Манькі́вка — село в Україні, у Сватівській міській громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 379 осіб. Орган місцевого самоврядування — . Сільраді підпорядковані також села Новопреображенне і Павлівка. Площа села 665,1 га. На території села споруджено декілька ставків.
село Маньківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сватівський район |
Громада | Сватівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44100110100045305 |
Основні дані | |
Засноване | 1667 |
Населення | 379 |
Площа | 4,989 км² |
Густота населення | 113,85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92640 |
Телефонний код | +380 6471 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°33′28″ пн. ш. 38°28′01″ сх. д. / 49.55778° пн. ш. 38.46694° сх. д.Координати: 49°33′28″ пн. ш. 38°28′01″ сх. д. / 49.55778° пн. ш. 38.46694° сх. д. |
Найближча залізнична станція | Білокуракине |
Відстань до залізничної станції | 25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92640, Луганська область, Сватівський район, с. Маньківка |
Карта | |
Маньківка | |
Маньківка | |
Мапа | |
Назва
Одна з місцевих легенд переповідає про засланого конокрада Манька з Черкащини, що оселився в цих краях і дав початок сучасному селу. Інша версія виводить назву села від першопоселенців, родини Маньків.
Історія
Засноване у XVII столітті вихідцями з Черкащини родинами Маньків та Коломиців. Перші оселилися в полі на вигоні, а другі в Березівському яру. Через те, що перші мали синів, а другі дочок, то досить швидко поріднилися та об'єдналися в одне село, яке стали звати Маньківкою. Село згадується під 1667 роком. Заселення цих земель наприкінці XVII — початку XVIII століть відбувалося за участі Ізюмського козацького полку. Люди приходили займалися рибальством, полюванням, бджільництвом. Вже у XVIII столітті в селі були вітряки. 1864 року село належало до Куп'янського повіту Харківської губернії. Мешканці села виготовляли лляні та полотняні тканини, кінську збрую, волові ярма. Сім'я Лабунських була відомими кожум'яками. В центрі села організовували ярмарок: встановлювали торгові ряди, гойдалки для молоді та дітей. У міжярмарковий період до села заїжджали коробейники, що пропонували різний крам.
У 1919 році в селі розпочалась радянська окупація. Першим сільським головою був Пронь Матвій Павлович.У тому ж році його й вбили.
1930 року під час примусової колективізації в селі утворили 2 колгоспи: «Новий рух» (голова Олексіїв Іван Іванович), «Червона площа» (Омельченко Михайло Кузьмич).
Під час Голодомору багато мешканців села загинуло від голоду. В людей забирали останнє приховане посівне зерно, квасолю, насіння. Дітей колгоспників тримали в дитячому садку цілодобово, годували один раз на день. Відомий випадок канібалізму, коли мешканець села Мокренко вбив і з'їв перехожого хлопця, що збирав милостиню і залишився переночувати. 8 колгоспників без суду були виселені на держбудівництво в Красноярськ, Ухту, Улан-Уде. 1965 року були реабілітовані.
Під час німецько-радянської війни близько 500 мешканців села було призвано до лав Червоної Армії. Понад 300 з них загинули на фронтах. Німецько-італійська окупація села була з літа 1942 і по 28 січня 1943 року. В селі діяла адміністрація разом з місцевими поліцаями. Голова сільради Григоренко Іван Савич був розстріляний в Нижній Дуванці. Розстріляні також 16-річні партизани Табунський Іван, Личман Дмитро та його мати. Під час окупації на роботи до Третього Рейху вивозили молодь трьома ешелонами: вересень 1942, жовтень 1942, грудень 1942. 28 січня 1943 року до села дійшли солдати 267 стрілецької дивізії. У приміщенні школи був зорганізований польовий шпиталь. 18 поранених загинуло від ран, поховані в братській могилі в сільському парку.
1948 року через нестачу тяглової сили та управлінських кадрів колгосп «20 років Жовтня» об'єднали з колгоспом «імені Сталіна» (Новопреображенне, Павлівка). 1950 року об'єднали з колгоспом «Червона площа». 1950 року село було електрифіковано, проведено лінію радіо.
2001 року була газифікована Маньківська школа, 2003 року газові магістралі прокладено на всіх вулицях села.
Населення
Населення села становить 379 осіб, 208 дворів. 1864 року в селі мешкало 1000 осіб в 100 дворів. 2005 року в селі народилося 8 немовлят, померло 12 людей. За переписом 2001 року в селі мешкало 568 осіб.
Економіка
За радянських часів землі Маньківки були об'єднані в колгосп «20 років Жовтня» (до 1940 року «Новий рух») зерново-тваринницького спрямування. 1950 року колгосп налічував 60 корів, 60 пар волів, 30 пар коней, 6 тракторів ХТЗ, 2 комбайни «Комунар» і «Сталінець», а вже 1967 року 32 трактори, 22 автомашини, 24 зернових комбайни, 2200 голів великої рогатої худоби, 1500 свиней, 840 голів овець, 75 коней. Державі було продано 1230 тон зерна, 180 тонн м'яса, 1179,4 тону молока, 137 тис. яєць, 2,6 тону овечої вовни.
Загальна площа угідь становила 6,4 тис. га. Колгосп займався вирощуванням пшениці, соняшника, цукрових буряків. Колгосп був передовим господарством «мільйонером». Часто передовики відвідували ВДНГ у столиці в Москві.
Директори колгоспу:
- 1950 — Лічман Петро Антонович.
- 1950—1969 — Гордієнко Василь Устимович.
- 1969—1987 — Піскун Петро Павлович
- 1987 — Пожаров Леонід Іванович.
Після розпаювання колишніх колгоспних земель на території земель села утворилося приватне підприємство агрофірма «Злагода», 11 фермерських господарств: Батьківщина, Криниця (Проскурин Олександр Павлович), Центр, Козаче, Проскурине (голова Проскура Сергій Іванович), Урожай (голова Коломацький Олексій Васильович) та ін.
Транспорт
Село розташоване за 180 км автошляхами від обласного центру, місто Луганськ, за 32 км від районного центру, місто Сватове. Найближча залізнична станція Білокуракине знаходиться за 25 км. Поряд з селом проходить автошлях Сватове — Білокуракине.
Культура
Наприкінці XIX століття в селі стараннями сестри священника була відкрита церковноприходська початкова школа. Вона була в ній першою вчителькою. 1912 року було започатковане будівництво нового приміщення для школи. 1969 року зведено нову двоповерхову будівлю. Середня загальноосвітня школа I—II ступенів села Маньківка зупинила свою діяльність.
1930 року в селі було відкрито фельдшерсько-акушерський пункт. 1951 року було розпочато будівництво нового приміщення під сільський клуб на 250 місць. На період 1955—1968 років припадає пік житлового будівництва — збудовано 130 будинків колгоспників, багато старих будинків було перебудовано. 1963 року в селі був зданий дитячий садочок на 50 місць. 1969 року зведено нову будівлю сільського клубу. Дороги в селі було заасфальтовано, зведено точку місцевого радіомовлення. Зведено Дім тваринництва.
У селі працює фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, сільський клуб, бібліотека і декілька магазинів. Сільська рада дбає про порядок на території села, традиційно проводить свято села, свята вулиць, вітання ювілярів, візити пошани до ветеранів та одиноких стариків, сільські вечори дозвілля, суботники, вітання багатодітних дітей з родинними святами.
Церква
У селі існувала церква, 1935 року приміщення церкви переобладнали в сільський клуб.
Відомі особистості
- Вінокуров Іван Петрович — механізатор, нагороджений орденом Леніна.
- — ветеран, громадський діяч, автор книжок-спогадів про минуле села.
- Гордієнко Василь Устимович — голова колгоспу, нагороджений орденом Червоного Прапора Праці за високі врожаї 1957 року.
Також
Примітки
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
- Маньківська загально-освітня школа І-ІІ ступенів [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Сватівської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання
- Сторінка села Маньківка в інтернеті. [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Маньківка. [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Маньківка [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manki vka selo v Ukrayini u Svativskij miskij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti Naselennya stanovit 379 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Silradi pidporyadkovani takozh sela Novopreobrazhenne i Pavlivka Plosha sela 665 1 ga Na teritoriyi sela sporudzheno dekilka stavkiv selo MankivkaKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Svativskij rajonGromada Svativska miska gromadaKod KATOTTG UA44100110100045305Osnovni daniZasnovane 1667Naselennya 379Plosha 4 989 km Gustota naselennya 113 85 osib km Poshtovij indeks 92640Telefonnij kod 380 6471Geografichni daniGeografichni koordinati 49 33 28 pn sh 38 28 01 sh d 49 55778 pn sh 38 46694 sh d 49 55778 38 46694 Koordinati 49 33 28 pn sh 38 28 01 sh d 49 55778 pn sh 38 46694 sh d 49 55778 38 46694Najblizhcha zaliznichna stanciya BilokurakineVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 25 kmMisceva vladaAdresa radi 92640 Luganska oblast Svativskij rajon s MankivkaKartaMankivkaMankivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mankivka NazvaOdna z miscevih legend perepovidaye pro zaslanogo konokrada Manka z Cherkashini sho oselivsya v cih krayah i dav pochatok suchasnomu selu Insha versiya vivodit nazvu sela vid pershoposelenciv rodini Mankiv IstoriyaZasnovane u XVII stolitti vihidcyami z Cherkashini rodinami Mankiv ta Kolomiciv Pershi oselilisya v poli na vigoni a drugi v Berezivskomu yaru Cherez te sho pershi mali siniv a drugi dochok to dosit shvidko poridnilisya ta ob yednalisya v odne selo yake stali zvati Mankivkoyu Selo zgaduyetsya pid 1667 rokom Zaselennya cih zemel naprikinci XVII pochatku XVIII stolit vidbuvalosya za uchasti Izyumskogo kozackogo polku Lyudi prihodili zajmalisya ribalstvom polyuvannyam bdzhilnictvom Vzhe u XVIII stolitti v seli buli vitryaki 1864 roku selo nalezhalo do Kup yanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Meshkanci sela vigotovlyali llyani ta polotnyani tkanini kinsku zbruyu volovi yarma Sim ya Labunskih bula vidomimi kozhum yakami V centri sela organizovuvali yarmarok vstanovlyuvali torgovi ryadi gojdalki dlya molodi ta ditej U mizhyarmarkovij period do sela zayizhdzhali korobejniki sho proponuvali riznij kram U 1919 roci v seli rozpochalas radyanska okupaciya Pershim silskim golovoyu buv Pron Matvij Pavlovich U tomu zh roci jogo j vbili 1930 roku pid chas primusovoyi kolektivizaciyi v seli utvorili 2 kolgospi Novij ruh golova Oleksiyiv Ivan Ivanovich Chervona plosha Omelchenko Mihajlo Kuzmich Pid chas Golodomoru bagato meshkanciv sela zaginulo vid golodu V lyudej zabirali ostannye prihovane posivne zerno kvasolyu nasinnya Ditej kolgospnikiv trimali v dityachomu sadku cilodobovo goduvali odin raz na den Vidomij vipadok kanibalizmu koli meshkanec sela Mokrenko vbiv i z yiv perehozhogo hlopcya sho zbirav milostinyu i zalishivsya perenochuvati 8 kolgospnikiv bez sudu buli viseleni na derzhbudivnictvo v Krasnoyarsk Uhtu Ulan Ude 1965 roku buli reabilitovani Pid chas nimecko radyanskoyi vijni blizko 500 meshkanciv sela bulo prizvano do lav Chervonoyi Armiyi Ponad 300 z nih zaginuli na frontah Nimecko italijska okupaciya sela bula z lita 1942 i po 28 sichnya 1943 roku V seli diyala administraciya razom z miscevimi policayami Golova silradi Grigorenko Ivan Savich buv rozstrilyanij v Nizhnij Duvanci Rozstrilyani takozh 16 richni partizani Tabunskij Ivan Lichman Dmitro ta jogo mati Pid chas okupaciyi na roboti do Tretogo Rejhu vivozili molod troma eshelonami veresen 1942 zhovten 1942 gruden 1942 28 sichnya 1943 roku do sela dijshli soldati 267 strileckoyi diviziyi U primishenni shkoli buv zorganizovanij polovij shpital 18 poranenih zaginulo vid ran pohovani v bratskij mogili v silskomu parku 1948 roku cherez nestachu tyaglovoyi sili ta upravlinskih kadriv kolgosp 20 rokiv Zhovtnya ob yednali z kolgospom imeni Stalina Novopreobrazhenne Pavlivka 1950 roku ob yednali z kolgospom Chervona plosha 1950 roku selo bulo elektrifikovano provedeno liniyu radio 2001 roku bula gazifikovana Mankivska shkola 2003 roku gazovi magistrali prokladeno na vsih vulicyah sela NaselennyaNaselennya sela stanovit 379 osib 208 dvoriv 1864 roku v seli meshkalo 1000 osib v 100 dvoriv 2005 roku v seli narodilosya 8 nemovlyat pomerlo 12 lyudej Za perepisom 2001 roku v seli meshkalo 568 osib EkonomikaZa radyanskih chasiv zemli Mankivki buli ob yednani v kolgosp 20 rokiv Zhovtnya do 1940 roku Novij ruh zernovo tvarinnickogo spryamuvannya 1950 roku kolgosp nalichuvav 60 koriv 60 par voliv 30 par konej 6 traktoriv HTZ 2 kombajni Komunar i Stalinec a vzhe 1967 roku 32 traktori 22 avtomashini 24 zernovih kombajni 2200 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 1500 svinej 840 goliv ovec 75 konej Derzhavi bulo prodano 1230 ton zerna 180 tonn m yasa 1179 4 tonu moloka 137 tis yayec 2 6 tonu ovechoyi vovni Zagalna plosha ugid stanovila 6 4 tis ga Kolgosp zajmavsya viroshuvannyam pshenici sonyashnika cukrovih buryakiv Kolgosp buv peredovim gospodarstvom miljonerom Chasto peredoviki vidviduvali VDNG u stolici v Moskvi Direktori kolgospu 1950 Lichman Petro Antonovich 1950 1969 Gordiyenko Vasil Ustimovich 1969 1987 Piskun Petro Pavlovich 1987 Pozharov Leonid Ivanovich Pislya rozpayuvannya kolishnih kolgospnih zemel na teritoriyi zemel sela utvorilosya privatne pidpriyemstvo agrofirma Zlagoda 11 fermerskih gospodarstv Batkivshina Krinicya Proskurin Oleksandr Pavlovich Centr Kozache Proskurine golova Proskura Sergij Ivanovich Urozhaj golova Kolomackij Oleksij Vasilovich ta in TransportSelo roztashovane za 180 km avtoshlyahami vid oblasnogo centru misto Lugansk za 32 km vid rajonnogo centru misto Svatove Najblizhcha zaliznichna stanciya Bilokurakine znahoditsya za 25 km Poryad z selom prohodit avtoshlyah Svatove Bilokurakine KulturaNaprikinci XIX stolittya v seli starannyami sestri svyashennika bula vidkrita cerkovnoprihodska pochatkova shkola Vona bula v nij pershoyu vchitelkoyu 1912 roku bulo zapochatkovane budivnictvo novogo primishennya dlya shkoli 1969 roku zvedeno novu dvopoverhovu budivlyu Serednya zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv sela Mankivka zupinila svoyu diyalnist 1930 roku v seli bulo vidkrito feldshersko akusherskij punkt 1951 roku bulo rozpochato budivnictvo novogo primishennya pid silskij klub na 250 misc Na period 1955 1968 rokiv pripadaye pik zhitlovogo budivnictva zbudovano 130 budinkiv kolgospnikiv bagato starih budinkiv bulo perebudovano 1963 roku v seli buv zdanij dityachij sadochok na 50 misc 1969 roku zvedeno novu budivlyu silskogo klubu Dorogi v seli bulo zaasfaltovano zvedeno tochku miscevogo radiomovlennya Zvedeno Dim tvarinnictva U seli pracyuye feldshersko akusherskij punkt apteka silskij klub biblioteka i dekilka magaziniv Silska rada dbaye pro poryadok na teritoriyi sela tradicijno provodit svyato sela svyata vulic vitannya yuvilyariv viziti poshani do veteraniv ta odinokih starikiv silski vechori dozvillya subotniki vitannya bagatoditnih ditej z rodinnimi svyatami CerkvaU seli isnuvala cerkva 1935 roku primishennya cerkvi pereobladnali v silskij klub Vidomi osobistostiVinokurov Ivan Petrovich mehanizator nagorodzhenij ordenom Lenina veteran gromadskij diyach avtor knizhok spogadiv pro minule sela Gordiyenko Vasil Ustimovich golova kolgospu nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Praci za visoki vrozhayi 1957 roku TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitkiMista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi Uporyadnik V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 Mankivska zagalno osvitnya shkola I II stupeniv 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Svativskoyi rajonnoyi radi Luganskoyi oblasti Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 PosilannyaStorinka sela Mankivka v interneti 16 travnya 2017 u Wayback Machine Pogoda v seli Mankivka 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Mankivka 7 bereznya 2016 u Wayback Machine na Vikimapiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi