Марко Грушевський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 25 квітня (7 травня) 1865 Худоліївка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 2 вересня 1938 (73 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Російська імперія→УНР→СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | педагогіка, етнографія, краєзнавство | |||
Сфера роботи | етнографія[1] | |||
Alma mater | Київська духовна семінарія | |||
Конфесія | Українська автокефальна православна церква | |||
Родичі | Грушевський Михайло Сергійович | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Марко Федорович Грушевський (нар. 25 квітня (7 травня) 1865, Худоліївка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 2 вересня 1938 Київ, Українська РСР, СРСР) — український церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець. Далекий родич Михайла Грушевського.
Життєпис
Народився 25 квітня (7 травня) 1865 року в селі Худоліївці Чигиринського повіту Київської губернії. Закінчив Черкаське духовне училище і Київську духовну семінарію. У семінарії член патріотично настроєної громади, що ставила за мету відродження українського православ'я та захист інтересів українського народу.
З 1889 року, по закінченні семінарії, вчителював у церковнопарафіяльній школі села Худоліївки (1889–1890), служив учителем і псаломником у селі Чорнявка (1890–1893; Черкаського повіту Київської губернії, нині село Черкаського району Черкаської області), псаломником в Андріївській церкві в Києві (1893–1894). Через спроби втілювати в життя громадівські принципи зазнав переслідувань з боку царської влади, тому повернувся на Чигиринщину, де вчителював у селах Мордва (1895–1896, нині село Красносілля) та Головківка (1896–1897, нині обидва села Чигиринського району). В 1897 році висвячений на священика, служив у Михайлівській церкві села Суботова. Від 1899 року був також законовчителем у місцевому міністерському училищі.
За роки праці на Чигиринщині зібрав багатий матеріал з історії, фольклористики та етнографії краю. Частину дослідницького доробку опублікував за підтримки Михайла Грушевського у Львові та Києві. Найбільшою науковою працею Марка Грушевського незакінчене дослідження «Дитина в звичаях і віруваннях українського народа», що 1906–1907 роках вийшло у Львові за редакцією Зенона Кузелі та стало одним із перших у світі досліджень з етнографії дитинства, високо оцінене Іваном Франком. Досліджував історію роду Грушевських (згодом матеріали вилучені НКВС), збирав старожитності для музеїв, зокрема разом із дружиною Марією Іванівною (уродженою Ілліч) зібрав унікальну колекцію народних вишивок і ляльок (збереглася до нашого часу).
Через доноси деяких представників духовенства звинувачений в українофільській діяльності й підбурюванні селян проти царської влади. Його справу розглядав київський губернатор, а в 1910 році Київська духовна консисторія, незважаючи на селянські звернення, перевела Марка Федоровича на посаду священика до Покровської церкви містечка Таганча Канівського повіту, де одночасно він затверджений законовчителем місцевого двокласного міністерського училища. Близько 1916 року «за українофільство» на нього вчинено замах з боку російських чорносотенних сил.
Улітку 1918 року із родиною переїхав до Києва. Член Всеукраїнської православної церковної ради, активний учасник руху за автокефалію православної церкви в Україні. Влітку 1919 увійшов до складу першого українського кліру Софійського собору. У 1920 році інструктор-організатор ВПЦР, 1922 року став єпископом Української автокефальної православної церкви. Член редколегії часопису «Церква і життя», значну кількість уваги приділяв перекладам і виданням українською мовою богослужбових книг.
Унаслідок тиску з боку Державного політичного управління УСРР змушений у 1930 році припинити церковну діяльність і зректися духовного сану. В останні роки життя працював сторожем в артілі інвалідів, хоча продовжував вести наукові записи (вилучені під час арешту). 11 червня 1938 року заарештований і ув'язнений в Лук'янівській тюрмі. Відповідно до постанови Особливої трійки НКВС по Київській області від 9 серпня 1938 року розстріляний.
Посмертно реабілітований 16 травня 1989 року. Кенотаф Грушевському встановлено в 1997 році на київському Лук'янівському цвинтарі на могилі дружини (ділянка № 22).
Твори
- Дытячи забавки та гры усяки. Зибрани по Чыгирынщыни Кыивской губерни. «Киевская старина», 1904, № 7-8;
- Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріяли з полудневої Київщини. Зібрав Мр. Г., обробив др. Зенон Кузеля. В кн.: Матеріяли до українсько-руської етнольогії, т. 1-2. Львів, 1906-07;
- Гетьманське гніздо. Урочища і перевози села Суботова, зібрані в рр. 1897-9. Подав Марко Грушевський. Львів, 1912; [Передрук: «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2];
- З життя селян на Чигиринщині. Подав Марко Грушевський. В кн.: Український етнографічний збірник, т. 1. К., 1914; Те саме. «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2.
Див. також
Джерела та література
- Кучеренко М. О. Грушевський Марко Федорович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 231. — .
- Кучеренко М.О. Грушевський Марко Федорович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.236.
- Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.165.
- Франко І. Рецензія на видання: Грушевський Марко. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. матеріяли з полудневої Київщини. зібрав Мр. Г., обробив Др. Зенон Кузеля. Матеріяли до української етнольогії, т. 8. «ЛНВ», 1907, № 5-12;
- Левчук В. Суботівські спадки. «Наука і культура. Україна», 1990, вип. 24;
- Маленька «сага» про рід Грушевських. (Спогади Тамари Марківни Грушевської, примітки М. Кучеренка). «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2;
- Коваль Е. З. Спогади про Марка Федоровича Грушевського. «Пам'ятки України: історія та культура», 2002, № 2;
- Кучеренко, М. М. Марко Грушевський: «Не тут і не в сі часи» [Текст] /М. Кучеренко //Пам'ятки України. — 2008. — № 2. — С. 88 — 107.
- Дубовий, О. Незгасний світоч [Текст] /О. Дубовий //Реабілітовані історією. Черкаська область. — Сміла, 2004. — Кн. 4. — С. 406 — 409.
- Кучеренко, М. Життєпис Марка Грушевського [Текст] /М. Кучеренко //Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. — К., 2006. — С. 232 — 246.
- Кукса, Н. В. Постать Марка Федоровича Грушевського у становленні дитячої етнографії та української автокефальної православної церкви [Текст] /Н. В. Кукса //Черкащина в контексті історії України. — Черкаси, 2004. — С. 387 — 395.
- Найден, О. Перший збирач народної іграшки [Текст] /О. Найден //Нар. мистецтво. — 1998. — № 1 — 2. — С. 60 — 62.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grushevskij rodichi Primitki Marko GrushevskijNarodivsya25 kvitnya 7 travnya 1865 1865 05 07 Hudoliyivka Chigirinskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 veresnya 1938 1938 09 02 73 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpedagogika etnografiya krayeznavstvoSfera robotietnografiya 1 Alma materKiyivska duhovna seminariyaKonfesiyaUkrayinska avtokefalna pravoslavna cerkvaRodichiGrushevskij Mihajlo Sergijovich Roboti u Vikidzherelah Marko Fedorovich Grushevskij nar 25 kvitnya 7 travnya 1865 18650507 Hudoliyivka Chigirinskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 2 veresnya 1938 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij cerkovnij diyach pedagog etnograf krayeznavec Dalekij rodich Mihajla Grushevskogo Dokladnishe GrushevskiZhittyepisNarodivsya 25 kvitnya 7 travnya 1865 roku v seli Hudoliyivci Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Zakinchiv Cherkaske duhovne uchilishe i Kiyivsku duhovnu seminariyu U seminariyi chlen patriotichno nastroyenoyi gromadi sho stavila za metu vidrodzhennya ukrayinskogo pravoslav ya ta zahist interesiv ukrayinskogo narodu Z 1889 roku po zakinchenni seminariyi vchitelyuvav u cerkovnoparafiyalnij shkoli sela Hudoliyivki 1889 1890 sluzhiv uchitelem i psalomnikom u seli Chornyavka 1890 1893 Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini selo Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti psalomnikom v Andriyivskij cerkvi v Kiyevi 1893 1894 Cherez sprobi vtilyuvati v zhittya gromadivski principi zaznav peresliduvan z boku carskoyi vladi tomu povernuvsya na Chigirinshinu de vchitelyuvav u selah Mordva 1895 1896 nini selo Krasnosillya ta Golovkivka 1896 1897 nini obidva sela Chigirinskogo rajonu V 1897 roci visvyachenij na svyashenika sluzhiv u Mihajlivskij cerkvi sela Subotova Vid 1899 roku buv takozh zakonovchitelem u miscevomu ministerskomu uchilishi Za roki praci na Chigirinshini zibrav bagatij material z istoriyi folkloristiki ta etnografiyi krayu Chastinu doslidnickogo dorobku opublikuvav za pidtrimki Mihajla Grushevskogo u Lvovi ta Kiyevi Najbilshoyu naukovoyu praceyu Marka Grushevskogo nezakinchene doslidzhennya Ditina v zvichayah i viruvannyah ukrayinskogo naroda sho 1906 1907 rokah vijshlo u Lvovi za redakciyeyu Zenona Kuzeli ta stalo odnim iz pershih u sviti doslidzhen z etnografiyi ditinstva visoko ocinene Ivanom Frankom Doslidzhuvav istoriyu rodu Grushevskih zgodom materiali vilucheni NKVS zbirav starozhitnosti dlya muzeyiv zokrema razom iz druzhinoyu Mariyeyu Ivanivnoyu urodzhenoyu Illich zibrav unikalnu kolekciyu narodnih vishivok i lyalok zbereglasya do nashogo chasu Cherez donosi deyakih predstavnikiv duhovenstva zvinuvachenij v ukrayinofilskij diyalnosti j pidburyuvanni selyan proti carskoyi vladi Jogo spravu rozglyadav kiyivskij gubernator a v 1910 roci Kiyivska duhovna konsistoriya nezvazhayuchi na selyanski zvernennya perevela Marka Fedorovicha na posadu svyashenika do Pokrovskoyi cerkvi mistechka Tagancha Kanivskogo povitu de odnochasno vin zatverdzhenij zakonovchitelem miscevogo dvoklasnogo ministerskogo uchilisha Blizko 1916 roku za ukrayinofilstvo na nogo vchineno zamah z boku rosijskih chornosotennih sil Ulitku 1918 roku iz rodinoyu pereyihav do Kiyeva Chlen Vseukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkovnoyi radi aktivnij uchasnik ruhu za avtokefaliyu pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini Vlitku 1919 uvijshov do skladu pershogo ukrayinskogo kliru Sofijskogo soboru U 1920 roci instruktor organizator VPCR 1922 roku stav yepiskopom Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Chlen redkolegiyi chasopisu Cerkva i zhittya znachnu kilkist uvagi pridilyav perekladam i vidannyam ukrayinskoyu movoyu bogosluzhbovih knig Unaslidok tisku z boku Derzhavnogo politichnogo upravlinnya USRR zmushenij u 1930 roci pripiniti cerkovnu diyalnist i zrektisya duhovnogo sanu V ostanni roki zhittya pracyuvav storozhem v artili invalidiv hocha prodovzhuvav vesti naukovi zapisi vilucheni pid chas areshtu 11 chervnya 1938 roku zaareshtovanij i uv yaznenij v Luk yanivskij tyurmi Vidpovidno do postanovi Osoblivoyi trijki NKVS po Kiyivskij oblasti vid 9 serpnya 1938 roku rozstrilyanij Kenotaf Marka Grushevskogo Posmertno reabilitovanij 16 travnya 1989 roku Kenotaf Grushevskomu vstanovleno v 1997 roci na kiyivskomu Luk yanivskomu cvintari na mogili druzhini dilyanka 22 TvoriDytyachi zabavki ta gry usyaki Zibrani po Chygirynshyni Kyivskoj guberni Kievskaya starina 1904 7 8 Ditina v zvichayah i viruvannyah ukrayinskogo naroda Materiyali z poludnevoyi Kiyivshini Zibrav Mr G obrobiv dr Zenon Kuzelya V kn Materiyali do ukrayinsko ruskoyi etnologiyi t 1 2 Lviv 1906 07 Getmanske gnizdo Urochisha i perevozi sela Subotova zibrani v rr 1897 9 Podav Marko Grushevskij Lviv 1912 Peredruk Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2002 2 Z zhittya selyan na Chigirinshini Podav Marko Grushevskij V kn Ukrayinskij etnografichnij zbirnik t 1 K 1914 Te same Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2002 2 Div takozh Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva 1919 1937 Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkvaDzherela ta literaturaKucherenko M O Grushevskij Marko Fedorovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 231 ISBN 966 00 0405 2 Kucherenko M O Grushevskij Marko Fedorovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 236 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 165 Franko I Recenziya na vidannya Grushevskij Marko Ditina v zvichayah i viruvannyah ukrayinskogo naroda materiyali z poludnevoyi Kiyivshini zibrav Mr G obrobiv Dr Zenon Kuzelya Materiyali do ukrayinskoyi etnologiyi t 8 LNV 1907 5 12 Levchuk V Subotivski spadki Nauka i kultura Ukrayina 1990 vip 24 Malenka saga pro rid Grushevskih Spogadi Tamari Markivni Grushevskoyi primitki M Kucherenka Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2002 2 Koval E Z Spogadi pro Marka Fedorovicha Grushevskogo Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2002 2 Kucherenko M M Marko Grushevskij Ne tut i ne v si chasi Tekst M Kucherenko Pam yatki Ukrayini 2008 2 S 88 107 Dubovij O Nezgasnij svitoch Tekst O Dubovij Reabilitovani istoriyeyu Cherkaska oblast Smila 2004 Kn 4 S 406 409 Kucherenko M Zhittyepis Marka Grushevskogo Tekst M Kucherenko Ditina u zvichayah i viruvannyah ukrayinskogo narodu K 2006 S 232 246 Kuksa N V Postat Marka Fedorovicha Grushevskogo u stanovlenni dityachoyi etnografiyi ta ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Tekst N V Kuksa Cherkashina v konteksti istoriyi Ukrayini Cherkasi 2004 S 387 395 Najden O Pershij zbirach narodnoyi igrashki Tekst O Najden Nar mistectvo 1998 1 2 S 60 62 Czech National Authority Database d Track Q13550863