенантом Георге Кантакузином, з яким у неї зав'язався роман. Громадськість, дізнавшись про це, засудила поведінку принцеси. Протягом наступних років у Марії були романтичні стосунки із великим князем Борисом Володимировичем, Вальдорфом Астором, Барбу Штірбеєм та Джо Бойлом.
Королева країни
Під час Другої Балканської війни Марія працювала медсестрою. Наступного року її чоловік успадкував престол Румунії. Марія застосовувала свій вплив на нього, аби Румунія приєдналася до блоку Антанти у Першій світовій війні. Їхня армія була швидко розбита, й австрійські війська увійшли до Бухаресту. Королівський двір переїхав до Ясс. Марія продовжувала допомагати пораненим у тамтешніх шпиталях як медсестра.
Королева виступила проти підписання Бухарестського мирного договору. За півроку Перша світова війна скінчилась. На Паризьку конференцію 1919 року Марія вирушила замість чоловіка. Після Парижа вона відвідала Лондон за запрошенням короля Георга V, де познайомилася з багатьма важливими політичними діячами того часу. Результатами відвідин Марією конференції стало міжнародне визнання Великої Румунії, збільшення території на 295000 км² й збільшення населення на десять мільйонів чоловік. Велика Княгиня Марія Павлівна, яка деякий час жила в Бухаресті, зауважила, що «чарівність, краса та кмітливість Марії може дати їй все, чого вона бажає».
Шлюби її дітей влаштувалися належним чином. Сама вона нікого з них не змушувала вступати в династичний союз.
У 1924 році Фердинанд і Марія здійснили дипломатичне турне Францією, Швейцарією, Бельгією та Великою Британією. В Женеві вони стали першою королівської парою, що відвідала новостворену штаб-квартиру Ліги Націй.
У 1926 році Марія з двома молодшими дітьми навідала Америку. Американці вітали її з ентузіазмом. Мер Нью-Йорка офіційно привітав королеву в своєму місті. Також вона була надзвичайно популярною серед суфражисток.
У липні 1927 року помер її чоловік, і, оскільки старший син відмовився від трону, престол успадкував малолітній онук Міхай, який почав правити за допомогою регентів. Марія стати членом регентської ради відмовилася. У 1930 році Кароль повернувся і, змістивши сина з трону, почав власне правління.
Останні роки
Марія в цей час звернулася до релігії бахаї. Вона віддавала перевагу проживанню у замках Бран та Балчик. Часто навідувала Ілеану в Австрії та Марію у Белграді.
Влітку 1937 року вона захворіла. Її особистий лікар офіційним діагнозом висловив цироз печінки, до чого Марія поставилася дуже скептично, зауваживши, що це, ймовірно, безалкогольний цироз, бо вона в житті не куштувала алкоголь. У лютому 1938 року королева перебувала на лікуванні в італійському санаторії, після чого її перевели у Дрезден. Згодом вона попросила перевезти її в Румунію. Вона померла 18 липня 1937 року у присутності двох старших дітей та онука. Її тіло доправили до Бухаресту, де з королевою змогли попрощатися тисячі людей. Поховали Марію в соборі Куртя-де-Арджеш, родовій уипальниці румунських королів. Серце, згідно її бажання, зберігалося окремо у каплиці міста Балчик. Донька Ілеана у 1940 перевезла його до каплиці замка Бран.
Нагороди
- Великий хрест ордену Корони Румунії (Румунське королівство);
- Орден Кароля I (Румунське королівство);
- Орден Індійської корони (Велика Британія);
- Королівський орден Вікторії та Альберта (Велика Британія);
- Орден святого Джона (Велика Британія);
- Королівський Червоний хрест (Велика Британія);
- Великий хрест ордену Святої Катерини (23 березня 1896) (Російська імперія);
- Великий хрест ордену Почесного легіона (Франція);
- Орден Білого Орла (Сербія);
- Орден Святого Савви (Сербія);
- Орден королеви Марії Луїзи № 1007 (Іспанія).
Титули
- 29 жовтня 1875 — 10 січня 1893 — Її Королівська Високість Принцеса Марія Единбурзька, Принцеса Саксен-Кобург-Готська, Герцогиня Саксонська;
- 10 січня 1893 — 10 жовтня 1914 — Її Королівська Високість Кронпринцеса Румунії;
- 10 жовтня 1914 — 20 липня 1927 — Її Величність Короліва Румунії;
- 20 липня 1927 — 18 липня 1938 — Її Величність Короліва Марія Румунська.
Генеалогія
Ернст I | Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька | Едуард Август | Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська | Микола I | Олександра Федорівна | Людвіг II | Вільгельміна Баденська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альберт Саксен-Кобург-Готський | Королева Вікторія | Олександр II | Марія Олександрівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альфред Единбурзький | Марія Олександрівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Література
- Marie Queen of Roumania, The story of my life, New York 1934
- K. Dach, Polsko-rumuńskie stosunki polityczne w XIX w., Warszawa 1999
- F. Anghel, Okupacja Pokucia przez Armię Rumuńską (24 maja — początek sierpnia 1919) i początki stosunków polsko-rumuńskich, «Przegląd Historyczny»,1998, z.2
- G. Tutui, M. Popa, Hohenzollernii în Romînia, Bucuresti 1962
- M. Patelski, Generał broni Tadeusz Jordan Rozwadowski żołnierz i dyplomata, Warszawa 2002
- Diana Fotescu, Americans and Queen Marie of Romania, Portland 1998, Oxford: Iasi
- Diana Mandache (Fotescu), Later Chapters of My Life. The Lost Memoir of Queen Marie of Romania, Sutton 2004,
Посилання
- Профіль на Geneall.net [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 11 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Единбурзької [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія короля Фердинанда I [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Aleksandra Viktoriya Zaksen Koburg Gota angl Marie Alexandra Victoria of Saxe Coburg and Gotha bilsh vidoma yak Mariya Edinburzka angl Marie of Edinburgh abo Mariya Rumunska rum Maria a Romaniei 29 zhovtnya 1875 v Istvell Parku 18 lipnya 1938 v Sinayi princesa Velikoyi Britaniyi iz Saksen Koburg Gotskoyi dinastiyi donka gercoga Edinburzkogo Alfreda ta rosijskoyi velikoyi knyazhni Mariyi Oleksandrivni druzhina korolya Rumuniyi Ferdinanda I matir korolya Rumuniyi Karolya II korolevi Greciyi Yelizaveti ta korolevi Yugoslaviyi Mariyi Mariya Edinburzkaangl Marie of EdinburghMariya EdinburzkaMariya Edinburzka blizko 1900 roku2 a koroleva konsort RumuniyiPochatok pravlinnya 10 zhovtnya 1914Kinec pravlinnya 20 lipnya 1927Koronaciya 15 zhovtnya 1922Poperednik Yelizaveta cu VidNastupnik Anna Burbon Parmska predendent Data narodzhennya 29 zhovtnya 1875 1875 10 29 Misce narodzhennya dData smerti 18 lipnya 1938 1938 07 18 62 roki Misce smerti Zamok PeleshPohovannya dCholovik Ferdinand IDiti Karol Yelizaveta Mariya Mikolaj Ileana MirchaDinastiya Saksen Koburg Gotska Gogencollerni ZigmaringeniBatko Alfred Saksen Koburg GotskijMati Mariya Oleksandrivna RomanovaNagorodi pochesnij doktor d 1930 d 22 bereznya 1924 Mariya Edinburzka u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Mariya narodilas za zhittya svoyeyi babusi korolevi Viktoriyi 29 zhovtnya 1875 roku v mayetku batkiv u Istvell Parku grafstva Kent u Velikij Britaniyi Vona bula drugoyu ditinoyu ta starshoyu donkoyu v rodini gercoga Edinburzkogo Alfreda ta jogo druzhini Mariyi Oleksandrivni Romanovoyi Na chest yiyi poyavi na svit buv danij 21 garmatnij salyut Novonarodzhenu ohrestili u privatnij kaplici Vindzorskij zamku 15 grudnya za anglikanskim zvichayem Hreshenimi batkami stali yiyi babusya Mariya Oleksandrivna yaku prestavlyala za domovlenistyu koroleva Viktoriya princesa Uelska Aleksandrina Badenska yaku predstavlyala Olena Velikobritanska carevich Oleksandr yakogo predstavlyav Petro Shuvalov ta yiyi dyadko Artur Konnautskij yakogo predstavlyav gercog Olbani Svoye im ya Mariya Aleksandra Viktoriya otrimala na chest materi ta babus U koli rodini divchinku klikali Missi Zgodom u neyi z yavilisya molodshi sestri Viktoriya Aleksandra ta Beatrisa Foto Mariyi v dityachomu vici 1888 Bilshu chastinu ditinstva Mariya provela v Istvell Parku yakomu viddavala perevagu yiyi matir nad Klarens Hauzom Batko chasto buv vidsutnim cherez svoyu sluzhbu na britanskomu morskomu floti Buvayuchi vdoma vin chasto provodiv chas iz ditmi vigadayuchi dlya nih novi igri Matir ne vvazhala za neobhidne davati donkam gruntovnu osvitu tozh voni vivchali francuzku movu yakoyu rozmovlyali ridko ta mali nevigadlivi uroki zhivopisu ta grafiki U 1886 roci u zv yazku z priznachennyam Alfreda simejstvo pereyihalo do Malti de oselilosya v palaci San Antonio Chas provedenij na ostrovi Mariya nazivala najshaslivishim v svoyemu zhitti Batki chasto zaproshuvali gostej dodomu Mariya iz sestroyu Viktoriyeyu bagato chasu provodili na ipodromi Protyagom pershogo roku perebuvannya tam yihnoyu osvitoyu zajmalasya stara guvernantka francuzhenka yaku zgodom zminila bilsh moloda nimkenya Na Malti Mariya vpershe zakohalasya u kapitana batkivskogo sudna Morisa Burka U 1889 roci rodina oselilasya v Koburgu oskilki Alfred buv priznachenij spadkoyemcem svogo bezditnogo dyadka Ernsta II Litnyu poru roku voni provodili u zamku Rozeno Mariya sprijnyala ce yak kinec zhittya Osvita divchat bula rozshirena bilsha uvaga stala nadavatisya muzici ta zhivopisu Dvichi na tizhden sestri vidviduvali teatr Vzimku matir vlashtovuvala vechirki iz katannyam na kovzanah ta groyu u hokej Dvoyuridnogo dida Ernsta Mariya opisuvala yak lyudinu iz deyakimi divnostyami Z chasom princesa virosla u krasivu molodu zhinku iz bliskuchimi blakitnimi ochima ta svitlim shovkovistim volossyam Za neyu upadali vidrazu kilka holostyakiv iz korolivskih rodin Odnim iz nih buv Georg Uelskij Koroleva Viktoriya ta batki molodih lyudej shvalyuvali cej shlyub odnak materi buli proti V toj zhe chas korol Rumuniyi Karol I shukav narechenu dlya svogo spadkoyemcya Bula vlashtovana zustrich Mariyi ta kronprinca Ferdinanda yakogo vona znajshla sorom yazlivim ale lyub yaznim Druga zustrich takozh zalishila u neyi priyemne vrazhennya Pislya cogo para oficijno zaruchilasya Kronprincesa Rumuniyi U vici 17 rokiv Mariya vzyala shlyub iz kronprincem Rumuniyi Ferdinandom Gogencollernom Zigmaringenom starshim vid neyi na desyat rokiv Vesillya vidbulosya 10 sichnya 1893 roku u zamku Zigmaringena za civilnoyu anglikanskoyu ta katolickoyu tradiciyami Kilka dniv medovogo misyacya para provela u zamku Krauhenvis v Bavariyi zvidki napravilisya do Avstriyi ta Rumuniyi Rumunskij narod teplo zustriv molodu korolevu U podruzhzhya narodilosya shestero ditej Mariya iz Ferdinandom 1893 Karol 1893 1953 korol Rumuniyi u 1930 1940 rokah buv trichi odruzhenim mav dvoh siniv pomer u vignanni Yelizaveta 1894 1956 druzhina korolya Greciyi Georga II ditej ne mala Mariya 1900 1961 druzhina korolya Serbiv Horvativ i Slovenciv Oleksandra I Karageorgiyevicha mala troh siniv Mikolaj 1903 1978 regent Rumuniyi u 1927 1930 rokah buv dvichi odruzhenim ditej ne mav Ileana 1909 1991 druzhina ercgercoga Antona Avstrijskogo princa Toskani zgodom doktora Stefana Isaresku mala shistoh ditej vid pershogo shlyubu Mircha 1913 1916 pomer u rannomu vici Pershi roki podruzhnogo zhittya ne buli legkimi odnak z chasom para navchilasya buduvati stosunki na osnovi vzayemnoyi povagi Adaptaciya Mariyi do zhittya na novij batkivshini takozh bula skladnoyu Kolo spilkuvannya bulo dosit obmezhenim U 1896 roci rodina pereyihala do zamku Kotrochen Ferdinand vazhko zahvoriv na tif i buv blizkij do smerti Perspektiva zalishitisya samoyu z dvoma ditmi lyakala molodu kronprincesu Zreshtoyu yiyi cholovik oduzhav Period vidnovlennya jogo zdorov ya sim ya provela u zamku Pelishor v Karpatah Zimu 1897 1898 rokiv Mariya provela na Lazurnomu berezi u Franciyi razom z rosijskoyu imperatorskoyu rodinoyu V toj zhe chas vona poznajomilasya iz lejtenantom George Kantakuzinom z yakim u neyi zav yazavsya roman Gromadskist diznavshis pro ce zasudila povedinku princesi Protyagom nastupnih rokiv u Mariyi buli romantichni stosunki iz velikim knyazem Borisom Volodimirovichem Valdorfom Astorom Barbu Shtirbeyem ta Dzho Bojlom Koroleva krayini Pid chas Drugoyi Balkanskoyi vijni Mariya pracyuvala medsestroyu Nastupnogo roku yiyi cholovik uspadkuvav prestol Rumuniyi Mariya zastosovuvala svij vpliv na nogo abi Rumuniya priyednalasya do bloku Antanti u Pershij svitovij vijni Yihnya armiya bula shvidko rozbita j avstrijski vijska uvijshli do Buharestu Korolivskij dvir pereyihav do Yass Mariya prodovzhuvala dopomagati poranenim u tamteshnih shpitalyah yak medsestra Koroleva Mariya Rumunska Koroleva vistupila proti pidpisannya Buharestskogo mirnogo dogovoru Za pivroku Persha svitova vijna skinchilas Na Parizku konferenciyu 1919 roku Mariya virushila zamist cholovika Pislya Parizha vona vidvidala London za zaproshennyam korolya Georga V de poznajomilasya z bagatma vazhlivimi politichnimi diyachami togo chasu Rezultatami vidvidin Mariyeyu konferenciyi stalo mizhnarodne viznannya Velikoyi Rumuniyi zbilshennya teritoriyi na 295000 km j zbilshennya naselennya na desyat miljoniv cholovik Velika Knyaginya Mariya Pavlivna yaka deyakij chas zhila v Buharesti zauvazhila sho charivnist krasa ta kmitlivist Mariyi mozhe dati yij vse chogo vona bazhaye Shlyubi yiyi ditej vlashtuvalisya nalezhnim chinom Sama vona nikogo z nih ne zmushuvala vstupati v dinastichnij soyuz U 1924 roci Ferdinand i Mariya zdijsnili diplomatichne turne Franciyeyu Shvejcariyeyu Belgiyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu V Zhenevi voni stali pershoyu korolivskoyi paroyu sho vidvidala novostvorenu shtab kvartiru Ligi Nacij U 1926 roci Mariya z dvoma molodshimi ditmi navidala Ameriku Amerikanci vitali yiyi z entuziazmom Mer Nyu Jorka oficijno privitav korolevu v svoyemu misti Takozh vona bula nadzvichajno populyarnoyu sered sufrazhistok U lipni 1927 roku pomer yiyi cholovik i oskilki starshij sin vidmovivsya vid tronu prestol uspadkuvav malolitnij onuk Mihaj yakij pochav praviti za dopomogoyu regentiv Mariya stati chlenom regentskoyi radi vidmovilasya U 1930 roci Karol povernuvsya i zmistivshi sina z tronu pochav vlasne pravlinnya Ostanni roki Mariya v cej chas zvernulasya do religiyi bahayi Vona viddavala perevagu prozhivannyu u zamkah Bran ta Balchik Chasto naviduvala Ileanu v Avstriyi ta Mariyu u Belgradi Vlitku 1937 roku vona zahvorila Yiyi osobistij likar oficijnim diagnozom visloviv ciroz pechinki do chogo Mariya postavilasya duzhe skeptichno zauvazhivshi sho ce jmovirno bezalkogolnij ciroz bo vona v zhitti ne kushtuvala alkogol U lyutomu 1938 roku koroleva perebuvala na likuvanni v italijskomu sanatoriyi pislya chogo yiyi pereveli u Drezden Zgodom vona poprosila perevezti yiyi v Rumuniyu Vona pomerla 18 lipnya 1937 roku u prisutnosti dvoh starshih ditej ta onuka Yiyi tilo dopravili do Buharestu de z korolevoyu zmogli poproshatisya tisyachi lyudej Pohovali Mariyu v sobori Kurtya de Ardzhesh rodovij uipalnici rumunskih koroliv Serce zgidno yiyi bazhannya zberigalosya okremo u kaplici mista Balchik Donka Ileana u 1940 perevezla jogo do kaplici zamka Bran NagorodiVelikij hrest ordenu Koroni Rumuniyi Rumunske korolivstvo Orden Karolya I Rumunske korolivstvo Orden Indijskoyi koroni Velika Britaniya Korolivskij orden Viktoriyi ta Alberta Velika Britaniya Orden svyatogo Dzhona Velika Britaniya Korolivskij Chervonij hrest Velika Britaniya Velikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini 23 bereznya 1896 Rosijska imperiya Velikij hrest ordenu Pochesnogo legiona Franciya Orden Bilogo Orla Serbiya Orden Svyatogo Savvi Serbiya Orden korolevi Mariyi Luyizi 1007 Ispaniya Tituli29 zhovtnya 1875 10 sichnya 1893 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Mariya Edinburzka Princesa Saksen Koburg Gotska Gercoginya Saksonska 10 sichnya 1893 10 zhovtnya 1914 Yiyi Korolivska Visokist Kronprincesa Rumuniyi 10 zhovtnya 1914 20 lipnya 1927 Yiyi Velichnist Koroliva Rumuniyi 20 lipnya 1927 18 lipnya 1938 Yiyi Velichnist Koroliva Mariya Rumunska GenealogiyaErnst I Luyiza Saksen Gota Altenburzka Eduard Avgust Viktoriya Saksen Koburg Zaalfeldska Mikola I Oleksandra Fedorivna Lyudvig II Vilgelmina Badenska Albert Saksen Koburg Gotskij Koroleva Viktoriya Oleksandr II Mariya Oleksandrivna Alfred Edinburzkij Mariya Oleksandrivna Mariya LiteraturaMarie Queen of Roumania The story of my life New York 1934 K Dach Polsko rumunskie stosunki polityczne w XIX w Warszawa 1999 F Anghel Okupacja Pokucia przez Armie Rumunska 24 maja poczatek sierpnia 1919 i poczatki stosunkow polsko rumunskich Przeglad Historyczny 1998 z 2 G Tutui M Popa Hohenzollernii in Rominia Bucuresti 1962 M Patelski General broni Tadeusz Jordan Rozwadowski zolnierz i dyplomata Warszawa 2002 Diana Fotescu Americans and Queen Marie of Romania Portland 1998 Oxford Iasi Diana Mandache Fotescu Later Chapters of My Life The Lost Memoir of Queen Marie of Romania Sutton 2004 ISBN 978 0 7509 3691 0PosilannyaProfil na Geneall net 4 chervnya 2016 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 11 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Edinburzkoyi 6 travnya 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya korolya Ferdinanda I 22 veresnya 2017 u Wayback Machine angl