Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маргарита Савойська італ Margherita di Savoia повне ім я Маргарита Марія Тереза Джованна Савойська італ Margherita Maria

Маргарита Савойська (королева Італії)

Маргарита Савойська (королева Італії)

Маргарита Савойська (італ. Margherita di Savoia), повне ім'я Маргарита Марія Тереза Джованна Савойська (італ. Margherita Maria Teresa Giovanna di Savoia), 20 листопада 1851 — 4 січня 1926) — сардинська принцеса з Савойської династії, донька герцога Генуї Фердинанда Савойського та саксонської принцеси Єлизавети, дружина короля об'єднаної Італії Умберто I, матір наступного короля Італії Віктора Емануїла III. Була дуже популярною серед народу.

Маргарита Савойська
італ. Margherita di Savoia
image
Маргарита Савойська
Маргарита Савойська у 1878 році
1-а королева-консорт Італії
Початок правління:1878
Кінець правління:1900
Попередник:Августа Баварська
(як віце-королева)
Наступник:Єлена Чорногорська
Дата народження:20 листопада 1851(1851-11-20)
Місце народження:Палаццо Шаблезе, Турин
Країна:Сардинське королівство
Дата смерті:4 січня 1926(1926-01-04) (74 роки)
Місце смерті:Бордігера, Італія
ПохованняРимський Пантеон
Чоловік:Умберто I
Діти:Віктор Емануїл
Династія:Савойська
Батько:Фердинанд Савойський
Мати:Єлизавета Саксонська
Маргарита Савойська у Вікісховищі

На її честь названо піцу Маргариту.

Біографія

Маргарита народилася о 0.45 20 листопада 1851 року в палаццо Шаблезе в Турині. Вона стала первістком в родині сардинського принца Фердинанда, який носив титул герцога Генуї, та його дружини Єлизавети Саксонської. Країною в цей час правив її дядько Віктор Емануїл II. Хрещення новонародженої відбулося у каплиці палацу того ж дня.

Згодом родина поповнилася сином Томмазо. Батька не стало у січні 1855 року. Матір ще до скінчення строку трауру взяла шлюб із своїм камердинером, через що була віддалена королем від двору та не мала змоги спілкуватися з дітьми. Пізніше заборона була знята, але відносини між Маргаритою та Єлизаветою завжди залишалися складними.

Принцеса з братом зростали в палаццо Шаблезе. Вихованням дівчинки займалися графиня Клелія Монтічеллі ді Казальроссо та австрійська гувернантка Роза Абрессер, прихильність до якої майбутня королева пронесла через все життя. Маргариті викладали серед іншого історію, італійську літературу, танці та гру на фортепіано. Тим не менш освіта не була систематизованою, інформація не подавалася належним чином. Так, принцеса могла читати Данте, не вивчивши граматики. В результаті, знання Маргарити були різноманітніми, але не ґрунтовними. Її листування містило численну кількість орфографічних та синтаксичних помилок. Проте підлітком вона надзвичайно цікавилася поезією та мистецтвом. Відомий вірш, який Маргарита написала власноруч.

Її змальовували як високу, ставну білявку, але красунею вона не вважалася. З особистих якостей відзначали чутливість, гордість та сильну волю, яку принцеса за бажанням могла перетворювати на чарівність.

Перші шлюбні проєкти поєднували ім'я Маргарити із домнітором Румунії Карлом Гогенцоллерном. Проте президент королівської ради Менабреа наполіг на союзі принцеси із спадкоємцем італійського трону Умберто, який доводився їй кузеном.

image
Фото Маргарити з сином

У січні 1868 року питання було остаточно узгоджене. Підписання шлюбного контракту відбулося 21 квітня 1868 року в одному із бальних залів Королівського палацу Турина. Вінчання пройшло наступного дня у Катедральному соборі Турина. Згідно з сімейним рішенням, на ньому були присутніми делегації не тільки від політикуму та аристократії, а й від робітників та простого люду. Медовий місяць молодята провели у турі по Італії. Наступного року Маргарита народила їхнього єдиного сина:

Стосунки між подружжям були скоріше дипломатичними. Ще до шлюбу Умберто завів коханку Еудженію Болоньїні, роман з якою продовжував підтримувати. Тож за два роки після весілля подружні стосунки припинилися. Тим не менш пара ніколи не афішувала роздільне проживання, і їхні стосунки в інших аспектах дуже люб'язними. Вони продовжували гармонійно працювати як колеги. Умберто навіть спирався на дружину у політичних справах.

Оскільки країна не мала першої леді, Маргарита відразу після весілля мала виконувати численні представницькі функції, популяризуючи новий королівський дім на весь півострів. У січні 1871 року, після остаточного об'єднання Італії та проголошення Риму столицею, кронпринц і кронпринцеса оселилися в місцевому палаці. Маргарита продовжила прийоми при дворі, і дуже швидко її салон став одним з найексклюзивніших в тогочасній Європі. Також вона здійснювала дипломатичні подорожі, навідавши у 1872 році Берлін, а у 1876 — Відень та Петербург.

У січні 1878 року її чоловік зійшов на престол. Королевою Маргарита покровительствувала інтелектуалам-консерваторам, збираючи митців в своєму салоні, засновувала культурні заклади, в тому числі Società del Quartetto, займалася благодійністю, засновувала лікарні, школи, заклади для дітей. Нею була відкрита у Флоренції перша бібліотека для сліпих. Вже у 1880-ті роки вона стала популярним символом італійської монархії.

image
Портрет Маргарити Савойської

Брала участь у державних справах. Відразу підтримала першу італо-ефіопську війну в 1896 році. Схвалювала репресії проти бунтівників у Мілані у 1898 році.

У 1893 році в компанії гідів та аристократії зійшла на вершину Пунта-Ньїфетті в гірському масиві Монте-Роза. Згодом прийняла посаду почесного президента Альпійського дамського клубу.

29 липня 1900 року Умберто I був убитий анархістом Гаетано Бреші. Маргариту зустріло загальне співчуття як вдову загиблого монарха. Навколо неї був утворений цілий міфічний ореол скорботної вдови, який вона використала для подальшого підняття престижу королівського дому.

Вона не пішла із суспільного життя і, хоча передала представницькі функції невістці, продовжувала залишатись активним громадським діячем. Здійснювала офіційні візити до церков та лікарень. Не схвалювала у правлінні свого сина терпимість до демократії і виступала проти будь-яких демократичних тенденцій.

Віктор Еммануїл не хотів дозволяти їй впливати на державні справи, але вона й надалі втручалася в політику через свої зв'язки. На відміну від більшості націоналістів, виступила проти Першої світової війни. Під час війни перетворила одну зі своїх резиденцій на лікарню і брала активну участь в діяльності Червоного Хреста.

Сприятливо ставилася до фашизму, вбачаючи у ньому порятунок від соціалізму та більшовизму.

Похована в Пантеоні в Римі.

[ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)</ref>

Генеалогія

Карл Еммануїл Савойський
image
 
Марія Крістіна Саксонська
image
 
Фердинанд III
image
 
Луїза Неаполітанська
image
 
Максиміліан Саксонський
image
 
Кароліна Пармська
image
 
Максиміліан I
image
 
Кароліна Баденська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Альберт Сардинський
image
 
 
 
 
 
Марія Тереза Тосканська
image
 
 
 
 
 
Йоганн Саксонський
image
 
 
 
 
 
Амалія Августа Баварська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд Савойський
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Саксонська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

Література

  • Romano Bracalini, La regina Margherita, Rizzoli, Milano, 1983.
  • Carlo Casalegno, La regina Margherita, Einaudi, Torino, 1956. Ristampato da Il Mulino, 2001. .
  • Carlo M. Fiorentino, La corte dei Savoia (1849—1900), Bologna, Il Mulino, 2008.

Посилання

  • Савойський дім [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Профіль на Thepeerage.com [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Маргарити Савойської [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Умберто Савойського [ 28 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Margarita Savojska ital Margherita di Savoia povne im ya Margarita Mariya Tereza Dzhovanna Savojska ital Margherita Maria Teresa Giovanna di Savoia 20 listopada 1851 4 sichnya 1926 sardinska princesa z Savojskoyi dinastiyi donka gercoga Genuyi Ferdinanda Savojskogo ta saksonskoyi princesi Yelizaveti druzhina korolya ob yednanoyi Italiyi Umberto I matir nastupnogo korolya Italiyi Viktora Emanuyila III Bula duzhe populyarnoyu sered narodu Margarita Savojskaital Margherita di SavoiaMargarita SavojskaMargarita Savojska u 1878 roci1 a koroleva konsort ItaliyiPochatok pravlinnya 1878Kinec pravlinnya 1900Poperednik Avgusta Bavarska yak vice koroleva Nastupnik Yelena ChornogorskaData narodzhennya 20 listopada 1851 1851 11 20 Misce narodzhennya Palacco Shableze TurinKrayina Sardinske korolivstvoData smerti 4 sichnya 1926 1926 01 04 74 roki Misce smerti Bordigera ItaliyaPohovannyaRimskij PanteonCholovik Umberto IDiti Viktor EmanuyilDinastiya SavojskaBatko Ferdinand SavojskijMati Yelizaveta SaksonskaMargarita Savojska u Vikishovishi Na yiyi chest nazvano picu Margaritu BiografiyaMargarita narodilasya o 0 45 20 listopada 1851 roku v palacco Shableze v Turini Vona stala pervistkom v rodini sardinskogo princa Ferdinanda yakij nosiv titul gercoga Genuyi ta jogo druzhini Yelizaveti Saksonskoyi Krayinoyu v cej chas praviv yiyi dyadko Viktor Emanuyil II Hreshennya novonarodzhenoyi vidbulosya u kaplici palacu togo zh dnya Zgodom rodina popovnilasya sinom Tommazo Batka ne stalo u sichni 1855 roku Matir she do skinchennya stroku trauru vzyala shlyub iz svoyim kamerdinerom cherez sho bula viddalena korolem vid dvoru ta ne mala zmogi spilkuvatisya z ditmi Piznishe zaborona bula znyata ale vidnosini mizh Margaritoyu ta Yelizavetoyu zavzhdi zalishalisya skladnimi Princesa z bratom zrostali v palacco Shableze Vihovannyam divchinki zajmalisya grafinya Kleliya Montichelli di Kazalrosso ta avstrijska guvernantka Roza Abresser prihilnist do yakoyi majbutnya koroleva pronesla cherez vse zhittya Margariti vikladali sered inshogo istoriyu italijsku literaturu tanci ta gru na fortepiano Tim ne mensh osvita ne bula sistematizovanoyu informaciya ne podavalasya nalezhnim chinom Tak princesa mogla chitati Dante ne vivchivshi gramatiki V rezultati znannya Margariti buli riznomanitnimi ale ne gruntovnimi Yiyi listuvannya mistilo chislennu kilkist orfografichnih ta sintaksichnih pomilok Prote pidlitkom vona nadzvichajno cikavilasya poeziyeyu ta mistectvom Vidomij virsh yakij Margarita napisala vlasnoruch Yiyi zmalovuvali yak visoku stavnu bilyavku ale krasuneyu vona ne vvazhalasya Z osobistih yakostej vidznachali chutlivist gordist ta silnu volyu yaku princesa za bazhannyam mogla peretvoryuvati na charivnist Pershi shlyubni proyekti poyednuvali im ya Margariti iz domnitorom Rumuniyi Karlom Gogencollernom Prote prezident korolivskoyi radi Menabrea napolig na soyuzi princesi iz spadkoyemcem italijskogo tronu Umberto yakij dovodivsya yij kuzenom Foto Margariti z sinom U sichni 1868 roku pitannya bulo ostatochno uzgodzhene Pidpisannya shlyubnogo kontraktu vidbulosya 21 kvitnya 1868 roku v odnomu iz balnih zaliv Korolivskogo palacu Turina Vinchannya projshlo nastupnogo dnya u Katedralnomu sobori Turina Zgidno z simejnim rishennyam na nomu buli prisutnimi delegaciyi ne tilki vid politikumu ta aristokratiyi a j vid robitnikiv ta prostogo lyudu Medovij misyac molodyata proveli u turi po Italiyi Nastupnogo roku Margarita narodila yihnogo yedinogo sina Viktor Emanuyil 1869 1947 nastupnij korol Italiyi u 1900 1946 rokah buv odruzhenim z Yelenoyu Chornogorskoyu mav sina i chotiroh donok Stosunki mizh podruzhzhyam buli skorishe diplomatichnimi She do shlyubu Umberto zaviv kohanku Eudzheniyu Bolonyini roman z yakoyu prodovzhuvav pidtrimuvati Tozh za dva roki pislya vesillya podruzhni stosunki pripinilisya Tim ne mensh para nikoli ne afishuvala rozdilne prozhivannya i yihni stosunki v inshih aspektah duzhe lyub yaznimi Voni prodovzhuvali garmonijno pracyuvati yak kolegi Umberto navit spiravsya na druzhinu u politichnih spravah Oskilki krayina ne mala pershoyi ledi Margarita vidrazu pislya vesillya mala vikonuvati chislenni predstavnicki funkciyi populyarizuyuchi novij korolivskij dim na ves pivostriv U sichni 1871 roku pislya ostatochnogo ob yednannya Italiyi ta progoloshennya Rimu stoliceyu kronprinc i kronprincesa oselilisya v miscevomu palaci Margarita prodovzhila prijomi pri dvori i duzhe shvidko yiyi salon stav odnim z najeksklyuzivnishih v togochasnij Yevropi Takozh vona zdijsnyuvala diplomatichni podorozhi navidavshi u 1872 roci Berlin a u 1876 Viden ta Peterburg U sichni 1878 roku yiyi cholovik zijshov na prestol Korolevoyu Margarita pokrovitelstvuvala intelektualam konservatoram zbirayuchi mitciv v svoyemu saloni zasnovuvala kulturni zakladi v tomu chisli Societa del Quartetto zajmalasya blagodijnistyu zasnovuvala likarni shkoli zakladi dlya ditej Neyu bula vidkrita u Florenciyi persha biblioteka dlya slipih Vzhe u 1880 ti roki vona stala populyarnim simvolom italijskoyi monarhiyi Portret Margariti Savojskoyi Brala uchast u derzhavnih spravah Vidrazu pidtrimala pershu italo efiopsku vijnu v 1896 roci Shvalyuvala represiyi proti buntivnikiv u Milani u 1898 roci U 1893 roci v kompaniyi gidiv ta aristokratiyi zijshla na vershinu Punta Nyifetti v girskomu masivi Monte Roza Zgodom prijnyala posadu pochesnogo prezidenta Alpijskogo damskogo klubu 29 lipnya 1900 roku Umberto I buv ubitij anarhistom Gaetano Breshi Margaritu zustrilo zagalne spivchuttya yak vdovu zagiblogo monarha Navkolo neyi buv utvorenij cilij mifichnij oreol skorbotnoyi vdovi yakij vona vikoristala dlya podalshogo pidnyattya prestizhu korolivskogo domu Vona ne pishla iz suspilnogo zhittya i hocha peredala predstavnicki funkciyi nevistci prodovzhuvala zalishatis aktivnim gromadskim diyachem Zdijsnyuvala oficijni viziti do cerkov ta likaren Ne shvalyuvala u pravlinni svogo sina terpimist do demokratiyi i vistupala proti bud yakih demokratichnih tendencij Viktor Emmanuyil ne hotiv dozvolyati yij vplivati na derzhavni spravi ale vona j nadali vtruchalasya v politiku cherez svoyi zv yazki Na vidminu vid bilshosti nacionalistiv vistupila proti Pershoyi svitovoyi vijni Pid chas vijni peretvorila odnu zi svoyih rezidencij na likarnyu i brala aktivnu uchast v diyalnosti Chervonogo Hresta Spriyatlivo stavilasya do fashizmu vbachayuchi u nomu poryatunok vid socializmu ta bilshovizmu Pohovana v Panteoni v Rimi 28 grudnya 2018 u Wayback Machine angl lt ref gt GenealogiyaKarl Emmanuyil Savojskij Mariya Kristina Saksonska Ferdinand III Luyiza Neapolitanska Maksimilian Saksonskij Karolina Parmska Maksimilian I Karolina Badenska Karl Albert Sardinskij Mariya Tereza Toskanska Jogann Saksonskij Amaliya Avgusta Bavarska Ferdinand Savojskij Yelizaveta Saksonska Margarita PrimitkiLiteraturaRomano Bracalini La regina Margherita Rizzoli Milano 1983 Carlo Casalegno La regina Margherita Einaudi Torino 1956 Ristampato da Il Mulino 2001 ISBN 8815083553 Carlo M Fiorentino La corte dei Savoia 1849 1900 Bologna Il Mulino 2008 PosilannyaSavojskij dim 28 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Margariti Savojskoyi 19 veresnya 2020 u Wayback Machine angl Genealogiya Umberto Savojskogo 28 travnya 2020 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ