Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мануї́л Хрисоло́р (грец. Μανουήλ Χρυσολώρας; бл. 1355, Константинополь (нині — Стамбул) — 15 квітня 1415) — вчений візантійський гуманіст, першим познайомив Західну Європу з давньогрецькою літературою.
| Мануїл Хрисолор | |
|---|---|
| Μανουήλ Χρυσολώρας | |
 Мануїл Хрисолор | |
| Народився | 1355 (прибл.) Константинополь |
| Помер | 15 квітня 1415 по дорозі в Констанц |
| Підданство | Візантія |
| Діяльність | філолог, педагог |
| Відомий завдяки | Першим познайомив Західну Європу з давньогрецькою літературною спадщиною |
| Вчителі | Димитрій Кідоніс[1] |
| Відомі учні | Колюччо Салютаті, Палла Строцці, Леонардо Бруні, Амброджо Траверсарі, Гуаріно да Верона, Франческо Барбаро, П'єтро Паоло Верджеріо і Джакопо д'Анджело |
| Знання мов | середньогрецька |
| |
Біографія
Народився в Константинополі в середині XIV століття. Слава Хрисолора як ритора й філософа привертала до Візантії учнів з Італії, де в той час з особливою силою пробудився інтерес до гуманістичних знань. Близько 1393 року Хрисолор був відряджений Мануїлом II на Захід просити про допомогу проти турків. У Флоренції йому влаштували тріумфальну зустріч. Завдяки клопотанням Колюччо Салютаті він отримав запрошення зайняти професорську кафедру у Флорентійському університеті, із зобов'язанням навчати грецької мови всіх охочих. Чимало його учнів стали видатними діячами раннього гуманізму. 1400 року Хрисолор покинув Флоренцію й переїхав до Мілану, куди його кликав Мануїл Палеолог, що прибув на Захід. До 1402 року Хрисолор викладав у Павійському університеті. Водночас він продовжував виконувати роль довіреної особи царя Мануїла й збирав гроші на війну з турками. Повернувшись до Константинополя, він ще кілька разів відвідував Італію як імператорський посол, а 1408 року остаточно покинув свою батьківщину й незабаром поступив на службу до папської курії. 1413 року Хрисолор вів перемовини про місце майбутнього собору з імператором Сигізмундом. У місті Констанц він служив перекладачем при грецькому посольстві. Помер 1415 року по дорозі до Констанца.
Заслуги
Судячи з захоплених відгуків його учнів, Хрисолор був глибоким знавцем та чудовим учителем грецької літератури й філософії. Серед греків, що знайомили Захід з давньою еллінською літературою, Хрисолору належить одне з чільних місць. Хрисолор мав неабиякий педагогічний хист. До нього стікалися натовпи слухачів, яких він заражав своїм захопленням мовою й літературою Давньої Греції. Гуаріно да Верона, який навчався у нього ще в Константинополі та обожнював свого наставника, порівнював його з сонцем, що осяяло Італію, занурену у глибокий морок. Серед його учнів були Леонардо Бруні, Палла Строцці, Гуаріно да Верона та Франческо Філельфо. Після смерті свого вчителя Гуаріно сказав, що Італія мала б поставити йому золоту статую та тріумфальні колони. Учні написали на згадку свого вчителя декілька творів у віршах і прозі, а Гуаріно зібрав їх в один том під назвою «Хрисолоріана».
Твори
Твори Хрисолора поділяються на богословські, граматичні, перекладні та листи. Хрисолор належав до небагатьох візантійських греків, які захищали католицтво. Напередодні падіння Візантії та в самий розпал старань про унію полеміка з латинством особливо загострилася. Мовби у відповідь на цю полеміку Хрисолор написав твір про походження Святого Духа від Отця та Сина й переклав грецькою мовою католицькі молитви. Його «Питання з граматики» (Ερωτήματα γραμματικά) обробив Гуаріно. Хрисолор залишив переклади Гомера та Платоновї «Держави», проте переклади були недосконалими і майже дослівними через недостатнє володіння ним латини.
Див. також
Література
- Émile Legrand: Notice biographique sur Manuel Chrysoloras. Maisonneuve & Larose, Paris 1963.
- Jacques-Paul Migne : Manuelis Chrysolarae epistolae. Graece et Latine. Migne, Paris 1866.
- Remigio Sabbadini: CRISOLORA, Manuele ('Εμμανουὴλ Χρυσολωρᾶς). In: Enciclopedia Italiana 1931 (online [ 4 грудня 2016 у Wayback Machine.] bei treccani.it)
- Ernst Gamillscheg: Chrysoloras, Manuel // Lexikon des Mittelalters. München, Zürich: Artemis & Winkler, 1983. Band 2. S. 2052–2053.
Посилання
- Jonathan Harris, 'Byzantines in Renaissance Italy'. [ 30 вересня 2003 у Wayback Machine.]
- Мануїл Хрисолор // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manuyi l Hrisolo r grec Manoyhl Xrysolwras bl 1355 Konstantinopol nini Stambul 15 kvitnya 1415 vchenij vizantijskij gumanist pershim poznajomiv Zahidnu Yevropu z davnogreckoyu literaturoyu Manuyil HrisolorManoyhl XrysolwrasManuyil HrisolorNarodivsya 1355 pribl KonstantinopolPomer 15 kvitnya 1415 1415 04 15 po dorozi v KonstancPiddanstvo VizantiyaDiyalnist filolog pedagogVidomij zavdyaki Pershim poznajomiv Zahidnu Yevropu z davnogreckoyu literaturnoyu spadshinoyuVchiteli Dimitrij Kidonis 1 Vidomi uchni Kolyuchcho Salyutati Palla Strocci Leonardo Bruni Ambrodzho Traversari Guarino da Verona Franchesko Barbaro P yetro Paolo Verdzherio i Dzhakopo d AndzheloZnannya mov serednogrecka Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Konstantinopoli v seredini XIV stolittya Slava Hrisolora yak ritora j filosofa privertala do Vizantiyi uchniv z Italiyi de v toj chas z osoblivoyu siloyu probudivsya interes do gumanistichnih znan Blizko 1393 roku Hrisolor buv vidryadzhenij Manuyilom II na Zahid prositi pro dopomogu proti turkiv U Florenciyi jomu vlashtuvali triumfalnu zustrich Zavdyaki klopotannyam Kolyuchcho Salyutati vin otrimav zaproshennya zajnyati profesorsku kafedru u Florentijskomu universiteti iz zobov yazannyam navchati greckoyi movi vsih ohochih Chimalo jogo uchniv stali vidatnimi diyachami rannogo gumanizmu 1400 roku Hrisolor pokinuv Florenciyu j pereyihav do Milanu kudi jogo klikav Manuyil Paleolog sho pribuv na Zahid Do 1402 roku Hrisolor vikladav u Pavijskomu universiteti Vodnochas vin prodovzhuvav vikonuvati rol dovirenoyi osobi carya Manuyila j zbirav groshi na vijnu z turkami Povernuvshis do Konstantinopolya vin she kilka raziv vidviduvav Italiyu yak imperatorskij posol a 1408 roku ostatochno pokinuv svoyu batkivshinu j nezabarom postupiv na sluzhbu do papskoyi kuriyi 1413 roku Hrisolor viv peremovini pro misce majbutnogo soboru z imperatorom Sigizmundom U misti Konstanc vin sluzhiv perekladachem pri greckomu posolstvi Pomer 1415 roku po dorozi do Konstanca ZaslugiSudyachi z zahoplenih vidgukiv jogo uchniv Hrisolor buv glibokim znavcem ta chudovim uchitelem greckoyi literaturi j filosofiyi Sered grekiv sho znajomili Zahid z davnoyu ellinskoyu literaturoyu Hrisoloru nalezhit odne z chilnih misc Hrisolor mav neabiyakij pedagogichnij hist Do nogo stikalisya natovpi sluhachiv yakih vin zarazhav svoyim zahoplennyam movoyu j literaturoyu Davnoyi Greciyi Guarino da Verona yakij navchavsya u nogo she v Konstantinopoli ta obozhnyuvav svogo nastavnika porivnyuvav jogo z soncem sho osyayalo Italiyu zanurenu u glibokij morok Sered jogo uchniv buli Leonardo Bruni Palla Strocci Guarino da Verona ta Franchesko Filelfo Pislya smerti svogo vchitelya Guarino skazav sho Italiya mala b postaviti jomu zolotu statuyu ta triumfalni koloni Uchni napisali na zgadku svogo vchitelya dekilka tvoriv u virshah i prozi a Guarino zibrav yih v odin tom pid nazvoyu Hrisoloriana TvoriTvori Hrisolora podilyayutsya na bogoslovski gramatichni perekladni ta listi Hrisolor nalezhav do nebagatoh vizantijskih grekiv yaki zahishali katolictvo Naperedodni padinnya Vizantiyi ta v samij rozpal staran pro uniyu polemika z latinstvom osoblivo zagostrilasya Movbi u vidpovid na cyu polemiku Hrisolor napisav tvir pro pohodzhennya Svyatogo Duha vid Otcya ta Sina j pereklav greckoyu movoyu katolicki molitvi Jogo Pitannya z gramatiki Erwthmata grammatika obrobiv Guarino Hrisolor zalishiv perekladi Gomera ta Platonovyi Derzhavi prote perekladi buli nedoskonalimi i majzhe doslivnimi cherez nedostatnye volodinnya nim latini Div takozhGrecki vcheni epohi VidrodzhennyaLiteraturaEmile Legrand Notice biographique sur Manuel Chrysoloras Maisonneuve amp Larose Paris 1963 Jacques Paul Migne Manuelis Chrysolarae epistolae Graece et Latine Migne Paris 1866 Remigio Sabbadini CRISOLORA Manuele Emmanoyὴl Xrysolwrᾶs In Enciclopedia Italiana 1931 online 4 grudnya 2016 u Wayback Machine bei treccani it Ernst Gamillscheg Chrysoloras Manuel Lexikon des Mittelalters Munchen Zurich Artemis amp Winkler 1983 Band 2 S 2052 2053 PosilannyaJonathan Harris Byzantines in Renaissance Italy 30 veresnya 2003 u Wayback Machine Manuyil Hrisolor Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 angl Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984