Марія Анна Кароліна Піа Савойська нім Maria Anna von Savoyen італ Maria Anna Carolina Pia di Savoia 19 вересня 1803 4 тр

Марія Анна Кароліна Піа Савойська (нім. Maria Anna von Savoyen, італ. Maria Anna Carolina Pia di Savoia; 19 вересня 1803 — 4 травня 1884) — дружина австрійського імператора Фердинанда I.

Марія Анна Савойська

Марія Анна на портреті пензля Йоганна Ендера

Імператриця Австрії

1835 — 4 травня 1884

Попередник:

Кароліна Августа Баварська

Наступник:

Єлизавета Баварська

Прапор

Королева Галичини і Володимирії

1835 — 4 травня 1884

Попередник:

Кароліна Августа Баварська

Наступник:

Єлизавета Баварська

Народження:

19 вересня 1803^[1]
Рим, Папська держава

Смерть:

4 травня 1884^[1] (80 років)
Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина

Поховання:

Країна:

Рід:

Батько:

Мати:

Марія Тереза Австрійська

Шлюб:

Фердинанд I^[2]

Нагороди:

Золота троянда (22 квітня 1831)

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Принцеса Марія Анна Кароліна Піа народилася 19 вересня 1803 року в Палаццо Колона в Римі. Вона була третьою донькою і четвертою дитиною в сім'ї короля Сардинії Віктора Еммануїла і його дружини Марії Терези Австрійської-Есте. Мала сестру-близнюка принцесу Марію Терезу.

У 1830 році імператор Франц II вибрав Марію Анну як наречену для свого старшого сина Фердинанда I, який був коронований як король Угорщини. З раннього дитинства принц страждав на епілепсію, мав кволу статуру і непропорційно велику голову. Батьки і вихователі не звертали уваги на хворобливу дитину. Однак, пізніше принц довів, що чутки про його слабоумство сильно перебільшені. Він знав п'ять мов, грав на клавесині та трубі, ходив на полювання, вів значне листування, навчився фехтувати, стріляти, танцювати і їздити верхи. За характером Фердинанд був м'який, люб'язний і довірливий.

Весілля за дорученням відбулася 12 лютого 1831 року в Турині. Урочисте вінчання відбулося 27 лютого у Відні. Шлюб був щасливим, але бездітним. При дворі говорили, що «дружина все життя залишалася для Фердинанда швидше доглядальницею, ніж дружиною». У 1839 році, коли стало очевидно, що дітей у імператорської пари не буде, був прийнятий статут. Порядок успадкування трону встановлювався наступним чином: спочатку імператором повинен був стати Франц Карл, а потім його старший син — Франц Йосиф.

2 березня 1835 Фердинанд став імператором Австрії. Титул імператриці отримала і Марія Анна. 12 вересня 1836 вона була коронована як королева Чехії. 6 вересня 1838 подружжя стали правителями Ломбардо-Венеціанського королівства. Але Марія Анна не чинила ніякого політичного впливу на чоловіка і справи держави.

Внаслідок заворушень в Відні імператор покинув столицю. Не маючи можливості впоратися з ситуацією, 2 грудня 1848 року в Оломоуці в залі імператорського палацу імператор Фердинанд I відрікся від престолу на користь племінника Франца Йосифа в обхід свого молодшого брата.

Після зречення подружжя покинули двір і жили в Чехії. Фердинанд I помер 29 червня 1875 року. Марія Анна пережила його на дев'ять років і померла 4 травня 1884 року в Празі. Похована в Імператорському склепі поряд з чоловіком.

Титули

19 вересня 1803 —12 лютого 1831 — Її королівська високість принцеса Марія Анна Савойська;
12 лютого 1831 —2 грудня 1848 — Її величність короліва Угорщини;
2 березня 1835 —2 грудня 1848 — Її імператорська величність імператриця Австрії;
2 грудня 1848 —4 травня 1884 — її імператорська величність імператриця Марія Анна.

Нагороди

Орден Зіркового хреста (Австро-Угорщина);
Орден Королеви Марії Луїзи № 197, (17 липня 1820), (Іспанія);
Золота троянда (нагорода папи римського) (1832).

Генеалогія

Карл Еммануїл III

Поліксена Гессен-Ротенбурзька

Ерколь III д'Есте

Марія Тереза Чібо-Маласпіна

Віктор Амадей III

Марія Антонія Іспанська

Фердинанд Карл Австрійський

Марія Беатріче д'Есте

Віктор Емануїл I

Марія Терезія Австрійська-Есте

Марія Анна

Примітки

Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
https://books.google.es/books?id=BxT8FNonTuYC&hl=es&pg=PA193#v=onepage&q&f=true
Holler G. Ferdinand I. Spravedlnost pro cisare. Praha, 1998.S 17 (чес.)
Шимов Я. Австро-Венгерская империя. — М.:Изд-во Эксмо, 2003. — с.608 с.— С.224. (рос.)

Література

Friedrich Weissensteiner: Die österreichischen Kaiserinnen, Piper, Bécs, 2005. (нім.)

Посилання

Профіль на Geneall.net [ 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] (італ.)
Профіль на Thepeerage.com [ 23 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Марії Анни Савойської [ 11 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Фердинанда I [ 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-1] Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

[[https://books.google.es/books?id=BxT8FNonTuYC&hl=es&pg=PA193#v=onepage&q&f=true_https://books.google.es/books?id=BxT8FNonTuYC&hl=es&pg=PA193#v=onepage&q&f=true]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://books.google.es/books?id=BxT8FNonTuYC&hl=es&pg=PA193#v=onepage&q&f=true

[3] Holler G. Ferdinand I. Spravedlnost pro cisare. Praha, 1998.S 17 (чес.)

[4] Шимов Я. Австро-Венгерская империя. — М.:Изд-во Эксмо, 2003. — с.608 с.— С.224. (рос.)

[1]

[2]