Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волович Марціян Домінік Волович гербу Богорія пом 5 серпня 1712 держав

Марціян Домінік Волович

Марціян Домінік Волович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волович.

Марціян Домінік Волович гербу Богорія (пом. 5 серпня 1712) — державний діяч, дипломат Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, хорунжий мстиславський (1692—1701), адміністратор скарбу литовського (1700—1703), великий литовський писар (1701—1703), підскарбій (1703) і маршалок (1704—1712); маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського (1704).

Марціян Домінік Волович
пол. Marcjan Dominik Wołłowicz
image
Родовий герб Богорія
Хорунжий мстиславський
1692 — 1701
Монарх: Ян III Собеський, Август II Фрідріх
Адміністратор скарбу литовського
1700 — 1703
Монарх: Август II Фрідріх
Писар великий литовський
1701 — 1703
Попередник: Кшиштоф Владислав Дунін-Раєцький
Наступник: [be]
Підскарбій великий литовський (номінований)
1703 — 1703
Попередник:
Наступник: Людовик Костянтин Потій
Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського
з 1704
Великий маршалок литовський
1704 — 1712
Попередник: Казімєж Антоній Санґушко
Наступник: Александр Павел Сапіга
 
Народження: 17 століття
Смерть: 5 серпня 1712(1712-08-05)
Країна: Річ Посполита
Освіта: d
Ступінь: доктор філософії
Рід: Воловичі
Батько: d
Мати: d
Шлюб: d, d[3] і d[3]

Життєпис

Марціян Домінік народився, ймовірно, у третій чверті XVII століття в сім'ї старости абельського Домініка Воловича та його дружини Еви Бальбіни з Савицьких, доньки воєводи берестейського Мельхіора Станіслава Савицького. Мав трьох братів — Станіслава, [pl] та [pl].

image
Нижня ліва частина гравюри Ромейна де Хоґе «Апофеоз Яна ІІІ Собєського. Теза Марціяна Домініка Воловича», 1685 рік

Навчався Марціян Домінік у Віленській академії на філософському факультеті, який закінчив, імовірно, 1685 року, здобувши докторський ступінь. На честь цього, а також, щоб подякувати королю, як своєму меценату, він замовив гравюру у видатного голландського художника [en] «Апофеоз Яна ІІІ Собєського. Теза Марціяна Домініка Воловича». У центрі композиції зображений сам фундатор, який дарує пергамент із присвятою трьом синам короля: Якубу, Александру та Константію. Таким чином Волович засвідчив свою лояльність до Яна ІІІ Собєського та його синів, що характеризує його як палкого прихильника сильної королівської влади, запровадження спадкової монархії, скасування liberum veto та шляхетської анархії.

4 липня 1690 року Волович згадується на посаді хорунжого мстиславського, яку обіймав до 1704 року. Обирався послом від Мстиславського воєводства на сейми 1690, 1692/1693, 1693, 1696 і 1697 років, 1695 року був послом від Полоцького воєводства. Був електором Августа II Фрідріха 1697 року від Мстиславського воєводства, як депутат підписав його pacta conventa. Посол мстиславський на коронаційний сейм 1697 року.

Марціян Домінік був одним із лідерів опозиційного до Сапігів угруповання республіканців. Наприкінці 1697 — на початку 1698 років був одним із організаторів посполитого рушення на сході Литви, яке пустошило маєтки Сапігів. 1698 року був обраний депутатом Головного трибуналу Великого князівства Литовського від Мстиславського воєводства та комісаром для перемовин із литовським військом щодо виплати жолду, 3 березня підписав Шкудський трактат з військом під проводом Григорія Антонія Огінського. 3 жовтня зайняв Могильовську економію, захопивши замок у Могильові. Наприкінці 1698 року брав участь у посполитому рушенні, був одним із учасників переговорів із Сапігами під Пузавичами, які завершилися підписанням угоди 20 грудня, підписав Пузавицьку постанову.

Волович був обраний директором Мстиславського сеймику 20 серпня 1700 року, який ухвалив скликання посполитого рушення під виглядом допомоги Августу II (фактично проти Сапігів). Був членом Олькеницької конфедерації 10 листопада 1700 року. На чолі мстиславської шляхти брав участь в Ошмянській та Олькеницькій битвах. 18 листопада цього ж року був призначений адміністратором скарбу литовського замість усунутого з посади підскарбія великого литовського . 24 листопада підписав Олькеницьку постанову, за якою був призначений комісаром при генерал-полковнику Міхалові Сервацію Вишневецькому з Мстиславського воєводства.

Обирався послом на сейми 1701, 1701—1702, 1703 років від Віленського повіту. 1701 року отримав посаду писаря великого литовського.

1702 року Волович був одним з ініціаторів вступу Речі Посполитої у Північну війну 1700—1721 років на боці Московського царства. На Віленському з'їзді шляхти Речі Посполитої 1703 року він був обраний одним із послів до короля (фактично на Мальборкську вальну раду). На сеймі 1703 року разом з Людвіком Константієм Потієм отримав на 2 роки право на збирання податків (мит і монополію на тютюн). Був одним із підписантів Яворівського трактату 1703 року між Річчю Посполитою та Московією. Під час Люблінського сейму 13 вересня цього ж року був номінований королем на посаду підскарбія великого литовського, проте невдовзі був змушений полишити її під натиском Огінських на користь Людвіка Константія Потія.

4 лютого 1704 року був призначений на посаду маршалка великого литовського, якої був позбавлений Александр Павел Сапіга. Цього ж року був обраний маршалком Головного трибуналу Великого князівства Литовського, був також членом Сандомирської конфедерації. Після переходу Кароля Станіслава Радзивіла на бік Станіслава Лещинського, отримав 25 серпня 1706 року від Августа II Кричевське староство, яке зайняв із допомогою московського війська.

Марціян Домінік входив до складу обраної на Львівській вальній раді 1707 року делегації до Петра І, вів переговори з представниками царя в Жовкві. Під час Люблінської вальної ради був обраний директором провінційної ради Великого князівства Литовського. Очолював з'їзд литовської шляхти в Новогрудку 3—19 грудня 1707 року, учасники якого склали присягу на вірність союзу з Московським царством. Наприкінці 1708 — на початку 1709 років перебував у війську під проводом Григорія Антонія Огінського, яке діяло на Волині проти прихильників Станіслава Лещинського. Напередодні прибуття московського корпусу Ніколая Інфлянта на допомогу Огінському, Волович вирушив до коронного гетьмана Адама Міколая Сенявського з пропозицією об'єднати сили для спільного наступу. Був учасником Варшавської вальної ради 1710 року.

Марціян Волович був послом до московського царя 1710 року, мав спробувати домогтися, зокрема, передачі Інфлянтів Речі Посполитій. За таємним дорученням Августа II, саксонський посол у Петербурзі [pl] всіляко перешкоджав посольству, тому що польський король сподівався долучити Інфлянти безпосередньо до Саксонії. Значних успіхів посольство не здобуло, проте через загострення ворожнечі між Московським царством і Османською імперією, були здобуті певні поступки для Речі Посполитої та з її території були виведені московські війська.

Невдовзі після повернення з посольства Марціян Домінік Волович важко захворів і 5 серпня 1712 року помер.

Сім'я

Марціян Домінік Волович був одружений тричі. Першою дружиною була Гелена, донька хорунжого великого литовського [be], яка померла між 1692 і 1693 роком бездітною.

Вдруге хорунжий мстиславський одружився 1694 року з Александрою Геленою (пом. 1704), донькою старости новомейського Станіслава Самуеля Шеміота. Дітей не мали.

Третій шлюб уже в статусі маршалка великого литовського Волович уклав із [pl], донькою каштеляна волинського Стефана Загоровського. Подружжя було бездітним. Після смерті Марціяна Домініка вона вийшла заміж за Томаша Юзефа Замойського.

Примітки

  1. Рыбчонак С. Меандры генеалогіі «беларускай», ці мсціслаўскай, галіны Валовічаў (XVI–XIX стст.) // Валовічы герба «Багорыя» / за ред. А. І. Шаланда — Мінск: Навука і тэхніка, 2019. — С. 62. — 293 с. —
    d:Track:Q121160570d:Track:Q40749628d:Track:Q108428626d:Track:Q2280d:Track:Q121160474d:Track:Q13028385
  2. Рыбчонак С. Меандры генеалогіі «беларускай», ці мсціслаўскай, галіны Валовічаў (XVI–XIX стст.) // Валовічы герба «Багорыя» / за ред. А. І. Шаланда — Мінск: Навука і тэхніка, 2019. — С. 60, 61. — 293 с. —
    d:Track:Q121160570d:Track:Q40749628d:Track:Q108428626d:Track:Q2280d:Track:Q121160474d:Track:Q13028385
  3. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI-XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2019. — С. 53. —
    d:Track:Q121092284d:Track:Q11686050
  4. Святлана Янчалоўская. Іканаграфія Валовічаў: вобраз эпохі // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / Навук. рэд. А. І. Шаланда. — Мінск: Медысонт, 2014. — С. 434—435.
  5. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, T. IX, Województwo Mścisławskie XVI—XVIII wiek, pod red. A. Rachuby, Warszawa 2019, s. 53.
  6. Robert Kołodziej, Ostatni wolności naszej klejnot. Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana III Sobieskiego, Poznań 2014, s. 648.
  7. Віцько З. Валовіч Марцыян Дамінік // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2010. — Т. 3: Дадатак. А — Я. — С. 100. — 696 с. — (т. 3), .
  8. Suffragia województw i ziem koronnych i W. X. Litewskiego zgodnie na […] Augusta II obranego króla polskiego […] dnia 27 VI i przy poparciu wolnej elekcjej jego […], s. 82.
  9. Actum in Curia Regia Varsaviensi, 1697 feriâ secundâ post festum Sanctae Margarethae Virginis […] proximâ anno […] 1697, s. 21.
  10. Pamiętniki Krzysztofa Zawiszy, wojewody mińskiego <1666-1721> wydane z oryginalnego rękopismu i opatrzone przypiskami, Warszawa 1862, s. 191.
  11. [Postanowienie generalne stanów W. X. Litewskiego wieczne y nigdy nienaruszone, na zieździe walnym woiewództw y powiatów. Pospolitym ruszeniem pod Olkinikami uchwalone […] 1700], rkps Biblioteki Kórnickiej 00404, [b.n.s]
  12. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 158.
  13. Diariusz Sejmu Walnego Warszawskiego 1701—1702, Warszawa 1962, s. 350.
  14. Jarosław Poraziński, Sejm lubelski w 1703 roku i jego miejsce w konfliktach wewnętrznych na początku XVIII wieku, Warszawa-Poznań-Toruń 1988, s. 124.
  15. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 130.
  16. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 75.
  17. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 1, Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1839—1846, s. 385.
  18. Actum In Castro Sandomiriensi Sabbatho Ante Festvm Sanctorum Viti et Modesti martyrum proximo, Anno Domini millesimo sptingentesimo quarto, [b.n.s.].
  19. Volumina Legum, t. VI, Petersburg 1860, s. 99.
  20. Mindaugas Šapoka, Misja dyplomatyczna marszałka wielkiego litewskiego Marcjana Dominika Wołłowicza do Moskwy w latach 1710—1711, [w:] Historia Slavorum Occidentis 2022, R. 12, nr 4 (35), s. 153, 156, 161.
  21. Mindaugas Šapoka, Misja dyplomatyczna marszałka wielkiego litewskiego Marcjana Dominika Wołłowicza do Moskwy w latach 1710—1711, [w:] Historia Slavorum Occidentis 2022, R. 12, nr 4 (35), s. 156.

Джерела

  • Historia Dyplomacji Polskiej, tom II 1572—1795 pod red. Zbigniewa Wójcika, PWN Warszawa 1982, s. 364, 449. (пол.)
  • Віцько З. Валовіч Марцыян Дамінік // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2010. — Т. 3: Дадатак. А — Я. — С. 100. — (т. 3), .

Посилання

  • Mindaugas Šapoka, Misja dyplomatyczna marszałka wielkiego litewskiego Marcjana Dominika Wołłowicza do Moskwy w latach 1710–1711, [w:] Historia Slavorum Occidentis 2022, R. 12, nr 4 (35) (PDF).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volovich Marciyan Dominik Volovich gerbu Bogoriya pom 5 serpnya 1712 derzhavnij diyach diplomat Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi horunzhij mstislavskij 1692 1701 administrator skarbu litovskogo 1700 1703 velikij litovskij pisar 1701 1703 pidskarbij 1703 i marshalok 1704 1712 marshalok Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1704 Marciyan Dominik Volovich pol Marcjan Dominik Wollowicz Rodovij gerb Bogoriya Horunzhij mstislavskij 1692 1701 Monarh Yan III Sobeskij Avgust II Fridrih Administrator skarbu litovskogo 1700 1703 Monarh Avgust II Fridrih Pisar velikij litovskij 1701 1703 Poperednik Kshishtof Vladislav Dunin Rayeckij Nastupnik be Pidskarbij velikij litovskij nominovanij 1703 1703 Poperednik Nastupnik Lyudovik Kostyantin Potij Marshalok Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo z 1704 Velikij marshalok litovskij 1704 1712 Poperednik Kazimyezh Antonij Sangushko Nastupnik Aleksandr Pavel Sapiga Narodzhennya 17 stolittyaSmert 5 serpnya 1712 1712 08 05 Krayina Rich PospolitaOsvita dStupin doktor filosofiyiRid VolovichiBatko dMati dShlyub d d 3 i d 3 ZhittyepisMarciyan Dominik narodivsya jmovirno u tretij chverti XVII stolittya v sim yi starosti abelskogo Dominika Volovicha ta jogo druzhini Evi Balbini z Savickih donki voyevodi berestejskogo Melhiora Stanislava Savickogo Mav troh brativ Stanislava pl ta pl Nizhnya liva chastina gravyuri Romejna de Hoge Apofeoz Yana III Sobyeskogo Teza Marciyana Dominika Volovicha 1685 rik Navchavsya Marciyan Dominik u Vilenskij akademiyi na filosofskomu fakulteti yakij zakinchiv imovirno 1685 roku zdobuvshi doktorskij stupin Na chest cogo a takozh shob podyakuvati korolyu yak svoyemu mecenatu vin zamoviv gravyuru u vidatnogo gollandskogo hudozhnika en Apofeoz Yana III Sobyeskogo Teza Marciyana Dominika Volovicha U centri kompoziciyi zobrazhenij sam fundator yakij daruye pergament iz prisvyatoyu trom sinam korolya Yakubu Aleksandru ta Konstantiyu Takim chinom Volovich zasvidchiv svoyu loyalnist do Yana III Sobyeskogo ta jogo siniv sho harakterizuye jogo yak palkogo prihilnika silnoyi korolivskoyi vladi zaprovadzhennya spadkovoyi monarhiyi skasuvannya liberum veto ta shlyahetskoyi anarhiyi 4 lipnya 1690 roku Volovich zgaduyetsya na posadi horunzhogo mstislavskogo yaku obijmav do 1704 roku Obiravsya poslom vid Mstislavskogo voyevodstva na sejmi 1690 1692 1693 1693 1696 i 1697 rokiv 1695 roku buv poslom vid Polockogo voyevodstva Buv elektorom Avgusta II Fridriha 1697 roku vid Mstislavskogo voyevodstva yak deputat pidpisav jogo pacta conventa Posol mstislavskij na koronacijnij sejm 1697 roku Marciyan Dominik buv odnim iz lideriv opozicijnogo do Sapigiv ugrupovannya respublikanciv Naprikinci 1697 na pochatku 1698 rokiv buv odnim iz organizatoriv pospolitogo rushennya na shodi Litvi yake pustoshilo mayetki Sapigiv 1698 roku buv obranij deputatom Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo vid Mstislavskogo voyevodstva ta komisarom dlya peremovin iz litovskim vijskom shodo viplati zholdu 3 bereznya pidpisav Shkudskij traktat z vijskom pid provodom Grigoriya Antoniya Oginskogo 3 zhovtnya zajnyav Mogilovsku ekonomiyu zahopivshi zamok u Mogilovi Naprikinci 1698 roku brav uchast u pospolitomu rushenni buv odnim iz uchasnikiv peregovoriv iz Sapigami pid Puzavichami yaki zavershilisya pidpisannyam ugodi 20 grudnya pidpisav Puzavicku postanovu Volovich buv obranij direktorom Mstislavskogo sejmiku 20 serpnya 1700 roku yakij uhvaliv sklikannya pospolitogo rushennya pid viglyadom dopomogi Avgustu II faktichno proti Sapigiv Buv chlenom Olkenickoyi konfederaciyi 10 listopada 1700 roku Na choli mstislavskoyi shlyahti brav uchast v Oshmyanskij ta Olkenickij bitvah 18 listopada cogo zh roku buv priznachenij administratorom skarbu litovskogo zamist usunutogo z posadi pidskarbiya velikogo litovskogo 24 listopada pidpisav Olkenicku postanovu za yakoyu buv priznachenij komisarom pri general polkovniku Mihalovi Servaciyu Vishneveckomu z Mstislavskogo voyevodstva Obiravsya poslom na sejmi 1701 1701 1702 1703 rokiv vid Vilenskogo povitu 1701 roku otrimav posadu pisarya velikogo litovskogo 1702 roku Volovich buv odnim z iniciatoriv vstupu Rechi Pospolitoyi u Pivnichnu vijnu 1700 1721 rokiv na boci Moskovskogo carstva Na Vilenskomu z yizdi shlyahti Rechi Pospolitoyi 1703 roku vin buv obranij odnim iz posliv do korolya faktichno na Malborksku valnu radu Na sejmi 1703 roku razom z Lyudvikom Konstantiyem Potiyem otrimav na 2 roki pravo na zbirannya podatkiv mit i monopoliyu na tyutyun Buv odnim iz pidpisantiv Yavorivskogo traktatu 1703 roku mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu Pid chas Lyublinskogo sejmu 13 veresnya cogo zh roku buv nominovanij korolem na posadu pidskarbiya velikogo litovskogo prote nevdovzi buv zmushenij polishiti yiyi pid natiskom Oginskih na korist Lyudvika Konstantiya Potiya 4 lyutogo 1704 roku buv priznachenij na posadu marshalka velikogo litovskogo yakoyi buv pozbavlenij Aleksandr Pavel Sapiga Cogo zh roku buv obranij marshalkom Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo buv takozh chlenom Sandomirskoyi konfederaciyi Pislya perehodu Karolya Stanislava Radzivila na bik Stanislava Leshinskogo otrimav 25 serpnya 1706 roku vid Avgusta II Krichevske starostvo yake zajnyav iz dopomogoyu moskovskogo vijska Marciyan Dominik vhodiv do skladu obranoyi na Lvivskij valnij radi 1707 roku delegaciyi do Petra I viv peregovori z predstavnikami carya v Zhovkvi Pid chas Lyublinskoyi valnoyi radi buv obranij direktorom provincijnoyi radi Velikogo knyazivstva Litovskogo Ocholyuvav z yizd litovskoyi shlyahti v Novogrudku 3 19 grudnya 1707 roku uchasniki yakogo sklali prisyagu na virnist soyuzu z Moskovskim carstvom Naprikinci 1708 na pochatku 1709 rokiv perebuvav u vijsku pid provodom Grigoriya Antoniya Oginskogo yake diyalo na Volini proti prihilnikiv Stanislava Leshinskogo Naperedodni pributtya moskovskogo korpusu Nikolaya Inflyanta na dopomogu Oginskomu Volovich virushiv do koronnogo getmana Adama Mikolaya Senyavskogo z propoziciyeyu ob yednati sili dlya spilnogo nastupu Buv uchasnikom Varshavskoyi valnoyi radi 1710 roku Marciyan Volovich buv poslom do moskovskogo carya 1710 roku mav sprobuvati domogtisya zokrema peredachi Inflyantiv Rechi Pospolitij Za tayemnim doruchennyam Avgusta II saksonskij posol u Peterburzi pl vsilyako pereshkodzhav posolstvu tomu sho polskij korol spodivavsya doluchiti Inflyanti bezposeredno do Saksoniyi Znachnih uspihiv posolstvo ne zdobulo prote cherez zagostrennya vorozhnechi mizh Moskovskim carstvom i Osmanskoyu imperiyeyu buli zdobuti pevni postupki dlya Rechi Pospolitoyi ta z yiyi teritoriyi buli vivedeni moskovski vijska Nevdovzi pislya povernennya z posolstva Marciyan Dominik Volovich vazhko zahvoriv i 5 serpnya 1712 roku pomer Sim yaMarciyan Dominik Volovich buv odruzhenij trichi Pershoyu druzhinoyu bula Gelena donka horunzhogo velikogo litovskogo be yaka pomerla mizh 1692 i 1693 rokom bezditnoyu Vdruge horunzhij mstislavskij odruzhivsya 1694 roku z Aleksandroyu Gelenoyu pom 1704 donkoyu starosti novomejskogo Stanislava Samuelya Shemiota Ditej ne mali Tretij shlyub uzhe v statusi marshalka velikogo litovskogo Volovich uklav iz pl donkoyu kashtelyana volinskogo Stefana Zagorovskogo Podruzhzhya bulo bezditnim Pislya smerti Marciyana Dominika vona vijshla zamizh za Tomasha Yuzefa Zamojskogo PrimitkiRybchonak S Meandry genealogii belaruskaj ci mscislayskaj galiny Valovichay XVI XIX stst Valovichy gerba Bagoryya za red A I Shalanda Minsk Navuka i tehnika 2019 S 62 293 s ISBN 978 985 08 2400 4 d Track Q121160570d Track Q40749628d Track Q108428626d Track Q2280d Track Q121160474d Track Q13028385 Rybchonak S Meandry genealogii belaruskaj ci mscislayskaj galiny Valovichay XVI XIX stst Valovichy gerba Bagoryya za red A I Shalanda Minsk Navuka i tehnika 2019 S 60 61 293 s ISBN 978 985 08 2400 4 d Track Q121160570d Track Q40749628d Track Q108428626d Track Q2280d Track Q121160474d Track Q13028385 Urzednicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego spisy T 9 Wojewodztwo mscislawskie XVI XVIII wiek za red A Rachuba Warszawa 2019 S 53 ISBN 978 83 65880 76 5 d Track Q121092284d Track Q11686050 Svyatlana Yanchaloyskaya Ikanagrafiya Valovichay vobraz epohi Unus pro omnibus Valovichy y gistoryi Vyalikaga knyastva Litoyskaga XV XVIII stst Navuk red A I Shalanda Minsk Medysont 2014 S 434 435 Urzednicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Spisy T IX Wojewodztwo Mscislawskie XVI XVIII wiek pod red A Rachuby Warszawa 2019 s 53 Robert Kolodziej Ostatni wolnosci naszej klejnot Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana III Sobieskiego Poznan 2014 s 648 Vicko Z Valovich Marcyyan Daminik Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal T U Byalova gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2010 T 3 Dadatak A Ya S 100 696 s ISBN 978 985 11 0487 7 t 3 ISBN 985 11 0315 2 Suffragia wojewodztw i ziem koronnych i W X Litewskiego zgodnie na Augusta II obranego krola polskiego dnia 27 VI i przy poparciu wolnej elekcjej jego s 82 Actum in Curia Regia Varsaviensi 1697 feria secunda post festum Sanctae Margarethae Virginis proxima anno 1697 s 21 Pamietniki Krzysztofa Zawiszy wojewody minskiego lt 1666 1721 gt wydane z oryginalnego rekopismu i opatrzone przypiskami Warszawa 1862 s 191 Postanowienie generalne stanow W X Litewskiego wieczne y nigdy nienaruszone na ziezdzie walnym woiewodztw y powiatow Pospolitym ruszeniem pod Olkinikami uchwalone 1700 rkps Biblioteki Kornickiej 00404 b n s Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 158 Diariusz Sejmu Walnego Warszawskiego 1701 1702 Warszawa 1962 s 350 Jaroslaw Porazinski Sejm lubelski w 1703 roku i jego miejsce w konfliktach wewnetrznych na poczatku XVIII wieku Warszawa Poznan Torun 1988 s 124 Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 130 Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 75 Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza T 1 Lipsk nakl i dr Breitkopfa i Haertela 1839 1846 s 385 Actum In Castro Sandomiriensi Sabbatho Ante Festvm Sanctorum Viti et Modesti martyrum proximo Anno Domini millesimo sptingentesimo quarto b n s Volumina Legum t VI Petersburg 1860 s 99 Mindaugas Sapoka Misja dyplomatyczna marszalka wielkiego litewskiego Marcjana Dominika Wollowicza do Moskwy w latach 1710 1711 w Historia Slavorum Occidentis 2022 R 12 nr 4 35 s 153 156 161 Mindaugas Sapoka Misja dyplomatyczna marszalka wielkiego litewskiego Marcjana Dominika Wollowicza do Moskwy w latach 1710 1711 w Historia Slavorum Occidentis 2022 R 12 nr 4 35 s 156 DzherelaHistoria Dyplomacji Polskiej tom II 1572 1795 pod red Zbigniewa Wojcika PWN Warszawa 1982 s 364 449 pol Vicko Z Valovich Marcyyan Daminik Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal T U Byalova gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2010 T 3 Dadatak A Ya S 100 ISBN 978 985 11 0487 7 t 3 ISBN 985 11 0315 2 PosilannyaMindaugas Sapoka Misja dyplomatyczna marszalka wielkiego litewskiego Marcjana Dominika Wollowicza do Moskwy w latach 1710 1711 w Historia Slavorum Occidentis 2022 R 12 nr 4 35 PDF

Дата публікації:
Топ