Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хосе Мануе ль де лос Ре йєс Гонса лес де Пра да і Ульо а ісп Jose Manuel de los Reyes González de Prada y Ulloa 5 січня

Мануель Гонсалес Прада

Мануель Гонсалес Прада

Хосе́ Мануе́ль де лос Ре́йєс Гонса́лес де Пра́да-і-Ульо́а (ісп. Jose Manuel de los Reyes González de Prada y Ulloa; *5 січня 1844(18440105), Ліма, Перу — 22 липня 1918, там же) — перуанський політик і анархіст, літературний критик, письменник і директор Національної бібліотеки Перу. Його добре пам'ятають як соціального критика, який допоміг розвинути інтелектуальну думку в Перу на початку ХХ століття, а також за академічний стиль, відомий як модернізм. Багато його творів були опубліковані посмертно.

Мануель Гонсалес Прада
image
Народився5 січня 1844(1844-01-05)[1][2]
Ліма, Перу
Помер22 липня 1918(1918-07-22)[1][2] (74 роки)
Ліма, Перу
Похованняd
Країнаimage Перу
Діяльністьписьменник, політик, поет, літературний критик, журналіст, анархіст, філософ
Alma materd і Національний університет Сан-Маркос
Знання мовіспанська
Партіяd
Конфесіяатеїзм[3][4][5]
Батькоd
У шлюбі зd
Дітиd

З життєпису

Народився 5 січня 1844 року в Лімі в заможній, консервативній іспанській родині. Його батько Франсіско Гонсалес де Прада Маррон-і-Ломбрера був суддею та політиком, якийсь час був членом Верховного суду та мером Ліми. Його мати — Марія Хосефа Альварес де Ульоа-і-Родрігес де ла Роса.

Через політичну опалу батька сім'я оселилася у Вальпараїсо (Чилі), де він почав навчання в англійській школі. Повернувшись до Перу, його батько був обраний мером Ліми в 1857 році, і Мануель Гонсалес продовжив навчання в семінарії Санто-Торібіо. По часі покинув Санто-Торібіо і вступив до ліберального Конвікторіуму Сан-Карлоса, де вивчав право та літературу.

image
Гонсалес Прада в 1915 році

Мануель Гонсалес Прада взяв участь у створенні Літературного клубу Ліми та Перуанського літературного гуртка.

Одна з найцікавіших літературних особистостей Перу і запеклий критик суспільства, в якому він жив, атеїст, послідовник Дарвіна, Спенсера та Конта, Мануель Гонсалес Прада був потужним полемістом, цілями якого були католицька церква, іспанська традиція та загалом будь-яка форма консерватизму. По факту він був частиною цілої групи соціальних реформаторів, до складу якої входили Рікардо Пальма, Хуана Мануела Горріті, Клорінда Матто де Тернер і Мерседес Кабелло де Карбонера. Ці літератори були стурбовані міцним впливом іспанського колоніалізму в Перу, і Гонсалес Прада був, напевно, найрадикальнішим з них усіх.

Після поразки Перу у війні на Тихому океані Гонсалес Прада 3 роки залишався вдома, відмовляючись дивитися на іноземних загарбників. Він був членом Партії сивілістів, але пішов з неї, щоб разом зі своїми друзями заснувати радикальну партію, відому як Національний союз, партію «пропаганди й атаки». Ця партія висувала його кандидатом у президенти, але після переслідувань він втік до Європи.

Прада балотувався як кандидат у президенти від своєї партії на президентських виборах 1899 року та посів третє місце з 0,95% голосів. Після провалу на президентських виборах його запросили працювати в новосформованому уряді. Відтак, він обійняв посаду директора Національної бібліотеки Перу на проспекті Абанкай і допоміг покращити та реорганізувати бібліотеку до міжнародного стандарту.

Мануель Гонсалес Прада помер від зупинки серця 22 липня 1918 року.

Хоча він не вважав себе комуністом, Гонсалес Прада був близький до Маркса в економічній теорії. Він виступав проти російської революції 1917 року та відкидав жорсткість комуністичної партії. Точніше, він був близький до П'єра Жозефа Прудона, а також до Бакуніна та їхнього анархізму. Він критикував аристократичний клас (членом якого був) за його злочини та втрату можливостей. Гонсалес Прада закликав робітників, студентів і жителів Анд взяти владу і реформувати Перу.

З доробку

Найвідоміша книга Мануеля Гонсалеса Пради Pájinas libres (укр. «Порожні сторінки», Париж, 1894) викликала громадський резонанс, який наблизив автора до відлучення від католицької церкви. Його мати, віддана католичка, померла в 1888 році, і після цього критика тільки посилилась. Прада висловився, що Церква «проповідувала нагірну проповідь і практикувала мораль Юди». Найрадикальнішим же твором, який мислитель опублікував за життя, стала книга Horas de lucha («Години битви», Ліма, 1908).

Окрім того, що він був філософом і визначним політичним агітатором, Гонсалес Прада важливий як перший латиноамериканський автор, який писав у стилі, відомому як модернізм (модерніст по-іспанськи, відмінний від англо-американського модернізму) — поет у Перу, що передбачив деякі літературні інновації, які Рубен Даріо незабаром принесе всьому латиноамериканському світу. Він також представив нові прийоми, такі як тріолет, рондель і малайський пантун, які оживили іспанський вірш.

Крім поезії, Прада розвивав есеїстику. Його інтелектуальний і стилістичний слід можна знайти в роботах Клорінди Матто де Тернер, Мерседес Кабелло де Карбонери, Хосе Сантоса Чокано, Аврори Касерес, Сесара Вальєхо, Хосе Карлоса Маріатегі та Маріо Варгаса Льйоси.

Його книги поезій Minúsculas (1901) і Exóticas (1911) часто вважаються модерністськими, хоча вони й виходять за рамки цього руху. Деякі критики вважають його поезію допролетарською. «Перуанські балади» (Baladas peruanas, 1935), чи не найкраща його книга, є виправданням . Його метричні та ритмічні інновації та експерименти є визначними в іспано-американській поезії. «Години битви» (1908) є взірцем його прози.

Бібліографія

Есеї
  • Discurso en el Politeama (1888)
  • Pájinas libres (París, 1894)
  • Nuestros indios (Lima, 1904)
  • Horas de lucha (Lima, 1908)
  • Bajo el oprobio (посмертно, París, 1933)
  • Anarquía (посмертно, Santiago de Chile, 1936)
  • Nuevas páginas libres (посмертно, París, 1936)
  • Figuras y figurones (посмертно, París, 1938)
  • Propaganda y ataque (посмертно, Buenos Aires, 1938)
  • Prosa menuda (посмертно, Buenos Aires, 1941)
  • El tonel de Diógenes (посмертно, México, 1945)
Поезія
  • Minúsculas (Lima, 1901)
  • Presbiterianas (Lima, 1909 [анонімно] і 1928)
  • Exóticas (Lima, 1911)
  • Trozos de vida (посмертно, París, 1933)
  • Baladas peruanas (посмертно, Santiago de Chile, 1935)
  • Grafitos (посмертно, París, 1937)
  • Libertarias (посмертно, París, 1938)
  • Baladas (посмертно, París, 1939)
  • Adoración (посмертно, Lima, 1946)
  • Poemas desconocidos (посмертно, Lima, 1973)
  • Letrillas (посмертно, Lima, 1975)
  • Cantos del otro siglo (посмертно, Lima, UNMSM, 1979, pp 200.)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  3. https://grancomboclub.com/2009/02/el-ateismo-peruano.html
  4. https://elcomercio.pe/opinion/rincon-del-autor/papa-francisco-ateos-peruanos-marco-sifuentes-noticia-490245-noticia/
  5. https://blog.derrama.org.pe/y-quien-fue-manuel-gonzalez-prada/
  6. THE PENGUIN POETS LATIN-AMERICAN VERSE, edited by Enrique Caracciolo-Trejo

Джерела, література та посилання

  • Rufino Blanco Fombona, Grandes escritores de América, Madrid, 1917. (ісп.)
  • Eugenio Chang-Rodríguez, La literatura política: De González Prada, Mariátegui y Haya de la Torre, Mexico, 1957, esp. pp. 51–125. (ісп.)
  • John A. Crow, "The Epic of Latin America," Fourth Edition, pp. 636–639. (англ.)
  • Joël Delhom, "Ambiguités de la question raciale dans les essais de Manuel González Prada", en Les noirs et le discours identitaire latinoaméricain, Perpignan, 1997: 13-39. (фр.)
  • Efraín Kristal, Una visión urbana de los Andes: génesis y desarrollo del indigenismo en el Perú, 1848-1930, Lima, 1991. (ісп.)
  • Robert G. Mead, Jr., Perspectivas interamericanas: literatura y libertad, New York, 1967, esp. pp. 103–184. (ісп.)
  • Eduardo Muratta Bunsen, "El pensamiento filosofico de don Manuel González Prada," en Filosofía y sociedad en el Perú, Lima, 2003: 128-143.
  • Luis Alberto Sánchez, Nuestras vidas son los ríos…historia y leyenda de los González Prada, Lima, 1977. (ісп.)
  • Isabelle Tauzin-Castellanos, ed., Manuel González Prada: escritor de dos mundos, Lima, 2006. (ісп.)
  • Marcel Velázquez Castro, Las máscaras de la representación: el sujeto esclavista y las rutas del racismo en el Perú (1775-1895), Lima, 2005, esp. pp. 249–264. (ісп.)
  • Thomas Ward, La anarquía inmanentista de Manuel González Prada. New York, 1998. (ісп.)
  • Thomas Ward, “González Prada: soñador indigenista de la nación”, en su Resistencia cultural: La nación en el ensayo de las Américas, Lima, 2004: 160-177. (ісп.)
  • Thomas Ward, “Manuel González Prada vs. Rigoberta Menchú: When Indigenismo meets Indigenous Thought.” Hispania 95.3 (September 2012): 400-423. (англ.)
  • Thomas Ward, ed, El porvenir nos debe una Victoria. La insólita modernidad de Manuel González Prada. Lima, 2010.
  • . на Анархістська енциклопедія Daily Bleed (англ.)
  • El porvenir nos debe una victoria, новий веб-сайт, присвячений Мануелю Гонсалесу Праді, який замінює "Ensayos y poesía" (ісп.)
  • , архівовані з «Ensayos y poesía», Мануель Гонсалес Прада

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hose Manue l de los Re jyes Gonsa les de Pra da i Ulo a isp Jose Manuel de los Reyes Gonzalez de Prada y Ulloa 5 sichnya 1844 18440105 Lima Peru 22 lipnya 1918 tam zhe peruanskij politik i anarhist literaturnij kritik pismennik i direktor Nacionalnoyi biblioteki Peru Jogo dobre pam yatayut yak socialnogo kritika yakij dopomig rozvinuti intelektualnu dumku v Peru na pochatku HH stolittya a takozh za akademichnij stil vidomij yak modernizm Bagato jogo tvoriv buli opublikovani posmertno Manuel Gonsales PradaNarodivsya5 sichnya 1844 1844 01 05 1 2 Lima PeruPomer22 lipnya 1918 1918 07 22 1 2 74 roki Lima PeruPohovannyadKrayina PeruDiyalnistpismennik politik poet literaturnij kritik zhurnalist anarhist filosofAlma materd i Nacionalnij universitet San MarkosZnannya movispanskaPartiyadKonfesiyaateyizm 3 4 5 BatkodU shlyubi zdDitid Mediafajli u VikishovishiZ zhittyepisuNarodivsya 5 sichnya 1844 roku v Limi v zamozhnij konservativnij ispanskij rodini Jogo batko Fransisko Gonsales de Prada Marron i Lombrera buv suddeyu ta politikom yakijs chas buv chlenom Verhovnogo sudu ta merom Limi Jogo mati Mariya Hosefa Alvares de Uloa i Rodriges de la Rosa Cherez politichnu opalu batka sim ya oselilasya u Valparayiso Chili de vin pochav navchannya v anglijskij shkoli Povernuvshis do Peru jogo batko buv obranij merom Limi v 1857 roci i Manuel Gonsales prodovzhiv navchannya v seminariyi Santo Toribio Po chasi pokinuv Santo Toribio i vstupiv do liberalnogo Konviktoriumu San Karlosa de vivchav pravo ta literaturu Gonsales Prada v 1915 roci Manuel Gonsales Prada vzyav uchast u stvorenni Literaturnogo klubu Limi ta Peruanskogo literaturnogo gurtka Odna z najcikavishih literaturnih osobistostej Peru i zapeklij kritik suspilstva v yakomu vin zhiv ateyist poslidovnik Darvina Spensera ta Konta Manuel Gonsales Prada buv potuzhnim polemistom cilyami yakogo buli katolicka cerkva ispanska tradiciya ta zagalom bud yaka forma konservatizmu Po faktu vin buv chastinoyu ciloyi grupi socialnih reformatoriv do skladu yakoyi vhodili Rikardo Palma Huana Manuela Gorriti Klorinda Matto de Terner i Mersedes Kabello de Karbonera Ci literatori buli sturbovani micnim vplivom ispanskogo kolonializmu v Peru i Gonsales Prada buv napevno najradikalnishim z nih usih Pislya porazki Peru u vijni na Tihomu okeani Gonsales Prada 3 roki zalishavsya vdoma vidmovlyayuchis divitisya na inozemnih zagarbnikiv Vin buv chlenom Partiyi sivilistiv ale pishov z neyi shob razom zi svoyimi druzyami zasnuvati radikalnu partiyu vidomu yak Nacionalnij soyuz partiyu propagandi j ataki Cya partiya visuvala jogo kandidatom u prezidenti ale pislya peresliduvan vin vtik do Yevropi Prada balotuvavsya yak kandidat u prezidenti vid svoyeyi partiyi na prezidentskih viborah 1899 roku ta posiv tretye misce z 0 95 golosiv Pislya provalu na prezidentskih viborah jogo zaprosili pracyuvati v novosformovanomu uryadi Vidtak vin obijnyav posadu direktora Nacionalnoyi biblioteki Peru na prospekti Abankaj i dopomig pokrashiti ta reorganizuvati biblioteku do mizhnarodnogo standartu Manuel Gonsales Prada pomer vid zupinki sercya 22 lipnya 1918 roku Hocha vin ne vvazhav sebe komunistom Gonsales Prada buv blizkij do Marksa v ekonomichnij teoriyi Vin vistupav proti rosijskoyi revolyuciyi 1917 roku ta vidkidav zhorstkist komunistichnoyi partiyi Tochnishe vin buv blizkij do P yera Zhozefa Prudona a takozh do Bakunina ta yihnogo anarhizmu Vin kritikuvav aristokratichnij klas chlenom yakogo buv za jogo zlochini ta vtratu mozhlivostej Gonsales Prada zaklikav robitnikiv studentiv i zhiteliv And vzyati vladu i reformuvati Peru Z dorobkuNajvidomisha kniga Manuelya Gonsalesa Pradi Pajinas libres ukr Porozhni storinki Parizh 1894 viklikala gromadskij rezonans yakij nabliziv avtora do vidluchennya vid katolickoyi cerkvi Jogo mati viddana katolichka pomerla v 1888 roci i pislya cogo kritika tilki posililas Prada vislovivsya sho Cerkva propoviduvala nagirnu propovid i praktikuvala moral Yudi Najradikalnishim zhe tvorom yakij mislitel opublikuvav za zhittya stala knigaHoras de lucha Godini bitvi Lima 1908 Okrim togo sho vin buv filosofom i viznachnim politichnim agitatorom Gonsales Prada vazhlivij yak pershij latinoamerikanskij avtor yakij pisav u stili vidomomu yak modernizm modernist po ispanski vidminnij vid anglo amerikanskogo modernizmu poet u Peru sho peredbachiv deyaki literaturni innovaciyi yaki Ruben Dario nezabarom prinese vsomu latinoamerikanskomu svitu Vin takozh predstaviv novi prijomi taki yak triolet rondel i malajskij pantun yaki ozhivili ispanskij virsh Krim poeziyi Prada rozvivav eseyistiku Jogo intelektualnij i stilistichnij slid mozhna znajti v robotah Klorindi Matto de Terner Mersedes Kabello de Karboneri Hose Santosa Chokano Avrori Kaseres Sesara Valyeho Hose Karlosa Mariategi ta Mario Vargasa Ljosi Jogo knigi poezij Minusculas 1901 i Exoticas 1911 chasto vvazhayutsya modernistskimi hocha voni j vihodyat za ramki cogo ruhu Deyaki kritiki vvazhayut jogo poeziyu doproletarskoyu Peruanski baladi Baladas peruanas 1935 chi ne najkrasha jogo kniga ye vipravdannyam indiancya Jogo metrichni ta ritmichni innovaciyi ta eksperimenti ye viznachnimi v ispano amerikanskij poeziyi Godini bitvi 1908 ye vzircem jogo prozi Bibliografiya Eseyi Discurso en el Politeama 1888 Pajinas libres Paris 1894 Nuestros indios Lima 1904 Horas de lucha Lima 1908 Bajo el oprobio posmertno Paris 1933 Anarquia posmertno Santiago de Chile 1936 Nuevas paginas libres posmertno Paris 1936 Figuras y figurones posmertno Paris 1938 Propaganda y ataque posmertno Buenos Aires 1938 Prosa menuda posmertno Buenos Aires 1941 El tonel de Diogenes posmertno Mexico 1945 Poeziya Minusculas Lima 1901 Presbiterianas Lima 1909 anonimno i 1928 Exoticas Lima 1911 Trozos de vida posmertno Paris 1933 Baladas peruanas posmertno Santiago de Chile 1935 Grafitos posmertno Paris 1937 Libertarias posmertno Paris 1938 Baladas posmertno Paris 1939 Adoracion posmertno Lima 1946 Poemas desconocidos posmertno Lima 1973 Letrillas posmertno Lima 1975 Cantos del otro siglo posmertno Lima UNMSM 1979 pp 200 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 https grancomboclub com 2009 02 el ateismo peruano html https elcomercio pe opinion rincon del autor papa francisco ateos peruanos marco sifuentes noticia 490245 noticia https blog derrama org pe y quien fue manuel gonzalez prada THE PENGUIN POETS LATIN AMERICAN VERSE edited by Enrique Caracciolo TrejoDzherela literatura ta posilannyaRufino Blanco Fombona Grandes escritores de America Madrid 1917 isp Eugenio Chang Rodriguez La literatura politica De Gonzalez Prada Mariategui y Haya de la Torre Mexico 1957 esp pp 51 125 isp John A Crow The Epic of Latin America Fourth Edition pp 636 639 angl Joel Delhom Ambiguites de la question raciale dans les essais de Manuel Gonzalez Prada en Les noirs et le discours identitaire latinoamericain Perpignan 1997 13 39 fr Efrain Kristal Una vision urbana de los Andes genesis y desarrollo del indigenismo en el Peru 1848 1930 Lima 1991 isp Robert G Mead Jr Perspectivas interamericanas literatura y libertad New York 1967 esp pp 103 184 isp Eduardo Muratta Bunsen El pensamiento filosofico de don Manuel Gonzalez Prada en Filosofia y sociedad en el Peru Lima 2003 128 143 Luis Alberto Sanchez Nuestras vidas son los rios historia y leyenda de los Gonzalez Prada Lima 1977 isp Isabelle Tauzin Castellanos ed Manuel Gonzalez Prada escritor de dos mundos Lima 2006 isp Marcel Velazquez Castro Las mascaras de la representacion el sujeto esclavista y las rutas del racismo en el Peru 1775 1895 Lima 2005 esp pp 249 264 isp Thomas Ward La anarquia inmanentista de Manuel Gonzalez Prada New York 1998 isp Thomas Ward Gonzalez Prada sonador indigenista de la nacion en su Resistencia cultural La nacion en el ensayo de las Americas Lima 2004 160 177 isp Thomas Ward Manuel Gonzalez Prada vs Rigoberta Menchu When Indigenismo meets Indigenous Thought Hispania 95 3 September 2012 400 423 angl Thomas Ward ed El porvenir nos debe una Victoria La insolita modernidad de Manuel Gonzalez Prada Lima 2010 na Anarhistska enciklopediya Daily Bleed angl El porvenir nos debe una victoria novij veb sajt prisvyachenij Manuelyu Gonsalesu Pradi yakij zaminyuye Ensayos y poesia isp arhivovani z Ensayos y poesia Manuel Gonsales Prada

Дата публікації:
Топ