Рондель (поезія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рондель (значення).

Ронде́ль (фр. rondelle — щось кругле, від лат. rotundus — круглий) — давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах; вірш з тринадцяти рядків, де обов'язкові римовані повтори з двох наскрізних рим.

Він складається із трьох строф (перша і друга — чотиривірші, третя — п'ятивірш). Українські поети зверталися до ронделя досить епізодично (П. Тичина), але деякі автори видавали збірки, в основі яких була ця складна віршова форма. Микола Боровко опублікував збірку «Ронделі» (К., 1994):

Мою любов, немов Христа, ………а Добробажальцями розп'ято. ……..б Хто в друзі пхавсь, той винувато .....б Мов пес, підібгує хвоста. ….а А сіть обмов, важка й густа, а Розставлена уміло катом… ………б Мою любов, немов Христа, ………а Добробажальцями розп'ято. ………б Та крил натхнення — не дістать: ..б Вони увись підносять свято, ……..а Хоч їх і стріляно, і клято. …..а Цілують праведні вуста ……б Мою любов, немов Христа. ………..б

2005 року збірку сучасних ронделів «На Майдані надії» видав Йосип Осецький.

Джерела

• Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

Посилання

• 357/mode/1up?view=theater Рондель, або Рондет; Рундель // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 354; 357.
• Рондель, або Рондет // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 503. — 634 с.