Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хосе Карлос Маріатегі ісп José Carlos Mariátegui La Chira 14 червня 1894 Мокеґуа 16 квітня 1930 Ліма перуанський діяч ро

Хосе Карлос Маріатегі

Хосе Карлос Маріатегі

Хосе Карлос Маріатегі (ісп. José Carlos Mariátegui La Chira, 14 червня 1894, Мокеґуа — 16 квітня 1930, Ліма) — перуанський діяч робітничого руху, письменник, публіцист, літературний критик і журналіст, соціальний і політичний філософ, соціолог і історик, теоретик марксизму.

Хосе Карлос Маріатегі
ісп. José Carlos Mariátegui La Chira
image
 
Ім'я при народженні: ісп. José del Carmen Eliseo Mariategui LaChira[1]
Народження: 14 червня 1894(1894-06-14)[2][3]
Мокеґуа, Перу[2]
Смерть: 16 квітня 1930(1930-04-16)[2][3] (35 років)
Ліма, Перу[2]
Поховання: d
Країна: Перу
Партія: d
Шлюб: d
Діти: d і d
Автограф: image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї бідного службовця, який покинув родину, коли Маріатегі був ще дитиною; разом із братом і сестрою виховувався матір'ю. У дитинстві (в 1902 році) отримав сильну травму лівої ноги, від якої так і не зміг повністю оговтатися. Через цю травму йому довелося залишити школу, і свої енциклопедичні знання він отримав у процесі самоосвіти.

Спочатку мріяв стати римсько-католицьким священиком, але з 14 років змушений почати працювати у друкарні, де пройшов шлях від посильного і чорнороба до журналіста: друкувався в газеті La Prensa і журналі Mundo Limeño, а потім — у більш лівому виданні El Tiempo. З другої половини 1910-х років почав активно брати участь у робітничому русі, заснувавши журнал La Razón, пропагуючи соціалістичні ідеї і підтримуючи боротьбу за університетську реформу та страйки за восьмигодинний робочий день, а також зниження вартості товарів першої необхідності.

За свою політичну діяльність у 1919 році висланий урядом з країни і емігрував до Європи, подорожуючи по Франції, Німеччині, Австрії, Бельгії, Чехословаччині. У Європі він зустрічався з багатьма лівими політиками і діячами культури, такими як Максим Горький, Г. В. Чичерін , Анрі Барбюс і Антоніо Ґрамші.

В результаті, він осів в Італії, де одружився і спільно з ще декількома перуанськими емігрантами створив марксистський гурток. Він був свідком окупацій заводів Турина робітниками у так зване «», а в січні 1921 року був присутній на Італійської соціалістичної партії в Ліворно, на якому стався історичний розкол, що призвів до формування комуністичної партії. Коли він покинув країну у 1922 році, Беніто Муссоліні вже був на шляху до влади. У фашизмі, що зароджувався, Маріатегі побачив жахливу ціну, яку суспільство в умовах кризи платило за провали лівого руху.

image
Маріатегі на Генуезькій конференції, 1922 рік

Маріатегі повернувся на батьківщину у 1923 році і знову почав брати активну участь у робітничому русі, в діяльності профспілок, студентських об'єднань та народних університетів. Він також першим почав застосовувати марксистські методи до вивчення Перу, одним із перших давши марксистський аналіз історії та культури Латинської Америки. Крім того, він почав контактувати з , який очолював (APRA); оскільки того було вигнано з країни, Маріатегі в жовтні 1923 року замінив його як редактора журналу Claridad. П'ятий випуск видання в березні 1924 року присвячено В. І. Леніну.

У 1924 році наслідки його травми загострилися настільки, що ногу довелося ампутувати. У 1926 році заснував суспільно-політичний і літературний журнал Amauta як форум для обговорення проблем соціалізму, мистецтва і культури в Перу та всієї Латинської Америки. На його сторінках активно друкувався і він сам, спочатку підтримуючи політику Американського народно-революційного союзу як широкого антиімперіалістичного і демократичного фронту. У 1927 році заарештований і поміщений у військовий шпиталь, опісля ще кілька разів піддавався домашньому арешту. З 1928 року він також видавав робочу газету Labor.

У 1928 році разом з заснував (після 1930 року перейменовану на комуністичну) й обраний її першим генеральним секретарем. Незабаром він також став одним із засновників Загальної конфедерації трудящих Перу (CGTP), яку потім представляв як делегат на установчому з'їзді Латиноамериканської конференції профспілок у Монтевідео. Помер у 1930 році від післяопераційних ускладнень. Похований на кладовищі «Пастор Матіас Маестро».

Незважаючи на ранню смерть у неповні 36 років, Маріатегі вважається одним із найвпливовіших латиноамериканських соціалістів XX століття. Його найважливіша робота — «Сім нарисів тлумачення перуанської дійсності» (ісп. 7 ensayos de Interpretación de la Realidad Peruana) (1928), присвячена різним питанням історії, соціології та літератури Перу, у якій, зокрема, він виступав проти перуанських латифундистів і в підтримку корінних народів країни.

Починаючи з економічної історії країни, книга переходить до обговорення «індіанської проблеми», яку Маріатегі вважав центральною як для розуміння історичної еволюції Перу, так і для аналізу національної ситуації в XX столітті. Її він вважав нерозривно пов'язаною з рішенням «земельного питання». Інші нариси присвячені проблемам народної освіти, релігії, літератури, регіоналізму та централізму. Суть поглядів Маріатегі зводилася до того, що соціалістична революція в Латинській Америці повинна розвиватися на основі місцевих умов і особливостей (включаючи традиційні для індійського суспільства форми колективізму), не копіюючи в точності європейський досвід.

Автобіографія

image
Маріатегі з братом Хуліо Сезаром у дитинстві, 1904 рік

У 1926 році один із аргентинських друзів Маріатегі звернувся до нього з проханням повідомити для подальшої публікації про найбільш істотні моменти його життя. Відповідь Маріатегі помістилася на одному аркуші і містила такі дані:

«Я народився в 1895 році. У 14 років вступив до редакції газети підсобним робітником. У газетах працював до 1919 року (спочатку в „Ла Пренса“, потім у „Ель Тьємпо“ і, нарешті, у „Ла Расон“). В останній газеті ми виступали за університетську реформу. З 1918 року, коли я вже був ситий по зав'язку креольською політикою, я рішуче звернув до соціалізму, порвавши з початковими захопленнями літератора, зараженого декадентством і витонченим візантійством кінця століття, які в той час розцвіли пишним цвітом. З кінця 1919 року до середини 1923 року я подорожував Європою. Більше двох років прожив в Італії, де засвоїв деякі ідеї, тут таки познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Я був у Франції, Німеччині, Австрії та інших країнах. Через дружину і сина я не зміг поїхати до Росії. Перебуваючи в Європі, я домовився з кількома перуанцями про соціалістичну діяльність. Статті цього часу відображають розвиток моїх соціалістичних переконань. Після повернення до Перу у 1923 році, в своїх репортажах, лекціях у Студентській федерації і Народному університеті, статтях і такому іншому я роз'яснював ситуацію у Європі і почав роботу з дослідження національної дійсності відповідно до марксистських методів. Я вже говорив, що в 1924 році мало не вирушив на той світ. Я втратив ногу. Ситуація була дуже серйозною. Звичайно, спокійне існування допомогло б мені повністю вилікуватися. Але ні бідність, ні занепокоєння духу не дозволяють мені вести спокійне життя. Я опублікував лише одну книгу. Ви її знаєте. Нещодавно я закінчив ще дві книги. Сподіваюся писати і надалі. Ось у декількох словах історія мого життя. Не думаю, що варто публікувати її. Але я не міг відмовити Вам у Вашому проханні. Так, мало не забув: я самоучка. Колись вступив до університету у Лімі з єдиною метою — вивчити латинь у межах, необхідних для моєї наукової роботи. В Європі я теж відвідував лекції. Але ніколи я не наважувався відмовитися від свого позауніверситетського положення…»

Примітки

  1. https://www.congreso.gob.pe/Docs/participacion/museo/congreso/files/files/focion_mariategui_a.pdf
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118781901 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2012.

Посилання

Твори Маріатегі

  • Огляд індіянського питання (1928) [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Людина і міт (1930) [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Семь очерков истолкования перуанской действительности (1928) [ 23 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  • José Carlos Mariátegui Main Internet Portal [ 15 червня 2020 у Wayback Machine.](ісп.)
  • José Carlos Mariátegui Internet Archive [ 9 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)

Про нього

  • (ісп.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hose Karlos Mariategi isp Jose Carlos Mariategui La Chira 14 chervnya 1894 Mokegua 16 kvitnya 1930 Lima peruanskij diyach robitnichogo ruhu pismennik publicist literaturnij kritik i zhurnalist socialnij i politichnij filosof sociolog i istorik teoretik marksizmu Hose Karlos Mariategi isp Jose Carlos Mariategui La Chira Im ya pri narodzhenni isp Jose del Carmen Eliseo Mariategui LaChira 1 Narodzhennya 14 chervnya 1894 1894 06 14 2 3 Mokegua Peru 2 Smert 16 kvitnya 1930 1930 04 16 2 3 35 rokiv Lima Peru 2 Pohovannya dKrayina PeruPartiya dShlyub dDiti d i d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi bidnogo sluzhbovcya yakij pokinuv rodinu koli Mariategi buv she ditinoyu razom iz bratom i sestroyu vihovuvavsya matir yu U ditinstvi v 1902 roci otrimav silnu travmu livoyi nogi vid yakoyi tak i ne zmig povnistyu ogovtatisya Cherez cyu travmu jomu dovelosya zalishiti shkolu i svoyi enciklopedichni znannya vin otrimav u procesi samoosviti Spochatku mriyav stati rimsko katolickim svyashenikom ale z 14 rokiv zmushenij pochati pracyuvati u drukarni de projshov shlyah vid posilnogo i chornoroba do zhurnalista drukuvavsya v gazeti La Prensa i zhurnali Mundo Limeno a potim u bilsh livomu vidanni El Tiempo Z drugoyi polovini 1910 h rokiv pochav aktivno brati uchast u robitnichomu rusi zasnuvavshi zhurnal La Razon propaguyuchi socialistichni ideyi i pidtrimuyuchi borotbu za universitetsku reformu ta strajki za vosmigodinnij robochij den a takozh znizhennya vartosti tovariv pershoyi neobhidnosti Za svoyu politichnu diyalnist u 1919 roci vislanij uryadom z krayini i emigruvav do Yevropi podorozhuyuchi po Franciyi Nimechchini Avstriyi Belgiyi Chehoslovachchini U Yevropi vin zustrichavsya z bagatma livimi politikami i diyachami kulturi takimi yak Maksim Gorkij G V Chicherin Anri Barbyus i Antonio Gramshi V rezultati vin osiv v Italiyi de odruzhivsya i spilno z she dekilkoma peruanskimi emigrantami stvoriv marksistskij gurtok Vin buv svidkom okupacij zavodiv Turina robitnikami u tak zvane a v sichni 1921 roku buv prisutnij na Italijskoyi socialistichnoyi partiyi v Livorno na yakomu stavsya istorichnij rozkol sho prizviv do formuvannya komunistichnoyi partiyi Koli vin pokinuv krayinu u 1922 roci Benito Mussolini vzhe buv na shlyahu do vladi U fashizmi sho zarodzhuvavsya Mariategi pobachiv zhahlivu cinu yaku suspilstvo v umovah krizi platilo za provali livogo ruhu Mariategi na Genuezkij konferenciyi 1922 rik Mariategi povernuvsya na batkivshinu u 1923 roci i znovu pochav brati aktivnu uchast u robitnichomu rusi v diyalnosti profspilok studentskih ob yednan ta narodnih universitetiv Vin takozh pershim pochav zastosovuvati marksistski metodi do vivchennya Peru odnim iz pershih davshi marksistskij analiz istoriyi ta kulturi Latinskoyi Ameriki Krim togo vin pochav kontaktuvati z yakij ocholyuvav APRA oskilki togo bulo vignano z krayini Mariategi v zhovtni 1923 roku zaminiv jogo yak redaktora zhurnalu Claridad P yatij vipusk vidannya v berezni 1924 roku prisvyacheno V I Leninu U 1924 roci naslidki jogo travmi zagostrilisya nastilki sho nogu dovelosya amputuvati U 1926 roci zasnuvav suspilno politichnij i literaturnij zhurnal Amauta yak forum dlya obgovorennya problem socializmu mistectva i kulturi v Peru ta vsiyeyi Latinskoyi Ameriki Na jogo storinkah aktivno drukuvavsya i vin sam spochatku pidtrimuyuchi politiku Amerikanskogo narodno revolyucijnogo soyuzu yak shirokogo antiimperialistichnogo i demokratichnogo frontu U 1927 roci zaareshtovanij i pomishenij u vijskovij shpital opislya she kilka raziv piddavavsya domashnomu areshtu Z 1928 roku vin takozh vidavav robochu gazetu Labor U 1928 roci razom z zasnuvav pislya 1930 roku perejmenovanu na komunistichnu j obranij yiyi pershim generalnim sekretarem Nezabarom vin takozh stav odnim iz zasnovnikiv Zagalnoyi konfederaciyi trudyashih Peru CGTP yaku potim predstavlyav yak delegat na ustanovchomu z yizdi Latinoamerikanskoyi konferenciyi profspilok u Montevideo Pomer u 1930 roci vid pislyaoperacijnih uskladnen Pohovanij na kladovishi Pastor Matias Maestro Nezvazhayuchi na rannyu smert u nepovni 36 rokiv Mariategi vvazhayetsya odnim iz najvplivovishih latinoamerikanskih socialistiv XX stolittya Jogo najvazhlivisha robota Sim narisiv tlumachennya peruanskoyi dijsnosti isp 7 ensayos de Interpretacion de la Realidad Peruana 1928 prisvyachena riznim pitannyam istoriyi sociologiyi ta literaturi Peru u yakij zokrema vin vistupav proti peruanskih latifundistiv i v pidtrimku korinnih narodiv krayini Pochinayuchi z ekonomichnoyi istoriyi krayini kniga perehodit do obgovorennya indianskoyi problemi yaku Mariategi vvazhav centralnoyu yak dlya rozuminnya istorichnoyi evolyuciyi Peru tak i dlya analizu nacionalnoyi situaciyi v XX stolitti Yiyi vin vvazhav nerozrivno pov yazanoyu z rishennyam zemelnogo pitannya Inshi narisi prisvyacheni problemam narodnoyi osviti religiyi literaturi regionalizmu ta centralizmu Sut poglyadiv Mariategi zvodilasya do togo sho socialistichna revolyuciya v Latinskij Americi povinna rozvivatisya na osnovi miscevih umov i osoblivostej vklyuchayuchi tradicijni dlya indijskogo suspilstva formi kolektivizmu ne kopiyuyuchi v tochnosti yevropejskij dosvid AvtobiografiyaMariategi z bratom Hulio Sezarom u ditinstvi 1904 rik U 1926 roci odin iz argentinskih druziv Mariategi zvernuvsya do nogo z prohannyam povidomiti dlya podalshoyi publikaciyi pro najbilsh istotni momenti jogo zhittya Vidpovid Mariategi pomistilasya na odnomu arkushi i mistila taki dani Ya narodivsya v 1895 roci U 14 rokiv vstupiv do redakciyi gazeti pidsobnim robitnikom U gazetah pracyuvav do 1919 roku spochatku v La Prensa potim u El Tyempo i nareshti u La Rason V ostannij gazeti mi vistupali za universitetsku reformu Z 1918 roku koli ya vzhe buv sitij po zav yazku kreolskoyu politikoyu ya rishuche zvernuv do socializmu porvavshi z pochatkovimi zahoplennyami literatora zarazhenogo dekadentstvom i vitonchenim vizantijstvom kincya stolittya yaki v toj chas rozcvili pishnim cvitom Z kincya 1919 roku do seredini 1923 roku ya podorozhuvav Yevropoyu Bilshe dvoh rokiv prozhiv v Italiyi de zasvoyiv deyaki ideyi tut taki poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Ya buv u Franciyi Nimechchini Avstriyi ta inshih krayinah Cherez druzhinu i sina ya ne zmig poyihati do Rosiyi Perebuvayuchi v Yevropi ya domovivsya z kilkoma peruancyami pro socialistichnu diyalnist Statti cogo chasu vidobrazhayut rozvitok moyih socialistichnih perekonan Pislya povernennya do Peru u 1923 roci v svoyih reportazhah lekciyah u Studentskij federaciyi i Narodnomu universiteti stattyah i takomu inshomu ya roz yasnyuvav situaciyu u Yevropi i pochav robotu z doslidzhennya nacionalnoyi dijsnosti vidpovidno do marksistskih metodiv Ya vzhe govoriv sho v 1924 roci malo ne virushiv na toj svit Ya vtrativ nogu Situaciya bula duzhe serjoznoyu Zvichajno spokijne isnuvannya dopomoglo b meni povnistyu vilikuvatisya Ale ni bidnist ni zanepokoyennya duhu ne dozvolyayut meni vesti spokijne zhittya Ya opublikuvav lishe odnu knigu Vi yiyi znayete Neshodavno ya zakinchiv she dvi knigi Spodivayusya pisati i nadali Os u dekilkoh slovah istoriya mogo zhittya Ne dumayu sho varto publikuvati yiyi Ale ya ne mig vidmoviti Vam u Vashomu prohanni Tak malo ne zabuv ya samouchka Kolis vstupiv do universitetu u Limi z yedinoyu metoyu vivchiti latin u mezhah neobhidnih dlya moyeyi naukovoyi roboti V Yevropi ya tezh vidviduvav lekciyi Ale nikoli ya ne navazhuvavsya vidmovitisya vid svogo pozauniversitetskogo polozhennya Primitkihttps www congreso gob pe Docs participacion museo congreso files files focion mariategui a pdf Deutsche Nationalbibliothek Record 118781901 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 25 listopada 2012 PosilannyaTvori Mariategi Oglyad indiyanskogo pitannya 1928 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lyudina i mit 1930 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Sem ocherkov istolkovaniya peruanskoj dejstvitelnosti 1928 23 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Jose Carlos Mariategui Main Internet Portal 15 chervnya 2020 u Wayback Machine isp Jose Carlos Mariategui Internet Archive 9 veresnya 2020 u Wayback Machine angl Pro nogo isp Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ