Амброджо Траверсарі

Амбро́джо Траверса́рі (італ. Ambrogio Traversari; 1386, Портіко-е-Сан-Бенедетто — 20 жовтня 1439, Феррара) — італійський гуманіст, теолог римсько-католицької церкви, перекладач античної літератури.

Амброджо Траверсарі
Народився	19 вересня 1386 Портіко-е-Сан-Бенедетто, Провінція Форлі-Чезена, Емілія-Романья
Помер	20 жовтня 1439 (53 роки) Флоренція, Флорентійська республіка^[1]
Діяльність	богослов, перекладач
Вчителі	Мануїл Хрисолор
Відомі учні	^d
Знання мов	латина^[2]
Посада	Генеральний настоятель
Конфесія	католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Діяльність

Народився в Романьї. Був генералом ордена камальдулів. Був у близьких зносинах з флорентійським гуртком гуманістів; розшукував по монастирських бібліотеках рукописи твори класичних письменників (особливо цікавився давньогрецькою літературою), але, як чернець, утримувався від перекладу текстів світській літературі й переклав латиною лише деякі життєписи філософів, Діогена Лаертського.

Праці Траверсарі були присвячені, переважно, перекладу грецьких церковних письменників. Результатом поїздки монастирями Італії, яку Траверсарі здійснив за дорученням , з метою проведення в них необхідних реформ, з'явився його «Путівник» («Hodoeporicon»), який барвисто змальовує звичаї ченців того часу.

Завдяки приязному ставленню папи до Траверсарі, той відігравав помітну роль на соборах базельському і ферраро-флорентійському; на останньому редагував акт унії між грецькою і римською церквами (1439) і дивував греків своїм знанням грецької розмовної мови. Текст унії був складений самим Амвросієм і надрукований у XIII томі «Gr. Lat. Conc.» під назвою «unionis formula».

Вибрані твори

• Hodoeporicon, подорожній щоденник з мандрівки манастирями Італії
• Epistolarium, листування
• Переклади:
  • , Життя Хризостома
  • Ефраїм Сирус, Дев'ятнадцять клятв Ераїма Сируса
  • Василій Великий, Про цноту
  • Діоген Лаертський, Vitae philosophorum (Життєписи філософів)
  • (1436)

Видання

• Lorenzo Mehus (éd.), Ambrosii Traversarii generalis Camaldulensium aliorumque ad ipsum et ad alios de eodem Ambrosio Latinæ epistolæ, Florence, 1759 ; réimpr. Bologne, Forni, 1968.
• Alessandro Dini-Traversari, Ambrogio Traversari e i suoi tempi. Albero genealogico recostruito. Hodœporicon, Florence, 1912.

Примітки

1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
2. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
3. Drane, Augusta Theodosia. Christian Schools and Scholars, Burns and Oates, 1881, p. 602
4. . Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 14 лютого 2019.

Література

• Costanzo Somigli, Tommaso Bargellini: Ambrogio Traversari, monaco camaldolese. La figura e la dottrina monastica. EDB, Bologna 1986, .
• Charles L. Stinger: Humanism and the Church Fathers. Ambrogio Traversari (1386–1439) and Christian Antiquity in the Italian Renaissance. State University of New York Press, Albany 1977,

Посилання

• Публікації про Траверсарі [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] в каталозі Regesta Imperii
• Ambrogio Traversari [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сайті santiebeati.it